Психологічні умови подолання криз професійного розвитку студентів-психологів



Скачати 32.38 Kb.
Дата конвертації13.04.2016
Розмір32.38 Kb.
ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ ПОДОЛАННЯ КРИЗ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ

Гура Т.Є.


Професійне становлення психолога є складним довготривалим процесом, який передбачає не тільки поступовий перехід від одного етапу професійного розвитку до іншого, але і виникнення професійних криз, що характеризують як цілісне буття вже досвідченого спеціаліста, так і функціонування майбутнього фахівця у просторі професійної освіти. Взагалі, під психологічним поняттям “криза” розуміють особливі, відносно нетривалі періоди індивідуального розвитку особистості, які характеризуються різкими психологічними змінами (А.В. Петровський, М.Г. Ярошевський). Вікові кризи відносять до нормативних явищ, які є необхідними для нормального психологічного розвитку людини (Л.С. Виготський). Кризи професійного становлення особистості у цілому та психолога зокрема на сучасному етапі розвитку психологічної науки теж вважаються закономірними, оскільки вони мають два можливих шляхи вирішення: з одного боку, криза може призвести до особистісної та професійної дезадаптації, а з іншого, – вона може спричинити подальший особистісний та професійний розвиток.

Як і вікові кризи, кризи професійного розвитку особистості у своїй динаміці мають три фази: передкритичну, власне критичну та післякритичну. Передкритична фаза перебігу професійної кризи психологів виявляється у: появі в них почуття невдоволеності існуючим соціально-професійним статусом, змістом як теперішньої, так і майбутньої професійної діяльності, стосунками у колективі; зниженні професійної мотивації. Ці зміни не завжди усвідомлюється, але проявляється у психологічному дискомфорті, підвищеній дратівливості та ін. У критичній фазі ці протиріччя починають проявлятися у поведінці та діяльності; у післякритичній – протиріччя порушується шляхом утворення нової соціально-професійної ситуації розвитку.

Оскільки системоутворювальною ознакою синдрому професійної кризи особистості є відчуття розчарованості, дуже часто її називають “кризою професійної розчарованості” (І.В. Вачков), яка може мати декілька форм: у практикуючих психологів – як розчарування у місці роботи, сфері власних результатах праці, обраній психологічній парадигмі; як розчарування у перспективах власної професійної діяльності, професії та психології як науки взагалі; у студентів-психологів – як розчарування у викладачах, навчальних дисциплінах, вищому навчальному закладі, у майбутній професійній діяльності та психології у цілому. Але найбільш складним для переживання є розчарування у власному професійному “Я”, коли психолог починає сумніватися у своїй професійній компетентності, а майбутній психолог – в обраній сфері професійної самореалізації. Це потребує особливо ретельної роботи над собою через рефлексію власного психологічного стану та усвідомлення специфічних чинників професійної діяльності та навчання психолога, які спричиняють виникнення ускладнень його професійного становлення та розвитку.

Серед психологічних умов профілактики і подолання професійних криз розвитку та становлення психологів найбільш ефективними є саме ті, що зорієнтовані на активізацію професійної саморегуляції майбутніх фахівців, розвиток їх професійного мислення, усвідомлення закономірностей їх професіогенезу. Це, передусім, коригування змісту, форм і методів професійного навчання студентів-психологів з метою впровадження активних розвивальних, тренінгових технологій: рефлепрактикумів; тренінгів професійного мислення, професійної самоорганізації, професійної ідентичності; організаційно-діяльнісних ігор; проектних методів, методів мотиваційного забезпечення та ін., а також спецкурсів, спрямованих на оволодіння майбутніми фахівцями спеціальних знань щодо сутності їх професіогенезу, закономірної динаміки особистісних та професійних якостей у процесі навчання, ознак професійних криз і методів їх конструктивного вирішення. Крім того, важливою умовою профілактики та подолання криз професійного розвитку майбутніх психологів є організація їх самостійної роботи, що передбачатиме залучення до участі у професійних святах, науково-практичних конференціях, спеціально-наукових проблемних семінарах, майстер-класах, авторських програмах, роботі студентських гуртків та ін. як в очному, так і дистанційному режимах, а також відвідування груп професійної взаємодопомоги та підтримки.



Отже, саме усвідомлена, цілеспрямована діяльність усіх суб’єктів професійної психологічної освіти, спрямована на профілактику та подолання професійних криз майбутніх фахівців забезпечить успішний, гармонійний особистісно-професійний розвиток студентів-психологів, ознаками якого є їх постійне прагнення до саморегуляції (самоконтролю, самокорекції, самокомпенсації), володіння прийомами саморегуляції; усвідомлення суперечностей свого розвитку, прагнення до їх усунення, забезпечення балансу та гармонії; прагнення до саморозвитку та самооновлення; високий рівень внутрішньої позитивної мотивації професійного навчання та професійної діяльності; високий рівень розвитку моральної свідомості, особистісне та професійне сумління тощо.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка