Програма для студентів напряму підготовки 13010201" високі технології" Погоджено: Затверджено



Скачати 477.71 Kb.
Сторінка1/4
Дата конвертації12.04.2016
Розмір477.71 Kb.
  1   2   3   4

Київський національний університет імені Тараса Шевченка



Факультет психології


Кафедра педагогіки

Укладач: кандидат педагогічних наук, доцент Головко Н. І.


ПЕДАГОГІКА І ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ
(ПЕДАГОГІКА ВИЩОЇ ШКОЛИ)

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для студентів напряму підготовки 8.13010201“ високі технології”




Погоджено: Затверджено:

Голова Науково-методичної комісії на засіданні Вченої ради факультету психології

факультету психології

_________________________ Протокол № ___


від “______” ______________ 2012 р.
Голова Вченої ради факультету психології

_____________

Зав. кафедри педагогіки

______________ професор Плахотнік О. В.



КИЇВ – 2012

Робоча навчальна програма з дисципліни “ ПЕДАГОГІКА І ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ”.

Укладач : кандидат педагогічних наук, доцент Головко Н. І.

Лектор: кандидат педагогічних наук, доцент Головко Н. І.

Викладач:

Вступ

Дисципліна “Педагогіка та психологія вищої школи” (є базовою нормативною дисципліною для спеціальності “Високі інформаційні технології”, що викладається на І-курсі магістерської підготовки у 1 семестрі в обсязі двох кредитів (72 години), з них: 17 годин лекцій, , форма підсумкового контролю – залік.

У процесі вивчення курсу “Педагогіка та психологія вищої школи

студенти повинні знати:

· сутність, своєрідність навчально-виховного процесу у вищій школі;

· тенденції, особливості розвитку системи вищої освіти в Україні та зарубіжних країнах;

· суперечності, психічні функції, особливості розвитку молодої людини студентського віку;

· структуру, психолого-педагогічні аспекти організації навчально-пізнавальної діяльності студентів;

· критерії відбору, принципи структурування змісту навчального курсу у вищій школі;

· сучасні інтерактивні методи навчання студентів;

· форми організації навчання студентів;

· норми, критерії оцінювання знань, умінь студентів, повідомлення їм та отримання від них зворотнього зв’язку;

· сутність, особливості, методи, прийоми виховання студентів;

· педагогічні уміння діяльності викладача вищої школи;

· особливості вербальної і невербальної поведінки викладача;

· сутність, напрями, організації спілкування зі студентами;

· етапи, способи розв’язання конфліктів зі студентами;

· шляхи, умови формування студентської спільноти;

· методи науково-педагогічних досліджень.

Вивчення курсу передбачає формування таких умінь (з урахуванням фаху):
· постановки навчальної мети, відбору, структурування змісту лекцій, практично-семінарських занять;

· розвитку інтересу, особистісного ставлення студентів до змісту навчального курсу;

· складання навчальної програми з курсу;

· застосування методів, прийомів організації навчально-пізнавальної діяльності студентів (бесіди, діалогу, дискусії, мозкової атаки, сюжетно-рольової гри, роботи в групах тощо);

· планування структури, змісту, процесу організації лекції, практично-семінарського заняття;

· застосування методів, прийомів організації виховного впливу на студентів;

· організації спілкування зі студентами у навчальний і позанавчальний час;

· організації, саморегуляції, невербальної поведінки у процесі спілкування зі студентами;

· розв’язання педагогічних конфліктів у різноманітних ситуаціях;

· застосування методів науково-педагогічного дослідження у роботі зі студентами;

· аналізу різноманітних педагогічних ситуацій.

Місце у структурно-логічній схемі спеціальності . Навчальна дисципліна «Педагогіка і психологія вищої школи» є нормативною дисципліною для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр», її засвоєння є підґрунтям для вивчення гуманітарного циклу.

Вивчення навчальної дисципліни “ Педагогіка і психологія вищої школи ” здійснюється за принципами кредитно-модульної системи, що сприяє систематичній роботі студентів над матеріалами курсу. Якість здійснюється за рейтинговими показниками. Належне оволодіння навчальним матеріалом курсу потребує опрацювання як основної (список додається), так і додаткової літератури (список додається), архівних матеріалів, періодичних видань.




Курс поділяється на 2 модулі:

Інформаційні джерела. При вивченні дисципліни студенти можуть користуватися:

  • підручниками, навчальними та навчально-методичними посібниками;

  • монографіями, збірниками матеріалів наукових конференцій;

  • педагогічними та енциклопедичними виданнями;

  • нормативно-правовими документами щодо розвитку національної системи освіти та систем освіти світу;

  • першоджерелами (письмена, літописи, педагогічні праці просвітителів-педагогів тощо).

Методичне забезпечення курсу:

  • робоча навчальна програма;

  • конспекти лекцій;

  • навчальний посібник з історії педагогіки;

  • монографіями, збірниками матеріалів наукових конференцій;

  • педагогічними та енциклопедичними виданнями;

  • інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни;

  • нормативні документи;

  • ілюстративні матеріали;

  • завдання для контролю та самоконтролю;

  • комплект білетів і тестових завдань для підсумкового контролю.

Контроль знань студентів здійснюється за модульно-рейтинговою системою і включає:

  • поточне опитування;

  • виконання письмових модульних контрольних робіт;

  • виконання індивідуальних і колективних завдань;

  • екзамен.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою.
Форми контролю

Форма контролю




Максимальна кількість балів

Змістовий

модуль 1


(30 балів)

Змістовий модуль 2

(30 балів)


Комплексний підсумковий модуль (екзамен – 40 балів)

за одиницю

всього

за одиницю

всього




Робота на семінарах:




10



10


10


- доповідь

5

5

- виступ

3

3

- доповнення

1

1

Репродуктивні завдання з самостійної роботи

2

2

2

2


Творчі завдання з самостійної роботи

4

8

4

8

Модульна контрольна робота

10

10

10

10

Залік













40

Разом




30




30

40

Модульний контроль: дві модульні контрольні роботи.

За результатами роботи протягом семестру студент магістратури отримує оцінку за 100-бальною системою, що розраховується як накопичення оцінок за кожен з двох модулів у семестрі та оцінки за екзамен за наступною формулою:

ПО=ЗМ1+ЗМ2+КПМ, де:

ПО – підсумкова оцінка (максимально – 100 балів);

ПО=ЗМ1+ЗМ2+КПМ, де:

ПО – підсумкова оцінка (максимально – 100 балів);

ЗМ1 – змістовий модуль 1 “Загальні основи педагогіки вищої школи (максимально – 30 балів);

ЗМ2 – змістовий модуль 2 “Основи дидактики вищої школи” (максимально – 30 балів).

КМП – комплексний підсумковий модуль – залік (максимально – 40 балів).






Змістовий модуль 1

“Педагогіка вищої школи”

(ЗМ1)


Змістовий модуль 2

“Психологія вищої школи”

(ЗМ2)


Комплексний підсумковий модуль (залік)

Разом (підсумкова оцінка)

Оцінка (бали)

30

30

40

100


Кількість балів відповідає оцінці:

Підсумковий рейтинговий бал

Підсумкова оцінка з дисципліни за національною шкалою

90 і вище

відмінно

82-89

добре

75-81

66-74

задовільно

60-65

59 і нижче

незадовільно


Основні джерела, які використовувалися для підготовки програми монографічна література, праці класиків педагогіки, підручники з педагогіки, енциклопедичні видання, журнальні статті.

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка