Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання зарубіжна література 5-11 класи Затверджено Міністерством освіти І науки України



Сторінка5/8
Дата конвертації29.04.2016
Розмір1.19 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

«Вишневий сад» — «лірична комедія» про Росію на зламі століть. Викриття внутрішньої неспроможності всіх форм російського життя. Багатозначність образів, їхній символіч­ний зв'язок з різними часовими верствами: минулим (Ра-нєвська, Гаєв, Фірс), теперішнім (Лопахін), майбутнім (Аня, Трофимов). Проблеми життєвого вибору інтелігенції на поч. XX ст., історичної долі Росії. Символічні значення образу вишневого саду. Асоціативний зв'язок між епізодами та ре­пліками; психологічний і символічний підтекст, функції ре­марок.

З бельгійської літератури

Моріс Метерлінк (1862—1949). Втілення принципів символістської драми в його творчості (концепція «теа-

_________________________

* Матеріали до огляду подані в анотаціях до драм

тру мовчання» та її подальше переосмислення, створен­ня «п'єси — бесіди душ»).



«Синій птах» — світла лірична феєрія про вищі цінності людського буття. Символічний сенс сюжету пошуків Си­нього птаха та символістська картина світу в п'єсі. Пробле­ми людських можливостей пізнання царини Невідомого, справжніх і штучних радощів життя. Образи Тільтіля та Мітіль — символ людства, що робить перші кроки в осяган­ні сенсу й гармонії буття. Символічні значення образів їх­ніх супутників. Багатозначність образу Синього птаха. Осо­бливості ремарок.

З англійської літератури

Джордж Бернард Шоу (1856—1950) - творець соціально-аналітичної «драми-дискусії». Сутичка різних точок зору — основа дії п'єс Шоу. Зображення героя як «носія ідей». Ана­літична спрямованість драм. Широке використання парадо­ксу — засобу дотепного викриття стереотипів мислення й соціального життя, застарілих норм моралі, «провокаційно­го» залучення глядача до полеміки.

«Пігмаліон» — зразок «драми-дискусії». «Осучаснення» античного міфу в п'єсі Б.Шоу. Демократична спрямова­ність критики суспільних уявлень про залежність духовно­го потенціалу людини від умов її народження та виховання. Конфлікт між науковими інтересами Хігінса та його мора­льною відповідальністю за долю Елізи — основа поле-міки навколо «експерименту над людиною». Сутність духовного переродження Елізи. Своєрідність ремарок. Сутність «відкритого фіналу», засоби комічного в п'єсі.

Тематичне оцінювання

ВСЬОГО НА ВИВЧЕННЯ КУРСУ - 68 ГОД

На текстуальне вивчення творів — 52 год На уроки розвитку мовлення — 8 год

На уроки повторення й узагальнення — 2 год На уроки додаткового читання — 2 год

На тематичне оцінювання 4 год

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ 10 КЛАСУ

Учні повинні знати:

  • найважливіші відомості про історико-культурну добу;

  • основні літературні напрямки та течії;

  • головні етапи життєвого й творчого шляху письменників;

  • сюжет, особливості композиції, системи образів вивче­них творів;

  • жанрові особливості прочитаних творів;

  • характерні особливості індивідуального стилю пись­менника;

— основні ознаки теоретичних понять, визначених програмою;

— тексти, рекомендовані програмою для вивчення напам'ять.


Учні повинні вміти:

  • вдумливо читати та критично аналізувати програмові
    твори;

  • визначати основну проблематику, сюжет, композицію,
    систему образів і виражально-зображувальні засоби мови;

  • характеризувати героїв твору (аналізувати й обговорю­вати логіку їхніх поглядів і вчинків, їхні уявлення про сенс життя), розкривати сенс етико-психологічних колізій;

  • виявляти авторську оцінку героїв, подій твору;

  • характеризувати концепцію та найважливіші особливості поетики художнього твору;

  • порівнювати твори, що належать до різних національно-культурних традицій (на рівнях окремих образів, сюжетів, тем, проблематики, поетики, літературно-естетичних систем);

  • обґрунтовувати свою оцінку прочитаних творів;

  • складати простий та складний план власного висловлювання;

  • створювати усні й письмові роботи, різні за обсягом, характером і жанром;

  • складати план та конспект літературно-критичних статей;

  • готувати доповідь чи реферат на літературну тему (за декількома джерелами).

11 КЛАС (68год)

І. ЛІТЕРАТУРА ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. (40 год)

ВСТУП (1 год)

Історико-соціальне тло доби: падіння імперій, революції, Перша світова війна, світова економічна криза, поява тота­літарних режимів. Вплив філософських, наукових, соціоло­гічних, культурологічних та ін. концепцій на формування світобачення людини XX ст. (Ф.Ніцше, З.Фрейд, К.Маркс, А.Бергсон, О.Шпенглер та ін.). Формування нових прин­ципів художнього мислення. Розкол літератури на елітарну та масову. Взаємини літератури з ідеологією (соцреалізм у СРСР, «залізна романтика» в Німеччині).



1. ПСИХОЛОГІЧНА ТА ЛІРИЧНА ПРОЗА, ВІРШІ У ПРОЗІ (2 год)

Традиції реалізму XIX ст. та їхня взаємодія з новими літературними течіями на поч. XX ст. Імпресіоністичні, на­туралістичні та неоромантичні тенденції у літературі цього періоду. Зближення лірики та прози, розквіт ліричної прози та віршів у прозі.



«Пісня про Буревісника» Максима Горького

або


«Легке дихання» І.Буніна

або


«Гранатовий браслет» О.Купріна

або


«Пісня над піснями» Шолом-Алейхема.

Максим Горький (Олексій Максимович Пєшков) (18681936). Трагічні суперечності життєвою і творчого шляху: «буревісник революції», автор «Несвоєчасних думок», «за­сновник соцреалізму». Вплив ніцшеанських та марксистсь­ких ідей на творчість письменника. Неоромантичні й реалі­стичні тенденції в прозі Горького, жанрове розмаїття твор­чості, новий тип героя.

«Пісня про Буревісника» — пам'ятка доби російських ре­волюцій; її вплив на настрої сучасників. Неоромантичні озна­ки, жанрові особливості, алегоричне значення образів, фо­льклорні традиції.

Теорія літератури. Поняття про неоромантизм, вірш у прозі.

Рекомендована література для додаткового читання:

Ма­ксим Горький. «Коновалов». «Стара Ізергіль». «Макар Чудра» (на вибір).

Іван Бунін (1870—1953). Життєвий і творчий шлях як при­клад трагічної долі російської творчої інтелігенції, змушеної після революції перебувати в еміграції. Художні особливості ліричної прози письменника, її зв'язок з його поетичною творчістю. Провідні теми й настрої бунінських оповідань.

«Легке дихання» — шедевр новелістики XX ст. Взаємо­зв'язок «жаги життя» і «відчуття смерті» у художньому світі письменника. Бунінська філософія кохання. Загибель геро­їні й безсмертя її зачарованої душі. Особливості сюжету, композиції та стилю оповідання, сенс його назви.

Теорія літератури. Фабула і сюжет. Імпресіонізм.

Рекомендована література для додаткового читання:

І. Бунін. «Антонівські яблука». «Сни Чанга». Цикл «Темні алеї» (2—3 оповідання -на вибір).

Олександр Купрін (1870—1938). Життєвий і творчий шлях. Купрін і Україна. Романтичне кохання — одна з провідних тем творчості письменника.

«Гранатовий браслет» — гімн «сильному, як смерть» ко­ханню. Життєва основа твору. Протиставлення в оповіданні справжнього кохання банальним взаєминам між чоловіком та жінкою. Моральний і символічний сенс загибелі Желткова. Символіка гранатового браслета, роль біблійних цитат у творі.

Рекомендована література для додаткового читання: О.Купрін. «Суламіф». «Гамбрінус». «Штабс-капітан Рибников» (на вибір).

Шолом-Алейхем (Шолом Рабинович, 1859—1916).

Життє­вий і творчий шлях. Шолом-Алейхем і Україна.

Гуманістичний пафос творів, щирість розповіді про люд­ське життя, увага до загальнолюдських моральних проблем.

«Пісня над піснями» як зразок ліричної прози початку XX ст. Відтворення побуту єврейського містечка, показ глибоких зв'язків сучасного життя з біблійною давниною у творі. Святкова атмосфера «юнацького роману» Шимека й Бузі. Ствердження ідеї нездійсненності мрії про ідеальне кохан­ня. Композиція твору та особливості оповідної манери ав­тора.

«Рекомендована література для додаткового читання:

С.Цвейг. Лист незнайомої».

2. МОДЕРНІСТСЬКА ПРОЗА НА ПОЧАТКУ XX СТ.

(5 год)

Огляд* (2 год)

Світоглядні й естетичні засади модерністського мистецт­ва, його художнє новаторство. Засновники європейської мо­дерністської прози: М.Пруст, Ф.Кафка, Дж.Джойс.



Марсель Пруст (1871 — 1922). «У пошуках утраченого часу» — «суб'єктивна епопея» XX ст., її складові та центральні проблеми (часу, міжлюдських взаємин, «присмерку» арис­тократичної культури, пошуку сенсу буття, пам'яті). Модер­ністські принципи сюжетотворення та зображення світу че­рез всеосяжну свідомість головного героя. Витонченість пси­хологічного аналізу. Засоби відтворення вільного потоку спогадів та асоціацій.

Джеймс Джойс (1882—1941). Головні етапи творчої ево­люції. Модерністський ракурс зображення любовних узає-мин, настанова на поєднання «миті» й «вічності», драматиз­му та іронії в есе «Джакомо Джойс». «Улісс» як «роман од­ного дня» та епопея вічної «одіссеї» людського духу. Перехрещення міфологічного й сучасного шарів у творі. Центральні постаті роману, провідні сюжетні лінії. «Потік свідомості».

Теорія літератури. Поняття про модернізм, «потік свідо­мості».

________________________________

* Як текстуальні ілюстрації рекомендуються уривки з І розділу роману «На Сваннову сторону» М.Пруста, есе «Джакомо Джойс» або уривки з другого епізоду «Улісса» Дж.Джойса.



З австрійської літератури

Франц Кафка (1883-1924)

«Перевтілення» (3 год)

Життєвий і творчий шлях письменника. Головні конфлі­кти життя, що визначили проблематику творчості: боротьба з батьком, суперечливе ставлення до одруження, двоїсте ста­влення до власної творчості. Зображення трагедії відчужен­ня особистості в новелі «Перевтілення». Образ Замзи як гро­тескний літературний «автопортрет» письменника й уособ­лення типу «маленької людини» XX ст. Внутрішні супе­речності головного героя. Розкриття абсурдності світового буття у творі. Особливості композиції, сенс центральної ме­тафори, специфіка використання фантастичних елементів.



Теорія літератури. Поглиблення понять про модернізм, гротеск.

Тематичне оцінювання

3. АВАНГАРДИСТСЬКІ Й МОДЕРНІСТСЬКІ ТЕНДЕНЦІЇ В ПОЕЗІЇ (14 год)

ЗАХІДНА ПОЕЗІЯ (5 год)

Огляд (1 год)

Пошуки нових засад і форм зображення світу й відтво­рення людських почуттів у західній поезії на поч. XX ст. Широкий спектр літературних течій та їх художніх про­грам. Найвідоміші представники авангардистської й мо­дерністської течій першої половини XX ст. (П.Елюар, Т.С.Еліот, Г.Тракль, Ф.Гарсіа Лорка, В. Незвал, К.І.Галчинсь-кий та ін.).



З французької поезії

Ґійом Аполлінер (Вільгельм Аполлінарій Костровицький) (1880-1918)

«Міст Мірабо», «Молочна Путь, сяйлива сестро...», «Зарі­зана голубка й водограй» та ін. (2 год)

Ґійом Аполлінер як чільна постать європейського аванга­рду; сутність його поетичної реформи. Змалювання почут­тів особистості в урбанізованому динамічному світі; засоби створення епічної панорами міста та Всесвіту в поезіях збі­рки «Алкоголі. Вірші 1898—1913 рр.». Задум «Каліграм». Осмислення трагедії Першої світової війни в поезії «Заріза­на голубка й водограй»; символіка образів та новаторство візуального оформлення твору.



Теорія літератури. Поглиблення поняття про верлібр. Монтаж.

Для вивчення напам 'ять. Ґійом Аполлінер. «Міст Мірабо».

Рекомендована література для додаткового читання:

Ґі­йом Аполлінер. «Лорелея». «Маленьке авто». «Зона» (на вибір).

З австрійської літератури

Райнер Марія Рільке (1875-1926)

«Орфей. Еврідіка. Гермес». «Сонети до Орфея» (1,1) (2 год)

Життєвий і творчий шлях поета. Рільке й Україна.

Філософські здобутки збірки «Нові поезії». Пошук духо­вної єдності «Я» зі світом, прагнення з'єднати сучасність і античну давнину, широке бачення світобудови у віршах збі­рки. Відображення в творі «Орфей. Еврідіка. Гермес» прові­дних мотивів лірики Рільке: взаємозв'язку життя й смерті, трагічних розривів у взаєминах чоловіка та жінки, сутності й покликання мистецтва. Образ Орфея (Сонет І, 1) як пер­соніфікація сили мистецтва, що приборкує природу й оду-хотворює світ.

Рекомендована література для додаткового читання:

Р.М.Рільке. «Осінній день». «Пантера». «Сонети до Орфея» (на вибір).

Тематичне оцінювання

РОСІЙСЬКА ПОЕЗІЯ (9 год)

Огляд (1 год)

«Срібне століття» російської поезії. Розквіт релігійно-фі­лософської думки на межі XIX—XX ст. (В Соловйов, М.Федоров, М.Бердяєв, П.Флоренський, та ін). Розмаїття літера­турних напрямків, течій та шкіл у поезії. Символізм (Д.Мережковський, К.Бальмонт, В.Брюсов, О.Блок, А.Бєлий та ін.). Акмеїзм (М.Гумільов, Анна Ахматова, О.Мандельштам). Футуризм (В.Хлєбников, В.Маяковський та ін.). «Нові селянські» поети (М.Клюєв, С.Єсенін та ін.). Поети поза літературними угрупо­ваннями (М.Волошин, М.Цвєтаєва, Саша Чорний та ін.). Тра­гічні долі митців «Срібного століття».



Олександр Блок (1880—1921)

«Незнайома», «Про доблесті, про подвиги, про славу...», «Весно, весно, без меж і без краю...» (2 год)

Творчість О. Блока — вершина російського символізму. Найвідоміші поетичні цикли, головні мотиви й провідні си­мволи блоківської лірики. Образ Незнайомої як втілення Вічної Жіночості; його протиставлення світу ницої прози жит­тя. Ідеї «двобою з життям» та «любові-ворожнечі» до нього у поезії «Весно, весно, без меж і без краю...» Мотиви втрати кохання й сенсу життя, трагічної самотності у вірші «Про доблесті, про подвиги, про славу...» Центральні символи твору.



Теорія літератури. Поглиблення поняття про символізм, символ.

Для вивчення напам'ять. О.Блок. «Незнайома». «Про до­блесті, про подвиги, про славу...» (на вибір).

Рекомендована література для додаткового читання: О.Блок.«Яка жага безумна — жить...». «Дівчина в церкві спі­вала в хорі...». «Скіфи». «Дванадцять» (на вибір).

Анна Ахматова (Анна Горенко) (1889—1966)

Зі збірок «Вечір» або «Біла зграя» (2—3 вірша на вибір). Реквієм (2 год)

Розвиток засад акмеїзму в поезії Анни Ахматової. Твор­чість Ахматової — яскраве явище жіночої поезії XX ст. «Поезія втрат» ранньої Ахматової, її художні особливості: загостре­ність і драматизм переживань, психологічна деталь, лаконізм, аскетичність художніх засобів, побутова інтелігентська мова.



«Реквієм» — пам'ятка доби сталінського терору. Створен­ня в поемі узагальненого портрету народного страждання, розкриття єдності материнської трагедії ліричної героїні і країни, проблема історичної пам'яті у творі. Жанрово-сти­льова поліфонія поеми, біблійні символи (Богоматір, хрест, апокаліптична зірка).

Теорія літератури. Поняття про акмеїзм. Поглиблення по­няття про поліфонізм, психологізм.

Рекомендовані література для додаткового читання: М.Гумільов. М.Цвєтаєва. З віршів (4—5 поезій на вибір).

Володимир Маяковський (1893—1930)

«Послухайте!», «А ви змогли б?», «Лілічко! Замість листа» (2 год)

Трагічна доля поета. Рання лірика В.Маяковського як зра­зок російського футуризму. Пафос самоствердження й са­мовиявлення поетичного «Я» в поезіях. Відтворення пульсу сучасної цивілізації, життя індустріального міста, мови ву­лиці. Віра в перетворювальну силу поетичного мистецтва. Масштабність любовних почуттів ліричного героя. Новаторство поезії Маяковського: експресивна функція ритму й рими, ораторські прийоми та інтонації, використання уосо­блень, розгорнутих метафор, гіпербол.



Теорія літератури. Поняття про футуризм.

Для вивчення напам'ять. В.Маяковський. «Послухайте!»

Рекомендована література для додаткового читання: В.Хлєбников. З віршів (2—3 поезії на вибір).

Борис Пастернак (1890—1960)

«Цей лютий! Час для сліз і віршів...». «Зимова ніч» («Мело, мело по всій землі...»). «У всьому хочу я дійти самої суті...». «Визначення поезії» (2 год)

Життя і творчий шлях митця. Еволюція від футуристсь­ких формальних пошуків до філософсько-поетичного осяг­нення «вічних тем». Особливості пейзажної лірики: одухо­твореність образів природи, передача настроїв потрясіння, захвату буттям; лейтмотивні образи (злива, заметіль, свіча, сад). Ствердження ідеї спорідненості життя й творчості, «по­буту й екстатичності». Усвідомлення поетичної творчості як засобу проникнення у сутність речей і буття. Музичність і яскрава мальовничість пастернаківських поезій.



Теорія літератури. Поняття про філософську лірику, зву­копис, художню деталь у ліричному творі.

Для вивчення напам'ять. Б.Пастернак. «У всьому хочу я дійти самої суті...». «Цей лютий! Час для сліз і віршів...» (на вибір).

Рекомендована література для додаткового читання: О.Мандельштам. З віршів (2—3 поезії на вибір).

Тематичне оцінювання

4. ПРОЗА Й ДРАМАТУРГІЯ 30-Х РОКІВ (11 ГОД)

Огляд (1 год)

Світосприйняття «втраченого покоління» в 30-ті роки (Е.Хемінгуей, Е.М.Ремарк). Історико-соціальне тло розкві­ту літератури антиутопії, її предтечі («Ми» Є.Замятіна, «Пре­красний новий світ» О.Гакслі, «Війна з саламандрами» К.Чапека, «Котлован» А.Платонова). Подальший розвиток модернізму (В.Фолкнер, Г.Гессе). Розвиток драми.



З німецької літератури

Томас Манн (1875-1955)

«Маріо і чарівник» (2 год)

Творчий шлях письменника, його активно-гуманістична життєва позиція. Конфлікт бюргерської й декадентської культури, пошуки виходу з кризи гуманізму — філософське підґрунтя «великих романів» Т.Манна.



«Маріо і чарівник». Відтворення в новелі тривожної єв­ропейської атмосфери 30-х рр., просякнутої фашистськими ідеями. Зображення ситуації «маніпулювання натовпом». Вті­лення в образі гіпнотизера «сильної особистості», котра має загадкову владу над людьми; викриття антигуманної сутно­сті цієї влади. Перемога людського розуму та гідності — сенс бунту Маріо. Художні особливості новели.

Теорія літератури. Поняття про лейтмотив. Розвиток жа­нру новели у XX ст.

Рекомендована література для додаткового читання: Т.Манн. «Смерть у Венеції». «Тоніо Крегер» (на вибір).

З російської літератури

Михайло Булгаков (1891—1940)

«Майстер і Маргарита» (5 год)

Життєвий і творчий шлях. М.Булгаков і Україна.



«Майстер і Маргарита». Історія створення, художні дже­рела роману. Широта філософсько-етичної проблематики тво­ру: питання про співвідношення добра й зла, морального вибору, справедливості й відповідальності, взаємин особис­тості з владою, покликання мистецтва тощо. Світ біблійної давнини, радянської сучасності й фантастичної «демоніади» в творі. Сатиричне змалювання Москви 30-х рр., галерея радянських обивателів і функціонерів. Ствердження цінності творчості і кохання та їхньої рятівної сили в долях Май­стра і Маргарити. Переосмислення євангельських сюжетів і образів у творі, прийом «роману в романі». Образи Воланда та його почту; іронія та гротеск у картинах зіткнення демо­нічних сил із московською дійсністю Особливості компо­зиції, художнього часу й простору, наскрізні мотиви.

Теорія літератури. Поняття про модерністський роман. Поглиблення понять про гротеск та іронію.

Рекомендована література для додаткового читання: А.Платонов. «Котлован».

З німецької літератури

Бертольт Брехт (1898—1956)

«Матінка Кураж та її діти» (3 год)

Життєвий і творчий шлях драматурга. Передумови й сут­ність брехтівської реформи драми, основні принципи «епіч­ного театру».



«Матінка Кураж та її діти» — драма-пересторога напере­додні Другої світової війни. Історико-літературні джерела та сучасний політичний підтекст твору, його антивоєнний пафос й алегоричний сенс. Втілення в образах дітей Кураж трагічної долі людських чеснот в умовах війни: сміливості (Ейліф), чесності (Швейцаркас) і доброти (Катрін). Образ Кураж — пророча метафора майбутнього Німеччини. «Ефект очуження» та інші ознаки «епічного театру» в творі.

Теорія літератури. Поняття про драму-притчу, «епічний театр», «ефект очуження».

Рекомендована література для додаткового читання:

Б.Брехт. «Життя Галілея».

Тематичне оцінювання

5. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА

У ДЗЕРКАЛІ ЛІТЕРАТУРИ (7 год)

ПРОЗА (5 год)

З французької літератури

Альбер Камю (1913-1960)

«Чума» (4 год)

Вплив екзистенціалістських ідей на творчість А.Камю.



«Чума». Художнє осягнення подій Другої світової війни у світлі екзистенціалістської філософії в романі. Алегоричне зображення французького Руху Опору та «дослідження» ек­зистенціалістської ситуації зіткнення людини з вселенським абсурдом як підтекст сюжету про боротьбу оранців з чумою. Екзистенціалістська забарвленість проблем пізнання сенсу буття в «пограничній ситуації», бунту й свободи людини в світі, «де Бог помер». Персоніфікація різних можливостей мо­рального вибору в образах Ріє, Тарру, Грана, отця Панлю, Рам-бера, Коттара. Символіка чуми. Особливості художнього часу й простору, образу автора та жанру «роману-хроніки».

Теорія літератури. Поняття про літературу екзистенціаліз­му, роман-притчу.

Рекомендована література для додаткового читання: А.Камю «Сторонній».

З німецької літератури

Генріх Белль (1917-1985)

«Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...» (1 год)

Особистий досвід участі у Другій світовій війні та його вплив на творчість письменника.



«Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...». Осуд антигуманної сутності війни, розкриття її руйнівних наслідків для цивілізації та душі. Мотив національної провини й відпові­дальності за розв'язання війни. Головний герой як фізично й духовно скалічена нацистським режимом «маленька лю­дина» без майбутнього, жертва антигуманної ідеології. Кон­траст шкільних ілюзій та воєнної дійсності. Функції обірва­ної цитати у творі.

Рекомендована література для додаткового читання: Г.Белль. «Мовчання доктора Мурке». «Дім без господаря» (на вибір).

ПОЕЗІЯ (2 год)

З російської літератури

Олександр Твардовський (1910—1971)

«Я загинув під Ржевом». «Василь Тьоркін» (окремі уривки) (1 год)

Змалювання трагічної правди війни у вірші «Я загинув під Ржевом» та в поемі «Василь Тьоркін». Війна як тяжке випробування, що вимагає «загальнонародної роботи». Вті­лення в образі Тьоркіна непоказного героїзму, життєвої му­дрості, щирості, народного гумору. Фольклорні традиції в творі. Вплив поеми на сучасників.


1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка