Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання зарубіжна література 5-11 класи Затверджено Міністерством освіти І науки України



Сторінка1/8
Дата конвертації29.04.2016
Розмір1.19 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Головне управління змісту освіти



ПРОГРАМИ

ДЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

З УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ НАВЧАННЯ

ЗАРУБІЖНА

ЛІТЕРАТУРА

5-11

класи

Затверджено

Міністерством освіти і науки України

(Лист Міністерства освіти і науки України

№ 1/11-3580 від 22.08.2001)

Програми підготували:



Н.Дорофеєва, О.Ісаєва, Ж. Клименко, О. Корнієнко,

Л.Мірошниченко, Рудаківська, Б. Шалагінов (керівник

авторського колективу)

© Міністерство освіти і науки України, 2001

© Н.Дорофеєва, О.Ісаєва, Ж.Клименко та ін., 2001

Електронна версія

Інститут засобів навчання АПН України



ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Предмет «Зарубіжна література — важлива складова літературної освіти українських школярів.

Об'єкт вивчення курсу — кращі твори зарубіжних авторів.

Мета предмета — залучити школярів до скарбниці світо­вої літератури, а через неї — до фундаментальних цінностей культури у взаємодії їхніх конкретно-історичних та загаль­нолюдських значень Пропонуючи учням кращі зразки ху­дожньої літератури, курс зарубіжної літератури має дати за­гальне уявлення про перебіг літературного процесу, репрезентувати найважливіші етапи розвитку культури, а також ознайомити з національною своєрідністю та загальнолюд­ською цінністю включених до програм творів. Відповідно до сучасних пріоритетів в українській школі предмет «Зару­біжна література» покликаний сприяти формуванню особистості, її духовно ціннісних орієнтацій, культурно-пізнава­льних інтересів, естетичного смаку.

Курс «Зарубіжна література» має вирішувати такі головні завдання:



  • ознайомлювати з духовними здобутками й художніми відкриттями зарубіжної літератури, сприяти перетворенню духовних цінностей, закарбованих у літературних творах, в індивідуальний досвід учнів;

  • вчити школярів сприймати літературний твір як мистецьке явище, розуміти його художню своєрідність, особли­вості індивідуального стилю автора, розглядати його в кон­тексті розвитку культури;

  • розвивати почуття і мислення школярів, їхню читаць­ку культуру та творчі здібності, сприяти їхньому індивідуальному самовиявленню;

  • розширювати читацький досвід учнів, прищеплювати критерії для орієнтації на ринку сучасних друкованих ви­дань, вчити самостійно вибирати книжку та спілкуватися з нею ознайомлювати школярів із кращими перекладами та українськими майстрами перекладу;

— виховувати в учнях толерантність до іншої точки зору, повагу до інших національних традицій, формувати вміння бачити світовий контекст української літератури і через нього на новому рівні усвідомлювати її національну своєрідність й здобутки та внесок у розвиток світової культури, готувати школярів до життєдіяльності у полікультурному просторі.

Концепція програм ґрунтується на таких принципах:



  • антропологічному згідно з яким у центрі уваги — особистість учня, її творчий саморозвиток та самовиявлення, духовно-ціннісні засади її буття;

репрезентативному, згідно з яким на кращих художніх зразках демонструються здобутки зарубіжної літератури від давнини до сьогодення, своєрідність поетики авторів, наці­ональних традицій, літературно художніх напрямків, течій і шкіл, історико-культурних етапів;

взаємозв'язку аксіологічного, естетичного і культурологічного підходів до вивчення художнього твору в школі;

— збалансованості між вимогами сучасної літературознавчої науки і доступністю творів для учнівського сприйняття (у відборі текстів, їх структуруванні тощо).

Запропонована структура курсу відповідає основним сту­пеням середньої школи:

I (5—8 класи) — пропедевтичний блок;

II (9—11 класи) — історико-літературний блок.



Пропедевтичний блок складається з двох частин. У 5—7 класах твори, що вивчаються, згруповані за жанрово-тематичним принципом. У 8 класі дається мініатюрна модель літературного процесу, що в доступній учням конкретного віку формі репрезентує найважливіші фази його розвитку Це дає змогу на якісно новому рівні узагальнити вивчене у 5—7 класах та закласти фундамент під наступний етап — вивчення історико-літературного курсу.

Матеріал історико-літературного блоку розподілено таким чином: у 9 класі вивчають період від найдавніших пам'яток світової літератури до початку XIX ст.; у 10 класі — від другої половини XIX до межі XIX і XX ст.; в 11 класі — літературу XX ст. Такий розподіл зумовлений пізнавальними можливостями й читацькими інтересами учнів 9—11 кла­сів: духовно-естетичний досвід людства останніх двох століть їм ближчий, ніж той, що міститься у пам'ятках літера­тури античності чи середньовіччя, відтак саме його доцільно у школі вивчати докладніше. Ґрунтуючись на репрезентати­вному принципі, програми 9—11 класів представляють сис­тематичний курс як послідовний ланцюг монографічних і оглядових тем.

До програмних анотацій додаються рубрики:

— «Теорія літератури», що окреслює мінімум теоретико-літературних понять, необхідних учням для розуміння, ана­лізу та оцінки художнього твору; її зміст визначено з ура­хуванням тих знань і вмінь, які учні набувають вивчаючи українську літературу,

«Виразне читання», що орієнтує вчителя на відпрацювання основних елементів логіки та техніки читання, а від­так сприяє розвитку уважного вчитування в текст і творчому ставленню до прочитаного;

«Вивчення напам'ять», що слугує збагаченню читацької ерудиції школярів;

«Рекомендована література для додаткового читан­ня», що виступає ланкою, яка поєднує вивчення програмо­вих текстів та самостійне читання учнів, а також є резе­рвом для можливої заміни одного твору іншим (на вибір учителя).

Міжпредметні зв'язки та зіставлення певних літератур­них і мистецьких явищ має здійснюватися постійно, при цьому особливу увагу слід приділяти зв'язкам між україн­ською та зарубіжною літературами. У класах із поглибленим вивченням іноземної мови рекомендується, по можливості, доповнювати аналіз перекладного твору роботою з ори­гіналом.

Програми містять перелік основних вимог до знань і вмінь учнів, критерії для оцінки рівня їхнього розуміння творів, а також рекомендації щодо творів для самостійного читання

У програмах визначено години:

— для програмових розділів, окремих тем і текстуального вивчення творів;

— для уроків повторення й узагальнення вивченого мате­ріалу;

— для уроків розвитку мовлення;

для уроків додаткового читання;

— для уроків виразного читання (у пропедевтичній частині);

— для проведення тематичного оцінювання.

Програми передбачають творчий підхід учителя до ви­кладання курсу зарубіжної літератури. У деяких темах про грам 9—11 класів учителеві запропоновано низку творів, з якої він самостійно обирає один для текстуального вивчен­ня. Вчитель також може замінювати твори, рекомендовані програмами для обов'язкового вивчення, текстами, зазначе­ними у рубриці «Рекомендована література для додаткового читання» (до 20 %). Крім того, він має право змінювати кількість годин, передбачених для вивчення оглядових і монографічних тем (у межах розділу), для проведення бесід із додаткового читання та уроків розвитку мовлення, виносити на уроки додаткового читання твори, рекомендовані про­грамами для самостійного читання. На власний розсуд і вра­ховуючи різні форми тематичного контролю, вчитель роз­поділяє визначені програмами години для проведення тематичного оцінювання.

У методичному додатку подано рекомендації щодо відпра­цювання на уроках зарубіжної літератури міжлітературних і міжпредметних зв'язків та використання наочності і ТЗН.


  1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка