Програма факультативного курсу " українська лексикографія"



Сторінка1/6
Дата конвертації24.04.2016
Розмір0.92 Mb.
  1   2   3   4   5   6


Микола Степанюк

ПРОГРАМА ФАКУЛЬТАТИВНОГО КУРСУ

УКРАЇНСЬКА ЛЕКСИКОГРАФІЯ”



ДЛЯ УЧНІВ 9 КЛАСУ

ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


У наш час, в умовах надшвидкого накопичення інформації з усіх галузей знання, особливо зросло значення джерел для оперативного одержання надійних відомостей наукового, прикладного або пізнавального характеру. Незважаючи на стрімкий розвиток мережі Інтернет, життя і професійну діяльність сучасної людини неможливо уявити без використання довідкової літератури. Саме в словниках зафіксовано й систематизовано накопичені людством знання з різних галузей науки, техніки, мистецтва.

Поняття лексикографічні джерела об’єднує енциклопедичні видання понятійно-довідкового характеру (енциклопедії, енциклопедичні словники й довідники) та лінгвістичні словники. Ті й інші розширюють світогляд людей, сприяють інтелектуальному розвитку й формуванню ненастанної потреби в самоосвіті.

Лінгвістичні словники є скарбницями мовних знань, вони зберігають лексичне багатство мови, дають змогу всебічно розглянути кожне слово як особливий мікросвіт мовної системи. Українська мова, маючи статус державної, неухильно зміцнює свої позиції в усіх сферах суспільного життя, тому попит на українські лексикографічні праці безперервно зростає.

Найпоширенішим типом лінгвістичного словника є тлумачний, що містить пояснення значень широковживаної лексики української мови, подає граматичні характеристики слів, приклади використання слова в мовленні, є керівництвом до правильного вживання слів, їхньої вимови й написання. З питаннями мовної культури й мовленнєвої майстерності тісно пов’язане засвоєння фразеології. Мовлення людини, яка володіє фразеологічними скарбами рідної мови, образне й виразне, вживання фразеологізмів надає йому влучності й емоційності, віддзеркалює національні особливості мови. Належне значення у програмі факультативу приділене загальним і шкільним тлумачним і фразеологічним словникам.

Неможливо опанувати мову раз і назавжди: мова становить собою живий організм, що постійно змінюється. Коли з’являється ймовірність вибору мовної одиниці з кількох можливих, виникає проблема норми. Лінгвістичні словники виконують не лише інформативну, а й нормативну функцію, тому вони необхідні для опанування і рідної, і іноземної мови, для підвищення рівня культури усного й писемного мовлення.

Для того, щоб отримати допомогу від словників, потрібно знати їхню типологію, принципи укладання, особливості будови словникових статей, мати практичні навички щодо користування словниками різних типів.



Основна мета факультативного курсу – ознайомити учнів з типами й різновидами словників, особливостями їхньої будови, навчити користуватися словниками й довідниками; виховувати уважне ставлення до слова та багатства рідної мови, спонукати до точного і стилістично виправданого використання слів, заохотити до самоосвіти.

Навчальні завдання факультативного курсу:

  • поглибити та систематизувати знання про словники, їх призначення, будову;

  • формувати потребу звертатися до довідкової літератури, вміння здобувати за її допомогою нові знання;

  • формувати вміння й навички самостійно користуватися словниками в навчальному процесі й самоосвіті;

  • збагачувати, уточнювати й активізувати словниковий запас; активізувати у мовленні природні для української мови слова й форми, які частково втратили життєздатність; стимулювати до постійного вдосконалення мовлення;

  • формувати вміння за допомогою словників і довідників пояснювати складні мовні факти та явища, які найчастіше трапляються в усному й писемному мовленні;

  • розвивати словесно-логічну, моторну пам’ять, кмітливість, цілеспрямованість;

  • виховувати стійкий інтерес до довідкової літератури;

  • виховувати любов до української мови, почуття відповідальності за її долю.

Основним методом навчання на факультативних заняттях має стати робота зі словниками. Щоб заохотити учнів до їх використання, вчитель повинен пояснити принципи будови словників, розповісти про їхню практичну цінність, продумати систему цікавих вправ відповідно до призначення й будови словників певного типу, застосовувати сучасні інтерактивні технології навчання.

Для того, щоб слово увійшло до активого словникового запасу учня, необхідно навчити не тільки тлумачити його лексичне значення, а й з’ясовувати сферу стилістичного використання та лексичної сполучуваності.

Факультативний курс має стати суттєвим доповненням до базового компоненту освіти, поглиблювати й систематизувати мовні знання учнів, формувати практичні вміння й навички повсякчасного використання словників.

Оцінювання здобутих знань і набутих учнями вмінь має здійснюватися тематично. Поряд із використанням традиційних критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень школярів можуть застовуватися й альтернативні підходи, які забезпечать якісні результати навчання.

Програма факультативного курсу «Лексикографія» призначена для навчання дев’ятикласників загальноосвітніх шкіл і навчальних закладів нового типу.

Факультативний курс розрахований на 34 години (1 заняття на тиждень).







п\п

Кіль-

кість

годин

Зміст навчального матеріалу

Вимоги до

рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1


34

1


ВСТУП.

Лексикографія - розділ мовознавства, що визначає принципи укладання словників та вивчає типи й різновиди словників. Енциклопедичні словники (розкривають поняття, подають інформацію про події, явища, людей). Універсальні та галузеві (з філософії, історії, математики, медицини, педагогіки, літератури, музики тощо) енциклопедії; універсальні й галузеві енциклопедичні словники та довідни ки. Лінгвістичні (філологічні) словни ки (з’ясовують значення слів чи відповідно до типу словника подають граматичну, орфографічну, орфоепічну та ін. характеристики слова, розкривають етимологію, здійснюють переклад на ін. мову тощо). Соціальна, інформативна та нормативна функції словників. Принципи укладання словників (алфавітний, гніздовий, тематичний). Словникова стаття.

Учень:

називає предмет вивчення лексикографії;

пояснює зв’язок лексикографії з іншими розділами лінгвістики; призначення словників різних типів;

розуміє значення енциклопедич- них і лінгвістичних словників; принципи їхнього укладання, особливості будови словникової статті;

розрізняє енциклопедичні (уні- версальні й галузеві) та лінгвістичні словники;

визначає принцип укладання конкретного словника.

2

2год


З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО СЛОВНИКАРСТВА

Староукраїнська лексикографія. „Лексисъ” Лаврентія Зизанія (Вільно, 1596) – перший друкований словник; „Лексиконъ” Памва Беринди (Київ, 1627), „Лексиконъ латинській” Єпіфанія Славинецького (Київ, 30-40рр. ХVІІ ст.).

Українська лексикографія кінця ХVІІІ – поч. ХХ ст. Перекладні словники-додатки до збірок пісень, журналу „Основа”, художніх творів („Енеїда” І.Котляревського). Загально мовні словники (укладачі О.Афа- насьєв-Чужбинський, М.Уманець та А.Спілка), діалектні (укладачі І.Свяченко, Й.Гоцький), іншомовних слів (В.Доманицький). Б.Грінченко „Сло- варъ української мови” (т.1-4, 1907-09).

Значення давніх словників як лексикографічних пам’яток, широкого зібрання матеріалів живої народної мови певного періоду.



Українська лексикографія ХХ ст. Лексикографічна робота Комісії для укладання словника української живої мови при УАН, Інституту української наукової мови (з 1921р), Інституту мовознавства (з з 1930 р.), Інституту української мови (з 1991 р.). Активізація словникарської роботи з 90х рр. ХХ ст. Роль А.Кримського в історії українського словникарства.

Найважливіші словники української мови.Тлумачний „Словник української мови” в 11 томах (1970-80, понад 134 000 слів) та „Українська мова: Енциклопедія” (2000 р.). Перекладні загальномовні та термінологічні словники.

Українська лексикографія початку ХХІ ст. „Великий тлумачний словник сучасної української мови” (2001р.), „Словник синонімів української мови” у 2-х томах (2001р.), „Енциклопедія Сучасної України” в 25 томах. (т.1– 2002р.). Електронні словники

Українська лексикографія за межами України (Лейпциг, Варшава, Прага, Братислава, Нью-Йорк). Роль І.Огієнка в історії українського словникарства. Перекладні загально- мовні й термінологічні словники. Б.Грінченко, П.Горецький, І.Киричен- ко, А.Москаленко та ін. – дослідники історії та теорії української лексико- графії.

Учень:

називає основні етапи історії української лексикографії; най- більш відомих українських словникарів, дослідників історії та теорії української лексико- графії, найперші й найважливіші з українських словників;

визначає роль українського словникарства в розвитку української мови й культури, значення наукової діяльності українських словникарів;

пояснює значення наукової й просвітницької діяльності Б.Грін- ченка, А.Кримського, І.Огієнка та ін.;

виступає з повідомленнями про етапи розвитку українського слов никарства й діяльність відомих українських словникарів.

3

1год

КЛАСИФІКАЦІЯ ЛІНГВІСТИЧНИХ СЛОВНИКІВ

Перекладні (двомовні, багатомовні) словники: загальномовні та спеціальні (термінологічні). Одномовні словни ки та поділ їх на види залежно від аспекту дослідження слова: тлумачні (загальномовний тлумачний словник і спеціальні тлумачні словники, а саме: фразеологічний словник, словник крилатих висловів, словник іншомовних слів, термінологічний словник); нормативні (орфографічний, орфоепічний, словник наголосів, словник скорочень); вибіркові (синонімів, антонімів, омонімів, власних назв, прислів’їв і приказок; сталих порівнянь тощо); генетичні (етимологічний, морфемний, словотвірний, зворотний (інверсійний); функціональні (епітетів, рим, мови письменників); позалітературної лексики (діалектний, жаргонізмів, арготизмів, дитячої лексики). Словники короткі (до 30 000 сл), середні (до 80 000 сл), повні (понад 80 000 сл). Навчальні (шкільні) словники. Мінімізація як характерна особливість шкільного словника.






4

2год

ПЕРЕКЛАДНІ (ДВОМОВНІ, БАГАТОМОВНІ) ЛІНГВІСТИЧНІ СЛОВНИКИ, ЇХНЯ БУДОВА

Загальномовні перекладні словники. Перекладний словник – словник, у якому слово у його різних значеннях перекладається відповідниками з іншої мови. Граматичні й стилістичні позначки у словнику. Переклад фразеологічних одиниць у загально- мовному перекладному словнику. Спеціальні двомовні словники. Двомовні фразеологічні словники – зібрання відповідників (еквівалентів) фразеологізмам певної мови в інших мовах. Термінологічні перекладні словники. Поповнення української літературної мови термінами з настанням тотальної комп’ютеризації.

Міжпредметні зв’язки

Порівняльне вивчення української та іноземних мов. (іноземна мова). Читання творів зарубіжної літератури мовою оригіналу (література). Терміни у текстах наукового стилю (математика, фізика, інформатика, біологія та ін.)



Учень:

розрізняє одномовні й двомовні лінгвістичні словники; загально мовні та спеціальні (фразеоло- гічні, термінів) двомовні слов- ники;

розуміє призначення переклад- них словників, принцип їхнього укладення;

визначає призначення конкрет- ного двомовного словника:

пояснює будову двомовного словника, структуру словникової статті, зміст граматичних і стилістичних позначок;

називає найбільш відомі двомовні словники та їхніх авторів;

здійснює переклад з російської (інib[ слов’янських мов) на українську мову за допомогою перекладного словника; переклад наукових термінів за допомогою термінологічного двомовного словника;

знаходить і виправляє допущені в перекладених текстах (реченнях) помилки й неточності за допомогою перекладного словника;

виступає з повідомленнями про двомовні словники, їхнє призна чення, будову й особливості використання.


5

24 год


ОДНОМОВНІ ЛІНГВІСТИЧНІ СЛОВНИКИ, ЇХНЯ БУДОВА

Тлумачний словник – словник, у якому розкриваються значення слова, відзначаються його граматичні й стилістичні особливості, подаються зразки вживання слова в кожному з наведених значень. Відображення в тлумачному словнику словникового складу сучасної української мови і відомостей про нього. Тлумачний словник - основа для складання інших типів словників. Нормативні й поза літературної лексики тлумачні словники (словник жаргонізмів, словник діалектних слів).

Міжпредметні зв’язки

Уживання слова в переносному, образному значенні як основа створення тропів. Метафора, метонімія, синекдоха. (література).

Історичний словник – різновид тлумачного словника, у якому подаються слова певної історичної епохи за даними писемних пам’яток, з’ясовуюється їхні лексичні значення. Окремий різновид історичного словника – словник, у якому з’ясовується історія лексики певного періоду, показує лексику в історичному розвитку – розвиток багатозначності слів, поява стилістичних відтінків у значенні слів.

Міжпредметні зв’язки

Уживання застарілих слів у наукових та художніх текстах. Старослов’я- нізми. (історія, література).

Етимологічний словник як джерело відомостей про походження слів (слово споконвічно належить певній мові чи запозичене), первісне значення слова, його найдавніші форми, звукові зміни, яких слово зазнавало. Повні й короткі етимологічні словники.

Міжпредметні зв’язки

Походження імен, географічних назв, історичних подій, наукових термінів (історія, географія, математика та ін.).

Словник синонімів української мови - словник, у якому подані ряди синонімів, що групуються навколо розташованих за алфавітом стрижневих слів.

Міжпредметні зв’язки

Синоніми, характерні для усної народної творчості, переносне значення слів як основа тропів (література).

Словник антонімів - словник, що дає тлумачення антонімічних пар та ілюстрації (приклади) їхнього вживання. Покажчик антонімічних префіксальних і суфіксальних морфем, початкових частин складних слів у словнику.

Міжпредметні зв’язки

Антонімія в усній народній творчості, зокрема народних прислів’ях і приказках. Антитеза, створена за допомогою антонімів (література).

Словник омонімів – словник, що систематизує лексичні та лексико-граматичні омоніми сучасної української мови.

Словник паронімів - словник, що витлумачує значення і відмінність у вживанні паронімів (однокореневих слів, подібних за структурою й вимовою, які різняться за лексичним значенням).

Фразеологічний словник (одномов- ний) – словник, у якому системати- зовано фразеологічні одиниці й розкрито їхнє значення. Варіанти фразеологізмів у словнику. Зразки вживання фразеологізму в різних стилях літературної мови. Одномовний фразеологічний словник як різновид тлумачного. Двомовний фразеологіч- ний словник як різновид перекладного словника.

Міжпредметні зв’язки

Фразеологізми як вияв образного мислення народу, віддзеркалення особливостей культури й побуту, народних звичаїв (література, історія).

Словник діалектних слів. Діалектний словник як різновид тлу- мачного словника, в якому з’ясову- ються значення й особливості вживання слів того чи іншого діалекту або групи діалектів. Регіональні і загальні діалектні словники.

Міжпредметні зв’язки

Уживання діалектних слів з метою реалістичного та яскравого відображення місцевого побуту або для мовної характеристики персонажів (література).

Термінологічний словник

(одномовний) - зібрання термінів, уживаних у певній галузі науки, тлумачення їхнього значення з вказівкою на походження. Терміноло- гічні словники вузькоспеціальні й такі, що включають терміни різних (або суміжних) галузей знань.

Внутрішньопредметні зв’язки

Відмінювання іменників-термінів іншомовного походження (атома, конуса, радіуса, аналізу, епосу, сюжету, стилю).

Міжпредметні зв’язки

Терміни (математика, фізика, біологія, література).

Словник жаргонізмів - зібрання слів, що виникають у розмовному мовленні людей, пов’язаних спільними інтересами, однаковими захопленнями, тривалим перебуванням разом (військовою службою, навчанням), у середовищі людей, об’єднаних спільністю інтересів асоціального характеру.

Міжпредметні зв’язки

Уживання жаргонізмів для для реалістичного зображення життя певних верств населення та з метою характеристики персонажів через їхнє мовлення (література).

Словник іншомовних слів як джерело інформації про лексичне значення засвоєних рідною мовою з інших мов слів, їхнє походження (з якої мови запозичене і з якого слова та з якої його форми слово утворене). Актуальна інтернаціональна лексика, географічні назви, спеціальні терміни й термінологічні словосполучення у словнику іншомовних слів. Варіанти іншомовних слів. Синоніми, антоніми; фразеологізми в словнику. Іншомовні слова і вирази, вживані в латинському написанні (довідник) у складі словника іншомовних слів.

Внутрішньопредметні зв’язки

Правопис слів іншомовного походження. Незмінні іменники.

Міжпредметні зв’язки

Фонетична транскрипція (іноземна мова). Фразеологізми античного походження (література, історія).

Словник мови письменника – словник тлумачного типу, який фіксує багатство лексики, .використаної пись- менником у його творчості, та наводить частоту використання словоформ.

Міжпредметні зв’язки

Особливості індивідуального стилю письменників (література).

Словники власних назв. Ономастичний словник – словник власних імен. Топонімічний словник - словник географічних назв. Гідрографічний (назв водойм) та орографічний (назв об’єктів земного рельєфу) словники у складі Великого тлумачного словника сучасної української мови.

Внутрішньопредметні зв’язки

Велика літера у власних назвах.

Міжпредметні зв’язки

Імена діячів історії та культури, географічні назви (історія, географія, астрономія, образотворче мистецтво, музика та ін.).

Словник скорочень - зібрання норматичних скорочень слів і слово- сполучень. Список основних умовних скорчень у складі Тлумачного словника

Орфографічний словник як джерело відомостей про нормативне написання слів та їхніх граматичних форм. Поширені географічні назви, назви держав, народів, мешканців міст, імена і по батькові людей, найпоши- реніші терміни в орфографічному словнику. Скорочення граматичних форм. Використання орфографічного словни- ка як довідника з нормативного наголошення слів.

Орфоепічний словник – словник, що подає правильну літературну вимову й наголошення слів та їхніх форм. Використання у словнику фонетичної транскрипції.

Словник правильності мовлення – орієнтир щодо подолання труднощів, пов’язаних із правильним уживанням слова, його наголошенням, утворенням граматичних форм, лексичною й граматичною сполучуваністю, правопи сом. Синонімічні прийменникові і безприйменникові конструкції в словнику. Стійкі вирази (формули ввічливості, звертання), пароніми. Власні назви.

Міжпредметні зв’язки

Фонетична транскрипція (іноземна мова). Власні назви (історія, географія, астрономія).

Словотвірний і морфемний словники. З’ясування способу утворен ня похідних слів і застосування словотвірних засобів при такому творенні за допомогою словника. Розуміння законів словотворення та будови слова як основа міцного засвоєння правил правопису. Розміщення слів словотвірними гніздами (непохідне слово, що є основою для творення інших слів, - наступні слова у послідовності їх утворення одне від іншого). Омоніми (водн+ик (робітник) – вод+ник (діжка).та словотвірні варіанти (асфальт+н-ий, асфальт+ов-ий) у словотвірному словнику.

Частотний словник - словник, у якому подані статистичні дані про частоту вживання слів у тексті певного обсягу. Теоретичне (для вивчення мови і стильових особливостей творів різних жанрів) і практичне (для оволодіння рідною мовою) значення частотного словника. Словопокажчики до текстів творів окремих авторів або окремих творів.

Зворотний (інверсований) слов- ник – словник, у якому слова розташовані за алфавітом кінця слова, посібник для вивчення словотвору й фонетики кінця слова.


Учень:

знає класифікацію лінгвістичних словників, призначення словника кожного типу;

визначає тип і призначення конкретного словника,

розуміє принципи укладання й особливості будови словників різних типів і різновидів;

пояснює структуру конкретного лінгвістичного словника, будову словникових статей, зміст умовних позначок;

уміє вибирати словник певного типу й різновиду відповідно до потреб; самостійно користу-ватися лінгвістичними словника- ми; уточнювати й збагачувати власний словниковий запас за допомогою лінгвістичних словни ків, зокрема широко використо вувати синонімічні багатства української мови з опорою на словники,уникати невиправданих іншомовних запозичень і поза- літературних мовних елементів (діалектизмів, жаргонізмів), удо- сконалювати правильність влас- ного мовлення й мовну май- стерність;

будує усні й письмові висловловлювання з використанням лінгвістичних словників різних видів;

знаходить і виправляє допущені в усних і письмових висловлюваннях мовні помилки за допомогою словників різних видів;

виступає з повідомленнями про призначення й будову лінгвіс- тичних слвоників різних видів.


6


2год

ЕНЦИКЛОПЕДИЧНІ СЛОВНИКИ (ЕНЦИКЛОПЕДІЇ), ЇХНЯ БУДОВА,

СТРУКТУРА СЛОВНИКОВИХ СТАТЕЙ

Понятійно-довідковий характер енци- клопедичних видань. Мета універ- сальної енциклопедії – дати стислу характеристику явищ, подій, абстрактних понять, діяльності видатних осіб, інформацію про різні країни й народи. Дитячі енциклопедії. Мета галузевої (спеціальної) енцикло педії – витлумачити поняття та явища певної галузі знань (науки, мистецтва, виробництва тощо). Одномовні термінологічні словники. Ілюстрації, карти, схеми в енциклопедичних виданнях. Біографічні словники.

Міжпредметні зв’язки

Видатні історичні особи, діячі культури та мистецтва, історичні події, наукові відкриття, видатні твори мистецтва (історія, географія, біологія, образотворче мистецтво, музика).



Учень:

відрізняє енциклопедичні словники (енциклопедії) від слвоників іншого типу;

розуміє призначення енциклопедичних словників (енциклопедій);

розрізняє універсальні та галузеві енциклопедії;

пояснює будову універсальної та галузевої енциклопедії (енцикло- педичного словника);

називає найбільш відомі українські енциклопедії (енцикло педичні словники);

вміє підвищувати рівень загаль- ної культури, освіченості, еруди -ції за допомогою енциклопедій, енциклопедичних словників і довідників;

будує усні й письмові вислов- лювання на основі отриманої з енциклопедичного словника (енциклопедії) інформації;

знаходить і виправляє допущені в усних і письмових висловлюваннях фактичні помил ки й неточності за допомогою енциклопедичних словників (енциклопедій);

виступає з повідомленнями на вивчену лінгвістичну тему, самос тійно добираючи й аналізуючи приклади на підтвердження висловлених суджень.



7

4год

ЕЛЕКТРОННІ СЛОВНИКИ, ЇХНЯ БУДОВА

Електронні словники, їхня будова. Особливості використання електрон- них словників

Міжпредметні звязки

Інформатика.



Учень:

розуміє призначення електрон них словників;

пояснює особливості їхнього використання

знаходить і виправляє допущені помилки за допомогою електронних словників;

виступає з повідомленнями про особливостіі використання електронних словників.
  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка