Психолого-педагогічні основи розвиваючого навчання Краснікова Ю. М



Скачати 33.78 Kb.
Дата конвертації12.09.2017
Розмір33.78 Kb.
Психолого-педагогічні основи розвиваючого навчання

Краснікова Ю. М.

Харківський національний медичний університет, м Харків

Найважливішою функцією учбового процесу, яка визначається соціальними вимогами суспільства на сучасному етапі, є розвиваюча функція. Навчання, яке, забезпечуючи повноцінне засвоєння знань, формує навчальну діяльність і тим самим безпосередньо впливає на розумовий розвиток, і є розвиваючим [Павленко В. В., 2014].

Для того щоб навчання успішно виконувало розвиваючу функцію, потрібна спеціальна методична обробка змісту заняття, особлива організація навчального процесу і глибоке проникнення в психологію кожного студента. Уся складність розвиваючого навчання полягає у тому, що оскільки розвиток студентів є індивідуальним, до одного і того ж результату вони йдуть різним шляхом, який вимагає різного часу [Селевко Г. К., 1998].

Основні положення теорії розвиваючого навчання такі:

1. Побудова навчання на високому, але посильному рівні труднощів. Слід дотримуватися міри труднощів. Інакше замість свідомого засвоєння спостерігатиметься механічне запам’ятовування.

2. Вивчення матеріалу швидким, але доступним для студентів темпом.

3. Різке підвищення питомої ваги теоретичних знань.

4. Усвідомлення студентами процесу навчання. Мається на увазі не лише свідоме засвоєння знань, але й свідоме використання розумових прийомів.

Розвиток мислення студентів може здійснюватися лише при постійній активізації процесу навчання, активності студента в процесі придбання знань. Для розумового розвитку найбільш характерною рисою є не лише накопичення фонду знань, але і використання розумових прийомів, добре «відпрацьованих» і міцно закріплених, які можна віднести до інтелектуальних умінь.

Психологічними умовами розвиваючого навчання є:

1. Формування і розвиток знань відповідного матеріалу; вироблення розумових дій, тобто при формуванні даного поняття потрібно пояснювати, якими прийомами, розумовими операціями потрібно користуватися, щоб знання були правильно засвоєні, і ці прийоми могли бути потім використані як в аналогічних, так і в нових ситуаціях. Розвиток знань — це основа розвитку самостійності, творчих здібностей.

2. Формування і розвиток інтелектуальних умінь. Дуже важливо навчити студентів логічно мислити, використовувати прийоми порівняння, аналізу, синтезу, виділяти головней істотне, робити висновки, узагальнювати, аргументовано сперечатися, викладати думки послідовно, обґрунтовано.

3. Формування і розвиток уміння користуватися раціональними прийомами навчальної роботи (уміння вчитися).

У процесі навчання при дотриманні усіх психологічних умов можна добитися поступового розумового розвитку студентів, яке, за висновками ряду психологів, може проявлятися:

1. У системності мислення, під яким розуміється його впорядкованість на рівнях, що послідовно ускладнюються.

2. В умінні проводити широке перенесення знань на рішення нових пізнавальних завдань.

3. В умінні виділяти головне, робити узагальнення.

4. У більш економічному мисленні, самостійності, лаконічності.

Для такого процесу характерним є самостійна робота студента, з наданням йому права доступу до інформації, що передбачена навчальною програмою, а також високий рівень мотивації на навчання й активна позиція щодо оволодіння знаннями. У процесі навчання студент, будучи мотивованим на пізнання, спрямовує свої зусилля на здобуття і конструювання знань, а не на просте їх відтворення.

Таким чином, формування та підвищення педагогічної компетентності викладачів ВМ(Ф)НЗ має свої особливості, що зумовлені специфікою навчання дорослих людей з вищою освітою, досвідом лікарської (провізорської) й педагогічної діяльності, існуванням багаторівневої моделі підвищення кваліфікації фахівців, варіативністю застосування технологій.

Подальші дослідження будуть спрямовані на удосконалення шляхів, методів і засобів підвищення педагогічної компетентності викладачів вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів.

Література

1. Браже Т. Г. Основные принципы совершенствования профессиональной квалификации учителей в ИУУ / Т. Г. Браже // Совершенствование профессиональных знаний и учений учителя в процессе повышения его квалификации : Сб. научн. трудов. — Москва : АПН СССР, 1982. — С. 18–33.

2. Кричевский В. Ю. Совершенствование знаний директора школы об управлении / В. Ю. Кричевский // Директор школы в системе повышения квалификации : Сб. науч. тр. / Ред. кол. Е. Н. Тонконогая (отв. ред.) и др. — Москва : Изд-во АПН СССР, 1983. — С. 31–39.

3. Маслов В. І. Принципи менеджменту в установах освіти / В. І. Маслов // Освіта і управління. — 1997. — № 1. — С. 77–81.

4. Стрельніков В. Ю. Розвиток професійної компетентності вчителів у закладах післядипломної освіти : дис... к. пед. н. : 13.00.01 / В. Ю. Стрельніков. — Київ, 1990. — 223 с.



5. Сибірцев В. Професійна компетентність учасників інноваційного навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі / В. Сибірцев // Теорія та методика управління освітою. — 2010. — № 3. — С. 1–10.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка