Програму складено на основі Програми для загальноосвітніх



Сторінка5/6
Дата конвертації29.04.2016
Розмір0.65 Mb.
1   2   3   4   5   6



Для вивчення напам'ять:
М. Некрасов. "На смерть Шевченка".

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ 10 КЛАСУ

Учні повинні знати:


  • найважливіші відомості про історико-культурну добу;

  • основні літературні напрямки та течії;

  • головні етапи життєвого й творчого шляху письменників;

  • сюжет, особливості композиції, системи образів вивчених творів;

  • жанрові особливості прочитаних творів;

  • характерні особливості індивідуального стилю письменника;

  • основні ознаки теоретичних понять, визначених програмою;

  • тексти, рекомендовані програмою для вивчення напам’ять.


Учні повинні вміти:


  • вдумливо читати та критично аналізувати програмові твори;

  • визначити основну проблематику, сюжет, композицію, систему образів;

  • характеризувати героїв твору;

  • виявляти авторську оцінку героїв, подій твору;

  • характеризувати концепцію та найважливіші особливості поетики художнього твору;

  • порівнювати твори, що належать до різних національно-культурних традицій (на рівнях окремих образів, сюжетів, тем, проблематики, поетики, літературно-естетичних систем);

  • обґрунтовувати свою оцінку прочитаних творів;

  • складати простий та складний план власного висловлювання;

  • створювати усні й письмові роботи, різні за обсягом, характером і жанром;

  • складати план та конспект літературно-критичних статей;

  • готувати доповідь чи реферат на літературну тему (за декількома джерелами).



11 КЛАС

( 35 год., 1 год. на тиждень)

( 3 год. – тематична атестація; 1 год. – резервний час )


п/п


Кількість

годин

Зміст навчального матеріалу


1

8

ВСТУП. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РАННЬО­ГО МОДЕРНІЗМУ

1

1


Модерністські зрушення у фран­цузькій поезії другої половини XIX ст.

Шарль Бодлер (1821—1867).

"Альбатрос", "Відповідності", "Гімн красі", "Вечорова гармо­нія", "Моеsta et Errabunda", "Зосередження", "Сопfiteor".

Бодлер — французький поет другої половини XIX ст., пізній романтик і один із зачинателів символізму. Світогляд, естетичні погляди Бодлера і збірка "Квіти зла".


Протиставлення дійсності й ідеалу як семантико-образна вісь збірки. Пошуки "сучасної краси", "видобу­вання краси зі зла" в поезії Бодлера. Традиційність і своєрідність розв'я­зання проблеми "поет і натовп" у поезії "Альбатрос". Філігранність поетичної техніки, формальна довершеність і сугес­тивність вірша "Вечорова гармонія". Тлумачення предметних образів як "видимих знаків" ідей, почуттів, душевних станів ("Відповідності").

ТЛ: символ.

3

ІЗ ПОЕЗІЇ ФРАНЦУЗЬКОГО СИМВОЛІЗМУ

1

1
1



Поль Верлен (1844-1896).

"Забуті арієти", "Так тихо серце плаче...", "Тихе небо понад дахом", "Поетичне мистецтво".
Артюр Рембо (1854—1891).

"Відчуття", "Моя циганерія",

"П'яний корабель", "Голосівки",

"Рожево плакала зірниця...",

"Вороння".
Стефан Малларме (1842—1898).

"Дар поезії", "Блакить", "Лебідь".
Символізм як літературний напрям останньої третини XIX — початку XX ст. Основні естетичні принципи та поетичне новаторство символістів. Поняття про символ як основний засіб поетичного самовираження, його трактування французькими символістами: спонтанність з'яви, непроясненість і багатозначність, "підказування" смислів і простір для відгадування. Сугестія (навію­вання) як важливий художній засіб символістської поезії. Зняття інформаційно-розповідної функції поетичної мови.

ТЛ: символізм, сугестія.


3

Оскар Уайльд (1854—1900).

"Портрет Доріана Грея".
Уайльд — письменник англійського раннього модернізму. Естетизм Уайльда, імпресіоністичність стилю. "Портрет Доріана Грея" як осереддя творчості письменника, філософсько-естетичні та моральні проблеми твору. Риси інтелекту­ального роману.

ТЛ: естетизм, інтелектуальна проза, парадокс.

2

10

ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ТРЕТИ­НИ XX СТ.

1

XX ст. як літературна епоха, гли­бинний переворот в естетиці й художній практиці. Формування нових принципів і структур худож­нього мислення і творчості. Світова література XX ст.: основні етапи та тенденції розвитку. Посилення взаємодії національних літератур. Модернізм і авангард. Реалізм у літературі XX ст.: продов­ження традицій, пошуки нових засобів і форм художнього вира­ження. Взаємодія з модернізмом. Елітарна й масова культура.

ТЛ: авангардизм, модернізм.

2

Франц Кафка (1883—1924).

"Перевтілення ".
Ф. Кафка — австрійський письменник-модерніст.

Своєрідність світобачення і його художнього вираження в оповіданні "Перевтілення". Грегор Замза і його родина.

Особливості стилю Кафки, поєднан­ня реальності й міфотворчості.

ТЛ: міфотворчість, експресіонізм.





1

Джеймс Джойс (1882—1941).

"Джакомо Джойс".
Дж. Джойс — ірландський письменник-модерніст, його світоглядні й естетичні позиції. Характерні риси поетики модерністських творів Джойса: "потік свідомості", елемент пародійності та іронізму, яскраво виражена інтертекстуальність. Психологічне есе "Джакомо Джойс", його автобіографічний характер. Самоіронічний присмак назви твору. Ключова лексика і символіка тексту ("театр"—"гра"— "нещирість" — "герб Шекспіра" тощо) та розмаїття його можливих інтерпретацій. Джойс як один із "батьків модернізму.

ТЛ: «потік свідомості», ремінісценція літературна,

інтертекстуальність.

2

Томас Манн (1875—1955).

"Маріо і чарівник".
Томас Манн — німецький письмен­ник, антитоталітарний характер його творчості. Напруженість передвоєнної ситуації в Європі і тривожний настрій новели "Маріо і чарівник". Алегоричність і пара­лелізм у творі (гіпнотична влада чарівника над натовпом і маніпу­ляції тоталітарних режимів свідомі­стю людей). Віра письменника в здатність особистості до збережен­ня свого "я". Бунт Маріо як вісник звільнення народів світу від загро­зи тоталітаризму.

4

Михайло Булгаков (1891—1940).

"Майстер і Маргарита".
М. Булгаков — російський письмен­ник. "Майстер і Маргарита" як вершина його творчості. "Магічний реалізм" роману. Часові прошарки в творі, художні засоби їхньої зв'язності. Особливості композиції твору Булгакова — "роман у романі». Реальне та ірреальне в творі. Булгаков і Київ.


3

10

ГЛИБИННІ ЗРУШЕННЯ В ПОЕЗІЇ ПОЧАТКУ XX ст.

5


Із західноєвропейської поезії.
Глибинні зрушення в поезії XX ст. Творення нової поетичної метамо­ви. Модернізм і основні течії європейської поезії XX ст.
Райнер Марія Рільке (1875-1926).

"Згаси мій зір...", "Осінній день", "Гетсиманський сад", "Орфей, Еврідіка, Гермес", "Ось дерево звелось...".
Синтетичний вияв новітніх течій і тенденцій в поезії австрійського поета Р. М. Рільке. Вираження традиції відчуження людини в дегуманізованому світі. Ностальгія за втраченою єдністю людини зі світом.

Рільке і Україна, українські мотиви в його творчості.


Ґійом Аполлінер (1880—1918).

"Лорелея", "Міст Мірабо", "Пісня нелюбого", "Зарізана голубка й водограй".
Шлях французького поета Гійома Аполлінера від неоромантизму до кубофутуризму. Реакція на сим­волізм, звернення до реального, предметно-чуттєвого і його виражен­ня "прямим словом". Зміна позиції щодо життя, утвердження активно-творчого ставлення до нього.
Федеріко Гарсіа Лорка (1898—1936).

"Про царівну Місяцівну", "Балада про чорну тугу", "Гітара", "Газела про темну смерть", Касида про сон під зорями".
Іспанський поет Гарсіа Лорка, його міфопоетика. Синтез у творах митця міфології і фольклору з поетикою модернізму. Персоніфіка­ція природних сил і стихій.

ТЛ: модернізм, авангардизм.





5

"Срібна доба" російської поезії, її модерністські й авангардистські течії.
Олександр Блок (1880—1921).

"Вітер далекий навіяв...", "Не­знайома", "Весно, весно, без меж і без краю...", "Скіфи".

Своєрідність символізму в російській поезії. О. Блок — найвидатніший поет російського символізму.


Анна Ахматова (1889-1966).

"Довкола жовтий вечір ліг", "Дав мені юнь ти сутужную", "Реквієм".

Акмеїзм, його естетичні засади і поетика у творчості Анни Ахматової. Пізня поезія поетеси ("Реквієм"). Анна Ахматова і Україна. Футуризм як авангардистська літературна течія, його естетичні засади. Епатажність, радикальний розрив із літературною традицією, сміливий формальний експери­мент, пошуки нових засобів худож­ньої виразності як характерні риси поезії футуризму.


Володимир Маяковський (1893-1930).

"А ви змогли б?", "Послухайте!", "Лілічко! Замість листа".

В. Маяковський — лідер російсько­го футуризму, його непересічна поетична обдарованість. Трагічна доля поета.


Борис Пастернак (1890—1960).

"Про ці вірші", "Визначення поезії", «По стіні збігали стрілки...", "Зимова ніч".

Пастернак і російський футуризм, неоднозначність стосунків поета з футуризмом. Еволюція поезії Пастернака.



ТЛ: символізм, футуризм, акмеїзм.

4

2

НОВАТОРСТВО В ДРАМАТУРГІЇ

2

Бертольт Брехт (1898—1956).

«Життя Галілея".

Б. Брехт як драматург-новатор. "Епічний театр" Брехта, його теоретичні засади й творча практи­ка. Проблема моральної відповідальності вчених за наслідки наукових досліджень у драмі "Життя Галілея". Неоднозначність образу Галілея. Інтелектуальний характер драми.




5

1

ПІДСУМОК

Узагальнення та систематизація вивченого протягом року матеріа­лу.



ТЛ: авангардизм, акмеїзм, експресіонізм, імпресіонізм, інтертекстуальність, модернізм, оповідання-міф, ремінісценція, «потік свідомості», символ, символізм, футуризм

Для вивчення напам'ять


  1. Ш. Бодлер. Вірш (за вибором учня).

  2. 1-2 вірші поетів-символістів (за вибором учня).

  3. 1-2 вірші поетів початку XX ст. (за вибором учителя).



ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ ТА УМІНЬ УЧНІВ 11 КЛАСУ


Учні повинні знати:


  • основні особливості історико-культурної доби;

  • основні літературні напрямки та течії;

  • головні етапи життєвого та творчого шляху письменників;

  • сюжет, особливості композиції, систему образів;

  • жанрові особливості прочитаних творів;

  • естетичне, загальнолюдське і конкретно-історичне значення вивчених творів;

  • характерні особливості стилю письменника;

  • основні ознаки теоретичних понять, визначених програмою;

  • тексти, рекомендовані програмою для вивчення напам’ять.


Учні повинні вміти:


  • вдумливо читати і критично оцінювати художні твори;

  • розгорнуто пояснювати й обговорювати внутрішній світ героя у єдності його світоглядних та ціннісних чинників; порівнювати героїв твору (або різних творів);

  • аналізувати художні твори в єдності змісту та форми;

  • виявляти авторську позицію;

  • порівнювати твори, що належать до різних національно-культурних традицій;

  • обґрунтовувати свою оцінку прочитаних творів;

  • складати простий і складний план;

  • готувати усні й письмові роботи, різні за обсягом, характером і жанром;

  • складати план і конспект літературно-критичних статей.



  1. КЛАС

( 35 год., 1 год. на тиждень)

( 3 год. – тематична атестація; 2 год. – резервний час )


п/п


Кількість

годин

Зміст навчального матеріалу


1

1

ВСТУП. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ СЕРЕДИ­НИ ДРУГОЇ ПОЛ. XX ст.

Світова література другої половини XX ст. Розвиток існуючих і виник­нення нових літературних напрямів, течій і тенденцій. Постмодернізм, його теоретичні засади й художня (літературна) практика.




2

4

З АНГЛОМОВНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

3

Ернест Міллер Хемінгуей (1899-1961).

"Старий і море ".
Творчий шлях Е. Хемінгуея, амери­канського письменника, лауреата Нобелівської премії, особливості його поетики й стилю. "Старий і море" — повість-притча про людину. "Життєподібний" сюжет і філософсько-символічний зміст твору. Вплив Хемінгуея на розвиток художньої прози

XX ст.


ТЛ: повість-притча.

1

Вістен Гью Оден (1907—1973).

"Куди ж ти, куди?..", "1 вересня 1939 року", "В музеї образотвор­чого мистецтва", "Популярний життєпис".
В. Г. Оден — один з найбільших англомовних поетів XX ст. Широта тематичного і жанрово-стильового діапазону поезії Одена. Єкзистенційна конкретика поезій і при­сутність глибинних буттєвих про­блем. Висока поетична майстерність Одена.


3

4

З ФРАНЦУЗЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

2

Альбер Камю (1913—1960).

"Чума".

А. Камю — французький письменник, лауреат Нобелівської премії. Його філософські й естетичні погляди. Камю і екзистенціалізм. Метафізика абсурду і етика трагіч­ного стоїцизму в романі "Чума". Проблема вибору людини в ме­жовій ситуації та відповідальності за цей вибір, Композиція і стиль твору.



ТЛ: екзистенціалізм.





2

Ежен Йонеско (1912—1988).

"Носороги».
"Драма абсурду" у французькій літературі другої половини XX ст., її авангардистський характер. Е. Йо­неско—її талановитий представник. Своєрідна переоцінка цінностей сучасної цивілізації і виявлення їх абсурдності. Гротесково-сатиричне зображення в "Носорогах" "омасовлення людей», перетворення їх на "бедлам нелюдів", що загрожує цивілізації й культурі. Образ Беранже і проблема обстоювання особис­тості, збереження людського в людині. Антитоталітарний підтекст п'єси.


4

3

З НІМЕЦЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

3

Генріх Белль (1917—1985).

"Більярд о пів на десяту".

Життєвий і творчий шлях письмен­ника. Сучасність і недавнє минуле в романі "Більярд о пів на десяту". Монологічна структура роману і перехрещення часових площин. Християнські мотиви в романі, їх трактування в моральному ключі ("агнці" й "буйволи"). Гуманістич­ний пафос твору, утвердження найвищої і безумовної цінності людини.



5

2

З ЯПОНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

2

Кавабата Ясунарі (1899—1972).

"Тисяча журавлів".

Відомий письменник, лауреат Нобелівської премії Кавабата Ясунарі "красою Японії народже­ний". Відображення національної етики та естетики в романі. Гармо­нія людини і природи — одна з головних проблем твору. Вишукана простота стилю письменника.

ТЛ: індивідуальний стиль письменника.

6

2

З ЛАТИНОАМЕРИКАНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

2

Габріель Гарсіа Маркес (нар. 1928).

"Сто років самотності"

Г. Гарсіа Маркес — відомий колум­бійський письменник, лауреат Нобелівської премії. Органічне поєднання буденного й фантастич­ного як характерні риси "магічного реалізму" в романі Г. Гарсіа Маркеса "Сто років самотності". Пробле­матика та система образів твору. Родина Буендіа у художньому часі й просторі твору.



ТЛ: «магічний реалізм».

7

1

З РОСІЙСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ




1

Олександр Солженіцин (1918 - 2008).

"Матрьонин двір".

Життєвий і творчий шлях О. Солженіцина. Оповідання "Матрьонин двір", автобіографічні мотиви й широта узагальнень у ньому. Образ головної героїні й проповідницький пафос твору.



8

2

ІЗ СЕРБСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ




2

Милорад Павич (нар. 1929).

"Дамаскін" (або інший твір за вибором учителя).

Серб М. Павич —"перший пи­сьменник третього тисячоліття". Втілення в оповіданні "Дамаскін" рис постмодернізму. Можливість вибору шляхів читання твору на двох його "перехрестях" (зокрема на комп'ютері) як вияв характерної для постмодерністської літератури гри письменника з текстом і читачем, "відмови від монопольно­го права автора на істину". Інтен­сивне використання фактів візан­тійської та поствізантійської культури ("віртуальний історизм").



ТЛ: постмодернізм.

9

3

ІЗ НОВІТНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ




3

Сучасний літературний процес: співіснування і взаємодія різних стилів, напрямів, течій. "Втеча культури на університетські кафед­ри", виживання і конкуренція художньої літератури з "відео", "мультимедіа", Інтернетом та іншими реаліями сучасності: "від Інтернету до Гуттенберга" (У. Еко). Помітні сучасні літературні явища: творчість Річарда Баха, Патріка Зюскінда, Пауло Коельо, Італо Кальвіно, Мілана Кундери, Харукі Муракамі та ін.




10

8

ПОВТОРЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАВЧАЛЬ­НОГО МАТЕРІАЛУ КУРСУ "ЗАРУ­БІЖНА ЛІТЕРАТУРА"

2

2


2

2


Найвидатніші здобутки зарубіжної літератури античності, Середньо­віччя та Відродження.
Найвидатніші здобутки зарубіжної літератури XVII ст. (бароко, класи­цизм); XVIII ст. (Просвітництво), доби романтизму (перша половина XIX ст.).
Найвидатніші здобутки зарубіжної літератури XIX ст. (реалізм), а також межі XIX— XX ст. (ранній модернізм, авангард).
Найвидатніші здобутки зарубіжної літератури XX ст., а також межі XX— XXI ст., сучасної літератури.


ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ ТА УМІНЬ УЧНІВ 12 КЛАСУ

Учні повинні знати:


  • основні особливості історико-культурної доби;

  • основні літературні напрямки та течії;

  • головні етапи життєвого та творчого шляху письменників;

  • сюжет, особливості композиції, систему образів;

  • жанрові особливості прочитаних творів;

  • естетичне, загальнолюдське, історичне значення вивчених творів;

  • характерні особливості стилю письменника;

  • основні ознаки теоретичних понять, визначених програмою;

  • тексти, рекомендовані програмою для вивчення напам’ять.



Учні повинні вміти:


  • вдумливо читати і критично оцінювати художні твори;

  • розгорнуто пояснювати й обговорювати внутрішній світ героя у єдності його світоглядних та ціннісних чинників; порівнювати героїв твору (або різних творів);

  • аналізувати художні твори в єдності змісту та форми;

  • виявляти авторську позицію;

  • порівнювати твори, що належать до різних національно-культурних традицій;

  • обґрунтовувати свою оцінку прочитаних творів;

  • складати простий і складний план;

  • готувати усні й письмові роботи, різні за обсягом, характером і жанром;

  • складати план і конспект літературно-критичних статей.


КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ

ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Головним завданням викладання предмета є літературна освіта, розвиток гуманітарної культури та творчих здібнос­тей учнів, виховання в них національних світоглядних орієн­тирів, вироблення вмінь самостійно ознайомлюватися з тво­рами мистецтва слова та свідомо сприймати втілені в них естетичні й духовні цінності.

Об'єктом вивчення літератури є художній твір, його есте­тична природа та духовно-етична сутність. Такий спектр завдань потребує цілісного підходу до ви­вчення кожного літературного твору, організації його ана­лізу в єдності змісту й форми. Під час вивчення літератури вчитель має чітко визначити основні та другорядні знання, дібрати аналогічні факти в інших видах мистецтва, застосу­вати такі засоби і прийоми роботи, які найефективніше роз­крили б художню своєрідність твору.

Теоретичні аспекти вивчення твору при цьому слід роз­глядати не як самоціль, а лише як один із засобів визначення , своєрідності авторської поетики. Аналіз художнього твору має спиратися на текст та докладний розгляд основних епізодів, виразне читання уривків, окремих творів тощо.

На уроках літератури домінуючою формою навчання здійснення контролю за досягнутими результатами є діалог, який відбувається на всіх етапах навчальної діяльності до якого учнів залучає вчитель, спонукаючи розмірковувати, робити узагальнення і висновки, висловлювати власні думки, оцінювати. При цьому й відбувається перевірка та оцінювання навчальних досягнень учнів і рівні їхньої компетентності, тобто поточне оцінювання знані та вмінь. Під час такого оцінювання обов'язковим має стати контроль за прочитанням кожним учнем програмових творів, визначення рівня засвоєння їхнього змісту, перевірка виконання зазначених у програмі видів усних та письмових робіт.

Основною структурною одиницею кожного навчального предмета є тема, передбачена навчальною програмою. Під час тематичного оцінювання кількість балів, яку отримує учень, має визначати рівень опанування ним кож­ної конкретної теми.


1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка