Програма дисципліни "психологія та педагогіка" для підготовки бакалаврів економічних спеціальностей



Скачати 489.74 Kb.
Сторінка2/4
Дата конвертації15.04.2016
Розмір489.74 Kb.
1   2   3   4

Модуль І “ПСИХОЛОГІЯ”



Тема 1. Психологія як наука. Природа психіки, предмет,

методи та структура психології
Предмет психології. Завдання психології. Зв’язок психології з педагогікою та іншими науками. Значення психології. Методи наукової психології. Психологія в системі наук. Галузі психології.

Виникнення і розвиток психіки. Виникнення і розвиток здатності відображати середовище. Виникнення людської свідомості та її еволюційний розвиток. Зв'язок історичного і індивідуального розвитку людської свідомості. Роль спадковості і суспільного середовища в психічному розвитку особистості.

Матеріалістичний та ідеалістичний підходи до психічного та фізичного. Психічна функція мозку. Рефлекторна природа психічного. Нижча і вища нервова діяльність. Умовні і безумовні рефлекси. Фізіологічне і психічне у відображальній діяльності мозку. Об'єктивне і суб'єктивне в психічній діяльності. Природне і суспільне в психічній діяльності людини.



Тема 2. Особистість: загальна психологічна характеристика,

структура, розвиток
Склад і структура особистості. Індивід та особистість. Поняття про індивідуальність. Психологічна структура особистості. Біологічне і соціальне у структурі особистості. Основні компоненти особистості. Активність особистості та самоуправління. Формування особистості. Виховання в умовах інформаційно-освітнього середовища.

Типи нервової системи і темпераменту. Історичні аспекти вчення про темперамент. Дослідження І.П. Павлова про чотири основні типи нервової системи. Типологічні теорії особистості.

Акцентуація особистості. Характеристика типів акцентуації.

Тема 3. Когнітивна сфера особистості: відчуття,

сприймання, пам’ять, мислення, увага та уява
Відчуття як найпростіший психічний процес. Роль відчуттів у життєдіяльності людини. Класифікація відчуттів. Загальні властивості відчуттів.

Сприймання. Основні властивості сприймання. Сприймання як дія. Роль моторних компонентів в сприйманні.

Пам’ять. Види пам’яті. Процеси пам’яті. Класифікація видів пам’яті. Індивідуальні характеристики пам’яті людини. Виховання пам’яті. Розвиток пам’яті.

Мислення. Види мислення. Мисленеві дії. Мисленеві операції.

Уява. Основні види та прийоми уяви. Роль фантазії в ігровій діяльності дитини та трудовій діяльності дорослого. Основні прийоми розвитку творчої уяви. Уява й фантазія.

Увага. Поняття про увагу. Види уваги. Особливості мимовільної, довільної та післядовільної уваги людини. Властивості уваги. Уважність як властивість особистості.

Тема 4. Афективна сфера особистості: потяги,

емоції, почуття, воля
Потяги та емоції. Емоції. Природа емоцій. Характеристика емоцій. Емоції у тварин та людей. Основні емоційні стани.

Почуття. Поняття про почуття. Форми переживання почуттів. Вищі почуття. Особистість і почуття.

Воля. Поняття про волю. Вольовий акт і його структура. Вольові якості особистості та їх формування в юнацькому віці.

Тема 5. Діяльність та спілкування особистості:

основні види діяльності, спілкування
Поняття діяльності. Структура діяльності. Співвідношення активності та діяльності. Види діяльності: гра, навчання, знання, уміння та навички. Праця як вид діяльності.

Спілкування. Спілкування і діяльність. Функції та форми спілкування. Невербальна комунікація. Вербальна комунікація. Засоби спілкування. Види спілкування. Ефективність спілкування. Стилі спілкування. Оволодіння навичками спілкування.

ПЛАНИ І МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ



Модуль І.
Тема 1. Психологія як наука. Природа психіки, предмет,

методи та структура психології

План


1. Поняття про психологію. Основні складові психології як науки.

2. Розвиток наукових знань про природу психіки.

3. Школи та напрямки в психології.

4. Методи наукової психології.


Опорні поняття: психологія, психіка, народна психологія, життєва психологія, релігійна психологія, парапсихологія, біхевіоризм, необіхевіоризм, гештальтпсихологія, психоаналіз, свідоме, передсвідоме, несвідоме, психологічна корекція, психологічний тренінг, психологічна терапія та реабілітація.
Мета семінарського заняття полягає у закріпленні лекційного матеріалу про психологію як сучасну науку, що розглядає і вивчає об'єктивні, реально існуючі психічні явища і факти та виявляє особливості, закономір­ності побудови та розвитку психіки, функціонування її ме­ханізмів.

Розглядаючи дану тему, насамперед, необхідно звернути увагу на джерела психологічних знань: народну психологію, життєву, або побутову психологію, релігійну психологію.

Слід звернути увагу на два етапи розвитку уявлень про психіку: донауковий та науковий. Зауважимо, що психологія як самостійна наука існує ледь більше століття, але її коріння сягають глибини віків. У донауковий період психіку розглядали як душу. Первісні люди за допомогою поняття душі пояснювали такі явища, як сон, втрата свідомості, психічні захворювання, смерть тощо. Вона залишає тіло під час сну або по смерті і живе поза тілом. Поняття душі посідає на­лежне місце у міфології та релігії.

Перші наукові уявлення про психіку виникли у старо­давньому світі (Єгипті, Китаї, Індії, Греції, Римі). Вони відбивалися у працях філософів, медиків. Можна умовно виділити ряд етапів розвитку наукового розуміння природи психіки та предмета психології як науки. На першому етапі психіка розглядалась як душа (цей етап починається приблизно п'ять тисячоліть тому і закінчується на початку нашої ери). Потім природа психіки по­в'язується із свідомістю людини (з перших століть нашої ери і до кінця XIX ст.). У другій половині XIX ст. виникає уявлення про психіку як поведінку. Наприкінці XIX ст. психіка людини дедалі чіткіше пов'язується із самосвідомістю, пізніше – з особистістю.


Література за списком: 1, 2, 4, 6, 18, 21, 49.

Тема 2. Особистість: загальна психологічна характеристика,

структура, розвиток
Заняття 1.

План


  1. Поняття про особистість. Склад і структура особистості.

  2. Формування особистості

  3. Типологічні теорії особистості:

а) теорії особистості в зарубіжній психології: традиційні, нові та новітні;

б) теорії особистості в радянській психології.


Опорні поняття: людина, індивід, особистість, індивідуальність, скерованість особистості, можливості особистості, характер, ендопсихіка, екзопсихіка.
Мета семінарського заняття полягає у вивченні складу, структури особистості, процесу її формування.

При вивченні цієї теми слід розглянути психологічну структуру особистості, з’ясувати суть понять “людина”, “індивід”, “особистість”, “індивідуальність”. Для цього радимо ознайомитися з наступними схемами:



Схема 1.





Індивід



Особистість

Індивідуальність


Належність Відокремлення Своєрідність інтелекту,

до людського роду (протиставлення) себе почуттів, волі,

від оточення (“Я”) темпераменту (їх комбінації)



Схема 2.



Основні компоненти

особистості





Самоуправління

(“Я”)


Скерованість

Можливості

Характер

При розгляді другого питання слід звернути увагу на те, що до трактування поняття “формування особистості” вживається два підходи: психологічний та педагогічний, які не тотожні один одному, а становлять нерозривну єдність. У першу чергу формування особистості розглядається як розвиток, процес і результат. У такому розумінні формування особистості є предметом вивчення психології. Педагогічний підхід розглядає формування особистості як її цілеспрямоване виховання.

Розглядаючи третє питання слід пам’ятати, що проблема особистості є однією із головних у психології. Тому вирішити її намагаються представники різних психологічних напрямків та шкіл, що відбивається у існуванні багатьох теорій особистості. Висвітлення цього питання доцільно розпочати з розгляду традиційних теорій особистості (З. Фройд, К.-Г. Юнг, В. Дільтей, В. Штерн), нових теорій (А.Адлер, Г.Олпорт, К.-Р. Роджерс, А.-Х. Маслоу, Г.-Ю. Айзенк та ін.) та новітніх теоріях Е.Фрома, Е.Берна, Г.Саллівена.

Слід звернути увагу на розробку питання особистості радянськими дослідниками Л.Виговським, Б.Ананьєвим, С.Рубінштейном, Г.Костюком, О.Леонтьєвим та іншими, з’ясувати відмінність підходів при розгляді особистості радянських та зарубіжних вчених.


Література за списком: 1, 2, 4, 6, 13, 21, 25, 44.
Заняття 2.

План


  1. Поняття та історія розвитку вчення про темперамент.

  2. Психологічна характеристика типів нервової системи (темпераменту).

  3. Природа, сутність та структура характеру.

  4. Типологія характерів:

а) конституційні (біологізаторські) теорії;

б) соціальні теорії;

в) функціональні теорії;

г) акцентуальні теорії.


Опорні поняття: темперамент, акцентуація, сангвінік, флегматик, меланхолік, холерик, екстраверсія, екстраверт, інтроверсія, інтроверт, невротизм, характер, пластичність, реактивність, емоційність, ригідність, пікніки, астеніки.
Мета семінарського заняття полягає у поглибленому вивченні психофізіологічних властивостей людини та її індивідуально-психологічних характеристик.

Вивчення типів нервової системи і темпераменту слід розпочати з розгляду історичних аспектів вчення про темперамент. Зокрема, розглянути погляди стародавнього лікаря Гіппократа стосовно співвідношення “соків тіла”, які визначають здоров’я людини, класифікацію темпераментів, розроблену К.Галеном.

Особливу увагу, слід звернути на дослідження І.П. Павлова про чотири основні типи нервової системи (темпераменту), що зумовлені співвідношенням трьох основних типологічних ознак – сили, зрівноваженості та рухливості нервових процесів.


Література за списком: 1, 2, 4, 6, 13, 21, 25, 44.
Тема 3. Когнітивна сфера особистості: відчуття,

сприймання, пам’ять, мислення, увага та уява.

План


  1. Поняття про уяву. Види уяви. Прийоми уяви.

  2. Властивості та види уваги. Неуважність та її причини.

  3. Поняття про пам’ять. Класифікація і види пам’яті. Процеси пам’яті.

  4. Поняття про мислення. Функції та види мислення.

  5. Відчуття та сприймання.


Опорні поняття: пізнавальні процеси, пам’ять, рухова пам’ять, емоційна, образна пам’ять, словесно-логічна пам’ять, короткочасна та довгочасна пам’ять, смислова та механічна пам’ять, запам’ятовування, зберігання, забування, відтворення, мислення, мисленнєві дії, мисленнєві операції, активна уява, пасивна уява, гіпербалізація, загострення, аналогія, аглютинація, типізація, мимовільна та довільна увага, відчуття, сприймання.
Мета семінарського заняття полягає у вивченні когнітивної, тобто пізнавальної сфери особистості, знайомстві з такими пізнавальними процесами, як пам’ять, мислення, уява, увага, відчуття та сприймання.

Необхідно мати на увазі, що відчуття, сприймання та уявлення існують як у людини, так і у тварин. Однак ці форми чуттєвого відображення в них не тотожні. У тварин це, як правило, вища форма орієнтування, а в людини – початкова форма пізнання. Другий ступінь пізнання – логічне пізнання – властиве тільки людині. До нього належать мислення та уява.

Слід пам’ятати, що мислення є одним із провідних пізнавальних процесів, його вважають найвищим ступенем пізнання. Воно відбиває дійсність опосередковано, за допомогою системи засобів, зокрема мисленнєвих операцій, мови й мовлення, знань людини тощо. Мислення надає людині можливість відобразити й зро­зуміти не тільки те, що може бути безпосередньо сприйняте відчуттями, а й те, що сховане від безпосереднього чуттє­вого сприймання.
Література за списком: 1, 3, 4, 7, 21.

Тема 4. Афективна сфера особистості: потяги,

емоції, почуття, воля.

План


  1. Поняття про психічні стани. Емоції і почуття.

  2. Види емоцій і почуттів. Вищі почуття.

  3. Основні емоційні стани.

  4. Афект. Настрій. Стрес.


Опорні поняття: психічні стани, потяги, потреба, афект, настрій, емоція, переживання, почуття, вищі почуття, воля, вольовий акт, настрій, стрес, сон, сновидіння, лунатизм, гіпноз, фрустрація.
Мета семінарського заняття полягає у знайомстві з афективною сферою особистості, психічними станами, психічними властивостями та психічними утвореннями як складовими формами прояву психіки людини.

Готуючись до семінарського заняття слід мати на увазі, що афективна сфера особистості відрізняється від пізнавальної тим, що в ній відображаються не предмети і явища об’єктивного світу, а внутрішній стан людини. Це психічні явища, які дані нам у переживаннях ставлення до предметів, до явищ об’єктивного світу, до інших людей і здійснюють вплив на них. Відмінність пізнавальної та афективної сфери людини визначається тим, що в пізнавальній сфері відображається зовнішній предметний світ, а афективній – внутрішній стан людини. Ця відмінність дає підстави для окремого розгляду пізнавальної та афективної сфери особистості.


Література за списком: 1, 4, 5, 6, 11, 18, 39.
Тема 5. Діяльність та спілкування особистості:

основні види діяльності та спілкування

План


  1. Сутність та структура діяльності.

  2. Види діяльності.

  3. Сутність, структура та функції спілкування.

  4. Види спілкування: загальна характеристика.


Опорні поняття: діяльність, предмет діяльності, засоби діяльності, потреба, мотив, навички, уміння, гра, навчання, праця, спілкування, мова, мовлення, комунікація, вербальна комунікація, невербальна комунікація, комунікатор, реципієнт, міміка, жест, ідентифікація, рефлексія, стерео типізація, атракція.
Мета семінарського заняття полягає у розгляді особистості через призму діяльності та спілкуванні, з’ясуванні сутності, структури та взаємозв’язку спілкування та діяльності.

Діяльність, будучи однією з основних категорій психологічної науки, виступає як об’єктивний процес взаємодії суспільного середовища та людини. Завдяки діяльності людина вступає в різноманітні взаємодії з іншими людьми, формує власне ставлення до їх діяльності, власні наміри та прагнення.

Сутність діяльності слід розглядати як найвищий етап розвитку активності, джерелом якої є людські потреби. За своїм походженням потреби бувають природні та культурні, а за характером предмету потреби поділяються на матеріальні та духовні. Характеризуючи види діяльності, слід їх розглядати від найпростішого (гра) до більш складного (навчання, праця).

Розглядаючи питання про сутність, структуру та функції спілкування, слід пам’ятати, що поняття “спілкування” як і поняття “діяльність” є одним із центральних у системі психологічних знань. У спілкуванні людина формується і самовизначається, виявляючи свої індивідуальні особливості. Завдяки спілкуванню здійснюється інтеграція людей, виробляються норми поведінки, взаємодії. Спілкування координує спільні дії людей і задовольняє потребу в психологічному контакті. Спілкування є однією з первинних потреб людини. Тому вивчення сутності та видів спілкування сприятиме соціалізації особистості.


Література за списком: 1, 4, 5, 6, 11, 18, 39.


ПИТАННЯ ДЛЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ


  1. Що є предметом психології як науки?

  2. Назвіть галузі сучасної психологічної науки.

  3. Охарактеризуйте основні наукові напрями та школи сучасної психології.

  4. Що таке психоаналіз?

  5. Дайте характеристику науковим методам психології.

  6. Хто розробив першу класифікацію типів темпераменту?

  7. Розкрийте суть понять: індивід, особистість, індивідуальність.

  8. Які основні ідеї щодо особистості розроблені представниками класичної психології?

  9. Охарактеризуйте типи нервової системи.

  10. Розкрийте суть концепції Г.Айзенка про екстравертованість, інтровертованість і нейротизм.

  11. Дайте характеристику основним типам акцентуації особистості.

  12. Дайте характеристику основних ступенів темпераменту за В. Шелдоном.

  13. Розкрийте суть розумового, трудового, морального виховання особистості.

  14. Охарактеризуйте увагу як форму психічної діяльності.

  15. Дайте характеристику мимовільної, довільної та післядовільної уваги.

  16. Назвіть класифікацію відчуттів. Розкрийте відмінність між відчуттям та сприйманням.

  17. Дайте характеристику пам’яті як психічному процесові.

  18. Які є види пам’яті за тривалістю збереження матеріалу?

  19. Дайте характеристику руховій, образній, емоційній пам’яті?

  20. Розкрийте сутність словесно-логічної пам’яті.

  21. Назвіть етапи логічного запам’ятовування.

  22. Розкрийте сутність основних процесів пам’яті.

  23. У чому полягає сутність мислення?

  24. Розкрийте поняття про основні розумові операції.

  25. Розкрийте сутність наочно-дійового, наочно-образного та словесно-логічного мислення.

  26. Які види мислення виділяють за ступенем розгорнутості?

  27. Охарактеризуйте емпіричне та теоретичне мислення.

  28. Дайте характеристику видам уяви.

  29. Назвіть прийоми створення уявних образів.

  30. Що розуміють під психічними станами?

  31. Розкрийте загальні властивості емоцій та почуттів.

  32. Розкрийте структуру вольового акту.

  33. Назвіть та охарактеризуйте психічні стани, що пов’язані з фізіологією людини.

  34. Що розуміють під діяльністю людини? Розкрийте сутність професійної діяльності.

  35. Дайте визначення спілкуванню. Охарактеризуйте види спілкування.



ТЕМИ РЕФЕРАТІВ


  1. Взаємозв’язок принципів і методів психологічної науки.

  2. Роль психології в оптимізації професійної діяльності.

  3. Психологія майбутнього.

  4. Зародження і розвиток психології.

  5. Людина в психологічній науці.

  6. Напрями психології у ХХ ст.

  7. Темперамент і властивості нервової системи.

  8. Проблеми спадковості темпераменту.

  9. Типологічні теорії особистості.

  10. Індивідуальні властивості темпераменту.

  11. Психологічна характеристика.

  12. Психологічні підходи до вивчення теорій особистості.

  13. Пам’ять та емоційні стани.

  14. Етапи творчого мислення.

  15. Природа і сутність відчуттів людини.

  16. Пам’ять як проблема психології.

  17. Теорії мислення.

  18. Властивості уваги та успішність діяльності.

  19. Проблема свободи волі в психології.

  20. Воля, мотивація, особистість.

  21. Акцентуація особистості.

  22. Психологічні та педагогічні підходи до формування особистості.

  23. Психологічний механізм активності особистості.

  24. Конформізм і неоконформізм.

  25. Принципи класифікації конфліктних ситуацій.

  26. Класифікація соціальних груп.

  27. Конфлікт у взаєминах і шляхи його подолання.

  28. Спілкування та діяльність.


ЗМІСТ ЛЕКЦІЙНОГО КУРСУ
Модуль ІІ “ПЕДАГОГІКА”



Тема 6. Загальні засади педагогіки: предмет і

завдання педагогіки, структура та методи
Педагогіка та її основні категорії. Виховання, навчання, освіта, розвиток. Становлення педагогіки як науки. Внесок вітчизняних та зарубіжних учених і суспільних діячів у розвиток педагогіки.

Структура педагогічної науки та її основні галузі. Місце педагогіки в системі наук та її зв’язок з іншими науками. Методи науково-педагогічних досліджень.

Завдання педагогіки на сучасному етапі розвитку суспільства. Роль і місце педагогіки в системі підготовки та удосконалення фахової підготовки сучасних спеціалістів.
Тема 7. Історія вітчизняної та зарубіжної педагогіки
Педагогіка давнього світу. Виховання у первісному суспільстві. Виховання та навчання в країнах Стародавнього Сходу. Виховання та навчання у Давній Греції та Римі.

Розвиток школи та педагогічних ідей в середньовічній Європі, в епоху Відродження та Реформації. Особливості освітньо-виховної практики та педагогічної думки в епоху середньовіччя. Виникнення університетів. Школа і педагогічна думка в Європі в епоху Відродження та Реформації.

Становлення та розвиток зарубіжної педагогічної науки (ХVII - XX). Педагогічна система Я.-А. Коменського. Реформаторська педагогіка зарубіжних країн кінця ХІХ – ХХ ст. Прогресивна педагогіка в Росії на початку ХХ ст.

Історичні аспекти розвитку освіти в Україні. Виховання, школа, педагогічна думка в Київській Русі. Освіта та педагогічна думка в XVI – XVIIІ ст. Освіта та педагогічна думка в Україні в ХІХ ст. К.Д. Ушинський. Освіта, шкільництво і педагогічна думка в Україні у ХХ ст.
Тема 8. Теорія освіти та навчання (Дидактика)
Поняття дидактики. Процес навчання, функції процесу навчання.

Зміст освіти в національній школі. Поняття змісту освіти. Характеристика навчальних планів, програм, підручників. Рівні освіти. Система освіти в Україні. Закони України “Про освіту” (1991 р.), “Про загальну середню освіту” (1999 р.), “Про вищу освіту” (2002р.).

Методи та засоби навчання. Поняття про методи навчання. Класифікація методів навчання. Характеристика словесних, практичних методів навчання.

Види і форми організації навчання. Загальна характеристика системи організації навчання: індивідуальної, класно-урочної, лекційно-семінарської. Індивідуальна – консультації, самостійна робота, виконання контрольних робіт, написання рефератів, курсові та дипломні дослідження. Класно-урочна система навчання. Типи і структура уроків.

Лекційно-семінарська система навчання. Типи і структура лекцій, семінарів, практичних занять.

Нетрадиційні форми навчання, їх характеристика.

Факультативні заняття. Організація та методика проведення.



Тема 9. Теорія виховання
Суть процесу виховання. Мета, завдання і зміст виховання. Закономірності та принципи виховного процесу. Самовиховання та перевиховання.

Основні напрямки виховання. Напрями у вихованні, їх характеристика. Моральне, правове, економічне, екологічне, фізичне, естетичне, трудове, конфесійне виховання. Сімейне виховання та виховання в процесі навчання.

Загальні методи виховання. Методи і форми виховання. Методи формування свідомості, наукового формування вмінь і навичок соціальної поведінки. Стимулювання духовного розвитку особистості. Роль трудових колективів у вихованні особистості.

Тема 10. Система освіти в Україні
Поняття системи освіти, її структура. Стратегічні завдання та пріоритетні напрямки розвитку освіти в Україні. Принципи освіти в Україні. Завдання закладів освіти. Управління системою освіти в Україні.

Модернізація вищої освіти України і Болонський процес. Тенденції реформування освітніх систем у розвинутих країнах світу та України.
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка