Рецензенти: григоренко а. П



Сторінка1/4
Дата конвертації11.09.2017
Розмір0.78 Mb.
  1   2   3   4
МИ ПОЧИНАЄМО ВЧИТИСЯ
(організація роботи

«Школи батьків майбутніх першокласників»)




Рецензенти:

ГРИГОРЕНКО А.П., вчитель початкових класів ЗОШ І – ІІІ ст.№8,

вчитель вищої категорії, вчитель-методист


2013р.

ЗМІСТ


  1. Вступ. 2 стор.

Розробки занять:

  1. Чи готові ви до школи? 2-9 с.

  2. Як зберегти здоров’я і життєрадісність першокласника в нових умовах навчання? 9-22 с.

  3. Що ми чекаємо від школи? 22-29 с.

  4. Я і моя дитина – пошуки взаєморозуміння. 30-37 с.




  1. Консультації психолога для батьків першокласників 37-39 с.

  2. Поради психолога батькам майбутніх першокласників у питаннях і відповідях 39-46 с.

  3. Медичний огляд першокласника (медико-правові аспекти) 46-48 с.

  4. Література 49 с.

ВСТУП


Дитині час до школи… Батьки й вчителі з хвилюванням чекають цієї події.

Батьків майбутніх першокласників хвилює, як уникнути болючих проблем адаптації до нових навчальних умов, про які попереджають психологи.

Вчителів, насамперед, цікавить, чи будуть діти готові до школи. І це не означає, що діти повинні вміти читати, писати та рахувати, а мають бути готовими всього цього навчитись.

Чи збігаються сподівання батьків і вчителів?

Кожен з нас усвідомлює, що результативною може бути лише робота в колективі однодумців: вчителів, батьків, учнів. Тому постає питання: прцювати з батьками чи працюємо разом з батьками? Якщо сім’я та школа будуть підтримувати одна одну і допомагатимуть дітям оволодівати життєвими та навчальними вміннями, це допоможе їм успішно адаптуватися в новому середовищі.

У даній збірці ви знайдете інформацію, корисну для практичної діяльності і для проведення батьківськіх зборів. Запропоновані для розгляду матеріали допоможуть зробити їх більш ефективними, додати усім наснаги та терпіння, знайти в особі батьків - однодумців.


Тема І:

Чи готові ви до школи?

Нині проблема готовності дитини до навчання у школі посідає одно з важливіших місць у зв’язку з впровадженням нового Державного стандарту початкової освіти. Дуже важливо, щоб дитина мала всі необхідні компоненти шкільної зрілості.



1. Вправа «Сімейне коло»

Мета: познайомити учасників та з’ясувати їхні очікування, сприяти згуртованості групи та створення комфортної атмосфери для успішної роботи.

Ресурси: вирізані з паперу фігурки хлопчиків та дівчаток (за кількістю учасників тренінгу), 2 аркуші паперу формату А-1, скріплені скотчем.

Хід проведення

Роздати вирізані з паперу фігурки хлопчиків та дівчаток відповідно до статі учасників. На фігурці протягом 5 хв. учасник пише своє ім’я, сімейну роль (тато, мама, тьотя, дядя, брат ін.) та очікування від тренінгу. Під час самопрезентацій учасників прикріпити фігурки на великий аркуш паперу таким чином, щоб утворилось символічне «сімейне коло» учасників.



Бесіда: Що таке психологічна готовність до школи?

Що таке «шкільна зрілість»? Однозначного визначення цього складного поняття поки що не існує.

Простіше кажучи, готовність дитини до шкільного навчання – це такий

рівень її психічного, соціального розвитку, який дозволяє успішно опановувати шкільну програму і виконувати вимоги шкільного життя.

Батькам слід звернути увагу на такі складові шкільної зрілості, як особистісна, інтелектуальна і соціально-психологічна готовність до шкільного навчання.



Особистісна готовність – це:

  • позитивне ставлення до школи;

  • готовність до початку навчання

(Дитина має розуміти, що у школу вона йде не тільки гратися з друзями, а й одержувати нові знання, вчитися).

Інтелектуальна готовність - у дитини мають бути сформовані основні психічні функції: мислення, логічна пам'ять, довільна увага та інші, необхідні для успішного опанування шкільної програми.

Соціально-психологічна готовність

  • успішне спілкування з однокласниками, вчителями,

  • відповідна поведінка у школі.

Аби визначити чи готова дитина йти до школи, я пропоную ряд питань, на які виповинні дати такі відповіді :«майже завжди», «інколи», «ніколи». (Додаток №1)

Як же підготувати дитину до школи?

Багато батьків помилково вважають, що готовність до школи - це вміння читати, рахувати й писати. Проте це - лише верхівка айсберга. Насправді, готовність до школи - питання значно більш велике.

Основні моменти, на які вам слід звернути увагу при підготовці дитини, це:


  • розвиток загального кругозору (кращими способами розширити

горизонт знань дитини є бесіди з ним "про життя", читання книг і їх обговорення);

  • знайомство з буквами і цифрами, геометричними фігурами, кольорами, поняттями: право/ліво, великий/малий, широкий/вузький і т.п;

  • по можливості - формування уміння складати склади і лічити (хоча б у межах 10);

  • обов'язковий розвиток дрібної моторики, тобто заняття на розвиток спритності руки і пальчиків. Це необхідно як для розвитку вміння писати, так і для розвитку мовлення (обидва ці центри "зчеплені" у структурі дитячого мозку). Тому необхідно більше малювати, ліпити, працювати з конструктором, складати пазли, вміти маніпулювати з дрібними предметами типу намистин, зернят, монет, сірників, зубочисток.З них можна викладати картини та аплікації, нанизувати їх в намиста - все це розвиває також увагу і посидючість;

  • тренування пам'яті - заучування віршів і пісень;

  • вчити дітей встанавлювати причинно-наслідкові зв'язки (послідовність

подій): виявити, що сталося спочатку, що потім, вміти зібрати з частин

картинки ціле, розкласти предмети за будь-якою ознакою.

Проте, слід пам'ятати, що навченість дитини не тотожна його здібностям і психічній зрілості. Більш того, навченість - не синонім також і високої

пізнавальної активності дитини, адже нерідко батьки сприймають своє чадо, як якусь "посудину", яку, згідно відомому афоризму, слід наповнити знаннями, а не як факел, який треба запалити.

Ці підходи принципово різні - якщо обраний перший, дитина займає в процесі "навчання" пасивну позицію і в першому класі з'ясовується, що при широкому діапазоні "вкладених" у нього знань його власна готовність і бажання вчитися близькі до нулю. Починаються претензії батьків до вчителя: "як же так, адже він у мене такий розумний!" Але дитина, як з'ясовується, нічого не може і не хоче робити з власної ініціативи – тому весь його багаж знань так і лежить "мертвим вантажем", не приносячи користі його власнику

Крім того, хлопчик або ж дівчинка, яка розповідає вірші сторінками, можуть бути - що парадоксально - до школи готові слабо, якщо володіють низьким рівнем психологічної, особистісної зрілості та комунікативної (соціально-психологічної) готовності до школи.

Тобто, крім запасу знань, дитині необхідно також:


  • володіти певними комунікативними та соціальними навичками - вміти спілкуватися, розуміти і, головне, застосовувати в повсякденному житті морально - етичні норми, прийняті в суспільстві, де він живе,

  • не боятися вступати в контакт з дорослими і однолітками

  • вміти відстоювати свою позицію цивілізованими методами і не проявляти недоречної агресії - або, навпаки, зайвої боязкості;

  • вміти підкорятися встановленим правилам, знати, що таке дисципліна і розуміти її необхідність;

  • мати позитивну мотивацію, бажання вчитися;

  • вміти цілеспрямовано і за своєю ініціативою працювати над завданням, організовувати, планувати свої дії і відповідати за їх наслідки (наприклад, самостійно збирати свій портфель і стежити за виконанням домашніх завдань: якщо ви з першого класу візьмете це на свої батьківські плечі, то з імовірністю 70% цей обов'язок залишиться за вами до випускного балу);

  • мати позитивне ставлення до самого себе (велика роль у цьому відводиться батькам, які показують своє позитивне ставлення до дитини, висловлене лагідним словом та тактильно).

Рекомендації:Я рекомендую вам корекційні вправи, посильні для кожної дитини. Вони не потребують особливого обладнання чи спеціальної педагогічної підготовки. Єдине, що треба - серйозно поставитися до вказівок, відвести час для занять, набратисятерпіння й такту. У цій роботі недопустимі поспіх і надмірне навантаження. Все робити граючись. (Додаток 2)

Важливо пам'ятати, що крім готовності голови не менш важлива і готовність тіла: навантаження на імунітет у перший шкільний рік буде серйозним, тому в останнє літо перед вступом до 1 класу було б гарно, крім навчання, зайнятися і фізичною підготовкою. Дитині необхідно багато руху (в ідеалі - заняття в спортивній секції, які дають крім здоров'я також і дисциплінарні навички), свіже повітря, повноцінне харчування.

Якщо у малюка є порушення здоров'я, необхідно обов'язково проконсультуватися з лікарем і отримати рекомендації щодо корекції стану та організації процесу навчання.

Отже, озброєні усіма цими знаннями, ви легше подужаєте дорогу до школи. Однак пам'ятайте: саме головне для першокласника - не вміння та навички, а впевненість в своїх силах і в батьківській підтримці. Удачі!


ДОДАТОК №1

(Анкету рекомендується роздрукувати для опрацювання кожній родині вдома.)



Оцінка розвитку пізнання

1. Чи володіє дитина основними поняттями, наприклад: правий-лівий, великий-малий?

2. Чи здатна дитина зрозуміти найпростіші випадки класифікації, наприклад: речі, які можуть котитися, і речі, які котитися не можуть?

3. Чи може малюк передбачити кінцівку невигадливої історії?

4. Чи може дитина утримати в пам'яті і виконати, як мінімум, три вказівки?

5. Чи може дитина назвати більшість великих і малих літер алфавіту?



Оцінка базового досвіду дитини

6. Чи ходить дитина з вами на пошту, в ощадкасу, магазин?

7. Чи був малюк у бібліотеці?

8. Чи доводилося дитині бувати вселі, зоопарку, музеї?

9. Чи читали ви малюку регулярно або розповідали йому історії?

10.Чи виявляє дитина підвищений інтерес до чогось, чи є в неї хобі?



Оцінка мовного розвитку

11. Чи може дитина назвати і позначати основні предмети довкола неї?

12. Чи легко дитині відповідати на запитання дорослих?

13. Чи може дитина пояснити, для чого різні речі: щітка, пилосос, холодильник?

14. Чи може дитина пояснити, де розташовані предмети: на столі, під столом?

15. Чи може малюк розповісти історію, описати якийсь випадок, що відбувся з ним?

16. Чи чітко дитина вимовляє слова?

17. Дитина будує речення граматично правильно?

18. Чи здатна дитина брати участь у загальній розмові, показати якусь

ситуацію або зіграти в домашній виставі?



Оцінка рівня емоційного розвитку

19. Чи виглядає дитина веселою (вдома і серед товаришів)?

20. Чи сформувався у дитини образ себе як людини, яка багато чогоможе?

21. Чи легко малюку «переключатися» при змінах у звичному розпорядку дня, перейти до виконання нового завдання?

22. Чи здатна дитина працювати самостійно,змагатися у виконанні завдання з іншими дітьми?

Оцінка уміння спілкування

23. Чи приєднується малюк до гри інших дітей, чи ділиться з ними іграшками?

24. Чи дотримується він черговості, коли цього вимагає ситуація?

25. Чи здатна дитина слухати інших не перериваючи?



Оцінка фізичного розвитку

26. Чи добре дитина чує?

27. Чи добре вона бачить?

28. Чи здатна вона посидіти спокійно протягом деякого часу?

29. Чи розвинена в неї координація моторних навичок, наприклад,

чи може вона гратися у м'яча, стрибати, спускатися і підніматися сходами?

30. Чи виглядає дитина бадьорою?

31. Чи виглядає дитина здоровою, ситою, чи достатньо вона відпочиває?



Зорове розпізнавання

32. Чи може дитина ідентифікувати схожі й несхожі форми?

Наприклад, знайти картинку, несхожу на інші?

33. Чи може дитина розрізняти букви і короткі слова, наприклад, б/п, кіт/кит?



Зорова пам'ять

34. Чи може дитина помітити відсутність картинки, якщо їй спочатку показати серію із трьох картинок, а потім одну забрати?

35. Чи знає дитина своє ім'я і принаймні 6- 8назв предметів,

які трапляються в її повсякденному житті?

36. Чи здатна дитина розкласти по порядку (у заданій послідовності) серію картинок?

37. Чи розуміє дитина, що читати треба починати з лівої сторони рядка?

38. Чи може вона самостійно, без сторонньої допомоги скласти

головоломку з 15 елементів?

39. Чи може малюк пояснити картинку: сформулювати головну думку, простежити зв'язки?

Рівень слухових здібностей

40. Чи може дитина римувати слова?

41. Чи може вона розрізняти слова, що починаються на різні звуки, наприклад, ліс/віз?

42. Чи може дитина повторити за дорослим декілька слів або цифр?

43. Чи здатна дитина переказати історію, зберігши основну думку і послідовність дій?

Оцінка ставлення до книжок

44. Чи виникає у дитини бажання продивитися книжки самостійно?

45. Чи уважно і охоче вона слухає, коли їй читають уголос?

46. Чи ставить дитина запитання про слова?



Визначте, які блоки відстають у розвитку та допоможіть дитині!

А тепер спробуйте самі перевірити, чи готовий ваш малюк до навчання. Для

цього дайте відповіді на запитання, які може поставити психолог при вступі до школи.

Чи може ваша дитина:

1. Пояснити словами, чого вона хоче, тобто не показувати пальцем, а сказати: куртка, цукерка, курча?

2. Висловлюватися зв'язно, наприклад: «Покажи мені...»?

3. Розуміти зміст того, про що їй читають?

4. Чітко вимовити своє ім'я?

5. Запам'ятати свою адресу і номер телефону?

6. Писати олівцем або крейдою на папері?

7. Намалювати картинки до вигаданої історії та пояснити, що на них зображено?

8. Користуватися фарбами, пластиліном, олівцями для творчого самовираження?

9. Вирізати ножицями з тупими кінцями, до того ж рівно і не поранившись?

10. Слухати і дотримуватись одержаних вказівок?

11. Бути уважним, коли хтось із нею розмовляє?

12. Зосередитися принаймні на десять хвилин, щоб виконати одержане завдання?

13. Радіти, коли їй читають уголос або розповідають історії?

14. Позитивно оцінювати: «Я - людина, яка багато чого може»?

15. «Підлаштовуватись», коли дорослі змінюють тему розмови?

16. Виявляти цікавість до предметів довкола?

17. Бути у злагоді з іншими дітьми?



Насамкінець, які допоможуть вам оцінити ваші взаємини з дитиною:

1. Чи подобається вам ваш малюк?

2. Чи слухаєте ви, про що дитина говорить?

3. Чи дивитеся ви на малюка, коли він говорить?

4. Чи намагаєтеся ви створити у дитини відчуття значущості того, про що вона говорить?

5. Чи виправляєте ви мовлення малюка?

6. Чи дозволяєте дитині робити помилки?

7. Чи хвалите малюка, чи обіймаєте його?

8. Чи смієтеся ви разом із ним?

9. Чи відводите ви щодня час для читання дитині і для бесід із нею?

10. Чи граєте ви з малюком у якісь ігри?

11. Чи заохочуєте інтереси і захоплення дитини?

12. Чи є у малюка принаймні 1-2 власні книжки?

13. Чи є у дитини вдома місце (наприклад, полиця), відведене тільки їй?

14. Чи намагаєтеся ви подати малюку приклад, читаючи газети, журнали, книжки?

15. Чи обговорюєте ви з родиною і з дитиною що- небудь цікаве із прочитаного

вами?

16. Чи намагаєтеся ви сказати все за малюка, перш ніж він встигне відкрити рота:



а)у зубного лікаря; б)у магазині.

17. Чи дивитесь ви телевізор разом із дитиною?

18. Чи розпитуєте ви малюка про побачене по телевізору?

19. Чи обмежуєте час дитини перед телевізором?

20. Чи може дитина виявити «міць своїх м'язів» у іграх, м'яти, стискати і бити глину тощо, аби вилити свої почуття в рамках загальноприйнятої поведінки?

21.Чи намагаєтеся ви ходити з малюком на прогулянки?

22. Чи плануєте ви незабаром повести дитину до театру, зоопарку, музею?

За кожну відповідь «майже завжди» нарахуйте собі 4 бали, «інколи» - 2 бали, «ніколи» - 0 балів. Отримані бали додайте. Якщо сума складає 88 балів - чудово! 44 бали - непогано; менше від 22 балів - варто замислитися.



ДОДАТОК 2

ЩОДЕННІ ПОРАДИ БАТЬКАМ

Готуємо руку до письма

Незабаром ваша дитина піде до школи. Ви, звісно, турбуєтеся, чи устигне вона навчитися читати, писати і лічити. Але на неї очікують не тільки ці труднощі. Першокласникам доводиться виконувати багато вправ строго за зразком, що задає вчительабо рекомендують прописи. Виконання таких вправ можливе лише за умови добре розвинутих зорово-просторової пам'яті та довільної уваги.

Запропонуйте зошит у клітинку - і нехай дитина креслить, малює, пише по клітинках.

Навчання без примусу

Навчайте дітей грамоти у вільній, невимушеній, доброзичливій обстановці. Скористайтеся нашими порадами.



  • Підготуйте і розвісьте в кімнаті яскраві картки з літерами української абетки ( друкованої та рукописної), цифрами, геометрічними фігурами. Прикріпіть їх - і нехай дитина запам’ятовує. Змінюйте картки 1-2 рази на місяць.

Вправи на зорово - моторну координацію:

  • Диктуються візерунки (ми робили за зразком). Покажіть дитині звідки починається малюнок і диктуйте: 1 клітинка вгору, 1 клітинка вправо, 1 клітинка до низу, 1 клітинка вправо, 1 клітинка вгору, 1 клітинка до низу, 1 клітинка вправо…, а тепер продовж далі візерунок, який у тебе вийшов. Перемальовування будь - яких нескладних малюнків.

Вправи на розвиток дозвільної уваги:

  • За фіксований проміжок часу (починаючи з 1 хвилини і в міру тренування,

доводячи до 5 хвилин) викреслювати, не пропускаючи жодної, одну й ту саму букву з тексту.

  • Прослуховування казки, яку потім потрібно переказати.

      • Знаходження відмінностей між подібними малюнками.

      • Під час виконання завдань не сидіть над дитиною, дайте їй працювати самостійно. Якщо дитині потрібна ваша допомога, наберіться терпіння. Необхідний спокійний тон, підтримка «я тобі допоможу», «заспокойся», схвалення, навіть якщо щось не виходить.

Тема ІІ.

«Як зберегти здоров’я і життєрадісність першокласника в нових умовах навчання»

Мета:


  • ознайомити батьківський колектив з особливостями психічного та фізичного здоров’я майбутнього першокласника;

  • переконати батьків у необхідності формування у дитини звички дотримання режиму дня;

  • запропонувати практичні поради щодо адаптації до школи та режиму дня дитини;

  • визначити рівень готовності батьків до того, аби стати батьками

першокласника.

План заняття

І. Лекція «Забезпечення психологічного та фізичного здоров’я майбутнього першокласника.Режим дня майбутнього першокласника»

ІІ. Тест «Чи готовий я бути батьком першокласника?»

ІІІ. Батьківський ринг «Що? Де? Як? Чому?»



Хід заняття

І Лекція «Забезпечення психологічного та фізичного здоров’я майбутнього першокласника»

Здоров`я дитини залежить від впливу цілого комплексу різнобічних факторів, які в значній мірі зумовлюють та визначають адаптацію дитини до навколишнього середовища, фізичний та інтелектуальний її розвиток у такий відповідальний період життя - як початок навчання в школі.

Вступ до школи - переломний момент в житті кожного малюка. Початок шкільного навчання кардинальним чином міняє весь його спосіб життя. Властиві дошкільникам безпечність, безтурботність, занурення в гру зміниться життям, наповненим безліччю вимог, обов'язків і обмежень: дитина буде повинна щодня ходити в школу, систематично і напружено працювати, дотримуватися режиму дня, підкорятися всіляким нормам і правилам шкільного життя, виконувати вимоги вчителя, займатися на уроці тим, що визначене шкільною програмою, старанно виконувати домашні завдання, добиватися добрих результатів в учбовій роботі і т.д. Пам’ятайте, коли дитина йде до школи, різко змінюється її спосіб життя. І якщо дитина не готова до цієї зміни, то школа для неї перетворюється на пекло і дитина поступово набирає стільки негативних відчуттів, що навіть відмовляється йти до навчального закладу.

Давайте детальніше зупинимося на здоров'ї майбутнього першокласника. На що вам варто звернути увагу?

Обов'язково зверніться до лікаря, а також досвідченого психолога, якщо ви помічаєте у вашої дитини такі симптоми та особливості поведінки:

♦ наявність неконтрольованих, «безглуздих» рухів (моргає, покашлює, тре носа, гризе нігті, крутить і мне щось у пальцях, крутить головою, підскакує на місці);

♦у віці 5-6 років може концентрувати увагу не більше ніж на 1-2 хвилини, причому її заняття непродуктивні.

Наприклад, вона не шукає в книзі картинки або не намагається побудувати з книги тунель для машин, а просто бездумно перегортає сторінки чи рве папір;

♦постійно дістає травми через свою підвищену рухливість і невміння вчасно зупинитися;

♦ у вас була патологія вагітності (пізній токсикоз, гіпоксія) і пологів (затяжні або швидкі пологи, передчасні пологи, застосування щипців, тиск на черевну стінку, гіпоксія під час пологів, низькі оцінки дитини за шкалою Апгар при народженні);

♦стійкі порушення сну; енурез

♦ швидке нерозбірливе мовлення;

♦ затримка розвитку мовлення за умови нормального інтелекту;

♦ замкнутість, відчуженість;

♦ навіть володіючи нормальним мовленням, частіше мовчазна, відповідає ніби над силу;

♦ невміння пристосуватися до правил дитячого садка або розвивальної групи; налагоджувати контакти з дітьми, при тому що товариськість підвищена; не вміє вислухати іншого (найчастіше просто не може припинити говорити), не відчуває «межі» під час спілкування з дорослими;

♦ постійна млявість, загальмованість дитини, складається таке враження, що вона не остаточно прокинулося;

♦ повна відсутність ініціативи, нелюбов до всього нового;



  • неможливість виконувати програму дитячого садка через «повільність»,

«нетямущість».

Наведені вище ознаки свідчать про те, що у вашої дитини можуть бути неврологічні порушення, - обов'язково розкажіть про них на прийомі в лікаря. Йдеться про дуже поширені явища, які, власне кажучи, не є захворюваннями, це лише особливості розвитку дитини. Проте, тут можна і потрібно «підстилати соломки», щоб позбавити дитину від зайвого стресу в школі.

Ще один фахівець, з яким вам обов'язково необхідно зустрітися, - це логопед. Зрозуміло, ви самі підете до логопеда, якщо у вашої дитини грубі порушення мовлення, які заважають оточуючим її зрозуміти. Існують і дрібніші порушення, які, можливо, непомітні на перший погляд, але вони можуть істотно ускладнити навчання вашої дитини в школі.

Наприклад, якщо дитина неправильно вимовляє звук, сама не помічаючи цього (наприклад, плутає [л] і [р]), то вона не зможе правильно почути потрібний звук і не зможе правильно продиктувати його сама собі. Результатом будуть постійні помилки під час письма.

У нормі, до 6 років дитина має повністю опанувати всі звуки рідної мови, навчитися будувати складнопідрядні речення (тобто речення зі сполучниками «а», «але», «що», «тому що» та ін.), навчитися узгоджувати слова між собою, опанувати всі три відміни іменників, дієвідмінювання, час, рід дієслів, ступені порівняння прикметників і прислівників, відміни займенників. Таким чином, за рівнем складності її мовлення практично нічим не відрізняється від мовлення дорослого.

Дитина може сказати: «Червона чашка більша, а синя - менша», «Не хочу надягати цю шапку, тому що вона колюча», «Хочу гуляти з Олексієм, тому що він мій друг».

Якщо ж вона гаркавить, плутає роди, числа і дієвідміни (наприклад, говорить:«Червоний чашка - великий», «Хлопчик заплакали» або «Ти куди йти») - їй потрібні заняття з логопедом і психологом.

Іноді порушення мовлення стають очевидними, коли дитина починає навчатися письма і читання.

Обов'язково зверніться до логопеда, якщо ваша дитина постійно припускається таких помилок:

♦ не вміє добре виділяти звуки на слух і часто замінює їх подібними (наприклад, замість ЗАЄЦЬ пише САЄЦЬ, замість ШАФА - ЖАФА);

♦ пропускає звуки під час читання і літери під час письма: КРІТ читає як КІТ, САЛОН - як СЛОН;

♦ перевертає букви;

♦ не вміє правильно розділяти слова у фразі (замість ТУТ КІШКА дитина читає і пише ТУТКІШКА);

♦ плутає схожі за графічними контурами букви;

припускається порушень граматичної структури мовлення - під час читання

та письма випадають відмінкові закінчення та ін. (наприклад, «Наш кішка

сидить на стіл»);

♦ не розуміє сенсу правильно прочитаних слів і речень.

Варто також відвідати окуліста (якщо у вашої дитини знижений зір, в очевидь, що вона матиме труднощі в навчанні) і ортопеда (не виправлені вчасно порушення постави завдадуть дитині в школі масу неприємностей).

Хай також дитину огляне лікар ЛОР і переконається, що в малюка відсутні хронічні осередки інфекції в ділянці вуха, горла і носа. Якщо такі осередки мають місце (у дитини збільшення аденоїдів, хронічний тонзиліт, часті отити та ін.), то перед школою їх потрібно пролікувати.

Першокласники часто хворіють на простудні захворювання, і хоча ми навряд

чи можемо повністю захистити дитину від застуд, для нас важливо, щоб перебіг цих захворювань відбувався легко і без ускладнень.

Стоматолог повинен виключити наявність таких же осередків у ротовій порожнині.

У цей же період життя, в 6-7 років, міняється і вся психологічна зовнішність дитини, перетворюються його особа, пізнавальні і розумові можливості, сфера емоцій і переживань, круг спілкування.

Початок шкільного навчання є для кожної дитини сильним стресом. Всі діти поряд з відчуттями радості, що переповнюють їх, захвату або здивування з приводу того, що відбувається в школі, переживають тривогу, розгубленість, напругу. У першокласників в перші дні (тижні) відвідин школи знижується опірність організму, можуть порушуватися сон, апетит, підвищуватися температура, загострюватися хронічні захворювання. Діти, здавалося б, без приводу вередують, гарячаться, плачуть.

Період адаптації до школи, пов'язаний з пристосуванням до її основних вимог, існує у всіх першокласників. Лише в одних він триває один місяць, в інших - одну чверть, в третіх - розтягується на весь перший навчальний рік. Багато що залежить тут від індивідуальних особливостей самого малюка, від самої дитини, від тих передумов опанування учбової діяльності, що є у нього.

Зміна ролей від дошкільника до учня обумовлює й нові стосунки з вами, батьками. Дитина розуміє, що ставлення до неї залежить від результатів навчання. Труднощі дитини треба попереджувати. Тільки чуйне відношення до школяра, розуміння та підтримка у складних ситуаціях створюють відчуття захищеності, внутрішнього комфорту.

Безумовно, найкращим профілактичним засобом збереження психічного здоров'я в період адаптації до школи є добре ставлення батьків до дітей, розуміння їхнього внутрішнього світу, проблем, переживань. Відомо, що не існує готових рецептів та моделей виховання, які можна просто взяти і без змін "прикласти" до своєї дитини. Ось деякі рекомендації з полегшення процесу адаптації дітей до школи:



  • Повірте в унікальність та неповторність власної дитини, в те що Ваша дитина - єдина у своєму роді, несхожа на жодну сусідську дитину і не є точною копією Вас самих. Тому не варто вимагати від дитини реалізації заданої Вами життєвої програми і досягнення поставленої Вами мети. Надайте право їй прожити життя самій.

  • Дозвольте дитині бути самою собою, зі своїми недоліками, слабкостями та достоїнствами. Приймайте її такою, якою вона є.

Спирайтесь на сильні сторони дитини.

  • Не соромтесь демонструвати дитині свою любов, дайте їй зрозуміти, що будете її любити за будь-яких обставин.

  • Не бійтесь "залюбити" свою дитину, беріть її на коліна, дивіться їй в очі, обіймайте та цілуйте, коли вона того бажає.

  • В якості виховного впливу використовуйте частіше ласку та заохочення, ніж покарання та осудження.

  • Намагайтесь, щоб Ваша любов не перетворилась на вседозволеність та бездоглядність. Встановіть чіткі межі та заборони (бажано, щоб їх було небагато - лише самі основні на Ваш погляд) і дозвольте дитині вільно діяти в цих межах. Суворо дотримуйтесь встановлених заборон і дозволів.

  • Не поспішайте звертатись до покарань. Намагайтесь впливати на дитину проханнями - це самий ефективний спосіб давати їй інструкції. У випадку непокори, необхідно переконатись, що прохання відповідає віку і можливостям дитини. Лише в цьому випадку можливо використовувати прямі інструкції, накази, що достатньо ефективно, якщо дитина звикла реагувати на ввічливі прохання. І лише тоді, коли дитина демонструє відкриту непокору, ви можете думати про покарання. Немає потреби нагадувати, що покарання повинно відповідати вчинку, дитина має розуміти, за що її покарали. Ви самі вибираєте міру покарання, але важливо зазначити, що фізичне покарання - тяжка за своїми наслідками каральна міра.

Пам'ятайте:

  • Покарання - це моральний замах на здоров'я: фізичне і психічне.

  • Покарання не повинно бути за рахунок любові. Не залишайте дитину без заслуженої похвали і нагороди. Ніколи не відбирайте подарованого вами чи кимось іншим.

  • Краще не карати, ніж карати із запізненням. Запізнілі покарання нагадують дитині про минуле, не дають змоги стати іншою.

  • Покараний - значить вибачений. Інцидент вичерпано – сторінка перегорнута. Наче нічого й не трапилось. Про старі гріхи ні слова. Не заважайте починати життя спочатку!

  • Хоч би що там трапилось, хоч би якою була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження.

  • Дитина не повинна боятися покарання. Найвразливіше для неї - ваше засмучення.

  • Не забувайте, що ключ до серця дитини лежить через гру. Саме в процесі

гри Ви зможете передати їй необхідні навички, знання, поняття про життєві

правила та цінності, навчите краще розуміти один одного.



  • Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища, ситуації, суть заборон та обмежень. Допоможіть дитині навчитись вербально висловлювати свої бажання, почуття та переживання, інтерпретувати свою поведінку та поведінку інших людей.

Прийнята в деяких родинах система залякування дітей, безумовно, заслуговує осудження, бо стає джерелом виникнення особливого способу самозбереження - неправдивості та нещирості. Тяжкі переживання особливо негативно впливають на формування таланту, особистості дитини, легко призводять до психостенічних реакцій.

Існує термін "шкільна фобія", тобто острах у деяких дітей перед відвідуванням школи. Насправді, часто йдеться не стільки про школу, скільки про побоювання дитини йти з дому, розлучатися з батьками. Якщо дитина дуже хвороблива, то, як правило, вона перебуває в умовах гіперопіки з боку батьків.

Іноді зустрічаються батьки, котрі самі побоюються школи і побіжно навіюють це побоювання своїм дітям, або драматизують проблеми початку навчання. Вони намагаються виконувати замість дітей їхні домашні завдання, контролюють кожну написану дитиною літеру і тим самим створюють у неї "навчальну фобію".

Як результат - у дітей виникають невпевненість у своїх силах, сумніви щодо своїх знань, виробляється звичка сподіватися на допомогу в найпростішій ситуації.

Дуже важливо піклуватись про те, щоб створити дитині ситуацію з гарантованим успіхом. Можливо, це буде вимагати від вас деякої зміни вимог до дитини, але справа того варта. Потрібно чітко усвідомлювати, що успіх породжує успіх і посилює впевненість у своїх силах як у дитини, так і в батьків.

Лікарі-педіатри сьогодні відмічають різке зростання у дітей таких захворювань, що раніше були властиві тільки дорослим, які постійно знаходяться у стресових ситуаціях. Для сучасної дитини стресовою ситуацією стає все те, що є буденним життям для дорослого, який не може або не бажає створювати спеціального режиму для ще незміцнілого організму.

Сучасна література і практичний досвід психологів вказує на велику кількість випадків, коли погіршення і психічного, і фізичного здоров'я дитини пов'язано тільки з тим, що дорослі водять дитину з собою по місцях масового скупчення людей.

Деякі батьки не помічають різниці між собою і дитиною (забуваючи про те, що дитина - це не маленька копія дорослої людини, а маленька людина, яка живе і розвивається у своєму світі і вимірі, за власними законами), придушуючи її зливою інформації, непосильними для неї емоційними навантаженнями, характерними для їх спілкування. Все це не минає безслідно, і в дітей з’являються такі "дорослі" захворювання, як безсоння, виразка, коліт, мігрень. Якщо в родині негаразди і дитина постійно знаходиться в сфері спілкування батьків, тобто активно залучається як активний співучасник у їх сварках і з’ясуваннях, то не дивуйться, коли у дитини з'являться невротичні симптоми та інші порушення психічного і фізичного розвитку, які будуть блокувати розвиток таланту дитини.



Режим дня майбутнього першокласника

Школа ставить перед першокласником нові вимоги. Дитина включиться у систематичну навчальну працю, у неї з’являться нові обов’язки і турботи, відбудеться зміна рухової активності. Тому, організовуючи режим дня для дошкільника, батьки допоможуть дитині швидше адаптуватися до життєвих змін. Режим – це раціональне і чітке чергування сну, їжі, відпочинку, різних видів діяльності протягом доби. Для дитини правильно організований режим - умова не тільки збереження і зміцнення здоров’я, але й успішного навчання.



Сон. Велике значення для підтримки дієздатності першокласника має сон. Для дітей 6-7 років нормальна тривалість сну - 10-12 годин. Недостатня тривалість сну негативно відбивається на нервовій системі дитини: знижується діяльність кори головного мозку у відповідь на подразнення. Але для повноцінного відпочинку нервової системи і всього організму важливо забезпечити не тільки необхідну тривалість, але й достатню глибину сну. Для цього важливо зробити наступне:

  • привчіть дитину лягати і вставати в один і той же час, адже, коли дитина постійно лягає спати у певний час, її нервова система і весь організм заздалегідь готуються до сну;

  • перед сном запропонуйте дитині заняття, що заспокоюють нервову систему (спокійні ігри, читання);

  • перед сном обов’язково провітріть кімнату, в момент засинання дитини, а також під час її сну, створіть спокійну обстановку (вимкніть яскраве світло, телевізор, припиніть голосні розмови).

Харчування. Їжа потрібна дитині не тільки для вироблення енергії, але й для побудови нових клітин і тканин. В організмі дитини процеси росту проходять надто інтенсивно. В їжі мають міститися у правильному співвідношенні всі речовини, що входять до складу тканин людського організму: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі і вітаміни.

Білки містяться у молоці, м’ясі, рибі, яйцях - це основне джерело матеріалу для побудови тканин.Жири слугують перш за все для покриття енергетичних витрат, з них створюється жирова тканина в організмі. Але надмірна кількість жирів у харчуванні веде до порушення обміну речовин. У їжі дітей мають міститися жири тваринного і рослинного походження.Вуглеводи, які знаходяться у цукрі, крупах, картоплі і борошняних виробах, забезпечують організм енергією.Мінеральні речовини і вітаміни сприяють нормальному росту, розвитку і життєдіяльності організму, обміну речовин. Повноцінне харчування передбачає співвідношення білків, жирів і вуглеводів 1:1:3 (або 1:1:4). Якщо це співвідношення порушено, то навіть високоякісна їжа погано засвоюється.



ІІ. Тест «Чи готовий я бути батьком першокласника?» (Роздрукований)

У Вашій родині підростає майбутній першокласник. Вітаю, Ви на порозі нового життя! Ви готові? Давайте перевіримо.

Закресліть номери тих запитань, на які ви відповіли позитивно. Отже, вибирайте близький варіант відповіді:

1. Мені здається, що моя дитина буде вчитися гірше за інших.

2. Я побоююся, що моя дитина буде часто кривдити інших дітей.

3. На мій погляд, чотири уроки - непосильне навантаження для маленької дитини.

4. Важко бути впевненим у тому, що учителі молодших класів добре розуміють

дітей.


5. Дитина може добре вчитися тільки в тому випадку, якщо вчителька - її власна мама.

6. Важко уявити, що першокласник може швидко навчитися писати, рахувати і читати.

7. Мені здається, що діти в цьому віці ще нездатні дружити.

8. Боюся навіть думати про те, що дитина буде обходитися без денного сну.

9. Моя дитина губиться, коли до неї звертається незнайома доросла людина.

10. Моя дитина не ходить до дитячого садка і ніколи не розлучається з матір'ю.

11. Початкова школа, по-моєму, мало спроможна чого-небудь навчити дитину.

12. Я побоююся, що однокласники дражнитимуть мою дитину.

13. Мій малюк, по-моєму, значно слабкіший за своїх ровесників.

14. Боюся, що вчителька не має можливості оцінити успіхи кожної дитини.

15. Моя дитина часто говорить: «Мамо, ми підемо в школу разом?»

А тепер порахуйте кількість закреслених номерів. Отриману суму запишіть у графі «Усього»:….(запищіть)

ЩО ОЗНАЧАЮТЬ ОТРИМАНІ ЧИСЛА?



  • Якщо сума позитивних відповідей 4 або менше балів: у вас є всі підстави з оптимізмом зустріти перше вересня - ви самі готові визнати нову соціальну роль вашої дитини.

  • Якщо сума позитивних відповідей 5—10 балів: вам бажано краще підготуватися до можливих труднощів.

  • Якщо сума позитивних відповідей 10 і більше балів: подумайте над своїми відповідями ще раз, можливо, вам варто порадитися з психологом.

ІІІ. Батьківський ринг «Що? Де? Як? Чому?»

Завдання вчителя - згрупувати запитання за рубриками: “Лiтература”, “Мова i мовлення”, “Виховання”, “Свiт науки”, “Здоров’я” тощо. На свiй розсуд вчитель може доповнити їх своїми запитаннями.



Обладнання. Два стола, на кожному столi - “скатертина-коло”, роздiлена на однаковi частини-секцiї, у центрi - дзига iз стрiлкою; конверти iз запитаннями, вiдповiдно до рубрик; скрипiчний ключ (макет), магнiтофон, касети з музичними запитаннями.

Орiєнтовнi запитання до теми «Звуки i букви».

1. Скласти звукову модель слова «маяк».

2. Придумати слово, в якому букв бiльше, нiж звукiв. (Сiль, дзеркало.)

3. Скласти речення за схемою: __ ___ _ ___ . (Дiти вчаться в школi.)

4. Як подiлити слова насіння, джмiль на склади для переносу? (Насін-ня, на-сіння;джмiль.)

5. Назвати букви, що позначають два звуки на початку складу. (Я, ю, є, ї.)

6. Якi букви завжди позначають два звуки? (ї, щ)

7. Назвати букви, що на письмi вказують на м’якiсть попереднього приголосного. (і, я, ю, є, ь)

8. Пояснити, як визначити кiлькiсть складiв у словi.

9. Назвати буквосполучення, якi позначають один звук. (дз, дж)



Орiєнтовнi запитання до теми “Лiтература”.

1. Вiдгадати загадку. Як називається казка? Хто її автор?

Сидить пiвник напечi,

їсть смачненькi калачi.

Тут лисичка прибiгає,

швидко пiвника хапає.

Бiжить котик рятувати,

в лисицi пiвника забирати. («Котик і півник”, укр. нар. казка)

2. Розповiсти скоромовку.

3. Розгадати ребус.(Панас)



Па

с

4. Яку казку любить ваша дитина?



5. Якi прислiв’я знає?

6. Назвати трьох дитячих поетiв, письменникiв.

7. Якi дитячi журнали ви знаєте?

Орiєнтовнi запитання до теми “Виховання”.

1. Похвали дитину по-рiзному (5 варiантiв).

2. Дитина від природи дуже повiльна. Як допомогти їй встигати робити все нарiвнi з iншими дiтьми?

3. Дитина часто нервує “раптом я щось забуду?”, “раптом у мене не вийде?” Як їй допомогти?

4. Як допомогти дитинi виправити її недолiки?

5. Чим ви займаєтесь з дитиною у вiльний час?

6. Якi обов’язки має ваша дитина вдома?

7. Ваш син отримав погану оцiнку за диктант. Вашi дiї?

8. Яку тваринку хотiла б мати ваша дитина? Чи зможе вона за нею доглядити

Орiєнтовнi запитання до теми “Свiт науки”.

1. Як називаються числа при додаваннi?

2. Проведiть дослiд, що доводить твердження “вода - розчинник”.

3. Назвiть рослини - символи України.

4. Як дiзнатися, на скiльки одне число бiльше або менше вiд iншого?

5. На якi три групи дiляться всi рослини?

6. Якi народнi прикмети ви знаєте? (2-3)

7. Задача. Уявiть, що ви - водiй тролейбуса. Ви проїхали 5 км з тръома

зупинками, перевезли 150 пасажирiв, продали 125 квиткiв. Скiльки рокiв

водiю?


8. 3 чого складається ґрунт?

9. Загадайте командi-супернику 1 загадку.

10. Чому наше мiсто має таку назву?

Орiєнтовнi запитання до теми “Здоров’я”.

1. О котрiй годинi першокласник має лягати спати?

2. Якi вправи ви можете запропонувати для зняття втоми?

3. Яким видом спорту займається ваша дитина?

4. Як правильно переходити дорогу?

5. Якi знаєте вправи для розвитку гнучкостi пальцiв i кистi руки?

6. Запропонуйте ваш комплекс ранкової гiмнастики.

7. Якi правила особистої гiгiєни має знати дитина?



Хiд гри

Учасники розподiляються на дві/три команди. Кожна почергово заводить дзиґу i вiдповiдає на певне запитання. За правильну вiдповiдь команда отримує 1 бал. Та команда, яка одержала бiльшу кiлькiсть балiв, є переможцем.

*В кінці зустрічі батькам пропонуються психолого-педагогічні поради (див. Додатки)

Додаток 1

Поради батькам майбутніх першокласників


  1. 3 початку навчального року привчіть дитину прокидатися раніше‚щоб збирання до школи не перетворювалось у щоденні хвилювання.Вранці будіть дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом.

  2. Не підганяйте, розраховувати час - це ваш обов’язок, якщо ви цю проблему не вирішили - провини дитини в цьому немає.

  3. Обов’язково привчіть дитину зранку снідати. Це важливий моменту запобіганні хвороб шлунка.

4. Давайте дитині у школу бутерброд, фрукти. Вона в школі працює‚ витрачає багато сил і енергії.

5. Привчіть дитину збирати портфель напередодні ввечері. Перевірте‚ чи не забула вона чого-небудь важливого. Запитайте її‚ чи не передавав вчитель прохань або розпоряджень батькам. Через деякий час дитина привчиться сумлінніше ставитись до своїх обов’язків і стане більш зібраною.

6. Проводжаючи дитину до школи‚ побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів‚ без застережень на кшталт: «Дивись‚ поводь себе гарно!», «Щоб не було поганих оцінок» та таке інше. У дитини попереду - важка праця.

7. Забудьте фразу «Що ти сьогодні отримав?!», а краще запитайте:«Про що нове ти сьогодні дізнався?». Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй можливість розслабитись (згадайте‚ як вам буває важко після напруженого дня). Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому‚ вислухайте.

8. Після закінчення занять дайте дитині відпочити. Обід - зручний момент для цього. Школяр може розповісти про свій робочий день і у такий спосіб звільнитися від психологічного напруження.

9. Якщо дитина замкнулась у собі‚ щось її турбує‚ не вимагайте пояснень‚ хай заспокоїться, тоді вона все сама розкаже.

10. Зауваження вчителя вислуховуйте без присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте влаштовувати сварку. Говоріть з дитиною спокійно.

11. Після школи не змушуйте дитину одразу сідати за виконаннязавдань,

необхідно 1,5 години відпочити. Найоптимальніший час для виконання

завдань - з 16 до 17 години.

12. Пам’ятайте, що телевізор - ворог №1 успішного навчання. Не потрібно вмикати його раніше‚ ніж усі завдання будуть виконані. Якщо дитина дивиться телевізор під час денного відпочинку, то їй буде важко зосередитись. Бажано дозволяти дивиться тільки дитячі передачі.

13.Готуйтеся до занять разом з дитиною, але не замість неї. Перевіряйте, чи правильно вона зрозуміла пройдений матеріал, попросіть її прочитати вголос.

14. Перевіряти не значить «робити замість» - ніколи не підказуйте дитині готових рішень. Обов’язково перевірте, щоб те‚ що потрібно було вивчити напам’ять, було вивчено добре: точність виконання завдань - важлива умова успішного навчання. Потрібно також впевнитись, що дитина може застосувати набуті знання на практиці. Для цього їй треба запропонувати виконати кілька вправ.

15. Не треба навантажувати дитину позашкільною діяльністю з самого початку навчального року. Спорт і заняття в гуртках, звичайно, корисні для загального розвитку, але спочатку впевніться, що у дитини вистачить сил і часу. Початок навчального року - період стресу‚ і перевантаження можуть тільки нашкодити.

16. Протягом дня знайдіть (намагайтеся знайти) півгодини для спілкування з дитиною. В цей час найважливішими повинні бути справи дитини‚ її біль‚ її радощі.

17. У сім’ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих з дитиною. Всі розходження щодо виховання дитини вирішуйте без неї. Коли щось не

виходить, порадьтеся з вчителем, психологом. Не зайвим буде почитати

літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.

18. Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини‚ коли щось її турбує: головний біль‚ поганий загальний стан. Найчастіше це об’єктивні показники втоми‚ перевантаження.

19. 3 перших днів навчання вимагайте виконання режиму дня дитиною‚ щоб вона лягала спати в один і той же час. Сон для школярів має першочергове значення. В 1 чверті дитина повинна спати не менше 10-11 годин‚ потім сон можна скоротити до 9-10 годин.

20. Якщо дитина засинає не відразу, все одно примушуйте її лягати в ліжко. 1 не треба думати‚ що школяр уже достатньо дорослий для того‚ щоб йому розповідали казки. Використайте спосіб‚ перевірений століттями: тихо поговоріть з дитиною перед сном‚ попросіть її що-небудь розповісти чи розкажіть самі. Такі хвилини - одна з небагатьох можливостей для справжнього спілкування.

21. Знайте‚ що навіть великі діти (7-8 років) люблять казки‚ особливо перед сном‚ або пісню‚ лагідні слова. Не лінуйтесь цього робити. Це їх заспокоює, знімає денну напругу, допомагає спокійно заснути і відпочити. Не нагадуйте перед сном про неприємні речі‚ про роботу. Завтра новий трудовий день і дитина повинна бути готова до нього. А допомогти в цьому їй мають батьки своїм доброзичливим ставленням. Чекати якогось дива від дитини‚ радісних поривів душі‚ доброти треба терпляче, відшукуючи ці риси в дитині‚ постійно заохочуючи її.

22. Батькам необхідне терпіння. Ентузіазм перших днів швидко проходить‚ його місце займає втома. Допоможіть дитині зберегти нормальний ритм і не піддайтеся спокусі зробити їй маленьке послаблення. Часті нарікання на дитину чи порівняння з іншими можуть розвинути комплекс неповноцінності. Навпаки, інколи треба похвалити дитину‚ навіть коли у неї щось не виходить, дати їй невеличкий перепочинок і потім повернутися до виконання завдань.

23. Ні в якому разі не ставте ваші стосунки з дитиною в залежність від її успішності. Гарні довірливі стосунки і усвідомлення того‚ що дитина завжди може розраховувати на вашу підтримку, допоможуть їй налаштуватися на успіх з початку нового навчального дня.

24. Дитина має відчувати, що ви завжди її любите, завжди їй допоможете та підтримаєте.

Додаток 2

Орієнтовний режим дня

7.00 - 7.30 – пробудження, підйом, ранкова гімнастика, водні процедури, ранковий туалет, прибирання ліжка

7. 30 – 7.50 - сніданок

7.50 – 8.15 – дорога до школи

8.15 – 12.30 – заняття в школі

12.30 – 13.00 – повернення зі школи

13.00 – 13.30 – обід

13.30 – 14.30 – післяобідній відпочинок

14.30 – 16.00 – перебування на повітрі

16.00 – 17.30 – виконання домашніх завдань (через кожні 30 - 35 хв - перерви на 5-10 хвилин). Під час першої перерви – підвечірок.

17.30 – 19.00 – перебування на повітрі. Заняття у спортивних гуртках

19.00 – 20.30 – вечеря, заняття улюбленими справами

20.30 – 21.00 – підготовка до сну, сон

Додаток 3

Побажання батькам першокласника

Любі мої батьки!

Цього року Ваша дитина йде до першого класу. Це велика подія у Вашій сім’ї. Я сердечно вітаю Вас i бажаю, щоб Вашi сподiвання здійснилися, щоб Вашій дитині було добре, затишно i цiкаво в нашiй школi. Дозвольте дати Вам кiлька порад.



Десять речей, якi повиннi зробити батьки першокласника 1-го вересня.

1. Ваша дитина хвилюватиметься. Прикрасьте її кiмнату кульками, плакатом з веселим написом.

2. Приготуйте маленький, барвисто оформлений подаруночок i покладiть його

поряд з подушкою дитини.

3. Якщо Ви напередоднi зiбрали портфель, все одно ще раз зазирніть до нього разом з дитиною i покладiть ще якiсь дрiбнi речi: комiчну гумку або незвичайний олiвець.

4. Цього дня заборонiть собi повчати дитину, пiдвищувати на неї голос. Не сердьтеся i не хмуртеся!

5. Вiдкладiть усi справи, вiзьмiть вiдгул. Ви повиннi бути поряд, коли дитина переступить шкiльний порiг.

6. Скажiть своєму першокласнику, як добре i чудово вiн виглядає.

7. Зустрiчаючи дитину зi школи, розпитайте, що їй сподобалося, що вона робила, похвалiть за те, що вона трималася впевнено (навiть якщо це не так).

8. Увечерi органiзуйте святкову вечерю. Запросiть бабусь, дiдусiв.

9. Не забудьте сказати дитинi, як сильно Ви її любите.

10. Лягаючи спати, дайте слово i надалi бути до дитини таким лагiдним, спокiйним i уважним, як сьогоднi.

Усе це дасть можливiсть дитинi зрозумiти, що подiї, якi вiдбуваються в

її життi, дуже важливi i для батькiв. Це додасть їй упевненостi, налаштує на серйозну, цiкаву роботу.



Додаток 4

Що необхідно придбати першокласнику для навчання:

зошит в клітинку - 5 шт.

зошит в косу лінійку - 5 шт.

обкладинки для зошитів

обкладинки для підручників (тверді)

пенал (з однією «блискавкою»)



в пеналі:

ручка з синьою пастою (з тонкопишущим стержнем)– 2 шт.

ручка з зеленою пастою - 1 шт.

простий олівець ТМ – 2 шт.

лінійка 20 см - 1 шт.

ластик - 1 шт.

точилка з контейнером для стружки - 1 шт.

для уроків праці:

пластилин - 6-8 кольорів

дощечка для пластилина – А 4

кольоровий папір (6-7 кольорів) – 2 шт. (А 4)

кольоровий картон (7-10 кольорів) – 2 шт. (А 4)

клей-олівець - 1 шт.

ножниці з заокругленими кінцями - 1 шт.

лінійка 30 см - 1 шт



для уроку малювання:

бумага для креслення - 4 шт.

фарби акварельні - 12-14 кольорів

кольорові олівці – 12 кольорів

пензлики - №1, №3

для уроку фізкультури:

футболка

спортивний костюм

шорти (темні)

спортивне взуття

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка