Програма навчальної дисципліни



Скачати 112.21 Kb.
Дата конвертації31.03.2016
Розмір112.21 Kb.


ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ

Програма


навчальної дисципліни

підготовки фахівців для здобуття ступеня вищої освіти «Магістр» за напрямом підготовки «Управління у сфері правопорядку» (8.18010002) галузі знань «Право» (0304)

РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ:



Волошина О.В. – кандидат психологічних наук, доцент, заступник начальника кафедри юридичної психології Національної академії внутрішніх справ

Андросюк В.Г. – кандидат психологічних наук, професор, професор кафедри юридичної психології Національної академії внутрішніх справ

Київ 2014

Вступ

Програму вивчення навчальної дисципліни “Психологія управління” розроблено відповідно до освітньо-професійної програми підготовки фахівців ступеня вищої освіти «Магістр» для напряму підготовки «Управління у сфері правопорядку» (8.18010002) галузі знань «Право» (0304).


Предметом вивчення навчальної дисципліни „Психологія управління” є закономірності поведінки керівного складу, підлеглих йому осіб, їх взаємозв’язки та взаємозалежності. Останнє зумовлюється цілями, що досягаються під час здійснення управлінської діяльності, її завданнями, мотивами та результатами, а також особливостями системно-функціонального, організаційно-технологічного та ресурсного забезпечення.
Міждисциплінарні зв’язки: вивчення дисципліни “Психологія управління” передбачає попереднє опанування знаннями та вміннями з навчальних дисциплін „Управління органами внутрішніх справ”, „Адміністративна діяльність”, „Теорія управління”, „Права та обов’язки людини і громадянина”.

1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ”


1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “Психологія управління” є поглиблене вивчення знань в галузі психології управління, спрямованих на всебічне удосконалення діяльності по вирішенню професійних завдань в ситуаціях необхідності організувати, регулювати та підпорядковувати поведінку окремих осіб та соціальних груп у визначеному регламенті.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни “Психології управління” є створення умов для опанування слухачами знань, вмінь та навичок практичного використання психологічних чинників і детермінант доцільного управління поведінкою особистості та соціальних груп, розуміння їх ролі при вирішенні організаційно-управлінських проблем і завдань юридичної діяльності.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми слухачі повинні:

знати:


  • історико-гносеологічні основи та методологічне підґрунтя соціального управління, сучасного стану сформованості психології управління в Україні та індустріально розвинених країнах; можливостей застосування теорії управління на етапі реформування правових відносин в державі;

  • сутність закономірностей і механізмів соціального управління у становленні суспільної та індивідуальної правосвідомості, психологічної детермінації правової ідеології суспільства;

  • нормативно-регулятивні параметри загально соціальних та індивідуально-психологічних складових поведінки особистості, щодо впливу управлінських заходів на формування групової правомірної і протиправної поведінки;

  • зміст та технології психолого-управлінських методів організації поведінки осіб і спільнот з метою підвищення рівня професійної юридичної майстерності.

  • психологічні чинники, закономірності та механізми системи управління.


вміти:

  • формувати психолого-управлінську складову власної психологічної культури;

  • оцінювати ділові і особистісні якості співробітників;

  • розвивати власні професійно важливі якості;

  • мотивувати персонал та підбирати і формувати команду;

  • індивідуально- та соціально-психологічні витоки конфліктогенності в управлінні;

  • шляхи профілактики та методи управління конфліктами в колективі працівників ОВС;

  • оцінювати власну психологічну готовність та підготовленість до дій в екстремальних умовах;

  • удосконалювати соціально-психологічний клімат в колективі підлеглих працівників ОВС.

На вивчення навчальної дисципліни “Психологія управління” відводиться 72 години / 2 кредити ECTS.
2. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ”
Тема 1. Теоретичні та методологічні засади психології управління

Загальні положення теорії управління. Основні поняття психології управління. Управління як система, її основні структурні елементи. Історія становлення та розвитку психології управління. Основні зарубіжні та вітчизняні теорії управління. Менеджмент та його характеристика. Методи дослідження проблем управління. Можливості застосування теорії управління на етапі реформування правових відносин в державі.

Основні психологічні проблеми управління в ОВС. Характеристика системи та контурів управління в ОВС. Оперативна обстановка в структурі управління в ОВС. Врахування соціально-психологічних та правових наслідків управління. Проблема психологічного забезпечення поточного та ситуативного управління в МВС України. Сутність закономірностей і механізмів соціального управління в ОВС. Зміст колективної готовності міськрайоргану внутрішніх справ до виконання професійних завдань.
Тема 2. Особистість працівника міліції та колектив як обєкт управління

Особистість керівника ОВС – поняття, структура, ознаки. Структурні компоненти особистості (За К.К.Платоновим). Рольова поведінка в управлінні. Напрямки вивчення особистості підлеглого. Психологічні характеристики соціальної перцепції та візуальної психодіагностики поведінки і станів підлеглих в діяльності керівника ОВС. Психологічний вплив керівника на підлеглого: напрями та механізми. Формування позитивної професійної мотивації підлеглих. Професійна деформація працівника ОВС: прояви та профілактика. Соціальні та психологічні проблеми адаптації молодих працівників міліції.

Колектив працівників ОВС, його різновиди та функції. Формування та розвиток колективу. Формальна та неформальна організація колективу працівників ОВС. Формування команди та проактивне управління колективом ОВС. Психологічна сумісність та згуртованість. Соціально-психологічний клімат в колективі ОВС та його вплив на ефективність службової діяльності. Комунікація в організаційно-управлінській структурі підрозділу ОВС. Індивідуально- та соціально-психологічні витоки конфліктогенності в управлінні. Профілактика конфліктів в колективі працівників ОВС.
Тема 3. Професійна компетентність керівника та прийняття управлінського рішення

Управлінська компетентність керівника організації як система внутрішніх ресурсів особистості. Основні складові компетентності. Психологічний рівень управлінської компетентності. Змістовні, ресурсно-часові та соціально-психологічні аспекти компетентності. Соціально-психологічна компетентність як запорука професійної управлінської діяльності та статусу керівника в колективі. Еталонна особистісна модель системи управління.

Психологічна характеристика управлінського рішення керівника ОВС. Різновиди управлінських рішень, їх основні ознаки. Умови та чинники, які визначають ефективність рішення в ОВС. Управлінське рішення та делегування повноважень. Етапи опрацювання та прийняття управлінського рішення: актуалізація проблемної ситуації; визначення мети, засобів, методів та суб’єктів реалізації рішення; забезпечення його адекватного сприйняття виконавцями. Доведення управлінського рішення до виконавця. Наслідки управлінських рішень. Брейн-стормінг та синектика.
Тема 4. Лідерство та керівництво. Психологічні аспекти удосконалення стилю та методів керівництва в ОВС

Поняття стилю керівництва, його основні детермінанти. Лідерство та керівництво. Основні теорії стилю керівництва. Соціальні, культурологічні та психологічні умови і чинники формування стилю керівництва. Роль колективу у формуванні лідера організації. Взаємини між керівником та неформальним лідером – співробітництво і конкуренція. Шляхи та напрями розвитку лідерських якостей. Самооцінка керівника як детермінанта управління. Правила та детермінанти самопрезентації керівника ОВС при вступі на посаду.

Психологічні засади оптимального стилю керівництва в ОВС. Зв’язок стилю керівництва з управлінською ситуацією, характером вирішуваних завдань та особливостями об’єктів управління. Прийоми та способи стилей керівництва в ОВС. Проблема авторитаризму та демократичності в управлінні ОВС. Професійна деформація керівника ОВС. Соціальні наслідки застосування відповідного стилю керівництва.

Тема 5. Діяльність керівника ОВС в екстремальних умовах

Поняття і психологічна характеристика екстремальних ситуацій в діяльності керівника ОВС. Ситуативні та особистісні детермінанти екстремальності в управлінні. Персональна відповідальність керівника ОВС. Стани психоемоційної напруженості, їх каузальна зумовленість. Наслідки впливу психоемоційної напруженості на прийняття управлінського рішення. Методи діагностики станів психоемоційної напруженості.

Психологічна готовність та підготовленість керівника ОВС до дій в екстремальних умовах. Структурні компоненти готовності керівника ОВС, умови їх формування. Поняття змобілізованості, надмобілізованості та соціально-психологічної анестезії до діяльності в екстремальних умовах. Психологічна підготовленість керівника ОВС – спеціальна підготовка та особистий управлінський досвід. Поняття стресу критичного інциденту і постстресові емоційні стани. Методи нейтралізації постстресових станів: дефбрифінг та деф’юзинг.
Тема 6. Формування професійно-важливих якостей керівника ОВС. Імідж керівника

Напрями та методологія професіографічних досліджень управлінської діяльності. Проблема професійної придатності до управлінської діяльності. Ознаки та критерії професійної придатності. Професіограма управлінця, характеристика її структурних компонентів. Професійно-психологічний розвиток і особистісне зростання.

Психограма керівника ОВС, її параметричні складові. Загальні та спеціальні управлінські здібності. Структура професійно-важливих якостей керівника ОВС, їх критеріальні частини згідно структурних компонентів особистості. Шляхи та методи формування професійно-важливих якостей керівника ОВС. Поняття професійно-психологічного тренінгу.

Поняття іміджу керівника ОВС, його складові. Формування іміджу і його вплив на ефективність управління. Правила та детермінанти самопрезентації керівника ОВС при вступі на посаду. Професійна деформація особистості керівника ОВС, її профілактика та запобігання.



3. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА


Базова

  1. Барко В.І. Психологія управління персоналом органів внутрішніх справ (проактивний підхід). – К., Ніка-Центр, 2003.

  2. Мороз Л.І. Теоретичні засади та організація психологічного тренінгу в ОВС. – К., Паливода, 2005.

  3. Шепель В.М. Управленческая психология. – М.,1984.

  4. Медведєв В.С. Проблеми професійної деформації співробітників органів внутрішніх справ: теоретичні та прикладні аспекти. – К.,1997.

  5. Третьяченко В.В. Колективні суб’єкти управління: формування, розвиток та психологічна підготовка. – К .,1997.

  6. Орбан-Лембрик Л.Е. Психологія управління. – К., Академвидав, 2003.

  7. Карпов А.В. Психология принятия решений в профессиональной деятельности. – Ярославль, 1991.

  8. Китов А.И. Психология управления. – М., Акад.управления МВД РФ, 1989.

  9. Казмиренко В.П. Социальная психология организаций. – К., МАУП, 1993.

  10. Юридична психологія. За ред. Я.Ю.Кондратьєва. – К.,НАВСУ,2000.

  11. Юридична психологія. За ред..Є.М.Моісеєва та Л.І.Казміренко. – К., КНТ, 2007.

  12. Барко В.І. Професійний відбір кадрів до органів внутрішніх справ. – К., Ніка-Центр, 2002.

  13. Барко В.І. та ін..Робоча книга керівника органу внутрішніх справ. – Вінниця, 2009.

  14. Столяренко А.М. Психологические и педагогические проблемы управления в МВД, УВД. – М., Акад.управления МВД РФ, 1982.

  15. Колодкин Л.М. Успех служебной деятельности руководителя органа внутренних дел. – М.,Акад. управления МВД РФ, 1992.

  16. Колодкин Л.М., Фатула А.В. Организация работы с кадрами в органах внутренних дел. – М.,Акад.управления МВД РФ, 1990.

  17. Кондратьєв Я.Ю. Роль керівника органу внутрішніх справ в удосконаленні правоохоронної діяльності. – К., НАВСУ, 2000.

  18. Бакеев В.А. Психологические проблемы повышения эффективности управленческих решений в ОВД. – М., Акад.управления МВД РФ, 1983.

  19. Деркач А.А., Ситников А.П. Формирование и развитие профессионального мастерства руководящих кадров. – М., 1993.

  20. Методы диагностики и развития психологического потенциала руководителей ОВД. – М., Акад.управления МВД РФ, 1996.

  21. Авдеев В.В. Психологические основы повышения эффекктивности деятельности работников ОВД в экстремальных ситуациях. – М., 1988.

  22. Напреенко А.К., Петров К.А. Психическая саморегуляция. – К., 1995.

  23. Лобзин В.С., Решетников М.М. Аутогенная тренировка. – Л., 1986.

  24. Дебольский М.Г. Психолого-педагогическое обеспечение нововведений в органах внутренних дел. – М., Акад.управления МВД РФ, 2000.

Допоміжна

  1. Ануфрієв М.І. Актуальні проблеми реформування системи органів внутрішніх справ України // Науковий вісник НАВСУ. –К.,1997, № 2, С.39 – 43.

  2. Волошина О.В. Соціально-психологічний клімат в колективі працівників міліції та його оптимізація. – Автореф.канд.дис. – К., НАВСУ, 2005.

  3. Йосипів Ю.Р. Психологічна готовність працівників ОВС до діяльності в екстремальних умовах. – Автореф.канд.дис. – К., НАВС, 2010.

  4. Кобера А. В. Організаційно-психологічні детермінанти лідерства в ОВС. – Автореф.канд.дис. – К., КНУВС, 2008.

  5. Кондратьєв Я.Ю. Головні проблеми та перспективи використання психологічних знань в діяльності керівників органів внутрішніх справ. – К., НАВСУ, 2000.

  6. Кондратьєв Я.Ю. Загальна характеристика психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ. Лекція. – К., НАВСУ, 2000.

  7. Психологія та педагогіка управління в органах внутрішніх справ. Курс лекцій. – К., НАВСУ, 1995.

  8. Психологія управлінської діяльності органів внутрішніх справ // Психологічне забезпечення оперативно-службової діяльності ОВС. Ч.5. – К., НАВСУ, 2005.

  9. Юхновець Г.О., Казміренко Л.І. Психолого-педагогічне забезпечення діяльності органів внутрішніх справ// Мат-ли республ. наук.-практ. конференції “ Практична психологія в органах внутрішніх справ”. – К., Ви-во Інституту внутрішніх справ України, 1995, С.20 – 24.

  10. Запорожцев Є.Г. Керівник органу внутрішніх справ і колектив.// Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – Одеса, 1999, № 2, С.180-184.

  11. Мякишев Г.М. Работа с кадрами в органах внутренних дел: задачи, ситуации, деловые игры. – М., Акад.управления МВД РФ, 1995.

  12. Андросюк В.Г. Будьте напоготові: ситуація екстремальна// Науковий вісник НАВСУ. – К., 1997, № 1, С.174 – 179.

  13. Забезпечення оособистої безпеки співробітників ОВС при виконанні службових обов’язків. Науково-практичні рекомендації. – К.,НАВСУ, 1999.

  14. Иванов Н.Н. Управленческие решения в деятельности аппаратов МВД УВД. – М., Акад.управления МВД РФ, 1989.

  15. Андросюк В.Г., Казміренко Л.І., Юхновець Г.О. Які якості вимагаються від працівника міліції: методологічні засади розробки професіограм та кваліфікаційних характеристик\\ Науковий вісник НАВСУ, К., 1996, №1, С.105 – 115.

  16. Роша А.Н. Профессиональная ориентация и профессиональный отбор в органы внутренних дел. – М., Акад.управления МВД РФ,1989.

  17. Дебольский М.Г. Психолого-педагогическое обеспечение нововведений в органах внутренних дел. – М., Акад.управления МВД РФ, 2001.

  18. Генов Ф. Психологические барьеры при внедрении достижений научно-технического прогресса.\\ Психологический журнал, 1982 № 4.

Інформаційні ресурси

  1. Національний Темпус-офіс в Україні. – Режим доступу до сайту: http://tempus.org.ua/uk/vyshha-osvita-ta-bolonskyj-proces.html

  2. Офіційний сайт ЮНЕСКО [Електронний ресурс]. – Режим доступу до сайту : http: //www.unesco.org/

  3. Офіційний сайт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України [Електронний ресурс]. – Режим доступу до сайту : http://www.mon.gov.ua.


  1. ФОРМА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ УСПІШНОСТІ НАВЧАННЯ


Підсумкова оцінка якості засвоєння навчальної програми визначається за результатами заліку.


  1. ЗАСОБИ ДІАГНОСТИКИ УСПІШНОСТІ НАВЧАННЯ

Перевірка глибини засвоєння знань, рівня сформованості навичок та умінь слухачів відбувається у формі поточного, проміжного та підсумкового видів контролю.

Поточний контроль здійснюється на кожному занятті в межах навчального модуля та має навчальний характер.

Проміжний контроль передбачає перевірку рівня засвоєння слухачами теоретичного і практичного матеріалу модулів і здійснення в межах семестру наприкінці планового вивчення навчальної дисципліни. Рівень практичних навичок оцінюється в процесі виконання слухачами практичних завдань за тематикою навчальної дисципліни.

Підсумковий контроль проводиться у формі заліку після закінчення вивчення навчальної дисципліни.





База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка