Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання зарубіжна література 5-11 класи Затверджено Міністерством освіти І науки України



Сторінка8/8
Дата конвертації29.04.2016
Розмір1.19 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

До розділу 7. Література XIX ст. Байрон

Міжлітературні зв'язки. Т.Шевченко про Дж.Байрона. Романтична обробка «схі­дної» теми у В. Гюго («Орієнталії»),

Міжпредметні зв'язки. Історія. Боротьба Італії та Греції проти іноземного поне­волення в XIX ст.

Наочність та ТЗН. Образотворче мистецтво. Портрет Дж.Байрона роботи Е. Делакруа. О.Абеліте, О.Кравченко. Ілюстрації до творів Дж.Байрона. О.Верне. «Мазепа». Музика. П.Чайковський. «Манфред» (симфонія). Г.Берліоз. «Гарольд в Італії» (симфонія). А.Буш. Симфонія №3 («Байронівська»).Література, скульптура та прикладне мистецтво. Пам'ятники Дж.Байронові в Міссолунгах та Афінах.

В.Гюго

Міжлітературні зв'язки. В.Гюго і В.Скотт (історичний роман). Тема боротьби Греції за національну незалежність у творчості В.Гюго і Дж.Байрона. Вірш М.Рильського «Есмеральда».

Міжпредметні зв'язки. Історія. Історія Франції XV ст. (доба Луї XI), XVI ст. (доба Франциска І), XVII ст. (доба Луї XIII і кардинала Рішельє). Історія Франції XIX ст. (революції 1830 р., 1848 р., франко-прусська війна, Паризь­ка комуна 1871 р.).

Наочність та ТЗН. Образотворче мистецтво. Малюнки і карикатури роботи В.Гюго. О.Кравченко. Ілюстрації до твору. Музика. О.Даргомижський. «Есмеральда» (опера). Ф.Пендрель. «Квазімодо» (опера). Ч.Пуні. «Есмеральда» (балет). Дж.Верді. «Ріголетто» (опера). Театр і кіно. Х/ф «Собор Паризької Богоматері» (Франція, 1956). Т/ф «Горбань собору Нотр-Дам: чарівні пригоди Квазімодо» (Франція, 1996). Архітекту­ра, скульптура та прикладне мистецтво. О.Роден. Пам'ятник В.Гюго. Собор Паризь­кої Богоматері в Парижі.

О.С.Пушкін

Міжлітературні зв'язки. Розробка жанру роману у віршах, «східної» тематики у творчості Дж.Байрона, Л.Костенко.

Міжпредметні зв'язки. Історія та етнографія. Творчі й особисті зв'язки О.Пушкіна з Україною. Вірш М.Рильського «Пушкін у Києві».

Наочність та ТЗН. Образотворче мистецтво. Портрети О.Пушкіна роботи О.Кіпренського, В.Тропініна. К.Брюллов. Портрет Н.Гончарової. М.Константинов, М.Добужинський, М.Кузьмин, К.Рудаков. Ілюстрації до «Євгенія Онєгіна». А.Бенуа. Ілюстрації до «Мідного вершника». Музика. П.Чайковський. «Євгеній Онєгін», «Пі­кова дама» (опери). С.Рахманінов. «Алеко». М.Мусоргський. «Борис Годунов» (опе­ра). М.Глинка. «Я пам'ятаю мить чудову...» (романс). А.Рубінштейн. «Твой голос для меня и ласковый, и томный...» (романс). О.Даргомижський. «Я вас любил...» (романс). М.Римський-Корсаков. «Редеет облаков летучая гряда...» (романс). О.Аляб'ев. «Я вас любив» (романс). Театр і кіно. Грамзапис «Я помню чудное мгновенье» (спогади А.Керн і циганки Тані з книжки «Листи жінок до О.Пушкіна). Виконує М.Ракова. Фільми-опери «Євгеній Онєгін» (СРСР, 1959), «Пікова дама» (СРСР, 1960). Х/ф «Онєгін» (Великобританія, 1994, реж. Файнс). Архітектура, скульптура та прикладне мистецтво. М.Баранов. «Пушкін і його муза». О.Опекушин. Пам'ятник О.Пушкіну в Москві. О.Ковальов. Пам'ятник О.Пушкіну в Києві. М.Анікушин. Пам'ятник О.Пушкіну в Петербурзі.

М. Лермонтов

Міжлітературні зв'язки. Дж.Байрон. Образ М.Лермонтова в українській літерату­рі («Мені здається, я не знаю...» Т.Шевченка).

Міжпредметні зв'язки. Історія та етнографія. Творчі та особисті зв'язки М.Лермонтова з Грузією.

Наочність та ТЗН. Образотворче мистецтво. М.Лермонтов. «Автопортрет», «Ти­фліс», «Руїни поблизу селища Карагач в Кахетії», «Ельбрус, вигляд з Бермамута», «П'ятигорськ». М.Врубель. «Демон», ілюстрації до поезій М.Лермонтова, поеми «Де­мона», «Княжни Мері», «Бели». Ілюстрації І.Рєпіна, В.Сурикова, І.Шишкіна, В.Васнецова, С.Коровіна, В.Сєрова, В.Маковського, І.Айвазовського, В.Полєнова, М.Врубеля до «Кушнірівського видання» творів М.Лермонтова (1902). М.Тирса, В.Бехтєєв, В.Бєлкін. Ілюстрації до «Героя нашого часу». Музика. А.Рубінштейн. «Демон» (опера) (арії Демона «На воздушном океане...», «Не плачь, дитя, не плачь напрасно...»). А.Хачатурян. Музика до драми «Маскарад» (вальс). А.Рубінштейн. «Горные вершины...» (хор). О.Аляб'єв. «І скучно, і сумно» (романс). О.Гурильов. Романси на вірші М.Лермонтова. А.Олександров. «Бела», «Княжна Мері» (опера). Театр і кіно. Телеекранізація «Сторінки жу­рналу Печоріна» (СРСР, реж. А.Ефрос). К/ф «Герой нашого часу» (СРСР, 1967). Архітектура, скульптура та прикладне мистецтво. О.Матвєєв. М.Лермонтов. І.Бродський. Пам'ятник М.Лермонтову в Москві.

М.Гоголь

Міжлітературні зв'язки. Типологічні сходження з творчістю Е.Т.А. Гофмана, Е.А.По, Г.Квітки-Основ'яненка, І.Котляревського. Рецепція творчості Данте Алі-г'єрі («Божественна комедія»).

Міжпредметні зв'язки. Історія та етнографія. Україна Італія.

Наочність та ТЗН, Образотворче мистецтво. Портрет М.Гоголя роботи І.Крамського. Кукринікси, В.Горяєв, О.Агін, П.Боклевський, Є.Бернарський. Ілю­страції до «Мертвих душ». М.Шагал. Акварелі. Ілюстрації до «Мертвих душ». Музи­ка. Д. Шостакович. «Ніс», «Гравці» (опери). Р.Щедрін. «Мертві душі» (опера). Л.Яначек. Слов'янська рапсодія за М.Гоголем. Театр і кіно. Т/ф «Мертві душі» (СРСР, 1960), «Мертві душі» (СРСР, 1984). Архітектура, скульптура та прикладне мистецтво. Н.Андреєв. Пам'ятник М.Гоголю в Москві. Л.Позен. Пам'ятник М.Гоголю в Полтаві.

10 КЛАС

До розділу 1. Соціально-психологічна проза Стендаль

Міжпредметні зв'язки. Історія. Історія Франції часів Наполеона та періоду Реста­врації. Відродження в Італії.

Наочність та ТЗН. Образотворче мистецтво. Портрет Стендаля роботи Содемарка.

Бальзак

Міжлітературні зв'язки. «Людська комедія» О. де Бальзака та «Божественна коме­дія» Данте. Драма пристрастей В.Шекспіра. Спільні риси у творах О. Бальзака та М.Кропивницького («Глитай, або ж Павук»), І.Карпенка-Карого («Сто тисяч»), Ч.Діккенс «Різдвяна пісня у прозі». Відображення долі письменника в романі Н.Рибака «Помилка Оноре де Бальзака».

Міжпредметні зв'язки. Історія. Історія Франції періоду Реставрації. Краєзнавст­во. Особисті зв'язки О.Бальзака з Україною.

Наочність та ТЗН. Образотворче мистецтво. Дагеротипний портрет О. Бальзака. О. Дом'є. Серія літографій «Паризькі типи», «Дядько і небіж». Рембрандт. «Портрет старого єврея». М.Шагал. «Червоний єврей». Театр і кіно. Х/ф «Помилка Оноре де Бальзака» (СРСР, 1969). Архітектура, скульптура та прикладне мистецтво. О.Роден. О.де Бальзак.

Ф.Достоєвський

Міжлітературні зв'язки. Використання Ф.Достоєвським детективної схеми роз­витку сюжету, зв'язок з творчістю Ч.Діккенса. Традиції Ф.Достоєвського у творчості І.Франка («Перехресні стежки»).

Наочність та ТЗН. Образотворче мистецтво. Портрет Ф.Достоєвського роботи В.Перова. В.Фаворський. Ф.Достоєвський. Гравюра на дереві. Д.Шмаринов, І.Глазунов. Ілюстрації до твору. В.Фаворський. «Ф.І.Достоєвський у Петербурзі». Музика. Г.Зутермейстер. «Раскольников» (опера). В.Соммер. Вокальна симфонія на тексти Ф.Достоєвського і Ф.Кафки. А.Онеггер. Музика до вистави «Злочин і кара». Театр і кіно. Х/ф «Злочин і кара» (СРСР, 1970 р., реж. Л.Куліджанов). «Двадцять днів із життя Достоєвського» (СРСР, 1981 р.). Архітектура, скульптура та прикладне мистецтво. Н.Баранов. Скульптура «Ф.Достоєвський».

Л.Толстой

Міжпредметні зв'язки. Історія. Вітчизняна війна в Росії 1812 р.

Наочність та ТЗН. Образотворче мистецтво. Портрет Л.Толстого роботи І.Крамського. І.Рєпін. «Л.Толстой за письмовим столом», «Толстой на відпочинку в лісі». М.Врубель, М.Піскарьов, В.Сєров, Л.Гіршман, Д.Кардовський, М.Тирса, М.Дерегус, О.Верейський. Ілюстрації до творів Л.Толстого. Музика. С.Прокоф'єв. «Війна і мир» (опера). Р.Щедрін. «Анна Кареніна» (балет), музика до кінофільму «Анна Кареніна». Театр і кіно. Х/ф «Війна і мир» (СРСР, 1967, реж. С.Бондарчук), «Анна Кареніна» (СРСР, реж. Г.Хейфіц).

А. Чехов

Міжлітературні зв'язки. Риси типологічної подібності із західноєвропейською літературою на рубежі XIX—XX ст.: новелістикою (Гі де Мопассан, С.Цвейг).

Наочність та ТЗН. Образотворче мистецтво. Портрет А.Чехова роботи І.Браза. Н.Горлов. «М.Горький, А.Чехов слухають Шаляпіна».

До розділу 2. Поезія середини XIX ст. В. Вітмен

Міжлітературні зв'язки. Вплив В.Вітмена на естетичні погляди і творчість П.Тичини, Б.-І.Антонича.

А. Фет, Ф.Тютчев

Міжлітературні зв'язки. Традиції А.Фета і Ф.Тютчева у поетичному доробку си­мволістів, у творчості С.Єсеніна, Б.Пастернака та ін.

Наочність та ТЗН. Музика. Романси на вірші Ф.Тютчева: «Я встретил вас...» (автор музики невідомий); «Фонтан», «Сей день я помню» (С.Рахманінов); дует «Сльози» (П.Чайковський). Романси на вірші А.Фета «Я тебе ничего не скажу» (П.Чайковський); «В молчанье ночи тайной», «Какое счастье» (С.Рахманінов).

До розділу 3. Література на межі XIX—XX ст.

Поезія

Міжпредметні зв'язки. Історія: історія Франції другої половини XIX ст. (франко-прусська війна, Паризька комуна).

Міжлітературні зв'язки. М.Рильський «Є така поезія Верлена», вплив П.Верлена на творчість М.Вороного.

Наочність та ТЗН. Репродукції картин французьких художників-імпресіоністів.

Оновлення драматургії Г.Ібсен

Наочність та ТЗН. Образотворче мистецтво. О.Богаєвська. «Ляльковий дім». М.Реріх. Ілюстрації до твору. Музика. Е.Гріг. Музика до драми Г.Ібсена. «Пер Гюнт».

Дж.Б.Шоу

Міжлітературні зв'язки. Антична міфологія.

Наочність та ТЗН. Образотворче мистецтво. А.Васін, М.Піков, В.Власов. Ілюс­трації до твору. Ф.Буше. «Пігмаліон і Галатея». Музика. Ч.Лоу. Музика до мюзиклу «Моя чарівна леді». А. Онеггер. Музика до кінофільму «Пігмаліон». Архітектура, скульптура та прикладне мистецтво. О.Роден. Бюст Б.Шоу. Ж.Кишфалуді-Штробль. Скульптура «Бернард Шоу».

11 КЛАС

До розділу 1. Психологічна та лірична проза, вірші у прозі М.Горький

Міжлітературні зв'язки. Горький і морально-духовні пошуки Ф.Достоєвського й Л.Толстого. «Філософія життя» Ф.Ніцше й рання творчість Горького. Подібність до творчості Дж.Лондона (неоромантичні риси).

Наочність та ТЗН. Образотворче мистецтво: Портрети Максима Горького роботи В.Сєрова, І.Бродського.

О. Купрін.

Міжпредметні зв'язки. Історія. Історія російських революцій 1905, 1917 рр., досвід культурного будівництва в СРСР. Еміграція діячів російської культури в країни Заходу (Німеччина, Італія, Франція, США), їхній вагомий внесок у духовне збагачення культури на Заході.

До розділу 3. Авангардистські й модерністські тенденції в поезії на початку XX ст.

Гійом Аполлінер

Міжпредметні зв'язки. Історія. Перша світова війна.

Наочність і ТЗН. Образотворче мистецтво. А.Матісс. «Портрет Алоллінера». В.Верейський. «Париж. Міст Мірабо». П.Пікассо. Шаржі «Аполлінер», Аполлінер у вигляді Папи Римського, Геракла та французького академіка». Музика. Д.Шостакович. Симфонія № 14 (на слова Ґ.Аполлінера). Ф.Пуленк. «Звіринець», «Банальності» (цикл пісень на слова Ґ.Аполлінера).

Р.М. Рільке

Міжлітературні зв'язки. Антична міфологія. Міф про Орфея.

Наочність та ТЗН. Образотворче мистецтво. Джорджоне. «Смерть Орфея». Б.Пастернак. «Рільке в Москві», Ілюстрації до творів Р.М.Рільке. Музика. Д.Шостакович. Симфонія № 14 (на слова Рільке).

О.Блок

Міжлітературні зв'язки. Російські символісти (К.Бальмонт та ін.). Образ О.Блока в українській поезії (Л.Костенко. «Учора в дощ зайшов до мене Блок...»).

Наочність та ТЗН. Образотворче мистецтво. Портрет О.Блока роботи К.Сомова. ю.анненков. Ілюстрації до поеми «Дванадцять». І.Глазунов. Ілюстрації до «Прекра­сної дами». Л.Бакст. «Незнайомка». І.Крамськой. «Незнайома». Музика. Д.Шостакович. «Сім віршів О.Блока» (вокально-інструментальна сюїта).

В.Маяковський

Міжлітературні зв'язки. Типологічна спільність російських та західноєвропей­ських футуристів.

Міжпредметні зв'язки. Історія. Російська революція 1917 р., розбудова соціалістичної держави в СРСР.

Наочність та ТЗН. Образотворче мистецтво. М.Шагал. Із серії «Володимир Маяковський». В.Татлін, В.Чекригін. Ілюстрації до творів. Музика. Г.Свиридов. «Пате­тична ораторія» (за творами В.Маяковського). О.Локшин. «На весь голос» (поема для баса, органа та оркестру). А. Петров. «Маяковський починається» (опера-феєрія).

Б. Пастернак

Наочність та ТЗН. Образотворче мистецтво. Портрет Б.Пастернака роботи Ю.Анненкова. Фотокомплект «Борис Пастернак» (1990). Малюнки художника Л.Пастернака, батька поета. Музика. Фортепіанні твори О.Скрябіна як близькі за духом поезії Б.Пастернака. Грамзапис виконання поетом своїх віршів («Борис Пасте­рнак. Стихотворения. Эссе. Переводи. Читает автор» (1989).

До розділу 4. Проза і драматургія 30-х років. М.Булгаков

Міжлітературні зв'язки. Традиції Й.В.Ґете, Е.Т.А.Гофмана, М.Гоголя в романі.

Міжпредметні зв'язки. Історія та краєзнавство. Особисті і творчі зв'язки М.Булгакова з Києвом.

Наочність та ТЗН. Образотворче мистецтво. Надя Рушева. «Портрети і сцени роману М.Булгакова «Майстер і Маргарита». Фотоальбом «Киев Михайла Булгакова». – К., 1990. Музика. А.Петров. «Майстер і Маргарита» (балет). Театр і кіно. Х/ф «Собаче серце» (СРСР, реж. В.Бортко). «Майстер і Маргарита» (вистава Національного акад. укр. драм, театру їм. І.Франка). «Майстер і Маргарита» (вистава Театру на Таганці).

Б.Брехт

Міжпредметні зв'язки. Історія. Історія німецького мілітаризму (Перша та Друга світові війни). Історія встановлення тоталітарних політичних режимів в Європі.

Наочність та ТЗН. Фотопортрет Б.Брехта. Актриса «Берлінер-ансамбл» Гелена Вайгель у ролі матінки Кураж (фото): Музика. П.Дессау. Музика до вистави «Матінка Кураж та її діти», К.Вейль. Музика до вистави «Копійчана опера». Г.Ейслер. Музика до вистави «Життя Галілея».

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ

У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Головні завдання предмета — залучення школярів до скарб­ниці світової літератури, розвиток гуманітарного мислен­ня, творчих здібностей учнів, формування у них світогляд­них орієнтацій, вміння самостійно ознайомлюватися з тво­рами мистецтва слова та сприймати втілені в них духовні й естетичні цінності.

Об'єктом вивчення курсу є художній твір, його духовно-етична сутність та естетична специфіка, що зумовлює орга­нізацію уроку літератури.

У центрі уроків літератури знаходиться аналіз та інтер­претація художнього твору. Доцільним є, де можливо, за­лучати різні контексти — літературного процесу (літератур­ні школи, течії, напрямки, зв'язки між національними літе­ратурами) і відповідні етапи культурно-історичного розвитку. Вчитель має дібрати споріднені факти з інших видів мис­тецтв, забезпечити засвоєння необхідного мінімуму теоретико-літературних знань. Проте ознайомлення з різними контекстами, теоретико-літературними поняттями та компа­ративними зв'язками не є основними напрямками в роботі вчителя літератури, а лише додатковими засобами розкриття художньої своєрідності та етичного сенсу твору. Пріоритет залишається за аналізом поетики та концепції твору з ме­тою подальшого інтегрування здобутих знань у духовний світ учнів.

Переорієнтація процесу навчання на розвиток особистос­ті передбачає індивідуально-диференційований підхід, згід­но з котрим у центрі процесу навчання знаходиться особис­тість учня, формування якої на уроках літератури має спря­мовуватися засобами словесного мистецтва та педагогічної майстерності.

Для забезпечення ефективних вимірників запроваджено 12-бальну шкалу оцінювання навчальних досягнень учнів.

На уроках літератури домінуючою формою навчання і здійснення контролю за досягнутими результатами є діалог, який відбувається на всіх етапах навчальної діяльності. Вчи­тель залучає до нього учнів, понукаючи їх розмірковувати, самостійно робити узагальнення і висновки, висловлювати власні думки й оцінки. При цьому відбувається перевірка та оцінювання навчальних досягнень учнів і рівня їхньої компетентності, тобто поточне оцінювання знань та вмінь. Під час такого оцінювання обов'язковим має стати конт­роль за прочитанням кожним учнем визначених програмою творів і знанням їх змісту, за виконанням зазначених у про­грамі видів усних та письмових робіт. За згодою учня відпові­дні бали за тему можуть бути виставлені на підставі поточних.

Знання напам'ять визначених програмою творів та їх ви­разне читання оцінюється 12 балами.

Основною структурною одиницею кожного навчального предмета є тема, що передбачена навчальною програмою.

Під час тематичного оцінювання кількість балів, яку отри­мує учень, має бути результатом опанування ним кожної конкретної теми.

Тематичне оцінювання є обов'язковим, і результати його проведення фіксуються у журналі в окремій колонці («За тему ...»).

Тематичне оцінювання у процесі вивчення літератури кра­ще проводити за певними блоками (розділами) курсу, зва­жаючи на те, що на вивчення більшості літературних творів визначено невелику кількість годин.

Якщо вивчення теми не завершено в межах семестру (чве­рті), то тематичне оцінювання за нею переноситься на на­ступний семестр (чверть). Якщо учень через поважну при­чину не зміг пройти оцінювання з окремої теми, то на його прохання це оцінювання може бути перенесене на інший термін, але не пізніше ніж на тиждень.

Для тематичного оцінювання навчальних досягнень уч­нів у журналі відводиться дві клітинки: для першого і мож­ливого повторного тематичного оцінювання. Учням дозво­ляється перескладати тему з метою підвищення балів.

Підсумкове оцінювання здійснюється наприкінці семест­ру та навчального року. Підсумкові бали за семестр визна­чаються за результатами тематичного контролю.

Семестрові бали виставляються за умови проходження учнем усіх запланованих тематичних оцінювань, відповідно виставляються й підсумкові бали за рік. У випускних (9-х і 11-х) класах передбачається проведення державної підсум­кової атестації з метою перевірки освітнього рівня учнів.

Бали за ведення зошитів з літератури виставляються в журнал один раз на семестр (півріччя).



Отже, форми оцінювання навчальних досягнень учнів — поточне, тематичне, підсумкове — на сучасному етапі набу­вають іншого характеру, стимулюючи учнів до підвищення рівня навчальних здобутків.

Таблиця

Рівні навчаль-них досягнень

Бали

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

1. Початковий

1

Учень може розрізняти об'єкт вивчення і відтворити деякі його елементи.




2

Учень фрагментарне відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення, виявляє здатність елементарно викласти думку.




3

Учень відтворює менше половини навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання.

II. Середній

4

Учень знає близько половини навчального матеріалу, здатний відтворити його відповідно до тексту підручника або пояснення вчителя, повторити за зразком певну операцію, дію.




5

Учень розуміє основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило.




6

Учень виявляє знання і розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його правильна але недостатньо осмислена. 3 допомогою вчителя здатний аналізувати, порівнювати, узагальнювати та робити висновки. Вміє застосовувати знання при розв'язуванні задач за зразком.

III. Достатній

7

Учень правильно, логічно відтворює навчальний матеріал, розуміє основоположні теорії і факти, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, частково контролює власні навчальні дії.




8

Знання учня є достатньо повними, він вільно застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях вміє аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв’язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його повна, логічна, обґрунтована, але з деякими неточностями.




9

Учень вільно володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в дещо змінених ситуаціях, вміє аналізувати і систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази у власній аргументації

IV. Високий

10

Учень володіє глибокими і міцними знаннями, здатний використовувати їх у нестандартних ситуаціях Самостійно визначає окремі цілі власної навчальної діяльності, критично оцінює окремі нові факти, явища, ідеї




11

Учень володіє узагальненими знаннями з предмета, аргументовано використовує їх у нестандартних ситуаціях, уміє знаходити джерело інформації та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми. Визначає програму особистої пізнавальної діяльності; самостійно оцінює різноманітні життєві явища і факти, виявляючи особисту позицію щодо них.




12

Учень має системні, дієві знання, виявляє неординарні творчі здібності у навчальній діяльності, вміє ставити і розв'язувати проблеми, самостійно здобувати і використовувати інформацію, виявляє власне ставлення до неї. Розвиває свої обдарування і нахили.


ОСНОВНІ ПІДРУЧНИКИ ТА НАВЧАЛЬНІ ПОСІБНИКИ

Зарубіжна література (підручник-

хрестоматія), Султанов Ю.І. та ін. 5 кл.

Вежа, 1999, 2001



Зарубіжна література (підручник-

хрестоматія), Півнюк Н.І. та ін. 5 кл.

Просвіта, 1999



Зарубіжна література (підручник-хрестоматія), Лісовський А. М., ПультерС.О.

6 кл. Вежа, 1998, 1999



Зарубіжна література (підручник-хрестоматія). Мірошниченко Л. Ф. та ін.

6 кл. Вежа, 2001



Зарубіжна література (підручник-хрестоматія), Півнюк Н.І. та ін. 6 кл.

Просвіта, 2000



Зарубіжна література (підручник-хрестоматія), Сафарян С.І., Тіунова Л. І.

7 кл. Вежа, 1999, 2000



Зарубіжна література (підручник-хрестоматія), Сафарян С.І. Дорофєсва Н.І.

7 кл. Вежа, 2001



Зарубіжна література (підручник- хрестоматія нововведених творів),

Ковбасенко Ю І, Куликова Л.І., 7—8 кл

Абрис, 2000



Зарубіжна література (підручник-хрестоматія), Сафарян С.І., Султанов Ю.І.

8 кл. Вежа, 2000



Зарубіжна література (підручник), Шалагінов Б.Б. 9 кл. Вежа, 1998, 2001

Зарубіжна література (хрестоматія), Шалагінов Б.Б. 9 кл. Вежа, 2001

Зарубіжна література (підручник-хрестоматія нововведених творів),

Ковбасенко Ю. І. 9—10 кл. Абрис, 2000

Зарубіжна література (підручник), Пронкевич О.В. 10 кл. Педагогічна преса, 1998, 2000

Зарубіжна література (хрестоматія), Пронкевич О.В. 10 кл. Педагогічна преса, 2000

Зарубіжна література (підручник), Чирков О. С. та ін. 11 кл. Вежа, 1999, 2001

Зарубіжна література (хрестоматія), Чирков О. С. та ін. 11 кл. Вежа, 2000

Зарубіжна література (підручник-хрестоматія нововведених творів), Ковбасенко Ю.І. 11 кл. Абрис, 2000

ДОДАТКОВІ ПІДРУЧНИКИ ТА НАВЧАЛЬНІ ПОСІБНИКИ

У світі зарубіжної літератури (посібник-хрестоматія), Мірошниченко Л.Ф. 5 кл. Просвіта, 1998.

У світі зарубіжної літератури (посібник-хрестоматія), Клименко Ж.В. 5—7 кл. БАО, 2001

Антична література-хрестоматія

Борецький МІ, 5-9 кл , Світ, 1999 Зарубіжна література (читанка-хрестоматія), Денисова Т.Н., Сиваченко Г.М. 5-6 кл. Освіта, 1998

Хрестоматія з російської літератури Ковальова Л.Л. 5-9 кл. Аверс, 1998 Зарубіжна література (читанка-хрестоматія) Денисова Т.Н., Сиваченко Г.М. 7-8 кл. Освіта, 1998

Зарубіжна література (посібник-хрестоматія), Міляновська Н.О.,

Соколовська Н.І. 7 кл. Підручники і посібники, 1998

Зарубіжна література (хрестоматія),

Мірошниченко Л.Ф. та ін. 9 кл. БАО, 2001

Зарубіжна література (хрестоматія),

Недайнова Т.Б. та ін. 9 кл. Вежа, 1997 Зарубіжна література (хрестоматія)

Гогусь Л.І. та ін. 10 кл. БАО, 2001 Зарубіжна література XIX ст.

(навчальний посібник) за ред.

Ніколенко О.М. 10 кл. Академія, 1999

Хрестоматія з російської літератури,

Ковальова Л.Л. 10-11 кл. Аверс, 1999 Зарубіжна література XX ст. (навчальний посібник-хрестоматія) у 2 ч., Денисова Т.Н., Сиваченко Г.М. 11 кл. Генеза, 2000 Зарубіжна література (хрестоматія)

Ісаєва 0.0. та ін. 11 кл. БАО, 2001 Зарубіжна література XX ст. (навчальний посібник), за ред. Ніколенко О.М. 11 кл. Академія, 1998

ЗМІСТ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 3



  1. КЛАС 6

  2. КЛАС . 11

  3. КЛАС . 16

  4. КЛАС . 21

  5. КЛАС 27



  1. КЛАС 35

  2. КЛАС 43

ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ 57

МЕТОДИЧНИЙ ДОДАТОК... 60

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ

У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ 75



ОСНОВНІ ПІДРУЧНИКИ ТА НАВЧАЛЬНІ ПОСІБНИКИ 78

ДОДАТКОВІ ПІДРУЧНИКИ ТА НАВЧАЛЬНІ ПОСІБНИКИ 78
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка