Програма комплексного державного екзамену з модуля «Технології дошкільної освіти дисциплін гуманітарного спрямування» для спеціальності 010101 «Дошкільна освіта»



Скачати 451.41 Kb.
Дата конвертації11.04.2016
Розмір451.41 Kb.
Міністерство освіти і науки України

Херсонський державний університет

Факультет дошкільної та початкової освіти

Кафедра дошкільної освіти

Затверджую

Перший проректор, професор

Голова науково-методичної ради університету

_____________О.Мішуков



Програма комплексного державного екзамену

з модуля «Технології дошкільної освіти дисциплін гуманітарного спрямування»

для спеціальності 7.010101 «Дошкільна освіта»,

Освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст»

Денна, заочна форма (скорочений термін) навчання

Схвалено

Науково-методичною радою

Факультету дошкільної та початкової освіти

Протокол № 5 від 10.12.2010 р.



Херсон – 2010

Обговорено на засіданні

кафедри дошкільної освіти

протокол № 4 від 01.11.2010 р.



завідувач кафедри дошкільної освіти ______________ доц. О.Б.Полєвікова

Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей у дошкільних навчальних закладах

Пояснювальна записка

Мета курсу: підготовка майбутніх вихователів до організації художньо-мовленнєвої діяльності дошкільників, оволодіння студентами педагогічними технологіями розвитку художнього мовлення, художньо-естетичного сприймання творів мистецтва, методами оцінки рівня художньо-мовленнєвої компетенції дітей.

Завдання курсу:

  • методичні: творче оволодіння ефективними сучасними методами організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей на різних етапах дошкільного дитинства;

  • ознайомлення з перспективним педагогічним досвідом у контексті формування художньо-мовленнєвої діяльності дошкільника;

  • засвоєння закономірностей, принципів та методики формування художньо-мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку;

  • підготовка до практичного здійснення формування художньо-мовленнєвої діяльності дітей в сучасних умовах дошкільного виховання.

  • виховні: формування мотивації до організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку.

розвивальні: розвиток здатності до аналізу особливостей художньо-мовленнєвого розвитку дітей на кожному віковому етапі.

Програма державного екзамену

Тема 1. Предмет і завдання курсу „Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності в дошкільному закладі освіти". Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності в дошкільному закладі освіти - педагогічна дисципліна, предметом якої є художньо-мовленнєва діяльність дітей; об'єкт - процес організації художньо-мовленнєвої діяльності дошкільників. Завдання курсу - у підготовці студентів до організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей. Міжпредметні зв'язки з іншими фаховими методиками та дитячою літературою, педагогікою і психологією. Методи наукового дослідження - у методиці організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей. Зміст діагностичних методик полягає у визначенні рівня сформованості в дітей навичок художньо-мовленнєвої діяльності. Основні поняття: художньо-мовленнєва діяльність, предмет, об'єкт, завдання, методика, методи, діагностика.

Тема 2. Теоретичні засади художньо-мовленнєвої діяльності дітей Філософсько-естетичні засади. Поняття „діяльність", „діяльнісний підхід" у навчанні й вихованні дітей (О. М. Леонтьєв, М. С. Каган). Художня діяльність, її сутність і характеристика (Л. С. Виготський, С. Л. Рубінштейн, Б. М. Теплов). Художня діяльність дітей. Унікальна роль мови в розвитку різних видів мистецтва (живопису, музики, театру, скульптури, кіно). Художня творчість митців і розвиток різних видів дитячої художньої діяльності як особистісної активності навколо і під впливом мистецьких творів. Художньо-мовленнєва діяльність як процес взаємодії з творами мистецтва. Закономірна зумовленість художньої творчості рівнем художньо-естетичної обізнаності й підготовленості, розвитком загальних і художніх здібностей, необхідних художніх умінь. Художній образ - найважливіший компонент художньо-мовленнєвої діяльності. Специфічні засоби втілення художнього образу в різних видах мистецтв, спільні риси.

Лінгвістичні та лінгводидактичні засади. Мова як художнє явище. Художня мова. Креатив-ність мовлення. Зіставлення понять „творчість" у мовленні і „мовотворення". Художня творчість - вищий щабель художньо-мовленнєвої діяльності. О.О.Потебня, Л. А. Булаховський, С. В. Болтівець про значення процесу мовотворення для індивідуального і суспільного розвитку мови. Співвідношення етичного й естетичного в художньо-мовленнєвій діяльності (О.О. Потебня).

Поняття про мовленнєвотворчу діяльність у дошкільному віці, її механізми, функції. Проблема розвитку словесної творчості в дослідженнях вітчизняних і зарубіжних педагогів (О.М.Артемова, А. М. Богуш, Л. В. Воро-ніна, Н.В.Гавриш, С. В. Ласунова, Н.О.Орланова, Т. Г. По-стоян, В. Г. Захарченко, О. С.Ушакова). Роль мовленнєво-творчої діяльності в об'єднанні різних видів дитячої художньої діяльності.

Текст в усному і писемному мовленні. Художній текст. М.М. Бахтін про жанри мовлення: оцінно-мовленнєві, літературно-художні, культурно-наукові. Поняття про засоби художньої образності.

Психолого-педагогічні засади. Психологічна структура художньо-мовленнєвої діяльності, основні її характеристики: предметність, мотивованість, усвідомленість, цілеспрямованість, креативність. Науковий внесок Л.С.Виготського, О.О.Ле-онтьєва, О.Р.Лурія, О.В.Запорожця, Г.С.Костюка, С.Л.Ру-бінштейна у вивчення теоретичних засад означеного виду діяльності. Складові компоненти: сприймання, оцінка, спілкування, відтворення вражень і уявлень, продуктивна діяльність під впливом творів мистецтва.

Дослідження О.В.Запорожця, О.І.Нікіфорової, К.Є.Хоменко, Є.Ф.Лукіної, Н.О.Ветлугіної, Н.С.Карпин-ської, Т.Г.Казакової щодо особливостей сприймання дітьми художніх творів.

Розвиток образного мислення, уяви, художньо-естетичних уявлень у процесі художньо-мовленнєвої діяльності. Розвиток загальних і спеціальних художніх здібностей дітей, розвиток креативності у процесі художньо-мовленнєвої діяльності.

Створення художньо-естетичного розвивального середовища як умови існування і становлення художньо-мовленнєвої діяльності дітей. Зміст, принципи побудови такого середовища. Взаємозв'язок рівня художнього розвитку педагога і художньої творчості дітей.

Основні поняття: діяльність, діяльнісний підхід, мистецтво, види мистецтва, художня діяльність, художньо-естетичне сприймання, художня комунікація, художня творчість, художній образ, образність мовлення, засоби образної виразності, мовотворення, мовленнєвотворча діяльність, художньо-естетичне розвивальне середовище.

Тема 3. Художньо-мовленнєва діяльність як педагогічна категорія. Сутність і структура художньо-мовленнєвої діяльності дітей. Художньо-мовленнєва діяльність - це діяльність, що виникає під впливом творів мистецтва (літератури, живопису, музики, театру), провідне місце серед яких посідає мистецтво слова; діяльність, що супроводжується образним, виразним мовленням, словесною творчістю.

Художньо-мовленнєва діяльність - складний полікомпонентний утвір, до якого входять такі стрижньові складові, як-то: художньо-естетичне сприймання, ціннісна оцінка, художня комунікація і творчо-імпровізаторська діяльність.

Функції художньо-мовленнєвої діяльності: суспільно-перетворююча і компенсаторна, пізнавально-евристична, національно-духовна і історична, інформативно-комунікативна, естетична, виховна. Роль художньо-мовленнєвої діяльності у формуванні уявлень дітей про феномен "краса".

Короткий історичний огляд вивчення проблеми художньо-мовленнєвої діяльності у вітчизняній та зарубіжній лінгводидактиці. Педагогічний внесок К.Д.Ушинського, С.Ф.Русової, Є.Ф.Лукіної, О.М.Лещенко, А.М.Богуш, Н.В.Гавриш, Н.С.Карпінської, Є.О.Фльориної, С.М.Чемортан, О.С.Ушакової у розробку цієї проблеми.

Основні змістові лінії художньо-мовленнєвої діяльності: літературно-мовленнєва, образотворчо-мовленнєва, театрально-мовленнєва, музично-мовленнєва діяльності. Роль мовленнєвотворчої діяльності. Зміст і базисні характеристики художньо-мовленнєвої діяльності дітей в Базовому компоненті дошкільної освіти та варіантних програмах.

Художньо-мовленнєва компетенція як комплексна характеристика особистості. Чинники художньо-мовленнєвої компетенції. Пізнавально-естетична, художньо-комунікативна, виразно-емоційна, оцінювально-етична, театрально-ігрова, мовленнєвотворча компетенції. Завдання формування художньо-мовленнєвої компетенції в дошкільному закладі.

Організовані та неорганізовані форми художньо-мовленнєвої діяльності, їх використання в різних вікових групах. Інтегроване художньо-творче заняття як основна організована форма ХМД. Принципи побудови інтегрованих художньо-творчих занять: принцип образної єдності; принцип відкритого літературно-мовного простору; принцип емоційно-когнітивної готовності до творчої діяльності.

Основні поняття: художньо-мовленнєва діяльність, літературно-мовленнєва, образотворчо-мовленнєва, театрально-мовленнєва, музично-мовленнєва діяльності, художньо-мовленнєва компетенція, художньо-естетичне сприймання, художня комунікація, творчо-імпровізаторська діяльність.



Тема 4. Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності в дошкільному закладі освіти. Значення художнього слова у вихованні і мовленнєвому розвитку дітей дошкільного віку. Українські письменники (Г.Сковорода, І.Франко) та вчені (К.Д.Ушин-ський, О.Ольжич, С.Русова, М.Г.Стельмахович, А.М.Богуш, Н.В.Лисенко та ін.) про місце і значення фольклору в розвитку мовлення і вихованні дітей.

Дослідження різних аспектів художньо-мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку в Україні (О.М.Лещенко, Є.Ф.Лукіна, А.М.Богуш, Н.В.Гавриш, Л.І.Фесенко, В.В.Пабат, О.С.Трифонова, Н.Р.Кирста, Ю.А.Руденко, О.С.Монке) в Росії (Є.О.Фльорина, В.М.Федяєвська, Л.М.Гурович, Н.С.Карпинська, Л.І.Фесюкова, О.С.Ушакова), у країнах СНД (Л.О.Таллер, С.М.Чемортан та ін.).

Джерела і жанри художнього читання. Принципи добору літературних творів для читання й розповідання дітям. Принципи ознайомлення дітей з художніми творами. Організовані та неорганізовані форми роботи з книгою в дошкільному закладі. Види і типи літературних занять: читання літературних творів; читання і розповідання казок; розігрування забавлянок та українських народних пісень; заучування віршів, скоромовок, прислів'я, загадок тощо, (наприклад: "Слухання казок", "Живі історії та відверта розмова", "Зіставлення двох літературних текстів", "Поетичний аналіз тексту", "Чарівна музика слова", "Веселі вірші", "Знайомство з малими фольклорними формами" тощо.)

Методика проведення літературних занять у різних вікових групах. Специфіка окремих видів занять їх структура, методичні прийоми роботи.

Методика ознайомлення дітей з жанрами, композицією, засобами художньої виразності твору, дитячою книгою, її структурою. Методика формування художньо-естетичного сприймання літературних творів різних жанрів. Використання методу моделювання.

Види бесід після художнього читання: етично-оцінні, моральної спрямованості, уявлюваний діалог з героями творів, колективне складання листа герою та ін. Узагальнюючі бесіди ("Мої улюблені герої", "Дитячі письменники", "Мої улюблені вірші", бесіди за змістом репродукції художніх картин та ін.), етичні бесіди та методика їх проведення ("Ввічливість", "Дружба і товаришування", "Скромність і чесність", "Чесність і правдивість" та ін.). Методика їх проведення у різних вікових групах. Реалізація завдань мовленнєвого розвитку дітей у процесі літературних занять.

Куточок книги в дошкільному закладі. Значення куточка книги. Зміст і обладнання куточка книги в різних вікових групах. Методика роботи в куточку книги. Літературні та літературно-музичні свята та розваги, їх значення. Тематика, види, зміст літературних ранків і вечорів, методика їх проведення в різних вікових групах.

Використання творів художньої літератури й малих фольклорних жанрів в повсякденному житті, на заняттях з інших розділів програми.

Критерії визначення рівня літературно-мовленнєвої компетентності, методика обстеження в різних вікових групах.

Основні поняття: художня література, казка, оповідання, вірш, малі фольклорні форми, жанри, художня виразність твору, рими, зачин, кінцівка, зав'язка, розв'язка, книжкова ілюстрація, художники-ілюстратори, куточок книги, літературна вікторина, поезія, літературні ранки, вечори розваг.



Тема 5. Організація театрально-ігрової та театрально-мовленнєвої діяльності дітей. Сутність і структура театрально-мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку. Дитячий театр - феномен мовленнєвої імпровізації. Коротка історична довідка про театр, театральне мистецтво, його роль у житті народу. Дитячий театр як особливий вид гри в дошкільному віці. С.Ф.Русова, Є.І.Тихеєва про значення дитячої театралізованої діяльності в особистісному і зокрема, мовленнєвому розвитку дошкільнят. Традиції використання театралізованої діяльності в дошкільних закладах. Розвиток мовлення дітей у процесі театралізацій. Дослідження різних аспектів театралізованої та театрально-мовленнєвої діяльності дітей в Україні (Л.В.Артемова, О.П.Аматьєва, В.Г.Захарченко, О.Трусова, Н.В.Гавриш та ін.), в Росії (Запорожець О.В., Карпинська Н.С., М.М.Капіна, Л.П.Стремкова, Л.С.Фурміна та ін.). Аналіз навчально-методичних посібників для дошкільних закладів щодо використання різних видів театрально-ігрової діяльності дітей.

Форми театрально-ігрової та театрально-мовленнєвої діяльності в дошкільному закладі: театральна вистава як видовище; гра-драматизація, театралізовані ігри, гра за сюжетом літературного твору як гра для себе; інсценування як підготовлений виступ дітей для глядачів. Завдання і зміст розвитку мовлення в різних формах театрально-мовленнєвої та театрально-ігрової діяльності в різних вікових групах. Зв'язні висловлювання (за формою), що виникають у процесі театрально-мовленнєвої діяльності: колективні етюди, сюжетноскладання, сценарії, ігрові діалоги, імпровізація монологічних діалогів.

Види театрів: настільний, картонажний, ляльковий, театр іграшок, тіньовий, фланелеграф, пальчиковий театр, театр живих тіней, "театральна антресоля".

Методика їх використання в різних вікових групах.

Драматизація та інсценування за змістом художніх творів у дошкільному закладі. Режисура - шлях трансформації казки у гру. Методика організації та керування іграми-драматизаціями; читання за ролями, інсценування художніх творів у різних вікових групах.

Ознайомлення дітей зі спеціальною театральною термінологією. Театральна абетка. Підготовка дитячих вистав. Методика організації театрально-мовленнєвої діяльності: обговорення і складання сценарію, розподілення ролей, виготовлення необхідних атрибутів, проведення репетицій. Методи і прийоми формування інтонаційної виразності мовлення, розвитку акторських здібностей дітей у процесі театрально-мовленнєвої діяльності. Критерії визначення рівня розвитку театрально-мовленнєвої компетентності, методика обстеження в різних вікових групах.

Основні поняття: драматизація; гра-драматизація; інсценування; театральна вистава; театральна абетка; ляльковий, настільний, магнітний, тіньовий, пальчиковий театри; театр живих тіней; фланелеграф, театр іграшок.

Тема 6. Методика організації та керівництва образотворчо-мовленнєвої діяльності дітей. Сутність і структура образотворчо-мовленнєвої діяльності дітей. Твір образотворчого мистецтва як продукт вербалізації внутрішнього світу митця. "Графічне мовлення". Способи взаємозв'язку мовленнєвого і образотворчого видів діяльності та зумовлені типи зв'язних висловлювань дітей:


  • Обговорення задуму, планування - словесне малювання, опис з елементами міркування;

  • Словесний супровід процесу образотворення -"акомпанемент дії", штрих-мовлення;

  • Коментар до творчого продукту (малюнка) - розгорнуте висловлювання, сюжетна розповідь;

  • Ілюстрування розповіді - пояснення, опис з елементами міркування. Виразність малюнка і виразність у мовленні.

  • Розвиток словесної творчості дітей у процесі образотворчо-мовленнєвої діяльності.

  • Методика проведення інтегрованих занять з пріоритетом завдань мовленнєвого розвитку:

  • "Малюнок-гра-казка" (коментоване малювання),

  • "Казки-розповіданки" (складання казки за дитячими малюнками; предметними картинками),

  • "Історії в малюнках-комікси".

Використання літературних творів у процесі художньо-естетичного сприймання творів образотворчого мистецтва, їх роль у поглибленні художнього сприймання і навчання дітей розповіді за картиною. Розвиток образності мовлення. Дослідження Н.Зубарєвої, Р.Й.Жуковської, Т.Р*.Постоян, С.В.Ласунової, О.В.Савушкіної, Р.М.Чумічової. Прийоми навчання.

Використання творів живопису як ілюстрації до літературних творів. Ілюстрації, їх види. Ознайомлення дітей з книжковою ілюстрацією, творчістю художників-ілюстраторів. Вимоги до добору і використання ілюстрацій в ході літературних занять. Методика організації художньої комунікації за книжковими ілюстраціями. Дослідження Т.О.Репіної, В.О.Єзикєєвої, І.Котовоїта ін.

Методика проведення літературних занять із включенням елементів образотворчої діяльності "Слухаю. Уявляю. Малюю", "Вернісаж".

Критерії визначення рівня образотворчо-мовленнєвої компетентності. Методика обстеження в різних вікових групах.

Основні поняття: образотворчо-мовленнєва діяльність, графічне мовлення, штрих-мовлення, засоби художньої виразності в мистецтві живопису і в художньому слові, образотворчо-мовленнєва компетентність,

художній образ, композиція, інтегроване заняття, синтез мистецтв, феномен "краса", книжкові ілюстрації.



Тема 7. Методика організації та керівництва музично-мовленнєвою діяльністю дітей. Загальна фізіологічна природа музичного і мовленнєвого розвитку дитини. Сутність і структура музично-мовленнєвої діяльності. Психологічні засади музично-мовленнєвої діяльності. Специфічні засоби виразності в мистецтві слова і музиці. Педагогічні традиції використання синтезу мистецтв у художньому вихованні дошкільників. Дослідження Н.О.Ветлутіної, К.В.Тарасової, Т.І.Науменко. музичне мистецтво як ефективний засіб ампліфікації художнього розвитку і зокрема, мовленнєвої культури дітей, посилення її образної виразності. Роль мовлення у формуванні культури руху, її якостей (ритмічності, емоційності, пластичності), в розвитку в дітей музичного сприймання.

Організовані та неорганізовані форми музично-мовленнєвої діяльності. Забезпечення педагогічних, естетичних умов для її здійснення.

Методика організації музично-мовленнєвої діяльності на різних видах літературних занять. Види музично-ритмичних вправ та ігор: музично-ритмічна ілюстрація у процесі сприймання поетичного твору; створення ритмічного закінчення музичної розповіді, казкової історії; музичні асоціації з сюжетом.

Види і характеристика творчих літературно-мовленнєвих завдань, ігор та вправ ("читання", коментар, пантоміми, пластичні етюди, дитячий фольклор, рухливий образ, висловлений у слові, художня комунікація навколо музичного твору, згорнутий опис рухів, складання казки або розповіді за музичним твором, римування, складання коротких віршованих текстів за певним музичним малюнком тощо), методика їх використання в ході музичних занять.

Показники рівня музично-мовленнєвої компетентності дітей. Методика виявлення в різних вікових групах.

Основні поняття: синтез мистецтв, музичне сприймання, музично-мовленнєва діяльність, художня чутливість, образність, виразність рухів, мовлення, рухова імпровізація, музичні асоціації, рухливий образ.



Тема 8. Спільна робота сім'ї та дошкільного закладу з розвитку художньо-мовленнєвої діяльності дітей. Роль сім'ї в художньому та мовленнєвому розвитку дошкільнят. Єдність спрямувань сім'ї та дошкільного закладу у вирішенні проблем художнього виховання. Створення художньо-розвивального середовища в умовах сім'ї. Українська дитяча книжка в сучасній сім'ї.

Дошкільний заклад - своєрідний культурно-естетичний центр художнього виховання дітей і батьків, його роль у поширенні уявлень батьків про художньо-естетичні та мовленнєві можливості дошкільнят, шляхи формування різних видів дитячої художньої творчості.

Форми й зміст роботи дошкільного закладу і сім'ї з розвитку художньо-мовленнєвої діяльності. Форми роботи з батьками, діти яких не відвідують дошкільні навчальні заклади. Активна участь батьків у житті дошкільного закладу - важлива умова творчих успіхів дитини. Види творчих завдань "сімейного плану", методика їх використання в різних вікових групах.

Основні поняття: єдність вимог і спрямувань, дитяча художня творчість, сімейні свята і розваги, творчі завдання "сімейного плану", художньо-розвивальне середовище в умовах сім'ї, відкриті дні.



Вимоги до знань та вмінь майбутніх вихователів:

Знати:

  • літературні та інші художні твори для дітей, творчість відомих вітчизняних і зарубіжних митців;

  • основні художні течії в різних видах мистецтва (образотворче, літературне, музичне, театральне);

  • структуру, образну основу художньо-мовленнєвої діяльності, її зміст у різних вікових групах;

  • особливості художньо-естетичного сприймання художніх творів дітьми різного віку;

  • сучасні педагогічні технології організації та управління художньо-мовленнєвою діяльністю;

  • зміст відповідних розділів естетики, педагогіки, дитячої літератури, методик навчання дошкільників.

Уміти:

  • здійснювати керівництво художньо-мовленнєвою діяльністю дітей у різних формах її організації;

  • аналізувати й оцінювати навчально-виховний процес;

  • виразно читати й розповідати художні твори.

Література:

  1. Богуш А., Гавриш Н., Котик Т. Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей у дошкільних навчальних закладах. Підручник для студентів вищих навчальних закладів факультетів дошкільної освіти. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2006. – 304 с.

  2. Богуш А.М., Монке О.С. Формування оцінно-етичних суджень у дітей старшого дошкільного віку. – Одеса: ПНЦ АПН України, 2002. – 186 с.

  3. Богуш А.М., Березовська Л.І. Творче самовираження дошкільників у художньо-мовленнєвій діяльності: Монографія. – Одеса: М.П.Черкасов, 2008. – 203 с.

  4. Гавриш Н.В. Розвиток зв’язного мовлення дошкільнят: Навч.-метод.посіб. – К.:Вид.дім „Шкіл.світ”: Вид.Л.Галіцина, 2006. – 119 с.

  5. Гавриш Н.В. Розвиток мовленнєвотворчої діяльності в дошкільному дитинстві. – Донецьк: Либідь, 2001. – 204 с.


Теорія та технологія розвитку дитячої художньої творчості


Пояснювальна записка

Мета курсу: підготовка майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до здійснення художньо-творчого розвитку дітей дошкільного віку засобами образотворчого мистецтва і зображувальної діяльності.

Завдання курсу:

Пізнавальні:

  1. Ознайомлення студентів з основами теорії та історії образотворчого мистецтва, з особливостями розвитку у дітей дошкільного віку творчих здібностей і шляхів формування у них інтересу до різних видів образотворчої діяльності;

  2. Залучення студентів до науково-дослідної роботи в галузі образотворчої діяльності дошкільників.

Виховні:

  1. Сприяти формуванню особистості майбутнього педагога, розвитку його культури, ерудиції;

  2. Активізація потреби у саморозвитку щодо власної компетенції в теорії та практиці образотворчого мистецтва.

Розвивальні:

  1. Оволодіння різноманітними технологіями залучення дошкільників до образотворчої діяльності, розвитку у дитини здібностей до зображувальної діяльності, формування у дошкільника художньо-образного мислення і вміння бачити оточуюче життя очима художника, придбання практичних навичок творчої діяльності;

Програма державного екзамену

Історичний розвиток поняття «творчість»: античні часи, епоха середньовіччя, епоха Відродження; сутність понять «творчість», «творча діяльність»; видатні педагоги про творчість: М. Монтень (методи навчання та виховання, спрямовані на активізацію і розвиток творчого мислення, ініціативи); Г. Шеррельман (особистісно орієнтована педагогіка на основі використання різних видів творчих вправ), Я. Коменський(принцип природовідповідності − притаманна схильність до творчої діяльності на основі розвитку творчих здібностей), Ж.-Ж. Руссо (творче формування особистості на лоні природи за умови прагнення дитини до самовдосконалення як внутрішньої мотивації), Дж. Локк (розвиток природних обдаровань кожного до можливих меж), Й. Песталоцці (розвиваюче навчання − шлях формування творчої особистості), Г. Ващенко (розвиток в учнів наукового світогляду та виховання у них формальних здібностей інтелекту) та ін..

Дитяча творчість − високопродуктивна діяльність; природні передумови розвитку дитячої творчості: природна схильність (потреба) до активної діяльності; потреба у самовираженні та самоствердженні в очах дорослих; потреба у способі вияву творчих здібностей; особливості розвитку дитячої творчості в ранньому віці; розвиток художньої творчості в дошкільному віці;Основні види зображувальної діяльності дошкільника: малювання, аплікація, ліплення, художнє конструювання, робота з природним та бросовим матеріалом.

Загальна мета педагогічних технологій − формування творчої особистості; вираження емоційного стану – основа розвитку художньої творчості; умови вираження емоційного стану дитини у процесі творчості; створення художнього образу; вільний художній образ у процесі дитячої творчості. Відтворююче та творче навчання. Малювання: матеріали, різні техніки малювання, що застосовуються в дошкільному закладі, роль малювання у розвитку художньої творчості. Робота з пластичними матеріалами: глина, пластилін, солоне тісто, пап’є-маше та ін., техніка роботи, роль у розвитку творчості. Декоративно-прикладне мистецтво: плетіння, аплікація, писанкарство, розпис. Нетрадиційні техніки зображувального мистецтва: флористика, робота з насінням рослин, яєчною шкаралупою, риб’ячими кістками, пластиком, металом, деревиною та ін..

Естетичний розвиток та естетичне виховання. Формування естетичної свідомості, естетичних поглядів, естетичних потреб дитини дошкільного віку. Організація естетичної діяльності дитини. Розвиток художнього сприймання. Особливості розвитку естетичного сприймання в ранньому та молодшому дошкільному віці. Особливості розвитку естетичних сприймань у дітей середнього та старшого дошкільного віку. Умови розвитку художньої творчості: естетика побуту, постійний контакт із творами мистецтва, природою, спеціальне навчання, самостійна художня діяльність дитини, емоційний стан дошкільника, заохочувальний вплив батьків, опосередкований вплив педагога.

Організація естетичного виховання в дошкільному закладі: різні види занять, художньо-дидактичні ігри, свята, ранки, екскурсії за межі дошкільного закладу, прогулянки, перегляди спеціальних фільмів, відвідання виставок та музеїв, тематичні вечори. Додаткові форми організації дитячої художньої творчості: створення художньої студії, фарботерапія, галерея, дитячої творчості, залучення батьків до спільної діяльності.



Вимоги до знань та вмінь:

Знати:

  • мати уявлення про предмет і завдання курсу «Теорія та технологія розвитку дитячої художньої творчості»;

  • закономірності перебігу окремих педагогічних явищ та їх взаємозв’язок;

  • теоретичні закономірності і практичні завдання окремих технологій розвитку дитячої художньої творчості;

  • основні види та форми організації естетичного виховання в дошкільному закладі.

Уміти:

  • активізувати знання курсу «Теорія та технологія розвитку дитячої художньої творчості» при вивченні інших педагогічних дисциплін;

  • застосовувати загально педагогічні методи дослідження;

  • проводити роботу з організації дитячої художньої творчості;

  • володіти методами організації різних видів занять, художньо-дидактичних ігор, свят, ранків, екскурсій за межі дошкільного закладу та інших форм естетичного виховання дошкільників;

  • діагностувати рівень розвитку у дитини художніх вмінь.

Програма державного екзамену складено на основі типової програми «Основи образотворчого мистецтва і методика керівництва зображувальною діяльністю» Міністерства освіти Росії. – М., 1987. – 84 с.

Література:

  1. Т.І. Поніманська Дошкільна педагогіка. – К., 2004. – 456 с.

  2. С.А. Козлова, Т.А. Куликова Дошкольная педагогика. – Москва, 2002. – 432 с.

  3. Григоренко Г.І. та ін. Дидактичне тестування у системі самоосвіти педагогів дошкільних навчальних закладів. – Запоріжжя, 2002. – 256 с.

  4. Л. Паламарчук Формирование художественно-эстетической компетенции детей дошкольного возраста. – Запорожье, 2003. – 128 с.

  5. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні // Дошкільне виховання. – 1999. - № 1. – С. 6-19.

Оздоровчі технології та діагностика фізичного розвитку дошкільника

Пояснювальна записка

Мета курсу: Метою даного курсу є розкриття перед студентами особливостей здоров'язберігаючих технологій в дошкільній освіті України, озброєння кожного випускника комплексом теоретичних знань та практичних умінь діагностики стану здоров'я, фізичного розвитку та рухової активності дітей дошкільного віку, формування вміння уміло застосовувати одержані знання, активно впроваджувати наукову організацію праці, успішно вирішувати завдання всебічного розвитку, виховання та навчання дітей дошкільного віку.

Завдання курсу:

Пізнавальні:

  1. Надати студентам знання щодо сучасних здоров'язберігаючих технологій в дошкільній освіті та сформувати вміння, необхідні для діагностики стану здоровя, фізичного розвитку та рухової активності дітей дошкільного віку;

  2. Ознайомити з системою оздоровчих, виховних, освітніх напрямів програми фізичного виховання дітей дошкільного віку, показати їх взаємозв’язок;

  3. Створення умов для оволодіння студентами засобами і методами діагностики стану здоровя, фізичного розвитку та рухової активності дітей дошкільного віку, формування у процесі навчання професійної майстерності, організаційно-педагогічних навичок, вміння творчо застосовувати одержані знання в практичній діяльності;

Виховні:

  1. Сприяти формуванню особистості майбутнього педагога, розвитку його культури, ерудиції;

  2. Сформувати у студентів активну життєву позицію, високу свідомість, прагнення до самоосвіти й професійного самовдосконалення, підвищувати інтерес до професійно-організаторської діяльності;

Розвивальні:

  1. Сприяти формуванню вмінь планування організації рухової діяльності дітей дошкільного віку, контролю, оцінюванню та діагностики стану здоров’я, фізичного розвитку та рухової підготовленості дітей дошкільного віку;

  2. Формування в студентів професійних вмінь обстеження рухової підготовленості дошкільників, виявлення відхилень у фізичному розвитку дитини, планування фізкультурної роботи з дітьми, надання методичної допомоги батькам, вміння використовувати досвід кращих педагогів і керівників дошкільних закладів.

Програма державного екзамену

Збереження і зміцнення здоров’я дитини – основна мета дошкільного виховання. Здоров'язберігаючі технології на сучасному етапі розвитку дошкільного виховання. Інноваційні оздоровчі технології: фітболгімнастика, художня гімнастика, пальчикова (вправи, ігри, картинки), дихальна та звукова гімнастика, імунна гімнастика, гідроаеробіка, психогімнастика (вправи, ігри, етюди, пантоміми) тощо. Оздоровчі технології, що використовуються з профілактично-лікувальною метою: фітотерапія (чаї, коктейлі, фітомішечки); аромотерапія (ароматизація приміщення); вітамінотерапія (вітамінізація страв). Оздоровчі технології терапевтичного спрямування: арттерапія, піскова терапія, казкотерапія, ігрова терапія, сміхотерапія; музична терапія; кольоротерапія, тощо.

Фізичний розвиток – показник здоров’я дитини. Обстеження фізичного розвитку дитини. Основні методи масового дослідження фізичного розвитку дітей. Вікові групи та середній вік дошкільника.. Антропометричні обстеження. Обстеження функціональних можливостей дитини: визначення стану серцево-судинної системи, життєвої місткості легенів та розвитку рухових якостей.

Значення активної рухової діяльності в дошкільному віці. Норма рухової активності. Визначення рухової активності дошкільників. Метод крокометрії. Розподіл дошкільників на групи за показником рухової активності. Руховий режим в дошкільному закладі. Рухова активність дітей різних вікових груп.

Методи дослідження правильності побудови заняття з фізичної культури та якості пристосувальних реакцій організму дитини: візуальне спостереження, бесіда, метод хронометрування, та ін.. Ознаки втомлення, перевтомлення. Моторна щільність заняття.

Вибір засобів і методів на фізкультурному занятті у відповідності до вікових особливостей та функціональних можливостей дитини.

Формування фізіологічних вигинів хребта дитини в дошкільному віці. Причини порушення постави. Негативний вплив неправильної постави на функціонування організму дитини. Причини виникнення плоскостопості. Об’єктивні методи обстеження постави та стану склепіння стопи. Метод плантографії. Профілактика плоскостопості та порушень постави.

Вимоги до знань та вмінь:

Знати:


  • мати уявлення про предмет і завдання курсу «Оздоровчі технології та діагностика фізичного розвитку дошкільника»;

  • закономірності перебігу окремих педагогічних явищ та їх взаємозв’язок;

  • теоретичні закономірності і практичні завдання окремих Здоров'язберігаючих та оздоровчих технологій;

  • основні види та форми планування фізкультурної роботи у дитячому закладі.

Уміти:

  • активізувати знання курсу «Оздоровчі технології та діагностика фізичного розвитку дошкільника» при вивченні інших педагогічних дисциплін;

  • застосовувати загально педагогічні методи дослідження;

  • проводити фізкультурну роботу з дітьми дошкільного віку;

  • проводити діагностичну роботу з дітьми дошкільного віку;

  • володіти методами дослідження правильності побудови заняття з фізичної культури та якості пристосувальних реакцій організму дитини;

  • діагностувати рівень фізичного розвитку дитини.

Література:

  1. О.Богініч. Сучасні пріоритети фізичного розвитку дітей / Дошкільне виховання, 2005. – №7. – С.12-14.

  2. М.Єфименко. Корекційне фізичне виховання // Дошкільне виховання, 2005. - №7. – С. 14-16.

  3. Глазырина Л.Д. Физическая культура - дошкольникам: Программа и программные требования. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. – 144 с.

  4. Глазырина Л.Д., Овсянкин В.А. Методика физического воспитания детей дошкольного возраста: Пособие для педагогов дошкольных учреждений. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. – 176 с.

  5. Вільчковський Е.С. Критерії оцінювання стану здоров’я, фізичного розвитку та рухової підготовленості дітей дошкільного віку: Навч. посібник. – Київ.: ІЗМН, 1998. – 94 с.

Інноваційні методи розвитку активного мовлення. Художньо мовленнєва діяльність.

МАТЕРІАЛИ РОБОТИ МЕТОДИЧНОГО ОБ’ЄДНАННЯ ВИХОВАТЕЛІВ УКРАЇНОМОВНИХ ГРУП ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ



ЗАВДАННЯ

  • Ознайомити з інноваційними технологіями навчання української мови

  • Ознайомити з практикою проведення різних форм роботи з навчання мовлення

  • Опрацювати навички виразного, точного мовлення

Тема: Пригоди їжачка.

Підготувала:

Межерицька Н.О., вихователь ДНЗ № 31

Мета: формування навичок українського активного мовлення.

Завдання: вчити уважно слухати текст та відповідати на запитання до нього; продовжувати вчити узгоджувати іменник з прикметником; розвивати логічне мислення; продовжувати вчити відгадувати загадки за описом зовнішніх ознак; навчити складати казки за віршем, використовуючи кольорові символи (кружечки різного кольору та розміру).

Мовленнєвий матеріал: вовнечко, гладеньке, їжачок колючий, маленький, гарненький, лиса руда, хитра, , зайчик довговухий, трусливий, пухнастий, куцохвостий, ведмідь, великий, клишоногий ,вовк, сірий, злий, хижий, волохатий

Матеріал: вірш П. Воронько „ Їжачок ”, моделі (кружечки сірого, оранжевого,коричневого кольрів, різних за розміром) ,фланелеграф.

Попередня робота: заучування загадок про тварин, читання худ. творів про їжачка, вигадування інших кінцівок до казок: «Курочка Ряба», «Зайчикова хатка», моделювання з фломастерів казки «Рукавичка».

Хід заняття.

Вихователь. Діти, сьогодні до нашого затишного і привітного садочка завітало дуже багато гостей. Навіть сонечко зраділо і посміхається нам і гостям. Тож, давайте з ними привітаємося:



До нас гості прийшли,

Гості дорогі прийшли.

Ми гостей вітаємо

Здоров*я їм бажаємо.

  • Діти, весняне сонечко кличе нас на прогулянку до лісу:

1, 2, З, 4, 5 -

Нумо в мандри вирушати.

Ти зі мною, я - з тобою

І не будем сумувати.



  • Давайте візьмемось за руки, щоб не загубитися, і помандруємо.

Гра «Веселий м*ячик»

Організація гри: діти стоять у колі, м'яч передають по колу, промовляють:

Ось стрибає дзвінкий м'ячик.

Він стрибає увесь час.

У кого Веселий м'ячик -

Той мерщій іди до нас.

Дитина, у якої зупинився м'ячик, стає у центр кола. ЇЇ запитують:

- Ти хто?

Відповідь, наприклад: - Я зайчик!

- Де ти живеш?

- Я живу у лісі.

- Що ти Їси?

- Я Їм моркву,

капустку, травичку. - Як ти стрибаєш? (Бігаєш)

- Ось так. (Показує).

Дитина стає у колі.. Гра продовжується. (2 – 3 рази)

Вихователь загадує загадку:

- Сіра спинка, очі – намистинки, шубка з колючок. Хто це, діти? (їжачок).

Вихователь читає вірш П.Воронько «Їжачок».

Засмутився їжачок:

Вовна в нього з голочок.

В інших вовнечко гладеньке,



Пух чи пір’ячко легеньке,

А у мене скрізь голки –

Хто погладить – кров з руки”.

Тут із лісу вибіг вовк,

Їжачок – мерщій в клубок.

Вовк і спереду і ззаду…

Врешті ткнув клубок з досади…

Проколовши губи й ніс,

Він завив та й геть у ліс.

Звеселився їжачок

Тим, що він із колючок!

Питання до тексту:



  • Де живе їжачок?

  • Чому він засмутився?

  • Кого зустрів?

  • Чому звеселився їжачок?

  • Кого ще міг зустріти їжачок у лісі? (лису, зайчика, ведмедя)

  • А давайте, ми з вами розкажемо, які це тварини.

Дидактична гра з використанням моделі «Розкажи, хто це? Який, яка?»

Завдання: дібрати прикметники до слів лисичка, заєць, їжачок, вовк, ведмідь



  • Ти про кого будеш розповідати? А ну знайди, який кружечок тобі нагадує _____.

  • А нагадайте, про кого у нас сьогодні заняття? (про їжачка)

Рухова хвилинка «Їжачок».

Їжа, їжа, їжачок

(руки ковзають уздовж тулуба)

Весь в колючках твій бочок.

Їжачок встає раненько.

(руки вгору, підтягування)

Миє шийку він гарненько.

(імітація миття шиї)

Вранці підмітає хатку.

(імітація підмітання полу віником)

І виходе на зарядку.

(марширувати)

Раз, два, три, чотири, п’ять

(присідання)

Хоче сильним швидко стать.

(показують м’язи на руках).

Вихователь показує дітям фланелеграф:



  • Це, діти, чарівний телевізор, на якому ми разом з вами покажемо казочку про їжачка. А цю казочку ми складемо разом з вами. Спробуємо? (початок кожного речення пропонує вихователь, на фланелеграфі виставляються символи тварин).

  • Жив у лісі...

  • Одного разу пішов він…

  • Біг їжачок і зустрів… і т.д.

  • Засмутився їжачок, бачить… ведмідь іде. Каже ведмідь їжачку: «Давай з тобою пограємо».

  • Їжачок відповів...

Хороводна гра «Ми у лісі були»:

Ми у лісі були в коло зайця ми взяли

Заєць вушками хитає, свій танок він починає.

Скік поскік з боку в бік.

Вушками хитає, танець починає.

Ми у лісі були в коло лиску ми взяли.

Лиска хвостиком хитає,

Свій таночок починає.

Скік поскік, з боку в бік,

Свій таночок починає.

Ми у лісі були там ведмедика знайшли.

А ведмедик тупоче веселиться він хоче.

Туп – туп, веселиться він хоче.

  • Повеселився їжачок з ведмедиком і пішов…

  • І раптом наскочив на нього…

  • Тоді їжак…

  • Вовк сильно…

  • Їжачок звеселився і побіг…

  • Діти, ось яку цікаву казочку ми з вами склали. Коли ви прийдете додому намалюйте цю казочку разом зі своїми батьками. А ми зараз з вами зробимо їжачка за допомогою причіпок.


p3150155


p3150157
p3150161

Тема: «Мандрівка в Палац дитячої творчості»

Підготувала:

Ємельянова О.М., Вихователь ДНЗ № 31

Мета: формування навичок українського активного мовлення.

Завдання: розширювати та поглиблювати уявлення дітей про працю людей, зайнятих у сфері культурно-побутового обслуговування. Викликати інтерес у дітей до казок. Продовжувати вчити дітей складати короткі сюжетні розповіді, за схемами, вміти вести діалоги, вживати та утворювати пестливі слова та прикметники. Спонукати дітей до об’єднання в групи , пари для аналізу конкретних ситуацій. Розвивати дійове мислення, виховувати взаємодопомогу, бажання відповідати. Виховувати душевну доброту через співпереживання, емоції, радості, співчуття, турботливість.

Попередня робота: гурткова робота, моделювання за змістом казки «Зайчикова хатка»

Мовленнєвий матеріал: геть, звідсіля, луб’яна, голосно, крижана, лисиця – хитриця, не журись, не сумуй, домовимось, впораюсь..

Матеріал: книжки, картинки – схеми казок, дидактичні ігри, іграшки

Хід:

Вступна бесіда:

- Як називається місто у якому ми живемо?

- Хто знає, де знаходиться Палац дитячої творчості?

- Як туди можна проїхати?

- На чому можна ще доїхати? Так, вірно.

- Цей Палац знаходиться у центрі нашого міста біля Собору. Він великий, двоповерховий. Там є багато гуртків, студій. А які гуртки ви здогадаєтесь самі. Я буду казати на вушко, а ви показуйте усім дітям та гостям рухи без слів.

Гра « Де ми були, ми не скажемо, а що робили вам покажемо».

- Я хочу запросити вас у мандрівку до Палацу дитячої творчості, ви згодні?

- Хто вміє користуватися телефоном?

- Цього разу, це ти,______.

- Зараз подзвони у диспетчерську за номером 3125, замов великий автобус до дитячого садка № 31.

- Давайте слухати, правильно він скаже чи ні?

- Ну, що додзвонився? Через скільки буде автобус?

- Треба збиратися, готові? (автобус приїхав, вихователь призначає водієм хлопчика) діти їдуть з піснею:



Ми в автобус всі гуртом

Сіли покататись

Із віконця всім довкола

Будем посміхатись

Бі-бі-бі, бі-бі-бі,

Будем посміхатись!

  • Приїхали, ось ми на місці.

  • Зараз ми зайдемо у I кімнату

  • Що ми тут бачимо?

  • Як же зветься ця кімната де багато книжок?

  • Вірно, бібліотека

  • Вам знайомі ці казки?

  • На якій мові вони написані?

  • Зараз я узнаю, як ви знаєте назви казок!

  • Як називається Казка, у якій головні герої: півник і двоє мишенят?(ще 3-4 казки називає вихователь, а діти відгадують)

  • А хотіли би ви змоделювати свою Казку по схемам? (Діти моделюють і розповідають свої Казки)

  • А зараз підемо у другу кімнату, яка зветься «Умілі рученята».

  • Що тут є? (відповіді дітей)

  • А зараз пограємо в гру, в якій треба утворити пестливі слова, в тих словах які я назву:

Заєць – зайчик – побігайчик

Вовк – вовчик – братик

Кіт – котик – воркотик

Лиса – лисонька

Півень – півничок

Пес – песик

Ведмідь - ведмедик

  • Друге завдання: вам треба змоделювати казкового героя з фігур на цих галявинах, а потім розповісти, що ви про них знаєте?(діти виконують завдання)

  • А тепер ми зайшли у театральну кімнату, тут ми побачимо знайому Казку тільки на новий лад.

Розкажу вам, діти,казку

Про добро, зло і ласку

І про зайця, про лисицю

І про жабку – чарівницю

Ви швиденько всі сідайте

Нову казку послухайте:

(Інсценування казки)

Заєць у хатинці жив,

Сонечку завжди радів,

На прогулянку ходив,

І ніколи не тужи.

Тут лисиця пробігала

Зайцю в хатку стукать стала.

- Зайчику, пусти мене погрітися (зайшла лисиця)

- Тепер я тут буду жити, а ну геть звідціля!

Іде зайчик по дорозі і гірко плаче, а назустріч йому собака.

- Гав, гав! Чого ти, зайчику, плачеш?

- Ой, як же мені не плакати? Була в мене хатка луб’яна, а в лисиці – крижана. Прийшла вона до мене погрітися та й вигнала мене!

- Не журись! Ходімо зі мною, я тобі допоможу!

Прийшли вони до зайчикової хатки. Почала собака голосно гавкати

- Гав, гав! Геть лисиця – хитриця з зайчикової хатки !

- Як вискочу, як вистрибну, розірву всіх на клаптики!

Злякалась собака та й убігла. Пішов зайчик далі, ще дужче плаче. А ж назустріч йому ведмідь!

- Чого ти, зайчику, плачеш?

- Ой, як же мені не плакати? Була в мене хатка луб’яна, а в лисиці – крижана. Прийшла вона до мене погрітися та й вигнала мене!

- От, злодюго! Ходімо зі мною, я тобі допоможу!

Прийшли вони до хатки. Ведмідь як зареве:

- А ну геть лисиця – хитриця с зайчикової хатки !

А лисиця й каже:

- Як вискочу, як вистрибну, розірву всіх на клаптики!

Злякався ведмідь й теж втік.

Пішов зайчик до річки, сів біля водички й плаче, а жабенятко питає його.

- Чого ти, зайчику, плачеш?

- Ой, як же мені не плакати? Була в мене хатка луб’яна, а в лисиці – крижана. Прийшла весна – красна, захотіла вона погрітися та й вигнала мене.

- Не сумуй, я тобі допоможу!

- Ні, не допоможеш. Собака гнала – не вигнала, ведмідь гнав – не вигнав. І ти не впораєшся з нею.

- Ще й як впораюсь. Пішли!

- Ква, ква!А ну лисиця геть с зайчикової хатинки !

А лисиця:

- Ой, яка у тебе гарна корона, і я теж таку хочу. Давай, домовимось, ти мені даєш корону, а я віддам хатинку зайчику.

- Візьми, будь ласка!

- Дякую, - каже лисиця та тікає.

- Дякую тобі, жабко, - каже заєць, - а , давай разом дружити.

- Але спочатку я тебе хочу познайомити зі своїми друзями. Ходімо на річку!

- Ходімо!

- Ось, знайомся! (Танок «Жабенята»).

p3150165


ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПРАКТИЧНОГО ОПРАЦЮВАННЯ З УЧАСНИКАМИ МЕТОДИЧНОГО ОБ”ЄДНАННЯ

ПРЕЗЕНТУВАТИ УЧАСНИКАМ МО ПОСІБНИК, ОПРАЦЬОВАНИЙ ОСТАННІМ ЧАСОМ, АКТУАЛІЗУВАТИ ЙОГО ВПРОВАДЖЕННЯ







    • ВИРАЗНО ПРОЧИТАТИ (ДЕКЛАМУВАТИ) ЗАПРОПОНОВАНИЙ ТЕКСТ, НАМАГАТИСЯ ДОНЕСТИ ДО СЛУХАЧІВ ЗМІСТ ТА ОСНОВНУ ДУМКУ ТЕКСТУ

    • ОЦІНИТИ МОВЛЕННЯ ІНШИХ УЧАСНИКІВ, АРГУМЕНТУВАТИ ОЦІНКУ, НАДАТИ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПОДАЛЬШОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ



У КОРОТКИЙ ТЕРМІН СКЛАСТИ:

  • РОЗПОВІДЬ - ОПИС

  • СЮЖЕТНУ РОЗПОВІДЬ

ЗАПРОПОНУВАТИ ВЛАСНУ РОЗПОВІДЬ ВІД ПЕРШОЇ ОСОБИ УЧАСНИКАМ ОБ’ЄДНАННЯ





  • ВИПРОБУВАТИ ПРИЙОМИ РОБОТИ З НАУКОВО-МЕТОДИЧНИМ ТЕКСТОМ:

    • МОЯ ПОЗИЦІЯ

    • ПОПС

    • ІНСЕРТ



ПРИЙОМИ ОПРАЦЮВАННЯ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОГО ТЕКСТУ

Процес впровадження в практику роботи навчального закладу науково-теоретичних та прикладних ідей не має обмежуватися придбанням методичного посібника, що перетворюється на інформаційно-рецептурний довідник для педагогів. Лише власний досвід пізнання, осмислення, яке є результатом внутрішньої, інтелектуальної, душевної роботи, емоційної активності, дасть змогу привласнити соціокультурні надбання професійної діяльності інших педагогів. Тобто якісно і доцільно впровадити кращій педагогічний досвід іншого педагога у власну роботу.

Опрацювання культурного тексту, яким є методичний посібник, стаття чи опис досвіду роботи, складна і важка діяльність. Вона потребує від педагога розуміння, осмислення та усвідомлення його змісту, співвідношення із власним досвідом тощо. Існує серія технологічних прийомів роботи з науково-методичними текстами. Декотрі з них зараз пропонуються для опрацювання.


Прийом, який умовно можна назвати «Моя позиція».

Випишіть на аркуш фрази:



  • Знаю, але не розумію. Чому?

  • Розумію, але не вмію. Чому?

  • Вмію, але не роблю. Чому?

  • Знаю, роблю, але лише іноді. Чому?

  • Займаюсь часто, тому що…

  • Інший варіант

Уважно прочитайте текст, визначте свою позицію відносно змісту.






«ПОПС – формула».

Прочитайте та обдумайте текст. Напишіть чотири речення, що відображатимуть наступні компоненти:



  • П – позиція

  • О – обґрунтування

  • П – приклад

  • С – судження

Початок кожної фрази запропонований у технологічній карті.





«Інсерт» - прийом маркування тексту.

Спробуйте під час опрацювання застосувати систему маркування тексту, яка містить позначки на кшталт:



  • те, що відомо

  • те, що викликає сумніви

+ те, що є цікавим та неочікуваним

? те, що викликає бажання дізнатися більше


Технологічна карта до прийому «Моя позиція»:

Знаю, але не розумію. Чому?


Знаю, роблю, але лише іноді. Чому?

Розумію, але не вмію. Чому?


Займаюсь часто, тому що…

Вмію, але не роблю. Чому?


Інший варіант

Технологічна карта до прийому «ПОПС»:

Напишіть 4 речення, що відображують Ваше ставлення до проблеми:


Позиція: я вважаю, що…


Обґрунтування: тому, що…


Доведення правоти (приклад): Я можу це довести…


Судження, висновки: виходячи з цього, я роблю висновок про те, що…


Література для опрацювання:

  1. Богуш А., Гавриш Н., Котик Т. Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей у дошкільних навчальних закладах. – К, 2006.

  2. Богуш А.М., Григоренко Г.І. Запрошуємо до розмови: Посіб. Для роботи з дошкільниками. – К., 1997.

  3. Гавриш Н.В. Художнє слово і дитяче мовлення. – Донецьк, 1999.

  4. Джанни Родари. Грамматика фантазии: Введение в искусство придумывания историй. – М., 1978.

  5. Наталя Гавриш. Художня література в освітньому процесі: сучасні технології // Дошкільне виховання, 2001, №2.

  6. Никитин Б.П. Ступеньки творчества, или развивающие игры. – М., 1991.

  7. Українська мозаїка. Посібник-хрестоматія/ Упоряд. О.П.Долинна, О.В.Низковська, Н.І.Вакуленко, О.А.Копєйкіна. – К., 2008.

  8. Фесюкова Л.Б. 200 схем та завдань для дітей 4-7 років. – Х., 2007.

  9. Фесюкова Л.Б. Воспитание сказкой: Для работы с детьми дошкольного возраста. – Х., 1997.


РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ

ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ

У ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ МІСТА ТА ВІДПРАЦЮВАННЯ

ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК ХУДОЖНЬО-МОВЛЕННЄВОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНО-МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
16.03.2011р.
Проблемою в мовному розвитку дітей дошкільного віку в нашому місті є збіднена лексика, недосконала граматика та фонетика.

Розвиток мовлення та виховання культури мовлення вимагають особливої організації мовленнєвої роботи, спрямованої на збагачення словника, граматичної упорядкованості, зв’язності висловлювань у процесі роботи над текстом, розвиток чутливості до краси й точності художнього слова.

У практиці роботи дошкільних закладів головна увага приділяється виховному та пізнавальному значенню літературних творів. Незначне місце у повсякденному житті дітей відведено для художнього сприйняття творів, активного мовлення дітей. Дорослі надають дитині можливості бути слухачами і вдовольняються повторюванням дітьми мовленнєвих штампів.

Дуже важливо забезпечити високий рівень мовленнєвої культури наших вихованців, тобто:



  • багатство мовлення – великий обсяг словника, розуміння та доцільне використання слів та словосполучень;

  • розмаїтість мовних засобів виразності (інтонаційної і стильової);

  • точність мовлення, тобто оптимальне слововживання, вміння добирати слова, які найкраще передають зміст висловлювання.

З оглядом на це РЕКОМЕНДУЄМО:



Здійснювати розвиток образного мовлення в процесі сприйняття художніх творів та складання зв’язних висловлювань, використовуючи інноваційні підходи, засоби, методи розвитку мовлення, віддаючи перевагу тим, що забезпечують активну позицію дитини.


  1. Опрацювати статтю Наталі Гавриш «Художня література в освітньому процесі: сучасні технології». Впорядкувати та надати системного характеру ознайомленню дітей з художньою літературою: читання та розповідання творів, переказ, декламування, творче розповідання, роботу з дитячою ілюстрацією тощо.

  2. Опрацювати розділи «Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності в дошкільних закладах», «Організація театрально-ігрової та театрально-мовленнєвої діяльності» з посібника Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей у дошкільних навчальних закладах. Автори Богуш А., Гавриш Н., Котик Т.

  3. Урізноманітнити розвивальне середовище групи компонентами, що сприятимуть ініціативній художньо-мовленнєвій діяльності дошкільників: дитячі ілюстровані книги, добірки ілюстрацій до дитячих творів, атрибути та елементи костюмів для розгортання театралізованої діяльності, різні види театрів тощо.

  4. У власній практиці роботи створювати і підтримувати умови, що стимулюють активність дітей, у тому числі художньо-мовленнєву та пізнавально-мовленнєву. Активно використовувати методи та прийоми інтерактивного навчання.

  5. Опрацювати та запровадити у практику роботи методичні прийоми навчання висловлюванню: закритий об’єкт, мовленнєві логічні задачі, метод розв’язання проблеми, прийом припущення.

  6. Практикувати надання мовленнєвій діяльності дошкільників «дослідницького» характеру, у тому числі діяльності дитини зі сприйняття та перетворення літературного твору.

  7. Активно застосовувати у мовленнєвій діяльності з дітьми методи та прийоми креативного розвитку, як то:

  • моделювання (Л.Венгер);

  • робота з казкою (ТРВЗ, Л.Б.Фесюкова);

  • творче проектування (Т.О.Піроженко);

  • мистецтво вигадування історій (Джанні Родарі).

  1. Напрацьовувати практичний досвід:

  • з мовленнєво-творчого розвитку дошкільників;

  • з ознайомлення дошкільників з літературними творами (авторськими творами, фольклором, казкою);

  • з організації театрально-мовленнєвої діяльності з дітьми.

описание: c:\documents and settings\admin\рабочий стол\дс\pict0483.jpg


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка