Психологічні особливості професійного мислення сучасних студентів



Скачати 52.19 Kb.
Дата конвертації08.09.2017
Розмір52.19 Kb.
В.І. Лазаренко

victoria_l_@rambler.ru



ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО МИСЛЕННЯ СУЧАСНИХ СТУДЕНТІВ

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара

Одним із аспектів сучасного реформування вищої освіти є можливість одночасного подання документів для вступу абітурієнтів у різні вищі навчальні заклади на різні спеціальності. Така можливість має, на наш погляд, позитивні наслідки, які, напевно, виявляються в тому, що у абітурієнта збільшується вірогідність потрапити до вузу, стати студентом, навчатися та все ж таки отримати вищу освіту. Але очевидним є і негативні наслідки такої можливості, яка надається молодій людині, а саме постійно збільшується кількість молоді, яка потрапляє на спеціальності, до яких у неї немає ніякого інтересу і, відповідно, хисту, тобто психологічних передумов для оволодіння, а потім праці за даним фахом. Тим самим збільшуються як об’єктивні втрати (кошти на навчання як державні, так і власні), так і суб’єктивні (можливість і бажання реалізувати свій власний психологічний потенціал в отриманій професії). Наслідків цього може бути декілька, самим необтяжливим і небезпечним для всіх наслідком може бути те, що людина не буде працювати за спеціальністю, на отримання якої витратила час, кошти, зусилля. Більш неприємним та важким наслідком для всіх буде некваліфіковане виконання праці, і ще більш серйозним наслідком, який виникає із попереднього, може бути дискримінація даної професії та спеціальності в очах пересічних людей та суспільства в цілому, зниження довіри, а також розчарування в можливості отримати результативний ефект від праці фахівців в певній сфері.

Найбільшою сферою очікувань пересічних людей і суспільства в цілому в отриманні різних видів допомоги від кваліфікованих фахівців є соціальна сфера, оскільки саме вона розрахована на надання адресних послуг і безпосередню оцінку через оцінку їх виконання конкретними фахівцями. В соціальній сфері працює значна кількість спеціалістів, але нашу увагу привернули спеціалісти соціальної педагогіки, соціальної роботи, соціології та їх професійна підготовка на сучасному етапі.

Психологічні аспекти професійної діяльності наразі достатньо досліджені та вже з’ясовано, що будь-яка професійна діяльність має дві сторони: об’єктивну і суб’єктивну. Об’єктивна сторона професійної діяльності – це склад трудової діяльності, який не залежить від конкретної людини, а передбачає саме предмет праці (з чим працює людина), професійні завдання, дії та операції, умови, результат. Разом з тим, всі ці складові в процесі професійної діяльності виконує конкретна людина. Тому кожна професійна діяльність має суб’єктивний компонент, а саме психологічні характеристики, які необхідні кожній конкретній людині для оволодіння та ефективного виконання професійної діяльності. Це ряд професійно важливих якостей, таких як спрямованість особистості, мотиви і цілі включення людини до певного виду діяльності, потреба у творчості в процесі праці, професійні домагання, задоволеність працею, а також професійна свідомість, професійний тип мислення. Професійно важливими також є певні психічні процеси (мисленнєві, сенсорні, мовні, мнестичні), психічні стани, а також спрямованість особистості: мотиви, ставлення (до праці, до інших людей). Ці психологічні якості є як передумовою професійної праці, так і її продуктом (результатом), а також можуть шліфуватися в процесі виконання певної роботи [1; 2].

В розробку психологічних аспектів професіоналізму найбільш вагомий внесок здійснила А.К. Маркова, яка розглядає професіоналізм як складне явище, яке охоплює дві її складові: стан мотиваційної сфери професійної діяльності людини (що спонукає людину та який сенс має її професійне життя, які цілі намагається досягти, наскільки задоволена результатами власної праці) та стан операційної сфери професійної діяльності (засоби праці – знання, мисленнєві операції, здібності) [2].

Нас цікавить саме така підготовка студентів – майбутніх фахівців, зокрема соціальної сфери, яка б відповідала високому рівню професіоналізму у виконанні ними їх майбутніх професійних функцій.

В літературі нерідко застосовуються терміни: технічне або конструкторське мислення інженера; клінічне або медичне мислення лікаря, педагогічне мислення педагога, політичне мислення громадського діяча, управлінське мислення, екологічне мислення, диригентське мислення і ін. Безумовно, самі процеси мислення у різних спеціалістів відбувається за одними й тими ж психологічними законами, але є специфіка предмету, засобів, результатів праці, по відношенню до яких відбуваються операції мислення. Але, ми не зустрічали поняття мислення соціального працівника / соціального педагога. Напевно тому, що сама професія є досить молодою. Тому з’ясування сутності та особливостей професійного мислення даної категорії спеціалістів є вельми актуальним.

Звертаючись до професіограми спеціальності соціального працівника (соціального педагога), ми з’ясували, що для даної професії домінуючим способом мислення є координація (синтез), достатній розвиток комунікативних, а саме, вербальних здібностей та досконале застосування мовленнєвих конструкцій, а провідним засобом виконання професійної діяльності є практичне застосування знань та умінь. Тому в професійній діяльності соціального працівника / соціального педагога має переважати практичне, наочно-дієве та словесно-логічне мислення [3].

Для професії соціолога домінуючим способом мислення є аналіз, провідним засобом професійної діяльності є дослідницькі прийоми, теоретичне з’ясування та моделювання законів суспільного розвитку, їх прикладне дослідження та має переважати теоретичне, абстрактно-логічне мислення, спрямоване на виявлення узагальнених, абстрактних закономірностей, правил, на системний аналіз елементів досліджуваної інформації. Важливим також є достатній розвиток комунікативних здібностей, вміння встановлювати контакти з людьми, розвиток творчого мислення, його гнучкість та динамічність [3].

В дослідженні взяли участь студенти ДНУ ім. Олеся Гончара за спеціальністю «Соціальна робота» (22 студента 3 курсу), «Соціологія» (26 осіб 2 курсу). Контрольну групу склали студенти Національної металургійної академії України за спеціальністю «Комп’ютерні системи та автоматизація виробництва» (27 осіб 2 курсу). Всього: 48 студентів-майбутніх фахівців соціальної сфери та 27 студентів іншої професійної групи. В дослідженні ми використали методики: «Тип мислення», «Стиль мислення» (російськомовну версію опитувальника InQ, розробленого Р. Бремсоном, А. Харрісоном і ін., адаптовану О.О. Алєксєєвим).

Результати дослідження показали, що найбільше тип мислення відповідає професійному у студентів соціальної роботи (соціальної педагогіки), оскільки у даної групи студентів виявилося сполучення таких типів мислення як наочно-образного, словесно-логічного і практично-дієвого, що є більш-менш оптимальним поєднанням та прояву типів мислення для професійного виконання завдань їх майбутньої професії. У студентів-соціологів сполучення типів мислення також, на наш погляд, виявився достатньо оптимальним: наочно-образний, словесно-логічний та креативний. У студентів комп’ютерних систем сполучення їх типів мислення є таким: наочно-образний, практично-дієвий і креативний, що також, на наш погляд, є прийнятним для успішного виконання ними їх майбутньої професійної діяльності.



Отже, незважаючи на те, що студенти не завжди вступають до вузу на спеціальності, які б були для них бажаними і відповідали їх особистісним характеристикам, все ж таки у переважної кількості студентів психологічні передумови та вірогідність успішного виконання ними їх майбутньої професійної діяльності є достатніми. Професійно важливі якості, безумовно, є важливою передумовою професійної діяльності але, з іншого боку, вони самі удосконалюються, шліфуються в ході виконання людиною певної діяльності, оскільки людина в ході праці змінює і саму себе. Розвиток професійного мислення є важливою стороною професіоналізації людини і умовою її успішної професійної діяльності.

ЛІТЕРАТУРА:

  1. Климов Е.А. Пути в профессионализм (психологический взгляд). – М.: Издательсикй центр «Академия», 2003. – 232 с.

  2. Маркова А.К. Психология профессионализма. – М.: Профиздат, 1996. – 253 с.

  3. Романова Е.С. 99 популярных профессий. Психологический анализ и профессиограммы. 2-е изд. – СПб.: Питер, 2003. – 464 с.





База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка