Психологія спілкування- важлива навчальна дисципліна в формуванні особистості лікаря



Дата конвертації15.04.2016
Розмір82.3 Kb.
ПСИХОЛОГІЯ СПІЛКУВАННЯ- ВАЖЛИВА НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА В ФОРМУВАННІ ОСОБИСТОСТІ ЛІКАРЯ

Сахно П.І. Сумський державний університет

Одним з головних завдань вищої школи є підготовка і формування спеціалістів нового типу, здатних оволодіти в процесі навчання знаннями, перетворюючи їх в виробничу силу суспільства. Компетентним, класифікованим лікар стає в процесі виховання і формування професійно-важливих якостей, дотримання при роботі з пацієнтами морально-етичних норм, які вироблені психологічною практикою. Серед найбільш важливих професійних якостей лікаря виділяють: ї. Комунікабельність, контактність.

  1. Динамічність і гнучкість поведінки.

  2. Емоційна стійкість, стриманість і терпимість.

  3. Високий рівень загальної культури поведінки.

  4. Професійний такт, делікатність.

  5. Вміння колегіально аналізувати проблеми.


Успішність діяльності і особистісного розвитку майбутніх лікарів забезпечують їх соціальна адаптивність, здатність до саморегуляції і рефлексія.

Вивчення навчальних програм і навчальних посібників з психології, які використовуються в процесі професійної підготовки лікарів, показує, що в них питання спілкування і управління емоціями розглядаються недостатньо. Більшість студентів зазнають труднощів при використанні отриманих теоретичних знань на практиці, особливо в емоційних ситуаціях, які часто приводять до стресів.

Причиною такої ситуації, на наш погляд є недостатня емоційна стійкість майбутніх спеціалістів. В процесі викладання циклу психологічних дисциплін викладач повинен дотримуватись додаткових вимог:


  • вміння створити гармонійний клімат в колективі, позитивні міжособові відносини, здатність забезпечити психологічну комфортність для особистості студента в колективі;

  • оптимізм, віра в можливості кожного студента, вміння створювати ситуацію успіху на занятті, вміння переконувати, вирішуючи проблеми;

  • майстерність індивідуального спілкування, вміння використовувати ефективні засоби впливу на студентів;

  • доброзичливість, переважання демократичного стилю спілкування.

Досягнення цієї мети можливе завдяки впровадженню інноваційних методів навчання у ВНЗ. Оскільки педагогічні інновації виконують безліч функцій у розвитку освітньої системи і стають масовим явищем, управління творчими пошуками викладачів також набуває характеру системного процесу.

Дуже важливо, що інноваційне навчання забезпечується не застосуванням окремих способів навчання, а пов'язане з переглядом процесу набуття знань, розробкою нового стилю навчання. За визначенням Н.В.Гороховатської інноваційне навчання - це процес і результат такої навчальної діяльності, яка стимулює активний відгук на поставлені проблемні завдання або проблемні ситуації. Процес пізнання відрізняється зацікавленням в набутті знань, а досягнення позитивного емоційного фону веде до створення позитивної мотивації вчення, що полягає в самому змісті матеріалу, який вивчається.

Подібної думки дотримуються й інші психологи. Інноваційне навчання — це такий динамічний процес, який забезпечує включення емоційних сфер психіки студента, активне функціонування його інтелектуальних і вольових сфер, сприяє формуванню стійкого інтересу до предмету, що спонукає до самоосвіти. Такий тип освітнього процесу пов'язаний з творчим пошуком на основі досвіду, що є і його відповідним збагаченням [4].

Всі ці ідеї, на рівні з іншими, лежать в основі теоретичної і практичної підготовки майбутніх лікарів. Ми пропонуємо поряд з дисципліною «Психологія» більш глибоко вивчати дисципліну за вибором студентів «Психологія спілкування».



Витяг з навчального плану

Форма навчання


Курс


Семестр


Всього годин

Аудиторні заняття

Самост. робота

Курс, пр-

ОДЗ


Форма 1контролю

Всього

лекц

Пр..

Інд.роб.

всього

IPC










денна

1

1

90

30

30

-

-

60

-

-

-

Д-залік



Робоча навчальна програма складена на основі освітньо-професійної програми зі спеціальності та навчального плану.

Мета вивчення дисципліни: Людина - істота соціальна, її життя і розвиток неможливі без спілкування та взаємодії з іншими людьми.

Дисципліна "Психологія спілкування" вивчає особливості спілкування та взаємодії лікаря з пацієнтом, з родичами хворого, як відносяться, як впливають, що думають люди про інших людей, про своїх співрозмовників; вивчає вплив соціальних умов на поведінку людей.

З давніх часів потреби суспільного життя спонукали людину відрізняти і враховувати особливості психічного складу співрозмовників.

Студенти повинні навчитися:

  1. розуміти, чого чекають від нас оточуючі, на що вони здатні;

  2. вміти орієнтуватися в індивідуальних властивостях особистості, мотивах поведінки. Не маючи таких орієнтирів в складних процесах між особистісного спілкування, людина нерідко йде всліпу, робить помилки, допускаючи нетактовність.

  3. Не менш важливо зрозуміти і свої можливості, заслуги та недоліки, вміти психологічно достовірно охарактеризувати себе як особистість.

  4. Навчитися вносити корективи в спілкування, проявляти емпатію.

Зв'язок з іншими науками. Психіку і поведінку людини неможливо зрозуміти без знання ЇЇ природної та соціальної суті. Тому вивчення дисципліни "Психологія спілкування" базується на основі знань з "Психології та педагогіки", "Соціології". Знання дисципліни "Психологія спілкування" необхідні діловій людині, щоб вміти приймати відповідні рішення з врахуванням психологічного стану партнера, вміло впливати на їх симпатії та антипатії, зрозуміти внутрішній стан пацієнта, володіти невербальними способами спілкування.

Навчання з кожної теми програми побудоване таким чином: Кожна провідна ідея курсу повинна проходити послідовне засвоєння в різних режимах навчання, що змінюють один одного в послідовності, яка диктується специфікою теми. Зразкова схема проходження теми повинна виглядати таким чином:

1. Інформація, що передається викладачем у режимі діалогу (лекційний


матеріал).

2. Інформація, що засвоюється в режимі діалогу (семінарське заняття).

3. Ідеї, що засвоюються в режимі дискусії (питання проблемного


характеру, що не мають однозначного рішення в науці та практиці взагалі, або
на даному етапі розвитку; рольові ігри, які мають проектувальний характер та
допомагають аналізувати складні ситуації).

  1. Вміння, що засвоюються в режимі тренінгових та практичних занять.

  2. Самостійна робота студентів.

В режимі лекційного матеріалу, дискусій та самостійної роботи студентів основна увага спрямована на такі теми: «Професійне спілкування медичного працівника». «Гуманістична спрямованість особистості лікаря», «Етичні принципи спілкування медпрацівника», «Взаємодія медичного працівника з пацієнтом, родичами пацієнта». «Особливості першого знайомства з хворим», «Особливості спілкування з дітьми», «Специфічні правила спілкування з хворими в стаціонарі», «Лікувальна сила слова» ,..

Але, навчальна програма не є достатньо продуктивною, так як не передбачає годин для проведення практичних та індивідуальних занять з даної дисципліни. Так навчальні години необхідні для проведення елементів тренінгових вправ, рольових, ділових ігор, для засвоєння технологій спілкування. Мова йде не тільки про відпрацювання вміння користуватися готовими технологіями, а й вироблення вміння самостійно створювати моделі професійного спілкування.

Для виконання цих завдань доречно використовувати різні види і типи ділових ігор: організаційно - дальністні, організаційно — розумові, практично-ділові, імітаційні, інноваційні, проектні. Дослідники проблеми ділових ігор (О.САнісимов [1], Ю.В.Громико [2], Н.О.Масюкова, Б.В.Пальчевський, Г.П. Щедровицький) виділяють такі ознаки ігор:


  • Наявність проблеми або завдання, які потребують розв'язання;

  • Наявність умовного змодельованого об'єкта

  • Відтворення виду професійної діяльності

  • Виконання гравцями певних ролей і функцій

  • Взаємодія між гравцями

  • Побудова ланцюжка рішень проблеми, які випливають одна з іншої « Чинник часу, що дозволяє «стискати» реальну ситуацію

В останнє десятиліття ділові ігри стали однією з найбільш ефективних інновацій у сфері професійної підготовки. Безперечна перевага ігор в тому, що рішення отримані в ході гри відрізняються новизною, оригінальністю [3].

Ми переконані, що дисципліна «Психологія спілкування» обов'язково повинна включати практичні та індивідуальні заняття студентів.



ЛІТЕРАТУРА

  1. І.Анисимов О.С. Развитие Моделирование Технологи Калуга:И.М.У.1996.-92с.

  2. Громьїко Ю.В. Проектирование и программирование развития образования/ Моск. акад. Развития образования. -М., 1996. - 145с.

  3. Іванова Л.А. Технологія процесу професійної підготовки педагогів організаторів в гуманітарному інституті «Артек» //Практична психологія та соціальна робота. — К. - 2004. - №5. - с.17-26.

  4. Полуніна О.В. До проблеми психологічного забезпечення інноваційного навчання у ВНЗ// Практична психологія та соціальна робота. -К. -2003. -№2-3.-с.133-134




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка