«Професійного вигорання»



Скачати 105.87 Kb.
Дата конвертації10.09.2017
Розмір105.87 Kb.
Профілактика та подолання синдрому

«Професійного вигорання»

Тренінгові заняття для профілактики та подолання професійного вигорання, опанування сучасними антистресовими техніками, розвитком навичок психоемоційної регуляції педагогів

Доповідач:

психолог:

Штепуляк Тетяна


Актуальність теми: Аналіз роботи ДНЗ свідчить, що більшість спеціалістів та працівників даної організації працюють у доволі неспокійній, емоційно напруженій атмосфері, що вимагає постійної уваги і контролю за діяльністю та взаємодією з людьми. За таких умов існує безліч факторів, що можуть спричиняти стрес це :





  • професійна необхідність частого контакту з батьками вихованців;

  • підвищена відповідальність за життя дітей (адже за будь-яку травму малюка вихователь несе моральну та юридичну відповідальність);

  • відсутність чоловіків у дошкільних закладах, необхідність розв’язувати чимало господарських проблем змушують жінок виконувати цілий ряд функцій, які потребують суто чоловічих якостей: фізичної сили, рішучості, емоційної стриманості;

  • негативно позначаються на вихователях – невизначеність та повсякденна рутина, що неминуче знижує ефективність професійної діяльності, погіршується психологічне самопочуття.

Професія вихователя – є досить творчою та відповідальною роботою, яка вимагає від педагога вміння ефективно взаємодіяти, як з вихованцями так і з їхніми батьками, колегами по роботі, адміністрацією; вимагає постійного підвищення професійного рівня, самовдосконалення, залучення до інноваційних технологій, самоосвіти, вміння приймати правильні та ефективні рішення в різних ситуаціях.

Важливо, щоб вихователь навчився регулювати свій емоційний стан, навчився змінювати себе і своє ставлення до ситуації, намагався оптимістично дивитися на світ, турбуватися про своє психічне здоров’я.



Синдром професійного вигорання – це довготривалий, складний психофізіологічний процес, який містить в собі емоційне, розумове і фізичне виснаження з причини тривалого емоційного навантаження.
Розкриваючи сутність синдрому «професійного вигорання» та його взаємозв’язок з професійним стресом, слід зазначити, що в найбільш загальному вигляді синдром «професійного вигорання» можна тлумачити як стресову реакцію, що виникає внаслідок довготривалих професійних стресів середньої інтенсивності.

Емоційне виснаження виражається у емоційному перенапружені, у відчутті спустошеності, вичерпаності емоційних ресурсів та відчуття втоми, що не минає після нічного сну. Після певного проміжку відпочинку (вихідні, відпустка) такі прояви зменшуються, проте після повернення в колишню робочу ситуацію поновлюються. Фахівець відчуває, що більше не може віддаватися роботі, як раніше.

Якщо вихователь реагує адаптивним, адекватним чином, він діє успішніше та ефективніше, підвищує свою функціональну активність та впевненість. Натомість дезадаптивні реакції ведуть до «професійного вигорання». Коли вимоги ( внутрішні та зовнішні) постійно переважають над ресурсами (внутрішніми та зовнішніми), у людини порушується стан рівноваги.

Безперервне або прогресуюче порушення рівноваги неминуче призводить до «професійного вигорання». «Вигорання» є не просто результатом стресу, а наслідком некерованого стресу. «Професійне вигорання» є кінцевим результатом сукупності факторів оточення, в якому людина працює, характеристик установи та особистісних моментів.

Професійне вигорання виникає внаслідок внутрішнього накопичення негативних емоцій без відповідної «розрядки» або «звільнення» від них. По суті, «професійне вигорання» – це дистрес або третя стадія загального адапційного синдрому – стадія виснаження (за Г. Сельє).

Отже, синдром «професійного вигорання» – один із проявів стресу, з яким зустрічається людина у власній професійній діяльності. Цей термін – загальна назва наслідків тривалого робочого стресу і певних видів професійної кризи.

Серед симптомів, що виникають першими, можна вирізнити загальне почуття втоми, вороже ставлення до роботи, загальне невизначене почуття.

занепокоєння. Сприймання роботи як такої, що постійно ускладнюється та стає меш результативною. Вихователь може легко розгніватися, дратуватися і почувати себе виснаженим та бути налаштованим надзвичайно негативно до всіх подій. Гнів, що відчуває педагог, може призвести до розвитку підозрілості. Працівник може вважати, що організація хоче його позбутися.

Мета треніну: Підвищення рівня поінформованості та обізнаності з поняттям «синдром професійного вигорання», його причинами та наслідками. Визначення шляхів профілактики та подолання професійного вигорання, опанування сучасними антистресовими техніками, розвиток навичок психоемоційної регуляції учасників тренінгу.




Завдання тренінгу та очікувані результати:


  • Підвищення рівня поінформованості з поняттям «синдром професійного вигорання».

  • Підвищення рівня поінформованості про сучасну теорію стресу.

  • Розширення знань про позитивні та негативні сторони стресу.

  • Визначення рівня власної стресостійкості та наявності (або відсутності) синдрому «професійного вигорання».

  • Визначення шляхів попередження синдрому «професійного вигорання».

  • Знайомство з методами та техніками управління стресом.

  • Оволодіння експрес-техніками управління стресовою ситуацією на робочому місці.

  • Створення сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі.

  • Підвищення рівня комунікативно-мовленнєвих навичок та психологічної культури вихователів.

  • Профілактика конфліктних ситуацій у колективі.

  • Сприяння формуванню у вихователів позитивного ставлення до себе.



Заняття №1
Мета: познайомити учасників тренінгу з метою та завданням тренінгових занять. Розкрити поняття: «тренінг», «стрес» та «емоційне вигорання». Привернути увагу до внутрішнього стану кожного учасника, розвивати рефлексивні навички. Сприяти усвідомленню учасниками необхідності самовдосконалення і прагнення до особистісного зростання.


  1. Знайомство-привітання. (10 хв.)

Знайомство із учасниками тренінгу, розповідь про мету та завдання тренінгу. Кожен учасник називає своє ім’я і(та) декілька слів про себе.



  1. Вправа «Пісочний годинник» (10 хв.)

Мета: визначення сподівань та очікувань учасників щодо заняття.

Учасники групи на стікерах пишуть свої очікування від тренінгу, групи та програми. Стікери ліплять на самий верх пісочного годинника. Після завершення заняття учасники пересувають стікери на стільки скільки очікування справдилися.



  1. Інформаційне повідомлення «Що таке тренінг?» (10 хв.)

Тренінг – це активний навчальний процес, заснований на принципі засвоєння, поглиблення знань через власний та чужий досвід і спрямований на переосмислення свого ставлення до проблеми обговорення.

Люди ефективніше вчаться, коли вони беруть активну участь в процесі навчання, вільно висловлюють свої думки, аналізують власний досвід, коли цінують їхні знання та ідеї.


Основні принципи проведення тренінгового навчання:

  • доброзичливість

  • конфіденційність

  • позитивність

  • повага до іншої точки зору

Можливість працювати в комфортному середовищі сприяє активному обміну думками, знаннями, досвідом, пошуку спільного рішення проблеми.
Разом думаємо, шукаємо, вчимося…

На тренінговому навчанні використовуються різні методи навчання:



  • обговорення в малих і великих групах

  • «мозковий штурм»

  • рольові ігри

  • обговорення випадків

оптимальна кількість учасників тренінгової групи 15-18 осіб.

Метою тренінгу є:

  • самопізнання

  • підвищення самооцінки

  • набуття впевненості у власних силах

  • досягнення поставленої мети,

  • вчить керувати власними емоційним станом

  • дозволити протистояти насильству в будь-яких його проявах

  • визначення життєвих орієнтирів



  1. Вправа «Прийняття правил групи» (10 хв.)

Наші правила.

  • Правило конфіденційності.

  • Активність всіх членів групи.

  • Спілкування за принципом «тут і тепер».

  • Щирість спілкування.

  • Я-висловлювання.

  • Проявлення емпатії, співчутливості та підтримки до членів групи.

  • Правило рівності, тобто спілкування на «ти» та по імені.

  • НЕ ЗАПІЗНЮВАТИСЬ.

Учасники можуть доповнити список правил, внести зміни або прийняти в даному вигляді.


  1. Вправа «Я переживаю стрес, коли…» (25 хв.)

Мета: привернути увагу до внутрішнього стану, з’ясувати головні стресори присутніх.

Інструкція. По колу слід продовжити речення «Я переживаю стрес, коли…».

Рефлексія. Стреси, які виникають у житті, можна уявити як коридори, якими треба пройти: хто швидше, хто повільніше, хто важче, хто легше, однак пройти їх усе одно доведеться.



Рефлексія заняття. (10 хв.)

Учасники діляться своїми враженнями про тренінг.



Заняття №2

Мета: розвивати вміння розслаблятися, налаштування думок вихователів на позитив.

  1. ВПРАВА «Знайомство-привітання» (10 хв.)

Мета: підготувати учасників до роботи, створити комфортну атмосферу, хороший настрій, сприяти згуртованості групи.

Інструкція: психолог пропонує таку форму знайомства: назвати своє ім’я та продовжити речення: «Про мене кажуть, що я…».

Рефлексія: які думки у вас виникали під час виконання вправи?


  1. ВПРАВА «Квітка-семицвітка» (очікування) (10 хв.)

Мета: визначення очікувань учасників групи.

Інструкція. Кожен із нас, напевно, пам’ятає казку про «Квітку-семицвітку» , яка виконувала бажання. Зараз на пелюстках кожен із вас напише, що він очікує від цього заняття.

Учасники тренінгу забирають свої очікування-пелюстки, якщо вони справдилися.



  1. ВПРАВА - РЕЛАКСАЦІЯ «Занедбаний сад» (15-20 хв.)

Мета: розслаблення.

Інструкція. Сядьте зручно, зніміть затиски, заплющте очі і спокійно дихайте у ритмі вислову: «Мені добре». Уявіть великий білий екран. Поставте перед екраном фільтр вашого улюбленого кольору і тепер весь екран такого кольору, який ви любите. Поступово він віддаляється від вас, стає меншим і меншим, і ось зовсім розчиняється… А ви розслаблені і спокійні, готові вирушити у велику подорож до стародавнього таємничого, покинутого замку. Ви бачите високу кам’яну стіну, обвиту плющем, у якій є невеликі дерев’яні дверцята. Відкрийте їх і загляньте. Ви бачите чудову природу: шовкові трави, чудернацькі квіти, дивні дерева, які своїми м’якими голосами запрошують вас зайти, тихо нашіптуючи: заходь, заходь, заходь.. ,і ви опиняєтесь у прекрасному, але занедбаному садку. Рослини так розрослися, що не видно землі і складно знайти стежку. Вам хочеться довести все тут до ладу, і ви починаєте полоти бур’ян, підрізати гілки, виносити суху траву, все, що вважаєте зайвим, обкопуєте, поливаєте, словом, наводите лад у садку. Через деякий час оглядаєте те, що зробили, і порівнюєте з тією частиною саду, якої не торкалися. Ви задоволені результатом своєї праці, і таємничі голоси шепочуть як гарно, як чисто, як дивовижно добре. Ви чуєте слова подяки, із задоволенням зазначаєте, що все і завжди потребує догляду, турботи і уваги. І навіть сама по собі чудова природа, щоб милувати око, потребує дбайливих рук, терпіння і любові. Ви із задоволенням оглядаєте ще і ще раз цю дивовижну красу й повертаєтесь до кімнати впевнені: все в цьому світі створене для краси і ви – також.

  1. ВПРАВА «Мої позитивні та негативні сторони» (40 хв.)


Заняття №3

Мета: розвиток групової згуртованості та уміння працювати командно. Розвиток позитивного мислення.

  1. Вправа-привітання «Не хочу хвалитися, але я…» (15 хв.)

Мета: зняття психоемоційного напруження.

Інструкція. Всі учасники сідають у коло, кожен по черзі називає своє ім’я та продовжує вислів, що починається зі слів: «Не хочу хвалитися, але я…».


  1. Вправа «Очікування» (10 хв.)

Мета: вербалізація очікувань та страхів учасників, пов’язаних із заняттям.

Хід вправи: учасникам роздають стікери, вирізані у формі кружечків, на яких зображена весела і сумна усмішка. Пропонують на кружечку з веселою усмішкою записати свої очікування від заняття, а на кружечку з сумною усмішкою – страхи. Прикріпити до дошки.


  1. Вправа «Правила душевної рівноваги». (20 хв.)

Мета: розвиток групової згуртованості.

Інструкція. Учасники об’єднуються у кілька груп, кожна з яких повинна написати і презентувати, як зберегти душевну рівновагу в стресовій ситуації.


  1. Вправа «Ходіння парами» (15-20 хв.)

Мета: розвиток групової згуртованості, зняття психоемоційного напруження, розвиток вміння працювати командно.

інструкція: учасники повинні знайти собі пару, сплітають руки та приставляють ногу до ноги. Завдання учасників пересуватися по залу не розмикаючи рук та ніг. Потім ускладнюється завдання, кожна пара шукає собі ще одну пару. Пари учасників змикають між собою руки та ноги. Учасникам потрібно в четвірках пересуватися по залу. Суть завдання в тому, що учасники в парах та четвірках мають одночасно піднімати дві ноги (праву одного учасника та ліву іншого учасника).

Рефлексія: учасники діляться пережитими емоціями. Що найбільше сподобалося, розвеселило? Що було важко робити?


  1. Вправа «Робота з дзеркалом» (20-25 хв.)

Мета: розвиток позитивного само сприйняття, адекватної самооцінки особистості.

Інструкція: психолог пропонує учасникам по черзі взяти в руки дзеркальце і, дивлячись в нього, розповісти в голос про любов до себе чи вибачити дещо собі. Рух дзеркальця починається від психолога.

Рефлексія: чи цікавою була для вас ця вправа? Що ви відчували? Чи потрібні були вам підказки і підбадьорювання інших і як вони діяли на вас?

  1. Вправа «Усмішка по колу» (10 хв.)

Мета: сприяти встановленню контакту між усіма учасниками групи.

Інструкція. Учасники сидять в колі, беруться за руки. Перший учасник повертається до свого сусіда праворуч або ліворуч, усміхається йому. При цьому можна «взяти» усмішку обережно в долоні і передати її іншому.

  1. Рефлексія заняття. (15 хв.)


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка