Психологічні особливості типів реалізації надії як чинника громадянської активності молоді



Скачати 42.98 Kb.
Дата конвертації10.09.2017
Розмір42.98 Kb.
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТИПІВ РЕАЛІЗАЦІЇ НАДІЇ

ЯК ЧИННИКА ГРОМАДЯНСЬКОЇ АКТИВНОСТІ МОЛОДІ



Голіна Ірина, Донецький інститут ринку та соціальної політики

Е.Фромм висловив ідею про те, що головна проблема сучасного суспільства полягає у втраті людиною здатності до глибоких емоційних переживань, пов’язаних із внутрішньою пасивністю особистості після виключення її з процесу прийняття відповідальних рішень. Втрата релігійної віри і гуманістичних цінностей призвела до концентрації людини на матеріальних цінностях. Вирішальним компонентом будь-якої спроби до змін у соціальному житті (що сьогодні постає як нагальна потреба для України) є надія. Маючи певний активізуючий потенціал, вона є індикатором і детермінантою готовності до громадянської діяльності. Рівень цього потенціалу визначається сукупністю багатьох соціально-психологічних компонентів: чіткістю представленості надії у свідомості, значущістю об’єкта надії для індивіда, суб’єктивною оцінкою можливостей її реалізації.

Вивченню феноменології надії присвячена певна кількість досліджень останнього часу. Проте 1) в соціальній психології надія не вивчалася як інтегральний феномен з когнітивним та емоційним компонентами; 2) не визначені види надії; 3) констатується вплив життєвих подій на вираженість надії, але не вивчається проблема особливостей переживання надії у зв’язку з модальністю сприйняття часової життєвої перспективи; 4) не вивченою лишається роль внутрішніх особистісних спонук у формуванні певних типів переживання надії. В цілому, в сучасних соціально-психологічних дослідженнях поза увагою дослідників лишилася роль надії у реалізації громадянської активності.

Багато сучасних досліджень спрямовано на визначення соціальних, психологічних чинників, що сприяють поширенню серед молоді настанов на активну громадську позицію (М.Головатий, Є.Головаха, О.Донченко, І.Жадан, О.Киричук, В.Колєсніков, Д.Ольшанський, М.Пірен, Л.Семенюк, І.Семків). Разом з тим, недостатньо вивченою лишається роль емоцій та моральних почуттів особистості як у спонуканні громадянської активності, так і у формуванні вектору її спрямованості.

Враховуючи актуальність і недостатню розробленість проблеми, метою роботи стало вивчення видів надії як інтегральних соціально-психологічних феноменів і визначення особливостей взаємозв’язків між формами реалізації надій і ступенем громадянської активності. Предметом дослідження визначено феномен надії як чинник громадянської активності молоді.

Вибірку нашого дослідження склали 520 осіб з м.Донецьку віком від 15 до 35 років. З метою визначення індивідуально-психологічних і соціально-психологічних особливостей молоді з різними формами та рівнями громадянської активності учнівську молодь, студентську молодь і молодь, що працює, було розподілено на три групи: з низьким, середнім та високим рівнем громадянської активності. Для диференціації випробуваних на групи за рівнем громадянської активності було використано Тест-опитувальник політичної ідентичності, розроблений Дідук І. та Опитувальник рівня політичної активності, розробленим Кияшко Л.О., Полуніним О. Для дослідження рівня особистісної зрілості, як критерію готовності до реалізації громадянської активності застосовувався Опитувальник зрілості особистості О.С.Штепи. В якості інструментів вивчення надії був використаний Опитувальник життєстійкості С.Мадді, адаптований Д.О.Леонтьєвим, котрий в якості індикаторів фіксує залученість, контроль, прийняття ризику, а також Шкала надії та безнадійності Бека, Шкала диспозиційної надії Снайдера. Для вивчення особливостей реалізації надій у зв’язку з активністю особистості нами був розроблений власний Опитувальник форм реалізації надії з індикаторами: надія (оптимізм), активність, контроль, ініціативність, адаптивність.

В результаті аналізу емпіричних даних встановлено, що молодь з високим рівнем громадянської активності (98 осіб) демонструє високий рівень обізнаності у сфері суспільно-політичних відносин, налаштована на діяльність у цій сфері, вона зорієнтована на власний політичний вибір, аналіз суспільно-політичної інформації і участь у суспільно-політичних та громадських акціях. Ця активність є відносно незалежною від зовнішніх впливів політичних сил. Така особистість є відповідальною за власні вчинки, за своє теперішнє і майбутнє життя, має відкриту часову перспективу; схильна сприймати світ загалом позитивно, яскраво виражений інтернальний локус контролю.

Група з високим рівнем громадянської активності представлена особами з активною формою реалізації надії «Борець», для яких характерним є оптимістичне сприйняття світу, людей, майбутнього, впевненість у власних силах; не лише усвідомлення своїх надій та очікувань, але готовність до активного дієвого втілення їх у життя і наявність досвіду їхнього втілення; ніякі життєві труднощі не сприяють втраті оптимізму і позитивного ставлення до людей, світу і себе самого. Цей тип характерний для людини з високим рівнем особистісної зрілості.

В групі з низьким рівнем громадянської активності (172 особи) виявлене бажання дистанціюватися від політичного життя країни, неготовність до політичної участі, бажання перекласти функцію політичного вибору на інших людей, готовність підпорядковуватися зовнішньому впливу, можливо відстоюючи ситуативні прагматичні інтереси. Їхня часова перспектива є дуже невизначеною. Помірно виражені повага до прав і свободи вибору інших, рівень активності в сфері емоцій, адаптивний тип поведінки, високий рівень критичності у сприйнятті суспільного життя, зовнішній екстернальний локус контролю. У сприйнятті світу, громадянських відносин переважає негативне світосприйняття, песимізм, нерозуміння власних бажань, пасивне очікування.

До групи з низьким рівнем громадянської активності увійшли молоді люди двох типів переживання надії, що характеризуються пасивністю, нездатністю до боротьби з труднощами. При цьому для першого типу – «Фаталіста» - характерна безнадійність, втрата сенсу буття, відсутність навіть адаптивної форми активності, сприйняття життя як нецікавого, керованого ззовні існування, уникання контактів з людьми. Для другого типу - «Мрійника» - властиве усвідомлення і можливість вербалізувати свої надії, очікування, але відсутність бажання або фрустрація можливості в даний момент реалізувати їх, відчуття себе безпорадним в складних чи незнайомих обставинах життєдіяльності. При цьому така особистість життєрадісна, оптимістична, конформна, спонукається до активності ззовні, схильна займати позицію очікування дива, пристосовуватися до обставин, а не впливати на них.



Таким чином, виділено й описано чотири форми реалізації надії, що вирізняють осіб за рівнем і змістом прояву особистісної активності, індивідуально-психологічними особливостями емоційного відношення до суспільно-політичної діяльності, рівнем особистісної зрілості.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка