Професійно-технічна освіта



Сторінка9/14
Дата конвертації29.04.2016
Розмір2.72 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14
Тематичний план з дисципліни
Художня обробка деревини


п/п

Розділи і теми

Кількість годин

Всь-ого

З них

Ауди-торні

Лаболаторні


Прак-тичні

С.Р.

1

Вступ до курсу

1

1







1

2

Відомості про розпис

Історичні відомості

Розпис у побуті


3

1

2



3

1

2









15

5

10



3

Інструменти, матеріали таїх підготовка

Безпечні методи при роботі. Гігієна .

Пензлики

Особливості деревини

Фарби. Барвники

Найпоширеніші рослинні барвники

Все про колір


13

1

1



3

3

2



3

6

1
1


2

1

1



5
1

2

1



1


2
2

30

1

1



10

5

5



8

4

Декоративний розпис

Композиційні особливості

Основи петриківського розпису

Живопис


Графіка

60

4

45

6

5

12

2

8



1

1


4

2

2





44
35

5

4



50

10

30



5

5


5

Обереги та їх значення

2

1

1




10

6

Підсумкові заняття

2

2













Всього годин

81

25

10

46

106


Виховна година на тему: «Зігріємо серця добром»
Ланько О.М. – викладач;

Гавриленко О.О. – бібліотекар

Чернігівського професійного будівельного ліцею
Мета: продовжувати формувати моральні основи особистості засобами

слова; сприяти вихованню доброї, милосердної, лагідної, чуйної

людини; розвивати культуру мовлення, спілкування і поведінки

учнів; формувати активну життєву позицію, яка проявляється в

дієвій допомозі знедоленим, немічним; формувати в учнів

уміння формулювати моральні судження, відрізняти добре від

поганого; виховувати високі моральні якості, виховувати потребу в

самовдосконаленні та самовихованні.



Методична мета: активізація розумової діяльності та розвиток творчих

здібностей учнів при застосуванні інформаційних

технологій на позакласних заходах.

Практична мета: формувати в учнів бажання діяти, творити добро.

Учитель: Доброго дня, любі друзі та шановні гості! Ми раді вітати вас на черговому засіданні лабораторії « Творчість» , присвяченому милосердю та доброті. Ще з часів давньоруських цілком природнім і закономірним вважалося допомогти знедоленому, нещасному поділитися шматком хліба, дати притулок безлюдному, захистити старість і немічність, порятувати хворого чи каліку, заступитися за беззахисного і скривдженого. Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердечність, уміння розділити чужий біль, вчасно, підтримати у важку хвилину, розрадити в горі та біді - це в характері нашого народу.

Бібліотекар: Добро - це духовна категорія, її не можна торкнутися, понюхати,посмакувати. Добро можна тільки відчути: це ласкаве, добре, ніжне ставлення, це готовність допомогти в скрутну хвилину, це любов до оточуючого світу. Це те, що заставляє нас радіти, любити, співчувати.

А як ви розумієте слово «добро»?

(учні висловлюють свої думки)

Бібліотекар: Перевіримо себе за словником.

( зачитуються визначення категорії «добра» із словників)



  • Добро – це усе позитивне в житті людей, що відповідає їхнім інтересам, бажанням, мріям.

  • Добро - це добра, корисна справа, дія, вчинок.

( Великий тлумачний словник сучасної української мови.В. Г. Бусел)

Учитель: Милосердя -— це милість серця, жалісливість, м'якість, співчуття, ніжність, любов до людей. Милосердя — це не слабкість, а сила, тому що милосердя притаманне людям, які здатні прийти на допомогу. Бо здатність співчувати, співпереживати — це ознака духовної зрілості особистості. Заплакати від власної образи і болю простіше, ніж від чужої. І ці сльози співчуття до іншої людини — святі сльози. Вони означають наявність у людини душі й серця. Адже людина стала людиною тоді, коли в ній прокинулась жалісливість, співчуття не лише до свого одноплемінника, а й до «чужака», нехай то буде чужоземець, більше того — полонений. А як ви розумієте слово «милосердя»?

(учні висловлюють свої думки)



Учитель: Перевіримо себе за словником.

( зачитуються визначення категорії «милосердя» із словників)



  • Милосердя - щиросердність, співчуття,готовність робити добро всякому, любов на ділі, здатність відгукнутися на чужий біль. Людям милосердним притаманне співчуття по відношенню до сироти, інваліда, тяжко хворої людини, людини похилого віку, людини, що потрапила в біду.

( Тлумачний словник В. І. Даля)

Бібліотекар: Співчуття — одна з найпрекрасніших рис людини. Особливо тоді, коли його найбільше потребують наші рідні, друзі, знайомі під час хвороби. Та чи вміємо ми зробити це тактовно?Розглянемо таку ситуацію:

Прийшли провідати хвору…

Марійка дуже хворіє. Лежить у ліжку, не може підвестися. Інколи приходять до неї подруги.

Ось і сьогодні завітали до Марійки Оксана і Валя. Принесли дві книжки. Розповіли про події класу, а потім замовкли та й сидять. І Марійка мовчить, якось ніяково стало їй.

У хвилину напруженого мовчання з-за хмари виглянуло сонце. В кімнаті стало світло. Оксана і Валя зраділи.

— Нарешті сонечко пригріє,— защебетала Оксана.— Як потеплішає — в ліс підемо, до річки.

— Може, й викупаємось, - радісно мовить Валя.

— І квітів нарвемо, и у човні покатаємось,— продовжує своє веселе щебетання Оксана.

Марійка дивиться на них, мовчить, аж тут з її очей на подушку закапали сльози. Оксана й Валя бачать, що Марійка плаче, дивуються:

— Чому це ти плачеш, Марійко? Що в тебе болить? Може, тобі ще одну книжку принести? Ось ми підемо в крамницю купимо цукерок...

— Не треба ні книжок, ні цукерок,— прошепотіла Марійка.

(В. Сухомлинський)

Учитель: Давайте обговоримо поведінку дівчат:


  • Яких помилок припустились Оксана і Валя відвідуючи подругу?

  • Як підтримати хвору людину і не створити для неї незручностей?

Бібліотекар: Здавна на Землі цінувалося праведне життя - життя чесне, щире і правдиве. Завжди користувалися повагою люди, готові прийти на допомогу, добрі, привітні, ввічливі, тактовні, вдячні, чесні, терпимі, щедрі. З давніх-давен стосунки між людьми, взаємопідтримка, милосердя були основою життя, і про це народ висловлювався в усній народній творчості. Ми пропонуємо вам гру « Вставити слово».

Гра « Вставити слово»

1. Добро не ..., а зло умирає (пропадає).

2. Не все ..., що солодке (добре).

3. Не чекай за добро ... (подяки).

4. Слова щирого ... дорожчі за частування (вітання).

5. Ввічливих і лагідних скрізь ... (шанують).



Учитель: Пригадується одне з оповідань А. П. Чехова про лікарів. Це оповідання "Випадок із практики". Дочка власниці фабрики хворіла. Викликали лікаря. Він оглянув і сказав, що все гаразд, просто треба відпочити. А поруч стояла мати. Стояла нерухомо і дивилася на лікаря заплаканими очима. Потім попросила, щоб лікар не від'їжджав, бо минулої ночі дочка налякала її своїм станом, а вона в неї єдина дитина. Лікар хотів сказати, що в Москві у нього багато роботи, що вдома чекає сім'я. Але глянув на обличчя жінки — і залишився. Що примусило лікаря залишитись? Обов'язок?

(у колі спілкування учні обговорюють цей випадок і роблять висновки)



Бібліотекар: Особисто я вважаю, що в нашому випадку не обов'язок примусив лікаря залишитись, а саме милосердя, бо милосердя — це готовність допомагати іншому. У цьому випадку я бачу два аспекти милосердя: переживання, відчуття чужого болю як свого і порив до реальної допомоги. Без переживання милосердя вироджується в холодну благодійність, а без реальної допомоги переходить у пусту сентиментальність.

Учитель: Милосердя — це любов до всього живого. Мені запам'ятався лист В. Стуса до сина: "Бач, сину, я дуже хочу, аби ти виріс чесним, мудрим чоловіком... Пригадую одного старого дідуся. Сам голодний, він, піймавши хворе голуб'ятко, годував його зі своїх уст хлібом, напував водою. Те голуб'я стрибало за ним, як за батьком. І що? Видужало голуб'я, підросло, набралося сили". І далі він говорить про те, що в його пам'яті залишилось те голуб'ятко і той дідусь нужденним. Чи вчив батько сина милосердя? Так. Дідусеве милосердя ляже в серце сина Стуса крихітним зернятком і обов'язково проросте, зійде.

Бібліотекар: Прикладом милосердя, самопожертви є мати Тереза. Про цю жінку багато написано, але її благодійництво не зрівняти ні з чим. її батьківщиною є маленька країна Албанія. Спочатку благодійниця боролася з людськими бідами сама. Вона підбирала на вулицях Калькути хворих, а у Бейруті допомагала душевнохворим дітям. Півстоліття тому мати Тереза створила Орден Милосердя. На сьогоднішній день до нього входять п'ятсот дитячих притулків, сто будинків для перестарілих, лікарні для хворих на СНІД і сухоти. Тут працює чотири тисячі медиків. Орден Милосердя допомагає не "людству взагалі", а конкретним людям, отже, це не короткочасна благодійна кампанія.

(у колі спілкування учні розповідають про людей, яких вони вважають взірцем доброти і милосердя: літературні герої, герої з кінофільмів, друзі, родичі, знайомі)



Учитель: А тепер ми пропонуємо вам наступну гру. Вам необхідно знайти початок прислів'я у правій колонці, а його закінчення- у лівій.
Академія спілкування з дітьми-інвалідами
Халявко Н.В. – соціальний педагог;

Ланько О.М. – викладач;

Гавриленко О.О. – бібліотекар

Чернігівського професійного будівельного ліцею
Мета: активізація волонтерського рух у в допомозі дітям – інвалідам; формування і розвиток в учнів моральних чеснот; розвиток вміння випромінювати тепло в спілкуванні на рівних з дітьми, що мають фізичні вади; виховання у дітей бажання творити добро, бути милосердними, щирими, добрими; вчитися цінувати своє здоров`я та не марнувати своє життя, використовувати кожну його мить для самореалізації, для розвитку своєї особистості; намагатися відкрити серця наших дітей для радощів і горя інших людей; зрозуміти найголовнішу істину людства- усі люди від народження рівні, незважаючи на фізичні та розумові вади і всі в однаковій мірі потребують тепла, щирості та людяності.

Проблеми інвалідів у сучасному соціумі|стан|

Нині є багато людей, які, незважаючи на свою неповносправність, випромінюють радість і жагу до життя, вони намагаються прийняти себе такими, якими вони є, зі своїми обмеженнями здобути справжню внутрішню свободу, силу бути самим собою, простим і безпосереднім, любити людей, уміти бачити красу, і, незважаючи на труднощі, які випали на їхню долю, уміти щиро радіти життю і жити чимось, що є найголовнішим...



Добро і милосердя – дві найголовніші цінності, на яких тримається людство. Ми часто чуємо ці слова і навіть вживаємо їх у мовленні, іноді не відчуваючи всю глибину їх змісту. Якщо вдуматись, то можна сказати, що вони означають безцінні риси характеру, стан душі, певний комплекс реакцій, психологічний підхід до всіх живих істот, а особливо до людей з обмеженими фізичними властивостями. Адже інвалідність – це не просто які- небудь властивості, це ще і стан душі. Душі, до якої дуже складно підібрати ключика, не образив людину байдужістю або безтактовним співчуттям.

«Треба, щоб за дверима кожної задоволеної, щасливої людини стояв хто-небудь із молотком і постійно нагадував би стуком, що є нещасні» -писав А.П. Чехов.

І хоча сучасне суспільство дедалі більше переймається проблемами інвалідів, в цій справі існує немало питань, які нам треба вирішувати. Перш за все це звісно проблема соціальної адаптації. Велике значення має подолання психологічного бар`єру - усвідомлення суспільством, що люди з обмеженими фізичними властивостями - повноцінні громадяни, які потребують адекватного до себе відношення.

Важко уявити, що ці люди можуть страждати не тільки від своєї хвороби. Душевний біль спричиняє майже повну відсутність звичайного людського спілкування. І не тому, що люди жорстокі. Просто якось сталося, що милосердя втратило сьогодні свою цінність, а його зміст звівся в основному до милостині.

Якось сліпий сидів під деревом, прислонившись головою до стовбура. Він був сліпий від народження і не знав, що таке світло. Він чув голоси і запахи і знав предмети на дотик. І ще знав він, що є щось Невідоме, яке більше за все, що він знає, але що це таке, він не знав. Він знав, що він не такий, як інші люди, що усі вони спритніші й вправніші, і швидші за нього, і багато разів він чув від них, що вони бачать.

Він знав, що усі бачать, тільки він не бачить. Він не знав, що значить бачити, але знав, що це й є те, Невідоме. І, коли він думав про Невідоме, йому хотілося піти від усіх сюди під дерево, вдихати його гіркуватий запах, слухати, як листи шелестять над головою, тулитися щокою до кори й угадувати... далечінь.

Одне тільки дивувало його: адже те, Невідоме,— прекрасне. Він це знав.

О, як ясно він це знав! Те, Невідоме,— це все, чого не вистачає душі його, чому ж вона так нудиться? І якби воно було в нього, то він знає,що радість його перелилася б через край, так що серце могло б не витримати. І він усім би дав від надлишку свого.

Чому ж люди, що мають це, такі скупі душею? Чому вони зовсім не прекрасні, як саме Це? Чому серця їхні зовсім не переповнені і вони так часто плачуть і скаржаться йому на життя, а якщо в них і буває радість, то майже завжди вона розміром зі шматок яблука?

Сліпому ж здавалося, що їхня радість повинна була бути величиною із сади і поля. Щоб їли всі і не могли б з'їсти, а усе б залишався вічний достаток...

Чому ж це зовсім не так? Чому вони не виділять йому від світу свого трішки тепла? А йому серед них так холодно? Точно він зайвий, і вони увесь час бояться, що він щось у них відніме...

Ми не зможемо повернути зір сліпому, слух глухому, повноцінне здоров`я кволому. А ось подарувати їм радість щирого, цікавого для обох сторін спілкування – можемо. Адже недарма відомий французький письменник Антуан де Сент- Екзюпері вважав, що єдина справжня

радість – це радість людського спілкування. Звичайного спілкування на рівних. Поговоріть з інвалідами про їхні захоплення, мрії, поділіться своїми і ви побачите, наскільки яскравим може бути внутрішній світ у «обмежених» людей.

Щиро подружіться з ними і вони подарують вам частку свого тепла, радості, навчать вас любити життя, незважаючи ні на що, цінувати його і не марнувати.Нині є багато людей, які, незважаючи на свою неповносправність, випромінюють радість і жагу до життя, вони намагаються прийняти себе такими, якими вони є, зі своїми обмеженнями здобути справжню внутрішню свободу, силу бути самим собою, простим і безпосереднім, любити людей, уміти бачити красу, і, незважаючи на труднощі, які випали на їхню долю, уміти щиро радіти життю і жити чимось, що є найголовнішим...Попри всі труднощі, які випадають на долю цих людей, вони глибоко люблять життя, бо тільки любов може відкрити серцю обрій надії.

У нас це вже стало традицією і ми знаємо про що говоримо, бо наші учні встигли по – справжньому потоваришувати з дітьми- інвалідами Чернігівської громадської організації сімей, в яких виховуються діти інваліди дитинства “ Гіпократ ”. І дружба, і спілкування цікаві й корисні для всіх. Діти – інваліди від спілкування з нашими учнями отримують відчуття повноцінності життя, незважаючи на свої вади; отримують матеріальну допомогу; відкривають радість невимушеного спілкування; цікаво, змістовно проведять дозвілля. Наші учні від спілкування з дітьми-інвалідами розкривають в собі людяність, вчаться цінувати своє здоров`я та радіти кожній миті життя; відкривають радість невимушеного спілкування; цікаво, змістовно проведять дозвілля.

Другий комплекс проблем, який треба вирішувати суспільству- матеріальне забезпечення інвалідів, подолання фізичних бар`єрів - встановлення пандусів, безпроблемне пересування по прилеглій території, наявність визначених місць для паркування автомобілів інвалідів, відповідні входи (виходи), відсутність порогів, широкі двері, коридори, доступність до усіх поверхів у приміщенні (ліфти, ескалатори), наявність доступних санітарно-гігієнічних приміщень (туалети, душові), доступні для людей у візках таксофони, банкомат, означення місцезнаходження.

І якщо в останньому ми нічого не можемо покращити, то допомогти

дітям – інвалідам нам по силам.Вже стало доброю традицією в нашому ліцеї організовувати акції на допомогу людям з обмеженими фізичними властивостями. Тільки за останні два роки були зібрані кошти на обладнання лікарень, книжки та іграшки для дітей – інвалідів, була зібрана матеріальна допомога для дітей з Чернігівської громадської організації сімей, в яких виховуються діти інваліди дитинства “ Гіпократ ”. Звичайно, все це крапля в морі, але якщо ця крапля надана від щирого серця і душі, то вона зможе втомувати спрагу.

Ще одна з проблем – це професійна освіта інвалідів та працевлаштування. Дуже показовим що до цього є досвід Кримського міжрегіонального центру професійної реабілітації інвалідів, розташованого|схильному| в місті Евпаторії. Центр проводить набір в групи професійної реабілітації по наступним|слідуючих| специальностям: секретар керівника, облицювальник-плиточник| ;|вчення| взуттєвик по ремонту взуття; столяр будівельний;вишивальниця; кравець; швея|швачка|;оператор ПК; конторський службовець; радіомеханік по ремонту і обслуговуванню радіотелевізійної апаратури;живописець; художній розпис по дереву; виготівник художніх виробів з|із| кераміки; різальник по дереву і бересті; робітник |робочий| зеленого будівництва; обліцювальник-мозаїчник .

Створння належних умов життя дасть змогу людям з особливими потребами повніше реалізувати особистий потенціал, брати посильну участь у державному будівництві, інтегруватися в суспільство. До цього спонукає підписання Україною міжнародних документів, у відповідності з якими створюється і вдосконалюється власна правова база та розробляються відповідні соціальні програми. Так, у 1991 р. був прийнятий, а в наступні роки, доповнений і вдосконалений Закон України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”. Закон передбачає спеціальні права для інвалідів, без яких вони не можуть успішно інтегруватися в суспільство, зокрема: право на медичну допомогу (безкоштовно або на пільгових умовах), на медичну реабілітацію і санаторно–курортне лікування; право на забезпечення безперешкодного доступу до інформації за допомогою засобів комунікації та до об'єктів соціальної інфраструктури. Крім того гарантуються права на освіту, на працевлаштування, на матеріальне забезпечення, на соціально–побутове обслуговування, на транспортне обслуговування, на створення громадських об'єднань.

Люди з вадами розвитку повинні мати змогу подорожувати, відвідувати кіно, театри, займатися спортом. Протягом останнього десятиріччя в Україні швидкими темпами впроваджується програма дозвілля інвалідів. У державі з'явилася велика кількість майстрів спорту, чемпіонів, рекордсменів Європи і світу серед інвалідів. Поштовхом для цього стало створення у 1993 р. Українського центру інвалідного спорту „Інва–спорт”. Ця розгалужена система дала змогу охопити заняттями фізкультурою і спортом понад 20 тисяч осіб, 8500 з яких – діти шкільного віку. Щороку в нашій державі проводяться більш як 200 чемпіонатів і Кубків з 17 видів спорту.

   Сучасне суспільство дедалі більше переймається проблемами інвалідів. Втім у цій справі існує чимало проблем, які нам треба вирішувати. На жаль, трапляються випадки, коли медичні працівники „не радять” людям з особливими потребами, немати дітей, або відмовляються приймати пологи у інвалідів. Між іншим ці люди особливо потребують сімейного затишку і тепла рідних рук. Тож нам потрібно зламати стереотипи своєї поведінки і робити все, щоб інвалідам, яких обійшла доля, було затишно жити в суспільстві.

   Незважаючи на цілу низку створених законів щодо захисту прав інвалідів українська влада, а також кожен з нас має глибоко усвідомлювати наскільки важлива наша підтримка інваліду. Те, що стосується здорової людини, стосується й інваліда. Теоретично вони мають безліч прав, утім практично можуть бути позбавлені найелементарнішого. Стосовно інвалідів держава дуже багато декларує, але дуже мало виконує.

Переймаючись буденними проблемами ми повинні замислитися над непростою долею людей з вадами здоров'я і не тільки у день 3 грудня, а й протягом цілого року не забувати про те, що поруч з нами живуть інваліди і вони потребують допомоги і уваги.

 Наше завдання полягає в тому, щоб активізувати свідомість суспільства у плані створення доступності для людей з обмеженими фізичними можливостями, А також, щоб донести до них ту істину, що такі люди потребують уваги не тільки в грудні - на День інваліда, коли до них приходять із пакунками. Адже інколи вони потребують просто доброго слова, співчуття, поради. Бо не все вимірюється грошима. Я згодна, що це складно, але це треба робити. Тож сподіваємося, що у 2012 році, доки діє Програма безбар'єрності, ми радітимемо тільки позитивним плодам нашої діяльності.


1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка