Психологія (окр "Спеціаліст") 2013-2014 н р. Методика викладання у вш



Дата конвертації13.04.2016
Розмір78.5 Kb.
Програма

комплексного державного іспиту

7. 03010201 – Психологія (ОКР "Спеціаліст")

2013-2014 н.р.
Методика викладання у ВШ


  1. Предмет, завдання методики викладання у вищій школі.

  2. Концептуальне підгрунтя навчального предмету «Методика викладання у вищій школі».

  3. Психологічні проблеми викладання. Егоцентризм педагога.

  4. Професійно-педагогічні та особистісні характеристики викладача вищої школи.

  5. Психолого-педагогічні рекомендації щодо врахування характерологічних особливостей студентів у процесі викладання.

  6. Індивідуальний підхід до студентів у процесі викладання.

  7. Психолого-педагогічні основи лекційного заняття.

  8. Види та структура лекції.

  9. Параметри оцінювання якості прочитаної лекції.

  10. Види семінарських занять та психолого-педагогічні вимоги до проведення семінарів.

  11. Колоквіум як традиційна форма навчальних занять.

  12. Шкала оцінок якості проведення семінарських занять.

  13. Семінарське заняття в активній формі та план його проведення.

  14. Технологія проведення просемінарів.

  15. Психолого-педагогічні вимоги до проведення практичних занять.

  16. Психолого-педагогічні вимоги до проведення лабораторних занять.

  17. Види, форми самостійної роботи з навчальної дисципліни для студентів.

  18. Методика організації самостійної роботи студентів з вивчення психології

  19. Форми і види педагогічного контролю в процесі викладання у вищій школі.

  20. Види організаційних форм контролю: контроль здійснюваний викладачем (фронтальний, груповий, індивідуальний, комбінований), самоконтроль студентів.

  21. Індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ).



Етнопсихологія


  1. Поняття міжкультурної адаптації, її фактори та стратегії.

  2. Етапи процесу адаптації до нового культурного середовища.

  3. Поняття етнічної та національної ідентичності, їхні функції та структура.

  4. Вікові етапи формування етнічної ідентичності.

  5. Етнічна самооцінка як компонента етнічної ідентичності.

  6. Особливості етнічної ідентичності у представників етнічних та національних меншин.

  7. Поняття етнічної маргінальності та маргінальної особистості.

  8. Американська та європейська традиції дослідження маргінальності.

  9. Внутрішні та зовнішні конфлікти маргінальних особистостей.

  10. Наслідки міжкультурних контактів для етнічної меншості.

  11. Етнічні упередження, їхні компоненти. Джерела упередження і фактори, які йому сприяють.

  12. Поняття та типи етнічної дискримінації.

  13. Поняття та стратегії акультурації.

  14. Поняття культурного шоку, його ознаки та особливості перебігу.

  15. Поняття та моделі міжкультурно-комунікативної компетентності.

  16. Поняття міжкультурної сенситивності та її стадії.

  17. Основні типи навчальних програм при підготовці до міжкультурної взаємодії.

  18. Етнопсихологічні особливості українського національного характеру.

  19. Методологія і методи етнічної психології.

  20. Етнічні стереотипи у міжгруповому сприйманні та методи їх дослідження.



Основи психогенетики
1.Порівняльна характеристика методів психології та психогенетики.

2. Становлення психогеннтики у ХІХ столітті. Розвиток психогеннтики у ХХ столітті.

3. Генетично модифіковані продукти та їх вплив на організм людини. Види мутацій. Механізм дії мутагенів на організм людини.

4. Роль спадковості і середовища у формуванні функціональної асиметрії.

5. Генетичні аспекти ліворукості. Особливості функціональних асиметрій у близнюків.

6. Генетичні механізми старіння. Ген Клото, ген Фоксоза. Генетика старіння й онкологічні захворювання (роль теломерази). Реплікативне та умовне старіння.

7. Зв’язок нюху і статевої поведінки у ссавців та людини. Феромони.

8. Синдром дефіциту уваги і гіперактивності (СДУГ): роль спадкових факторів. Генетичні моделі трансмісії СДУГ.

9. Нездатність до навчання (НН), специфічна нездатність до навчання (СНН): вербальна (дислексія) і невербальна (дискалькулія, дисграфія).

10. Генетичні моделі трансмісії специфічної нездатності до читання (СНЧ) і результати аналізу зчеплення

11. Психогенетика зорового сприймання. Дальтонізм. Протанопія, протаномалія. Дейтеранопія, дейтераномалія. Тританопія.

12. Ідеографічні риси у розлучених близнюків – пряма чи опосередкована спадковість?

13. Генотип-середовищні співвідношення у мінливості показників вегетативних реакцій.

14. Психогенетика смаку і нюху. Вроджені дефекти смаку і нюху. Аносмія. Зв’язок нюху і статевої поведінки у ссавців та людини.

15. Емергенез. Імпресінг. «Стигми» геніальності.

16. Дефекти слуху і їх успадкування. Аналгезія.

17. Генотипно-середовищні співвідношення у мінливості показників вегетативних реакцій. Успадкування показників шкірно-гальванічної реакції, функціонування серцево-судинної системи.

18. Генетика психофізіологічних і фізіологічних показників: електроенцефалограма, викликані потенціали і пов’язані з подіями потенціали, час спостереження, час реакції.

19. Близнюковий метод упсихогенетичних дослідженнях і його види.

20. Психогенетика інтелекту та геніальності.




Психологія здоров’я





  1. Наукові та соціальні передумови виокремлення Психології здоров’я як нової прикладної галузі психології.

  2. Основні теоретичні підходи у психології здоров’я.

  3. Критерії психічного здоров’я.

  4. Сучасні психологічні концепції стресу.

  5. Феноменологічно-пізнавальна концепція стресу Лазаруса і Фолкман. Механізми психологічного захисту і копінгу: співвідношення понять.

  6. Теорія навченої безпорадності М. Селігмана.

  7. Психосоматичні аспекти болю.

  8. Соціодемографічні, культуральні та індивідуальнісні детермінанти здоров’я.

  9. Модель захисної мотивації Роналда Роджерса.

  10. Процесуальна модель здоров’єорінтованих дій Р.Шварцера.

  11. Особливості преінтенційних та постінтенційних моделей формування здоров’єорієнтованої поведінки.

  12. Самоефективність як детермінанта здоров’єорієнтованої поведінки.

  13. Психологічні основи програм формування мотивації здорового способу життя.

  14. Психологічні та психосоматичні підходи у дослідженні та терапії анорексії і булімії.

  15. Стиль життя і узалежнення. Психологічні аспекти превенції узалежнень (обґрунтувати на основі моделі І. Айзена).

  16. Психологічні аспекти превенції тютюнопаління та вживання алкоголю (обґрунтувати на основі моделі Розенштока і Беккера).

  17. Соціально-психологічні аспекти СНІДу та його превенції (обґрунтувати на основі теорії Роналлда Роджерса).

  18. Соціально-психологічні аспекти онкопатології. Завдання психології здоров’я стосовно превенції онкопатології та оптимізації лікування онкологічних хвороб.

  19. Психологічні аспекти неповносправності та її реабілітації.

  20. Соціально-психологічні аспекти інфекційних хвороб. Завдання психології здоров’я стосовно превенції та оптимізації лікування інфекційних хвороб.



Психологія масової поведінки


  1. Концептуальні інтерпретації поняття „маси”: натовп (Г.Лебон); публіка (Г. Тард); гетерогенна аудиторія (М. Арендт); агрегат (У. Корнхаузер).

  2. Теорії „масового суспільства”: аристократична (Х. Ортеги-і-Гасет), ліберально-критична (К. Мангейм, Е. Фромм), ліворадикальна (Р. Міллс), концепція Д. Белла та Е. Шілза.

  3. Види та характеристики маси. Критерії класифікації мас.

  4. Людина і маса. Зміни, що відбуваються з індивідом в масі.

  5. Базові принципи впливу на маси, за Г. Лебоном

  6. Кругообіг ідей в теорії мас Г. Лебона

  7. Елементи натовпу за Г. Лебоном

  8. Концепція масової свідомості в теорії З. Фройда.

  9. Індивід як винахід 20 ст. в теорії мас С. Московічі

  10. Стратегії пропаганди та навіювання в концепції С. Московічі

  11. Масові символи в теорії Канетті

  12. Елементарна колективна поведінка в концепції Г. Блумера

  13. Характеристики масової свідомості.

  14. Структура та властивості масової свідомості.

  15. Поняття стихійної масової поведінки.

  16. Основні види та властивості натовпу.

  17. Чинники виникнення та механізми розвитку масової паніки.

  18. Феномен «географія натовпу». Прийоми управління натовпом зсередини.

  19. Механізми утворення натовпу.

  20. Теорії масової комунікації

  21. Комунікаційний простір та його організація.

  22. Модель резонансної комунікативної технології Г. Почепцова

  23. Міфи в комунікаційному просторі

  24. PR (зв’язок з громадськістю) у формуванні масової свідомості

  25. Формування іміджу як спосіб впливу на масову свідомість.



Геронтопсихологія


  1. Періодизація життя людей похилого віку. Основні закономірності геронтогенезу.

  2. Максимальна та нормальна тривалість життя людини. Середня та ймовірна тривалість життя населення. Фактори, що їх зумовлюють.

  3. Поняття про старіння та старість. Біологічне, патологічне та психологічне старіння. Соціальні установки та стереотипи стосовно людей похилого віку.

  4. Біологічні, соціальні та психологічні теорії старіння.

  5. Зниження ефективності роботи відчуттів та сприймань у похилому віці.

  6. Особливості уваги, пам’яті та мовлення у похилому віці.

  7. Позитивні та негативні інтелектуальні зміни в старості. Модель мудрості Б. Балтеса.

  8. Об’єктивні та суб’єктивні фактори динаміки пізнавальних функцій у похилому віці.

  9. Специфічні зміни емоційної сфери в старечому віці. Стратегії емоційного старіння. Емоційні проблеми виходу на пенсію.

  10. Переживання самотності літніми людьми. Її причини та наслідки.

  11. Фізичні, соціально-демографічні та психологічні чинники задоволеності життям у пізній дорослості.

  12. Зміна потреб, мотивів і ціннісних орієнтацій у старості. Мотиваційні дефекти.

  13. Мотивація сімейних відносин у похилому віці: подружні стосунки, стосунки з дітьми та онуками, з братами/сестрами.

  14. Завдання особистісного та соціокультурного розвитку людини у похилому віці.

  15. Криза пізньої дорослості; її психологічний зміст.

  16. Я-концепція в структурі самосвідомості літньої людини. Особливості темпераменту та характеру.

  17. Проблеми соціалізації та соціально-психологічної адаптації в осіб похилого віку.

  18. Теорія дисоціалізації. Джерела дисоціалізації. Фактори соціально-психологічної адаптації у похилому віці.

  19. Типологія особистості людей похилого віку.

  20. Психологічні аспекти завершення життєвого шляху людини. Помирання та смерть як психологічна проблема. Проблема страху смерті.



Затверджено

на засіданні кафедри психології

протокол № 15 від 25. 03.2014 року
Завідувач кафедри психології С. Л. Грабовська

Затверджено

на засіданні Вченої ради філософського факультету

протокол № 171/7 від 24. 04. 2014 року

Голова Вченої ради



філософського факультету В. П. Мельник


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка