Програма з розвитку навичок внутрішньогрупової взаємодії в підлітків



Скачати 447.21 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації11.04.2016
Розмір447.21 Kb.
  1   2   3


Тренінгова програма

з розвитку навичок

внутрішньогрупової взаємодії

в підлітків

у конфліктних ситуаціях
Практичний психолог

Хмельницького навчально – виховного

об’єднання №28

Лопушинська Тетяна Олександрівна



Пояснювальна записка

Підлітковий вік – період, коли потреба у спілкуванні з однолітками стає однією з основних потреб. І хоч бажання спілкуватися з однолітками, прагнення мати друзів відмічаються і в більш ранньому віці, у підлітковому – ця потреба набуває нової якості – і за змістом, і за формами вираження, і за роллю, яку вона починає грати у внутрішньому житті підлітка, його думках та переживаннях. Приналежність до групи грає суттєву роль у самовизначенні підлітка і у визначенні його статусу в очах однолітків. Група створює особливе почуття – «почуття ми». Ділення на «ми» (однолітки, члени групи) та «вони» (дорослі або однолітки, але члени іншої групи) має для підлітка дуже велике значення, що часто не враховується дорослими. Бажання досягти визнання з боку однолітків призводить до того, що підліток прагне відповідати їх вимогам. З розвитком групового спілкування пов’язана одна з найбільш складних проблем підліткового віку – проблема відторгнення. Від відторгнення слід відрізняти низьку товариськість, коли підліток за тих чи інших умов не включається у групу. Зазвичай у нього є один-два близьких друга. Наявність таких друзів є важливою ознакою, що дозволяє відрізняти ці два явища. При відторгненні переживання можуть бути негативними, якщо підліток адекватно усвідомлює своє становище, або неадекватними позитивними, виконуючими захисну функцію, якщо підліток оцінює своє становище як благополучне. При низькій товариськості адекватності усвідомлення відповідають позитивні переживання. Від справжньої самотності слід також відрізняти «квазісамотність» - відчуття, яке переживають багато підлітків. Воно носить, як правило, ситуативний характер і пов’язане з тим, що підліток відчуває себе несхожим на інших. Це викликає у нього амбівалентні переживання: одночасно приваблює та відштовхує його. У цьому сенсі переживання себе як «вигнанця», подумки програвання та примірювання до себе цієї ролі є значимим для розвитку Я-концепції підлітка. Зміст Я-концепції характеризують дві складові: «приєднуюча», що забезпечує об’єднання індивіда з іншими людьми; диференційована, сприяє його виділенню щодо інших і створює основу для почуття власної унікальності. Остання забезпечує певну привабливість ролі «вигнанця». Із ствердженням себе, своєї позиції серед однолітків часто буває пов’язане також прагнення за будь-яку ціну ствердити своє лідерське положення, яке може приймати достатньо складні форми. Спілкування підлітка, вплив, що справляє на нього група, багато в чому залежать від уявлення про себе та ставлення до себе.

Часто самі про це не замислюючись, підлітки не хочуть зрозуміти людину, приятеля, знайомого. Або не знають як це зробити. Чому? Не хочеться напружуватися, робити зусилля. Але що відбуватиметься, якщо так вважатиме кожен? Існує ще один гарний привід –«у мене з цією людиною немає нічого спільного, і я не розумію її». Тобто, для зміцнення стосунків необхідне щось спільне. Для учнів це може бути улюблений предмет, спільні кулінарні уподобання, комп’ютерні ігри, фільми, актори. Точки перетину є завжди, необхідно тільки бажання їх відшукати.

Кожній людині властиві слабкості і недоліки, що часом викликають неприйняття певних вчинків, суджень. І той, хто їх помічає, не виключення. Відомо, що людина помічає в іншої ті недоліки, що властиві їй самій. Тобто, засуджуючи когось, необхідно зупинитися і замислитися, можливо ця риса притаманна не лише іншим. Неможна також недооцінювати відмінності між людьми. Адже саме вони відкривають багато нового, нестандартного і оригінального. Навіть на знайомі, відомі речі можна подивитись по-новому.

Необхідність знань в системі сучасної освіти, яка спрямована на гармонійний розвиток мислячої, цивілізованої особистості, є очевидною. Одним з найважливіших завдань є розкриття можливостей особистісно-регулятивного впливу знань з психології на індивідуальність. Такі знання сприяють набуттю досвіду пізнання та розвитку самого себе, виробленню вміння керувати собою, розвитком волі та самоконтролю, а також сприяють розумінню інших людей, законів побудови взаємовідносин та взаємодії з ними.

Дана програма орієнтована на підвищення комунікативності школярів у галузі внутрішньогрупових взаємин. Складаються заняття із серії вправ спрямованих на оволодіння психологічними прийомами досягнення мети, вміння налагоджувати дружні та ділові стосунки.

Важливим є формування у дітей психологічної готовності до прийняття протилежних поглядів на подію, активного емоційного відгуку. На заняттях учні пробують себе у різних ролях, вчаться виділяти й розуміти головне й другорядне в проблемах, проектувати наслідки подій і вчинків. Пробудження співчуття до людей, інтересу до власного внутрішнього світу і світу оточуючих позитивно змінює ставлення дітей до ближніх, обумовлює значні позитивні зміни.

Як свідчить досвід, більшості учнів притаманне чітке розуміння морально-етичних норм при невмінні дотримуватись їх практично. Робота над матеріалом спрямована на пробудження внутрішнього розуміння і духовної діяльності учнів, інтересу до самопізнання, формування моральних критеріїв оцінювання власної поведінки й поведінки оточуючих та адекватної реакції на її вияв.

Діти хочуть відчувати себе частиною цілого колекти­ву, жити з ним загальним життям, бути визнаними друзями. Спіл­кування з друзями стає самостійною діяльністю. Вона існує у вигляді вчинків підлітків один щодо одного та у формі осмислення вчинків однолітків і стосунків з ними. Ця сфера життя і спілкування стає для підлітків надзвичайно важливою й особистісно значущою. Водночас досить часто у школярів цієї групи проявляється так зване «почуття дорослості»: діти мають потребу в повазі й самостійності, серйозному й довірливому ставленні до них з боку дорослих. Якщо ж школа не пропонує учням засобів реалізації їх почуття дорослості, то в підлітків формується упере­дження щодо несправедливості і необ'єктивності дорослих.

У взаєминах з однолітками підліток може посідати різні позиції:

бути в центрі уваги; спілкуватися з великою кількістю однолітків; прагнути бути лідером; спілкуватися з обраним колом однолітків; триматися осторонь; дотримуватися лінії співробітництва; бути доброзичливою до всіх; вишукувати в інших помилки й недоліки; прагнути надавати допомогу.

Вибір варіантів поведінки дитини пов'язаний з різними установ­ками родини, школи, однолітків, з їхніми очікуваннями, позицією, умовами, у які потрапляє дитина.

У кожного існують стійкі стереотипи реагування на певні ситуації, способи виявлення негативних емоцій; стереотипізовані методи, якими ми звикли досягати бажаного: «ілюзія власного благородства» («я завжди справедливо поводжуся»); «пошук соломинки в чужому оці» (перебільшування нега­тивних рис оточення); «подвійна етика» («я можу так вчинити, а інші — «ні»); себе ми оцінюємо за мотивами дій, а інших — за результатами; «все зрозуміло» (небажання розуміти іншого); «самопідтверджувальне припущення» («краще я нападу першим»).

Для дитини відкриваються нові можливості розвитку. Виника­ють і труднощі, проблеми, які їй доводиться розв'язувати. Дорослим необхідно підтримувати дитину на цьому важкому для неї шляху входження в суспільство і життя у ньому. І враховувати при цьому наступні бар'єри на шляху до взаєморозуміння: бар'єр самоствердження, який виникає при неправильно­му розумінні справжніх мотивів поведінки людини; бар'єр за формою пред'явлення (тон, мовне оформлення) вимог; бар'єр, що часто повторюється («знову те саме...»).

Опір, викликаний цими факторами, призводить до ефекту «вибивання корка» — вивільнення негативних емоцій. Це час­то виявляється не тільки у відкритих конфліктах, а й у прихо­ваному опорі: запізненнях, критиканстві, у тому, що учень свідомо не сприймає повідомлення керівника (ніби не чує його).

Доведено, що осмислений досвід спілкування сприяє розвитку особистості дитини. Якого ж досвіду спілкування повинна набува­ти дитина?

Дорослі мають навчити дитину:


  1. установлювати й підтримувати контакт з іншими людьми в найрізноманітніших ситуаціях;

  2. спостерігати за іншими у спілкуванні й намагатися зрозуміти їх; звернути увагу на розмаїтість рис, особливостей різних людей (порівнюючи себе з іншими, дитина отримує уявлення про свою індивідуальність, свої комунікативні можливості);

  3. розуміти, з ким та як слід спілкуватися (з ким краще веселитися, грати; обговорювати певні питання; виконувати певну роботу; дружити);

4) вибирати залежно від особливостей співрозмовника найкращі
форми спілкування.

Дитині потрібно пережити все розмаїття досвіду спілкування, відчути його, зрозуміти, як її саму сприймають інші. У взаєминах дитина пізнає інтелектуальну, емоційну й поведінкову сторони спілкування.

Отже, покликання тренінгу для підлітків полягає в тому, щоб зробити неминучий процес адаптації більш інтенсивним та успішним, покликаним збе­регти фізичне та психічне здоров'я кожної дитини.

Мета тренінгу: активізація процесу формування навичок ефективного спілкування й встановлення та підтримування взаємин із іншими людьми, освоєння особливостей міжособистісної та внутрішньогрупової взаємодії.

Завдання тренінгу:


  1. допомогти сформувати вміння приймати й розуміти свій емоційний стан та стан інших людей, адекватно усвідомлювати свої та чужі переваги й недоліки;

  2. сформувати в учнів інтерес до спільної діяльності, навчити організовувати власну діяльність та працювати в групі;

  3. допомогти усвідомити причини та наслідки нерозуміння, що виникає в результаті міжособистісної та внутрішньогрупової взаємодії;

  4. розвивати здат­ність зберігати адекватну поведінку при взаємодії з групою людей;

  5. розвинути комунікативні навички: уміння встановити контакт із співрозмовником, сприймати і розуміти емоційний стан, приймати і передавати невербальну інформацію, уміння вислухати і зрозуміти співрозмовника;

  6. сформувати і розвинути установки, необхідні для успішної внутрішньогрупової взаємодії та спілкування, розв’язання конфліктних ситуацій.

Програма тренінгу структурована відповідно до принципу основних методів пізнання (аналізу та синтезу інформації з урахуванням групової динаміки) та орієнтована на самопізнання, самосвідомість, саморозвиток особистості.

Тренінгові заняття складаються з:



  • розминки, що включає у себе вправи, які сприяють активізації учасників, створюють доброзичливу атмосферу, підвищують згуртованість;

  • основної частини, що включає в себе бесіди, вправи, спрямовані на розвиток групової взаємодії, комунікативних навичок, емпатії;

  • рефлексії.

Програма розрахована на учнів 8-9-х класів.

Кількість учасників: до 16 чоловік.

Тривалість кожного заняття – 45-60 хвилин.

Тематичний план

з/п


Мета заняття

Зміст основної частини заняття

Час

виконання



1.

Оптимізувати загальну емоційну атмосферу, підвищити внутрішньогрупову довіру та згуртованість

Вправа «Сніжний ком»

Базові правила групової роботи

Вправа «Самопрезентація»

Вправа «Подібності»

Вправа «Компліменти»


5 хв.

10 хв.


10 хв.

10 хв.


10 хв.

2.

Сформувати інтерес до спільної діяльності, вміння взаємодіяти у групі.


Вправа «Будь уважний»

Вправа «Хто швидше?»

Вправа «Обруч»

Вправа «Займи своє місце»

Вправа «Круті віражі»

Вправа «Спільний пульс»

Притча «Про голову і хвіст змії»


10 хв.

10 хв.


5 хв.

10 хв.


10 хв.

10 хв.


10 хв.

3.

Формувати навички ефективного спілкування в учасників групи.


Вправа «Олівці»

Вправа «Контакти»

Вправа «Малюнок на спині»

Вправа «Айсберг»

Притча «Все в твоїх руках»

Вправа «Усмішка по колу»



5 хв.

10 хв.


10 хв.

10 хв.


10 хв.

5 хв.


4.

Формувати навички ефективного спілкування в учасників групи.


Вправа «Твоє ім’я»

Вправа «Спільний малюнок»

Вправа «Циферблат»

Вправа «Сніжки»

Вправа «Валіза в дорогу»

Притча «Про магазин»



10-15 хв.

10 хв.


5 хв.

10 хв.


10 хв.

10 хв.


5.

Розвивати комунікативні навички учасників.


Вправа «Коло асоціацій»

Вправа «Список якостей, важливих для спілкування»

Вправа «Незручна розмова»

Вправа «Австралійський дощ»

Вправа «Криничка»

Притча «Про Рай та Пекло»



10 хв.
10-15 хв.

10-15 хв.

5 хв.

5 хв.


5 хв.

6.

Сприяти адекватному усвідомленню своїх та чужих недоліків і переваг.

Вправа «Пам’ятка важкого дня»

Вправа «Похвалілки»

Вправа «За що ми любимо»

Притча «Брудна білизна»

Вправа «Це чудово!»


10-15 хв.

10 хв.


15 хв.

5 хв.


10 хв.

7.

Допомогти усвідомити свої особливості; вільно виявляти свої почуття у групі.


Вправа «Про мене»

Вправа «Порадуй мене!»

Вправа «Я-висловлювання, ти-висловлювання»

Вправа «Мовчазне і балакуче дзеркало»

Вправа «Внутрішнє «Добре!»»

Притча «Про двох вовків»



10-15 хв.

10 хв.


10-15 хв.
15 хв.
10 хв.

10 хв.


8.

Сформувати вміння розуміти стан інших людей.


Вправа «Емоція по колу»

Вправа «Закінчи думку»

Вправа «Повітряні кулі»

Вправа «Вгадай емоцію»

Вправа «Користь і шкода емоцій»

Притча «Чудова прогулянка сера Гальтона»



10 хв.

10-15 хв.

5 хв.

10 хв.


10 хв.
10 хв.

9.

Дати можливість усвідомити причини та наслідки нерозуміння, що виникає в результаті міжособистісної взаємодії.

Вправа «Зіпсований телефон»

Вправа «Стереотипні окуляри»

Вправа «Афоризми»

Вправа «Плітка»

Вправа «Місток»

Притча «Про синього коня»




10 хв.

5 хв.


10-15 хв.

10 хв.


10 хв.

10 хв.


10.

Допомогти зрозуміти, що всі учасники взаємодії є схожими та відмінними у різних ситуаціях.

Вправа «Бінго»

Вправа «Ми різні, ми схожі»

Вправа «Значуща ознака»

Притча «Про Сонце та Місяць»

Тест «Який я у спілкуванні»


10-15 хв.

10 хв.


10 хв.

10 хв.


10 хв.

11.

Допомогти зрозуміти, що всі учасники взаємодії є схожими та відмінними у різних ситуаціях.

Вправа «Сніжинки»

Вправа «Перемовини»

Вправа «Я ображаюсь, коли…»

Притча «Про маленьку пташку»




10 хв.

10-15 хв.

10 хв.

10 хв.



12.

Розвинути вміння працювати у групі, організовувати свою діяльність.


Вправа «По колу»

Вправа «Узгоджені дії»

Вправа „Побудова кола”

Вправа «Чарівний килимок»

Вправа «Прапорець на вітру»

Притча «Дружна родина»



10 хв.

10 хв.


5 хв.

5 хв.


10 хв.

5 хв.


13.

Розвинути вміння працювати у групі, організовувати свою діяльність.


Вправа «Дзеркало»

Вправа «Яблуко розбрату»

Вправа «Атоми та молекули»

Вправа «Гусінь»

Вправа «Павучки»

Притча «Про перепелиць»



10 хв.

10 хв.


5 хв.

10 хв.


10 хв.

10 хв.


14.

Розвиток у підлітків здатності до розуміння, співпереживання та співчуття.

Вправа «Я за тебе відповідаю»

Вправа «Плутаниця»

Вправа «Вавілонська вежа»

Вправа «Правило Сократа»

Притча «Про цвяхи»


10 хв.

10 хв.


10 хв.

10 хв.


5 хв.

15.

Розвиток у підлітків здатності до розуміння, співпереживання та співчуття.

Вправа «Спільний пульс»

Вправа «Посудомийна машина»

Вправа «Гарячий стілець»

Притча «Про дійсність»



10 хв.

10 хв.


15 хв.

10 хв.


16.

Сформувати навички та установки, що необхідні для успішної взаємодії з іншими.


Вправа «Розкажи казку»

Вправа «Мух краще ловити на мед»

Вправа «Вислів один – підтексти різні»

Вправа «Попроси так, щоб захотіли допомогти»

Притча «Легенда про хлопчика»


10 хв.

10 хв.
10 хв.


10 15 хв.
10 хв.

17.

Сформувати навички та установки, що необхідні для успішної взаємодії з іншими.

Вправа «Ґвалт»

Вправа «Кролик та лис»

Вправа «Скелелаз»

Вправа «Чорний і білий янгол»

Притча «Про людину, яка вирішила змінити світ»


10 хв.

10 хв.


10 хв.

15-20 хв.


10 хв.

18.

Спільне обговорення результатів тренінгу; отримання зворотного зв’язку від групи; підведення підсумків.

Згадати все!

Зворотній зв'язок

Підбиття підсумків

Психодіагностика







Конспект занять

Заняття 1.


  1. Вправа «Сніжний ком».

Мета: знайомство та згуртування учасників.

Виконується в колі. Всі учасники по черзі називають свої імена. Задача для кожного члена групи назвати всі імена учасників, що були названі до нього. Якщо він помилився, інші члени групи йому допомагають.

2. Базові правила групової роботи.

Так як і будь-яке суспільство, наша група не може існувати без певних правил. Вони покликані зробити нашу роботу впорядкованішою, створити комфортну, безпечну обстановку у групі, і дотримувати їх упро­довж усього тренінгу.

Конфіденційність. Усе, про що говориться у групі щодо кон­кретних учасників, не повинне ста­ти надбанням третіх облич.

Доброзичлива, відкрита атмо­сфера. Неприпустимі агресивні дії і висловлювання учасників стосов­но одне одного.

Пунктуальність. З метою продуктивного використання часу та створення сприятливого мікроклімату у групі необхідно вчасно з’являтися у призначений час.

Говорити по черзі. Учасники не мають перебивати одне одного. І лише дослухавши до кінця попередника, наступний учасник може висловитись сам.

Після обговорення запропонованих правил бажане внесення правил, які вважають необхідними всі учасники групи і самі їх пропонують.

3. Вправа „Самопрезентація”.

Мета: створення доброзичливої атмосфери, підвищення внутрішньогрупової довіри та згуртованості.

Учасники сидять у колі. Їм пропонується по черзі повідомляти іншим таку інформацію про себе: основне захоплення; найкращу рису свого характеру; цікавий епізод із свого життя або пам’ятна подія.

4. Вправа «Подібності»

Мета: оптимізувати загальну емоційну атмосферу в групі.

Обладнання: м’яч.

Учасники сидять у колі. В центр кола запрошується один учасник – йому кидається м’яч – на основі певної уявної або реальної схожості із тренером (наприклад, колір волосся, місце проживання, зріст, спільні захоплення, звички). Запрошений виходить в коло та запрошує когось іншого тим самим способом.

5. Вправа „Компліменти”.

Мета: сприяти розвитку уміння побачити сильні та слабкі сторони, позитивні якості будь – якої людини.

Кожен учасник має подивитись на сусіда ліворуч і подумати, яка риса характеру, яка звичка цієї людини йому найбільше подобається , і що він хоче сказати про це, тобто зробити комплімент. Починає будь – хто, хто готовий сказати приємні слова. Той, кому зробили комплімент має подякувати, а потім зробити комплімент своєму сусіду, і так далі по колу.

Рефлексія заняття.



Заняття 2.

  1. Вправа «Будь уважним».

Мета: розвиток спостережливості.

Учасники сидять у колі. Їм пропонується уважно подивитись одне на одного та запам’ятати хто як одягнутий. Після цього будь – якому учаснику пропонується сісти на стільчик, що стоїть спинкою до всіх та якомога докладніше описати зовнішній вигляд названої людини.



  1. Вправа «Хто швидше?».

Мета: розвиток навичок групової роботи.

Учні об'єднуються в групи. Пропоновані команди необхідно виконати швидко й чітко. Побудуйте, використовуючи всіх гравців команди:

квадрат; трикутник; коло; ромб; овал. Вишикуйтеся в шеренгу за: зростом; довжиною волосся; іменами за абеткою; прізвищами за абеткою.


  1. Вправа «Обруч».

Кожній групі видасться гімнастичний обруч. Завдання: «за­братися» в обруч якомога більшій кількості членів групи. Проаналізувати, за яким принципом вибираються члени команди для виконання цієї вправи.

  1. Вправа «Займи своє місце».

Мета: підвищення рівня згуртованості, взаєморозуміння, узгодженості дій у групі. Учасникам групи пропонується заплющити очі та вишикуватись за зростом. Завдання повідомляється після того як очі заплющили.

  1. Вправа «Круті віражі».

Мета: вдосконалити навички орієнтування у різних життєвих ситуаціях.

Лабіринт споруджують зі стільців, роблячи складний, звивис­тий хід. Потрібно пройти його кілька разів з розплющеними очи­ма, потім із заплющеними. Кілька учнів виконують вправу одночас­но. З розплющеними очима вони повільно йдуть, запам'ятовуючи всі повороти в лабіринті. їх веде пам'ять кінестезії, поєднана із зо­ровою пам'яттю. Тренер пропонує запам'ятовувати шлях не лише зором, але й усім тілом, кожним м'язом, що працює в момент повороту тіла на вигинах шляху. Нагадують, що не слід квапитися. Відчуття та спогади ма­ють бути такими докладними, наскільки це можливо. Під час по­чаткових спроб із розплющеними очима необхідно кілька разів пройти складний поворот, щоб весь шлях залишився в спогадах. Після цих спроб дітям пропонують стати біля входу в лабіринт і, залишаючись на місці, пройти весь шлях подумки — повільно й докладно.



  1. Вправа «Спільний пульс».

Мета: розвиток навичок міжособистісної взаємодії, відчуття групи.

Учасники сидять у колі. Очі заплющені, голови нахилені. Їх завдання: рахувати не домовляючись про черговість, нічого не говорячи від 1 і далі. Якщо збилися або кілька учасників одночасно назвали цифру, лічба починається спочатку.



  1. Притча «Про хвіст і голову змії» (Додаток 1).

Рефлексія заняття.

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка