„Психологічні особливості хворих з внутрішніми хворобами.”



Скачати 186.52 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір186.52 Kb.
Методична розробка практичного заняття з медичної психології

по темі: „Психологічні особливості хворих з внутрішніми хворобами.”

для студентів 4 курсу стоматологічного факультету

І. Актуальність теми:

В кардіологічних клініках лікарям та медичним психологам доводиться зустрічатись як з психічними порушеннями (які в більшості граничного рівня), що обумовлені безпосередньо соматичним захворюванням (соматогеніями), так і досить нерідко з неадекватною реакцією на захворювання та наслідками цього (нозогеніями), а також з певними соматоформними розладами.

Найбільш часто серед психосоматичних захворювань в кардіологічній клініці зустрічаються артеріальна гіпертензія та ішемічна хвороба серця.

При більшості запальних захворювань дихальних шляхів можливі граничні та психотичні стани. Це стосується бронхітів, пневмоній, плевритів. Велику увагу вчені всього світу приділяють вивченню бронхіальної астми – психосоматичного захворювання в етіопатогенезі якого значиме місце відводиться емоційному стресу.


ІІ. Навчальні цілі заняття.

Мати уявлення (α – І): історичний аспект розвитку та узагальнення знань в психосоматичному розумінні виникнення окремих хвороб.

Ознайомитись (α – І): поглядами вчених на етіопатогенез таких психосоматозів, як ІХС, гіпертонічна хвороба, бронхіальна астма, виразкова хвороба шлунку та 12п кишки.

Знати (α – ІІ): роль стресу в етіопатогенезі захворювань серцево-судинної, дихальної систем, та органів ШКТ, найтиповіші типи поведінкових реакцій на захворювання в кардіологічній, пульмонологічній та гастроентерологічній клініках в залежності від патології.

Оволодіти (α – ІІІ): навичками діагностики особистісні особливості хворих в кардіологічній, пуль монологічній та гастроентерологічній клініках.

Вміти (α – ІІІ): охарактеризувати преморбідні особливості пацієнтів у кардіологічній, пульмонологічній та гастроентерологічній клініках, визначати якість життя пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної, дихальної систем та органів ШКТ, визначити індивідуально-психологічні особливості пацієнтів в клініці внутрішніх хвороб.
ІІІ. Цілі розвитку особистості (виховні цілі): деонтологічні принципи спілкування з хворими, правові аспекти діагностики та лікування психічних хвороб, правила первинного діагностичого інтерв’ю.
ІV. Міждисциплінарна інтеграція.

Дисципліна

Знати

Вміти

  1. Попередні (забезпечуючі) дисципліни:

пропедевтична терапія, факультетська терапія
Загальна психологія
Нормальна фізіологія


Знати поширеність, етіологію, патогенез та основні клінічні прояви гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця, вроджених вадів серця,

прояви бронхіальної астми, туберкульозу легень

Знати основні особливості перебігу психічних процесів.

Знати визначення стресу та фізіологічні зміни, які відбуваються в організмі під дії стресогенного фактору





  1. Наступні дисципліни ті, що забезпечуються:

Психіатрія, Терапія







  1. Внутрішньопредметна інтеграція (між темами даної дисципліни):

Поняття про психічну норму та патологію, Психологія психосоматичних розладів, ВКХ









V. Зміст теми заняття:

Ессенціальна гіпертонія – захворювання серцево-судинної системи, яке розвивається внаслідок первинної дисфункції вищих судинно регулюючих центрів та наступних нейрогуморальних і ниркових механізмів, що характеризується артеріальною гіпертензією, функціональними, а при виражених стадіях – органічними змінами нирок, серця, ЦНС (Кушаковський М.С., 1982р.)

Фактори ризику:

І – алкоголь, куріння.

ІІ – стрес, спадковість, гормональні зміни.

ІІІ – дисліпідемія, ЧМТ.

ІV – вік (чоловіки старші 55 років, жінки – старші 65 років), гіподинамія, гіпоксія головного мозку, підвищений вміст солі, надмірна маса тіла.

Роль несприятливих психоемоційних факторів.


    • Неврогенна теорія артеріальної гіпертензії (Г.Ф. Ланг, 1948р.):

    • Основні етіологічні фактори – психічна травма, перенапруження негативними емоціями вищої нервової діяльності та відповідні їй конституційні особливості.

    • Мембранна концепція (Постанов О.В., Орлов С.Н.)

Важливі причини стійкості підвищення артеріального тиску є:

  1. Певні риси їх психічної діяльності (активна життєва позиція, прагнення досягнути максимального результату за короткий термін), тривога, занепокоєння.

  2. Умови життя сучасного суспільства (підвищена відповідальність, підвищені темпи життя).

Психоемоційні та особистісні особливості хворих на артеріальну гіпертензію.

Психічні розлади невротичного рівня зустрічаються у 60-80% хворих на артеріальну гіпертензію.

Психічні розлади можна поділити на дві групи:


    • психогенні, які пов’язані з реакцією на хворобу.

    • Неврозоподібні розлади судинного генезу, які пов’язані із самою гіпертонією.

Профіль особистості включає такі риси:

  1. внутрішньо особистісний конфлікт між агресивними імпульсами та потребою в залежності від значимих людей.

  2. Перфекціонізм, тобто прагнення до досягнення високих соціальних цілей та стандартів соціального життя.

Існує залежність між вираженістю невротичних порушень та стабільністю перебігу артеріальної гіпертензії.

    • При багаторічному перебігу хвороби ведучим є іпохондричний синдром з тривожно-тужливим настроєм.

    • При початкових проявах атеросклерозу на фоні гіпертензії найбільш часто відмічаються неврастенічний, астенодепресивний та астеноіпохондричний синдроми.

Психотерапевтична корекція при артеріальній гіпертензії.

Цілі, задачі та вибір методу психотерапії визначаються конкретними особистісними особливостями пацієнтів та клініко-патогенетичним варіантом хвороби.

Основні задачі:

Досягнення усвідомлення пацієнтом власних емоційних проблем, ситуацій, які підтримують їх неконструктивне вирішення.



    • перебудова стереотипів поведінки.

    • Нормалізація психоемоційного стану.

    • Вирішення конфліктів.

Ішемічна хвороба серця.

ІХС – це недостатність коронарного кровообігу, яка обумовлена стенозуючим атеросклерозом коронарних артерій серця та рідше спазмом адообтуруючим тромбозом.

Психоемоційні фактори входять до числа ведучих факторів ризику ІХС, серед яких виділяють несприятливі життєві та часто повторюючи стресові ситуації, психічна перенапруга, розумове перевантаження.

До стресових факторів можна віднести також соціально-економічний статус, рівень соціальних зв’язків та між особистісних відносин, життєві події, інформованість про своє здоров'я та відношення до нього.



Особливості психологічних характеристик хворих на ІХС.

Поміж хворих з ІХС найбільш часто зустрічаються особи з психастенічними рисами характеру.

Багато дослідників визначають наявність емоційних порушень у хворих на ІХС – панічні розлади (тривожно-фобічні, танатофобічні синдроми).

Особливості якості життя пацієнтів з ІХС.

При ІХС переважно змінюються такі компоненти якості життя, як рівень фізичної активності, емоційний фон та між особистісні відносини. Практично не змінюється здатність до самообслуговування та соціальним контактам.

Якість життя багато в чому залежить від типу відношення до хвороби..

Психотерапевтична корекція при ІХС.

Основні види психотерапії та задачі при ІХС.



Основні задачі психотерапії

Основні види психотерапії

Подолання односторонніх цінностних орієнтацій хворих; розширення діапазону соціально-психологічних ролей; зміна ролей в сім'ї; подолання емоційного відриву хворого від сім'ї; вирішення складних сімейних ситуацій; підтримка віри в одужання; ослаблення стресу та напруги; нормалізація системи відносин, напрацювання свідомої здатності організму адекватно реагувати на соціальні ситуації; подолання стереотипів поведінки та шкідливих звичок.

Сімейні, раціональна, поведінкові техніки з біологічно зворотнім зв’язком, релаксаційні методики, аутогенне тренування, гіпнотерапія, групова психотерапія.

Бронхіальна астма (БА) – хронічне рецидивуюче захворювання з переважанням враження бронхів, що характеризується їх гіперактивністю, яка обумовлена специфічними (імунологічними) і (або) неспецифічними вродженими чи набутими механізмами, головною обов’язковою ознакою якого є напади задухи і (або) астматичний статус - внаслідок спазму гладеньких м’язів бронхів, гіперсекреції та набряку слизової оболонки бронхів.

Розвитку БА передують невротичні розлади, які можуть виступати в якості її „невротичної надбудови”, тобто БА розвивається на фоні вже існуючого органного неврозу.

Тривожні розлади формуються та перебігають за механізмами нозогенії. Симптоми розвиваються при загостренні БА та редукуються по мірі зворотного їх розвитку.

Виразкова хвороба шлунку – хронічне рецидивуюче захворювання, яке протікає з утворенням дефекту слизової оболонки шлунку та 12п кишки, схильне до прогресування при залучені до патологічного процесу інших органів системи травлення.

З сучасних позицій виразкова хвороба шлунку розглядається як полі етіологічне, генетично та патогенетично неоднорідне захворювання.

Виразкова хвороба є системним захворюванням при якому соматичне завжди опосередковане психічним.

У хворих на виразкову хворобу 12п кишки частіше, ніж у здорових осіб зустрічаються хронічно діючі протягом останніх 6 місяців „-” емоційні події.

Якість життя та внутрішня картина хвороби.

60% пацієнтів з вперше діагностовано виразковою хворобою вважають своє життя повноцінним або майже повноцінним.

50% - з доброякісним перебігом та 35% - важким та ускладненим перебігом.

VІ. План та організаційна структура заняття.


п/п


Основні етапи заняття,

їх функції та зміст



Навчальні цілі в рівнях засвоєння

Методи контролю і навчання

Матеріали методичного забезпечення:

Контролю, наочності, інструктивні, обладнання, тощо



Розподіл

часу



1

2

3

4

5

6

1

2



3

4

5


6
7



Підготовчий етап

Організація заняття

Постановка навчальної мети та мотивація

Контроль вихідного рівня знань:



  1. роль стресу в етіопатогенезі захворювань серцево-судинної, дихальної систем, та органів ШКТ.

  2. найтиповіші типи поведінкових реакцій на захворювання в кардіологічній, пульмонологічній та гастроентерологічній клініках в залежності від патології


Основний етап заняття

Формування професійних вмінь та навичок:



  1. Уміти охарактеризувати преморбідні особливості пацієнтів у кардіологічній, пульмонологічній та гастроентерологічній клініках.

  2. визначати якість життя пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної, дихальної систем, та органів ШКТ

  3. визначити індивідуально-психологічні особливості пацієнтів з патологією внутрішніх органів.


Підсумковий етап

Контроль та корекція рівня професійних вмінь та навичок



Підведення підсумків заняття
Домашнє завдання


ІІ

ІІ



ІІІ

ІІІ


ІІІ


індивідуальна теоретична співбесіда (опитування)



  • тестовий контроль ІІ рівня

  • рішення типових задач ІІ рівня

формування навичок:

практичний тренінг



Метод формування вмінь:

професійний тренінг у вирішенні нетипових клінічних, ситуаційних задач



Метод контролю

навичок: індивідуальний контроль навичок та їх результатів

Метод контролю вмінь:

Аналіз та оцінка результатів психодіагностики



  • Тестовий контроль ІІІ рівня


Питання ІІ рівня Таблиці

Тести ІІ рівня Малюнки

Задачі ІІ рівня Структурно- логічні схеми, аудіо- та відео матеріали


Професійні алгоритми (інструкції) щодо формування практичних навичок та професійних вмінь.

Таблиці, слайди, психодіагностичні опитувальники, учбові альбоми

Текстові ситуаційні нетипові задачі.


Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою

Рекомендована література




1-3 хв


10-25%

10-25%


60-90%

10-20%




VІІ.Матеріали методичного забезпечення заняття:
Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття: питання, задачі, тестові завдання.
Тест з множинним вибором:

1. Які афективні зміни можуть спостерігатись у хворого в гострий період інфаркту міокарда?

а) страх +

б) гнів

в) тривога +

г) лють


д) пригніченість +
2. У хворих на БА спостерігаються наступні психологічні особливості:

а)зниження настрою, +

б)схильність на фіксації на тілесному „Я” +

в)гарна працездатність,

г)часті фобії, +

д)товарискість


3. До факторів ризику розвитку ессенціальної гіпертонії відносять:

а) алкоголь, +

б) стрес, +

в)гіпердинамія,

г)чоловіки до 40 років

д)куріння. +


Тест на знаходження логічних пар:


  1. Визначте часті емоційні реакції, властиві хворим з певною патологією:

а) гострий період інфаркту міокарда а) туга

б) підгострий період інфаркту міокарда б) страх

в) продромальний період інфаркту міокарда в) афективно-шокова реакція

г) БА г) пригніченість


  1. З’єднайте тип реакції на інформацію про хворобу та основний його прояв:

а) психоемоційний зрив а) поява дратівливості

б) фіксація на хворобі б) зниження настрою

в) психосоціальне переживання в) об’єктивне сприйняття свого стану

г) віра в допомогу лікаря г) схильність до усамітнення

д) емоційне гальмування д) наявність переживань стосовно ставлення

оточуючих.

Тест на підстановку з фіксованою кількістю відповідей
Особистісні характеристики людей з поведінковим типом А.

1)

2)



3)

4)

5)



6)



  1. Високий темп життя для досягнення обраної, але нечітко сформульованої цілі.

  2. Постійне прагнення до суперництва та конкуренції

  3. Бажання визнання

  4. Постійна участь в різноманітній діяльності та постійний дефіцит часу

  5. Звичка прискорювати темп багатьох фізичних та психічних функцій

  6. Виключна фізична та психологічна готовність до діяльності.


Фактори ризику розвитку БА:

1)


2)

3)


4)

5)


6)
1) спадкова схильність,

2) атопічні алергени,

3) інфекційні алергени,

4) механічні та хімічні впливи,

5) емоційний стрес,

6) фізичні та метеорологічні фактори,


Задача

Хвора В., 49 років, економіст. На роботі у неї виникла неприємність, внаслідок чого дуже розхвилювалась, плакала. По дорозі додому раптово виник сильний загрудинний біль, та одночасно виник виражений страх смерті, мали місце блювота, липикий піт, озноб. У важкому стані доставлена у лікарню, де був встановлений діагноз інфаркту міокарда.

Із самого початку перебування в лікарні вкрай тривожна, пригнічена, плаче, думає про майбутнє, яке бачиться їй у похмурих тонах. Сон порушений, уночі теж постійно думає про свій стан та песимістичне майбутнє. Кожен день з надією дивиться на лікаря, дещо заспокоюється після психотерапевтичної бесіди, проте невдовзі знову починає тривожитись.

Після покращення соматичного стану, стала образливою, роздратованою, скаржилась, що персонал приділяє їй мало уваги, її дратував шум, який доносився із вулиці, студенти. Хворій були призначені транквілізатори. Поступово стан вирівнився, з′явилась надія на одужання.




  1. Які симптоми зміни психічного стану спостерігаються у даної пацієнтки?

  2. Яка локалізація інфаркту міокарда може обумовлювати дані зміни психологічного стану хворої?



VІІІ. Література:


  1. Медична психологія: навчальний посібник. / Пшук Н.Г., Маркова М.В., Кондратюк А.І., Стукан Л.В./ – 2-е вид., Вінниця – С. 49-61.

  2. Клиническаяпсихология: Учебн. для студ. мед. вузов /Н.Д. Лакосина, И.И. Сергеев, О.Ф. Панкова. – 2-е изд. – М.: МЕДпресс-информ, 2005. – С. 9-23, 123-138.

  3. Вітенко Н.В. Загальна та медичнапсихологія. К.:«Здоров'я».-1994.-С.76-89.

  4. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинскаяпсихология. Практическоеруководство. – 4-е изд.- М.: „МЕДпресс-информ”, 2002. – С.3-61.

  5. Клиническаяпсихология: учебник /Под ред. Б.Д. Карвасарского. – СПб: Питер, 2002. – С. 116-169.

Підготувала: к.м.н.Стукан Л.В.



Затверджено на засіданні кафедри, прот.№_ від «__»__ 200 р.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка