Програма занять з педагогічними працівниками навчального закладу з формування психологічної компетентності



Скачати 176.38 Kb.
Дата конвертації09.09.2017
Розмір176.38 Kb.
ПРОГРАМА ЗАНЯТЬ З ПЕДАГОГІЧНИМИ ПРАЦІВНИКАМИ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ З ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

ВИД РОБОТИ

ЗМІСТ РОБОТИ

ДАТА

УЧАСНИКИ

ЗАВДАННЯ


2012 – 2013 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

Круглий стіл

«Особливості роботи класного керівника: проектування особистісного розвитку учнівських колективів. Заняття з елементами тренінгу як метод згуртування учнів класу».

24.08.2012

Класні керівники

Ознайомити з особливостями планування виховної роботи класних керівників з особистісно-орієнтованим змістом - на основі результатів комплексної психолого-педагогічної діагностики учнів, з врахуванням основних проблем та потенційних можливостей кожного учня, окремих груп та класного колективу в цілому.

Психолого-педагогічний семінар

«Психолого-педагогічний супровід адаптації учнів 1-х класів до нових умов навчання»

4.09.2012

(щороку)


Класні керівники 1-х класів

Інформувати про особливості процесу адаптації п’ятикласників, надати рекомендації щодо організації виховної роботи з класними колективами

Тренінг

«Що перетворює людей на команду»

10.09.2012




Формувати навички групового співробітництва; самомотивації, прагнення до самоактуалізації педагогів на основі внутрішнього потенціалу; навички володіння собою в різних ситуаціях.

Психолого-педагогічний консиліум

«Особливості адаптації учні 1-х класів до навчання у гімназії»

29.10.12

Педагоги, що викладають у 1-х кл., класні кер. 1-х кл.

Ознайомити учасників консиліуму з результатами діагностичних досліджень учнів. Визначити та обговорити стратегію психолого-медико-педагогічного супроводу групи «психологічно благополучних» дітей та дітей групи “ризику” в нових освітніх умовах.

Заняття з елементами тренінгу

«Майстерня класного керівника»

Під час осінніх канікул

Класні керівники

Презентація класними керівниками корекційно – виховних сценаріїв роботи з учнівськими колективами.


Психолого-педагогічний семінар

«Робота з учнівським колективом. Діти – аутсайдери. Як допомогти?»

30.11.2012

Педагоги

Інформувати педагогів щодо особливостей роботи з дітьми групи ризику - ізольованими, відторгнутими. Виробити шляхи профілактики явища «неприйняття» в учнівських колективах.

Аналіз результатів діагностики

Конструювання задач особистісного розвитку учнів

Грудень 2012 р.

Класні керівники

Ознайомити класних керівників з результатами діагностичних досліджень учнівських колективів, визначити стратегію психолого-педагогічного супроводу групи «психологічно благополучних» дітей та дітей групи “ризику” на ІІ семестр 2012-2013 н.р.

Психологічна гра

«Острів»

3.01.13р.

Педагоги

Продемонструвати учасникам важливість чітко налагодженої взаємодії між спеціалістами, визначити бар’єри, що заважають продуктивній взаємодії.

Практичний семінар

«Збереження життя і здоров’я гімназистів. Профілактика всіх форм насильства в учнівському середовищі»


5.02.13 р.

Педагоги

Інформування педагогів з питань попередження, виявлення та подолання насильства у сім’ї та в учнівському середовищі, наведення конкретних прикладів даного явища.

Психолого-педагогічний консиліум

«Урахування індивідуальних особливостей учнів при розподілі у профільні класи»

Березень 2013 р.

(щороку)


Педагоги, що читають у 5-х кл.

Ознайомити учасників консиліуму з результатами діагностики – спостережень, експертних опитувань педагогів і батьків, діагностичних досліджень дітей.

Тренінг

«Стратегія особистісного і професійного самовдосконалення».

Квітень 2013р.

Класні керівники

Формувати навички групового співробітництва; самомотивації, прагнення до самоактуалізації педагогів на основі внутрішнього потенціалу; навички володіння собою в різних ситуаціях.

Аналіз результатів діагностики

Конструювання задач особистісного розвитку учнів.

Травень 2013 р.

Класні керівники

Ознайомити класних керівників з результатами діагностичних досліджень учнівських колективів, визначити стратегію психолого-педагогічного супроводу групи «психологічно благополучних» дітей та дітей групи “ризику” на І семестр 2013-2014 н.р.

2013 – 2014 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

Практичний семінар

«Психолого - педагогічне проектування особистісного розвитку учнів»

10.09.13 р.

Класні керівники

Планування змісту роботи класного керівника за технологією психолого-педагогічного проектування особистісного розвитку учнів.

Тренінг

«Формування навичок ефективної взаємодії»

Жовтень 2013р.

Класні керівники

Формувати навички групового співробітництва; самомотивації, прагнення до самоактуалізації педагогів на основі внутрішнього потенціалу; навички володіння собою в різних ситуаціях.

Психолого –педагогічний консиліум (по паралелях)

«Психолого - педагогічне проектування особистісного розвитку учнів»

Під час осінніх канікул

(щороку)


Педагоги

Виявлення характеру й причин відхилень у навчанні й поведінці учнів (як негативного, так і позитивного плану); розробка програми виховних заходів, спрямованих на корекцію відхилень чи на подальший розвиток здібностей, талантів; обговорення й прийняття рішень з приводу конфліктних ситуацій

Практичний семінар

«Профілактика дидактогеній в шкільному середовищі»

Листопад 2013р.

Педагоги

Ознайомити учасників з поняттям дидактогеній, причинами їх виникнення та формами проявів; формувати внутрішню позитивну мотивацію до процесу взаємодії в системі „учень-вчитель”.

Консультації для класних керівників

Конструювання задач особистісного розвитку учнів

Січень 2014 р.

Класні керівники

Ознайомити класних керівників з результатами діагностичних досліджень учнівських колективів, визначити стратегію психолого-педагогічного супроводу групи «психологічно благополучних» дітей та дітей групи “ризику” на ІІ семестр 2013-2014 н.р. Аналіз творчих проектів класних керівників.

Практичний семінар

«Емоційне вигорання. Шляхи профілактики»

Січень 2014р.

Педагоги

Проінформувати педагогів про наявні методи профілактики й боротьби зі стресом.

Заняття з елементами тренінгу

«Перешкоди на шляху становлення особистості підлітка»

Квітень 2014 р.

Педагоги

Визначити небезпеки які зустрічаються на шляху становлення особистості підлітка.

Визначити роль, родини, школи, громади у профілактичній роботі. Спланувати конкретні дії та особисту участь учасників у профілактиці девіантної поведінки підлітків.



Аналіз результатів діагностики

Конструювання задач особистісного розвитку учнів.

Травень 2014р.

Класні керівники

Ознайомити класних керівників з результатами діагностичних досліджень учнівських колективів, визначити стратегію психолого-педагогічного супроводу групи «психологічно благополучних» дітей та дітей групи “ризику” на І семестр 2014-2015 н.р.

Консультація

Нарада при заст. дир. з ВР

12.05.14 р.

Адміністрація

Підсумки роботи за технологією психолого-педагогічного проектування.

2014-2015 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

Тренінг

«Упевненість у собі як показник компетентності вчителя»

Жовтень 2014 р.

Класні керівники

Формувати навички групового співробітництва; самомотивації, прагнення до самоактуалізації педагогів на основі внутрішнього потенціалу; навички володіння собою в різних ситуаціях.

Психолого – педагогічний семінар

«Урахування психологічних аспектів при активізації пізнавальних інтересів учнів»

Листопад 2014 р.

Педагоги

Ознайомити педагогів з умовами від яких залежить ступень пізнавальної активності учнів, визначити методи активізації пізнавальних інтересів учнів.

Тренінг

«Психологія вирішення конфліктів»

Січень

2015 р.


Педагоги

Ознайомити учасників з особливостями виникнення та вирішення педагогічних конфліктів, їх функціями, різновидами,особливостями регулювання; формувати внутрішню позитивну мотивацію до процесу взаємодії в системі „учень-вчитель”.

Психолого – педагогічний семінар

«Учитель і проблеми дисципліни»

Березень 2015 р.

Педагоги

Ознайомити педагогів з причинами поганої поведінки учнів, визначити шляхи профілактики та корекції негативних проявів.

Тренінг

«Роль психологічної установки в житті людини»

Квітень 2015 р.

Педагоги

Ознайомити педагогів з можливостями зміни життєвого сценарію, пояснити важливість різних установок в житті та психологічний зміст казок, як установок на майбутнє.

Аналіз результатів діагностики

Конструювання задач особистісного розвитку учнів.

Травень 2015 р.

Класні керівники

Ознайомити класних керівників з результатами діагностичних досліджень учнівських колективів, визначити стратегію психолого-педагогічного супроводу групи «психологічно благополучних» дітей та дітей групи “ризику” на 2015-2016 н.р.

2015 – 2016 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

Аналіз результатів діагностики

Нарада при директору

Серпень 2015 р.

Адміністрація

Аналіз результатів реалізації проекту.

Конференція

«Вплив особистості педагога на формування особистості вихованців»

Жовтень 2015 р.

Педагоги

Ознайомити педагогічний колективів з результатами діагностичних досліджень індивідуально - психологічних особливостей учнів та учнівських колективів. Вироблення стратегії психолого -педагогічного супроводу групи «психологічно благополучних» дітей та дітей групи “ризику” в нових освітніх умовах.



  1. Психологічна компетентність педагога

Педагогічний працівник, вчитель є основною одиницею системи освіти. Завдання кожного педагога - створити умови для задоволення потреб пізнавального, комунікативного, інтелектуального, творчого, фізичного розвитку школярів відповідно до їх індивідуально - вікових особливостей, здібностей, таланту. Ця робота передбачає глибокий, науковий психолого-педагогічний супровід.

Учитель повинен не тільки досконало знати свій предмет, а й володіти психологічними знаннями і педагогічною майстерністю, вивчати внутрішній світ дитини, її родину, корегувати міжособистісні взаємини в колективі, які позитивно чи негативно впливають на емоційний, інтелектуальний, соціальний розвиток дитини.

Кожен педагог повинен бути психологічно освічений. «Педагог професійно працює з людьми, а тому повинен володіти знаннями про людину та її освіту на всьому життєвому шляху» [11 , с. 207]. До цього необхідно додати , що кожен педагог повинен бути ще й психологічно компетентний, тобто здатний ефективно використовувати психологічну освіченість на практиці.

Психологічна компетентність - це сукупність знань , умінь і навичок з психології; чіткість позиції щодо ролі психології в професійній діяльності педагога; вміння використовувати психологічні знання в роботі; вміння бачити за поведінкою дитини її стан, рівень розвитку пізнавальних процесів, емоційно - вольової сфери, рис характеру, здатність орієнтуватися, оцінювати психологічну ситуацію у відносинах з дитиною і колективом дітей та обирати раціональний спосіб спілкування.

Психологічна компетентність це інтегрована характеристика рівня професійної підготовленості педагога, яка базується на фундаментальних психолого-педагогічних знаннях і вироблених комунікативних уміннях, що проявляються у єдності з особистими якостям. Основні критерії психологічної компетентності - спрямованість на учня як провідну цінність педагогічної діяльності, потреба в самопізнанні та самовдосконаленні, пошук вдосконалення своєї діяльності.

Високий рівень психологічної компетентності дозволяє педагогу доцільно використовувати особистісні ресурси, оптимізувати професійну активність, актуалізувати приховані можливості дітей, ефективно моделювати педагогічну ситуацію, прогнозувати розвиток особистості, аналізувати результати своєї діяльності.

Термін « психологічна компетентність » набагато ширше поняття ніж термін «психологічна грамотність»,до нього необхідно включати професійно - дієвий компонент, особистісні установки на сприйняття і використання психологічної інформації. З вищесказаного Лазаренко Л.А. виділяє наступні блоки (структурні елементи ): блок психологічних знань, блок "Я - концепції", блок активності, блок саморегуляції, блок професійної самосвідомості.


  1. Значення психологічної компетентності в професійній діяльності педагога

Сьогодні кожен педагог повинен знати основи вікової психології та фізіології. Щоб усвідомлювати механізми управління фізичним і психічним вихованням і використовувати ці знання у своїй роботі , педагогу потрібно знати закономірності життєдіяльності організму і функціональних систем. Пізнання закономірностей роботи вищої нервової діяльності дозволяє педагогу свідомо, з розумінням використовувати розвиваючі та навчальні технології, що сприяють оптимальному розвитку людини.

Отже, педагогічна діяльність тісно пов'язана з психологією, психологічними знаннями. Якщо психологія як наука вивчає закони розвитку психіки людини, то педагогіка створює закони управління розвитком особистості. Все, чим займається педагогіка - виховання, освіта, навчання людини - це цілеспрямований розвиток психіки людини[4].

Для вирішення будь-яких педагогічних проблем успішно використовують певні психологічні прийоми, знання яких допомагає педагогу бути більш компетентним і ефективним у своїй діяльності. Вчитель, що володіє багажем психологічних знань, використовує їх для розуміння, тлумачення і відображення різних педагогічних ситуацій, мотивів поведінки вихованця, його стану тощо.

Професійне виконання своїх обов'язків вимагає від педагога вміння об'єктивно оцінювати власні можливості, знати свої слабкі і сильні сторони, володіти такими якостями, як саморегуляція, комунікативність, здатність самооцінки. Як зазначає Зімняя І.А.[3], «така позитивна професійна якість, як вміння людини адекватно оцінювати і коригувати свою поведінку, є однією з передумов адекватного впливу на інших людей».

Для педагогів дуже важливо вміти встановлювати контакт зі своїми учнями. У цьому сенсі знання психологічних механізмів і закономірностей поведінки, спілкування сприяють кращому розумінню педагогом свого вихованця.

Внутрішньою умовою виникнення контакту між педагогом і учнем є прояв щирої, справжньої поваги один до одного, емпатійність і толерантність.

Уміння вчителя встановити довірчі відносини, природно, без ускладнень спілкуватися в будь-якій ситуації сприяє продуктивній співпраці з вихованцем.

З вищесказаного можна зробити висновок, що психологічна компетентність педагога має велике значення в його педагогічній практиці. Ефективна організація виховної роботи, управління процесом взаємодії, стимулювання пізнавальної активності передбачає не тільки наявність психолого - педагогічних знань, вміння застосовувати їх на практиці, а й вдосконалення педагогом своїх професійних та особистісних якостей.

Вивчивши літературу з даної теми, ґрунтуючись на роботах таких психологів, як Лазаренко Л.А. [4], Зімньої І.А. [3], Ємельянова Ю.І. [2], Маркової А.К. [6], можна зробити висновок, що психологічна компетентність педагога - важливий елемент професійної педагогічної компетентності, який багато в чому визначає педагогічний професіоналізм сучасного педагога, особливо в умовах зміни освітньої парадигми, нового підходу до освіти в нашій країні.


  1. Розробка програми занять з підвищення психологічної компетентності педагогів.

Своєчасне та різноманітне планування і проведення різних видів просвітницької діяльності призводять до створення позитивного мікроклімату в НЗ, що, в цілому, сприятливо впливає на формування психологічного здоров'я і почуття безпеки у гімназистів.

Пропаганда знань з психології підвищує психологічну культуру педагогів, сприяє прояву творчих здібностей , можливостей реалізації власних ідей кожним педагогом, створює умови для повноцінного спілкування, бажання обмінюватися думками, досвідом з виховання дітей.

Ефективність змісту цієї роботи залежить від активної участі всіх педагогічних працівників навчального закладу у виробленні єдиних психолого- педагогічних вимог до дитини і у розширенні знань в галузі педагогіки, дитячої психології.

Ефективність просвітницького заходу вища, якщо психологічні знання давати як засіб вирішення конкретних проблем навчання й виховання. Визначення ефективності впливу психологічних знань на результати педагогічної діяльності вихователя - важливий етап в роботі по програмі. Він передбачає визначення позиції педагогів до отримання психологічних знань за допомогою тестування вихователів та педагогів.

Практичні заняття для педагогів представлені у вигляді тренінгів , рольових ігор, практикумів , на яких педагоги через більш глибоке усвідомлення себе , своїх особливостей, що виявляються у спілкуванні , можуть осмислити особливості свого професійного спілкування , знайти внутрішній резерв для подолання неконструктивної поведінки.

Основні методи роботи на практичних заняттях - це, аналіз ситуацій, робота в групах , ігрові методи, обмін досвідом, візуалізація, семінари- практикуми, мозкові штурми, тренінгові заняття із застосуванням сучасних активних методів роботи - казкотерапії, арттерапії. Такі види роботи сприяють покращенню емоційного самопочуття педагогів, зниженню напруги і почуття дискомфорту. Цінність їх полягає в тому, що вони забезпечують зворотний зв'язок, відвертий обмін думками, дозволяють аналізувати конкретні ситуації, приймати необхідні рішення, вчать культурі дискусії, згуртовують колектив, підвищують рівень відносин.

Комплекс інтерактивних заходів включає в себе заняття , спрямовані на психологічне просвітництво педагогів. Заняття проводяться із застосуванням активних форм і методів роботи , розвиваючих психологічну культуру , професійну майстерність педагогів. Це різні семінари- практикуми, мозкові штурми , заняття - тренінги.


  • Психолого – педагогічний семінар

Вид заняття, мета якого полягає в забезпеченні можливості практичного використання теоретичних знань. Передбачає інтенсивну самостійну роботу учасників і ведучого, з приводу заданої їм теми. У ході

семінару - практикуму відбувається безпосередній обмін досвідом, розглядаються варіанти вирішення тих чи інших завдань.

Зміст його роботи полягає в ознайомленні з новітніми досягненнями психолого-педагогічної науки і передового досвіду, та в обговоренні слухачами повідомлень, доповідей, рефератів, виконаних ними за результатами досліджень самостійно під керівництвом спеціалістів в даній галузі.

Етапи підготовки до психолого-педагогічного семінару (вибір теми, планування роботи, підбір літератури, виокремлення проблеми та її вивчення, написання тез, рефератів, повідомлень, виклад змісту підготовлених творчих робіт, формулювання рекомендацій за результатами діяльності) потребують серйозної підготовчої роботи та корегування окремих етапів у ході семінару, що передбачає варіативність форм і методів.



  • Психолого-педагогічний консиліум

Це колективний метод вивчення учнів, основними завданнями якого є виявлення характеру й причин відхилень у навчанні й поведінці учнів (як негативного, так і позитивного плану); розробка програми виховних заходів, спрямованих на корекцію відхилень чи на подальший розвиток здібностей, талантів; обговорення й прийняття рішень з приводу конфліктних ситуацій.

Основне завдання в ході консиліуму — допомогти вчителям з різних сторін підійти до оцінки інтелектуального розвитку учня, основних якостей його особистості, показати складність і неоднозначність проявів його поведінки, ставлень, розкрити проблеми самооцінки, мотивації, особливостей пізнавальних та інших інтересів, емоційного настрою, а головне — забезпечити підхід до дитини з оптимістичною гіпотезою відносно перспектив її подальшого розвитку і визначити реальну програму роботи з нею.

Важливо, щоб зміст просвітницької роботи не містив абстрактно-теоретичних знань, а мав предметом свого обговорення конкретні проблеми навчального закладу, наочно показував би, що психологічні знання мають безпосереднє відношення до вирішення конкретних проблем навчання та виховання дітей.


  • Заняття- тренінг

Тренінг ( від англійського train - виховувати, навчати, привчати ) - це процес отримання навичок і вмінь, в якій-небудь області за допомогою виконання послідовних завдань, дій або ігор, спрямованих на досягнення напрацювання і розвитку необхідного досвіду. Незаперечною перевагою тренінгу є те, що він забезпечує активне залучення всіх учасників в процес навчання.

  • Ділова гра

Одна з найскладніших і водночас ефективних форм навчання. Вона дає змогу в навчальних умовах відтворити реальну педагогічну діяльність, імітувати реальні чи умовні педагогічні (психологічні) ситуації та процеси. Програючи ці ситуації, педагоги шляхом активної взаємодії можуть приймати самостійні рішення, розвивати конкретні професійні навички, зокрема комунікативний досвід.

Ділова гра дає можливість:



  • створити умови для активної пізнавальної діяльності кожного педагога;

  • підвищити рівень мотивації, емоційності та творчості;

  • сприяти співпраці між колегами;

  • формувати організаційні здібності та навички спілкування;

  • закріпити навички керування самоосвітою.

Всі ці форми просвітницьких впливів забезпечуються вербально- комунікативними засобами, тобто, побудовані з урахуванням можливостей монологічного (лекція), діалогічного ( дискусія ) і групового ( диспути ) спілкування.

На цей момент робота з відбору та апробації занять триває.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка