Програма із всесвітньої історії, історії України (Інтегрований курс) 6 клас



Скачати 207.16 Kb.
Дата конвертації24.04.2016
Розмір207.16 Kb.
Програма із всесвітньої історії, історії України (Інтегрований курс) 6 клас
6 клас

Курс історії Стародавнього світу є першим систематичним курсом історії у середній школі, на матеріалі якого починається формування основ систематичних історичних знань, ціннісних орієнтацій, особистісних переконань, у ширшому значенні — основ гуманітарної культури учнів. Особливостями даного курсу є, по-перше, його інтегрований характер — давня історія України вивчається як складова всесвітньої історії; по-друге, вивчення історичного матеріалу здійснюється у широких хронологічних межах: від появи первісної людини до занепаду Західної Римської імперії.

Курс має на меті сформувати в учнів розуміння цивілізаційної значущості стародавнього періоду в історії України, Європи та світу в цілому, античної цивілізації як основи для подальшого розвитку європейських суспільств. Задля посилення наступності у викладі матеріалу, послідовного розкриття концептуальних положень та внутрішніх логічних зв’язків у деяких темах програми подається нова послідовність вивчення навчального матеріалу та застосовується проблемно-тематичний принцип його побудови.

Викладаючи курс, варто пам’ятати, що учні 6 класу вперше ознайомлюються не лише із системним поглядом на час і простір як невід’ємними складовими історичного процесу, а й починають опановувати складні поняття — «влада», «держава», «релігія», «тип господарства», «суспільний устрій», «культура», «цивілізація». Матеріал курсу зосереджений навколо таких змістових ліній, як «людина — природа», «людина — влада», «людина — світ уявлень та ідей».

У 6 класі, порівняно із пропедевтичним курсом історії 5 класу, зростають вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів стосовно вмінь локалізувати історичні події у часі та просторі, використовувати підручник як джерело знань, застосовувати історичні поняття для пояснення минулого, висловлювати ставлення до діяльності зазначених історичних діячів, отримувати інформацію з адаптованих історичних джерел. Зміст практичних занять у 6 класі уможливлює розвиток предметних умінь, сприяє формуванню ключових елементів та історичної компетентності відповідно до вікових особливостей учнів.

Програмою передбачено проведення уроків узагальнення.

Інтегрований курс

«ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ»


К-ть

год

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги

до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

2

ПОВТОРЕННЯ
Що таке історія. Час і простір в історії. Історичні джерела.
ВСТУП

Своєрідність епохи стародавнього світу як першого етапу в історії людства. Історичні джерела з історії стародавнього світу.


Практичне заняття. Відлік часу в історії стародавнього світу.

Учень/ учениця:

згадує і пояснює, що таке історія, як історичні процеси розвиваються в часі і просторі, що таке історичні пам’ятки, джерела знань про минуле, історичні події, хто такі історичні діячі ( на прикладі історії України та рідного краю);

називає основні етапи в історії людства, хронологічні межі історії стародавнього світу, основні види історичних джерел з періоду;

здійснює відлік років в історії, співвідносить рік — століття — тисячоліття;

визначає тривалість і послідовність історичних подій;

застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «історія стародавнього світу», «історичне джерело з історії стародавнього світу», «ера – до Різдва Христового, і по Різдву Христовому» (до Р.Х., по Р.Х.).

Розділ І. Життя людей за первісних часів

7


Наукові та релігійні теорії походження людини. Основні етапи антропогенезу. Розселення людей по земній кулі,

утворення рас. Мовні сім’ї та їх поширення по Земній кулі.


Форми господарювання первісної людини. Привласнювальні та відтворювальні форми господарства.
Суспільна організація (сім’я-рід-плем’я) та організація влади (народні збори-рада старійшин - вождь) за первісних часів.
Духовна культура та вірування людей за первісних часів.
Практичне заняття. Основні стоянки первісних людей на території України.
Трипільська культура.
Ускладнення суспільного життя; походження держави та цивілізації, їхні ознаки.

Учень/ учениця:

називає основні етапи антропогенезу («австралопітек», «пітекантроп», «неандерталець» «людина розумна»), основні заняття людей на різних етапах первісного суспільства;

показує на карті місця знахідок решток найдавніших людей, стоянки давніх людей на території України, території розселення носіїв трипільської культури;

застосовує та пояснює на прикладах поняття: «сім’я», «рід», «плем’я»; «союз племен», «родова община», «сусідська община», «народні збори», «рада старійшин», «вождь»;

описує головні винаходи людства доби кам’яного і мідно-бронзового віків, первісні форми релігійних вірувань і мистецтво людей за первісної доби;

визначає і пояснює на прикладах основні риси привласнювального та відтворювального господарства;

порівнює форми господарювання та спосіб життя людини за різних етапів первісної доби;

характеризує суспільну організацію влади за первісних часів, ускладнення суспільного життя;

порівнює спосіб життя та соціальну організацію первісних суспільств на території Європи та України;

оцінює значення первісної доби в історії людства.

1

Урок узагальнення




Розділ ІІ. Цивілізації стародавнього Сходу

5



Тема 1. СТАРОДАВНІЙ ЄГИПЕТ

Природно-географічні умови Стародавнього Єгипту та їх вплив на розвиток єгипетської цивілізації. Хронологічні межі історії Стародавнього Єгипту та її періодизація.

Повсякдення та господарське життя. Утворення держави та цивілізації в Єгипті.

Організація влади в Стародавньому Єгипті. Єгипет Давнього Царства. Будівництво пірамід: Джосер, Імхотеп, Хеопс.

Розквіт та занепад Єгипту в ІІ тис. до Р.Х. Хатшепсут. Тутмос ІІІ. Рамзес ІІ.

Архітектура і мистецтво, писемність і освіта.


Практичне заняття. Міфи та релігія Давнього Єгипту. Ехнатон і Нефертіті. Нове царство.

Учень/ учениця:

називає хронологічні межі заснування, розквіту та остаточного занепаду держави в Стародавньому Єгипті, основних періодів історії Стародавнього Єгипту, спорудження пірамід, правління Ехнатона;

показує на карті долину Нілу, територіальні межі та основні центри Стародавнього Єгипту, напрямки завойовницьких походів єгипетських фараонів Тутмоса ІІІ та Рамзеса ІІ;

застосовує та пояснює на прикладах поняття: «номи», «держава», «реформа», «податки і повинності», «ієрогліф», «фараон», «чиновники», «вельможі», «іригація»;

описує особливості повсякденного та духовного життя, культури стародавніх єгиптян, життя і діяльність історичних постатей;

наводить приклади впливу природно-географічних умов на зародження та розвиток держави та цивілізації в Єгипті;

характеризує особливості розвитку Єгипту в різні періоди його історії, міфологічні та релігійні уявлення давніх єгиптян;

оцінює внесок єгипетської цивілізації у світову культуру.

1

Урок узагальнення




5


Тема 2. ЦІВІЛІЗАЦІЇ ПЕРЕДНЬОЇ, ЦЕНТРАЛЬНОЇ АЗІЇ ТА КІММЕРІЙСЬКО-СКІФСЬКИЙ СВІТ
Природно-географічні умови у розвитку цивілізацій Дворіччя в ІІІ  ІІ тис до Р.Х. Епос про Гільгамеша. Вавилон за часів Хаммурапі.

Фінікійські міста-держави. Фінікійська колонізація. Ізраїльсько-Іудейське царство. Біблія як історичне джерело.

Ново-Ассирійське та Ново-Вавилонське царства у першій половині І тис. до Р.Х. (оглядово, в контексті Біблійної історії). Перська держава Ахеменідів.

Кіммерійці та скіфи на території сучасної України. Кіммерійсько-Скіфський світ у взаєминах з цивілізаціями Передньої Азії.



Практичне заняття. Геродот про скіфів. Історичні джерела про «Скіфський похід» Дарія .

Учень/ учениця:

називає хронологічні межі розквіту Вавилону за правління Хаммурапі, ІзраїльськоІудейського царства  Давида і Соломона, Ново-Ассирійського царства  Ашшурбаніпала, Ново-Вавилонського царства  Навуходоносора ІІ, Перської держави  Дарія І; заселення території України племенами і народами, що проживали на території України протягом залізного віку;

показує на карті територію Дворіччя, Вавилонського царства часів Хаммурапі, фінікійські міста-держави, кордони Ізраїльсько-Іудейського царства, Перської держави за часів Дарія І, території розселення кіммерійців та скіфів, напрямки фінікійської колонізації;

застосовує та пояснює на прикладах поняття: «колонія», «метрополія», «колонізація»; «місто-держава», «клинопис», «закон», «Біблія», «пророки», «сатрап», «пектораль», «скіфський курган»;

описує спосіб життя населення різних цивілізацій Передньої, Центральної Азії та Кіммерійсько - Скіфського світу;

наводить приклади впливу природно-географічних умов Дворіччя на зародження держави та цивілізації; ролі заліза в історії людства; впливу природно-географічних умов Північного Причорномор’я на тип господарювання кіммерійців та скіфів;

характеризує діяльність Давида і Соломона та Дарія І; суспільне, господарське життя та культурну спадщину племен і народів залізного віку, які проживали на території України, внесок вказаних цивілізацій в культурну спадщину людства;

здійснює за допомогою вчителя аналіз тексту Біблії як історичного джерела;

оцінює внесок цивілізацій Передньої та Центральної Азії, кіммерійців і скіфів у світову культуру.

1

Урок узагальнення




5

Тема 3. СТАРОДАВНІ ІНДІЯ ТА КИТАЙ

Природно-географічні умови та їх вплив на розвиток цивілізацій в Індії. Індська цивілізація. Прихід аріїв, ведійська цивілізація. Держава в Індії за часів Ашоки.

Суспільний устрій, релігія та повсякденне життя Давньої Індії; Будда та його вчення.

Утворення держави та цивілізації в Китаї. Китай за доби Шан-Інь та Чжоу . Реформи Шан-Яна. Імперії Цінь та Хань.

Наукові знання, релігійно-етичні вчення, освіта та писемність у Стародавньому Китаї.

Практичне заняття. (Практична робота з картою, історичними джерелами та інтернет-ресурсами). Конфуцій і конфуціанство.


Учень/ учениця:

називає хронологічні межі утворення та розквіту цивілізацій в Індії та Китаї;

показує на карті долину Інду та Гангу, Хуанхе та Янцзи, територіальні межі та основні центри Стародавньої Індії та Китаю;

застосовує та пояснює на прикладах поняття: «веди», «імперія», «Великий шовковий шлях», «індуїзм», «буддизм», «конфуціанство»;

описує спосіб життя людей стародавньої Індії та Китаю;

наводить приклади впливу природно-географічних умов Індії та Китаю на зародження держави та цивілізації;

характеризує суспільний устрій, релігійно-етичні вчення, культурні здобутки у Стародавній Індії та Китаї;

оцінює внесок цивілізацій Індії та Китаю у світову культуру.

1

Урок узагальнення




Розділ ІІІ. Історія Стародавньої Греції

1

Антична цивілізація – колиска європейської культури. Спільні риси та особливості розвитку цивілізацій Стародавнього Сходу та античної греко-римської цивілізації.

Учень/ учениця:

застосовує та пояснює на прикладах поняття «античність», «антична цивілізація»;

7

Тема 1. СТАНОВЛЕННЯ АНТИЧНОЇ ГРЕЦЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

Природа й населення Давньої Греції. Природно-географічні умови та їх вплив на розвиток античної грецької цивілізації. Хронологічні межі історії античної Греції та її періодизація.

МінойськоАхейська палацова цивілізація.

Перекази про найдавнішу історію Греції. Археологічне відкриття Мінойсько-Ахейської палацової цивілізації, її основні центри. Розквіт і занепад Мінойсько-Ахейської палацової цивілізації.

Давньогрецьке суспільство за поемами Гомера.

Боротьба демосу із знаттю. Законодавча реформа в Греції. Грецька тиранія. Утворення античного грецького полісу. Свобода як визначальна риса античної цивілізації.



Велика грецька колонізація. Заснування античних грецьких поселень на теренах нашої Батьківщини. Взаємини греків і місцевого населення.

Практичне заняття. рактична робота з картою, історичними джерелами та інтернет-ресурсами). Утворення спартанського полісу. Соціальний та політичний устрій Спарти. Жінка в спартанському полісі. Побут та виховання спартанців.

Утворення Афінського полісу. Об’єднання Аттики. Законодавча реформа. Тиранія Пейсістрата. Повалення тиранії і завершення формування Афінського полісу.

називає хронологічні межі існування МінойськоАхейської палацової цивілізації, гомерівського та архаїчного періодів, Великої грецької колонізації, заснування перших грецьких поселень на території України;

показує на карті Балканський півострів та острови Егейського моря; основні центри Мінойсько - Ахейської та античної полісної цивілізації, основні області Балканської Греції; напрямки Великої грецької колонізації; античні грецькі поселення на території України;

застосовує та пояснює на прикладах поняття: «елліни», «варвари», «громадянин», «демос», «аристократія», «олігархія», «Драконтові закони», «тиранія»;

описує спосіб життя людей та культурні пам’ятки Стародавньої Греції;

наводить приклади впливу природно-географічних умов Греції на розвиток цивілізації;

характеризує і порівнює суспільний устрій, культурні досягнення цивілізації Мінойських та Ахейських палацових держав, періоду розквіту і занепаду Мінойської та Ахейської цивілізації, устрій та повсякдення Спарти й Афін, реформи Лікурга і Солона.

висловлює власне ставлення до спадщини давньогрецького суспільства, ролі античних грецьких поселень в історії України.

1

Урок узагальнення




7

Тема 2. АНТИЧНА ГРЕЦЬКА ЦИВІЛІЗАЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ДОБИ
Греко-перські війни. Походи Дарія, Марафонська битва. Похід Ксеркса: битви при Фермопілах, Саламіні та Платеях.
Практичне заняття. (практична робота з картою, історичними джерелами та інтернет-ресурсами). «Скіфський похід» Дарія за свідченнями античних джерел.
Утвердження демократії в Афінах за Перікла. Основні принципи афінської демократії; права і обов’язки громадянина. Жінка в афінському полісі. Сім’я та виховання афінян.
Пелопоннеська війна та її наслідки. Пошуки шляхів подолання кризи грецького поліса: Демосфен та Ісократ. Підкорення Греції Філіппом II.
Практичне заняття. рактична робота з картою, історичними джерелами та інтернет-ресурсами). Господарювання та повсякденне життя в Давній Греції. Давньогрецька міфологія і релігія. Всегрецькі ігри.

Виникнення науки. Театр. Ораторське мистецтво. Архітектура, скульптура.



Учень/ учениця:

називає хронологічні межі і дати греко-перських воєн, Марафонської битви, скіфського походу Дарія, перебування Перикла на чолі афінської демократії;

показує на карті: Перську державу і Грецію, територію розселення скіфських племен на території України; перебіг греко-перських воєн та місця основних битв;

застосовує та пояснює на прикладах поняття: «демократія», «права і обов’язки громадянина», «політика», «фаланга»;

описує пам’ятки давньогрецького мистецтва, повсякденне життя і традиції афінян, становище афінського громадянина;

порівнює спосіб життя і виховання спартанців та афінян;

характеризує розвиток науки, духовної та матеріальної культури Греції класичної доби, наслідки греко-перських війн;

характеризує діяльність зазначених видатних діячів;

висловлює судження про важливість афінської демократії, прав та обов’язків громадян;

оцінює внесок античної грецької цивілізації в історію людства та України.

1

Урок узагальнення




4

Тема 3. ДОБА ЕЛЛІНІЗМУ

Практичне заняття. (Практична робота з картою, історичними джерелами та інтернет-ресурсами). Виховання Александра, особистість Александра за даними джерел. «Східний похід» Александра Великого та його наслідки.
Утворення та розквіт елліністичних держав. «Зустріч цивілізацій», основні риси еллінізму. Повсякденне та духовне життя за елліністичної доби.
Античні поліси на теренах нашої Батьківщини. Суспільно-політичне, господарське та духовне життя в колоніях. Взаємини греків з місцевим населенням.


Учень/ учениця:

називає дати «Східного походу» Александра Великого, хронологічні межі елліністичного етапу, існування грецьких поселень на території України;

показує на карті кордони держави Александра Великого, центри античної цивілізації на території України, перебіг «Східного походу» Александра Великого, територіальні межі елліністичних держав, основні центри елліністичної цивілізації;

застосовує та пояснює на прикладах поняття: «еллінізм», «музей», «пергамент»;

описує пам’ятки елліністичної цивілізації, життя та побут мешканців грецьких полісів на території України, повсякденне і духовне життя в Александрії;

характеризує діяльність зазначених видатних діячів;

оцінює внесок елліністичної цивілізації в історію людства та України.

1

Урок узагальнення




Розділ ІV. ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО РИМУ

8

Тема 1. СТАРОДАВНІЙ РИМ ЗА ЦАРСЬКОЇ ТА РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ ДОБИ

Природно-географічні умови та населення Апеннінського півострова. Виникнення Риму. Царська доба в історії стародавнього Риму.

Римська республіка V — ІІІ ст. до Р.Х. Боротьба плебеїв з патриціями за свої права. Утворення римської громадянської общини.

Військова експансія Риму і утворення Римської середземноморської держави.

«Золота доба» римської республіки. Соціальний устрій та організація влади. Римська армія. Права та обов’язки громадянина. Політика і політики республіканського Риму.

Римська релігія, сім’я і виховання. Побут і повсякденне життя в республіканському Римі.



Практичне заняття. Римська рабовласницька вілла за даними джерел.

Криза римської республіки. Боротьба за республіку: реформи братів Гракхів.

Сходження до монархії. Диктатура Сулли. Перший тріумвірат і диктатура Цезаря. Громадянська війна і встановлення принципату Августа.

Практичне заняття. Персоналії республіканського Риму: Гай Марій, Гней Помпей, Марк Крас, Луцій Корнелій Сулла в сучасній літературній та кінематографічній традиції. Повстання Спартака.

Практичне заняття. Порівняльні історичні портрети братів Гракхів і Сулли, Цезаря і Цицерона.


Учень/ учениця:

називає хронологічні межі заснування Риму, Римської республіки, дати Другої Пунічної війни, реформ братів Гракхів, диктатури Цезаря, встановлення принципату Августа;

показує на карті: Апеннінський півострів, Рим, Карфаген, перебіг Другої Пунічної війни; кордони Римської Середземноморської держави, римські провінції доби республіки;

застосовує та пояснює на прикладах поняття: «республіка», «патриції», «плебеї», «сенат», «консул», «народний трибун», «вето», «легіон», «провінція», «гладіатор», «диктатор», «імператор», «тріумф», «овація»,

описує побут і повсякденне життя в республіканському Римі; римське рабовласницьке помістя, сім’ю і виховання у римлян;

визначає характерні риси суспільного устрою римської республіки;

порівнює становище патриціїв та плебеїв;

характеризувати особливості республіканського устрою в Римі, демократії, прав та обов’язків громадян; діяльність Цезаря і Цицерона;

оцінює внесок республіканського Риму в історію людства.


1

Урок узагальнення




8

Тема 2. РИМСЬКА ІМПЕРІЯ

Римська імперія доби принципату. Постаті принцепсів. «Золоте століття» Антонінів.



Практичне заняття. Місто Рим і повсякденне життя його мешканців.

Кризові явища в Римській імперії і утвердження домінату. Реформи Діоклетіана і Константина.

Виникнення християнства та християнізація Римської імперії. Перетворення християнства на офіційну релігію Римської імперії.

Практичне заняття. Культура Давнього Риму.

Розпад римської імперії на Західну та Східну (Візантію). Початок Великого переселення народів. Захоплення Риму варварами і падіння Західної Римської імперії.



Римський період античних держав на території України. Боспорське царство. Пам’ятки античної цивілізації на території України.

Практичне заняття. Історичні джерела про суспільне, господарське життя і духовний світ давніх слов’ян.

Учень/ учениця:

називає хронологічні межі існування Римської імперії, Боспорського царства, виникнення християнства;

• називає дати розділу імперії на Західну та Східну (Візантію), падіння Західної Римської імперії;

показує на карті кордони Римської імперії часів розквіту та занепаду, Західної і Східної римських імперій, м. Константинополь, Боспорського царства, основні провінції часів імперії, напрямки вторгнення готів і гунів, території, заселені давніми слов’янами та їх сусідами;

застосовує та пояснює на прикладах поняття: «християнство», «Символ віри», «Святе письмо», «Церква», «діаспора», «Велике переселення народів», «Візантія»;

описує імператорський Рим, пам’ятки давньоримської архітектури, побут і повсякденне життя в імператорському Римі, становище перших християн, заняття, побут, духовне життя давніх слов’ян;

наводить приклади речових пам’яток історії давніх слов’ян, кризових явищ у Римській імперії, зміни ставлення держави до християнської церкви;

характеризує, реформи Діоклетіана та Костянтина, суспільний устрій Римської імперії, кризові явища у Римській імперії, зміни ставлення держави до християнської церкви;

характеризує діяльність видатних діячів;

оцінює внесок Римської цивілізації та культури в історію людства.

1

Урок узагальнення до курсу. «Внесок народів стародавнього світу в історію людства. Роль стародавнього періоду в історії України».




2

Резерв





База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка