Психолого-педагогічні проблеми



Сторінка11/24
Дата конвертації15.04.2016
Розмір4.82 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   24

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Дерев’янко Л. Інноваційні технології педради / Л. Дерев’янко // Директор школи. – 2003. – № 14. – С. 4.

  2. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології : навч. посіб. / І. М. Дичківська. – К. : Академвидав, 2004. – 430 с.

  3. Гриценко Н. Нові освітні технології (контрольні уроки) / Н. Гриценко // Завуч. – 2003. – № 19. – С. 14.

  4. Інноваційні педагогічні технології в практиці роботи загальноосвітніх навчальних закладів України : інформаційно-аналітичний довідник / [за заг. ред. Ю. І. Завалевського]. – Суми : ТОВ Видавництво «Антей», 2007. – 200 с.

  5. Овчаренко Л. Систематизація педагогічних інновацій / Л. Овчаренко // Рідна школа. – 2002. – № 11. – С. 46.

  6. Підласий І. П. Практична педагогіка, або три технології / І. П. Підласий. – К. : Слово, 2004. – С. 12.

  7. Савченко О. Я. Шкільна освіта, як замовлення підготовки майбутнього вчителя / О. Я. Савченко // Рідна школа. – 2007 – № 5. – С. 6.

  8. Попова В. Інноваційні технології у роботі з педагогічним колективом / В. Попова // Режим доступу http://osvita.ua/school/manage/1137

  9. Інноваційні технології – вимога часу : методичні матеріали // Кременчуцький професійний Ліцей сфери послуг // Режим доступу http://kplsp.pl.ua/metodichni_materialy/20-innovacijni-texnologiyi-vimoga-chasu.html



Тетяна Фадєєва
МЕТОДИЧНІ РЕСУРСИ ПЕРСОНАЛЬНОГО КОМП’ЮТЕРА

У НАВЧАННІ МАТЕМАТИКИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
Процеси соціально-освітньої модернізації орієнтують на відшукання співвідношення у запровадженні в навчальний процес початкової школи здоров’язберігаючих технологій та методичних підходів в інформативно-пізнавальному середовищі. Збільшення питомої ваги інформаційних повідомлень з різних джерел вимагає від молодших школярів володіння на достатньому рівні умінням критично ставитися до інформаційних даних, точно відображати сутність повідомлень, переробляти, зберігати та відтворювати інформацію. Розвиток мислення молодших школярів з такими характеристиками можливо здійснювати при викладання математики у режимі мотиваційного стимулювання, інформатичної різноманітності навчальних завдань та методичного забезпечення у використанні обчислювальної техніки.

Теоретичні засади упровадження персонального комп’ютера у навчальний процес загальноосвітньої школи вивчали вчені І.Ф. Тесленко, С. Пейперт, Ю. Первін, і др. Б. Хантер розглядає ознайомлення з комп’ютерами ще з молодшого шкільного віку як адаптацію школи до постійно зростаючих темпів інформатизації суспільства. С.В. Уткіна виступає за ранню пропедевтику формування комп’ютерної грамотності, особливо алгоритмічної культури. Частина педагогів висловлює думку про недоцільність раннього навчання інформатики дітей молодшого шкільного віку, непідготовленість учнів до сприймання та усвідомленого оволодіння елементами комп’ютерної грамотності, тоді як інша – вказує на негативні наслідки «кнопкового» навчання. Теоретична нерозробленість проблеми використання комп’ютера у початковій школі, відсутність належної методичної бази визначили вибір теми дослідження. Мета статті полягає у складанні завдань методичного характеру для роботи молодших школярів з персональним комп’ютером на роках математики та у позаурочний час.



Класифікацію завдань математичного змісту для формування основ інформаційної культури та роботи з персональним комп’ютером молодших школярів здійснено за їх дидактичним навантаженням, а саме:

  • на обчислення з функціями навчання (поєднання усних і письмових обчислень), контролю (перевірки правильності виконання завдань) та творчого застосування знань у програмі Калькулятор (доповнення, переформулювання);

  • геометричного змісту на побудову, вимірювання та обчислення, з логічним навантаженням у графічному редакторові Paint та Автофігури на панелі задач (побудову окремих фігур, на перетин фігур, виконання розфарбовування фігур чи їх спільних частин заливкою, користування інструментами олівцем, пензликом, гумкою); на виконання позиційних завдань та просторово-орієнтовану діяльність;

  • логічно-інформативні, які передбачають визначення істинності (хибності) висловлень з різних областей знань;

  • з логічним навантаженням, у яких виконання математичного завдання передбачає попередній аналіз умови за допомогою логічних операцій на конкретному навчальному матеріалі;

  • на оптимізацію (побудову геометричної фігури найбільшої площі, обчислити найкоротший шлях), раціоналізацію діяльності на конкретних прикладах, що імітують дії різних персонажів (казкових, людей певної професії);

  • на формування алгоритмічного стилю мислення, а саме навчання учнів використовувати у математичній діяльності алгоритми, які подаються послідовністю скінченого числа приписів та зорієнтовані на результат.

Подамо приклади завдань на обчислення за допомогою програми Калькулятор. Для переходу до обчислювальної діяльності необхідно виконати послідовно такі дії: Пуск, Програми, Стандартні, Калькулятор.

1. Надрукувати приклади та обчислити:


28 + 4 =

71 – 35 =

47 + 29 =

6 2456 + 7296 =

809213 – 567328 =

23765 * 37 =


2. Вказати послідовність дій, обчислити та перевірити правильність результату.


(96 : 16 +58) : 8 =

346 + (298+ 154) – 113 =

16 : 2 + 21 + 48 =

(900 – 354) – 228 + 579 =

(840 : 40 + 431) – 350 =

560 : 8 – (290 + 130) : 6 =


3Поставити дужки та перевірити правильність результату за допомогою помічника.


91 – 19 : 2 – 3 = 6

17 + 7 : 3 + 11 = 19

70 : 2 – 16 + 12 = 7


4. Поставити дужки та знаки дій і перевірити правильність результату за допомогою програми Калькулятор.


3...4...5...6...7... = 5

1 2 3 4 5 = 0


5. Перевірити двома способами правильність виконання обчислень:


((455 + 286) – 569) + 363 = 455

Методичні засади використання графічного редактора Paint полягають у: а) формуванні в учнів позитивного ставлення до виконання завдань у процесі вивчення геометричного матеріалу на креслення фігур, що розуміється як індивідуальний творчий процес; б) розвитку просторово-графічних умінь у молодших школярів на завданнях на просторово-координаційну діяльність (позиційних у термінах справа – зліва, вгорі – внизу; метричних у термінах більший – менший, вищий – нижчий) та при переміщенні геометричних фігур, при складанні малюнків; в) розвитку точності рухів при відтворенні зразка у репродуктивних, тренувальних завданнях та при виконанні творчих завдань, що передбачають реалізацію задуму, власного проекту діяльності; г) формуванні в учнів умінь працювати із панеллю інструментів або операційно-практичних умінь; д) розвитку логічних компонентів мислення, коли просторово-координаційні дії поєднуються із логічним аналізом предметної області та відношень між об’єктами завдання.



Наведемо приклади завдань геометричного змісту для молодших школярів. Щоб перейти до виконання завдань геометричного змісту необхідно виконати дії: Пуск, Програми. Стандартні, Paint:

а) на розфарбовування геометричних фігур:

1. Розфарбувати заливкою смужку трьома кольорами (синім, зеленим, червоним) так, щоб перша справа частина смужки була не червоною, а у центрі – синя. Назви кольори на смужці зліва направо, справа наліво.

2. Розфарбувати заливкою смужку, поділену на п’ять частин, трьома кольорами (синім, жовтим, коричневим) так, щоб однакові кольори не знаходилися поряд, а перша зліва частина була не червоного і не синього кольору. Знайди спосіб інакше розфарбувати смужку.

3. Розфарбувати заливкою геометричні фігури (трикутник, квадрат, круг, прямокутник) різними кольорами (блакитним, рожевим, коричневим, жовтим) так, щоб круг був не жовтого кольору і знаходився між блакитною та коричневою фігурами, а коричнева фігура – між рожевою та жовтою. Якого кольору квадрат?

4. Розфарбувати заливкою геометричні фігури (квадрат, круг, трикутник, чотирикутник) різними кольорами (фіолетовим, рожевим, синім, зеленим) так, щоб посередині були не синя і рожева фігури, а круг знаходився між зеленою та синьою фігурами. Назви кольори фігур зліва направо.

б) на побудову у графічному редакторі Paint:

1. Побудувати геометричні фігури. У лівому верхньому кутку робочого поля побудувати коло. У нижньому правому кутку побудувати трикутник, а над трикутником – чотирикутник. Овал побудувати зліва від трикутника. Назви фігури вгорі та внизу на робочому полі.

2. Побудувати геометричні фігури (трикутник, чотирикутник, овал) так, щоб першим справа був овал, а першим зліва – не трикутник. Назви фігури зліва направо.

3. Побудувати геометричні фігури чотирикутник, трикутник та круг, щоб круг знаходився між іншими фігурами, а першим справа був не трикутник. Назви фігури справа наліво.

вна побудову та розфарбовування геометричних фігур:

1. Побудувати геометричні фігури квадрат, овал, п’ятикутник, щоб овал був першим зліва, а першим справа був не квадрат. Розфарбувати фігури, щоб п’ятикутник був не червоного кольору, а овал – не зеленого і не синього. Назвати фігури зліва направо. Назвати кольори фігур.

2. Побудувати геометричні фігури так, щоб зелений трикутник був першим зліва, а квадрат знаходився між п’ятикутником та кругом, жовта фігура – між зеленою та червоною, а п’ятикутник синього кольору. Назвати фігури зліва направо. Назвати кольори кожної фігури.

3. Побудувати геометричні фігури квадрат, овал, трикутник, прямокутник таким чином, щоб великі фігури знаходилися посередині і були одного кольору. Перша зліва фігура – не овал і вона не синього і не червоного кольору, перша справа фігура – не жовтого і не червоного кольору. Назвати фігури та їх кольори справа наліво.

4. Побудувати та розфарбувати геометричні фігури трикутник, квадрат, овал, круг чотирма кольорами – синім, зеленим, жовтим, червоним. Велика червона фігура знаходиться між кругом та овалом, а трикутник – зліва від синьої фігури. Круг знаходиться між зеленою та великою фігурами. Назвати фігури зліва направо. Назвати колір кожної фігури.

5. Побудувати геометричні фігури трикутник, шестикутник, круг, чотирикутник так, щоб справа від шестикутника була тільки синя фігура, а червоний трикутник знаходився між жовтою фігурою та кругом. Яким кольором розфарбуєш круг? Назвати фігури справа наліво. Якого вони кольору?

г) на перетин фігур та розфарбовування спільної частини:

1. Побудувати геометричні фігури п’ятикутник та чотирикутник таким чином, щоб спільною частиною їх був трикутник. Розфарбувати трикутник заливкою блакитного кольору.

2. Побудувати два прямокутники так, щоб їх спільною частиною був прямокутник. Розфарбувати червоним кольором спільну частину. Розфарбувати синім кольором інші частини фігур. Назви геометричну форму інших частин.

Логічно-інформативні завдання зорієнтовані на визначення істинності (хибності) висловлень з різних областей знань. Які із висловлень істинні? Які із них хибні? Істинні висловлення підкреслити.

Про комп’ютери: Комп’ютер допомагає вченим у створенні космічних кораблів для польотів до інших планет Сонячної системи. Комп’ютер може «захворіти» і його лікують за допомогою антивірусних програм. Комп’ютер – це пристрій, основне призначення якого полягає у виконанні обчислень з багатоцифровими числами. Дискета – пристрій для збереження та передачі інформації.

Природничі знання: Крокодили харчуються комахами. Динозаври – це тварини, які давно вимерли. Кіровоградська область розташована у лісостеповій зоні. У пустелі живуть білі ведмеді. Дніпро впадає в Азовське море.

Знання з української мови: Префікс стоїть на початку слова. Наголос у словах ставить на першому складі. Споріднені слова мають однаковий корінь. Префікс і прийменник – частини слова. Голосні звуки поділяються на дзвінкі та глухі.

Математичні знання: Всі квадрати – прямокутники. Сума чисел 37 та 25 є число, яке більше за число 60. Деякі прямокутники – квадрати. Добуток двох чисел завжди більше кожного із них.

Задачі з логічним навантаженням, у яких розв’язування передбачає виконання попереднього аналізу умови, встановлення закономірностей та формулювання висновків:



1. Встанови закономірність та продовж ряд:


7, 10, 13, 16, ...

1, 2, 4, 7, 11, 16, 22, ...

90, 83, 76, 69, 62, ...

1, 4, 5, 9, 14, 23, 37, ...

64, 56, 48, 40, …

3, 7, 15, 31, …


Закінчити речення, щоб висловлення було правильним:

Різниця двох чисел дорівнює парному числу тоді і тільки тоді, коли ...

Якщо доданки непарні числа, то їх сума – число ...

Число ділитися на 2 тоді і тільки тоді, коли воно закінчується ...

Якщо ділене збільшити у 4 рази, то частка ...

Якщо зменшувана зменшити на 12 одиниць, то різниця ...

Якщо дільник зменшити у 3 рази, то частка ...

Якщо зменшуване збільшити на 7 одиниць, то різниця ...

Якщо у чотирикутника всі сторони рівні, то ця фігура – ...

Завдання на оптимізацію (побудову геометричної фігури найбільшої площі, обчислити найкоротший шлях), раціоналізацію діяльності на конкретних прикладах, що імітують дії різних персонажів (казкових, людей певної професії). Наведемо приклади таких завдань.



1. Побудувати прямокутник найбільшої площі, якщо відомо, що його периметр дорівнює 16 см. Яка довжина сторін прямокутника?

2. Побудувати прямокутник найбільшого периметру, якщо відомо, що його площа дорівнює 12 кв. см.

Завдання на формування операційно-алгоритмічного стилю мислення, а саме навчання учнів використовувати алгоритми у математичній діяльності, подаються послідовністю скінченого числа приписів, виконання яких приводить до знаходження очікуваного результату. Ознайомлення з поняттям інформації та способами роботи з нею, формування умінь складати та виконувати алгоритми займали основоположне місце у становленні основ інформаційної культури та комп’ютерної освіченості сучасної дитини. Достатній рівень розвитку операційно-алгоритмічного стилю мислення допомагає раціоналізувати навчальну діяльність, розвивати рефлексивність сприйняття комп’ютерної реальності, оптимізувати переробку інформаційних потоків та зберігати у знаково-семіотичній формі досвід соціалізації. У запропонованому варіанті формування основ інформаційної культури у дітей молодшого шкільного віку передбачено пропедевтичний етап, що передує виходу на комп’ютерний режим, та система роботи, розрахована на розвиток навичок користувача ПК у навчальному процесі початкової школи.



Алгоритм «угадування» задуманого числа: 1) Задумати число. 2) Додати до задуманого числа число 5. 3) Помножити отриману суму на число 3. 4) Відняти від одержаного числа задумане число. 5) Відняти число 15. 6) Поділити результат віднімання на число 2. 7) Відповідь – задумане число.

Алгоритм записування чисел. Візьмемо для прикладу число 4538. 1) Число 4 помножити на 10. 2) Додати число 5. 3) Одержане число помножити на 10. 4) Додати число 3. 5) Результат додавання помножити на 10. 6) Додати число 8. 7) Прочитай число.

Алгоритм геометричного конструювання. Виконати побудови у графічному редакторові Paint за алгоритмом:

Завдання 1: 1) Побудувати квадрат. 2) Поділити його на чотири рівні частини. 3)Розфарбувати квадрат чотирма кольорами (синім, зеленим, червоним, жовтим). Якщо нижня справа частина не синього кольору, то над нею – червоного. 4) Зліва від зеленої – жовта частина. 5) Назви кольори рядка (справа наліво), стовпчика (знизу вгору).

Завдання 2: 1) Побудувати трикутник. 2) Побудувати чотирикутник. 3) Якщо вони перетинаються, то розфарбувати їх спільну частину жовтим кольором. 4) Розфарбувати синім інші частини фігур. 5) Назвати утворені геометричні фігури.

Завдання 3: 1) Побудувати чотирикутник. 2) Відділити лінією один кут. 3) Розфарбувати палітрою синього кольору фігуру, яка утворилася. 4) Назвати нову фігуру.

Завдання 4: 1) Накреслити трикутник, чотирикутник, круг. 2) Круг розфарбувати не блакитним і не червоним кольором. 3) Трикутник розфарбувати не рожевим кольором. 4) Назвати кольори геометричних фігур.

Завдання 5: 1) Побудувати п’ятикутник; 2) Побудувати трикутник, що не перетинається із п’ятикутником. 3) Побудувати чотирикутник, який перетинається з обома фігурами. 4) Зафарбувати палітрою (червоним кольором) спільну частину.

Гру «Хід конем» можна запропонувати під час побудови таблиці. Спочатку учні будують таблицю, а потім заповнюють її. Фігура кінь на шахматному полі робить хід у вигляді букви «Г». На частині шахматного поля 3 х 3 (малюнок зліва) цифрами від 1 до 8 пронумеровані ходи коня. Скільки всього ходів зробив кінь? Покажи кожний хід. Чи можна інакше обійти всі клітинки поля, окрім центральної, не пропускаючи жодної клітинки і не перебуваючи у кожній клітинці двічі? Прочитати зашифроване слово за допомогою ходу коня на малюнку справа.


1

4

7




Ін

ти

у

6



2




на



фор

3

8

5




ма

ка

ка

Прочитати правило,

використовуючи хід коня




Побудувати таблицю 3 х 3 та

вписати у неї числа від 1 до 9 так, щоб квадрат був магічним

на

не

Ді







7




ли



на




1

5




мож

нуль

ти




8




4

Серед загальнотеоретичних та методичних питань з проблеми формування основ інформаційної культури молодших школярів, які потребують подальшого вивчення, слід назвати педагогічні основи підготовки дітей до діалогу «учень – комп’ютер», формування комунікативних умінь при роботі із комп’ютером; уточнення поняття «інформаційна культура», її складників для початкової ланки освіти; організаційно-методичне забезпечення процесу навчання основам інформаційної культури.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Молокова А. В. Комплексный подход к информатизации начальной школы // Начальная школа. – 2005. – № 1. – С. 119.

  2. Пейперт С. Переворот в сознании: дети, компьютеры и плодотворные идеи / Под ред. А. В. Беляевой, В. В. Леонаса. – М.: Педагогика, 1989. – 224 с.

  3. Формування комп’ютерної грамотності учнів: Зб. статей / За ред. І. Ф. Тесленка. – К.: Рад. школа, 1987. – 160 с.

  4. Хантер Б. Мои ученики работают на компьютерах: Кн. для учителя / Пер. с англ. – М: Просвещение, 1989. – 224 с.

Ольга Хижна
філософсько-СИНЕРГЕТИЧНИЙ контекст

ПІДГОТОВКи МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСНОВ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
Важливість професійної підготовки майбутніх фахівців у інформаційному суспільстві обумовлена специфікою останнього, в якому саме інформація стає однією з домінантних ознак. Таке суспільство зорієнтоване на отримання інформації не лише про себе, а й про навколишнє середовище та особистість, яка має гнучко адаптуватися до нього, включаючи будь-які виклики економічного, соціального, духовного, екологічного характеру. Особливо великий вплив має інформаційний простір на формування ціннісних структур свідомості молодої людини, оскільки саме від цих людських характеристик не в останню чергу залежить збереження життя на планеті, примноження інтелектуально-духовного потенціалу людства, а також його позитивної творчої енергії. Тому, безумовно, актуальним є дослідження специфіки професійної підготовки в інформаційному суспільстві. Незважаючи на чималу кількість наукових розвідок з даної проблематики (зокрема, роботи В. Андрущенка, В. Баранівського, В. Беха, В. Бондаря, С. Клепка, В. Кременя, В. Лутая та ін.), цей аспект не отримав достатнього опрацювання. У наукових розробках Б. Гершунского, І. Зязюна, С. Клепка проблема професійної підготовки майбутнього вчителя розглядається з погляду філософії освіти через категорії суб’єкта, цілісності, діалогу, саморозвитку, свободи. Науковий пошук В. Бутенка, І. Карпенко, Л. Коваль, А. Козир, Л. Масол, Г. Падалки, О. Ростовського, О. Рудницької, О. Шевнюк, Б. Юсова дали поштовх новому етапу наукових досліджень в галузі мистецької освіти в Україні, який сприяє становленню методології мистецької освіти як вчення про закономірності, принципи і методи пізнання і перетворення дійсності засобами мистецтва в особистісно зорієнтованому освітньому середовищі.

Мета даної статті – розкриття потенціалу синергетики в удосконаленні підготовки вчителя до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи в умовах інформаційного суспільства.

Дисциплінами, які цілеспрямовано формують культуру художньо-педагогічної діяльності майбутнього вчителя початкової школи, традиційно вважаються навчальні дисципліни культурологічного, естетичного та мистецького циклів. Деякі дослідники стверджують, що естетичний потенціал містять у собі всі предмети гуманітарного циклу. В навчальних планах підготовки майбутніх фахівців початкової ланки відводиться, на жаль, недостатньо часу на належне та якісне вивчення ними предметів світоглядно-культурологічного циклу. Відтак виникає дилема: з одного боку, наявна потреба сучасного суспільства в естетично розвиненій особистості, а з другого – у навчально-виховному процесі ВНЗ спостерігається гострий дефіцит навчального часу. Розв’язання цієї проблеми вбачається в переосмисленні традиційного підходу до освітньо-виховного процесу у ВНЗ. Для формування культури художньо-педагогічної діяльності майбутніх учителів початкової школи в освітньому середовищі вищого навчального закладу належні передумови створюють основні підходи сучасної підготовки до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи, серед яких можна виокремити:

– системно-діяльнісний, ідеї якого відображаються при структуризації змісту підготовки студентів до художньо-педагогічної діяльності з позиції міждисциплінарних інтегративних зв’язків (філософії, естетики, педагогіки, психології, фахових дисциплін), а також з позиції більш загальних систем – культури, освіти, науки та забезпечують цілісність цієї підготовки;

– культурологічний, з позицій якого культура розглядається в широкому розумінні як сукупність усієї духовно-матеріальної діяльності людини і в окремо взяті історичні періоди, і впродовж усієї історії людства загалом. Під культурологічним підходом до вивчення проблем художньо-педагогічної підготовки майбутнього вчителя початкової школи ми розуміємо сукупність теоретико-методологічних положень та організаційно-педагогічних заходів, спрямованих на створення умов для освоєння і трансляції художньо-педагогічних цінностей та технологій, які забезпечують професійну самореалізацію особистості в рамках конкретної історичної епохи та культури;

– герменевтичний, ідеї якого реалізуються у створенні можливостей для формування суб’єктивних суджень про соціокультурні та мистецькі явища, їх особливості й закономірності;

– синергетичний, покладений в основу обґрунтування і дослідження феноменів самоорганізації, глобальної еволюції, процесів становлення «порядку через хаос», нестійкості як основоположної характеристики процесів еволюції. На його основі формується нове уявлення про складно організований і відкритий світ, який ще не став, а тільки стає, не просто існує, а безперервно виникає, еволюціонує за нелінійними законами, несучи в собі свободу вибору шляхів подальшого розвитку, а також синергетичний спосіб мислення як своєрідний синтез позитивних елементів детерміністичної та ймовірнісної картини світу;

– акмеологічний, суть якого спрямовується на врахування закономірностей розвитку і саморозвитку студента; самореалізацію творчого потенціалу і формування готовності до майбутньої професійної діяльності; визначення об’єктивних і суб’єктивних чинників, що сприяють або заважають досягненню вершин професійного розвитку; вивчення закономірностей самовдосконалення, самокорекції і самоорганізації художньо-педагогічної діяльності під впливом нових вимог, що йдуть ззовні від професії і суспільства, розвитку науки, культури, а також зсередини – від власних інтересів, потреб, настанов;

– особистісно зорієнтований, з позицій якого розглядається суб’єкт-суб’єктна взаємодія педагога та студента, що забезпечує трансформацію об’єктивності змісту підготовки студентів до художньо-педагогічної діяльності в суб’єктивні смислові ціннісні погляди і переконання майбутніх учителів початкової школи.

Зміна освітньої парадигми вимагає відображення в спрямованості професійного розвитку майбутнього вчителя, перегляду пріоритетів, що лежать в основі змісту мистецької освіти, методологічній переорієнтації професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи. Назріла необхідність концептуального переосмислення, подолання інертності навчально-виховного процесу у вищій школі. Розв’язання цієї проблеми вбачається в переосмисленні традиційного підходу до навчально-виховного процесу. Для естетичного розвитку студента в освітньому просторі вищого навчального закладу належні передумови створюють специфічні принципи підготовки до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи, серед яких можна виокремити такі: духовності, мультикультурності, інноваційності, інтегративності, креативності, діалогізації, екологізації, інструментальності, інформатизації, комплементарності, економічності та принцип створення художньо-педагогічного середовища.

Художньо-педагогічна діяльність є нерозривною єдністю професійно-педагогічної та художньо-педагогічної діяльності в сукупності мети, завдань, предмету діяльності, змісту, засобів і суб’єктів художньо-педагогічного процесу. Кожна з цих складових є динамічною системою. Таким чином, художньо-педагогічний процес може розглядатися як метасистема. Дослідження такого складного об’єкту може бути успішно здійснене із застосуванням синергетичного підходу. Центральним ядром цієї системи є особистість майбутнього вчителя, оскільки функціонування художньо-педагогічного процесу підпорядковане меті: розкриттю індивідуальності студента, самореалізації особистості в різних видах художньо-педагогічної діяльності, становленню професіоналізму вчителя початкової школи через зміну і розвиток особистісно-професійних якостей.

Інформація є визначальним чинником синергетичної теорії самоорганізації. На думку Г.Хакена, синергетичні закони актуалізуються «виключно в системах відкритого типу, мінливих, динамічних, таких, що мають стохастичні зв’язки з середовищем, можливість інтеграції з іншими системами і насищаються різного роду інформацією» [2]. Перехід порядку в хаос і навпаки є джерелом, механізмом самоорганізації в подібних системах. На відміну від рівноважних структур, дисипативні системи можуть існувати лише при постійному обміні енергії та інформації з навколишнім середовищем. Це дозволяє одній системі, що знаходиться в структурі іншої, зберегти свою впорядкованість за рахунок низької ентропії або негентропії [1].

Невідповідність внутрішнього стану системи зовнішнім умовам середовища обумовлює перехід системи в новий нестійкий стан, в якому наголошується перехід кількісних змін в якісних. На думку Г. Хакена, будь-яка нелінійна система, відкрита для внутрішніх і зовнішніх дій, за умови зміни одного або декількох параметрів «.може стати нестійкою і в ній може почати формуватися нова структура або новий зразок поведінки» [11].

З поняттям атрактор пов’язаний важливий момент теорії самоорганізації: можливість прогнозування майбутнього розвитку системи. За М. Ковалевичем, «атрактор є майбутньою структурою в справжній системі; і всі процеси, що відбуваються в ній, прагнуть до області тяжіння атракторів» [3].

У синергетичному розумінні еволюції та розвитку систем можна розглядати і такі складні метасистеми як педагогіка і мистецтво, які включені в систему ширшого порядку: соціум, художня культура світу, соціокультурне життя суспільства.

Однією з важливих умов удосконалення підготовки вчителів до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи є організація художньо-педагогічного середовища у ВНЗ, яке виступає як чинник реалізації системно-діяльнісного та синергетичного підходів до підготовки майбутніх вчителів початкової школи.

Історично категорія «середовище» (фр. Milieu) вводиться у філософію і соціологію французьким історіографом та філософом І.А. Теном, який досліджує роль середовища в розвитку видатних здібностей учнів.

Сучасне філософське трактування поняття «середовище» розкривається таким чином: «1. Навколишній світ (поняття, введене І.А. Теном). При цьому вносяться певні корективи в дане поняття: «в даний час середовище розглядають як протилежний полюс природженої здібності, як простір і матеріал для розвитку, за допомогою яких здібність прокладає собі шлях»; 2. Оточення, сукупність природних умов» [9].

При цьому філософами наголошуються неповторність середовища кожної окремої людини. «Для двох людей середовище ніколи не буває одним і тим же, бо особливості конституції примушують їх по-різному сприймати одне і те ж середовище» [10]. (Е. Фромм). Філософське трактування середовища дозволяє розглядати середовище як частину буття, що припускає «щось» (річ, тварину, людину тощо.), по відношенню до якого вона існує. Без цього «щось» поняття середовища втрачає сенс, оскільки середовище обов’язково припускає те, що в ньому існує і на що воно впливає. Та частина буття, яка не впливає на предмет, людину, не може називатися їхнім середовищем. У такому розумінні, на наш погляд, має місце ідея нерозривного зв’язку «людина-середовище».

У вітчизняній і зарубіжній психології проблемі середовища приділяється значна увага. Певну спрямованість пошукам теоретичної моделі середовища задали дослідження в галузі проксеміки (психології простору), екологічній психології, теорії архітектури.

У педагогічній науці поняття середовища розробляється різними дослідниками впродовж багатьох років. Вже К. Ушинський, а на Заході Дж. Дьюї, П. Наторп та ін. вважали за необхідне враховувати та використовувати середовище у педагогічному процесі. У 40–50-і роки середовище виступає вже як виховний чинник школи, колективу, соціального інституту. Поняття «середовище» і «виховання» починають розглядатися в тріаді: середовище – спадковість – виховання (Г. Костюк, І. Шмальгаузен, Б. Ананьєв).

У сучасній психолого-педагогічній науці можна виділити три основні напрями в організації наочно-просторового середовища як елементу художньо-педагогічного середовища, що відображають в своїй суті різні культурологічні і психолого-педагогічні підходи до становлення і розвитку особистості вчителя початкової школи, формування культури його художньо-педагогічної діяльності.



Перший з цих напрямів зводить організацію художньо-педагогічного середовища до оформлення інтер’єру або екстер’єру вузу. Представники цього напряму рекомендують організовувати художньо-педагогічне середовище за достатньо жорстко заданими законами оформлення інтер’єру, естетики приміщення, по заздалегідь обумовленій якості та кількості оформлення середовища наочністю тощо (Г. Пантелеєв, А. Рябушкін, В. Кузін, Т. Шпикалова та ін.). Студент в такому середовищі сприймається як об’єкт впливу педагога і середовища.

Представники другого напряму організації наочно-просторового середовища рекомендують це робити виключно силами самого студента і педагога. В цьому випадку особлива увага відводиться вихованню «відчуття спілкування» на рівні «Я і Інший», «Я і оточення», де оточення дає індивідові можливість відкривати щось в собі самому, проявляти свої задатки, переконуватися в можливості впливати на навколишні речі і на інших людей.



Третій напрям розглядає наочно-просторове середовище з двох взаємозв’язаних боків: з одного боку – воно є умовою знаходження «ключа» до сенсу буття, пізнання, діяльності, спілкування, з другого – середовище є засобом визначення і вираження рівня свідомості людини в конкретних ситуацій її буття, стилю повсякденного життя, діяльності і спілкування (І. Кант, Ж.-Ж. Руссо, К. Ушинський, Л. Толстой, С. Шацький, В. Сухомлинський, Ш. Амонашвілі, В. Петровський, Б. Юсов).

У своїй практичній роботі ми керувалися другим і третім методологічними підходами до організації художньо-педагогічного середовища ВНЗ.

Підготовка студентів Інституту педагогіки і психології НПУ ім. М.П. Драгоманова до художньо-педагогічної діяльності вимагає забезпечення у педагогічному університеті умов, що актуалізують у студентів особистісну готовність до системної розбудови освітнього процесу, створення «культуротворчого освітнього середовища» (термін Є.В. Бондаревської), поглиблення інтеграційних процесів у викладанні. Розглядаючи підготовку вчителя до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи, підкреслимо, що однією з найважливіших її особливостей є полісистемний характер будь-якого явища або процесу художньо-педагогічної дійсності, що вимагає від майбутнього вчителя сформованості певних складових системного професійно-педагогічного мислення: розуміння полісистемної детермінованості педагогічних подій; визначення структури та ієрархічної будови системи; розуміння ролі кожного компоненту структури в цілісній системі та його впливу на функціонування системи в цілому; коректне відособлення системи від інших, що створюють зовнішнє середовище; бачення різних рівнів, етапів розвитку художньо-педагогічних явищ, процесів, динаміки їх розвитку; визнання внутрішніх суперечностей між структурними компонентами системи і розуміння необхідності конкурентних відносин між окремими системами; здатність вирішувати конфліктні педагогічні ситуації.

У цьому контексті значний інтерес викликає теорія функціональних систем, створена відомим фізіологом, академіком АН СРСР П. Анохіним і розроблена колективом НДІ нормальної фізіології ім. П. Анохіна під керівництвом академіка РАМН, доктора медичних наук К. Судакова. Ми вважаємо, що висунутий ученими принципу організації функціональних систем набуває методологічне значення. Адже, на думку учених, Всесвіт є системою, створеною з нескінченно великого числа елементів, починаючи від клітинних структур і закінчуючи Великими космічними системами. К. Судаков відзначає: «Функціональні системи різного рівня організації є не тільки новим методологічним принципом досліджень системної організації живих істот, але і об’єктивною реальністю, формою прояву діяльності живої матерії... Саморегульовані функціональні системи існують на різних рівнях організації живої матерії... Уявлення про функціональну систему як об’єктивну реальність примушують прийняти положення про те, що всі явища на Землі представляють сукупність ієрархічно взаємодіючих функціональних систем» [6].

«Функціональні системи можуть мати різний рівень організації: рівень клітини, рівень індивідуального органу, біологічного організму як одиниці системи, групи організмів, нації, етносу, людства, рівень космічної свідомості» – твердить К. Коротков [4].

У разі біологічної системи з поняттям інформації співвідносяться синхронізуючі впливи, що поступають в систему з різних рівнів: власні внутрішні впливи; дії від інших систем з свого рівня; впливи з нижчого рівня; дії з більш високого рівня.

Структура кожного рівня існує за рахунок резонансної синхронізації елементів, тобто за рахунок обміну інформацією. Обмін інформацією відбувається як усередині будь-якого рівня, так і між ними. «Кожен індивідуальний елемент може генерувати інформаційні сигнали різної величини і спрямованості. При взаємодії один з одним ці сигнали посилюються або взаємно знищуються, формуючи в сумі єдиний інформаційний сигнал» [4].

Людина за своєю природою поліфункціональна. Її внутрішній світ наповнений поліфонією взаємозв’язків, і система мистецької освіти, на наш погляд, має відповідати цьому важливому принципу організації людської особистості. Уміння в кожній художньо-педагогічній події бачити множинний сенс сприяє осягненню студентами поліфункціональності художньо-педагогічної діяльності.

У поліфункціональній педагогічній системі може використовуватися надзвичайно високий ступінь інформативності та об’єднання інформаційного і психологічного впливу творів мистецтва.

Важливо забезпечити також єдину спрямованість мистецьких дисциплін та дисциплін психолого-педагогічного циклу. Проте, традиційно спеціальні мистецькі дисципліни викладаються в логіці відповідного виду мистецтва, без орієнтації на педагогічну діяльність. Студенти засвоюють велику кількість вузькоспеціалізованих знань в галузі мистецтва, не пов’язаних між собою в цілісну картину майбутньої художньо-педагогічної діяльності. Часто виявляється невміння використовувати в повному об’ємі придбані в галузі педагогіки і психології знання, переносити їх у власну художньо-педагогічну діяльність.

Підготовці до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи необхідна цілісна педагогічна поліфункціональна система, яка ставить мету створення умов для виховання і навчання всебічно розвиненої особистості з високим творчим потенціалом. Стабільність, життєздатність, перспективність поліфункціональної педагогічної системи буде забезпечена, якщо її елементи взаємодіятимуть і підкорятимуться одній стратегічній меті, тобто функціонуватимуть на основі конвергенції та інтеграції.

Саме інтегративний принцип взаємодії елементів поліфункціональної системи забезпечить його повноцінне існування та функціонування на користь «великих систем» – системи освіти, художньої культури, соціуму.

Таким чином, можна в достатній мірі визначеності стверджувати, що підготовка вчителя до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи є складним, тривалим, включеним у метасистему художньо-педагогічної підготовки процесом, визначальними принципами і характеристиками якого є цілісність та самоорганізація. В цьому випадку особистість майбутнього вчителя початкової школи визначається:

1. Відкритою дисипативною системою, флуктуації в якій виникають під впливом різноманітних внутрішніх і зовнішніх чинників.

2. Особистість майбутнього вчителя початкової школи є імовірнісною системою, оскільки прогнозувати її розвиток можна з більшою чи меншою мірою ймовірності, високий рівень невизначеності дозволяє говорити лише про непряме управління процесом цього становлення і розвитку.

3. Включення особистості майбутнього вчителя в метасистему художньо-педагогічної діяльності, що має при всій динамічності певну структуру і організацію, дозволяє особі орієнтуватися в процесі саморозвитку, додавати йому цілеспрямованість і самокерованість.

4. Актуалізація професійно значущих якостей вчителя початкової школи може потрапляти в режим загострення (точка біфуркації), що не виключає можливості надшвидкого розвитку та переходу системи в новий стан.

Подальший розвиток наукового осмислення модернізації підготовки вчителя початкової школи до забезпечення основ мистецької освіти вимагає розгляду таких проблем, як професійне самовизначення майбутніх фахівців, шляхи забезпечення якості їхньої підготовки в умовах євроінтеграції, проектування культурологічних основ художньо-педагогічної освіти.

1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   24


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка