Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка



Сторінка1/6
Дата конвертації15.09.2017
Розмір0.66 Mb.
  1   2   3   4   5   6


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


Історія: Україна і світ

10–11 класи


НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для загальноосвітніх навчальних закладів



Пояснювальна записка
Навчання історії в 10­­–11 класах спрямоване на реалізацію мети повної загальної середньої освіти, що полягає в різнобічному розвитку, вихованні й соціалізації особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві і цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності.

У цьому руслі інтегрований курс «Історія: Україна і світ» має на меті сприяти розвитку особистості, яка володіє ключовими і предметними компетентностями, усвідомлює власну національну ідентичність, має патріотичний світогляд, займає активну громадянську позицію, розуміє виклики глобалізованого світу і здатна реагувати на динаміку суспільних завдань через засвоєння й осмислення історичних явищ і процесів, що стосуються національних інтересів України ХХ–ХХІ ст. та її місця у світовій історії.

Ця мета конкретизується в комплексі завдань, серед яких пріоритетними є:

– поглиблювати інтерес до історії як сфери знань і навчального предмета, розвивати мисленнєві здібності й уміння, необхідні для розуміння сучасних викликів;

– отримувати та засвоювати системні знання про факти, події, явища, тенденції в Україні та світі ХХ–ХХІ ст. з позицій: цінності життя людини і досвіду українського державотворення, утвердження єдності й соборності Українського народу, значення європейських культурних і правових традицій для суспільних процесів в Україні, зміцнення національних інтересів і суверенітету, цілісності та непорушності кордонів Української держави в контексті світового історичного процесу;

– розвивати історичне, критичне і творче мислення, здатність розуміти загальний хід історичного процесу, проблеми, що стоять перед країною і світом, формувати, висловлювати й обстоювати власний погляд на інформацію;

– формувати розуміння національного інтересу, необхідності захисту суверенітету, територіальної цілісності в умовах реальних військово-політичних, інформаційних та інших викликів;

– знайомити з духовними і культурними надбаннями та цінностями, історико-культурними традиціями народу України та світу;

– сприяти формуванню політичної та правової культури, політичної нації;

– розвивати громадянську самосвідомість, пошану до державної символіки України в гармонійному поєднанні з національними та загальнолюдськими цінностями.



Зміст курсу структурований за проблемно-тематичним принципом. Особливу увагу приділено питанням становлення національної державності, взаємодії людини і держави, життю людини в суспільстві. Змістове наповнення предмета базується на засадах: громадянотворення розвитку громадянської свідомості, активної життєвої позиції, патріотичної особистості з глибокими історичними знаннями і розумінням національного інтересу України та готовності його обстоювати; людиноцентризму – уваги до людини та її поведінкових мотивацій, відкритті зв’язків між формуванням особистісних цінностей і розвитком суспільства; україноцентризму – представлення новітньої історії України в контексті всесвітньої історії з розкриттям у ній тих сюжетів, які відображають боротьбу українського народу за свободу і державність; націєтворення – висвітлення історії України ХХ–ХХІ ст. як процесу формування сучасної української нації; європейськості – відображення зв’язку українського минулого з європейським історичним процесом; політичних, економічних і культурних взаємовпливів; життєздатності та конкурентної спроможності українського народу в колі європейських народів.

Проблематику історії України (що становить дві третини змістового наповнення) вмонтовано у світовий, насамперед європейський історичний контекст і водночас показано, як вона цей контекст творить. Учні зможуть опанувати такі вміння, як визначення причин, сутності та наслідків подій, явищ і процесів ХХ і початку ХХІ ст. на теренах України та інших держав, вміння характеризувати і порівнювати, аргументовано висловлювати власну думку. Програма приділяє увагу створенню навчальних ситуацій, за яких учні зможуть самостійно працювати з історичними відомостями, зокрема пропонує орієнтовні переліки тем для практичних занять, написання есе, виконання проектів. Інтегрований курс сприятиме: баченню суспільних явищ у конкретно-історичних умовах, переосмисленню минулого в світлі нових фактів і викликів суспільного розвитку, вмінню інтерпретувати історію України як частину світового культурного, економічного та політичного простору, здатності дотримуватися принципів демократії і розуміти їхню цінність у сучасному світі, виявляти стійкість до маніпуляції свідомістю навколо історії, прогнозувати суспільний розвиток.



Структура програми й організація навчання учнів. Програма складається з пояснювальної записки, структурованих за розділами очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів і змісту навчального матеріалу як основи для досягнення цих результатів. Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності зорієнтовані на формування відповідних компетентностей і викладені через знання та розуміння й уміння, які відповідають знаннєвому, смисловому й діяльнісному компонентам. Зважаючи на особливості історичного матеріалу та його великий виховний потенціал, ціннісний компонент окремо за розділами не класифікується, оскільки відображений у компонентах ключових і предметних компетентностей і актуалізується через знання, розуміння й уміння наскрізно в межах усіх розділів. У програмі немає розподілу навчальних годин за розділами. В межах загальної річної кількості годин учитель/учителька може самостійно визначати час для роботи над кожним розділом програми, але не порушуючи при тому повноти завдань, визначених як результати і зміст навчально-пізнавальної діяльності. Організацію навчально-пізнавальної діяльності учнів/учениць за цією програмою учитель/учителька відображає у власному календарно-тематичному плані або в робочій програмі, яку затверджує керівник навчального закладу. Робочу програму вчитель укладає тоді, коли має намір вибудувати в межах навчальної програми власний алгоритм роботи з учнями, зокрема акцентувати на певних навчальних цілях, змістових елементах, змінити послідовність вивчення матеріалу, додати матеріал з історії рідного краю, доповнити тематику практичних занять, творчих робіт тощо.

Історія: Україна і світ (1914–1945 рр.)

10 клас
Структура курсу:
Вступ. Переддень світової війни

Розділ 1. Перша світова війна

Розділ 2. Соціальні й національні революції в Європі

Розділ 3. Облаштування повоєнного світу: між демократією й авторитаризмом

Розділ 4. Тоталітарні режими як виклик людству

Розділ 5. Світ напередодні Другої світової війни. Початок війни



Розділ 6. Друга світова війна: перебіг і результати


Вступ. ПЕРЕДДЕНЬ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знати і розуміти:

  • зміст понять: система «озброєного миру», «воєнно-політичний блок», «геополітика»;

  • передумови і привід до Першої світової війни;

  • геополітичні плани країн Антанти і Центральних держав;

  • зміст «українського питання» напередодні Першої світової війни;

  • роль «українського питання» в австро-російських суперечностях і європейській політиці.

Уміти:

  • охарактеризувати (з використанням карти) геополітичну ситуацію напередодні Першої світової війни;

  • проаналізувати й порівняти геополітичні плани країн Антанти і Центральних держав щодо українських територій, політичні орієнтації провідних українських партій напередодні війни.

Система «озброєного миру»: Троїстий союз і Антанта. Території зіткнення геополітичних інтересів: «балканський вузол». Україна в геополітичних планах Центральних держав і Антанти. «Українське питання» в австрійсько-російських відносинах. Український національний рух. Модернізація і формування сучасних націй. Повсякденне життя: між традиційним та індустріальним суспільством.

Узагальнення



Розділ 1. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знати і розуміти:

  • хронологічні межі Першої світової війни, час утворення Головної Української ради та легіону Українських січових стрільців, періоди російської окупації Галичини і Буковини;

  • зміст понять: «світова війна», «окупаційний режим», «національне військове формування», «військове генерал-губернаторство», «військова стратегія», «позиційна війна», «репарація», «контрибуція»;

  • політичні й військові механізми переростання локального конфлікту в світову війну;

  • зміст «українського питання» під час Першої світової війни, вплив війни на українське суспільство.

Уміти:

  • встановити хронологічну послідовність і синхронність подій Першої світової війни;

  • використовувати карту як джерело інформації про основні події Першої світової війни, зокрема на українських теренах;

  • зібрати джерельну інформацію та представити (з використанням карти) бойовий шлях легіону Українських січових стрільців;

  • систематизувати, узагальнювати та інтерпретувати відомості про економічне і суспільне життя під час війни в Україні, країнах Європи і світу;

  • охарактеризувати геополітичну ситуацію напередодні Першої світової війни, національну політику Російської імперії та Австро-Угорщини в період війни, повсякденне життя населення на фронті й у тилу;

  • порівняти, проаналізувати, зробити аргументовані висновки про ставлення до світової війни провідних політичних сил у країнах Антанти і Центральних державах;

  • встановити причини розколу українських політичних сил у ставленні до війни, створення українських добровольчих військових формувань і сплеску доброчинного руху в Україні;

  • сформулювати обґрунтоване судження про стратегію провідних українських політичних сил в умовах війни та ролі лідерів у її формуванні;

  • узагальнити політичні, економічні й світоглядні наслідки Першої світової війни;

  • спрогнозувати зміни геополітичного простору з урахуванням результатів Першої світової війни.

1.1. Початок Першої світової війни. Політичні програми та орієнтації українців у зв’язку з початком війни. Початок світової війни. Головна Українська рада. Українці в арміях воюючих сторін. Легіон Українських січових стрільців. Український рух у Російській імперії: між заявами про лояльність і переслідуваннями. Союз визволення України. Галицькі «москвофіли».
1.2. Воєнні кампанії 1914–1916 років. Театри бойових дій у 1914 р. Російська окупація Галичини та Буковини. Бойовий шлях легіону Українських січових стрільців. Вступ у війну Італії. Західний фронт у 1915–1916 рр. Брусиловський прорив. Воєнні операції на морях.
1.3. Повсякденне життя: на фронті й у тилу. Сприйняття війни. Людина на фронті: «будні» окопної війни. Влада й організація життя в тилу. Жінка на війні. Національне питання в ході війни. Опіка над пораненими, біженцями й полоненими.
1.4. Завершення та наслідки війни. Вступ у війну США. «14 пунктів» Вудро Вілсона. Бойові дії на Західному фронті в 1917–1918 рр. Вихід із війни Росії. Комп’єнське перемир’я. Наслідки війни: політичний, матеріальний, соціальний («втрачене покоління») і духовний виміри.

Орієнтовні теми для практичних занять:

  • Українські січові стрільці в мистецьких і літературних образах;

  • Повсякденне життя під час Першої світової війни (на прикладі українських теренів);

  • «Велика війна» в історичній пам’яті та культурі.

Орієнтовні теми для написання есе:

  • «Велика війна» 1914–1918 років: збіг обставин чи вияв кризи європейської цивілізації?

  • Наукові й технічні винаходи зумовлені Першою світовою війною, які змінили життя людства.

Міжпредметні зв’язки: 10 клас. Захист Вітчизни. Розділ: Збройні сили України. Тема: Історія розвитку українського війська. (Учень/учениця знає історію українського війська, розуміє воїна як ідеал людини-патріота, захисника Вітчизни на прикладах героїчної боротьби українського народу за незалежність); — 10 клас. Правознавство. Розділ: Основи теорії держави і права. Тема: Особа, суспільство, держава. (Учень/учениця характеризує сутність прав, свобод та обов’язків людини і громадянина, поняття й ознаки правової та соціальної держави; пояснює, що таке правова й соціальна держава та називає їх ознаки; висловлює власне судження щодо прав людини як загальнолюдської цінності).

Узагальнення

Тематичний контроль



Розділ 2. СОЦІАЛЬНІ Й НАЦІОНАЛЬНІ РЕВОЛЮЦІЇ В ЄВРОПІ

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знати і розуміти:

  • час початку революцій у Росії, Чехо-Словаччині й Угорщині, утворення УНР і ЗУНР, відновлення державності Польщі та Фінляндії;

  • зміст понять: «національна революція», «національно-територіальна автономія», «федералісти», «самостійники», «ультиматум», «інтервенція», «отаманщина», «націонал-комунізм», «воєнний комунізм», «державний терор», «продовольча розкладка», «реквізиція»;

  • передумови краху монархічних режимів у Центральних державах і в Росії, розпаду імперій Центральної та Східної Європи, відновлення державності Польщі, Фінляндії та утворення Королівства сербів, хорватів і словенців;

  • причини радикалізації суспільно-політичних настроїв в Україні у 1918–1919 рр., гострої боротьби між «червоними» і «білими» за контроль над українськими теренами;

  • значення Української революції та Акту злуки УНР і ЗУНР для української державності;

  • утопічний характер більшовицького плану «світової пролетарської революції».

Уміти:

  • встановити хронологічну послідовність і синхронність революційних подій у Центрально-Східній Європі в 1917–1923 рр.;

  • визначити хронологічні межі та етапи Української революції;

  • представити використанням карти) геополітичні зміни в Європі після Першої світової війни, перебіг збройної боротьби за збереження української державності;

  • проаналізувати універсали УЦР, інші документи періоду революції і встановити зміни у стратегії й тактиці українського державотворення;

  • простежити зміни державного устрою України в період революції та визначити причини цих змін;

  • порівняти програмі засади, внутрішню і зовнішню політику урядів УНР (з часу Центральної Ради і Директорії), Української Держави і ЗУНР, сформулювати обґрунтовані судження про здобутки і прорахунки цих урядів;

  • охарактеризувати ставлення національних меншин в Україні до української державності;

  • проаналізувати стратегію боротьби більшовиків за владу і за відновлення Росії в імперських кордонах;

  • порівняти національну політику більшовиків та українських держав;

  • встановити причини, результати і наслідки російсько-українських воєн, польсько-української війни та української отаманщини;

  • визначити причини втрати Україною національно-державного суверенітету;

  • встановити наслідки Української революції і боротьби українців за збереження національної держави;

  • висловити аргументовані судження про політичну діяльність Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, Миколи Міхновського, Павла Скоропадського, Симона Петлюри, Євгена Петрушевича, Нестора Махна, Юзефа Пілсудського, Володимира Ульянова (Леніна), інших (на вибір учителя/учительки).

2.1. Російська революція 1917 року. Падіння монархії в Росії. Тимчасовий уряд: склад і політика. Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів. Володимир Ульянов (Ленін). Жовтневий переворот. Війна між «червоними» й «білими». Розпад Російської імперії. Відновлення державної незалежності Польщі та Фінляндії.
2.2. Українська революція: від автономії до незалежності. Причини та рушійні сили Української революції 1917–1921 рр. Українська Центральна Рада і Генеральний Секретаріат. Михайло Грушевський і Володимир Винниченко. Універсали Центральної Ради: від автономії до самостійності. Боротьба політичних організацій за вплив на армію та населення. Формування українського війська: здобутки і прорахунки. Перша російсько-українська війна. Кримськотатарський національний рух. Конституція Української Народної Республіки (УНР).
2.3. Українська революція: національний і соціальний аспекти. Українська Держава. Павло Скоропадський. Антигетьманська опозиція. Утворення Директорії. Відновлення УНР. Симон Петлюра. Друга російсько-українська війна та окупація УНР більшовиками й білогвардійцями. Політика «воєнного комунізму». Отаманщина. Нестор Махно. Холодноярська республіка. Зимові походи Армії УНР.
2.4. Революції в Центральній Європі. Крах монархічних режимів у Центральних державах. Розпад Габсбурзької монархії. Національні революції в Чехо-Словаччині й Угорщині. Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців.
2.5. Проголошення Західно-Української Народної Республіки. Утворення Української Національної Ради. «Листопадовий зрив» і проголошення Західно-Української Народної Республіки. Євген Петрушевич. Польсько-українська війна. Акт Злуки УНР і ЗУНР. «Трикутник смерті» й Варшавська угода 1920 р.: здобутки і втрати українців. Юзеф Пілсудський. «Диво на Віслі».
2.6. Українська державність та питання національних меншин. Міжнаціональні відносини на теренах України. Закон УНР «Про національно-персональну автономію». Національна політика гетьманського уряду і Директорії. Питання національних меншин у ЗУНР.

Орієнтовні теми для практичних занять:

  • Стратегія і тактика боротьби Української Центральної Ради за створення національної демократичної держави (на основі аналізу універсалів і конституційних актів);

  • Українська державність і питання національних меншин (на основі аналізу універсалів УЦР і конституційних актів українських держав).

Орієнтовні теми для написання есе:

  • Жовтневі (1917 року) події в Росії: державний переворот чи соціалістична революція?

Міжпредметні зв’язки: 10 клас. Українська література. Розділ: Українська проза 1920–1930-х рр. Тема: Микола Хвильовий «Я – романтика». (Учень/учениця розкриває символічність образу матері, проблему вибору між гуманізмом і фанатизмом. Усвідомлює переваги гуманізму над будь-якими ідеологіями, складності морально-етичного вибору, вміння передбачити його наслідки).

Узагальнення

Тематичний контроль
  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка