Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх



Сторінка1/4
Дата конвертації10.09.2017
Розмір0.87 Mb.
  1   2   3   4

Міністерство освіти і науки України



ТЕХНОЛОГІЇ

10 – 11 класи

Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх

навчальних закладів
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ НАПРЯМ
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОФІЛЬ

Спеціалізація


«ТЕХНІЧНЕ ПРОЕКТУВАННЯ»

Пояснювальна записка

Метою профільного навчання за спеціалізацією «Технічне проектування» є оволодіння учнями 10-11 класів знаннями та вміннями з основ технічного проектування в процесі навчального проектування і конструювання.

Реалізація змісту програми забезпечується комплексним розглядом таких аспектів «Технічного проектування»:



  • формування творчої особистості старшокласника засобами технічної творчості (інженерно-психологічний аспект);

  • ознайомлення з особливостями, змістом діяльності фахівців у галузі технічного проектування (відповідними професіями) та оволодіння процесом навчальної проектної діяльності з метою підготовки старшокласників до свідомого вибору професії (профорієнтаційний аспект);

  • реалізація особистого творчого потенціалу старшокласниками в процесі виконання індивідуального та колективного творчого проекту і оволодіння компетенціями навчального проектування (аспект психології успіху);

  • формування вмінь оформляти і презентувати творчі розробки та оцінювати власні навчальні досягнення (презентаційний аспект).

Навчальні завдання з оволодіння проектувальними операціями та процесами під час профільної підготовки за спеціалізацією «Технічне проектування»:

  1. виявлення схильностей і уподобань учнів у сфері виробничого проектування та оцінка отриманих результатів за допомогою тестів і практичної проектної навчальної діяльності в процесі профільного навчання;

  2. вибір індивідуальних шляхів творчої самореалізації учня;

  3. ознайомлення з основами психології технічної творчості;

  4. розвиток технічної творчості учнів в навчальних умовах;

  5. ознайомлення із специфікою виробничого проектування та конструювання;

  6. формування практичних вмінь і набуття навичок ефективно виконувати окремо взяті навчальні проектні операції у процесі індивідуального, колективного виконання творчих вправ та завдань з технічного проектування;

  7. закріплення навичок комплексного навчального проектування і конструювання під час виконання індивідуального та колективного творчого проекту;

  8. підготовка старшокласників до свідомого обрання подальшого напряму навчання у вузах інженерно-технічного спрямування;

  9. оформлення творчих робіт і навчальних проектів;

  10. презентування творчих розробок під час захисту творчих робіт і навчальних проектів та стендово;

  11. оцінювання власних навчальних досягнень та однокласників, однолітків.

Характеристика структури навчальної програми

Програма за спеціалізацією «Технічне проектування» розроблена згідно з дидактичними принципами трудового навчання та методичними вимогами до профільної підготовки старшокласників.

Відповідно до типового навчального плану в структурі 11-річної школи для вивчення технологій у 10-11 класах відводиться 6 академічних годин на тиждень, відповідно 210 годин на рік у кожному з класів.

Програма розрахована на два роки навчання. Вона складається з двох частин.



  1. Інваріантна (стабільна) частина.

Вступ.

Розділ 1. Психологія технічної творчості.

Розділ 2. Словесна стадія технічного проектування.

Розділ 3. Техніко-графічна стадія проектування.

Розділ 4. Технічне конструювання і виробничі технології.

Розділ 5. Навчальні проекти.



  1. Варіативна частина.

Розділ 6. Резерв навчального часу.

Підсумкові заняття.

На заняттях інваріантної (стабільної) частини у кожному класі вивчається теоретичний матеріал (здобуття знань), який закріплюється під час виконання навчальних творчих завдань та під час практичних робіт (формування умінь). Під час розробки індивідуальних та колективних творчих проектів учні набувають навички з навчального технічного проектування. В процесі захисту проектів на підсумкових заняттях визначається компетентність учнів з навчального технічного проектування, яка оцінюється рівнем володіння теоретичними знаннями, практичними уміннями та навичками з навчального технічного проектування.

На варіативну частину програми відведено 30 навчальних годин. У тематичному плані її зазначено як резерв часу.

У процесі навчання старшокласників за спеціалізацією «Технічне проектування» рекомендуємо дотримуватися загально прийнятого проектного та технічного понятійно-термінологічного апарату, базових понять і термінів, на яких ґрунтується диференційований до навчального проектування процес інженерного виробничого проектування виробів.

Структура програми побудована так, що навчальний матеріал кожного розділу вивчається в обох класах з диференціацією питань за складністю та дотриманням черговості їх розгляду відповідно до етапів, логіки навчального проектування і конструювання.

Зокрема, відповідно до визначеної мети у програмі застосований двохступеневий підхід (відповідно у 10 і 11 класах) до оволодіння старшокласниками процесом навчального технічного проектування (Розділи 2, 3, 5). У 10 класі спочатку у спрощеній і дохідливій формі формується уявлення учнів про виробничий процес проектування технічних об’єктів. Зазначене розкрито у темах: «Технічне завдання на проектування нового технічного об’єкта» (2.1); «Ескізне проектування» (3.3); «Пошукова об’ємно просторова конструкція» (3.4). Завершується навчальний цикл у 10 класі розробкою старшокласниками навчального творчого проекту початкового рівня. Зазначений підхід ґрунтується на послідовності процесу виробничого проектування технічних об’єктів, умовно поділяючись на такі етапи: уточнення технічного завдання, ескізне проектування, технічне та робоче проектування. Профільне навчання учнів проектуванню і конструюванню ми пропонуємо за авторським інноваційним підходом. Він розроблений в процесі фундаментального і практичного дослідження. Вивчення і аналіз наукової і навчальної вузівської літератури з технічного проектування, експериментальні дослідження з дидактики профільного навчання технічного проектування дозволили диференціювати навчальний матеріал вищої школи до рівня старшокласників. Рекомендуємо для шкіл, які мають недостатню матеріально-технічну базу, для конструювання у 10 класі пошукової об’ємно-просторової конструкції використовувати будь-який матеріал, що легко обробляється (деревина, картон, пластилін тощо) і є доступним для всіх шкіл.

Відповідно до розробленої нами авторської методики навчання технічному проектуванню у 11 класі оволодіння старшокласниками процесами проектування здійснюється на якісно і принципово новому, значно вищому навчальному рівні, що здійснюється під час вивчення тем: «Розуміння технічного завдання», «Конструкторський задум», «Стратегії конструкторської діяльності», «Ескізна перевірка конструкторського задуму. Ескізний проект», «Технічне та робоче проектування», «Експериментально-дослідний зразок». Вивчення матеріалу у 11 класі закінчується розробкою старшокласниками творчого проекту.

Зазначене вище відповідає першій змістовій вертикальній лінії програми.

В структурі навчальної програми матеріал всіх розділів для кожного класу розташовано в такій логічній послідовності, яка дає можливість виконувати навчальні проекти у певному класі на достатньому інформаційному рівні з обов’язковим урахуванням матеріалу, вивченого у попередньому класі. При цьому обсяг матеріалу, який необхідно використовувати у процесі навчального проектування і його рівень складності, як видно із зазначеного вище, зростають із класу в клас.



Друга вертикальна змістова лінія концентрує і логічно висвітлює специфічну (пов’язану з типом професії) навчальну інформацію у 1, 2 та 3 розділах. Зокрема, у кожному розділі, відповідно до його назви і завдань («Психологія технічної творчості», «Словесна стадія технічного проектування», «Техніко-графічна стадія проектування», «Технічне конструювання і технології») розглядаються специфіка та зміст:

а) раціоналізаторської та винахідницької діяльності фахівців технічного спрямування (техніків різного типу, токарів та слюсарів відповідальних експериментально-пошукових цехів тощо; винахідників) у 10-му класі;

б) експериментально-дослідної та пошуково-конструкторської діяльності фахівців інженерно-технічного спрямування у процесі проектування нових технічних об’єктів (проектувальників, інженерів-конструкторів, інженерів-технологів тощо) у 11-му класі.

Наголошується також на професійних знаннях та вміннях зазначених вище фахівців, а також питаннях психології їхньої професійної діяльності.

Відповідно до реалізованих в програмі концептуальних засад та теоретико-методологічних положень, на протязі навчання у 10-11 класах старшокласники ґрунтовно знайомляться не тільки з виробничим проектуванням та конструюванням, а й особливостями та змістом діяльності фахівців різних типів професій, які приймають участь у процесі проектування виробів. Має місце своєрідне ознайомлення старшокласників з низкою споріднених технічних професій. Це, в свою чергу, забезпечить свідомий вибір учнями (в кінці навчання у 11 класі) напряму своєї майбутньої професійної діяльності на основі адекватної оцінки своїх здібностей, уподобань, нахилів, сформованих знань і вмінь тощо.

У кожному класі процес оволодіння відповідними знаннями закінчується навчальним проектом. Об’єкти проектування також мають бути диференційовані за складністю їх структури та технологією виготовлення. Обов’язковим в процесі проектування виробів є комплексне застосування теоретичних знань і практичних вмінь та навичок, які були попередньо засвоєні у кожному класі.

Після засвоєння старшокласниками теоретичних питань, які мають важливе значення для процесу проектування, програмою передбачені практичні роботи (вони включають практичні вправи, завдання, етап або його складову), у процесі виконання яких закріплюються вміння старшокласників застосовувати на практиці різного типу прийоми, специфічні поняття, правила, принципи і т. ін., що засвоєні під час розгляду теоретичного матеріалу. Ці вміння є окремими елементами, складовими загальних проектувальних вмінь та навичок практичного виконання операцій навчального проектування.

Оскільки проектування є навчальним, воно не у всіх випадках повинно жорстко відповідати етапам виробничого проектування і має носити характер доцільності їх дотримання у конкретних навчальних умовах. При цьому враховується рівень підготовки старшокласників, наявність кваліфікованих інженерно-педагогічних фахівців для реалізації програми, матеріальна база школи тощо.

Літня навчальна практика учнів 10 класу передбачає: екскурсії на виробництва, підприємства, фабрики та фірми, що мають в своєму складі конструкторські бюро; відвідування виставкових центрів, пошуково-проектну роботу; виконання творчих проектів.

Особливості профільного навчання за спеціалізацією

«Технічне проектування»

У програмі спеціалізації «Технічне проектування» забезпечено дидактичний принцип наступності і перспективності із програмами з трудового навчання у 5-9 класах та вищих навчальних закладів інженерно-технічного спрямування.

У змісті програми розкрито особливості професійного та навчального проектування, виробничі умови проектувальників на промислових підприємствах та навчальні умови учнів профільної школи.

Особливість навчання за програмою «Технічне проектування» полягає в тому, що технічна творчість старшокласників розглядається у формі основних видів технічної творчості фахівців, диференційованих до учнівського рівня, а не у вигляді традиційної гуртової (позакласної) роботи.

Відомо, що основними видами технічної творчості фахівців є раціоналізація, проектування, конструювання і винахідництво. Структура змісту профільного навчання за спеціалізацією «Технічне проектування» побудована так, що в ній у доступній для засвоєння старшокласниками формі розглядаються всі ці різновиди творчості в галузі техніки. У процесі навчання старшокласники оволодівають зазначеними типами творчості за допомогою розробленої авторами програми системи педагогічних умов для реалізації змісту технологічного профілю навчання, що забезпечує: компетентність у технічній творчості в цілому та в галузі технічного проектування зокрема; свідомий вибір своєї майбутньої професії.

В процесі виконання навчальних завдань і учнівських творчих проектів учні старшої школи отримують знання з проектування, конструювання, технології виготовлення виробів, що сприяє розвитку їхніх творчих здібностей. Структура розробки проекту технічного об’єкта як на виробництві, так і в шкільних умовах передбачає злагоджену діяльність низки фахівців: дизайнерів, конструкторів, технологів, винахідників, раціоналізаторів. Проте успішне і ефективне виконання проектних дій зазначеними фахівцями можливе лише за умови достатньо високого розвитку якостей особистості інженерно-технічного персоналу – творчого технічного мислення, кмітливості, винахідливості, інтуїції, асоціативного мислення, вміння знаходити вірне рішення в складних чи суперечливих технічних ситуаціях. Розвиток зазначених творчих якостей старшокласників є важливим і першочерговим завданням програми «Технічне проектування».

Особливе місце в цьому контексті належить навчальному матеріалу першого розділу програми: «Психологія технічної творчості».

Формування творчої особистості старшокласників є першочерговим завданням профільного навчання за спеціалізацією «Технічне проектування». Така цілеспрямована особистість старшокласника буде запорукою успішних результатів роботи в будь-якій галузі сучасного виробництва. Результатом вірної організації навчального процесу, відповідно до програми «Технічне проектування», сучасного педагогічного керівництва профільним навчанням будуть здобуті учнями знання, уміння, навички з навчального проектування, компетентна творча розробка послідовності вирішення будь-якого нестандартного навчального проектного завдання. Творчий компетентний сьогоднішній учень зможе в майбутньому самостійно добирати засоби та способи виконання поставленого виробничого проектного завдання, продумавши, розробивши і спланувавши технологію його виконання, вносити раціональні та раціоналізаторські пропозиції. Проектна продуктивність фахівця, який володіє психологією і методами технічної творчості, специфічними знаннями з проблем розробки нового технічного об’єкту зростає у декілька разів.

Навчальний матеріал розділу «Технічне конструювання і виробничі технології», якого призначений для формування у старшокласників знань і вмінь з технічного моделювання і конструювання (оволодіння відповідними методами, принципами, прийомами тощо) та технології. Лише за умови наявності у старшокласників цих знань і вмінь вони зможуть ефективно проектувати і конструювати.

У процесі вивчення курсу необхідно широко використовувати міжпредметні зв’язки з навчальними предметами: креслення, геометрія, математика, фізика, хімія, охорона здоров’я та ін.

Учні, які оволоділи навчальним проектуванням під час профільного навчання із спеціалізації «Технічне проектування», матимуть ґрунтовну підготовку до навчання у вищих навчальних закладах інженерно-технічного спрямування.

Рекомендації щодо організації та проведення занять

Важливою умовою виконання програми «Технічне проектування» є забезпечена в достатній мірі матеріально-технічна база навчальних майстерень.

Вчитель має постійно пам’ятати, що ефективність окремих занять і виконання програми в цілому забезпечується високим рівнем підготовки кожного уроку, систематичним аналізом технічної та методичної літератури. Він повинен своєчасно проводити поточний, тематичний та підсумковий контроль навчальних досягнень учнів.

Під час навчально-виховного процесу належну увагу слід приділяти трудовому, розумовому, економічному, естетичному та правовому вихованню учнів безпосередньо в процесі навчального проектування.

Під час навчальних занять та літньої практики необхідно дотримуватися вимог охорони праці учнів, організації робочого місця, здійснювати контроль за вивченням та виконанням ними правил безпеки праці, протипожежної безпеки, виробничої санітарії та гігієни праці.

Учень може обрати тему творчої роботи (проекту) самостійно, відповідно до рівня навчальних досягнень у навчальному проектуванні, віку, особистих уподобань та інтересів, а також за порадою вчителя. Пропонується виконувати індивідуальні, парні та групові проекти.

Специфіка навчального проектування детально розкрита в навчальній програмі, як загалом, так і для кожної окремої стадії.

Варіативну частину програми (резерв часу) необхідно реалізувати відповідно до запитів учнів: за напрямком спеціалізації «Технічне проектування» того промислового виробництва, яке найбільш розвинуте у регіоні або в якому існує реальна потреба; з врахуванням інтересів учнів класу; можливостей матеріально-технічної бази навчального закладу; рівня компетентності учнів у навчальному проектуванні; досвіду та інженерно-технічної підготовки вчителя.

Відведений на варіативну частину програми час можна також використати:


  • окремими частинами для збільшення кількості годин на вивчення певних розділів інваріантної складової програми;

  • як окремий додатковий розділ програми;

  • для виконання творчого проекту.

Зміст і спосіб реалізації варіативної частини програми вчитель враховує при складанні календарно-тематичного плану до початку навчального року.

Під час вивчення інваріантної та варіативної частин програми необхідно використовувати особистісно-орієнтовані технології профільного навчання.

При організації літньої навчальної практики потрібно завчасно визначити місце її проведення, основні навчальні проектні завдання. Планування необхідно провести з врахуванням віку учня, тривалості щоденної практичної роботи.

Літню навчальну практику можна проводити у навчально-виробничих майстернях освітнього закладу.

Екскурсії під час літньої навчальної практики проводяться для ознайомлення з організацією та структурою проектних підрозділів промислового виробництва, сучасною технікою для професійного проектування і проектними технологіями, методами праці кращих проектувальників у сфері техніки, основними професіями з проектування, умовами праці фахівців та відпочинку тощо.

ОРІЄНТОВНИЙ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН. 10 КЛАС


Пор №

розд.,§, пункту



Розділи. Теми. Практичні роботи

К-сть год для розд. .,§, пункту




ВСТУП

6

1

Технічна творчість учнів: в історичній ретроспективі, в сьогоденні і майбутньому.

Практична робота.

Презентація елементів технічної творчості в історичній ретроспективі



2

2

Професійна і учнівська проектно-конструкторська творча діяльність

2

3

Профінформація.

1




Підсумкове заняття

1

1

ПСИХОЛОГІЯ ТЕХНІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ

30

1.1

Психологічні якості творчої особистості, необхідні для процесу проектування технічних об’єктів

10

1.1.1

Понятійно-термінологічний апарат психології технічної творчості у процесі проектування і конструювання

Практична робота.

  1. Виконання навчально-тренувальних вправ, які підтверджують існування інертності мислення

  2. Аналіз й вирішення конкретних життєвих ситуацій і проблем, прикладів проектування технічних об’єктів, в яких важливу роль відіграє інтуїція людини.

  3. Розв’язування задач на розвиток кмітливості і спостережливості, розгляд прикладів проектування технічних об’єктів з використанням асоціацій

4

1.1.2

Уява і фантазування у творчому процесі

Практична робота.

Розробка технічних пристроїв з використанням уяви і фантазування



4

1.1.3

Психологія раціоналізаторської і винахідницької діяльності

Практична робота.

Аналіз професіограми раціоналізатора



2

1.2

Активізація процесу творчої діяльності

10

1.2.1

Ділова гра у проектно-конструкторській діяльності.

Практична робота.

Ділова гра в мікропроектних групах (сформованих за спорідненістю об’єктів проектування)



3

1.2.2

Аналогія під час вирішення творчих задач

Практична робота.

Розробка технічного об’єкта за аналогією з відомим об’єктом у техніці чи створеним природою.



3

1.2.3

Комбінування у процесі конструювання

Практична робота.

Розробка технічного об’єкту з використанням процесу комбінування відомих вузлів та деталей.



4

1.3

Розвиток технічного мислення майбутнього проектувальника

8

1.3.1

Технічне мислення у процесі творчої діяльності в галузі техніки

Практична робота

Розв’язування задач на розвиток технічного мислення.



2

1.3.2

Технічна задача, проблемна ситуація, технічна проблема, технічне протиріччя

Практична робота.

Постановка проблем та моделювання проблемних ситуацій, знаходження та вирішення протиріччя у повсякденному житті



2

1.3.3

Новий технічний об’єкт (винахід) - результат вирішення технічного протиріччя

Практична робота

Порівняльний аналіз нових технічних об’єктів (винаходів)



1

1.3.4

Технічні протиріччя

Практична робота.

1. Аналіз мудрих крилатих виразів усної творчості та встановлення «прихованої» життєвої їх сутності.



  1. Розв’язування задач на розвиток кмітливості та винахідницького плану, в яких необхідно відшукати та сформулювати технічне протиріччя.

  2. Знаходження аналогії прояву та сутності між протиріччями у повсякденному житті та технічними протиріччями

4. Знаходження й формулювання технічного протиріччя у практичних життєвих ситуаціях та техніці.

2

1.3.5

Задачі для розвитку творчого мислення

1

1.4

Діагностика технічної обдарованості

Практична робота (за вибором)

  1. Ознайомлення з професіограмами професій інженерного проектування загальнотехнічного спрямування.

  2. Діагностика особистих уподобань до видів трудової діяльності інженерного проектування загальнотехнічного спрямування.

3. Аналіз опитувальників для визначення особистих уподобань до видів трудової діяльності інженерного проектування загальнотехнічного спрямування

1




Підсумкове заняття з розділу

1

2

СЛОВЕСНА СТАДІЯ ТЕХНІЧНОГО ПРОЕКТУВАННЯ

30

2.1

Технічне завдання на проектування нового технічного об’єкту

Практична робота.

Розробка технічного завдання



6

2.2

Джерела інформації з технічного проектування

Практична робота.

Оволодіння прийомами тематичного пошуку і узагальнення технічної інформації



6

2.3

Раціоналізаторська діяльність фахівців загально-технічного спрямування. Раціоналізаторська пропозиція

Практична робота.

Оформлення заявки на раціоналізаторську пропозицію.



6

2.4

Оформлення раціоналізаторської пропозиції

Практична робота.

Практичне оформлення документації на раціоналізаторську пропозицію.



6

2.5

Винахід – результат творчої діяльності винахідника

Практична робота.

Аналіз виробничої документації на винахід.



4

2.6

Словесне проектування раціоналізатора: розмовний та публіцистичний стилі мовлення

Практична робота.

Вираження проектної пропозиції в особистісно привабливій формі



1




Підсумкове заняття з розділу

1

3

ТЕХНІКО-ГРАФІЧНА СТАДІЯ ПРОЕКТУВАННЯ

30

3.1

Основи проектної графіки раціоналізаторів і винахідників

12

3.1.1

Техніко-графічні зображення в раціоналізаторській і винахідницькій діяльності

Практична робота.

Візуалізація проектного задуму найбільш продуктивним типом техніко-графічного зображення



6

3.1.2

Сучасні комп’ютерні програми з техніко-графічного проектування для забезпечення раціоналізаторській і винахідницької діяльності.

Практична робота.

Ознайомлення із зразками сучасних комп’ютерних програм з техніко-графічного проектування для забезпечення раціоналізаторській діяльності.



6

3.2

Особистісно зорієнтовані способи візуалізації проектно-технічного задуму

Практична робота.

Визначення принципових відмінностей у способах проектування «правшами» і «лівшами»



6

3.3

Ескізне проектування

Практична робота.

Виконання ескізного проектування



6

3.4

Пошукова об’ємно-просторова конструкція

Практична робота.

Підготовка графічного зображення пошукової об’ємно-просторової конструкції



5




Підсумкове заняття з розділу

1

4

ТЕХНІЧНЕ КОНСТРУЮВАННЯ

30

4.1

Технічне моделювання - початковий етап навчання учнів конструюванню

Практична робота.

Розробка моделі проектованого технічного об’єкту (пристрою).



6

4.2

Класифікація моделей.

Практична робота.

Створення експериментальної особистісно-зорієнтованої моделі майбутнього технічного об’єкта.



6

4.3

Технічні моделі

Практична робота.

Розробка особистісно-привабливого типу технічної моделі



6

4.4

Учнівська конструкція виробу

Практична робота.

Аналіз шляхів втілення основних технічних вимог до розроблюваної конструкції



6

4.5

Методи навчання конструюванню

Практична робота.

Оволодіння методами навчального конструювання.



5




Підсумкове заняття з розділу

1

5

НАВЧАЛЬНІ ПРОЕКТИ

48

5.1

Словесна стадія проектування

6

5.1.1

Аналіз і усвідомлення проблемної ситуації, виявлення необхідності проектної розробки

Практична робота.


1

5.1.2

Складання технічного завдання

Практична робота.


1

5.1.3

Пошук ідей та їх аналіз. Вибір ідей, їх опрацювання. Розробка технічної характеристики виробу

Практична робота.

Розробка технічної характеристики виробу



2

5.1.4

Вибір шляхів та засобів розв’язування техніко-конструкторського завдання

Практична робота.


2

5.2

Техніко-графічна стадія проектування

6

5.2.1

Ескізне проектування.

Практична робота.

Проектування. Підготовка проектної документації: складальних креслень, специфікації, робочих ескізів, креслень.



1

5.2.2

Створення геометрично-подібної і фізично-подібної моделі об’єкту

1

5.2.3

Проведення необхідних досліджень і елементарних розрахунків

1

5.2.4

Трансформація уявних образів конструкції на мову графіки

1

5.2.5

Розробка креслення загального вигляду виробу (складального креслення)

2

5.3

Конструювання пошукової об’ємно-просторової конструкції виробу

6

5.3.1

Розробка креслень окремих вузлів та деталей виробу

1

5.3.2

Узгодження роботи суміжних вузлів та деталей

1

5.3.3

Оформлення технічного та робочого проектів

1

5.3.4

Підбір конструкційних матеріалів. Складання специфікації

1

5.3.5

Розробка технології виготовлення виробу

Практична робота.

Розробка послідовності виготовлення деталей, виробу. Розробка технологічних карток



2

5.4

Захист конструкторського навчального проекту

6

5.5

Підготовка до виготовлення виробу

6

5.6

Виготовлення виробу

6

5.7

Оздоблення виробу

6

5.8

Випробування і особиста оцінка виробу

Практична робота.

Випробування і особиста оцінка виробу



3

5.9

Презентація проектів

2

+

Підсумкове заняття з розділу

1

6

РЕЗЕРВ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ

30

+

Підсумкове заняття з розділу




+

ПІДСУМКОВІ ЗАНЯТТЯ ЗА РІК

(Організація виставки творчих проектів)



6




Усього

210

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка