Програма гуртка «Юний еколог»



Скачати 103.33 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір103.33 Kb.

Заняття гуртка «Юний еколог»

Розділ. Різноманітність рослин, їх значення

Тема. Лікарські рослини, їх значення в житті людини. Виготовлення та дегустація чаю з лікарських рослин

Навчальна програма гуртка «Юний еколог»

5-7 класи

Автор: Дзуєнко Людмила Анатоліївна,

вчитель фізики та астрономії

Кожанської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Фастівського району,

керівник гуртка

Тема. Лікарські рослини, їх значення в житті людини. Виготовлення та дегустація чаю з лікарських рослин.

Мета. Навчальна:

- розширити знання дітей про лікарські рослини;

- ознайомити із властивостями та призначенням лікарських рослин;

- вчити дітей вдумливо, дбайливо, уважно ставитися до оточуючого середовища, використовувати його на благо людини;

Розвиваюча:

- розвивати уміння розпізнавати лікарські рослини у природі;

- розвивати уміння використовувати набуті знання у повсякденному житті;

Виховна:

- виховувати бережливе ставлення до природи;

- сприяти екологічному вихованню і природоохоронній діяльності.



Матеріали та обладнання: малюнки, фото лікарських рослин, таблиці, аптечні збори лікарських рослин, трав'яні чаї, комп'ютер.

Тип заняття: засвоєння нових знань.

Хід заняття

І. Організаційний момент

Керівник гуртка. Важко переоцінити роль і значення рослин у житті планети та людства. Їхня загальна маса у біосфері Землі досягає 1850 млрд. т. Щорічно вони створюють 170 млрд. т. органічної речовини (у 25 разів більше, ніж щорічно видобувають вугілля і нафти в усіх країнах разом). Рослини підтримують постійний газовий склад атмосфери на планеті, забезпечуючи життя всіх земних створінь. Рослини дають усе, без чого не могла б існувати сучасна цивілізація: житло, меблі, одяг, ліки, папір та багато іншого. Вони також годують нас, тамують спрагу, обігрівають і захищають від пекучого сонця. Крім того, з рослин виробляють різноманітні ліки. Звідси зрозуміло, чому людина ще з давніх часів цікавилася рослинами, збирала їх, вивчала і вирощувала.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Лікарські рослини — рослини, органи або частини яких є сировиною для отримання засобів, що використовуються в народній, медичній або ветеринарній практиці з лікувальною або профілактичною метою.

На сьогодні відомо близько 500 000 видів рослин, однак лише невелика частина (приблизно 10 %) з них широко застосовується в медицині.

Лікарські рослини використовували з давніх часів. Наші предки активно користувалися лікарськими рослинами і володіли вельми значними знаннями про їх властивості. Знати, уміти використовувати, не нашкодити при використанні – таке наше завдання, тому питання про лікарські рослини підлягає ретельному вивченню.

Зелену аптеку слід кожному знати:
Крушина, фіалка, конвалія, м‘ята,
Вільха, деревій, бузина, кам‘яниці,
Черемха і пижмо, шипшина й суниці…
ІІІ. Актуалізація опорних знань

Щоб розпочати наше сьогоднішнє заняття, давайте пригадаємо лікарські рослини, які завжди поруч з нами. А щоб було цікавіше, зробимо це через загадки.

- Дуже скромна і тендітна,

Серед квітів непримітна.

Та, якщо в руці пом'яти,

То умить впізнаєш ...( м'яту)


- Стала на поляні

В жовтім сарафані.

Підросте - всміхнеться,

Для вітрів вбереться

В платтячко біленьке,

Пишне та легеньке .(Кульбаба)


- Який корінь, який цвіт

Любить кожен в світі кіт. (Корінь валеріани)


- У вінку зеленолистім,
   У червоному намисті
   Видивляється у воду
   На свою хорошу вроду. (Калина)
- «Любить-не любить», ворожать дівчата.

Та не для цього мене треба рвати.


Протизапальну маю я дію. Звуся ... і сонцю радію.(Ромашка)

- Листячко довгасте з жилками-нитками


Можеш ти прикласти до своєї рани.
Вздовж доріг, стежинок я люблю рости,
Скрізь мене побачиш, де крокуєш ти.(Подорожник)

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Розповідь керівника гуртка про історію застування лікарських рослин.

Перша письмова згадка свідчить про те, що рослини використовувалися як цілющий засіб вже в XVI столітті до нашої ери. Це записано на єгипетських папірусах того часу. У китайських медичних записах була згадка про використання лікарських рослин ще у XXVI столітті до нашої ери. Але основним ривком у дослідженнях цілющих властивостей рослин є інформація, яку містять давньогрецькі письмена. У Стародавній Греції існувало багато лікарів, біологів і натуралістів, серед яких був і Гіппократ, роки життя якого датуються V століттям до нашої ери. Гіппократ вперше розділив рослини, які можна було вживати, на кілька категорій. Ось ці категорії: «сухі», «вологі», «гарячі» і «холодні рослини». Вони відповідали чотирьом основним природним стихіям - вогню, землі, повітрю і воді. Давньогрецький вчений вважав ці властивості основоположними, вважаючи, що всі вони повинні бути в рівновазі у будь-якому організмі. Його дослідження багато в чому були схожі з науковими версіями травоведов Стародавнього Китаю.

До настання нашої ери вивчення лікувальної дії рослин продовжили лікарі Риму. Про це свідчить робота Діоскорид під назвою «Про лікарські травах», а так само трактат з безлічі томів Плінія Старшого, що отримав назву «Природна історія». Більше тисячі років ці праці були основними джерелами знань про цілющі трави, які використовувалися багатьма європейськими лікарями. Римський дослідник Клавдій Гален, який був придворним лікарем у імператора Марка Аврелія, розвивав і примножували теорію Гіппократа про «рідини тіла», систематизуючи і вдосконалюючи її. Його вчення були основоположними досить тривалий час.

2. Медична цінність лікарських рослин.

Медична цінність лікарської рослини обумовлена наявністю в її тканинах певних хімічні речовини або речовин, які мають фізіологічну дію на організм. Найважливішими є алкалоїди, сполуки вуглецю, водню, кисню та азоту, глікозиди, ефірні олії, жирні олії, слизи, дубильні речовини і смоли. Деякі з них є потужними отрутами так що даний препарат та його використання повинні ретельно контролюватися лікарями. Рослини є джерелом для отримання різноманітних лікарських речовин. Більше 30 % усіх лікарських препаратів отримують з рослинної сировини. Рослини використовують для отримання алкалоїдів, серцевих глікозидів, вітамінів та ін. Найширше лікарські рослини застосовуються в народній медицині. Низька токсичність більшості лікарських рослин дозволяє використовувати їх у лікуванні хронічних захворювань, для протирецидивного або реабілітаційного лікування.

3. Найефективніші лікарські рослини.

Різноманітність лікарських рослин вражає. Майже кожна рослинка може мати певні лікарські властивості, але ставитись до них потрібно дуже обережно. Певна доза та неправильне застосування можуть призвести до отруєння. Серед лікарських рослин, які є на території України, до найефективніших можна віднести:Авран лікарський, Беладона, Вербена лікарська, Грицики, Звіробій звичайний, Каланхое перисті, Кріп запашний, Лабазнік шестілепестний, Мати-й-мачуха, Ромашка лікарська, Толокнянка звичайна, Фіалка триколірна, Чистотіл великий та інші. Серед знайомих нам рослин до лікарських відносять: буряк червоний, дуб, волошку, бузок, ірис, акацію…

4. Як і коли збирати лікарські рослини, підготовка рослинного матеріалу для виготовлення трав'яних зборів.

Накопичення лікарських діючих речовин залежить від будови, стадії розвитку та функції рослин. Зберігання і сушіння відбувається у спеціальних приміщеннях при певних температурах та освітленні.

У різних частинах лікарських рослин, залежно від їхньої функції і будови, а також стадії розвитку, накопичуються неоднакові за якостями і в різній кількості діючі речовини: одні — найбільше в корінні, бульбах, цибулинах; другі — у стеблі, листях; треті — в корі; четверті — у квітках, плодах чи насінні. У зв'язку з цим заготовляють окремі частини рослин і в певні періоди їхнього життя. Авіценна свого часу висловлював такі міркування щодо збирання і заготівлі лікарських рослин: «Квіти варто збирати після повного розкриття, але до того як вони зав'януть і обсиплються. Стебла рекомендується збирати, коли вони досягли зрілості і ще не почали в'янути та морщитись. Що ж до плодів, то їх зривають після того, як вони цілком достигають, але раніше, ніж будуть готові впасти». Це говорить про те, що збирати рослини треба в той період, коли вона має максимальну кількість діючих речовин. Кращим часом для збору є період з 8 години ранку до 17 години вечора. Бруньки збирають ранньою весною, в період набухання, до їх розпускання. Соснові бруньки зрізують з гілок ножем, дрібні (наприклад, березові) зрізують разом з гілками. Сушать їх розстеляючи тонким шаром, у добре провітрюваних приміщеннях. Висушені гілки обмелюють або бруньки обривають руками.

Кору збирають у період посиленого весняного сокоруху, до розпускання листя. Роблять два півкільцевих надрізи ножем на відстані 20-30 см, з'єднують двома повздовжніми надрізами і знімають кору частинами у вигляді жолобків. Кора знімається зі стовбурів і гілок (крушини), а у дуба - тільки з гілок. Кору сушать на сонці, під навісами або в закритих провітрюваних приміщеннях. Листя збирають у період бутонізації, цвітіння рослин, іноді у фазі плодоношення. Товсті соковиті черешки, які не містять корисних речовин (мати-й-мачуха), видаляють, оскільки вони ускладнюють сушку. Дрібне шкірясте листя (брусниця) зрізують разом з гілочками, а потім відділяють листя. Сушать в тіні під навісами, в закритих приміщеннях, на горищах, розклавши тонким шаром. Квіти збирають в період повного розпускання, іноді в стадії бутонізації. Сушать в тіні, іноді в затемненому приміщенні (волошки). Трави збирають в період повного цвітіння або бутонізації, зрізуючи всю надземну частину на рівні нижніх листків, у рослини з жорсткими стеблами (полин, череда) збирають окремо листя і квітучі верхівки. Сушать у тонких пучках, підвішуючи їх на протязі, або розкладають тонким шаром у затінку на добре провітрюваному місці, наприклад, на горищі. Плоди та насіння збирають у період повної зрілості, а іноді трохи недозрівшими (шипшина) в тому випадку, якщо при повному дозріванні плоди осипаються, або, стають м'якими, мнуться при зборі. Соковиті плоди збирають вранці або ввечері, так як при денному зборі в сильну спеку вони швидко псуються. Перед сушінням їх вялять на сонці протягом 1-2 днів, а потім сушать при температурі 70-90° в печах. Мити плоди перед сушінням не можна.

Перед сушінням сировину сортують, видаляючи частини інших рослин. Розкладають рослини тонким шаром, перемішують 3-4 рази на день (крім квіток). Сировина повинна зберігати зелений колір, не пересихати. Сушку закінчують, коли листя і квіти легко розтираються в порошок, стебла ламаються з характерним тріском, коріння ламаються, але не гнуться, ягоди при стисканні в руці розсипаються.

Практична робота. Знайомство з аптечними зборами лікарських рослин.

Робота в групах.

Кожна група, отримавши певний аптечний збір, проводить аналіз, дослідження і доповідає за планом:

1. Назва аптечного збору лікарських рослин.

2. Склад аптечного збору.

3. Показання до застосування.

4. Протипоказання.

5. Спосіб застосування та дози.

6. Умови зберігання.

VІ. Виготовлення та дегустація чаю з лікарських рослин.

Для приготування настоїв і відварів лікарську сировину подрібнюють. Траву, листя, квіти подрібнюють до частинок розміром не більше 5 мм, стебла, коріння, кору - до 3 мм, насіння, плоди - до 0,5 мм. Сировину кладуть у порцеляновий, емальований або скляний посуд, заливають водою кімнатної температури, закривають кришкою і нагрівають на киплячій водяній бані при частому помішуванні: настоянку - протягом 15 хвилин, відвару - протягом 30 хвилин.

Обов'язковою умовою приготування чаю є ретельне змішування і подрібнення трав'яної суміші. Фарфоровий чайник обдають окропом, засипають суміш для заварювання, заливають її киплячою водою. Накривши чайник рушником або спеціальним утеплювачем, дають настоятись 10-15 хвилин. Чай готовий.

За китайськими переказами, що передаються від покоління до покоління, чай має цілющі властивості:



  • чай позбавляє від головних болів і втоми;

  • чай є поживним продуктом і втамовує голод (особливо — з різними ароматичними і лікувальними добавками);

  • чай полегшує самопочуття під час спеки;

  • чай освіжає і бадьорить;

  • чай заспокоює, знімає стрес, жене геть тривоги, позбавляє від нервозності і підвищеній збудливості;

  • чай сприяє перетравлюванню жирної їжі;

  • чай виводить з організму отруту, шлаки і токсини.

Ігрова ситуація «Рекламна кампанія»: групи учнів отримують різного роду чаї; вивчають способи його заварювання та вживання, готують чай та пропонують його споживачам. Особливістю є представлення чаю у вигляді реклами, форму якої мають право обирати самі учні (вірш, плакат, презентація…).



VІІ. Підсумок заняття.

Давайте подякуємо рослинам за те, що дарують нам здоров’я і силу, прикрашають наше життя. І пообіцяємо, що будемо завжди берегти зелений світ, без якого людина не може існувати.



Презентація «Лікарські рослини та їх значення в житті людини».

Аптека зелена, зелена аптека!

Від тебе й від мене вона не далеко.

Зелена аптека лежить навкруги,

Зелені горби і зелені луги.

Зелена аптека, що бачим навкруг,-

Це наш помічник і хороший наш друг.

Список використаних джерел

1. Яришева Н.Ф. Основи природознавства: Природа України. Навч. посібник./ Яришева Н.Ф. – К. : Вища школа., 1995. – 335 с.

2. Екологічне виховання старших дошкільників / Упоряд. В.Л.Сухар. – Х. : Ранок, 2009. – 160 с.



3. Розповімо дітям про дерева і кущі України: Комплект наочних посібників. – Х.: Ранок, 2008. – 24 арк.

4. Інтернет сайти: http://rastenia.ucoz.com/; http://lekras.at.ua/blog


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка