Програма з дисципліни



Скачати 257.64 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір257.64 Kb.



ВСТУП


Вступне випробування здійснюється на підставі оцінки рівня професійних знань, умінь та навичок вступників.

Нижче наведені програми навчальних дисциплін, що включені до програми фахового вступного випробування.

В процесі підготовки до фахового вступного випробування рекомендується користуватися наведеною у програмі основною літературою та законодавчими актами.

ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ

ЗАГАЛЬНА ЕКОЛОГІЯ ТА НЕОЕКОЛОГІЯ
Екологія як наука: виникнення, етапи розвитку, структура сучасної екології. Місце екології в системі природничих та економічних наук. Предмет і задачі основних розділів екології: аутекологія, демекологія, соціоекологія, техноекологія, синекологія. Екологія екосистем і біосфери. Соціальні аспекти екології. Методи екології. Екологічні проблеми сучасності.

Природне середовище та його компоненти. Екологічні фактори. Класифікація екологічних факторів. Основні абіотичні фактори природного середовища. Дія екологічних факторів на організм. Екологічна валентність. Закон екологічної валентності. Адаптація як властивість живої матерії, види адаптації. Закон мінімуму. Закон толерантності. Біотичні фактори. Антропогенні фактори. Взаємовідносини між організмами.

Поняття про популяцію. Ареал популяції. Популяційні параметри. Щільність і розмір популяції. Флуктуації популяцій. Криві виживання. Опір середовища. Типи динаміки популяцій. Екостратегії. Фактори регуляції чисельності популяцій.

Поняття про екосистему. Екосистема з точки зору загальної системо-тології. Структура екосистеми та її функціонування. Умови існування і розвитку екосистем. Поняття про біогеоценоз. Біоценоз. Екотоп. Біотоп. Основні характеристики біоценозу. Вертикальна структура фітоценозів (ярусність). Горизонтальна структура (мозаїчність). Трофічна структура. Трофічні взаємодії як основні системоутворюючі зв’язки в екосистемі. Типи трофічних рівнів. Продуценти, консументи, редуценти, детритофаги, сапрофаги. Ланцюги живлення. Екологічна піраміда. Правило 10% Ліндемана. Цілісність і стійкість екосистем (за Б.Нобелем). Основні закономірності функціонування екосистем. Геологічний і біологічний кругообіги речовини. Біогеохімічні цикли. Сонячна енергія. Принцип Ле Шательє. Екологічна ніша. Сукцесія. Закон одного відсотка. Закон оптимальності.

Поняття про біосферу. Речовинний склад біосфери. Функції живої речовини і біосфери за В.І. Вернадським. Енергія біосфери. Жива речовина біосфери. Виникнення і основні етапи еволюції біосфери. Абіотичне виникнення життєво важливих органічних речовин. Створення клітини. Виникнення багатоклітинності. Вихід життя на суходіл. «Еволюційний вибух» вищих тварин і рослин. Розвиток сучасного біорізноманіття. Ноосфера як сучасний етап еволюції біосфери. Витоки ноосферної ідеї. Тлумачення Вернадського про ноосферу. Сучасні підходи до ідеї ноосфери.

Поняття природних ресурсів. Невідновні і відновні ресурси. Невичерпні і вичерпні ресурси. Ресурси матеріального виробництва. Ресурси невиробничої сфери. Класифікація промислових ресурсів. Водні ресурси: атмосферна волога, океанічні і морські води, озера, водоймища, поверхневі і підземні води, кріогенні субстрати. Газово-атмосферні ресурси. Грунтово-геологічні ресурси. Енергетичні ресурси. Нетрадиційні джерела енергії і їх використання. Біологічні та продовольчі ресурси. Кліматичні ресурси. Генетичний фонд та надбання людського інтелекту.

Об’єкт, предмет, методи досліджень, понятійно-термінологічний апарат неоекології. Принципова різниця між антропосферою і соціосферою, між екосистемою і геосистемою. Геоекосистеми і еколого-економічні системи. Спільні та відмінні риси неоекології та біоекології. Структура неоекології. Система неоекологічних наук. Основні закони, закономірності, правила, принципи в екології та неоекології. Елементи вчення про забруднення – центральне питання неоекології. Структурний аналіз як основа вивчення неоекологічних проблем.

Науково-технічний прогрес та глобальні проблеми неоекології. Виснаження озонового шару. Потепління клімату. Кислотні дощі. Демографічна криза. Виснаження енергетичних ресурсів. Техногенне забруднення навколишнього природного середовища. Класифікація забруднення біосфери. Акустичне забруднення. Електромагнітне та радіоактивне забруднення. Світлове, шумове, пилове, теплове забруднення. Класифікація забруднюючих речовин та джерел забруднення. Пороговість концентрації. Оцінка впливу на оточуюче середовище (ОВОС). Екологічний контроль і управління якістю навколишнього середовища.

Природні і антропогенні джерела і види забруднення атмосфери. Специфічні забруднення атмосфери: електромагнітне, високочастотне, шумове, радіаційне, вібраційне. Організаційні, технічні і технологічні заходи по охороні атмосфери від забруднення. Поняття про гранично допустимі викиди (ГДВ).

Самоочищення атмосфери. Методи очищення промислових викидів в повітряне середовище від твердих, пилоподібних часток, шкідливих газів, парів, аерозолів. Захист населення від електромагнітних випромінювань, шуму, вібрації та радіоактивного забруднення повітря. Альтернативні джерела енергопостачання, їхні переваги перед традиційними джерелами енергопостачання та їх недоліки.

Стан і використання водних ресурсів. Склад і характеристика природних вод. Забруднення вод. Поняття про гранично допустимий скид (ГДС) промислово очищених та неочищених стічних вод у відкриті водойми. Класифікація виробничих стічних вод. Класифікація методів очищення промислових, комунальних і сільськогосподарських стоків від твердих, завислих, колоїдних часток, розчинених солей, органічних домі шків та нафтопродуктів.

Забруднення літосфери. Агросфера. Ґрунти та їх екологічне значення. Системи землеробства. Вітрова та водна ерозія ґрунтів, шляхи запобігання та боротьби з нею. Корисні копалини. Залежність забруднення довкілля від методів добування і переробки сировини. Утворення відходів в промисловому, комунальному і сільськогосподарському виробництві. Класифікація відходів, методи їх утилізації та знешкодження. Маловідходні технології – шлях до збереження літосфери. Рекультивація земель. Меліораційні заходи.

Екологія міських екосистем. Урбоекологія. Основні джерела забруднення територій міст. Шляхи поліпшення екологічного стану міст. Екологія радіаційно забруднених екосистем. Іонізуючі випромінювання. Екологічні проблеми космосу. Екологічні проблеми військово-промислового комплексу.

Об’єкти і методи дослідження соціоекології. Структура соціоекології. Концепції соціоекології. Теоретичний і практичний напрямки в соціоекології. Соціоекосистеми. Екологічна освіта, культура, право. Екологічна психологія, менеджмент, бізнес.

Головні екологічні проблеми України. Основні напрямки державної політики України в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Міжнародні програми: геосферна, біосферна та ін. Гуманізація науково-технічного прогресу.

Національний шлях України до гармонійного розвитку. Індикатори гармонійного розвитку. Проблеми гармонійного розвитку України.


ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ

ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Природокористування як об‘єкт вивчення: предмет, задачі, функції та методологія економіки природокористування. Основні поняття економіки природокористування. Діалектика взаємодії людини і природи. Закономірності та принципи природокористування. Посилення антропогенного впливу та його наслідки щодо розвитку соціо-еколого-економічних систем.

Поняття «природні умови», «природні ресурси», «природні фактори». Класифікація природних ресурсів та процесів впливу на природу. Природно-ресурсний потенціал: сутність і структура, участь у процесі відтворення. Загальна рівновага. Зовнішні ефекти та еколого-економічне моделювання. Закономірності збалансованого природокористування.

Економічна роль атмосферного повітря, регламентація та контроль стану повітряного басейну як методу збереження економічної вартості атмосферного ресурсу. Економіко-правові та організаційно-управлінські важелі раціонального використання й охорони атмосферного повітря. Вода як екологічно необхідний компонент функціонування організмів різного ієрархічного рівня розвитку та як економічно важлива сировина для забезпечення багатьох видів господарської діяльності людства.

Управління водними ресурсами, правове й економічне регулювання їх використання. Земельні ресурси як засіб виробництва та просторовий базис розвитку суспільства. Економічна роль мінеральних ресурсів. Еколого-економічні та організаційно-управлінські заходи раціонального використання, відновлення та охорони земельних і надрових ресурсів. Проблеми використання й охорони лісових та різних біологічних ресурсів. Еколого-економічне значення лісових та біологічних ресурсів. Лісокористування та лісовідновлення. Охорона та захист лісів, об‘єктів тваринного світу.

Економічне стимулювання раціонального лісокористування.

Взаємозв‘язок економічних і екологічних факторів. Природа людини і функції природи. Економічні функції і властивості природних факторів.

Теоретико-методологічні підходи до економічної оцінки природних ресурсів. Базові показники для екологічної оцінки природних факторів. Економічна оцінка біорізноманіття.

Поняття «економічний збиток» від порушення навколишнього природного середовища. Види еколого-економічних збитків: прямі та опосередковані; фактичні; можливі; відвернені; ліквідовані; потенційні. Групи факторів, під впливом яких формується еколого-економічний збиток. Основні методи кількісної оцінки економічного збитку.

Аналіз природоохоронних витрат (екологічних витрат): попередження (запобігання) попередніх витрат та екологічних збитків від негативних впливів антропогенної діяльності на довкілля і витрат на його компенсацію (поствитрат); їх економічна сутність.

Капітальні та поточні інвестиції в основний капітал та експлуатаційні витрати. Методика обчислення економічної ефективності капітальних вкладень в раціональне природокористування. Інтернаціоналізація зовнішніх екологічних витрат (екстерналій). Податок на забруднення (інструмент інтернаціоналізації – податок А. Пигу). Асиміляційний потенціал як особливий природний ресурс. Теорема Р.Х. Коуза. Трансакційні витрати.

Інвестування капіталу в природоохоронну діяльність. Єдина європейська стандартна статистична класифікація природоохоронних об‘єктів і витрат на охорону довкілля (документ СЕS/822). Поточна природоохоронна діяльність. Природоохоронні заходи та їх види. Сутність та основні показники економічної ефективності природоохоронних витрат. Методика розрахунку показників економічної ефективності природоохоронних витрат. Соціальна ефективність екологічних витрат та методика її визначення. Еколого-економічна ефективність у трактовці західної економічної науки.

Поняття «господарський механізм». Структура господарського механізму природокористування.

Управління природокористуванням: сутність, методи і функції. Адміністративне управління природокористуванням. Організаційні структури управління. Прогнозування і планування природоохоронної діяльності. Правове регулювання природокористуванням і природоохоронною діяльністю. Загальні основи екологічного менеджменту як сучасної спеціальної області управління, та його інструменти: екоаудит; еколіцензування; екостандартизація; екосертифікація; екопаспортизація; екострахування.

Причини ринкової та державної неефективності в охороні довкілля. Макроекономічна політика та екологічний фактор. Поняття «економічний механізм». Типи економічного механізму природокористування. Основні компоненти економічного механізму. Групи економічних інструментів (ціни на ресурси; економічні вигоди; перерозподільні платежі/виплати).

Еколого-економічні інструменти: принципи формування і механізми дії. Форми еколого-економічних інструментів (податки; субсидії; акцизи; мита; платежі; штрафи; амортизаційні відрахування; страхові внески; ціни; сприяння ринку; дотації; гранти; премії; виплати; кредити).

Ринкові механізми регулювання природокористування. Ефективність економічного механізму екологічного регулювання.

Система фінансування природоохоронної діяльності в Україні. Упровадження рекомендацій ЄЕК ООН щодо системи природоохоронного управління в Україні.

Форми міжнародного співробітництва з проблем природокористування та охорони довкілля. Відбиття глобальних проблем природокористування крізь призму єдиної глобальної еколого-економічної системи (ГЕЕС).

Стійкий розвиток: зміст та підходи до розуміння даного поняття. Напрями та інструментарій розв‘язання проблем стійкого розвитку.

Збалансоване користування природними ресурсами з урахуванням вимог міжнародного конкурентного середовища. Характер та види діяльності міжнародних фінансових інститутів в галузі природокористування та охорони довкілля.

Сутність і шляхи вирішення проблеми глобальної забезпеченості природними ресурсами – завдання вдосконалення міжнародних еколого-економічних відносин. Правовий механізм міжнародного управління природокористування та його інструменти, що мають значення для країн з початковим станом ринкової економіки.
ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ

МОНІТОРИНГ ДОВКІЛЛЯ
Визначення поняття моніторингу довкілля. Мета моніторингу. Об’єкти моніторингу довкілля моніторингова інформаційна система. місце моніторингу в системі керування станом довкілля. Групи факторів антропогеної дії. Геофізичні, фізико-географічні, геомеханічні, хімічні спостереження.

Побудова системи моніторингу. Блоки збору даних, первинної обробки, сортування та наповнення баз даних, відтворення інформації, візуалізації інформації, моделювання і прогнозування. Екологічне районування території.

Дистанційні методи. Ландшафтно-індикаційні дослідження. Геохімічні дослідження. Гідрохімічні вивчення. Біогеохімічні дослідження. Грунтово-газові дослідження. Гідрогеологічні дослідження. Хімічні, фізико-хімічні, фізичні методи.

Класифікація видів моніторингу довкілля. Моніторинг факторів впливу. Джерела впливу. Хімічний, фізичний, геофізичний моніторинг. Фоновий, науковий, загальний, оперативний (кризовий) моніторинг довкілля.

Об’єктивний, локальний, регіональний, глобальний моніторинг. Національний моніторинг.

Класифікація систем моніторингу за Ю.А. Ізраєлєм. Класифікація систем моніторингу за І.П. Герасимовим. Класифікація систем моніторингу за М.А. Голубцем.

Національної системи моніторингу довкілля. Державна система моніторингу СЕМ “Україна”, її призначення та структура.

Організація системи моніторингу довкілля України. Нормативно-правова база моніторингу довкілля. Суб’єкти державної системи екологічного моніторингу довкілля і їх функції. Інформаційне забезпечення системи моніторингу довкілля. Первинні дані. Узагальнені дані. Індекси та комплексні показники. Оцінка і прогноз стану довкілля.

Методи вимірювання концентрації шкідливих речовин та домішок у навколишньому середовищі. Лабораторні, експресні, автоматичні методи. Хімічні, фізико-хімічні, фізичні методи. Електрофізичні та електрохімічні методи. Організація вимірювань шкідливих домішок у природному середовище.

Автоматичні системи контролю забруднення природного середовища. (АСКЗС).

Фотоколориметричний метод та його приладне забеспечення. Метод спектрального відбивання. Метод селективного поглинання. Функціональна схема стрічкового газоаналізатора. Фотометрія і електрофотометрія.

Сутність спектроскопічних методів. Люмінесцентний аналіз. Атомно-емісійна спектрометрія. Атомно-абсорбційна спектроскопія. Принципова схема аналізу речовини атомно абсорбційним методом.

Сутність іонізаційних методів. Мас-спектрометричний метод. Радіоізотопні методи. Полум’яно-іонізаційний метод та детектори.

Хроматографічні методи аналізу. Теорія газової хроматографії. Обладнання газової хроматографії, принципова схема хроматографу. Ізотерма розподілу концентрації речовини між двома фазами. Визначення швидкості руху речовини. Розподільча хроматографія. Колонкова хроматографія. Паперова розподільча хроматографія. Радикальна тонкошарова та осадкова хроматографія.

Електрохімічні методи аналізу. Потенціометрія, кондукторометрія, кулометрія, вольтамперометрія.

Методи із попереднім осадженням пилу. Методи без попереднього осадження пилу. Фотометричний, радіоізотопний, п’єзоелектричний, оптичний та електростатичний методи вимірювання концентрації пилу. Зважувальні, радіометричні та радіоізотопні пиломіри.

Відбір і приготування проб водного середовища. Відбір і приготування проб радіоактивних опадів. Відбір і приготування проб для визначення вмісту радіонуклідів у грунті і у рослинності. Відбір і приготування проб для визначення радіоактивної забрудненості радіоактивної поверхні.

Теоретичні основи космічних та повітряних зйомок земної поверхні. Фотозйомка, теплова, радіолакоційна, радіотеплова, агрогеохімічна, ультрафіолетова. Літальні апарати та їх обладнання. Методи визначення порушень та зображення природного середовища за результатами дистанційного зондування.

Моніторинг атмосферного повітря. Разові, середньодобові, середньомісячні та середньорічні концентрації домішок. Категорії постів спостереження. Програми спостережень на стаціонарних постах.

Прилади автоматизованого контролю забруднення атмосферного повітря. Прилади контролю запиленості вихлопних газів. Прилади контролю газових викидів. Лабораторії для проведення спостережень за станом атмосферного повітря. Комплекті лабораторії ПОСТ-1, ПОСТ-2, Атмосфера ІІ.

Державний моніторинг вод. Державна мережа пунктів спостережень. Створи спостережень. Пункти спостережень І, ІІ, ІІІ, ІV категорій спостережень.

Засоби спостережень за станом поверхневих і підземних вод. Організація і проведення спостережень за якістю поверхневих вод. Прогнозування стану водних об’єктів та його змін. Суб’єкти державного моніторингу вод. Національні, регіональні, відомчі та локальні програми моніторингу. Фоновий моніторинг. Загальний моніторинг.

Кризовий моніторинг. Моніторинг питної води, скидів стічних вод, морських вод. Програми спостережень за гідрологічними, гідрохімічними, гідробіологічними показниками.

Фізична, геохімічна, біологічна складова комплексного глобального моніторингу.

Автоматизований контроль якості водного середовища. Автоматизована система контролю якості води АСЯНС – ВГ. Засоби оперативного автоматичного контролю забруднення вод. Пересувні і стандартні гідрохімічні лабораторії та обробка інформації.

Автоматичні системи контролю якості природних вод. Аналізатори контролю якості води.

Державний моніторинг земель. Національний, регіональний, локальний моніторинг земель. Основні завдання моніторингу земель. Технічне забезпечення. Базові, оперативні, періодичні, ретроспективні групи спостережень.

Біоіндикація грунтів. Рослини-індикатори родючості грунтів. Рослини-індикатори водного режиму ґрунтів. Рослини-індикатори кислотності грунтів.

Акроекологічний та грунтово-екологічний моніторинг. Перспективний, віддалений та оперативний види грунтово-екологічного моніторингу. Лізіметричний та мікробіологічний методи. Еколого-токсикологічна оцінка агросистеми. Реінвентаризаційні, регламентні та спеціальні спостереження міських територій.

Завдання біологічного моніторингу. Стресори середовища, що оточує живі організми за Е. Вайнертом. Структура біологічного моніторингу за К. Бурдіним. Біоіндикація. Морфологічні, біоритмічні та поведінкові відхилення від норм в організмі під впливом антропогенних чинників. Переваги використання біологічних індикаторів.

Фітоіндикація забруднення повітряного середовища. Визначення стану хвої та генеративних органів сосни, оцінка забрудненості атмосфери по тривалості життя хвої. Оцінка чистоти повітря за лишайником.

Біоіндикація забруднення води. Біотестування. Методи біотестування. Біоіндикація води з використанням водоростей. Оцінка якості води за біотичним індексом. Визначення ступення забруднення водойми за індексом Гуднайта й Уотлея.

Мета, задачі та головні фактори радіоекологічного моніторингу. Засоби вимірювання іонізуючих випромінювань. Методи і засоби радіаційного контролю. Польова радіометрія і дозиметрія. Експресні методи радіаційного контролю. Радіохімічні методи. Радіаційний моніторинг агропромислового виробництва, його об’єкти і види.

Базовий та кризовий радіоекологічний моніторинг. Науковий радіологічний моніторинг. Ядерно-радіаційний, радіогеохімічний, радіогідрогеологічний моніторинг.


ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ

ЗАПОВІДНА СПРАВА
Історичний розвиток уявлень про заповідність. Абсолютна заповідність як фундаментальний принцип заповідної справи. Теоретичні, правові і практичні аспекти заповідності.
Міжнародна концепціям організації заповідної справи.
Біосферні заповідники Європи. Історія створення міжнародної концепції біосферних резерватів. Поняття біосферного заповідника. Сучасний стан і перспективи розвитку. Севільська стратегія та її впровадження. Принципи заповідання та розвитку системи біосферних заповідників.

Охорона раритетної флори і фауни як основа збереження біорізноманіття. Червона книга Міжнародного союзу охорони природи і природних ресурсів. Червоні книги колишнього СРСР. Концепція регіоналізму при підготовці Червоних книг.

Етапи дохристиянської священної природи і заповідних гаїв та угідь. Території князівських мисливських полювань. Заповідні дерева. Петра І, заказні рощі Катерини ІІ, монастирські ліси. Лісовий статут Росії.

7 етапів історії заповідної справи України. Етап заказних гаїв і заповідання естетичної природи. Етап формування праобразів природних заповідників. Етап створення мережі перших державних заповідників. Етап занепадів та підйому природно-заповідної справи. Етап планового формування географічної мережі природно-заповідних територій. Етап десяти золотих років природно-заповідної справи.

Закон України «Про природно-заповідний фонд України». Природні і штучні території природно-заповідного фонду України. Природні заповідники. Біосферні заповідники. Національні природні парки. Регіональні ландшафтні парки. Заказники. Пам’ятки природи. Заповідні урочища. Ботанічні сади. Дендрологічні парки. Зоологічні парки. Парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва. Мета створення та оголошення, підпорядкування, умови заповідання, функціональне зонування, принципи господарського використання.

Основні форми власності і засоби збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Види та форми наукового, господарського і рекреаційного використання. Управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду.

Статус і завдання природних заповідників України. Науково-дослідна робота в природних заповідниках. Режим охорони природних заповідників. Історія, природні ландшафти та біоценози Кримського, Карадазького, Українського степового і Поліського природних заповідників.


ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ

ЕКОЛОГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
Актуальність впровадження екологічного менеджменту в сучасному світі. Екологізація виробництва, зв’язок з вимогами концепції сталого розвитку. Класифікація систем управління. Принципи екологічного менеджменту. Фактори розвитку екологічного менеджменту.

Емпіричний та нормативний стилі управління.

Екологічне спрямування, гуманістичне спрямування, об’єкти екологізації. Вимоги до екологічної політики. Визначення екологічних аспектів.

Екологічний паспорт природокористувача. Встановлення відповідальності діяльності організації вимогам законодавчих актів та другим вимогам у сфері охорони навколишнього середовища. Закони України з охорони навколишнього середовища. Цільові та планові екологічні показники. Розробка програм з управління охороною навколишнього середовища.

Організаційна структура та навчання, обізнаність і компетентність персоналу. Зв’язки. Документація системи управління охороною навколишнього середовища і управління документацією. Управління операціями. Підготовка до аварійних ситуацій.

Екологічна оцінка намічуваної діяльності як інструмент екополітики. Складові системи екологічної оцінки: оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) та екологічна експертиза. Принципи екологічної оцінки: принцип превентивності, принцип комплексності, принцип демократичності. Екологічна оцінка і сталий розвиток. Ухвалення рішення за підсумками екологічної оцінки. Врахування результатів екологічної оцінки при прийнятті рішень. Розгляд альтернатив.

Мета і завдання екологічної експертизи. Об’єкти екологічної експертизи. Суб’єкти екологічної експертизи. Форма проведення екологічної експертизи. Державна екологічна експертиза. Спеціальні вимоги до документації на об’єкти державної екологічної експертизи.

Теоретичні основи формування і розвитку екологічного аудиту. Нормативи якості навколишнього середовища. Вимоги міжнародних стандартів. Положення стандартів ДСТУ ISO 1410, 14011, 14012. Забезпечення об’єктивності, незалежності та компетентності перевірки. Мета, роль та відповідальності експертів при проведенні перевірки системи управління. Процедура проведення та представлення результатів. Кваліфікаційні критерії для експертів. Мета та завдання екологічного аудиту. Взаємозв’язок екологічного аудиту з загальним аудитом. Види, порядок проведення та оформлення результатів. Основні принципи екологічного аудиту.

Умови екологічного страхування. Мета екологічного страхування. Об’єкти і суб’єкти екологічного страхування. Світовий досвід екологічного страхування. Поняття «забруднення» в екологічному страхуванні, класифікація збитків. Прямі та непрямі збитки. Можливості проведення екологічного страхування в Україні. Страхові тарифи.

Об’єкти плати, суб’єкти плати. Фактори, які визначають розмір платежів. Штрафні санкції. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку нормативних зборів за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору». Алгоритми розрахунків платежів за викиди в атмосферу, в водні об’єкти, за розміщення відходів. Розвиток моделей цінових інструментів в практиці екологічного менеджменту.

Умови, задачі та методи обґрунтування витрат на здійснення природоохоронних заходів. Основні техніко-економічні фактори формування витрат на будівництво та експлуатацію очисних споруд. Особливості оцінки витрат на очищення стічних вод. Особливості оцінки витрат на запобігання викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря.
ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ

МІЖНАРОДНА ЕКОЛОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА СТАНДАРТИЗАЦІЯ
Історичні передумови, обсяг і прояви глобальної екологічної кризи . Глобальний масштаб екологічних проблем як головна причина необхідності спільної міжнародної екологічної діяльності. Предмет, методи, завдання, структура міжнародних та міждержавних відносин в напрямку дослідження, збереження та відновлення довкілля, досягнення його безпечного стану та забезпечення стійкого розвитку людства.

Зміст базових принципів міжнародної діяльності в галузі охорони довкілля: визнання норм міжнародного права; суверенітет націй над своїми природними ресурсами; наукова обґрунтованість міжнародних норм екологічно безпечного, економічно доцільного, ощадного та раціонального природокористування; недопустимість забруднення, національного привласнення та відокремленого використання міжнародного простору; недопустимість екологічного тероризму, використання та впливу на довкілля у воєнних цілях.

Головні принципи екологічної безпеки та її транскордонний, глобальний характер. Співвідношення спільної та персоніфікованої правової відповідальності країн за порушення міжнародних норм екологічної безпеки. Міждержавна взаємодія в напрямку передбачення, запобігання та ліквідації наслідків екологічно небезпечних ситуацій та катастроф.

Предмет, метод, система міжнародного екологічного права. Право власності на національні та міжнаціональні природні ресурси та право природокористування. Міжнародні аспекти управління в галузі охорони довкілля. Відповідальність за порушення міжнародного екологічного законодавства.

Пріоритет фінансово-економічних механізмів взаємодії в галузі охорони довкілля. Екологізація суспільного транскорпоративного виробництва як ефективний шлях подолання глобальної екологічної кризи. Міжнародне співробітництво в напрямку зменшення антропогенного впливу на клімат.

Джерела, засоби розповсюдження, шляхи доступу та міжнародний статус екологічної інформації. Орхуська конвенція з екологічної інформації та її основні складові. Участь громадськості в міжнародному інформаційному співробітництві в екологічній сфері.

Аналіз діяльності міжнародних екологічних організацій. Місце і роль світової спільноти і громадськості в системі міжнародних заходів та дій із збереження довкілля. Спільна діяльність громадських екологічних організацій України і Світу.

Місце і роль науково-технологічних досліджень в напрямку збереження та відновлення довкілля, досягнення його безпечного стану та забезпечення стійкого розвитку людства. Міжнародний характер наукових досліджень в галузі екології, зокрема в забезпеченні дійового характеру моніторингу довкілля. Міжнародні наукові конференції, симпозіуми, конгреси як етапи вирішення кардинальних проблем захисту довкілля.

Загальні відомості про державну систему стандартизації, її мету та основні принципи. Об’єкти стандартизації. Категорії нормативних документів зі стандартизації. Види стандартів. Використання стандартів і технічних умов.

Організаційна структура робіт зі стандартизації. Загальні вимоги до побудови, викладу, оформлення та змісту стандартів. Порядок розроблення державних стандартів. Порядок розроблення, побудови, викладу та оформлення технічних умов. Порядок розроблення, затвердження та застосування стандартів підприємства.

Порядок впровадження стандартів. План основних організаційно – технічних заходів. Державний нагляд за впровадженням та додержанням стандартів. Об’єкти державного нагляду. Проведення контролю якості продукції та відповідності її вимогам стандартів. Порушення вимог стандартів.

Вітчизняні системи стандартів. Державна система стандартизації. Єдина система конструкторської документації. Єдина система технологічної документації. Державна система забезпечення єдності вимірювань. Система стандартів безпеки праці. Єдина система технологічної підготовки виробництва. Система розробки і постановки продукції на виробництво. Стандарти на штрихове кодування.

Напрямки технічної політики Держстандарту України. Міжнародні стандарти системи ISO. Міжнародний стандарт “Система екологічного управління”. Принципи системи екологічного управління. Потенційні вигоди від впровадження ефективної EMS. Принципи та елементи управління навколишнім середовищем.

Перелік основних законів і нормативних документів з охорони довкілля.



Напрямки технічної політики Держстандарту України. Міжнародний стандарт “Система екологічного управління”. Принципи системи екологічного управління. Принципи та елементи управління навколишнім середовищем.

СПИСОК рекомендованої літератури
«Загальна екологія та неоекологія»

  1. Бакка М.Г., Пирський О.А. Екологія та захист ноосфери / Навч.посіб. – Житомир: РВВ, 1998. – 236 с.

  2. Дуднікова І.І., Пушкін С.П. Екологія: Навч.посіб. – К.: Європейський Університет. – 2006. – 360 с.

  3. Білявський Г.О., Бутченко Л.І. Основи екології: теорія та практикум: Навч.посіб. – К.: Лібра, 2004. - 368 с.

  4. Джигерей В.С. Екологія та охорона навколишнього середовища: Навч.посібник. – К.: Знання, 2002. – 214 с.

  5. Герасимчук А.А., Палеха Ю.І. Основи екології. – ЄУФІМБ, 1998. – 120 с.

  6. Некос В.Е. Основы общей экологии и неоэкологии: Учебн.пособие. – Х.: Ч. 1, 1999. 192 с. Ч. 2, 2001. – 287 с.


«Економіка природокористування»

  1. Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 26.061991 р.

  2. Мельник Л.Г. Екологічна економіка. – Суми ” Экологическая экономика. - Сумы.: Университет.- 2002.- 346 с.

  3. Основы экологии и экономики природопользования /Дикань В.Л. и др. – Харьков, 2002. – 384 с.

  4. Основи екології. Екологічна економіка та управління природокористуванням /Л.Г. Мельника. – Суми, 2005. – 759 с.

  5. Туниця Т.Ю. Збалансоване природокористування: національний і міжнародний контекст. – К.: знання, 2006. – 300 с.

  6. Царенко О.М., Несвєтов О.О., Кадацький М.О. Основи екології та економіки природокористування. Курс лекцій. Практикум: Навчальний посібник.-2-е вид., сер.- Суми, 2004. – 400 с.

  7. Шмандій В.М., Солошин І.О. Управління природоохоронною діяльністю: Навчальний посібник. – К.: ЦНЛ, 2004. – 296 с.

  8. ШматькоВ.Г., Нікітін Б.В. Екологія і організація природоохоронної діяльності . –К.: КНТ, 2006. – 304 с.

  9. Шевчук В.Я., Саталкін Ю.М., Білявській O. Екологічне управління. – К.: Либідь, 2004. – 429 с.


«Моніторинг довкілля»

  1. Клименко М.О. Моніторинг довкілля: підручник/ НО Клименко, А.Н. Прищепа, Н.М. Вознюк.-К.: академія, 2006.-360с.

  2. Дуднікова І.І. Моніторинг довкілля: навчальний посібник: у 2-х ч., Ч.1/І.І. Дуднікова , А.С. Пушкін К.:вид-во Європ. ун.-ту, 2007.-273с. Ч.2/ І.І. Дуднікова , А.С. Пушкін К.:вид-во Європ. ун.-ту, 2007.-314с.

  3. Лялюк О.Г. Моніторинг довкілля: Навчальний посібник / О.Г. Лялюк, Г.С. Ракушняк.-Вінниця: ВНТУ, 2004.-140с.

  4. Рудбко Г. Екологічний моніторинг геологічного середовища: підручник для студ. Геол.;геогр.; екол.спец. вищих закладах освіти /Рудько Г.; Адаменко О. –Львів вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2001-244с. :іл..

  5. Мониторинг и охрана атмосферного воздуха: учеб. Метод. Пособие /Сост. В.П. Шевелев.-Курган, 2001.-246с

  6. Соболева С.В. Экологический мониторинг: учебное пособие /С.В. Соболева, Л.И. Ченцова.- Красноярськ: Сиб ГТУ, 200.-77 с.


«Заповідна справа»

  1. Попович С.Ю. Природно-заповідна справа. Навчальний посібник. К.: Арістей. 2007. – 480 с.

  2. Борейко В.Е. Этика и менеджмент заповедного дела. 2005. – 328 с.

  3. Вагнер Б.Б. Энциклопедия заповедных мест мира Москва: 2006. – 478 с.

  4. Заповедники СССР. Заповедники Украины и Молдавии. М.: Мысль. 1987. – 139 с

  5. Заповідна справа в Україні: Навчальний посібник / За заг. ред. М.Д. Гродзинського, М.П. Стеценка. - К.: «Географіка», 2003. - 306 с.

  6. Петрина Н.В. Заповідна справа. Конспект лекцій у схемах i таблицях. Навч. посіб. К.: Центр ІТ. 2007. – 114 с.

  7. Природно-заповідний фонд України загальнодержавного значення Довідник К. 1999 – 240 с.

  8. Сто великих заповедников и парков. / Н.А. Юдина М.: Вече. 2003.– 411 с.

  9. Третяк А.М., Бабміндра Д.І. Земельні ресурси України та їх використання. К.: ТОВ «ЦЗРУ». 2003. -- 143 с.

  10. Червона книга України. Тваринний світ. Київ: УЕ.1994.- 464 с.

  11. Червона книга України. Рослинний світ. Київ: УЕ. 1996. - 608 с.

  12. Шеляг-Сосонко Ю.Р. та ін. Збереження i невиснажливе використання біорізноманіття України: стан та перспективи. К.: Хімджест. 2003 – 248 с.


«Екологічний менеджмент»

  1. Екологічний менеджмент: Навч. посіб. / За ред. В.Ф. Семенова, О.Л. Михайлик. – К.: Знання, 2006. – 366 с.

  2. Галушкина Т.П. Экономические инструменты экологического менеджмента (теория и практика) – Одесса, Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2000. – 280 с.

  3. ЗалесскийЛ.Б. Экологический менеджмент. М. – 2004. – 220 с.

  4. Бабина Ю.В., Варфоломеева Э.А. Экологический менеджмент. – М. – 2002.

  5. Екологічний аудит: Навч. посібник з екологічного менеджменту і екологічного аудиту / В.Я. Шевчук, Ю.М. Саталкин, В.М. Навроцький та ін. – К.: Символ-Т, 1997. – 221 с.


«Міжнародна екологічна діяльність та стандартизація»

  1. Сухарев С.М., Чудак С.Ю., Сухарева О.Ю. Основи екології та охорони довкілля. – К.: Навчальний посібник, 2006. – 394 с.

  2. Яцик А.В. Екологічна безпека в Україні. – К.: 2003.- 216.

  3. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього середовища: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2000. – 204 с.

  4. Герасимчук А.А., Палєха Ю.І. Основи екології: Опорний курс лекцій. – К.: ЄУФІМБ, 1998. – 120 с.

  5. Гончаренко І.В. Основи екології. – Суми: Вид-во СумДПУ, 2004. – 65 с.

  6. Андерсон Дж. М. Экология и науки об окружающей среде. Биосфера, экосистемы, человек. - Л.: Гидрометеоиздат, 1985.

  7. Качинський А.Б., Хміль Г.А. Екологічна безпека України: аналіз, оцінка та державна політика. – 1997. – 127 с.

  8. Долина Л.Ф. Стандартизація та метрологія ву сфері охорони довкілля: Навч.посіб.- К.:Знання,2007.-199с-(Вища освіта XXІ століття)

  9. Екологічний менеджмент: Навчальний посібник/ За ред.В.Ф.Семенова, О.Л.Михайлюк. – Київ, Центр навчальної літератури,2004.-407с.

  10. Павлов В.І., Мишко О.В.,Опьонова І.В., Павліха Н.В. Основи стандартизації, сертифікаціі та ідентифікації товарів: Навчальний посібник. – Київ: Кондор,2004.-230с.


Нормативна література

  1. Закон України «Про охорону навколишнього середовища» від 25 червня 1991 р. № 1264-ХІІ.

  2. Закон України «Про екологічну експертизу» від 9 лютого 1995 р.
    № 46/95-ВР.

  3. Закон України «Про екологічний аудит» від 24 червня 2004 р. № 1862-ІV.

  4. Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» від 18 січня 2001 р. № 2245-ІІІ зі змінами від 15 травня 2003 р. № 762-ІV.

  5. Закон України «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» від 13 липня 2000 р. № 1908-ІІІ.

  6. Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від 21 червня 2001 р. № 2556-ІІІ.

  7. Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19 червня 2003 р. № 963-ІV.

  8. Закон України «Про рослинний світ» від 9 квітня 1999 р. № 591-ХІV.

  9. Закон України «Про захист рослин» від 14 жовтня № 180-XIV.

  10. Закон України «Про природно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 р. №2456-ХІІ.

  11. Закон України «Про тваринний світ» від 13 грудня 2001 р. № 2894-ІІІ.

  12. «Лісовий Кодекс України» від 21 січня № 3852-ХІІ.

  13. «Водний Кодекс України» від 6 червня 1995 р. № 213/95-ВР.

  14. ДСТУ ISO14001:2006 Система екологічного керування. Вимоги та настанови щодо застосування. К.: Держспоживстандрат України, 2006 р.

  15. ДСТУ ISO14004:2006 Система екологічного керування. Загальні настанови щодо принципів, системи та засобів забезпечення. К.: Держспоживстандрат України, 2006 р.





База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка