Психологічне забезпечення навчально-виховного процесу як фактор модернізації управління дошкільного та загальноосвітнього навчального закладу



Скачати 232.36 Kb.
Дата конвертації06.04.2016
Розмір232.36 Kb.
Доповідь директора Департаменту

освіти і науки Чернівецької ОДА

О.М. Палійчук
Психологічне забезпечення навчально-виховного процесу як фактор модернізації управління дошкільного та загальноосвітнього навчального закладу
Справжня педагогіка – це психологія в дії. Компетентнісний педагог завжди й повсюдно – учитель, психолог, культуролог, вчений. І.А. Зязюн.
Вітчизняна освіта перебуває на порозі модернізації, якої так гостро потребує,і яка покликана забезпечити нову якість надання освітніх послуг на всіх ланках системи. Дане завдання постає у двох напрямках. У загальнодержавному – нова якість освіти - це її відповідність сучасним життєвим потребам розвитку країни. У педагогічному напрямку - це орієнтація освіти не тільки на засвоєння учнями певної кількості знань, але й на розвиток їх особистості, їх пізнавальних та накопичувальних здібностей, формування в них ключових життєвих компетенцій.

В контексті гуманізації та оновлення системи освіти, психологічна служба, яка покликана сприяти покращенню умов для розвитку кожної дитини, здійснювати психологічну підтримку та надавати допомогу вчителям, учням, батькам. Сьогодні відбувається процес психологізації навчально-виховного процесу, який класик вітчизняної та світової педагогічної теорії і практики В.О. Сухомлинський, визначав як необхідну умову якісного функціонування освітнього середовища.

Сучасні діти внаслідок складної суспільно-політичної ситуації, інформаційної перенасиченості, великої кількості стресогенних факторів в повсякденному житті, як ніколи потребують психологічного супроводу та підвищеної психолого-педагогічної уваги. Психологічна служба допомагає педагогічним працівникам, батькам створити гармонійний та комфортний освітній простір, який сприятиме розвитку та максимальній реалізації особистісного потенціалу кожного вихованця ДНЗ та учня школи. Для втілення цієї ідеї в життя необхідно забезпечити ефективну співпрацю всіх суб’єктів навчально-виховного процесу: учнів, батьків, вчителів та адміністрації закладу. Оптимізувати модель цієї взаємодії та врівноважити усі сторони чотирикутника покликаний практичний психолог навчального закладу.


Ψ

Ψ

Ψ

Ψ

Ψ

Учні

Батьки

Адміністрація

Педагоги
Практичний психолог має бути присутнім на кожній лінії взаємодії, інтегрувати зусилля і спрямовувати впливи усіх суб’єктів навчально-виховного процесу в конструктивне русло.

Сьогодні ми будемо говорити про психологічне забезпечення навчально-виховного процесу як фактор модернізації управління дошкільного та загальноосвітнього навчального закладу.



Психологічна наука на сьогодні накопичила велику кількість науково-достовірної інформації про закономірності та особливості особистісного й пізнавального розвитку людини в умовах її навчання й виховання на різних стадіях спрямованої соціалізації. Але аналіз діяльності освітніх закладів, відділів/ управлінь освіти свідчить, що використання психологічних засобів, прийомів та технологій керівниками та педагогами відбувається неповною мірою, і це вказує на недостатній рівень їх психологічної підготовки та професійної кваліфікації. Керівник/методист/педагог не завжди може (і через велику завантаженість, і через брак відповідних психологічних знань) своєчасно виявити й адекватно оцінити причини проблем чи труднощів у навчально-виховній роботі школи або забезпечити розв’язання цих проблем.

Для того, щоб оцінити стан психологічного забезпечення системи освіти в Чернівецькій області, нам потрібно відповісти на 4 основних запитання, пройти 4-ма сходинками розуміння.



  1. Чи є в навчальних закладах практичні психологи (яке кадрове забезпечення працівниками психологічної служби навчальних закладів)?

  2. Що робить психологічна служба для підвищення психологічної компетентності усіх учасників навчально-виховного процесу (батьків, вчителів, учнів та адміністрації), бо безперечно вже є напрацювання в нашій області?

  3. Які існують труднощі та проблеми в навчально-виховному процесі, що вказують на недоопрацювання методистів з психологічної служби, практичних психологів і соціальних педагогів?

  4. У яких напрямках має відбуватись оновлення психологічного супроводу навчально-виховного процесу?

Почнемо з основи. Отже, чи є психологи в навчальних закладах? Так, є. Відповідно до показників забезпечення фахівцями психологами і соціальними педагогами, зазначених в листі Міністерства освіти і науки України від 25.07.2014 № 1/9-374 «Стан та особливості діяльності психологічної служби системи освіти у 2014-2015 навчальному році» Чернівецька область з показником 66% посідає 3-тю позицію в державі (після м. Київ (75,2%) та Івано-Франківської області (72,5%) (діаграма 1.). Потреба у фахівцях складає – 781 ставку, з них наявних – 531 ставка.

Цей показник залежить від показників: забезпечення навчальних закладів усіх типів практичними психологами, що становить 70% та соціальними педагогами – 61%. Отже, ми маємо вже досить чисельну команду практичних психологів – 425 фахівця, соціальних педагогів – 232 спеціаліста, методистів РМК, центрів практичної психології і соціальної роботи – 24: з них 4 методиста-психолога обласного науково-методичного центру практичної психології та соціальної роботи ІППО ЧО; 10 методистів Центру практичної психології і соціальної роботи управління освіти Чернівецької міської ради; 10 методистів РМК/ММК, які відповідають за психологічну службу.

Діаграма 1. Забезпечення фахівцями психологічної служби відповідно до нормативів чисельності по регіонах на кінець 2013-2014 н.р.

Варто зазначити, що середній показник забезпечення працівниками психологічної служби по Україні становить 54%, що на 12 % нижче, ніж в нашій області. В розрізі районів ці показники представлені на діаграмі 2. Найвищі показники забезпечення в освітніх системах м.Чернівців, Глибоцького та Новоселицького районах (діаграма 2).



Діаграма 2. Забезпечення фахівцями психологічної служби навчальних закладів станом на 01.10.2014

Якщо розглянути наявність фахівців психологів, а отже і психологічного супроводу відповідно до різних типів навчальних закладів, то картина така (діаграма 3). Обласний показник забезпечення ЗНЗ посадами практичних психологів становить 89%. На 100% практичними психологами забезпечені всі школи нового типу – гімназії, ліцеї, НВК, інтернатні заклади, ЗНЗ Глибоцького і Кіцманського районів. А ось показник забезпечення посадами практичних психологів дошкільних навчальних закладів – становить лише 40%. Найкраще забезпечені посадами практичних психологів дошкільні навчальні заклади м. Чернівці – 88% та м. Новодністровськ – 86%. Найбільш критична ситуація спостерігається в ДНЗ Кельменецького (0%), Путильського (6%) та Вижницького (6%) районів.

Діаграма 3. Забезпечення практичними психологами ДНЗ та ЗНЗ області станом на 01.10.2014

Якісний психологічний супровід в системі освіти можуть забезпечити виключно спеціалісти з відповідною фаховою освітою: методисти обласного/районних/міських центрів психологічної служби; за їх відсутності методисти РМК/ММК з психологічної служби, практичні психологи та соціальні педагоги навчальних закладів. У нас в області 96% практичних психологів навчальних закладів мають фахову психологічну освіту. 100% фахівців практичних психологів мають фахову освіту у Вижницькому, Герцаївському, Путильському, Сокирянському районах, м.Новодністровськ, м. Чернівці. Показник забезпечення фахівцями соціальними педагогами з освітою становить 41%: 33% соціальних педагогів мають освіту психолога, що певною мірою сприяє більш ефективному виконанню посадових обов’язків, у порівнянні з працівниками, які мають іншу педагогічну освіту (26%).

Якісний аналіз професійно-важливих характеристик кадрового складу методистів-психологів (освіта, досвід, кваліфікаційна категорія) представлений у таблиці. Отже, всі методисти мають повну вищу фахову освіту за спеціальністю «практичний психолог» або «психолог». Розподіл за кваліфікаційним рівнем методистів районів/міст наступний: спеціалістів вищої категорії – 6; спеціалістів І категорії – 6; спеціалістів ІІ категорії – 2; спеціалістів (ті, які ще не атестувалися) – 6 (м.Чернівці - 4, м.Новодністровськ - 1, Новоселицький район - 1). Стосовно досвіду роботи фахівців, саме на посаді методиста-психолога, варто відмітити, що 8 спеціалістів працюють вже понад 10 років (Глибоцький, Заставнівський, Кельменецький, Сторожинецький, Путильський, Хотинський райони та м.Чернівці), 6 фахівців – терміном від 5 до 10 років, 6 – працюють на посаді менше 2 років.



№ п/п

 


Назва району, міста

Наявність фахової освіти

Кваліфікаційний рівень методистів

Досвід роботи

Спец.

Спец. IІ кат.

Спец. І кат.

Спец. вищ. кат.

1-2 р.

3-4 р.

5-10 р.

10 і більше



Вижницький

0

0

0

0

0

0

0

0

0



Герцаївський

0

0

0

0

0

0

0

0

0



Глибоцький

1










1










1



Заставнівський

1







1













1



Кельменецький

1










1










1



Кіцманський

1




1







1












Новоселицький

1

1










1












Сокирянський

1







1










1






Сторожинецький

1







1













1



Путильський

1










1










1



Хотинський

1










1










1



м.Новодністровськ

1

1










1












м.Чернівці

10

4

1

3

2

3




5

2







20

6

2

6

6

6

0

6

8

Необхідною умовою ефективного психологічного супроводу є наявність окремого кабінету для здійснення індивідуальної корекційної та розвивальної роботи. Забезпечення практичних психологів кабінетами наступні: 58% практичних психологів забезпечені окремим, належно обладнаним кабінетом для здійснення професійної діяльності; разом з тим, 39% психологів суміщають своє робоче місце в кабінеті з іншими педагогами, а у 3% відсутнє робоче місце (8 – Герцаївський, 5 – Новоселицький, 1 – Глибоцький район).



Діаграма 4. Забезпечення спеціально обладнаними кабінетами практичних психологів ДНЗ, ЗНЗ області


В розрізі районів матеріал інформація представлена в таблиці 1.

Стан забезпечення кабінетами практичних психологів навчальних закладів


п/п

Район/місто

Кількість посад ПП

Повністю забезпечено (два приміщення)

частково забезпечено (одне приміщення)

суміщене робоче місце

відсутнє робоче місце

 

Всього по області

391

61 (16%)

165 (42%)

151(39%)

14 (3%)



Вижницький

24

0

21

3

0



Герцаївський

18

1

7

2

8



Глибоцький

39

25

3

10

1



Заставнівський

28

1

17

10






Кельменецький

13

1

10

2

0



Кіцманський

39

14

12

13

0



Новоселицький

31

2

17

7

5



Сокирянський

20

1

15

4

0



Сторожинецький

36

1

14

21






Путильський

13

1

2

10

0



Хотинський

30

1

18

11






м.Новодністровськ

5

0

5

0

0



м.Чернівці

95

12

19

64



Перейдемо до наступного питання. Яку ж роботу здійснюють практичні психологи для підвищення психологічної компетентності батьків, вчителів та адміністрації?

Для початку варто зупинитися на розробленій працівниками НМЦ ППСР ІППО ЧО програмі розвитку психологічної компетентності керівників навчальних закладів «Роль, місце та основні функції практичного психолога, соціального педагога в організації навчально-виховного процесу». Програма спрямована на формування необхідних знань про діяльність психологічної служби, відпрацювання навичок взаємодії в системі «адміністрація – психологічна служба», розвиток ресурсної сфери особистості керівника та його стратегічного мислення. Програма складається з наступних модулів: психодіагностичного мінімуму, 3-х навчальних семінарів-тренінгів, супровідного психологічного консультування директорів закладів освіти методистами РМК/ММК з психологічної служби за потребами закладу.

Реалізація програми розпочалася у 2014 році і триває на базі усіх РМК/ММК області. Зокрема, вже відбулися перші заняття з директорами в Кіцманському, Сокирянському, Новоселицькому районах, м. Новодністровськ – на яких було проведено психодіагностичний мінімум. Вже проведено перші навчальні семінари-тренінги другого модуля в Заставнівському, Хотинському, Кельменецькому, Сторожинецькому, Путильському районах. У Глибоцькому районі вже відбулися всі навчання і зараз відпрацьовується система індивідуального консультування методистом-психологом директорів. Всього до участі в програмі, на даний момент, залучено 300 директорів навчальних закладів.

Ще одним важливим напрямом підвищення психологічної компетентності вчителів є створення на рівні району/міста «Школи малодосвідченого спеціаліста» для усіх категорій працівників системи освіти, та залучення до її діяльності психологічної служби. Для забезпечення формування психологічної складової фахової компетентності вчителів на початковому етапі їх трудової діяльності працівниками НМЦ ППСР розроблено психологічний тренінг-супровід адаптації та професійного становлення молодих педагогів «Школа виживання». Реалізація програми сприяє відкриттю внутрішніх ресурсів, підвищенню рівня психологічної (і, відповідно, професійної) компетентності, оптимізації професійних стосунків, актуалізації процесів рефлексивного мислення та самоаналізу, саморозвитку педагога. Програма реалізується в 9 навчальних закладах Чернівецької області: Чернівецьких ЗОШ № 3 та гімназії №3, Мамаївській ЗОШ №1та Неполоківській ЗОШ Кіцманського району; Дяківецькому НВК Герцаївського району, Клішковецькій ЗОШ Хотинського району та Хотинському НВК «Дошкільний навчальний навчальний заклад – загальноосвітня школа І ст.», Веренчанської ЗОШ Заставнівського району, Вижницької загальноосвітньої ЗОШ.

Фахівці РМК/ММК в роботі з педагогічними працівниками застосовують різні форми методичного супроводу: майстер-класи, семінари, школи молодого педагога, у яких приймають участь працівники психологічної служби.

Аналіз застосування основних видів, форм роботи методистів-психологів та практичних психологів за період: 01.09.2013 – 01.11.2014 з педагогічними працівниками дозволив впорядкувати їх за частотою застосування і представити у таблиці 2 (інформаційні виступи просвітницького та рекомендаційного характеру з різних психологічних проблем навчально-виховного процесу, тренінгові заняття, психологічні практикуми, великі психологічні ігри, діагностична робота).

На жаль, це одноразові заходи, які не можуть впливати на розвиток професійної компетентності вчителя. Вказані види роботи варто застосовувати як системні заходи в усіх районах, збільшити їх кількість, урізноманітними іншими формами психологічного супроводу та охопити ними усі категорії педпрацівників. Найменш охопленою психологічним супроводом є категорія вчителів-предметників, які найбільше потребують психологічних знань. Рекомендується:


  • відновити практику проведення психолого-педагогічних семінарів в школах для усіх категорій педпрацівників, і проводити їх систематично – 2-4 рази в рік;

  • впровадити в практику роботи школи проходження обов’язкових навчальних психологічних мінімумів для вчителів кожної вікової паралелі перед початком навчального року, по завершенні яких за допомогою тестування перевіряти рівень засвоєння знань, необхідних для ефективної роботи з учнями;

  • запровадити в діяльність навчальних закладів систему педагогічних консиліумів, на яких розглядати індивідуально-психологічні особливості конкретного учня; учасниками консиліуму мають стати класні керівники, вчителі-предметники, які викладають в учня, батьки, психолог, соціальний педагог, адміністрація; результатом такого методу роботи має бути: розроблена індивідуальна програма (траєкторія) розвитку особистості дитини, де будуть вказані оптимальні умови, необхідні їй для успішного навчання; засідання консиліуму стосовно кожного учня має бути 2 рази протягом навчального року;

  • на рівні РМК/ММК потрібно організувати і провести цикл навчальних семінарів директорами, заступниками директорів, вчителями усіх категорій з оволодіння навичками розв’язання конфліктних та інших негативних явищ, які виникають в сімейному та шкільному середовищі, формування позитивного мікроклімату в педагогічних та учнівських колективах



Вид, форма роботи

Райони в яких застосовуються

1

Інформаційні виступи просвітницького та рекомендаційного характеру з різних психологічних проблем навчально-виховного процесу

Глибоцький, Заставнівський,

Кіцманський, Кельменецький, Путильський, Сокирянський,

Сторожинецький, Хотинський,

м. Чернівці



2

Тренінгові заняття та психологічні практикуми

Глибоцький, Кіцманський,

Хотинський, Путильський,

м. Чернівці


3

Практичні заняття в рамках «Школи малодосвідченого педагога»

Сторожинецький, Путильський, Сокирянський

4

Практичні заняття в форматі великих психологічних ігор

Хотинський

5

Анкетування молодих педагогів

м. Новодністровськ

6

Інтервізійні групи для завідувачів ДНЗ

м. Чернівці

На базі РМК/ММК Глибоцького, Новоселицького, Хотинського, Сокирянського, Путильського та Сторожинецького районів створені та функціонують «Школи молодого працівника психологічної служби», на базі центру практичної психології і соціальної роботи м.Чернівці працюють «Школа молодого соціального педагога», «Школа молодого психолога ДНЗ», «Школа молодого практичного психолога» та балінтовські групи для практичних психологів. В інших районах методисти-психологи надають індивідуальні консультації молодим фахівцям за запитом. Окрім цього, при РМК/ММК всіх районів та міст області функціонують районні методичні об’єднання практичних психологів та соціальних педагогів.

З метою забезпечення ефективної роботи психолога з педагогічними працівниками НМЦ ППСР здійснює систематичне оновлення методичних матеріалів в цьому напрямку. Зокрема, впорядковано та впроваджено в практичну діяльність психологічний інструментарій, представлений в посібниках:


  • «Психологічний супровід професійного вдосконалення педагогічних працівників», який містить теоретичний матеріал, діагностичні методики і практичні розробки для працівників психологічної служби з проблеми організації психологічного супроводу педагогічної діяльності;

  • «Психологічні стратегії формування позитивного мікроклімату в навчальному закладі», в якому представлено не лише діагностичний інструментарій, а й запропоновано ефективні методи, технології формування та коригування психологічно нездорового клімату в шкільнму колективі.

  • Що стосується підвищення психологічного забезпечення роботи з батьками, то така робота здійснюється безпосередньо на рівні кожного навчального закладу. Формами проведення є переважно виступи психолога на батьківських зборах, організація в окремих школах батьківських всеобучів, проведення круглих столів за участю батьків, тренінгових занять з батьками, постійно діюча рубрика у батьківських куточках, на сайтах навчальних закладів, індивідуальні консультації та бесіди з батьками. В окремих закладах створені скриньки довіри, де батьки можуть задавати анонімно питання щодо вирішення проблем взаємодії з підлітком, які розглядаються на подальших зустрічах. Досить ефективно ведеться робота з батьками практичними психологами Горішньошерівецької ЗОШ І-ІІІ ст. Заставнівського району, Кіцманської гімназії, Хотинського НВК, Страрововчинецького ліцею Глибоцького району, Новоселицької гімназії, Розтоківської ЗОШ І-ІІІ ст. Путильського району. Крім цього, в системі освіти Чернівецької області впроваджено інформаційно-освітню програму для учнів 7-8 класів та їх батьків «Сімейна розмова». Проект реалізововується у 29 загальноосвітніх навчальних закладів Чернівецької області. Обласною Експертною комісією науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи ІППОЧО здійснено експертизу та апробацію 5 тренінгових програм та 4 відеороликів з профілактики виникнення конфліктів в дитячо-батьківських стосунках, та рекомендовано до використання програму діагностичного дослідження з визначення стилів батьківського виховання.

Варто зазначити, що в 223 загальноосвітніх навчальних закладах області (51%) адміністрацією впроваджено психологічно-орієнтовані спецкурси, факультативи, які сприяють розвитку особистості дитини та формування позитивного мікроклімату в учнівському колективі. Зокрема, психологічно-орієнтовані спецкурси, факультативи впроваджено в 21 ЗНЗ (62%) Вижницького району, 24 (62%) – Глибоцького, 18 (75%) – Сокирянського, 23 (58%) – Хотинського району (таблиця 7).

Отже, психологічна служба здійснює цілий ряд заходів щодо підвищення психологічної компетентності адміністрації, педагогів та батьків. Хочеться наголосити на необхідності вироблення системності в цій роботі, удосконаленні форм та методів з метою підвищення їх ефективності.

Отже, ми піднімаємося на третю сходинку, і відповідаємо на 3-тє запитання: Які ж проблеми можна окреслити в існуючому психологічному забезпеченні навчально-виховного процесу? Які маркери в діяльності органів управління освітою, навчальних закладів визначають низький рівень психологічної компетентності та фахової майстерності керівників та педагогічних працівників:

1. Щорічно працівниками НМЦППСР здійснюється моніторинг звернень до фахівців психологічної служби з боку батьків, учнів та педагогів. Аналіз тематики звернень батьків до працівників психологічної служби за 2013/2014 н.р. дозволив визначити наступні найбільш поширені проблеми:



  • Проблеми у спілкуванні з дітьми (налагодження дружніх, довірливих стосунків) – 1026;

  • Організація навчальної діяльності, проблеми з неуспішністю – 760;

  • Позбавлення шкідливих звичок, різного роду залежностей у дітей – 325;

  • Виявлення задатків та розвиток здібностей дітей – 252;

  • Підвищення ефективності методів батьківського впливу на поведінку дитини – 55.

Звернення учнів найбільше стосувалися таких тем: проблеми в стосунках з батьками, в сім’ї (дефіцит уваги з боку батьків, розлучення, сварки батьків, втрата одного із батьків тощо) – 1117; налагодження міжособистісних стосунків з дорослими (вчителями, батьками) – 444.

2. Наявність конфліктних ситуацій між батьками, педагогами та адміністрацією навчальних закладів. Починаючи з травня 2014 року зафіксовано 11 звернень громадян в прийомні години директора Департаменту та 14 письмових звернень в ДОН ЧОДА, які так чи інакше стосувалися проблем співпраці між батьками, вчителями, адміністрацією. Проблематика звернень свідчить про нестабільні стосунки в педагогічних колективах, несприятливий соціально-психологічний мікроклімат в навчальних закладах, негативні тенденції в батьківських громадах та учнівських колективах. Дані явища вказують на недостатньо ефективну роботу в першу чергу відділів/управлінь освіти, РМК/ММК, практичних психологів у школах з розвитку психологічної компетентністі педагогічних працівників, адміністрації закладів та батьків. Наслідком такого стану речей, як приклад, є резонансний конфлікт в загальноосвітній школі села Великий Кучурів Сторожинецького району. І в цій школі практичний психолог працює 6-й рік, і має відповідну фахову освіту. А батьки учнів навіть не розуміють – хто такий психолог і що він робить в школі, бояться психолога, бо сприймають як психіатра.



  1. Поширення суїцидальних тенденцій серед учнів, здійснення самогубств дітьми шкільного віку. В даному питанні низька психологічна компетентність батьків і педагогів проявляється у невмінні розпізнати ознаки у поведінці, емоційній сфері дитини, які свідчать про наявність у неї суїцидальних думок і намірів. Тему самогубства можна віднести до списку тем, яку більшість батьків та педагогів намагаються уникнути в обговоренні з дітьми. Головна причина цього – страх викликати нездорову цікавість до суїциду. Тому більшість дорослих, зважаючи на свою неготовність обговорювати суїцидальну тематику, у виховній роботі її уникають. Зростає потреба – навчити педагогів, батьків розпізнавати ознаки суїцидальних тенденцій та вчасно і правильно вдреагувати. Адже головне наше завдання – зберегти життя і здоров’я дитини!

  1. Фактична відсутність раннього виявлення дітей з особливими потребами і, відповідно відсутність кваліфікованої допомоги таким дітям щодо підготовки до майбутнього навчання у школі, формування психологічної готовності їх батьків і вчителів до процесу адаптації до шкільного життя та навчальних навантажень. Разом з тим, у школах з’являються «гіперактивні» діти, в яких проявляється надмірна рухливість, нестриманість, імпульсивність, нездатність зосереджувати увагу до роботи з якими також не готовий вчитель. Дана проблема є наслідком вкрай низького показника забезпеченості ДНЗ практичними психологами – 40%.

  2. Призупинення роботи мобільних консультпунктів для батьків, діяльність яких розпочалася з 2011/2012 навчального року при дошкільних та навчально-виховних комплексах Чернівецької області. В області було створено 96 консультативних центрів. Метою діяльності Консультативних пунктів є забезпечення єдиних вимог і наступності сімейного і суспільного виховання шляхом надання безкоштовної психолого-педагогічної допомоги батькам або особам, які їх замінюють, підтримки різнобічного розвитку дітей, які виховуються в умовах сім’ї.

  3. Низька готовність фахівців – дипломованих психологів/соціальних педагогів працювати в реальних умовах навчально-виховного процесу з педагогами, батьками, учнями та вирішувати ті психологічні пробеми взаємодії, навчання та виховання в сучасній школі. Недостатній рівень ВУЗівської підготовки фахівців психологічної служби до здійснення практичної діяльності у навчальному закладі.

  4. Несистемна, а в багатьох районах формалізована і затеоретизована робота методиста з психологічної служби з усіма категоріями педагогічних працівників. Відсутня робота із виявлення первинних ознак проблемних ситуацій та їх запобігання. Відсутні майстерні психологічного зростання для вчителів як такі в роботі РМК/ММК.

  5. Відповідно до даних моніторингу результативності діяльності психологічної служби системи освіти Чернівецької області за 2013/2014 н.р., який провів науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи ІППОЧО, практичні психологи організували свій робочий час наступним чином: 78% робочих годин було використано для роботи з дітьми; 8% – для роботи з батьками, 8% – для роботи з педагогами і 6% – витрачено на здійснення навчальної діяльності, зв'язки з громадськістю, відвідування учнів вдома, батьків за місцем роботи, органів виконавчої влади та громадського самоврядування (діаграма 5). Отже, в діяльності психологічної служби спостерігається акцентуація на роботу виключно з дітьми. Але психологічного супроводу в умовах сьогодення потребують і батьки, і навіть, в першу чергу, батьки і вчителі.



Діаграма 5. Розподіл Робочого часу практичних психологів у 2013/2014 н.р.

А далі перейдемо до 4-ої сходинки: сходинки розв’язання проблем. На цьому етапі необхідно визначити: в чому має відбуватись оновлення роботи психологічної служби? Зараз відбувається обговорення нової «Концепції розвитку освіти України на період 2015-2015 років», до опрацювання якої долучився і науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи ІППОЧО, який пропонує передбачити і розділ про розвиток психологічної служби в системі освіти. Саме тому фахівцями Центру було подано пропозиції щодо проекту Концепції щодо оновлення якості психологічних послуг в системі освіти, які передбачають включити окремою позицією в розділі «Зміст освіти» або «Рівний доступ до якісної освіти» - «Психологічний супровід» і такі пункти:



    1. Обговорити та затвердити єдиний механізм психологічного супроводу навчально-виховного процесу та стандарти діяльності працівників психологічної служби, відповідно до типу навчального закладу. Удосконалити нормативи часу, які регулюють напрями діяльності працівників психологічної служби системи освіти.

    2. Забезпечити національні загальні рекомендації з питань формування психологічно безпечного освітнього середовища в навчальних закладах. Розробити та затвердити методичні вимоги до змісту діяльності працівників психологічної служби.

    3. Розробити та запровадити в системі освіти програму розвитку психологічної складової фахової майстерності педагогічних працівників усіх категорій, психологічної компетентності батьків.

    4. Оновити програми підготовки психологів і соціальних педагогів в ВНЗ, спрямувавши їх на оволодіння ефективними стратегіями професійної діяльності практичного спрямування.

    5. Забезпечити впровадження в навчальних закладах «години психолога», що сприятиме розв’язанню ряду соціально-педагогічних проблем в учнівському середовищі та психологічно-орієнтованих спецкурсів факультативних курсів, які спрямовані на підсилення психологічної складової у вихованні дітей та учнівської молоді.

Окрім цього пріоритетними напрямом є налагодження співпраці з профспілковими комітетами на предмет постійного відслідковування стану психологічного мікроклімату педагогічних та учнівських колективів для попередження виникнення конфліктних ситуацій та інших негативних явищ.

Повертаючись до моделі взаємодії суб’єктів навчально-виховного процесу, хочеться наголосити на необхідності вироблення ключової лінії роботи практичного психолога саме у напрямку роботи з педагогами та батьками, як суб’єктами, які здійснюють найбільш потужний виховний вплив на формування особистості дитини.



З наведеного далеко не повного переліку завдань роботи психолога освіти стає зрозумілим, що лише його тісна співпраця з педагогічним колективом, профспілковим комітетом та адміністрацією навчальної установи (постійний психологічний моніторинг мікроклімату учнівського та педагогічного колективів; особливостей поведінки учнів та вчителів; проведення систематичних, а при необхідності — і повторних обстежень основних показників розвитку дітей та психологічної компетентності педагогів і батьків, уважне вивчення результатів власних рекомендацій і корекційно-розвивальних впливів на дітей і дорослих) має забезпечити комфортне освітнє середовище, сприяти формуванню психологічного мислення педагогів, а отже стати фактором модернізації навчально-виховного процесу.



База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка