Програма з курсу „ Теорія держави і права для слухачів за спеціальністю



Сторінка1/3
Дата конвертації14.04.2016
Розмір0.59 Mb.
  1   2   3
Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут післядипломної освіти



Робоча навчальна програма


з курсу „Теорія держави і права

для слухачів за спеціальністю

7.030401.01 „Правознавство”



Укладач: доктор юридичних наук, доцент Дзейко Жанна Олександрівна

Київ – 2013



Робоча програма з курсу „Теорія держави і права” (укладач: Дзейко Ж. О., доцент, доктор юридичних наук) для слухачів за спеціальністю 7.030401.01 „Правознавство”, рекомендовано на засіданні навчально-методичної комісії Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Протокол від ________________ 2013 р. № _________



Зміст
Вступ
контролЬ знань СЛУХАЧІВ
Тематичний план дисципліни
змістовні модулі I, ІІ
зміст лекцій, плани семінарських занять,

завдання для самостійної роботи сЛУХАЧІв
ЗмістовнІ модулІ IіI-іv
зміст лекцій, плани семінарських занять,

завдання для самостійної роботи сЛУХАЧІв
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ НА залік та ІСПИТ
вступ

Програма нормативного курсу „Теорія держави і права” підготовлена для слухачів Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також може бути використана іншими юридичними вузами України.

Вивчення курсу „Теорія держави і права” слухачами має на меті оволодіння ними системою сучасних знань про закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права. Теорія держави і права є фундаментальною методологічною наукою по відношенню до галузевих і міжгалузевих юридичних наук. Основні завдання для слухачів при вивченні навчальної дисципліни:


  1. Ознайомитися, зрозуміти, засвоїти і вивчити систему основних понять і категорій, які мають фундаментальне значення для всієї юриспруденції, у тому числі: поняття „держава”, „функції держави”, „форма держави”, "форма правління", "державний режим", „правова держава”, „громадянське суспільство”, „право”, „правова система”, „джерела” і „форми права”, „правовий звичай”, „правовий прецедент”, „нормативно-правовий договір”, „нормативно-правовий акт”, „закон”, „підзаконний нормативно-правовий акт”, „правовідносини”, „правосвідомість”, „норма права”, „законність”, „правопорядок”, „правопорушення” тощо.

  2. Ознайомитися із практикою застосування цих понять і категорій у процесі правотворчої і правореалізаційної діяльності органів державної влади і юридичній практиці.

  3. Підготуватися до вивчення галузевих юридичних наук, аналізу і узагальнення державно-правових явищ.

  4. Навчитися теоретичному і правовому мисленню у процесі навчального процесу, умінню творчо аналізувати і узагальнювати практику, вирішувати юридичні казуси, правильно застосовувати норми права і приймати рішення по конкретним справам, користуватися першоджерелами і спеціальною літературою, орієнтуватися у системі права і законодавства України тощо.

Формами підсумкового контролю знань слухачів є залік, іспит, курсова робота, дипломна робота.
КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СЛУХАЧІВ

Навчальна дисципліна вивчається слухачами із застосуванням кредитно-модульної (рейтингової) системи (КМС) і складається із чотирьох змістовних модулів.

Контроль професійних знань слухачів здійснюється за кредитно-модульною системою організації навчального процесу. КМС запроваджується з метою удосконалення контролю якості знань студентів, сприяння формуванню систематизованих знань із теорії держави і права, заохочення і стимулювання індивідуально-самостійної роботи студентів протягом семестру, підвищення об’єктивної оцінки знань студентів, формування пізнавальної активності, самостійності, творчості, індивідуальної автономії – свободи і відповідальності за процес навчання і самовиховання, формування дисципліни і самодисципліни, системи професійних знань, умінь і навиків застосовувати теоретичні знання на практиці, а також розвиток загальних і професійних здібностей, задатків і талантів, формування високого рівня морально-правової культури і правосвідомості особистості.

У цілому КМС направлена на поєднання процесу навчання і громадянсько-професійного виховання, на забезпечення прямого і зворотного зв’язку у системі: „професорсько-викладацький склад – студенти” і на цій основі підвищення ефективності та якості навчального процесу в КНУ.

Оцінювання знань здійснюється на підставі „Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка” (2010 р.). Оцінювання знань студентів з дисципліни включає модульний та семестровий контроль знань. Модульний контроль проводиться з урахуванням даних поточного контролю за відповідний модуль і має на меті оцінку результатів знань студента після вивчення матеріалу з логічно завершеної частини дисципліни – змістовного модуля. Семестровий контроль проводиться у формі іспиту, диференційованого заліку чи заліку, визначених навчальним планом у терміни, передбачені графіком навчального процесу.

З теорії держави і права студенти спочатку складають залік. Після завершення курсу студенти складають іспит. Також передбачається написання курсових та дипломних робіт слухачами.

За результатами поточного і підсумкового контролю і оцінювання змістовного модуля студентам виставляються відповідні бали. За один змістовний модуль студент може набрати максимальну кількість балів – 20, а за два змістовних модулів (ЗМ) – студент може отримати до 40 балів (по 20 балів за кожний ЗМ), які додаються до наступних можливих 60 балів, які може отримати студент за комплексний підсумковий модуль. У підсумку, оцінені за 100 бальною системою, знання студента відображаються у відомостях і заліковій книжці, за шкалою оцінювання, яка наводиться.

Шкала оцінювання


За шкалою університету 100-бальн. Система

Оцінка за національною шкалою та шкалою університету

Оцінка за шкалою ECTS

90 – 100

відмінно

5

А відмінно

85 – 89

добре

4

В дуже добре

75 – 84

С добре

65 – 74

задовільно

3

D задовільно

60 – 64

E Задовільно (достатньо)

0 – 59

незадовільно

2

FX незадовільно з можливістю повторного складання

Таким чином, оцінки на екзамені за національною шкалою та шкалою університету виставляються такі:



  1. якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) більше 90 балів – студент отримує оцінку 5 (відмінно);

  2. якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) 75 - 89 балів – 4 (добре);

  3. якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) 60 - 74 балів – оцінка 3 (три);

  4. якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) 0 - 59 балів – оцінка 2 (два), яку студент має можливість перескласти відповідно до порядку, затвердженого у КНУ.

Форми контролю знань на семінарських заняттях та індивідуально-самостійної роботи та їх оцінка:

а) доповідь (виступ на задану тему) – до 5 балів;

б) доповнення доповіді – до 3 балів;

в) участь у дискусії – до 3 балів;

г) експрес-опитування – до 3 балів;

д) колоквіум – до 5 балів;

е) самостійна контрольна робота – до 4 балів;

ж) есе (короткі відповіді на питання) – до 3 балів;

з) реферат (обсягом 7 – 8 стор.) – до 3 балів;

і) тестування – до 3 балів;

й) анотація наукової статті, монографії, підручника – до 5 балів;

к) рецензія наукової статті, монографії, підручника – до 10 балів;

л) наукова стаття – до 10 балів;

м) підсумкова контрольна робота – до 5 балів;

н) інші види навчально-наукової роботи (участь у гуртках, наукових конференціях тощо) – до 5 балів.

Студенти, які пропустили 50 % і більше годин занять (лекції і семінари) і не відпрацювали їх, не можуть бути допущені до заліку та іспиту.

Пропущені лекції і семінарські заняття студент зобов’язаний відпрацювати шляхом написання есе, рефератів, контрольних робіт або усної відповіді у позааудиторний час. Невідпрацьовані і нездані пропущені теми вважаються недовиконанням навчального плану і екзаменатор має право додатково опитати таких студентів під час заліку чи іспиту (підсумкового комплексного контролю). Крім того, за пропущені лекції та семінарські заняття не нараховуються ніякі позитивні бали.

Таким чином, за цю дисципліну студентом може бути отримано максимально 100 балів. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою знання студента відображаються у заліковій книжці за шкалою оцінювання, що наведена нижче. Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету імені Тараса Шевченка) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу.
Шкала оцінювання:


За шкалою університету

100-бальн. система

Оцінка за національною шкалою

та шкалою університету

90 – 100

відмінно

5

75 – 89

добре

4

60 – 74

задовільно

3

0 – 59

незадовільно

2

Приклад розрахунку оцінки знань студента:

20 балів ЗМ1 + 20 балів ЗМ2 + 50 балів КПМ = 90 бал – оцінка знань студента за семестр.

За шкалою оцінювання зазначена кількість балів відповідає оцінці 5 – „відмінно”.



НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ


теми


Назва теми

Кількість годин




лекції


семінари

самостійна

робота


студента







Змістовний модуль І












1.

Теорія держави і права в системі юридичних наук. Методологія юридичної науки


2










2.

Держава як історичне явище. Поняття, суть і соціальне призначення держави


2








3.

Форма держави

2

2







4.

Функції держави







2







Змістовний модуль ІІ













5.

Механізм держави і місцеве самоврядування

2










6.

Держава і громадянське суспільство

2










7.

Правова держава

2

2







8.

Сучасні концепції держави







2




Всього за 1-2 КМС

12

4



















Змістовний модуль ІІІ.
















9.

Право як історичне явище. Право в системі засобів соціального регулювання

1













10.

Праворозуміння: історія і сучасність


2











11.

Форми і джерела права

2

2










12.

Норми права

2













13.

Правові системи країн світу. Система права і система законодавства

2
















Змістовний модуль ІV















14.

Правові відносини

2













15.

Правосвідомість і правова культура







2







16.

Законність і правопорядок




2








17.

Правомірна поведінка, правопорушення і юридична відповідальність


2











18.

Реалізація норм права


2










19.

Тлумачення норм права


1


2












Всього за 3-4 КМС

16

4













Всього

28

8

















Теми лекцій та семінарських занять, завдання для самостійної роботи студентів
Змістовний модуль І

НАУКОЗНАВЧІ ПИТАННЯ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

Лекція. Тема 1. Теорія держави і права в системі юридичних наук. Методологія юридичної науки (2 год.)

Поняття, структура і соціальне призначення юридичної науки. Держава і право як об’єкт вивчення юридичною наукою. Історія виникнення і основні етапи розвитку теорії держави і права.

Предмет, зміст і структура теорії держави і права. Співвідношення і взаємозв’язки теорії держави і права з філософією, соціологією, історією та галузевими юридичними науками. Основні завдання і функції теорії держави і права.

Поняття, основні ознаки, структура і призначення методології пізнання державно-правових явищ. Світоглядні методи пізнання державно-правових явищ (метафізичний, діалектичний, ідеалістичний, матеріалістичний тощо).

Загальнонаукові методи пізнання державно-правових явищ.

Конкретно-наукові методи пізнання державно-правових явищ.


Рекомендована література до теми:

  1. Васильев А.М. Правовые категории. – М., 1976.

  2. Венгеров А.Б. Теория государства и права. - М. Юрист, 1995.

  1. Гаврилов О.А. Математические методы и модели в социально-правовом исследовании. – М.: Наука, 1980.

  1. Ганьба Б. Системний підхід та його застосування в дослідженні державно-правових явищ // Право України. – 2000.– № 3. - С. 41-44.

  2. Глебов А.П. Новое поколение учебников по теории гос. и права. // Гос. и право. – 1997, № 4. - С. 63-67.

  3. Гусарев С.Д., Карпов О.М. Юридична деонтологія. – К., 1998.

  4. Декарт Рене. Міркування про метод. – К.: Тандем, 2004.

  5. Жоль К.К. Методы научного познания и логика (для юристов). Учебн. пособие. – К.: Атика, 2001.

  6. Жуков В.Н. Место теории государства и права, философии права и истории политических и правовых учений в системе высшего юридического образования…/ Государство и право. - 2000, № 12.

  7. Зайчук О.В. Оніщенко Н.М. Середовище права та формування правових систем сучасності // Право України. – 2003, № 12.

  8. Каленский В.Г. Государство как объект социологического анализа. – М., 1977.

  9. Казимирчук В.П. Право и методы его изучения. – М., 1965.

  10. Керимов Д.А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права) – 2-е изд. – М.: Аванта, 2004.

  11. Керимов Д.А. Общая теория государства и права. Предмет. Структура. Функции. - М., 1977.

  12. Козловський А.А. Право як пізнання. Вступ до гносеології права. – Чернівці: Рута, 1999.

  13. Клизовский А. Основы миропонимания новой эпохи. – Минск, 1995.

  14. Клименко О. Формування українського права та його взаємодія з іншими правовими системами // Право України. – 2001.– № 9.

  15. Ковальова О. Зближення законодавства Європейського Союзу з правовими системами держав-кандидатів на вступ до ЄС // Право України. - 2003. - № 9.

  16. Козлов В.А. Проблемы предмета и общей методологии права - Л., 1989.

  17. Козюбра М.І. Наукознавчі проблеми загальної теорії держави і права.

  18. Методологические проблемы юридической науки. – К., 1990.

  19. Лазарев В.В. Теория права и государства. - М., 1996.

  20. Лапаев В.В. Конкретно-социологические исследования в праве. - М., 1997.

  21. Луць Л.А. Структура правової системи суспільства: загальнотеоретичні аспекти // Право України. - 2002. - № 3.

  22. Макаров В.П. Философия права. Учебн. пособие. – М.: Академпроект. Екатеринбург: Деловая книга, 2002.

  23. Мірошніченко М. Методологічні передумови класифікації правової системи України // Право України. – 2003.– № 11.

  24. Недбайло П.Е. Введение в общую теорию государства и права. - К., 1971.

  25. Нерсесянц В.С. Философия права. Учебн. для вузов. - Я.: Норма, 2004.

  26. Оборотов Ю.Н. Традиции и обновления в правовой сфере: вопросы теории ( от познания к постижению права). Одесса: Юрид. литература, 2002.

  27. Общая теория государства и права. Акад. курс. Т.1. Отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – М.: Зерцало, 2001.

  28. Петров Ю.А. Теория познания. Научно-практическое значение. – М.: Мысль. 1988.

  29. Полешко А. Методології правової науки і правозастосовчої практики – належну увагу. - Право України. - 1996. - № 12.

  30. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. - К.,1994.

  31. Радбрух Густав. Философия права. Перевод с нем. – М.: Междунар. отношения, 2004.

  32. Степанов И.М. Диалектика общечеловеческих и классовых ценностей в конституционном процессе // Сов. госуд. и право. - 1990. - № 1.

  33. Спиридонов Л.И. Теория государства и права. - М., 1996.

  34. Сырых В.М. Метод правовой науки: основные элементы, структура. – М., 1980.

  35. Сурилов А.В. О месте и значении общей теории государства и права в системе юридической науки // Проблемы правоведения. Вып. 41. 1980.

  36. Ткаченко О.В. Пізнавальні можливості та перспективи розвитку методології порівняльно-правових досліджень // Європейське право та порівняльне правознавство: Зб. ст. / За ред. Ю. С. Шемшученка, І. С. Гриценка, О. В. Кресіна. – Київ-Шамборі: Логос, 2010. – С. 158-166.

  37. Халфина П.О. Диалектическое противоречие и право // Совет. госуд. и право. - 1988. - № 1.

  38. Хропанюк В.Н. Теория государства и права. - М., 1996.

  39. Черноголовкин Н.В. Возникновение и основные этапы развития науки о государстве и праве (лекции). – М., 1966.

  40. Чиркин В.Е. Сравнительное государствоведение: метод исследования, отрасль науки, учебная дисциплина // Сов. госуд. и право. - 1990. - № 3.

  41. Циппеліус Райнгольд. Філософія права. Пер. з нім. – К.: Тандем, 2000.

  42. Циппеліус Райнгольд. Юридична методологія. – К.: Реферат, 2004.


ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

Лекція. Тема 2. Держава як історичне явище. Поняття, суть і соціальне призначення держави (2 год.)

Загальна характеристика соціальної влади і соціальних регуляторів у родовому суспільстві. Основні причини і закономірності розпаду родового суспільства: загальні закономірності і особливості у різних народів.

Основні теорії або концепції про походження держави, їх переваги і недоліки: теологічна, договірна, патріархальна, патримоніальна, завоювання (насильства), марксистська, органічна, космічна та інші.

Основні закономірності і особливості виникнення держав у сучасну епоху: України, Росії, Білорусь, Словакії, Чехії тощо.

Основні підходи до визначення поняття держави. Основні ознаки держави як соціально-політичного явища: наявність особливої державної публічної влади; державний суверенітет; територіальна ознака держави; система права і законодавства держави; фінансово-грошова система держави, бюджетна, податкова, банківська, інвестиційна тощо; державна ідеологія, державна мова, державні символи та інші ознаки держави.

Поняття сутності держави як соціально-політичного явища.



Типологія держав. Формаційний і цивілізаційний підходи до типології держав.
Рекомендована література до теми:

  1. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р.

  2. Акт проголошення незалежності України від 24.08.91р.

  3. Атаманчук Г.В. Новое государство: поиски, иллюзии, возможности.- М., 1996.

  4. Байтин М.И. Государство и политическая власть.- Саратов, 1972.

  5. Байтин М.И. К дискуссии о понятии государства // Вопросы теории государства и права. - Саратов, 1971.

  6. Бачило И.Л. Факторы, влияющие на государственность // Государство и право. - 1993. - № 7.

  7. Бутенко А.П. Государство: его вчерашние и сегодняшние трактовки // Государство и право. - 1993. - № 7.

  8. Витченко A.M. Теоретические проблемы исследования государственной власти.- Саратов, 1982.

  9. Венгеров А.В. Теория государства и права. - М., 1995, 1998.

  10. Гумплович Л. Общее учение о государстве. - Спб., 1910.

  11. Денисов А.И. Сущность и формы государства. - М., 1960.

  12. Дмитриев Ю.А. Соотношение понятия политической и государственной власти в условиях формирования гражданского общества // Государство и право. - 1994. - № 7.

  13. Енгельс Ф. Походження сім’ї, приватної власності і держави. Твори. Т.21.

  14. Карапетян Л.М. Грани суверенитета и самоопределение народов // Государство и право. – 1993. - № 1.

  15. Кашанина Т.В. Происхождение государства и права. Современные трактовки и новые подходы. - М., 1999.

  16. Косарев А.И. Происхождение и сущность государства. - М., 1969.

  17. Котюк В.О. Загальна теорія держави і права. - К.: Атіка, 2005.

  18. Кресіна І.О. Політична влада // Юридична енциклопедія. Т. 4. - С. 629-630.

  19. Левин И.Д. Суверенитет. - М., 1948.

  20. Ленін В.І. Держава і революція // Повн. зібр. твор. Т. 33.

  21. Ленін В.І. Про державу // Повн. зібр. твор. Т. 39.

  22. Лившиц Р.З. Государство и право в современном обществе: необходимость новых подходов // Советское государство и право. - 1990, № 10.

  23. Лобода Ю.П. Цінність держави як її соціальна сутність (теоретико-методологічні аспекти дослідження): Автореф. дис. ... к. ю. н. - О., 2001.

  24. Мамут Л.С. Государство в ценностном измерении. - М, 1998.

  25. Мамут Л.С. Проблемы теории государства в современной идеологической борьбе. - М., 1976.

  26. Манов Г.И. Признаки государства. Новые прочтения. - М., 1993.

  27. Общая теория государства и права. Акад. курс. Т. 1. Отв. ред. Т.М. Марченко. - М.: Зерцало, 2001.

  28. Петров B.C. Тип и формы государства. - Ленинград, 1967.

  29. Петров B.C. Сущность, содержание и форма государства.- М., 1971.

  30. Рабінович П.М. Державна влада // Юридична енциклопедія. Т. 2. - С.85-86.

  31. Рабінович П.М. Соціальна сутність держави; теоретико-методологічні засади // Право України. – № 8. - С. 41-44.

  32. Ранние формы политической организации: от первобытности к государственности. - М., 1995.

  33. Рожкова Л.П. Принципы и методы типологии государства и права.- Саратов, 1984.

  34. Руссо Ш.Ж. Об общественном договоре или принципы политического права. - М., 1969.

  35. Рабовладельческое и феодальное государство и право стран Азии и Африки. - Х: ХТУ. Вища школа, 1981.

  36. Тихомиров Ю.А. Государство на рубеже столетий // Государство и право. - 1997 - № 2.

  37. Шилов Ю.А. Истоки славянской цивилизации. - К: МАУП, 2004.

  38. Чиркин В.Е. Современное государство. – М., 2001.

  39. Чиркин В.Е. Государствоведение. – М., 1999.

  40. Чиркин В.Е. Политическая и государственная власть // Сов. гос. и право. –1989. – № 1.

  41. Чиркин В.Е. Об определении государства // Государство и право. - 1993. - № 8.

  42. Чиркин В.Е. Легализация и легитимизация государственной власти // Государство и право. - 1995. - № 8.

  43. Ушаков А.А. О понятии исторического типа государства и права // Правоведение. - 1983, № 5.

  44. Суверенітет (державний, народний, національний) // Юридична енциклопедія.


Лекція. Тема 3. Форма держави (2 год.)

Поняття форми держави та її основні структурні елементи. Форма державного правління. Поняття монархії і її види. Поняття республіки та її види. Сучасний стан і перспективи розвитку форми державного правління в Україні.

Форма державного устрою. Унітарні держави та їх види. Поняття і види автономії. Федерації та їх види. Конфедерація, імперія, співдружність. Сучасний стан і перспективи розвитку державного устрою в Україні.

Поняття та суть державного режиму. Демократичний і антидемократичний державні режими, їх види та особливості. Сучасний стан і перспективи розвитку державного режиму в Україні.


Семінар. Тема 3. Форма держави (2 год.)

1. Поняття форми держави та її основні структурні елементи.

2. Форма державного правління. Поняття монархії і її види. Поняття республіки та її види.

3. Сучасний стан і перспективи розвитку форми державного правління в Україні.

4. Форма державного устрою. Унітарні держави та їх види. Поняття і види автономії. Федерації та їх види. Конфедерація, імперія, співдружність держав.

5. Сучасний стан і перспективи розвитку державного устрою в Україні.

6. Поняття та суть державного режиму. Демократичний і антидемократичний державні режими, їх види та особливості.

7. Сучасний стан і перспективи розвитку державного режиму в Україні.
Рекомендована література до теми.

Автономія, національно-культурна автономія, диктатура, олігархія, охлократія, союз, авторитаризм, диктатура пролетаріату, співдружність, автократія, союзна держава, деспотія, суспільний лад, державний лад, парламентська республіка, дуалістична монархія, монархія конституційна, монархія парламентська, республіка // Юридична енциклопедія.

1.Арон Р. Демократия и тоталитаризм. Пер. с. фр. - М.: Текст, 1993.

2. Бердяев Н.А. О демократии // Философия неравенства. - М., 1990.

3. Бабкін В.Д. Соціальна демократія: проблеми і перспективи. – К.: К. інст. туризму, екон. і права, 2000.

4. Даль Р. Введение в теорию демократии. - М., 1992.

5. Ермаков А.П. Теория формы государства в советской юридической науке. - М., 1985.

6. Ковлер А.И. Демократия: основы политико-правовой теории. - М., 1990.

7.Ковлер А.И. Исторические формы демократии: проблемы историко-правовой теории. – Л., 1978.

8. Крашенинников Н.А. Цивилизационные подходы к изучению истории государства и права // Методологические проблемы правоведения. - М., 1994.

9.Кузьмин Э.Л. Демократия: некоторые вопросы теории, методологии и практики.- М., 1986.

10.Лінецький С.В. Метаморфози державного режиму України (політико-правовий аналіз). - К., 2003.

11. Лінецький С.В. Теоретичні підходи до визначення та еволюції української моделі державного режиму // Право України. – 1999.– № 7. - С. 17-20.


  1. Лобер В.Л. Демократия от зарождения идеи до современности. - М., 1991.

  2. Муромцев Г.И. К вопросу о понятии «политический режим» // Актуальные проблемы государства и права. - М., 1974.

  3. Матузов Н.И., Малько А.В. Политико-правовые режимы: актуальные аспекты общественной науки и современность // Правоведение.– 1977. № 1.

  4. Медведчук В. Дух і принципи соціалдемократії. Українська перспектива. - К., 2002.

  5. Мурашин О.В. Безпосередні форми демократії. – К., 1990.

  6. Мяловицька Н.А. Автономія і проблеми регіоналізації в країнах Європи // Європейське право та порівняльне правознавство: Зб. ст. / За ред. Ю.С. Шемшученка, І.С. Гриценка, О.В. Кресіна. – Київ-Шамборі: Логос, 2010. – С. 383-390.

  7. Петров B.C. Тип и формы государства.- Ленинград, 1967.

  8. Петров B.C. Сущность, содержание и форма государства.- М., 1971.

  9. Сухонос В.В. Сутність та функції авторитарного державного режиму в умовах переходу до демократії (теоретико-методологічний аналіз): Автореф. дис. канд. юрид. наук. - К., 2000.

  10. Тадевосян Э.В. О моделировании в теории федерализма и проблеме асимметричных федераций // Государство и право. - 1997. - № 8.

  11. Тихомиров Л.А. Монархическая государственность.- М., 1998.

  12. Четвернин В.А. Демократическое, конституционное государство. Введение в теорию. – М., 1993.

  13. Чиркин В.Е. Современное государство. – М., 2001.

  14. Чиркин В.Е. Государствоведение. – М., 1999.

  15. Чиркин В.Е. Нетипичные формы правления в современном государстве // Государство и право. - 1995. - № 8.

  16. Чиркин В.Е. Модели современного федерализма: сравнительный анализ // Государство и право. - 1994. - № 8-9.

  17. Шаповал В.М. Безпосередня демократія і представницька демократія у взаємозв’язках // Право України. – 2004. – № 8. - С. 8-12.

  18. Энтин Л.М. Разделение властей. Опыт современных государств. - М., 1995.

  19. Якушик В.М. Різновиди політичних режимів // Віче. - 1995.– № 9.


  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка