Психолого-педагогічні умови та чинники розвитку професійної компетентності в майбутніх фахівців



Скачати 37.08 Kb.
Дата конвертації13.09.2017
Розмір37.08 Kb.
Пляка Л. В. Психолого-педагогічні умови та чинники розвитку професійної компетентності в майбутніх фахівців / Л. В. Пляка: матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції, присвяч. 20-й річниці незалежності України та 20-й річниці заснування інституту президентства в Україні [«Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку»], (Суми, 21-22 травня 2011 р.) – Суми : Університетська книга, 2011. – С. 503 – 505.
ПЛЯКА Л. В.

Національний фармацевтичний університет (м. Харківя)
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ТА ЧИННИКИ РОЗВИТКУ

ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ
Запорукою професійної компетентності майбутніх фахівців виступає успішний особистісний розвиток, розвивальний та усвідомлений міжособистісний досвід, який здійснюється під час навчальної діяльності. Вивчення спеціальної та психолого-педагогічної літератури дало нам змогу констатувати, що розвиток професійної компетентності повинен ґрунтуватися на розкритті й примноженні внутрішнього потенціалу майбутніх фахівців, на їхніх нахилах та цінностях, що сприяють професійному розвитку та виявляються у професійній діяльності.

Специфіка студентського віку визначається сукупністю психолого-педагогічних умов та чинників, що впливають на їхній розвиток, зокрема на розвиток професійної компетентності. Розуміння студентами власного «Я» – результат їхньої навчально-пізнавальної та практичної діяльності, що забезпечує соціально-психологічні умови в цій діяльності, стимулює професійне становлення та особистісне зростання. Своєчасне виявлення й усвідомлення факту зміни образу «Я» є однією з умов успішного розвитку майбутнього фахівця. Отже, студент водночас є суб’єктом самопізнання й суб’єктом самозміни.

Особистісно орієнтований підхід в організації навчально-пізнавальної діяльності створює умови для забезпечення професійного розвитку й саморозвитку майбутнього фахівця, визначає його як суб’єкта навчальної діяльності. На його основі процес засвоєння знань стає суб’єктно значущим, засвідчує унікальність, неповторність кожної особистості. Студенти мають можливість накреслити особистісну програму професійної діяльності на перспективу, оцінювати свої позитивні надбання і невикористані можливості. Показниками якості розвитку професійної компетентності є нові знання, професійні вміння та навички студентів, підвищення рівня їхнього особистісного розвитку, формування професійної компетентності.

Навчальна діяльність студентів повинна носити розвивальний характер. Основна концепція розвивального навчання полягає в тому, що через спеціально організоване навчання в майбутніх фахівців будуть сформовані здібності до самовдосконалення та професійного саморозвитку. Навчальна діяльність ставить перед студентами нові пізнавальні завдання, озброює їх прийомами і засобами виконання професійних доручень, спирається на сучасні досягнення в процесі професійного становлення. Майбутні фахівці можуть розвивати професійні якості лише тоді, коли в них сформована готовність до цього розвитку, що в свою чергу передбачає наявність зовнішніх (доступність навчального матеріалу) і внутрішніх (мотивація, здібності) умов розвитку.

Розвитку професійної компетентності сприяє також здатність майбутніх фахівців до самопізнання та професійного саморозвитку. Саморозвиток майбутнього фахівця – це цілеспрямований процес самовдосконалення, що детермінується метою і стратегією навчальної діяльності, здобуттям професійних знань, умінь та навичок, виникненням потреби розвитку професійних якостей.

Наступною умовою розвитку професійної компетентності є залучення студентів до активної навчально-пізнавальної діяльності через використання групових та проблемно-пошукових методів, а саме: проблемних лекцій, дискусій, проблемних ситуацій, рольових та ділових ігор, соціально-психологічного тренінгу тощо. Ці методи навчальної діяльності ґрунтуються на інтересах і здібностях особистості, забезпечують пізнавальну активність студентів, спрямовуються і корегуються викладачем.

Одним із чинників, що впливає на ефективність розвитку професійної компетентності є соціальний чинник, який визначається впливом зовнішнього середовища. Соціальний чинник характеризується залежністю особистості від стосунків із однолітками та батьками, від іміджу викладача та навчального закладу загалом. Цей чинник характеризує студента як суб’єкта власної життєдіяльності, його усвідомлене прагнення стати конкурентоспроможним фахівцем, бажання розвивати власні професійні якості, бути готовим до постійного професійного зростання, якісного виконання професійної діяльності.

Провідними напрямами життєдіяльності студентів є професійне навчання, особистісне зростання й самоствердження, розвиток їхнього інтелектуального потенціалу. Саме в студентському віці активно формуються і закріплюються схильності та інтереси особистості, професійна самосвідомість, які допомагають студентам отримати якісну освіту, стати конкурентноспроможними фахівцями. Пізнавальні інтереси майбутніх фахівців концентруються навколо їхньої потреби зрозуміти особливості професійної діяльності, осмислити власний життєвий досвід, навчитися використовувати отримані знання у своїй професійній діяльності.



Отже, у період здобуття вищої освіти відбувається психологічний розвиток особистості, формується професійна компетентність, розвиваються професійні якості, які забезпечують ефективність професійної діяльності.






База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка