Профілактика правопорушень серед неповнолітніх



Скачати 176.96 Kb.
Дата конвертації01.04.2016
Розмір176.96 Kb.


МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
ГРЕБІНКІВСЬКЕ РАЙОННЕ

УПРАВЛІННІ ЮСТИЦІЇ
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

на тему:

«Профілактика правопорушень

серед неповнолітніх»

м. Гребінка – 2014

Зміст

Вступ 3


Розділ І. Розвиток правової культури школярів 5

Розділ ІІ.Система педагогічного колективу 10

Розділ ІІІ. Класний керівник 14

Розділ ІV. Робота з батьками 22

Висновки 24

Список використаних джерел 26



Вступ
Відповідно до ст. 23 Конституції України кожна людина має право на розвиток своєї особистості, якщо прицьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов’язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про освіту» Загальна середня освіта забезпечує всебічний розвиток дитини як особистості, її нахилів, здібностей, талантів, трудову підготовку, професійне самовизначення, формування загальнолюдської моралі,засвоєння визначеного суспільними, мовними,національно-культурними потребами обсягу знань про природу, людину, суспільство і виробництво, екологічне виховання, фізичне вдосконалення.

Одним з пріоритетних напрямів є забезпечення в кожному навчально–виховному закладі відповідних умов для розвитку фізично та психічно здорової особистості, запобігання пияцтву, наркоманії, насильству, іншим асоціальним явищам, що негативно впливають на здоров’я людей. Це означає, що в закладах освіти має бути побудований такий навчально –виховний процес, який би забезпечував тривалий і цілісний виховний вплив на учнів. Сукупність навчально–пізнавальних занять, стосунки між педагогам и і учнями є найраціональнішою системою, сприятливою не тільки для формування гармонійно розвиненої особистості, повнішого розвитку індивідуальності дитини, але й для набуття нею досвіду громадської діяльності, виховання в неї найважливіших соціальних якостей, запобігання девіантній (тобто з відхиленнями від прийнятих у суспільстві соціально – психологічних і моральних норм) поведінці підлітків.

Система виховних заходів школи має бути спрямована на вдосконалення способу життя учнів. Дитина має почувати себе комфортно у школі, особливо в класі, між однолітками та із своїми вчителями і вихователями. Якщо так є, то воно обирає для себе правильну соціальну орієнтацію.


  Однією із сторін всебічного розвитку особистості є наявність у неї високої культури поведінки, адже не можна вважати людину культурною, коли вона, маючи ґрунтовні знання, добре працюючи або навчаючись, порушує норми моралі чи законів. В Україні спостерігається тенденція до зростання дитячої  злочинності, поширення злочинності серед неповнолітніх випереджає її загальне зростання, при цьому вона «омолоджується». Проблема злочинності, жорстокого поводження між однолітками  залишається однією з головних проблем нашого суспільства.

Розділ І.

Розвиток правової культури школярів
Проблеми нашого суспільства гостро впливають на школу. Помітним стало в учнів падіння інтересу до навчання. Кількість важковиховуваних підлітків зростає. Зараз це складне соціальне та педагогічне явище. Його подолання вимагає від освітньої установи розробки ефективної системи превентивного виховання учнівської молоді.
Розвиток правової культури школярів - процес довготривалий та нелегкий. Для того, щоб він був результативним, необхідно дотримуватись певних принципів:

  • зацікавленість школярів;

  • безпосередня участь кожного учня у підготовці та проведенні заходів;

  • різноманітність тематики, форм та методів;

  • систематичність та системність.

Загальна мета та конкретні завдання правового виховання вирішуються в процесі навчальної діяльності. Одночасно виділяються конкретні задачі правового виховання. До них відносяться:

  • формування в кожного учня системи знань з питань основ держави та права, розвиток інтересу до цієї галузі знань і зв’язок права з навколишньою дійсністю;

  • формування поваги до держави, до її законодавчих та виконавчих органів;

  • прищеплення навичок правосвідомої поведінки;

  • виховання нетерпимості до різноманітних правопорушень;

  • формування потреб та умінь активно захищати в установленому законом порядку свої права та законні інтереси інших осіб.

Отже, отримуючи елементарні правові знання з початкової школи, поглиблюючи їх у середніх та старших класах, аналізуючи та моделюючі життєві ситуації, дитина проходить довгий шлях, коли її знання перетворюються на переконання, а переконання стають світоглядом людини, яка оволоділа правовою культурою.

Звернути увагу

Одним  з найважливіших питань  виховної роботи загальноосвітніх шкіл є питання превентивного   виховання та запобігання злочинності серед неповнолітніх. Превентивне виховання полягає у розвитку почуття соціальної відповідальності підлітків за свою поведінку, сприяє не лише усвідомленню своїх прав а й обов’язків. Система превентивного виховання – це керована діяльність, яка забезпечує теоретичну і практичну реалізацію заходів превентивного характеру, спрямованих на попередження, подолання відхилень у поведінці школярів і запобігання розвитку різних форм їх асоціальної, аморальної поведінки.

Всі превентивні заходи, які складають систему роботи школи поділяються на три типи:
1. Первинна соціальна превенція спрямована на збереження і розвиток умов, що сприяють здоров’ю, збереженню життя дітей, на попередження несприятливого впливу на дитину.

2. Вторинна – якомога раніше виявлення негативних змін у поведінці дитини з метою попередження їх подальшого розвитку.

3. Третинна або цілеспрямована превенція включає сукупність заходів, спрямованих на попередження переходу відхилень у поведінці дитини в більш важку стадію.

Превентивне виховання полягає у розвитку почуття соціальної відповідальності підлітків за свою поведінку, сприяє не лише усвідомленню своїх прав, а й обов’язків. Запорукою доброго результату корекційної роботи з важковиховуваними дітьми є педагогічна діагностика. Її суть полягає у виявленні тих негативних явищ, факторів, які згубно впливають на дитину. До методів превентивного виховання школярів відносяться:

Рольові ігри, які сприяють кращому розумінню цих ситуацій, а також формуванню співучості щодо тих, про кого йдеться у грі. Наприклад, у рольові грі про грабіж учнів, виконуючи роль жертви, набувають навичок ситуативно відчувати, що означає бути жертвою злочину.

Дискусія в класі дає прекрасну можливість виявити, яку позицію вчителі та учні займають щодо правознавчих проблем, зокрема, прав людини. Крім засвоєння інформації про факти учні повинні уяснити собі проблему в цілому. До того ж обговорення дає можливість навчитися слухати свого співрозмовника, говорити по черзі, а також набути інших навичок роботи в колективі, без яких виробити в собі повагу до закону, до прав інших людей неможливо.

Використання малюнків в класі може бути використане для того, щоб навчити учнів спостерігати і співпрацювати, розвивати їхню уяву, виховати співчуття до людей, зображених на малюнках, або для знайомства з іншими учнями класу. Ефективність превентивного виховання підвищується, якщо:

• стимульовано здоровий спосіб життя й позитивну соціальну орієнтацію учня;

• використано активні форми й методи виховного впливу на учнів (діалоги, аутотренінги, дискусії, акції);

• використано досягнення педагогічної та психологічної науки;

• сімейно-шкільне виховання здійснюється на засадах гуманізму, демократизму, доброзичливості, партнерських взаємин.

Розділ ІІ.

Система роботи педагогічного колективу

Система роботи школи щодо попередження злочинності та правопорушень серед учнів школи повинна поєднуватись із системою національного та громадянського виховання і повинна передбачати цілеспрямовану, планову, взаємопов’язану, керовану діяльність складових її частин – від директора до бібліотеки та медперсоналу.



Робота педагогічного колективу щодо попередження злочинності та правопорушень серед учнів повинна плануватись щорічно та поєднуєватися з системою всієї виховної роботи у школі. Планування розроблятися за місяцями, кожен з яких передбачає такі напрямки роботи:

  • профілактична робота,

  • робота з батьками,

  • правовий всеобуч,

  • соціально-психологічна робота,

  • робота з педагогами.  

Стан злочинності та правопорушень серед учнів порвинен аналізуватися в навчальних закладах щорічно. (Кількість злочинів за рік) За результатами роботи повинні видаватись відповідні накази. Питання роботи школи з профілактики дитячої бездоглядності серед неповнолітніх повинні розглядатись на засіданнях педагогічної ради, нарадах при директорові, на засіданнях методичного об’єднання класних керівників.

Слід звернути увагу, що одним з аспектів правовиховної роботи педагогічного колективу  школи є формування у школярів правової культури поведінки. Саме з її відсутністю характеризуються неповнолітні правопорушники. Адже, як правило, учні, які добре поводяться в школі, в більшості так само ведуть себе і за її межами. Хто привчився й звик виконувати правила для учнів, той легко виконуватиме й усі інші правила суспільства.

Отже, першочерговими заходами з формування в учнів  культури поведінки в школі є наступні заходи:

  • Розроблені Загальні правила поведінки  учнів школи,  повинні опрацьовувати на годинах спілкування та виховних годинах  у 1-4, 5-9, 10-11 класах.

  • В школі  вести  облік  і контроль  за  відвідуванням  навчальних занять учнями школи. Щотижня аналізуються ці дані, вживаються відповідні заходи.

  • Вести постійний облік та контроль охопленості учнів  заняттями в гуртках та спортивних секціях, Будинку дитячої творчості міста. У классах надавати учням постійні і тимчасові громадські доручення.

  • Активна робота в напрямку психолого-педагогічної  служби  для  учнів  та батьків.

  • Для учнів які стоять на внутрішкільному обліку закріпити класного керівника для проведення індивідуальної роботи, на кожного учня завести індивідуальну картку. Стан роботи з цим учнями заслуховувати на нарадах при директорові, на засіданнях методичного об’єднання класних керівників.

  • Системною   повинна бути   профілактична  робота   з   учнями,   які   стоять на внутрішкільному обліку:

    1. за кожним з учнів закріпити громадського вихователя (класного керівника),  який  проводить індивідуальну роботу;  

    2. на кожного учня завести індивідуальну картку, залучати психолога;

    3. стан роботи з цими учнями заслуховувати на нарадах при директорові, на засіданнях МО  класних  керівників.

  • Класними керівниками та адміністрацією школи проводити  постійну індивідуальну роботу з учнями.

  • Постійно  використовувати  наглядну  агітацію з правової  пропаганди, тематичні стенди.

  • Проводити планомірну роботу з батьками.

Розділ ІІІ.

Система роботи класного керівника

Вирішення питань соціально-правового захисту дітей - загальна турбота всього суспільства, тому загальноосвітні заклади не можуть стояти осторонь цих проблем. Від ставлення до дітей кожного класного керівника, розуміння їхніх проблем, інтересів і потреб, стану охорони дитинства залежить доля кожної дитини і розвиток суспільства в цілому.

Відповідно до пп.1.2 «Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти» Затверджено наказом міністерства освіти і науки 06.09.2000р. №434, зазначено що, Класний керівник - це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, навчальної групи професійно-технічного навчального закладу, окремими учнями, їх батьками, організацію і проведення позаурочної
та культурно-масової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов для
виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів (вихованців), їх соціального захисту.

Класні керівники - це основна виконавча ланка в системі правововиховної роботи. У цій роботі повинна забезпечуватись наступність з 1 по 11 класи, що сприяє глибшому вивченню особистості, а значить, і добору найефективніших засобів впливу. В основу системного підходу до здійснення  виховного процесу в школі використовувати диференційований підхід, врахування вікових особливостей дітей.



Слід звернути увагу, що у молодших класах – повинно бути створено сприятливу психологічно-педагогічну атмосферу, проведенно ранню діагностику і педагогічну корекцію відхилень у поведінці, всебічне вивчення індивідуальних особливостей учнів, виявлення дітей з відхиленнями у розвитку і поведінці.

Отже, рання діагностика передбачає перший етап профілактичної роботи. До першого етапу профілактичної роботи можна включити наступні обов’язків   класного керівника:

  • Знайомство та вивчення колективу учнів класу.

  • Відвідування учнів за місцем мешкання.

  • Виявлення учнів та сімей потребуючих особливого педагогічного контролю.

  • Визначення основних напрямів педагогічної корекції впливу колективу учбового закладу на неблагополучних дітей та їх батьків.

  • Планування роботи з важкими учнями та неблагополучними сім’ями у виховних  планах.

Слід зазначити, що у цій роботі класному керівнику повинен допомагати шкільний психолог, медсестра, педагог-організатор, заступник директора з виховної роботи. За результатами роботи класні керівники виявляють неблагополучні сім’ї. Аналогічну роботу  повинні проводити класні керівники 5-11 класів. З початку навчального року класні керівники на підставі педагогічних спостережень складають соціальні паспорти учнів класів з яких вилучають неблагополучні сім’ї, учнів соціального ризику.

Звертаємо увагу: при відсутності позитивних результатів І етапу роботи проводиться ІІ етап профілактичної роботи який включає такі етапи:

  • Дирекція  школи  вивчає  особливості контингенту учнів школи, причини виникнення важковиховуваності та визначає шляхи вдосконалення роботи з ними та їх сім’ями.

  • Заступник директора  з ВР планує виховну роботу з важковиховуваними, неблагополучними сім’ями, координує та узгоджує  план  школи з планами  роботи класних керівників.

  • Класоводи та класні керівники виявляють та вивчають інтереси, здібності, нахили важковиховуваних  учнів, залучають їх до позакласної, позашкільної діяльності, ведуть індивідуальну роботу з учнями, які знаходяться на обліку.

  • Психолог здійснює психологічну профілактику та корекцію відхилень у поведінці неповнолітніх.

  • Педагог-організатор залучає до роботи в гуртках, секціях,  в позашкільних закладах за місцем проживання.

  • Органи учнівського самоврядування залучають до різних видів громадсько-корисної діяльності, контролюють виконання доручень.

  • Медичний персонал дає педагогам відомості про стан здоров’я, попереджає про нервово-психічні відхилення у неповнолітніх.

Відповідно до пп.2.4 «Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти» Затверджено наказом міністерства освіти і науки 06.09.2000р. №434, зазначено що, Класний керівник як організатор учнівського колективу:

  • сприяє забезпеченню умов для засвоєння учнями (вихованцями)рівня та обсягу освіти, а також розвиткові їх здібностей;

  • створює умови для організації змістовного дозвілля, у тому числі організовує та проводить відвідування музеїв, театрів,
    виставок, екскурсій, заходи з охорони природи; відповідає за профілактику бездоглядності, правопорушень, планує та проводить відповідні заходи (особливо для учнів з числа незахищеної та пільгової категорії населення);

  • проводить виховну роботу з урахуванням вікових та індивідуально-психологічних особливостей учнів (вихованців), їх нахилів, інтересів, задатків, готовності до певних видів діяльності, а також рівня сформованості учнівського колективу;

  • співпрацює з викладачами вчителями, майстрами виробничого навчання, психологом, медичними працівниками, органами учнівського самоврядування, батьками та іншими учасниками навчально-виховного процесу з виконання завдань навчання та виховання в учнівському колективі (групі), соціального захисту учнів (вихованців).

Згідно п.2.6. «Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти» Затверджено наказом міністерства освіти і науки 06.09.2000р. №434» Класний керівник зобов'язаний:

  • вибирати адекватні засоби реалізації завдань навчання,виховання і розвитку учнів (вихованців);

  • здійснювати педагогічний контроль за дотриманням учнями (вихованцями) статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку навчального закладу, інших документів, що регламентують
    організацію навчально-виховного процесу;

  • інформувати про стан виховного процесу в класі та рівень успішності учнів педагогічну раду, адміністрацію навчального закладу, батьків;

  • дотримуватись педагогічної етики, поважати гідність учня захищати його від будь-яких форм фізичного, психічного насильства; своєю діяльністю стверджувати повагу до
    принципів загальнолюдської моралі, пропагувати здоровий спосіб життя;

  • постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру;

  • вести документацію, пов'язану з виконанням повноважень класного керівника (класні журнали, особові справи,плани роботи тощо);

  • регулярно готувати і проводити батьківські збори, збори учнівського активу класу (групи) (не менше 2 разів на семестр) та
    збори органів учнівського самоврядування.

  • складати плани роботи з учнівським
    колективом у формі, визначеній адміністрацією навчального закладу

В навчальному закладі вести контроль за відвідуванням учнями занять, кожного тижня учням 5-11 класів колективно виставляти оцінку з поведінки у щоденниках «зразкова», «добра», «задовільна», «незадовільна».

У для учнів школи проводити: цикли бесід на правову тематику, дні профілактики попереджень правопорушень, Тижні та Місячник правових знань, на яких проводити виховні години, лекції, брейнг-ринги, конкурси плакатів, виставки стінних газет, конкурси рефератів, казкові правознавчі турніри для учнів початкових класів, на які запрошувати працівників правоохоронних органів, працівників управлінь юстиції, служби у справах дітей. З метою здорового стимульованя здорового способу життя запрошувати медичнимх працівників. У вихованні учнівської молоді важливим є залучення до виховного процесу батьків, громадських організацій, самоврядування; координація взаємодії школи, сім’ї та громадськості. На виховних годинах 1-11 класах класними керівниками проводити бесіди з правового виховання. В школі проводити виставку та огляд літератури на правову тематику.

Вчителю з правознавства на уроках особливу увагу приділяти з’ясуванню проблем, пов’язаних з правовим регулюванням суспільних відносини школярів, зокрема, розглядати питання їхнього правового положення, особливості адміністративної відповідальності та кримінальної відповідальності.

Паралельно з класними керівниками індивідуальну роботу повинен проводити психолог школи. Психолог школи складає шкільний банк данних про дітей контрольованої групи, з метою поглиблення інформації про дітей контрольованої групи, проводить бесіди з класними керівниками та вчителями предметниками, обробляє результати діагностування та надає рекомендації класним керівникам за результатами психолого-педагогічними спостереженнями за поведінкою учнів. Разом з класними керівниками практичний психолог школи велику увагу має приділяти роботі з попередження насильства в сім’ї та учнівських колективах. Тому питання підвищення професійної майстерності педагогів, які організують профілактичну роботу з учнями, є на сьогодні дуже актуальним.



Розділ ІV.

Робота з батьками

Важливе місце у системі профілактики правопорушень серед учнів повинне відводиться роботі з батьками. В школі створюється та працює профілактико-корекційний пункт, в якому надаються консультації батькам з питань виховання, навчання, профілактики правопорушень. До його складу входять директор школи , заступники директора,педагог-організатор школи , психолог .  Протягом навчального року проводяться відповідні консультації.

Після першого знайомства з учнями класу та їхніми батьками класний керівник повинен з’ясувати, у якій сім’ї живе та чи інша дитина, яким є її соціальний статус. Цю частину роботи класний керівник повинен виконати коректно, не образивши при цьому ані дитину, ані її батьків. Після визначення статусу кожного учня класу класний керівник приступає до складання соціального паспорту класу.

           Батьки,  які нехтують своїми обов’язками щодо виховання та навчання дітей, ставляться на внутришкільний облік для подальшої з ними педагогічної роботи з метою оздоровлення умов виховання дітей  в сім’ї.

Класні керівники проводять роботу з батьками і дітьми щодо оздоровлення сімейних відносин. Класні керівни відвідують сім’ї які потрапили в складні життєві обставини за місцем проживання, обстежують їх житлово-побутові умови, надають педагогічні консультації. Класні керівники постійно повинні здійснювати психологічно-педагогічний супровід та контроль цих сімей.

Випадки неадекватної поведінки, які траплялися в учнівських колективах, повинні обговорюватись  на класних зборах, на загальношкільних робочих лінійках у школі.

Сьогодні особливо важливою є проблема зайнятості учнів у позаурочний час та педагогічного управління їхньою діяльністю і час дозвілля, оскільки вона пов’язана із виконанням завдань всебічного розвитку особистості в період демократизації та гуманізації учнівського життя.

Висновки
Отже, підвищення ефективності превентивного виховання можливе за умови забезпечення цілісної системи виховних впливів на неповнолітніх, підвищення теоретичного та методичного рівня знань педагогів і батьків з питань запобігання девіантній поведінці, налагодження гуманістичного управління діяльністю педагогічного колективу, пов’язаною з превентивним вихованням учнівської молоді. Належне формування моральної свідомості учнів, яке є головним чинником впливу на вибір способів поведінки на основі морально–правових знань, уявлень, поглядів, переконань, почуттів, має вирішальний вплив на формування індивідуальної свідомості, самосвідомості учнів.

Вплив суспільної свідомості на індивідуальну здійснюється через реалізацію виховних можливостей навчальних предметів і, безумовно, виховної роботи. Підвищенню результативності виховної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі сприяє вдосконалення нових форм роботи, пошук нових систем виховання, впровадження розвиваючих технологій.

Становлення української державності, інтеграція у європейське і світове співтовариство, відмова від тоталітарних методів управління державою і побудова громадянського суспільства передбачають орієнтацію на людину, яка здатна працювати на процес державотворення, на становлення народу України як політичної нації. Стрижнем цієї системи виховання в Україні є національна ідея, спрямована на вироблення життєвої позиції людини, становлення її як особистості, як громадянина своєї держави. Тому головною метою, є виховати громадянина як члена правового суспільства, демократичної держави, особи, що відчуває й цінує ідеали, свободи й рівності, усвідомлює вартість людської гідності, здатна сама визначити пріоритети власного життя, прагне стабільної політичної системи й готова підтримувати її існування. Тому питання підвищення професійної майстерності педагогів, які організуютьпрофілактичну роботу з учнями, є на сьогодні дуже актуальним.

Список використаних джерел:
Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР [Електронний ресурс] – Режим доступу // www.zakon.rada.gov.ua

Закон України «Про освіту» Верховна Рада УРСР від 23.05.1995 №1060-12 ВР [Електронний ресурс] – Режим доступу http://zakon4.rada.gov.ua

Наказ Міністерства освіти і науки України від 06.09.2000 № 434 «Про затвердження Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти» ВР [Електронний ресурс] – Режим доступу http://zakon4.rada.gov.ua

Превентивная педагогика: Учебное пособие КондрашоваЛ.В.. –К.: Вища школа, 2005.



Оржеховська В.М. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх /Навчально-методичний посібник. -К.,1996.



База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка