Програма курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)» для вищих навчальних закладів, які здійснюють підготовку фахівців



Скачати 239.66 Kb.
Дата конвертації14.04.2016
Розмір239.66 Kb.
Додаток № 2

Затверджено

наказ Міністерства освіти і науки України

від 21 грудня 2009 року № 1150



Зі змінами внесеними згідно наказу МОН № 259 від 29.03.10 року
Міністерство освіти і науки України
ПРОГРАМА КУРСУ

«Українська мова (за професійним спрямуванням)»
для вищих навчальних закладів, які здійснюють підготовку фахівців

за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра (спеціаліста, магістра медичного та ветеринарно-медичного спрямувань)


Укладачі:



С.В.Шевчук

кандидат філологічних наук, професор, завідувач кафедри культури української мови Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова;

І.В. Клименко

старший викладач кафедри культури української мови Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова.

ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



Напрям,

освітньо-кваліфікаційний рівень

Організаційно-методична характеристика навчальної дисципліни


Академічна характеристика

Структура

Бакалавр

Рік навчання: 2, 3

Семестр: 3, 4, 5

Кількість тижнів навчання:

Кількість годин навчання:

Позиція за базовим навчальним планом:

гуманітарна, обов’язкова

Кількість ECTS кредитів: 3

"Вид контролю: залік (3-й семестр), екзамен (4-й семестр), залік, курсова робота (5-й семестр), державний екзамен" замінити на "Вид контролю: залік (3-й семестр), залік (4-й семестр), екзамен (5-й семестр)".
Зі змінами внесеними згідно наказу МОН № 259 від 29.03.10 року



Кількість змістових модулів: 3
Кількість годин:

загальна: 108

лекції: 18

практичні заняття: 54

самостійна робота: 36



І. Пояснювальна записка

Статус державності потрібен нашій мові, щоб після згубних браконьєрських літ повернути їй і природну роль, і силу, і престиж, повністю забезпечити їй право на життя у всіх сферах, на всіх рівнях.

О.Гончар

В умовах розбудови України, утвердження її на міжнародній арені, закріплення української мови як державної, розширення процесів демократизації нашого суспільства постала настійна потреба впровадження української мови в усі сфери життєдіяльності держави, забезпечення використання її у професійній діяльності кожного.

Завдання вищої школи — готувати фахівців нової генерації: кваліфікованих, грамотних, мовно компетентних, які б досконало, ґрунтовно володіли українською літературною мовою у повсякденно-професійній, офіційно-документальній сфері, зокрема набули навичок комунікативно виправданого використання засобів мови, оволоділи мовою конкретної спеціальності, фаху. Акцент переноситься з традиційної настанови — засвоєння відомостей про літературні норми усіх рівнів мовної ієрархії — на формування навичок професійної комунікації, студіювання особливостей фахової мови, на розвиток культури мови, мислення і поведінки особистості.

Отже, майбутнім фахівцям мова потрібна не як сукупність правил, а як система світобачення, засіб культурного співжиття в суспільстві, самоформування і самовираження особистості. Науково доведено, що стрижневими компонентами професійно-комунікативної діяльності є мовленнєва компе­тенція і компетентність.

Реалізація цього завдання у вищих навчальних закладах України здійснюється шляхом вивчення курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)». Зміст дисципліни покликаний не лише узагальнити й систематизувати знання з української мови, набуті студентами у школі, а й сформувати мовну особистість, обізнану з культурою усного і писемного мовлення, яка вміє в повному обсязі використовувати набуті знання, уміння і навички для оптимальної мовної поведінки в професійній сфері. Зрозуміло, що у цій програмі насамперед подано спільні для всіх сфер професійного спілкування рекомендації, тобто визначена загальна спрямованість курсу та обов’язковий обсяг знань, якими повинні оволодіти студенти. на основі програми викладач самостійно визначає теоретичний та практичний матеріал, враховуючи майбутній фах студента.

Отже, метою курсу є підвищення рівня загальномовної підготовки, мовної грамотності, комунікативної компетентності студентів, практичне оволодіння основами офіційно-ділового, наукового, розмовного стилів української мови, що забезпечить професійне спілкування на належному мовному рівні.


Мета навчальної дисципліни:

  • формування комунікативної компетентності студентів;

  • набуття комунікативного досвіду, що сприяє розвиткові креативних здібностей студентів та спонукає до самореалізації фахівців, активізує пізнавальні інтереси, реалізує евристичні здібності як визначальні для формування професійної майстерності та конкурентоздатності сучасного фахівця;

  • вироблення навичок оптимальної мовної поведінки у професійній сфері: вплив на співрозмовника за допомоги вмілого використання різноманітних мовних засобів, оволодіння культурою монологу, діалогу та полілогу; сприйняття й відтворення фахових текстів, засвоєння лексики і термінології свого фаху, вибір комунікативно виправданих мовних засобів, послуговування різними типами словників.


Завдання навчальної дисципліни:

  • сформувати чітке і правильне розуміння ролі державної мови у професійній діяльності;

  • забезпечити досконале володіння нормами сучасної української літературної мови та дотримання вимог культури усного й писемного мовлення;

  • виробити навички самоконтролю за дотриманням мовних норм у спілкуванні;

  • розвивати творче мислення студентів;

  • виховати повагу до української літературної мови, до мовних традицій.

  • сформувати навички оперування фаховою термінологією, редагування, коригування та перекладу наукових текстів.


До закінчення курсу студенти повинні:

  • ґрунтовно засвоїти норми сучасної української літературної мови й практично оволодіти ними;

  • правильно використовувати різні мовні засоби відповідно до комунікативних намірів; влучно висловлювати думки для успішного розв’язання проблем і завдань у професійній діяльності;

  • сприймати, відтворювати, редагувати тексти офіційно-ділового й наукового стилів;

  • скорочувати та створювати наукові тексти професійного спрямування, складати план, конспект, реферат тощо, робити необхідні нотатки, виписки відповідно до поставленої мети;

  • складати різні типи документів, правильно добираючи мовні засоби, що репрезентують їх специфіку;

  • послуговуватися лексикографічними джерелами (словниками) та іншою допоміжною довідковою літературою, необхідною для самостійного вдосконалення мовної культури.

Для виконання поставлених завдань до кожного практичного заняття рекомендується добирати різні усні та письмові вправи, виконання яких повинно закріпити на практиці засвоєні теоретичні знання і навіть доповнити їх. Потрібно дбати й про активізацію розумової діяльності студентів: добирати цікаві, оригінальні завдання, всіляко урізноманітнювати їх. Так, крім традиційних вправ, можна виконувати й такі види роботи, як завдання з використанням різних видів словників, вправи на заміну одних синтаксичних конструкцій іншими, скорочення і поширення тексту, різні описи й твори, добирати синоніми, антоніми, пароніми до запропонованих лексем та складати з ними речення, проводити читання вголос, монологічні усні перекази та діалоги, бесіди, виступи перед аудиторією з повідомленням чи доповіддю, тренінги тощо. Необхідно також систематично організовувати самостійну роботу студентів зі словниками, навчальними посібниками та іншою додатковою літературою, а також поточні консультації, що передбачають виконання студентами додаткових завдань зі складних тем.

За навчальним планом вивчення курсу передбачено протягом 3 семестрів. Навчальний матеріал переділено на 3 змістові модулі. У тематичному плані репрезентовано розподіл годин кожного модуля за видами навчальних занять та самостійної роботи студентів, упродовж вивчення курсу студенти виконують 2 контрольні роботи, які містять комплексні завдання, пишуть 2 реферати і виконують курсову роботу.

Програму укладено відповідно до вимог кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Запроваджено систему академічних кредитів, що аналогічна ЕСТS, визначено змістові модулі курсу, сформульовано завдання для самостійної роботи студентів, представлено систему індивідуальних завдань, розроблено шкалу оцінювання навчальних досягнень студентів.



Шкала оцінювання
90 — 100 балів — відмінно (А);

82 — 89 балів — дуже добре (В);

74 — 81 бал — добре (C);

64 — 73 бали — задовільно (D);

60 — 63 бали — достатньо (E);

35 — 59 балів — незадовільно з можливістю повторного складання (FX);

1 — 34 бали — незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F).

ІІ. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

Розподіл навчального часу за змістовими модулями з деталізацією їхнього змісту та визначенням орієнтовної кількості годин на їхнє вивчення


Назви модулів і тем



Кількість годин

Всього годин за навчальним планом

Самостійна робота

Аудиторні

Лекції

Практичні, тренінгові заняття

Змістовий модуль 1

Законодавчі та нормативно-стильові основи

професійного спілкування

22

6

16

6

10

Тема 1. Державна мова — мова професійного спілкування

Предмет і завдання курсу, його наукові основи. Поняття національної та літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови. Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови. Професійна мовнокомунікативна компетенція. Мовні норми. Мовне законодавство та мовна політика в Україні.





4

2

2

2




Тема 2. Основи культури української мови

Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора. Комунікативні ознаки культури мови. Комунікативна професіограма фахівця.

Словники у професійному мовленні. Типи словників. Роль словників у підвищенні мовленнєвої культури.

Мовний, мовленнєвий, спілкувальний етикет. Стандартні етикетні ситуації. Парадигма мовних формул.




10

2

8

2

6

Тема 3. Стилі сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні

Функціональні стилі української мови та сфера їх застосування. Основні ознаки функціональних стилів.

Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів. Текст як форма реалізації мовнопрофесійної діяльності.

Модульний контроль


8

2

6

2

4

Змістовий модуль 2

Професійна комунікація

50

16

34

8

28

Тема 1. Спілкування як інструмент професійної діяльності

Спілкування і комунікація. Функції спілкування. Види, типи і форми професійного спілкування. Основні закони спілкування. Стратегії спілкування.

Невербальні компоненти спілкування. Гендерні аспекти спілкування.

Поняття ділового спілкування.



4

2

2

2




Тема 2. Риторика і мистецтво презентації

Поняття про ораторську (риторичну) компетенцію. Публічний виступ як важливий засіб комунікації. Мистецтво аргументації. Техніка і тактика аргументування. Мовні засоби переконування.

Комунікативні вимоги до мовної поведінки під час публічного виступу. Види публічного мовлення.

Презентація як різновид публічного мовлення. Типи презентацій. Мовленнєві, стилістичні і комунікативні принципи презентації. Культура сприймання публічного виступу. Уміння ставити запитання, уміння слухати.




10

2

8

2

6

Тема 3. Культура усного фахового спілкування

Особливості усного спілкування. Способи впливу на людей під час безпосереднього спілкування.

Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування. Функції та види бесід. Стратегії поведінки під час ділової бесіди. Співбесіда з роботодавцем. Етикет телефонної розмови.


8

2

6




6

Тема 4. Форми колективного обговорення професійний проблем


Мистецтво перемовин. Збори як форма прийняття колективного рішення. Нарада. Дискусія. «Мозковий штурм» як евристична форма, що активізує креативний потенціал співрозмовників під час колективного обговорення проблеми. Технології проведення «мозкового штурму».

8

2

6




6

Тема 5.1. Ділові папери як засіб писемної професійної комунікації

Класифікація документів. Національний стандарт України. Вимоги до змісту та розташування реквізитів. Вимоги до бланків документів. Оформлювання сторінки. Вимоги до тексту документа.



8

2

6

4

2

Тема 5.2. Документація з кадрово-контрактних питань

Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист. Заява. Види заяв. Автобіографія. Особовий листок з обліку кадрів. Наказ щодо особового складу. Трудова книжка. Трудовий договір. Контракт. Трудова угода.



4

2

2




2

Тема 5.3. Довідково-інформаційні документи

Прес-реліз. Повідомлення про захід. Звіт. Службова записка. Рапорт. Довідка. Протокол, витяг з протоколу.




4

2

2




2

Тема 5.4. Етикет службового листування

Класифікація листів. Реквізити листа та їх оформлювання. Різні типи листів.



4

2

2




2

Модульний контроль


2




2




2

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3

Наукова комунікація як складова фахової діяльності

36

14

22

4

16

Тема 1. Українська термінологія в професійному спілкуванні

Історія і сучасні проблеми української термінології. Теоретичні засади термінознавства та лексикографії.

Термін та його ознаки. Термінологія як система. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія. Термінологія обраного фаху. Способи творення термінів.

Нормування, кодифікація і стандартизація термінів. Українські електронні термінологічні словники.




14

6

6

2

4

Тема 2. Науковий стиль і його засоби у професійному спілкуванні

Становлення і розвиток наукового стилю української мови. Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки. Мовні засоби наукового стилю. Оформлювання результатів наукової діяльності. План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці. Анотування і реферування наукових текстів. Основні правила бібліографічного опису джерел, оформлювання покликань. Реферат як жанр академічного письма. Складові реферату. Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги до наукової статті. Основні вимоги до виконання та оформлювання курсової, бакалаврської робіт. Рецензія, відгук як критичне осмислення наукової праці.

Науковий етикет.


12

4

8

2

6

Тема 3. Проблеми перекладу і редагування наукових текстів

Форми і види перекладу. Буквальний, адекватний, реферативний, анотаційний переклади. Типові помилки під час перекладу наукових текстів українською. Вибір синоніма під час перекладу. Переклад термінів. Особливості редагування наукового тексту. Помилки у змісті й будові висловлювань.



8

4

4




4


Модульний контроль


2




2




2


Всього:


108


36


72


18


54



ІІІ. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

3.1. Тематика лекційних занять

Змістовий модуль 1

Законодавчі та нормативно-стильові основи професійного мовлення

Тема 1. Державна мова — мова професійного спілкування

Предмет і завдання курсу, його наукові основи. Поняття національної та літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови. Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови. Професійна мовнокомунікативна компетенція. Мовні норми. Мовне законодавство та мовна політика в Україні.


Тема 2. Основи культури української мови

Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора. Комунікативні ознаки культури мови. Комунікативна професіограма фахівця.

Словники у професійному мовленні. Типи словників. Роль словників у підвищенні мовленнєвої культури. Мовний, мовленнєвий, спілкувальний етикет. Стандартні етикетні ситуації. Парадигма мовних формул.
Тема 3. Стилі сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні

Функціональні стилі української мови та сфера їх застосування. Основні ознаки функціональних стилів. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів. Текст як форма реалізації мовнопрофесійної діяльності.


Змістовий модуль 2

Професійна комунікація

Тема 1. Спілкування як інструмент професійної діяльності

Спілкування і комунікація. Функції спілкування. Види, типи і форми професійного спілкування. Основні закони спілкування. Стратегії спілкування.

Невербальні компоненти спілкування. Гендерні аспекти спілкування. Поняття ділового спілкування.
Тема 2. Риторика і мистецтво презентації

Поняття про ораторську (риторичну) компетенцію. Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання. Мистецтво аргументації. Техніка і тактика аргументування. Мовні засоби переконування. Комунікативні вимоги до мовної поведінки під час публічного виступу.

Види публічного мовлення. Презентація як різновид публічного мовлення. Типи презентацій. Мовленнєві, стилістичні і комунікативні принципи презентації. Культура сприймання публічного виступу. Уміння ставити запитання, уміння слухати.
Тема 3. Культура усного фахового спілкування

Особливості усного спілкування. Способи впливу на людей під час безпосереднього спілкування.

Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування. Функції та види бесід. Стратегії поведінки під час ділової бесіди. Співбесіда з роботодавцем.

Етикет телефонної розмови.


Тема 4. Форми колективного обговорення професійний проблем


Наради, збори, перемовини, дискусії як форми колективного обговорення. Мистецтво перемовин. Збори як форма прийняття колективного рішення. Нарада.

Дискусія. «Мозковий штурм» як евристична форма, що активізує креативний потенціал співрозмовників під час колективного обговорення проблеми Технології проведення «мозкового штурму».


Тема 5. Ділові папери як засіб писемної професійної комунікації

Класифікація документів. Національний стандарт України. Склад реквізитів документів. Вимоги до змісту та розташування реквізитів. Вимоги до бланків документів. Оформлювання сторінки. Вимоги до тексту документа.


Тема 6. Документація з кадрово-контрактних питань

Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист. Заява. Види заяв. Автобіографія. Особовий листок з обліку кадрів. Наказ щодо особового складу. Трудова книжка. Трудовий договір. Контракт. Трудова угода.


Тема 7. Довідково-інформаційні документи

Прес-реліз. Повідомлення про захід. Звіт. Службова записка. Рапорт. Довідка. Протокол, витяг з протоколу.


Тема 8. Етикет службового листування

Класифікація листів. Реквізити листа та їх оформлювання. Різні типи листів.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3

Наукова комунікація як складова фахової діяльності

Тема 1. Українська термінологія в професійному спілкуванні

Історія і сучасні проблеми української термінології. Теоретичні засади термінознавства та лексикографії.

Термін та його ознаки. Термінологія як система. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія. Термінологія обраного фаху. Способи творення термінів певного фаху. Нормування, кодифікація і стандартизація термінів. Українські електронні термінологічні словники.
Тема 2. Науковий стиль і його засоби у професійному спілкуванні

Становлення і розвиток наукового стилю української мови.

Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки. Мовні засоби наукового стилю.

Оформлювання результатів наукової діяльності. План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці. Анотування і реферування наукових текстів. Основні правила бібліографічного опису джерел, оформлювання покликань. Реферат як жанр академічного письма. Складові реферату. Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги до наукової статті. Основні вимоги до виконання та оформлювання курсової, бакалаврської робіт. Рецензія, відгук як критичне осмислення наукової праці.

Науковий етикет.
Тема 3. Проблеми перекладу і редагування наукових текстів

Суть і види перекладу. Буквальний, адекватний, реферативний, анотаційний переклад. Типові помилки під час перекладу наукових текстів українською. Вибір синоніма під час перекладу. Переклад термінів. Особливості редагування наукового тексту. Помилки у змісті й будові висловлювань.



3.2. ТЕМИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

  1. Тенденції розвитку української мови на сучасному етапі.

  2. Засоби забезпечення статусу престижності української мови. Історичний досвід.

  3. Комунікативні ознаки культури української мови. Мовні норми.

  4. Труднощі української словозміни та словопоєднання.

  5. Соціопсихолінгвістичний аспект культури мови.

  6. Гендерні аспекти спілкування.

  7. Невербальні засоби спілкування.

  8. Особливості нейролінгвістичного програмування.

  9. Сучасні технології паблік рілейшнз.

  10. Мовні засоби переконування.

  11. Мовленнєві, стилістичні, композиційні і комунікативні принципи презентації.

  12. Дискусія, полеміка, диспут як різновид суперечки.

  13. Особливості текстів кадрово-контрактних документів.

  14. Термінологія обраного фаху.

  15. Становлення і розвиток наукового стилю української мови.

  16. Анотування і реферування наукових текстів.

  17. Науковий етикет. Наукова дискусія та її правила.

  18. Калькування елементів близькоспоріднених мов. Переклад термінів.



3.3. ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

  1. Державна мова — мова професійного спілкування.

  2. Мовне законодавство та мовна політика в Україні. Державна мова в Україні.

  3. Комунікативне призначення мови в професійній сфері.

  4. Професійна мовнокомунікативна компетенція.

  5. Поняття національної та літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови.

  6. Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора.

  7. Комунікативні ознаки культури мови. Типологія мовних норм.

  8. Словники у професійному мовленні. Типи словників.

  9. Соціопсихолінгвістичний аспект культури мови.

  10. Мовний, мовленнєвий, спілкувальний етикет. Стандартні етикетні ситуації.

  11. Парадигма мовних формул. Вибір мовних одиниць у мовленні.

  12. Функціональні стилі української мови та сфера їх застосування. Основні ознаки функціональних стилів.

  13. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів.

  14. Текст як форма реалізації професійної діяльності.

  15. Сутність спілкування. Спілкування і комунікація. Функції спілкування.

  16. Види, типи і форми професійного спілкування. Основні закони спілкування.

  17. Невербальні компоненти спілкування. Слухання і його роль у комунікації.

  18. Гендерні аспекти спілкування. Стратегії мовленнєвого спілкування.

  19. Поняття ділового спілкування. Стилі та моделі ділового спілкування.

  20. Поняття комунікації, типи комунікацій, перешкоди та бар’єри комунікації.

  21. Поняття про ораторську (риторичну) компетенцію.

  22. Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання. Види публічного мовлення.

  23. Мистецтво аргументації. Мовні засоби переконування.

  24. Комунікативні вимоги до мовної поведінки під час публічного виступу. Техніка і тактика аргументування. Психологічні прийоми впливу на партнера.

  25. Презентація як різновид публічного мовлення. Типи презентацій. Мовленнєві, стилістичні, композиційні і комунікативні принципи презентації.

  26. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування. Функції та види бесід. Співбесіда з роботодавцем.

  27. Етикет телефонної розмови.

  28. Наради, збори, перемовини, дискусії як форми колективного обговорення.

  29. Збори як форма прийняття колективного рішення. Нарада.

  30. Дискусія. «Мозковий штурм» як евристична форма, що активізує креативний потенціал співрозмовників під час колективного обговорення проблеми. Технології проведення «мозкового штурму».

  31. Класифікація документів.

  32. Національний стандарт України. Склад реквізитів документів.

  33. Вимоги до змісту та розташування реквізитів. Вимоги до бланків документів.

  34. Оформлювання сторінки. Вимоги до тексту документа.

  35. Документація з кадрово-контрактних питань

  36. Довідково-інформаційні документи

  37. Етикет службового листування

  38. Наукова комунікація як складова фахової діяльності

  39. Українська термінологія в професійному спілкуванні

  40. Історія і сучасні проблеми української термінології.

  41. Термін та його ознаки. Термінологія як система. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія.

  42. Термінологія обраного фаху.

  43. Кодифікація і стандартизація термінів.

  44. Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки. Жанри наукових досліджень.

  45. Оформлювання результатів наукової діяльності.

  46. План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці.

  47. Анотування і реферування наукових текстів.

  48. Основні правила бібліографічного опису, оформлювання покликань.

  49. Реферат як жанр академічного письма. Складові реферату.

  50. Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги до наукової статті.

  51. Основні вимоги до виконання та оформлювання курсової, бакалаврської робіт. Рецензія, відгук.

  52. Науковий етикет.


ІV. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна

  1. Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спрямування: Навчальний посібник. — К.: Каравела, 2008.

  2. Український правопис / НАН України, Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні; Інститут української мови. — К., 1997.

  3. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: Навчальний посібник. — К.:Арій, 2009.

  4. Гриценко Т.Б. Українська мова та культура мовлення: Навчальний посібник. — Вінниця: Нова книга, 2003.

  5. Шевчук С.В. Ділове мовлення для державних службовців: Навчальний посібник. — К.: Арій, 2008. — 424 с.

  6. Шевчук С.В. Ділове мовлення: Модульний курс: Підручник. — К.Арій, 2009.

  7. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Підручник. — К.:Арій, 2009.

  8. Шевчук С.В., Кабиш О.О. Практикум з українського ділового мовлення: Навчальний посібник. — К.: Арій, 2009.

  9. Шевчук С.В., Лобода Т.М. Практикум з української мови: Модульний курс: Навч. посіб. — К.:Алєрта, 2009.


Додаткова

  1. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. — К.: Видавничий центр «Академія», 2004.

  2. Культура фахового мовлення: Навчальний посібник/ За ред..Н.Д.Бабич. — Чернівці: Книги –ХХІ, 2005.

  3. Мацько Л.І., Кравець Л.В. Культура фахової мови: Навч. посіб. — К.: ВЦ «Академія», 2007.

  4. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови: Підручник. — К.: Вища школа, 2003.

  5. Панько Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г.П. Українське термінознавство: Підручник для студентів гуманітарних спеціальностей. — Львів: Світ, 1994.

  6. Радевич-Винницький Я. Етикет і культура спілкування: Навчальний посібник. — К.: Знання, 2006.

  7. Токарська А.С., Кочан І.М. Українська мова фахового спрямування для юристів. — Львів: Світ, 2008.

  8. Українська мова: Енциклопедія. — К.: Видавництво «Українська енциклопедія» ім.. М.П.Бажана, 2004.

  9. Універсальний довідник-практикум з ділових паперів / С.П. Бибик, І.Л. Михно, Л.О.Пустовіт, Г.М. Сюта. — К.: Довіра; УНВЦ «Рідна мова», 1999.

  10. Хміль Ф.І. Ділове спілкування: навчальний посібник. — К.: «Академвидав», 2004.

  11. Шевчук С.В., Кабиш О.О., Клименко І.В. Українська мова. Комплексна підготовка до тестування: Навчальний посібник. — К.: Арій, 2008.


Словники

  1. Ганич Д.І., Олійник С.І. Русско-украинский и украинско-русский словарь. — К., 1990.

  2. Ганич Д.І., Олійник С.І. Словник лінгвістичних термінів. — К., 1985.

  3. Головащук І.С. Словник-довідник з правопису та слововживання. - К., 1989.

  4. Головащук І.С. Російсько-український словник сталих словосполучень. - К., 2001.

  5. Головащук І.С. Складні випадки наголошення. Словник-довідник. — К., 2001.

  6. Головащук І.С. Словник наголосів. — К., 2000.

  7. Головащук І.С. Українське літературне слововживання: Словник-довідник. — К., 1995.

  8. Єрмоленко С.Я. Новий російсько-українській словник-довідник. — К., 1999.

  9. Караванський С. Практичний словник синонімів української мови. — К.: Видавництво «Українська книга», 2004.

  10. Караванський С. Російсько-український словник складної лексики. — Львів: БаК, 2006.

  11. Олійник О., Сидоренко М.М. Російсько-український словник наукової термінології. — К., 1994.

  12. Олійник О., Сидоренко М.М. Українсько-російський і російсько-український тлумачний словник. — К., 1991.

  13. Орфографічний словник української мови / Уклад. Головащук І.С. — К., 1994.

  14. Орфоепічний словник української мови. — К., 1995.

  15. Російсько-український словник: Сфера ділового спілкування / За ред. Тараненко А.А. — К., 1996.

  16. Російсько-український фразеологічний словник: Фразеологія ділової мови / Уклад. Підмогильний В., Плужник Є. — К., 1993.

  17. Словник іншомовний слів. / За ред. О.Мельничука. — К., 1985.

  18. Словник скорочень української мови. — К., 1982.

  19. Словник труднощів української мови / За ред. Єрмоленко С.Я. — К., 1989.

  20. Словник української мови: У 11 т. — К., 1971 — 1981.

  21. Словник-довідник з культури української мови / Д.Гринчишин, А. Капелюшний, О.Сербенська, З.Терлак. — К.: Знання, 2006.

  22. Словник-довідник труднощів української мови. — К., 1992.

  23. Тараненко А.А., Брицын В.М. Русско-украинский словарь для деловых людей. — К., 1992.

  24. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.)/ Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. — К., Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005.

  25. Український орфографічний словник: Близько 165 тис.слів / За ред. В.М.Русанівського — К.: Довіра, 2006.

  26. Шевчук С.В. Російсько-український словник ділового мовлення = Русско-украинский словарь деловой речи. — К.: Вища школа, 2008.


Інтернет-ресурси

  1. www.litopys.org.ua

  2. www.mova.info

  3. www.novamova.com.ua 

  4. www.pereklad.kiev.ua

  5. www.pravopys.net

  6. www.r2u.org.ua

  7. www.rozum.org.ua


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка