Програма курсу "мистецтво жити в громаді"



Сторінка7/24
Дата конвертації15.04.2016
Розмір1.78 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   24

Д. Уебстер


Після цього заняття учні зможуть:

  • Пояснювати, що таке Громадська організація, як і для чого люди об’єднуються.

  • Називати нормативні акти, що регулюють створення та діяльність громадських організацій (зокрема дитячих та молодіжних) та користуватись ними.

  • Розмірковувати, чим така організація може бути корисна учням.

  • Проводити роботу з підготовки до установчих зборів громадської організації та планувати подальшу організаційну роботу зі створення та діяльності громадської організації.


Для заняття необхідно підготувати:

Дошку і крейду

Кольорові маркери (5-6 комплектів)

Великі аркуші паперу формату А-1 по кількості робочих груп для вправи 7.1 та для вправи 7.7(Приблизно 9-10 аркушів).

Аркуші паперу формату А-4.

Як проводити заняття:



І. Що у нас спільного?
Крок 1. Зверніться до учнів з такими словами: “Ви вже не перший рік знаєте один одного, але, чи справді гарно знаєте? У нас є нагода ще раз познайомитись”.
Крок 2. Об’єднайте учнів у групи по 5-6 осіб і попросіть її ознайомитись з інформацією в матеріалах для учнів 7.1. Ви можете допомогти їм у цьому, пояснивши інструкцію в голос. Зверніть увагу учнів на час протягом якого вони мають виконати вправу - 2 хв. Час для представлення: по 1 хв. для кожної групи.
Крок 3. Організуйте представлення кожною групою своєї “Ромашки”. Обговоріть з учнями результати їхньої роботи. Для цього Ви можете попросити їх дати відповіді на наступні запитання:

  • У чому ми є різними?

  • А що у нас спільного? Що нас єднає?

  • Які із індивідуальних рис і інтересів, що записані у пелюстках, притаманні також комусь із представників інших груп?

  • Чи легко буває захистити свої особисті інтереси?

  • Порівняйте спільні риси різних груп (серединки ромашок). Чи вони схожі?

  • Як краще захищати індивідуальні та спільні інтереси?

(Важливо підвести учнів до висновку, що люди об’єднуються саме для того, щоб реалізувати або захистити свої власні та спільні інтереси).
Крок 6. Після завершення цієї мотиваційної можете повідомити учням тему та очікувані результати уроку.
ІІ. Що означає “Свобода асоціацій” та як молоді люди можуть об’єднуватись .
Крок 1. Зверніть увагу учнів на те, що бажання й потреба об’єднуватись є природними для людей. Запропонуйте їм ознайомитись з інформацією Що означає “Свобода асоціацій”? (матеріали для учнів 7.2). Запитайте:

  • Що таке асоціація?

  • В яких міжнародних документах закріплене наше право об’єднуватись в організації?

  • Який український закон підтверджує це право?

  • В чому саме проявляється свобода асоціацій?

  • Чи може хто-небудь примусити вас вступати в об’єднання без вашої волі?


Крок 2. Повідомте учням, що одною із форм об’єднання людей є громадські організації. Дайте учням статистичні дані про те – скільки в Україні існує громадських організацій, скільки серед них дитячих та молодіжних. Наприклад, станом на 2003 р. в Україні офіційно зареєстровано близько 30000 об’єднань громадських об’єднань, із них третина - дитячі i молодіжні громадські організації.
Крок 3. Об’єднайте учнів у пари, в яких одні учасники будуть експертами з питань “Як” і “Які”, другі – з питань “Хто”. Попросіть, щоб протягом 1,5 хв. експерти з питань “Як – які” познайомились з інформацією 7.3 та 7.4 матеріалів для учнів, а експерти з питань “Хто” - з інформацією 7.5 та 7.6 матеріалів для учнів.

Тепер, попросіть, щоб експерти з питань “Хто” задали запитання, що починаються зі слів “Як” та “Які” своїм партнерам, та навпаки, щоб експерти з питань “Як – які” задали запитання , починаючи зі слів “Хто” своїм партнерам. Партнери мають продовжити речення переказуючи інформацію з якою щойно познайомились. Дайте 1,5 хв. на обмін інформацією.
Крок 3. Підведіть підсумок наголосивши на тому, що створити власну дитячу або молодіжну громадську організацію не так вже й важко, але, безперечно, необхідна буде допомога дорослого (вчителя, когось із батьків або досвідченого громадського діяча). Пояснення може бути таке: “Вам будуть потрібні іноді правові консультації. Все одразу знати не можливо. В організації, як правило, ведеться фінансова діяльність. Серйозну справу важко зробити не маючи коштів. Але, вагому долю організаційної роботи, що стосується саме змісту Вашої діяльності Ви зможете робити самі.”
III. Створюємо дитячу (молодіжну) громадську організацію.

Крок 1. Запропонуйте учням потренуватись у створенні дитячої (молодіжної) громадської організації. Для цього попросіть їх ознайомитись з інформацією 7.7 матеріалів для учнів.

Крок 2. Об’єднайте учнів в 4 групи і дайте кожній з них фломастер певного кольору. На чотирьох великих аркушах запишіть важливі для створення дитячої (молодіжної) організації питання:

1. Напрямки діяльності організації. Що буде конкретно робити організація?

2. Права членів організації.

3. Обов’язки членів організації.

4. Правила, за яким буде здійснюватися управління організацією. Хто і як буде керувати організацією? (Можливо намалювати зразки схем управління організацією)
Аркуші закріпіть на стінах в різних кутках класу. Групи підходять до аркушів з питаннями, обговорюють їх і записують свої пропозиції, після чого переходять до наступного аркуша. Групи переходять по сигналу через 3 хвилини. Якщо група погоджується з думками попередніх груп, вона ставить риски біля таких записів, а потім дописує свої ідеї. Робота припиняється, коли кожна група попрацювала з кожним аркушем. Група презентує інформацію з того аркуша, біля якого вона була останньою. Можна, після виголошення кожного пункту, запитувати у класу, чи всі згоджуються з таким формулюванням і, в разі згоди, позначати їх знаком “+”. Таким чином всі учні в класі візьмуть участь в роботі по підготовці до Установчих зборів та статуту організації.

Крок 2. Організуйте роботу учнів за завданням практичної роботи, що містить інформація № 8 матеріалів для учнів. При цьому об’єднайте їх у 4 групи.
Крок 3. Організуйте представлення результатів роботи в групах. Слідкуйте за часом: кожна група має не більше 2-х хвилин для своєї презентації.
Крок 4. Обговоріть з класом результати їхньої роботи. При цьому можна скористатися наступними запитаннями:

  • Про що нове Ви дізнались на цьому занятті?

  • Чи легко було працювати в групах під час практичного заняття? Чому так і чому ні?

  • Що Вам допомагало під час роботи? Чого бракувало?

Наголосіть на тому, що тепер перед нами на плакатах готові матеріали до Статуту організації.

  • По що ще слід знати і що вміти, щоб створити громадську організацію та ефективно організувати її роботу?

  • Як Ви збираєтесь використовувати досвід та знання отримані на цьому занятті?

Що учні можуть робити далі ...
Ви можете продовжити роботу з учнями по цій темі використовуючи поради, що містить інформація № 8.

  • Дізнайтеся, які громадські організації існують у вашому місті, селищі, мікрорайоні, школі.

  • Відвідайте декілька громадських організацій, щоб побачити те, як вони працюють, і мати можливість поспілкуватись з їх представниками.

  • Запросіть громадських діячів до класу.

  • Можливо, для початку, організуйте співпрацю з одною з організацій, перш ніж створити і зареєструвати свою.

(Як правило, громадські організації охоче йдуть на такі зустрічі й гостинно запрошують до себе).

ЗАНЯТТЯ 8. Населення чи громада. ( для вчителя Жадько О.)
Що громада скаже, то і  пан не поможе.
Що громада забажає, того і пан не поламає.
Українські народні приказки



Якщо маленька людина в маленькому місті сумлінно робить свою маленьку справу – всесвіт стає кращим.                                               Східна мудрість

Найбільшою небезпекою для свободи є пасивність народу.          Г. Брандейс

Зібратися разом – це початок, триматися разом – це процес, працювати разом – це успіх. Генрі Форд
Після цього заняття учні зможуть:

  • Порівнювати і пояснювати значення понять населення і громада.

  • Розповідати про те, що потрібно для перетворення населення в громаду.

  • Розуміти, які переваги дає життя в громаді.

  • Організовувати справи, які допоможуть населенню ставати громадою.


Для заняття необхідно підготувати:

По одному аркушу паперу для кожного учасника заняття


Маркери різних кольорів

4 аркуші паперу формату А1 (ватман)

Клейку стрічку, ножиці.
Як проводити заняття:
І. Чи можна населення вважати громадою?
Крок1. Попросіть учнів пригадати казку про Теремок. (Прочитайте разом матеріали для учнів 8.1.)



Крок2. Обговорить з учнями текст за такими запитаннями:

  • Чи можна назвати мешканців теремка населенням? Чи великим воно було?

  • Чи можна назвати мешканців теремка громадою?

  • Що саме дає вам підстави так думати?


Крок 3. Об’єднайте учнів у групи по 4-5 осіб. Запропонуйте їм уважно прочитати визначення понять населення, громада, територіальна громада у матеріалах для учнів 8.2. Намалюйте на дошці схеми:
НАСЕЛЕННЯ = ГРОМАДА ? НАСЕЛЕННЯ = ГРОМАДА
Дайте групам завдання порівняти зміст понять і обговорити питання:

  • Чи можна поставити знак рівняння між цими поняттями? Чому так і чому ні?

  • Що спільного між ними і що відмінного?

Вислухайте точки зору різних груп. Добре, якщо по черзі будуть висловлюватися протилежні точки зору.

Продовжте роботу над поняттями:



  • Чи тотожні поняття громада і територіальна громада?

  • До якого поняття по змісту ближче визначення територіальної громади, яке дає “Закон про місцеве самоврядування”, до поняття населення чи громади?

  • Яке з цих понять, на вашу думку, більше підходить для позначення спільноти, в якій живете особисто ви?

Учні можуть прийти до висновку, що та спільнота, в якій вони живуть не є громадою в повному сенсі цього поняття; що територіальна громада – явище часто формальне, існує тільки на папері, залишаючи байдужими більшість населення певної території.
Крок 4. Зверніть увагу на матеріали для учнів 8.3. Історична довідка. Прочитайте її з учнями і обговоріть за такими питаннями:

  • Які найдавніші свідчення життя людей громадою ви можете пригадати?

  • Чи існували традиції громадського життя у стародавніх греків, слов’ян? В чому вони проявлялись?

  • Яке значення мало життя в громаді для українців в умовах іноземного панування?

  • Які традиції громадського життя наших предків дійшли до наших днів?


ІІ. Коли населення стає громадою?
Крок 1. Прочитайте разом з учнями матеріали 8.4. Мовою документів. Зверніть увагу учнів на те, що держава за допомогою законів створює умови і визначає засади існування місцевих громад, сприяє створенню органів самоврядування. Запитайте:

  • Чи достатньо лише законів для того, щоб самоврядування почало діяти, щоб мешканці даної території відчули себе громадою?

  • Чи відчуваєте ви себе членами місцевої громади? Поясніть свою думку.

  • Як ви думаєте, що ще крім закону потрібно, для того, щоб населення певної території відчувало себе громадою?


Крок 2. Об’єднайте учнів в групи по 5-6 осіб і запропонуйте їм скласти перелік тих рис, почуттів, подій і явищ, за яких населення стає громадою. Порадьте учням ще раз поглянути на матеріали 8.2. Відведіть на цю роботу в групах 5 хвилин. Поки учні працюють приготуйте на аркуші паперу або на дошці заголовок:

Населення стає громадою тоді, коли ...”


Крок 3. Перевірте роботу груп, вислуховуючи по черзі по одній пропозиції від кожної групи. Коротко записуйте зміст кожної запропонованої ідеї не нумеруючи, а позначаючи їх рисками (-). Поставте перед учнями умову, не повторювати думки, які вже висловили інші групи. Так продовжуйте роботу по колу, поки не закінчаться ідеї. Вчитель теж може доповнювати перелік, але за умови, що учні вже вичерпали свої пропозиції.
Крок 4. Перед класом тепер представлений результат спільної роботи груп. Обговоріть з учнями цей перелік, запитуючи:

  • Чи всі погоджуються з даною точкою зору?

  • Чи є заперечення, поправки?

Якщо заперечень немає перетворюйте риски (--) на плюси (+). Якщо заперечення прийнято класом, риску напроти даного пункту залишайте без змін.

(Перелік, наприклад, може бути такий:

Населення стає громадою тоді, коли ...”


  • Всі мешканці є активними

  • Небайдужими до справ громади

  • Вболівають за спільну справу, як за свою особисту

  • Разом працюють

  • Охоче спілкуються між собою

  • Допомагають одне одному

  • Добре знають закони, свої права і обов’язки

  • Обговорюють проблеми разом

  • Організовують спільне дозвілля

  • Плекають добрі традиції

  • Можуть самоорганізуватися, тощо...)


Крок 5. Підводячи підсумки даного етапу заняття, запропонуйте учням висловитися про те, які переваги дає життя в громаді. ( Для цього можете використати метод вільного мікрофону, коли кілька учнів висловлюються по черзі).

Наголосіть, що створений класом перелік дещо ідеалізований, але чим ближчим до нього є реальне життя, тим краще ідуть справи у мешканців громади, тому що вони є господарями свого життя і створюють його таким, яким хочуть його бачити. Таких людей важко ошукати, обмежити їхні права і інтереси.

ІІІ. Як спільна справа згуртовує громаду.
Крок1. Прочитайте разом з учнями матеріали 8.5. Запитайте:

  • Оцініть ступінь готовності мешканців двору до спільних справ.

  • Чи справді потрібно будівництво дитячого майданчика?

  • Як може громада використати допомогу тих людей, які запропонували зібрати гроші на будівництво?

  • Чи буде впорядковане подвір’я корисним для всіх мешканців? Поясніть свою думку.

Крок 2. Об’єднайте учнів в 4 групи, дайте кожній групі по аркушу паперу (А1 або піваркуша) і кольорові фломастери. Запропонуйте групам намалювати проекти дитячого майданчика у дворі. Відведіть на цю роботу 5-7 хвилин. Після завершення малюнків розмістіть їх на дошці і попросіть представників груп презентувати свої проекти.
Крок 3. Почнемо “здійснювати” наші проекти. Поясніть учням, що будь-яку справу, перш ніш виконувати, необхідно спланувати. Зауважте, що в планах учні мають врахувати такі важливі моменти (запишіть ці питання на аркуші паперу і вивісьте на дошці як пам’ятку):


  • Де і яким чином можна дістати кошти?

  • Яких спеціалістів, яку техніку і які матеріали потрібно залучити, до кого звернутися з цього приводу?

  • Як організувати і до яких робіт залучити мешканців будинку, які погодяться прийти на толоку?

Тепер можете доручити групам скласти план дій для виконання своїх проектів і записати їх на половинках аркушів паперу А1. Нехай учні пофантазують – “звертаються” до будь-яких людей і інстанцій. Відведіть на цю роботу 5-7 хвилин і знову вислухайте презентації груп перед класом.


Крок 4. Обговоріть роботу класу:

  • Чи була ця робота для вас корисною? Чим?

  • Що ви навчились робити?

  • Чи були у вас труднощі? Які?

  • Чи легко було б вам насправді здійснити свій план? Поясніть.

  • Чи згуртувала спільна праця мешканців будинку? Чому?

  • Яким буде ставлення мешканців будинку (малих і дорослих) до нового майданчика? Чому ви так думаєте?

  • Чи можна мешканців, які працювали разом для досягнення спільної мети, назвати громадою? Поясніть свою думку.

  • Яким стане життя людей, якщо в кожному дворі чи на вулиці мешканці будуть згуртовані, обізнані у місцевих справах, небайдужі і активні?


Що учні можуть робити далі ...

Створіть ініціативні групи у своїх дворах, вулицях, мікрорайонах.



Розвідайте, чи є у вашій місцевості діючі громади.

Складіть анкету для опитування мешканців свого будинку з метою з’ясування проблем першочергової важливості, які потребують негайного вирішення.



Складіть перелік справ, які могли б згуртувати мешканців вашої вулиці чи двору.

Складіть плани вирішення таких справ і презентуйте їх перед мешканцями.

________________________________________________________________________


ЗАНЯТТЯ 9. Хто – справжній господар у місцевій громаді. (для вчителя Шашура)

В своїй хаті своя правда, і сила, і воля!
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   24


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка