Програму складено на основі Програми для загальноосвітніх



Сторінка3/6
Дата конвертації29.04.2016
Розмір0.65 Mb.
1   2   3   4   5   6



Для вивчення напам'ять:
1.1-2 балади (за вибором учня).

2. Р. Кіплінг. "Якщо..." (закінчений уривок за вибором учня).



ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ 7 КЛАСУ
Учні повинні знати:


  • назви і зміст вивчених творів та їх авторів;

  • сюжет і героїв вивчених творів;

  • передбачені програмою поняття теорії літератури;

  • тексти, рекомендовані програмою для вивчення напам’ять.


Учні повинні вміти:


  • вдумливо, виразно читати художні тексти, розуміти зміст прочитаного;

  • розрізняти й оцінювати риси літературних героїв, висловлюючи власну думку про них;

  • давати (усно та письмово) повну розгорнуту відповідь на поставлені запитання;

  • характеризувати та порівнювати тематику й проблематику, сюжет і героїв різних творів;

  • складати план (складний) порівняльної характеристики образів художнього твору;

  • складати план (складний) твору-роздуму над проблемами художнього твору;

8 КЛАС

( 35 год., 1 год. на тиждень)

( 3 год. – тематична атестація; 3 год. – резервний час )


п/п


Кількість

годин


Зміст навчального матеріалу

1

3

ВСТУП.

Художня література як мистецтво слова, її місце серед інших видів мистецтва.



1

Вільям Вордсворт (1770—1850).

"До прекрасного".

Уславлення в сонеті "До прекрас­ного" величезної сили "святого мистецтва". Вірш Вордсворта як гімн художній творчості, обожнення Мистецтва, здатного "дарувати благодать" людині й людству.



2

Місце національних літератур у всесвітньому літературному про­цесі, їх взаємодія і взаємовпливи.

Веди (від II тис. до н. є.);

Біблія (від XII ст. до н. є.);

Коран (від 610—632 рр.)

як пам'ятки світової літератури.



ТЛ: всесвітній літературний процес.

2

10

ЛЮДИНА ТА II СВІТ У ДАВНІХ ЛІТЕРАТУРАХ

1

Антична (давньогрецька і давньо­римська літератури) література — вихідна основа європейських літератур. Оспівування людини та її світу як одна з провідних тем античної літератури. Найвідоміші цикли давньогрецьких міфів: троянський, фіванський, про аргонавтів.

2

Гомер.

"Іліада"

Заспів (пісня 1, вірші 1— 10),

"Щит Ахілла "(пісня 18, вірші 478—608),

"Двобій Ахілла й Гектора"( пісня 22, вірші 139-411),

"Пріам у Ахілла" (пісня 24, вірші 469-670).

Гомер — легендарний основоположник європейської літератури. Гуманістичний пафос "Іліади" - осуд війни та її жорстокості, співчуття людському горю, повага до людини, поетизація її героїзму та подвигу. Образи Ахілла й Гектора як уособлення ідеалу людини, героя, воїна.



"Одіссея"

Заспів (пісня 1, вірші 1—21),

"Аед Демодок" пісня 8, вірші 486—520),

"Одіссей і кіклоп Поліфем"(пісня 9, вірші 181—566),

"Одіссей у Кірки"(пісня 10, вірші 91—399).

Пригодницький, казковий і побутовий елементи "Одіссеї". Звеличення людського розуму, винахідливості та допитливості. Засудження

беззаконня, тупої несправедливої сили (кіклоп Поліфем), а також самовпевненості й пихи людини (конфлікт Одіссея з Посейдоном). Образ Одіссея: воїна, ватажка, батька, сина, чоловіка, мандрівника, патріота.

ТЛ: гекзаметр, епічна поема.


2

Тіртей (серед. VII ст. до н. є.).

"Добре вмирати тому...".
Архіло (серед. VII ст. до н. є.).

"Серце, серце...", "Хліб мій на списі замішаний".



Сапфо (VIIVI ст. до н. є.).

"До богів подібний...", "Жереб мені випав такий...".

Анакреонт (бл. 570—487 рр. до н. є.).

"Принеси води...", "Золотоволо­сий Ерот...".
Давньогрецька лірика як синтез поезії та музики. Злиття в ній особистих почуттів і переживань поета з реаліями життя, утверджен­ня самоцінності людської особис­тості. Види давньогрецької лірики (декламаційна: елегія і ямби; пісенна: сольна і хорова), її вплив на всесвітній літературний процес.

2

Есхіл (бл. 525 — бл. 456 рр. до н. є.).

"Прометей закутий".

Розповідь Прометея про його благодіяння людям (епісодій 2, вірші 436—525).
Софокл (497 або 495—406 рр. до н. є.).

"Антігона".

Пісня хору "Дивних багато в світі див "(стасим І, вірші 332-383).

Театр у Давній Греції. Виникнення трагедії та комедії. Есхіл і Софокл як видатні давньогрецькі трагіки. Оспівування людини і її внутріш­нього світу в давньогрецькій трагедії.



1

Публій Вергілій Марон (70—19 рр. до н. є.).

"Енеїда"
Заспів (книга 1, вірші 1— 33),

"Пророцтво Анхіза в Аїді про майбутню славу Риму"(книга 6, вірші 752—853),

"Щит Енея"(книга 8, вірші 626—731).

Поема "Енеїда" як літературна обробка римської легенди про троянця Енея — засновника Риму. Творче наслідування поем Гомера: "одіссея" мандрів Енея та "іліада" його битв. Поетизація римської доблесті, патріотичного служіння державі, величі Риму як провідні настанови й основний пафос поеми.




2

Квінт Горацій Флакк (65—8 рр. до н. є.).

"До Мельпомени" (3, 30);

"До Манлія Торквата" (4 , 7).

Ода "До Мельпомени" Горація як початок традиції підбиття поетом підсумку свого творчого шляху. Мотив увічнення пам'яті про поета у його творчому доробкові, який буде потрібний майбутнім поколін­ням.


Публій Овідій Назон

(43 р. до н. є. — бл. 18 р. н. є.). "Метаморфози" ("Чотири покоління людей"/1, 89—150/; "Сумні елегії" ("Зима на чужині"/ 3, 10/).

Овідій та його відома поема "Мета­морфози". Міфологічна основа розділу "Чотири покоління людей". Елегія "Зима на чужині", втілення в ній душевних переживань поета.

3

9

ЖАНРОВО - ТЕМАТИЧНЕ РОЗМАЇТ­ТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1

Середньовіччя як історична і культурна доба, її хронологічні межі.

1

Із китайської лірики.

Лі Бо (701—762).

"Входжу в річку...",

"Печаль на яшмовому ґанку".

"Вулкан поезії" Лі Бо, вишуканість і тонкий ліризм його поезії. Свіжість і несподіваність поетичних асоціацій у вірші "Входжу в річку...". Елегійні мотиви поезії "Печаль на яшмовому ґанку".


Ду Фу (712—770).

"При місяці згадую брата ", "Пісня про хліб і шовк",

"Повертаються дикі гуси".

Лірика китайського поета Ду Фу, її проблематика. Засудження війни у вірші "При місяці згадую брата". Поетизація мирної праці в поезії "Пісня про хліб і шовк", її асоціа­тивний зв'язок із біблійною метафорою про необхідність "перекува­ти мечі на рала". Мотив ностальгії поета-мандрівника за батьківщиною в поезії "Повертаються дикі гуси".



1

Із персько-таджицької лірики.

Омар Хайям (бл. 1048 — після 1122).

Рубаї.

Корифеї персько-таджицької лірики, алего­рична багатозначність образів їхніх творів. Особливості віршування.



2

Із західноєвропейської поезії.

Творчість провансальських труба­дурів, її жанрово-тематичне та стильове багатство, ідейно-художні особливості.



Джауфре Рюдель (серед. XII ст.).

Канцона ("Мені під час травневих днів...").
Бертран де Борн (бл. 1140— бл. 1215).

"Сирвента" ("Люблю травневий світлий час...").

Твори Джауфре Рюделя та Бертрана де Борна як втілення світосприйняття значної частини західноєвропейського рицарства.



Із лірики вагантів.

"Орден вагантів", "Бідний сту­дент", "Безтурботна пісня".

Своєрідність поезії вагантів, її провідні теми.



2

"Пісня про Роланда"

(X ст.).


"Пісня про Роланда" — французь­кий героїчний епос. Історична правда (похід Карла Великого 778 р. за Піренеї) та вигадка в поемі. Боротьба проти іноземців та іновірців за батьківщину — провідна тема поеми. Роланд —головний герой епосу. Карл як ідеал держав­ної мудрості. Зрадник Ганелон — антипод Карла і Роланда. Співзвучність "Пісні про Роланда" героїчним епосам інших народів світу.

ТЛ: визначення провідної тематики.


2

Аліг'єрі Данте (1265-1321).

"Божественна комедія"

("Пекло"; "Рай", пісня XXXIII, вірші 115-145).

Поема "Божественна комедія" — філософсько-художній синтез середньовічної культури. Сон Данте протягом Великоднього тижня 1300 р. і композиційна будова поеми. Бачення світу в поемі, її алегоричний зміст.



ТЛ: терцина.

4

9

ЗЛЕТ ЛЮДСЬКОГО ДУХУ В ЛІТЕРАТУРІ ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ

1

Доба європейського Відродження (Ренесансу), її хронологічні межі. Ідейний рух гуманізму. Роль античності. Скарби культури Ренесансу.


1

Франческо Петрарка (1304 -1374).

Із "Книги пісень": "Благословенні місяць, день і рік...", "Як не любов, то що ж це бути може... ", "Щасливі квіти й благовісні трави", "Де погляд ніжний, де чарівний вид...", "Ні зоряних небес мандрівні хори...".

Петрарка —видатний італійський поет-гуманіст. Багатство людської душі, краса і щирість людських почуттів, оспівування кохання в "Книзі пісень". Любов Петрарки до Лаури як джерело його інтимної лірики. Образ Лаури у творах Петрарки. Художня і психологічна своєрідність лірики Петрарки.



1

Джованні Боккаччо (1313—1375).

"Декамерон" (1—2 новели за вибором учителя).

Боккаччо як зачинатель нової європейської прози. Збірка новел "Декамерон", її композиція і тематичне багатство, оспівування в ній кращих душевних якостей людини.



3

Мігель де Сервантес Сааведра (1547— 1616).

"Дон Кіхот" (І частина).

Нелегка доля письменника. Роман "Дон Кіхот" — пародія на рицарські романи і трагікомічний епос іспанського життя. Мандри Дон



Кіхота у пошуках справедливості. Очікувані та реальні наслідки його вчинків. Романтизм Дон Кіхота та твереза розсудливість Санчо Панси. Дон Кіхот — вічний образ всесвітньої літератури.

ТЛ: вічний образ.

3

Вільям Шекспір (1564—1616).

"Гамлет"'. Сонети № 121, 130.

Шекспір — геніальний англійський драматург доби Відродження. Трагедія "Гамлет", її філософсько-моральні мотиви. Гамлет — вічний образ світової літератури.

Багатогранність шекспірівських характерів.

Заглиблення в людську психоло­гію, поетизація людини та краси її почуттів, оспівування кохання і дружби в сонетах Шекспіра.



ТЛ: інтелектуальна трагедія.


5

2

ПІДСУМОК

Узагальнення та систематизація вивченого протягом року матеріа­лу.



ТЛ: вічний образ, всесвітній літературний процес, гекзаметр, епічна поема, постійний епітет, терцина, трагедія.

1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка