Професійно-технічна освіта



Сторінка7/14
Дата конвертації29.04.2016
Розмір2.72 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   14

Відтінки кольорів

Таблиця 2.5.2.

Колір

Холодний відтінок

Теплий відтінок

Жовтий

лимонний, цинковий, жовтий

кадмій, солом’яний

Синій

голубий, лазурний

ультрамарин

Червоний

малиновий, фуксин. кармін, темно-червоний

червоний кадмій, розо вий, кіноварний

Змішування двох споріднених кольорів часто дає дуже цікавий результат. Наприклад поєднання лазурі з ультрамарином при зображенні неба. Для створення живого червоного кольору бажано використовувати кіновар тапомаранчевий. Залите сонцем листя можна намалювати трав’янисто – зеленим та жовтим кадмієм.




Холодний червоний




Теплий червоний

Фіолетовий (синій з червоним)

Теплий синій

Холодний синій

Холодний жовтий

Теплий жовтий

Помаранчевий

Зелений (синій з жовтим)

Рис.10 Спектр.


Червоний колір доданий до зеленого виразить його. А ось краплинки червоного, додані в смарагд ний колір пригасять, або зовсім нейтралізують.

Для створення живих тіней використовують сині та фіолетові тона, а не коричневі та чорні, що можуть зробити малюнок дуже тьмяним та похмурим.

Зелені кольори часто виглядають дуже яскравими, але додавши невелику кількість додаткового кольору ( червоний: коричневий: фіолетовий) ефектно поглиблюється тон, що зображено на рисунку 11.
4367

Рис.11 Поеднання кольорів.


ПРИМІТКА: Той факт, що холодні відтінки мають тенденцію до потухання, а теплі прагнуть до виразності, можна, при точному підборі фарб, використовувати для створення ефекту та глибини у вашому малюнку.

3. ДЕКОРАТИВНИЙ РОЗПИС

3.1. Композиційні особливості. Узори та їх розташування

Ще у глибоку давнину люди навчилися створювати не складні малюнки з умовних знаків – символів, де кожна лінія чи фігура мали лише певне значення. Так, пряма горизонтальна лінія означала землю, горизонтальна хвиляста – воду, а вертикальна хвиляста – дощ, трикутники – гори, дві схрещені лінії – блискавку. Вогонь зображували у вигляді гачкуватого хреста, а сонце – у вигляді ромба, кола або квадрата. Жіноча фігура символізувала богиню життя, дерева з розлогими гілками – родючість землі, птахи – настання весни, врожай та багатство. Ромб з подовженими сторонами означав будівлю, а квадрат, розділений на чотири частини з крапками у кожній, символізував засіяне поле чи садибу. Поступово ці зображення змінювалися, втрачали первісний зміст і перетворювалися в декоративні елементи та узори.[7]



Узор, або візерунок, – це малюнок який складається з окремих елементів – мотивів, кольорів та їх відтінків розташованих у певному порядку.

Послідовне повторення окремих мотивів або цілої їх групи створюють орнаменти. До речі, слово «орнамент» у перекладі з латинської мови означає «прикраса». Ритмічне повторення одного або кількох мотивів орнаменту називається рапортом.

Найбільше поширення орнамент знайшов у народній творчості, де його творці завжди зверталися до навколишньої природи, але не копіювали її, а переробляли спрощували – стилізували.

За змістом орнамент буває:



-геометричний, який складається з прямих та ламаних ліній, трикутників, кружалець, квадратів, ромбів, крапок (найчастіше бачимо на писанках, хлібницях. Солонках, тощо);

-рослинний, або фітоморфний, основу якого складають квіткові та рослинні мотиви (тарелі, ложки, кухонні дощечки, скарбнички);



-тваринний, або зооморфний – із стилізованих фігур тварин комах тощо (скрині. посуд ,іграшки, картини);

-антропоморфний – із зображенням фігур людей (ікони, картини, шкатулки).

Орнаментальні узори не тільки прикрашають вироби, а й підкреслюють їх форму розміри матеріал, конструктивні особливості. Вони бувають вузькими й широкими поздовжніми й поперечними, похилими та навскісними (діагональними). Окремі мотиви орнаментів виконують розкидкою. Орнамент у вигляді прямої або криволінійної смуги зветься стрічковим; там, де окремі елементи вписані в квадрат, коло або ромб, – центровим (центричним); коли вся поверхня вкрита суцільним узором – сітчастим.




Композиція – співвідношення, зображувальних елементів у певному порядку. Найпростішою орнаментальною композицією є стрічкова, що будується на основі чергування рівномірного, ритмічного повторення основного елемента, прикладом якого є Рис.12.
Рис.12. Стрічковий орнамент «Бігунець»
У кожному варіанті орнаменту можна виділити окремі основні мотиви, що становлять основу цих малюнків: листя, листя з ягодами, грона ягід, квітка. Водночас в цих так званих «бігунцях» ритм закладено і в повторенні поворотів цих елементів та їх кольоровому вирішенні. Таким чином «бігунець» досить динамічний цікавий орнамент, в якому відсутні випадковість або навмисність. Асиметрична урівноважена композиція є також типовим прикладом петриківського розпису та розпису матрьошок. Цікава композиція створюється при використанні композиційних особливостей українського вишитого рушника. Такі композиції дають уявлення про поєднання стрічкового орнаменту і симетричних мотивів.[7]

Упродовж віків той чи інший орнамент пройшов довгий і складний шлях, розвиваючись разом з історією та культурою кожного народу. Історично складалися й розвивалися також прийоми розташування візерунків на речах домашнього вжитку. Найбільш складні й багаті орнаменти завжди розміщували на видному місці.



3.2.Основи петриківського розпису

Для опанування техніки петриківського розпису необхідно оволодіти чотирма типами мазка, традиційна назва яких «гребінчик», «зернятко», «горішок» та «перехідний мазок», що починається з потовщення. Його роблять натиском пензля і закінчують «тоненьким вусиком», який передають за допомогою легкого дотику кінчика пензля. Покладені поряд кілька таких мазків нагадують гребінець.

«Зернятко» – мазок, який накладається найлегшим дотиком до найбільшого натиску. Коли мазки «зернятко» покладені по обидва боки стеблини вістрями назовні, зображення нагадує колосок.

«Горішок» складається з двох гребінчикових мазків вигнутих пів лунками й поставлених один проти одного. Заповнивши порожнє місце між пів лунками гребінчиковим або двома трьома зернятковими мазками матимемо форму, подібну до лісового горіха.

«Перехідний мазок» накладається одним пензлем, але двома фарбами. При цьому сухий пензель умочують в одну фарбу (наприклад, у зелену), а потім у другу ( наприклад, у жовту). На папері залишається слід від жовтої фарби, який плавно переходить у зелений. У інструкційних картках 3.2.1. та 3.2.2.наведені приклади простих та складних вправ виконання мазків.

хохло

3.2.1. Технологічна послідовність виконання вправ.

Інструкційна картка 3.2.1



Вправа


Зразок малюнка

Технологія і послідовність виконання

Вправа 1


«Зернятко»

Мазок звичайний



http://softacademy.lnpu.edu.ua/programs/decorativeart/pictures/vprava1.gif

Уздовж вертикальної лінії пензликом нанести мазки – «зернятка» схожі на краплі води. Тримати пензлик так щоб вусик «зернятка» був перпендикулярний лінії до проведеної або уявної. При цьому корпусом пензлика натискати так, щоб мазок був овальної форми.

Вправа 2

Вусик «Зернятка» --мазок під кутом



http://softacademy.lnpu.edu.ua/programs/decorativeart/pictures/vprava2.gif

Уздовж вертикальної лінії нанести такі ж мазки – «зернятка», але під гострим кутом відносно лінії. Такі мазки потрібно робити легко, однакової форми.



Вправа 3

«Зернятко» - мазок під гострим кутом



http://softacademy.lnpu.edu.ua/programs/decorativeart/pictures/vprava3.gif

Уздовж вертикальної лінії нанести пензликом мазки на однаковій відстані один від одного, під гострим кутом. Тримати пензлик кінчиком угору, щоб вусик «зернятка» тягнувся догори, а овальна форма мазка була біля лінії.

Вправа 4

«Кривеньке зернятко»



http://softacademy.lnpu.edu.ua/programs/decorativeart/pictures/vprava4.gif

Кінчик пензлика опускати біля вертикальної лінії легким поворотом пензля, виконуючи «кривеньке зернятко». Ця вправа виконується впевнено та з легкістю.




Вправа 5

Початок «Травички»



http://softacademy.lnpu.edu.ua/programs/decorativeart/pictures/vprava5.gif

Обабіч вертикальної лінії, під гострим кутом, нанести «зернятка», розташовуючи мазок проти мазка. Оволодіння цією вправою наближає до зображувальних елементів петриківського розпису наприклад: травички, билинки тощо.


Вправа 6

«Колосок»



http://softacademy.lnpu.edu.ua/programs/decorativeart/pictures/vprava6.gif

Обабіч вертикальної лінії , під гострим кутом, нанести «зернятка» з вусиками догори, розташовуючи мазок проти мазка. Цей малюнок нагадує зображення колоска.



Вправа 7

«Пірчасте листя»



http://softacademy.lnpu.edu.ua/programs/decorativeart/pictures/vprava7.gif

Обабіч вертикальної лінії нанести «кривенькі зернятка» (див. впр.4) з видовженими вусиками, утворюючи майже однакові групи з таких мазків. Інтервали між групами бажано робити однакові. Малюнок вправи нагадує пірчасте листя.


Вправа 8

Початок квітки–«Пуп’янок»



http://softacademy.lnpu.edu.ua/programs/decorativeart/pictures/vprava8.gif

З двох мазків «кривеньке зернятко» виконати напіврозкриту квітку –«пуп’янок». Мазки зєднати округлою частиною так, ніби вусики тягнуться з однієї точки. Бажано розташовувати «пуп’янки» на однаковій відстані, повертаючи щоразу

їх вусиками в протилежний бік. Звертається увага на композицію, розміщення та розмір елементів малюнку.



Вправа 9

Елементи стрічкового орнаменту



http://softacademy.lnpu.edu.ua/programs/decorativeart/pictures/vprava9.gif

Елементи розмістити як у вправі 8, але виконувати кожний «пуп’янок» з двох більших «кривеньких зерняток» та двох розміщених всередині менших мазків «зерняток». Елементи зєднати тоненькою хвилястою лінією. Ця стрічка використовується у вигляді фриза для оздоблення.

Вправа 10

Стрічковий орнамент



http://softacademy.lnpu.edu.ua/programs/decorativeart/pictures/vprava10.gif

Повторити вправу 9 з тією відмінністю що пірчасте листя (впр.7), нанести пензликом обабіч хвилястої сполучної лінії. Орнамент вправи є типовим для петриківського розпису:

«хвилька»,«бігунець», «фриз». Орнамент проводять по центру і по краю виробу, звертаючи увагу на рішення композиції.



Вправа 11

Три пари «кривих зерняток»



http://softacademy.lnpu.edu.ua/programs/decorativeart/pictures/vprava11.gif

Із спарених «кривих зерняток» (впр. 8) виконати своєрідну квітку, сполучивши до центру три пари «кривих зерняток» . Звернути увагу на розмір квітів відстань між ними та колір.

Вправа 12

«Бігунецьз трипелюсткових квіток



http://softacademy.lnpu.edu.ua/programs/decorativeart/pictures/vprava12.gif

Вправа об’єднує попередні. Намалювати новий «бігунець» який складається з квіток трипелюсткових, з’єднати їх легкою хвилястою лінією, обабіч якої розташувати листки з довгими вусиками. Вправа виконується легко, невимушено.

Вправа 13

«Вусики»


до центру квітки

http://softacademy.lnpu.edu.ua/programs/decorativeart/pictures/vprava13.gif

Із спарених «кривеньких зерняток» намалювати трипелюсткову квітку, в якій вусики кожного мазка спрямувати до центру. Малювати кілька стрічок вертикально – одну квітку за одною щоразу змінюючи нахил квітки з рівномірними проміжками між малюнками. Бажано щоб усі елементи були майже однакові за розміром.

Вправа 14

Поєднання «Криве зернятко» та «Зернятко»



http://softacademy.lnpu.edu.ua/programs/decorativeart/pictures/vprava14.gif

Повторити попередню вправу додаючи в кожну пелюстку по два мазки – «зернятка». Під вусиками кожної квітки намалювати «зернятка» розташовуючи їх симетрично до центра. Утворюється зовсім нова квітка. З’єднавши квітки хвилястою лінією отримаємо ще один «бігунець».

Вправа 15

Поеднання мазків



http://softacademy.lnpu.edu.ua/programs/decorativeart/pictures/vprava15.gif

Вправа аналогічна попередній. Її складність у тому, що потрібно виконати тоненькі мазки – «зернятка» напрям яких до центра вусиків основних пелюсток. Обабіч хвилястої лінії нанести пірчасте листя витягуючи вусик кожного «кривенького зернятка».

Вправа 16

Елементи майбутніх композицій



http://softacademy.lnpu.edu.ua/programs/decorativeart/pictures/vprava16.gif

Вправа поєднує мазки: «зернятко»,«кривеньке зернятко» та спаровані «зернятка» , маючи на увазі їх розмір розташування та колір. В основі кожної квітки – «пуп’янок» та розкладені у певному порядку дрібні й великі пелюстки.

Опанувавши попередні вправи можна перейти до складніших.

Інструкційна картка 3.2.1.

Малюнок


Технологія і послідовність виконання

http://softacademy.lnpu.edu.ua/programs/decorativeart/pictures/vprava17.gif

Вправа побудована на основі квітки – „пуп’янка” (впр.16). Основа може бути різною: кулястою видовженою або розтягнутою по ширині чи висоті. За допомогою знайомих прийомів створити новий мотив орнаменту. Обабіч чашечки – „пуп’янка” намалювати перші пелюстки створюючи їх з мазків – „кривих зерняток”.

http://softacademy.lnpu.edu.ua/programs/decorativeart/pictures/vprava18.gif

На основі чашечки(гвоздики) обабіч розташувати перші пелюстки. Кожним мазком чітко підкреслити тонкий вусик «зернятка», натискуючи корпусом пензля із зовнішнього боку. Центральну частину квітки створити з видовжених мазків – „кривих зерняток” що закінчуються поворотом пензля в середину квітки, робити легкий натиск пензля. Віяло подібна форма квітки чорнобривців будується видовженими мазками вусиків від центра від широкої чашечки – основи.

http://softacademy.lnpu.edu.ua/programs/decorativeart/pictures/vprava19.gif

Образи мотивів петриківського орнаменту запозичено у природи. В народному розписі цей мотив існує як окремий елемент під назвою «цибулька».

Виконується «цибулька» з видовжених мазків – «кривих зерняток». Створення жоржини починається з малювання «цибульки».

Інший мотив – квітка соняшника яка будується округлими пелюстками – «пуп’янками» (впр. 8;9).

Схему її побудови покладено і в такі мотиви як барвінок рожа та ін.



http://softacademy.lnpu.edu.ua/programs/decorativeart/pictures/vprava20.gif

.

Грона калини винограду та горошок можна виконувати кінчиком пальця. Такі тендітні гілочки та дрібні пуп’янки квіток з хвилястим листям та тоненькими вусиками як наведено в цій вправі є допоміжними елементами майже кожної більш-менш складної композиції.



http://softacademy.lnpu.edu.ua/programs/decorativeart/pictures/vprava21.gif

Перші листки малюють на основі видовженого мазка. Верхівкою кожного листка є перший мазок а вісь цього мазка – середина всього майбутнього зображення Уздовж цієї уявної лінії (у початкових вправах центральну лінію можна провести легенько олівцем) ніби спускаючись поступово розташовувати інші мазки кінчики яких – вусики і є зубцями листків.



http://softacademy.lnpu.edu.ua/programs/decorativeart/pictures/vprava22.gif

Кленові листки за будовою складніші. Вони складаються з трьох майже однакових частин: тризубчастої центральної верхівки і двох бічних. Починати малювати з центральної частини з середнього зубчика довгенький мазок якого дає основну лінію нахилу всього листка. Обабіч нього додати два мазки які зєднати знизу. Утакому ж порядку виконати бічні частини листка. Готове зображення можна залишити в одному кольорі або нанести темною фарбою тонесенькі штрихи підкреслюючи спрямованість зображення

Листя „папороті” будувати так: один центральний мазок поруч другий бічний і так далі. Вправу повторювати. Кожний мазок повинен бути легким,прозорим.




http://softacademy.lnpu.edu.ua/programs/decorativeart/pictures/vprava23.gif

У вправі показано різноманітне вирішення листків: одне - за допомогою мазків -„зерняток” видовженої форми вусики яких створюють зубчастий контур малюнка; два інших – легкі ніжні з хвилястою лінією контура утворюють за допомогою маленьких мазків -„зерняток” вусики яких тягнуться від серединної лінії листка від центра. „Зернятка” майже однакової чітко окресленої форми. Ці елементи необхідно о виконувати майстерно.

http://softacademy.lnpu.edu.ua/programs/decorativeart/pictures/vprava24.gif

На пензлик набирати темну фарбу (коричневу) потім верхівкою пензля набирати світлого тону (яскраво–жовту). Перший мазок: спочатку тягнути світлий вусик, поступово з’являється темніший відтінок який в кінці мазка набирає повної сили темної фарби що була першою. Натиснути корпусом пензля і закінчити видовжений мазок. Повторити весь процес для нового мазка. У такий спосіб малювати другий листок де кожний перехідний мазок складається з червоної (першої) та жовтої (другої) фарби а в розтяжці при переході від першої до другої – оранжевий, і так далі.

http://softacademy.lnpu.edu.ua/programs/decorativeart/pictures/vprava25.gif

В основі ніжного тону фарби яку брати на пензлик - першою є білило. Потім на кінчик пензля набирати фарбу темного тону (чисту). Темпера чіткіше підкреслює розтяжку кольору зображення стає рельєфнішим рухливішим. Бажано пробувати малювати також гуашшю.


3.3.Живопис

Живопис має можливість не тільки найбільш повністю втілювати в своїх витворах – картинах – видимі уявлення світу, тобто природу, людину, події і т.д, але і передавати внутрішню сутність цих уявлень – характер людини, думки і почуття, взаємовідносини з іншими людьми, розмах подій – через внутрішні бачення.Живопис має дуже давню історію(Рис.13).

Живопис використовується на дереві масляними фарбами. Застосовуються також і водяні (акварель, гуаш) і яєчні (темпера) фарби.
p2010019p2010021


Рис.13. Ілюстрація із енциклопедії.1903рік.


У живопису є свої правила виконання роботи, що вказано в Інструкційній картці 3.3.1.(Рис 14).

Виконання живопису на виробах з дерева

Інструкційна картка 3.3.1.

з.п.

Послідовність виконання:


1

Визначити композицію малюнка, величину і просторове положення його на виробі

2

Визначитись з кольоровою гамою

3

Визначити місце елементів композиції

4

Легенькими лініями помітитиосновні елементи композиції

5

Виділити основне на чому слід зосередити увагу;

6

Уточнити розміщення, величину і форму елементів на малюнку, промалювати їх

7

Підібрати на палітрі загальний локальний колір і зафарбувати найсвітлішим кольором

8

Дати фарбі підсохнути

9

Підібрати темніші кольори, зафарбувати

10

Передати відтінки (квіти, листя, стебла)

11

Кінчиком пензля промалювати деталі (жилки, перегини, контури,і т.д.)





Рис.14 Елементи живопису


3.4.Графіка

Графіка – вид образотворчого мистецтва, який охоплює всі різновиди малюнка. Виконані олівцем, пензлем, тушшю або відтиснуті на папері чи дереві зі спеціально підготовленої форми(гравюра, офорт, літографія). Відбиток на лінолеумі або дереві малюнки називається гравюрою. Найбільш доступною технікою є гравюра на лінолеумі. Правила виконання ліногравюри указані в інструкційні картці 3.4.1.(Рис.15).


Використання ліногравюри на виробах з дерева

Інструкційна картка 3.4.1.

з.п.

Порядок роботи

1

Підготувати шматок лінолеуму відповідного розміру

2

Начистити лінолеум наждачним папером

3

На лінолеум нанести малюнок тушшю

4

Штихельцями (різцями) вирізати малюнок

5

Накласти лист з малюнком на виріб з дерева

6

Всю поверхню лінолеуму покрити фарбою

7

Методом тиснення накатати валиком фарбу;

8

Перевірити якість відтиску



Рис.15 Елементи ліногравюри
Примітка: Вирізати малюнок потрібно так, щоб він був вирізаним і композиційно цілісним.

4.ОБЕРЕГИ ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ

Видатний російський критик і мистецтвознавець Володимир Стасов стверджував, що в народних орнаментах ніколи нема жодної зайвої лінії. Кожна рисочка несе своє певне навантаження, своє значення. Народний орнамент він називав послідовною мелодією, призначеною не лише для очей, а й для розуму та почуттів. Споконвіку в народі жила і бриніла нестримна радість краси. Потяг до всього прекрасного в житті і побуті. Людина намагалася прикрасити своє нужденне життя, зробити радісною важку щоденну працю. За допомогою писачків та фарб народжувалися неперевершені узори на виробах із дерева. Кожну річ майстри оздоблювали, роблячи з неї високомистецький витвір, завдяки прекрасним малюнкам. Але кожний район, навіть село, мали свої улюблені кольори, свої мистецькі узори й традиційну техніку виконання. Цікаво, що в малюнках майстри завжди відтворювали красу рідної природи, її квітування.

Окремі знаки – символи не тільки прикрашали житло, одяг та предмети побуту, а й повинні були охороняти, захищати, оберігати від злих духів, приносити щастя. Тому називали їх оберегами.

Слово «оберіг» на Русі значило «зберегти», і співвідносилось з необхідністю в захисній символічній системі, яка змогла допомогти захистити кожного русина від нападу темних сил. Такі напади не являються рідкістю і в наш час. Тоді ж в далекому билинному минулому Волхвами з покоління в покоління передавалось знання про те, як боротися зі злими нав’ями, різного роду лиходіями та іншими потусторонніми недобрими силами[12].

Кожна божественна сила приходить на землю в своїх знаках і образах. Людина. знаходячись у змінених станах сприймаючи образи духовного світу, як своєрідні коди спілкування, малювала іх в яві. Для свого захисту вона вкривала ними все, що повинно було бути збережене і примножене.

Вироби із дерева, для різного призначення, оздоблювались різноманітними розписами орнаментальних мотивів, образи яких навіяно щедрою українською природою і, мабуть, ще щедрішою фантазією народних майстрів.



Мотиви є різні, у таблиці 4.1 зазначено далеко не всі, але бажано знати їх значення.
Символічне значення

Таблиця 4.1.

Назва

Значення

ПТАХИ

попередники між небом і людьми, створіння Сонця, передвісники весни, символ сім’ї.

Голуби, горлиці

символ любові, чесності, щирості та вірності. Початок нового дня. Шлюбні символи, фольклорний образ родинного щастя

Голуб

загально фольклорний образ кохання, подружньої злагоди, ніжності, небесний вісник

Журавель

культовий птах сонця. Його політ і відліт символізували інтенсивність сонячного тепла, вісник родючості, що приносить дощ

Качка

символ життя, традиційний образ веснянок, колядок та щедрівок.

Курка

символ родючості

Ластівка

Божа пташка, символ весни, добра ,щастя ,початку надії, позитивного переходу, відродження, ранку, старанності, домашнього затишку, батьківської спадщини

Лелека

символ достатку, родючості і довголіття, материнських почуттів, передвіщає благу долю, народження дітей

Лебідь

символ лагідності, плавності, ніжності

Орел

символ владної сили, вогню і безсмертя, рішучості

Пава

символ величі, спокою, ритуалізованої урочистотості, жниварських обрядів

Павич

символ краси, достатку ,родючості, безсмертя , зичення багатства.

Півень

символ вранішнього сонця; пожежі й світанку, світла, вогню, перемоги добра над злом

Баран

символізував багатство, знатність, життєвий успіх.

Кінь

символ сили, витривалості, оберегу, долі, вірності людини рідній домівці, рідній землі, товариш, помічник, візник Сонця по небу

Кіт

символ лагідності, спокою

Корова

символ святості, родючості, достатку, благоденства, годувальниця

Собака

символ вірності , оберіг

Вінок дівочий

символізує молодість, дівоцтво, цнотливість

Доріжка

символ вірності

Кошик

символізує материнство , знання

Писанка

символізує весняне пробудження природи й родючості

Решето

символізує відокремлення добра від зла

Рушник

символізує єдиний життєвий шлях, спільну долю, оберіг

Хліб–сіль

символізує гостинність, добробут

Яйце

символ народження.

Калина

кров народу, єдність, дівочу красу і цноту, кохання, символ рідної землі

Листок папороті

довіра

Трави квіти кущі

волосся землі

Виноград

радість сімейного щастя

Горішки грона винограду

зичення веселого життя

Дубове листя

чоловічу силу, мужність, здоров’я

Пшеничні колоски

багатий урожай

Повна ружа

багатство природи

Світове дерево

невичерпні відтворювальні життєві сили


Літературні джерела

1.Большая энциклопедия Том 9, с. Петербург «Просвещение» 1903 802 с.

2.Л.Є. Жоголь. Н.Н. Ісупов та ін. Прикрась свій дім / Жоголь. Н.Н. Ісупов /посібник / К. «Техніка», 1988 –305 с.

3.М.А.Кириченко.Образотворче мистецтво./Кириченко М.А /Підручник/ К. «Радянська школа» 1992.-130с

4.Максимюк С. П. Хрестоматия по эстетическому воспитанию./ Максимюк С. П /підручник / К. 1985 –269 с.

5.В.Щербаківський. Українське мистецтво. / В.Щербаківський /нарис/ К. «Либідь”»1995 –288 с.

6.Л.В.Куровская. Родолад..Куровская Л.В /книга для жінок/ К. 2007.183.с

7.Литвинець Е. Голки, нитки, намистинки. /Литвинець Е. /методичний посібник/ К. «Веселка» 1989.70с.

8.Р. Кобальчинська .Олександр Охапкін./ Кобальчинська Р. /опис / К. 2001 – 38 с.

9. Народна творчість та етнографія. Художні промисли / О.Найден/ журнал №4/1991 – 96 с.

10. Народна творчість .З історії науки, культури та побуту /Т.Бетехтіна / журнал №4/ 1991 – 96 с.

11. Народне мистецтво.Сава мельник. / К. Квас /журнал №3 / 1999 – 66 с.

12 Народне мистецтво. Писанка, /М.Шуток /журнал №4/ 1999 – 66с.
Системний підхід до професійної підготовки інвалідів, осіб з особливими потребами
Мошковська А.І. викладач

Київського вищого професійного училища технологій та дизайну одягу
ВСТУП

      Найважливіше завдання кожної держави – соціальний захист її громадян, у першу чергу з обмеженими можливостями – інвалідів. Одним із напрямків діяльності держави щодо забезпечення соціальної захищеності інвалідів є створення правових, економічних та інших умов для задоволення їхніх потреб, зокрема у посильній трудовій діяльності.


      З метою створення необхідних умов 21 березня 1991 року ухвалено Закон № 875-XII "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями й інтересами.

Спеціальними службами проводиться експертиза професійної придатності інвалідів, що здійснюється насамперед для професій (спеціальностей), за якими інваліди працювали, навчалися, а також для професій (спеціальностей), здобуття яких можливе в майбутньому. Указується перелік професій і рівень кваліфікації, який збережений у тому чи іншому ступені професійної придатності. Обов'язково вказуються відомості про придатність до відповідної професії: у повному обсязі, з обмеженням обсягу виконуваних робіт та визначенням тривалості робочого дня. Зазначається перелік професій, спеціальностей, що рекомендується до освоєння при професійному навчанні та перепідготовці .

З метою підвищення мотивації до праці осіб з інвалідністю, створення, вибір виду діяльності та можливість працевлаштування інвалідів на робочі місця з гідними умовами праці та її оплати є спільна діяльність Державного центру зайнятості та Фонду соціального захисту інвалідів. Названі сторони визначають стратегічними наступні дії: умови для безперешкодного доступу до інформації про попит на робочу силу, підвищення конкурентоспроможності інвалідів на ринку праці шляхом організації їх професійного навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації з врахуванням програм професійно – трудової реабілітації. 

 Завданням професійно-технічних навчальних закладів, крім підготовки висококваліфікованих робітникіа, є всебічний розвиток особистості, зокрема захоплення мистецтвом, вміння бачити красу та милуватися багатством рідної природи; готувати їх до життя в нових економічних умовах, мобільності, вміння творчо вирішувати виробничі та життєві проблеми.

Одним із доступних у створенні орієнтованої системи професійної підготовки учнів з особливими потребами є художній напрямок, зокрема опанування українськими народними ремеслами та декоративно–ужитковим мистецтвом, а саме обробкою та розписом деревини.

Водночас деревообробні промисли не є однаковими, однорідними. Насамперед у художньо–творчому плані своєї діяльності, оскільки частка творчої праці та ступінь художності у виробах переважно не однакові, за приблизністю та досить узагальненою класифікацією деревообробні промисли можна поділити на:



  • В яких виробничо–ремісничий процес посідає чільне місце, а творчий – другорядне (виготовлення простого посуду утилітарного призначення, дитячих іграшок, таких як деркачі, тріскала, фуркала, вітрячки тощо ).

  • В яких утворилася рівновага між ремісничими і творчими процесами (виробництво дитячої іграшки скульптурного характеру, свистунці, пташечки, кухонних речей, скринь, скарбничок, тощо).

  • В яких творчий процес переважає над виробничо–ремісничим (виготовлення різноманітного декоративного посуду , розписних тарель, різзноманітних жіночих прикрас, гребінців, ободів, скарбничок, писанок, ікон, народної настінної скульптури, розпис дверей, віконних рам тощо ).

Важливим наслідком впливу мистецтва на інваліда, людини з особливими потребами, майбутнього майстра розпису по дереву - є розвиток його творчого потенціалу, готовність до втілення у майбутній професії діяльності власних творчих проектів з урахуванням найкращих досягнень вітчизняної та світової культури.

У визначених питаннях навчання розписному мистецтву мають бути представленими наступні проблеми:



  • вікові та психологічні особливості художньої діяльності учнів, естетична цінність її результатів;

  • історія декоративно – прикладного мистецтва;

  • дидактичні основи навчання художнього мистецтва ( форми, зміст, мета, завдання, методи та прийоми) у професійно-технічних навчальних закладах.

Вважається, що навчання в профтехзвичаях художнього напрямку повинно бути різнобічним, глибоким. Воно не може обмежитися тільки виробленням в учнів практичних навичок роботи з матеріалом. Складовою частиною цієї системи повинні бути теоретична і методична підготовка.

  1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ПРОЕКТУ

У сучасних економічних учовах відсутність у інваліда, людини з обмеженими можливостями професійної підготовки, або не відповідність іі рівня потребам ринку праці зменшує шанси на працевлаштування, і, як наслідок, на активне соціальне життя. Для осіб з особливими потребами мати роботу – це можливість підвищити свій соціальний статус і рівень добробуту. Для суспільства працевлаштована особа з особливими потребами – це зниження напруги на ринку праці, підвищення суспільної продуктивності, розвязання багатьох соціальних проблем.

Проект проводиться з метою підвищення якості та удосконалення системи надання робітничої кваліфікації учнівської молоді та дорослому населенню з функціональними обмеженнями, їх соціальної адаптації та інтеграції у суспільство шляхом інклюзивного навчання відповідно до Конституції України та законів України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».



Виходячи з того, що людина з обмеженими можливостями має специфічні додаткові потреби, потребує створення відповідних умов для забезпечення її трудової діяльності та професійного навчання, у проекті пропонується навчання інвалідів професії «Художник розпису по дереву». Основними завданнями проекту є:

  • Проведення досліджень з проблеми професійної освіти інвалідів, осіб з особливими потребами, а саме: розкрити значення понять щодо інвалідності, зібрати банк даних видів професій для підготовки інвалідів та перелік навчальних установ професійної реабілітації інвалідів .

  • Формування авторських доробок, зорієнтованих на професійну освіту інвалідів, осіб з особливими потребами.

  • Зацікавлення у виборі професії художнього напряму.

  • Розкриття впливу декоративно-прикладного мистецтва на розвиток особистості.

В рамках проекту передбачається:

  • Написання орієнтовної кваліфікаційної характкристики.

  • Рекомендація програми навчання та тематичного плану однієї з дисциплін пропонованої професії.

  • Підготовка рукопису посібника для навчання пропонованій професії.

  • Створення Реєстру майстрів та народних умільців з розпису по дереву;

  1. ЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Інвалідність - соціальна недостатність (дезадаптація) внаслідок обмеження життєдіяльності людини, яка викликана порушенням здоров'я зі стійким розладом функцій організму, що призводить до необхідності соціального захисту і допомоги.

Життєдіяльність - повсякденна діяльність, що здатна забезпечити людині своє існування, існування інших членів суспільства та всього суспільства у цілому шляхом навчання, спілкування, орієнтації, пересування, самообслуговування, контролю за своєю поведінкою, участі у трудовій діяльності. Життєдіяльність являє собою інтеграцію фізичних, психологічних та соціальних функцій людини.

Обмеження життєдіяльності - неможливість виконувати повсякденну діяльність способом та в об'ємі, звичайних для людини, що створює перешкоди у соціальному середовищі, ставить її в незручне становище порівняно зі здоровими і проявляється частковою або повною втратою здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, спілкування, навчання, контролю за поведінкою, а також значним обмеженням обсягу трудової діяльності, зниженням кваліфікації і призводить до соціальної дезадаптації.

Здатність до пересування - можливість ефективно пересуватися у своєму оточенні (ходити, бігати, долати перепони, користуватися особистим та громадським транспортом).

Параметри оцінки - характер ходьби, темп пересування, відстань, яку долає хворий, здатність самостійно користуватися транспортом, потреба у допомозі інших осіб при пересуванні.

Здатність до самообслуговування - можливість ефективно виконувати повсякденну побутову діяльність і задовольняти потреби без допомоги інших осіб.

Параметри оцінки - інтервал часу, через який виникає потреба в допомозі: епізодична допомога (рідше одного разу на місяць), регулярна (декілька разів на місяць), постійна допомога (декілька разів на тиждень - регульована або декілька разів на день - нерегульована допомога).

Здатність до орієнтації - можливість самостійно орієнтуватися у просторі та часі, мати уяву про навколишні предмети. Основними системами орієнтації є зір та слух (за умови нормального стану психічної діяльності та мови).

Параметри оцінки - можливість розрізняти зорові образи людей та предметів на відстані, що збільшується, і в різних умовах (наявність або відсутність перешкод, знайомство з обстановкою), розрізняти звуки та усну мову (слухова орієнтація) за відсутності або наявності перешкод і ступеня компенсації порушення слухового сприйняття усної мови іншими способами (письмо, невербальні форми); необхідність використання технічних засобів для орієнтації та допомоги інших осіб у різних видах повсякденної діяльності (у побуті, у навчанні, на виробництві).

Здатність до спілкування (комунікативна здатність) - можливість установлювати контакти з іншими людьми та підтримувати суспільні взаємозв'язки.

Параметри оцінки - характеристика кола осіб, з якими можлива підтримка контактів, а також потреба у допомозі інших осіб у процесі навчання і трудової діяльності.

Здатність контролювати свою поведінку - можливість вести себе у відповідності з морально-етичними і правовими нормами суспільного середовища.

Параметри оцінки - здатність усвідомлювати себе і дотримуватися установлених суспільних норм, ідентифікувати людей та об'єкти і розуміти стосунки між ними, правильно сприймати, інтерпретувати і адекватно реагувати на традиційну і незвичну ситуації, дотримуватися особистої безпеки, особистої охайності.

Здатність до навчання - можливість сприймати, засвоювати та накопичувати знання, формувати навики і уміння (побутові, культурні, професійні та інші) у цілеспрямованому процесі навчання; можливість до професійного навчання - здатність до оволодіння теоретичними знаннями і практичними навичками та уміннями конкретної професії.

Параметри оцінки - можливість навчання у звичайних або спеціально створених умовах (спеціальний учбовий заклад або група, навчання в домашніх умовах та інше); обсяг програми, строки і режим навчання; можливість освоєння професій різного кваліфікаційного рівня або тільки окремих видів робіт; необхідність використання спеціальних засобів навчання і залучення допомоги інших (крім викладача) осіб.

Здатність до трудової діяльності - сукупність фізичних та духовних можливостей людини, яка визначається станом здоров'я, що дозволяє йому займатися різного роду трудовою діяльністю. Професійна працездатність - здатність людини якісно виконувати роботу, що передбачена конкретною професією, яка дозволяє реалізувати трудову зайнятість у певній сфері виробництва у відповідності до вимог змісту і обсягу виробничого навантаження, установленого режиму роботи та умов виробничого середовища.

Параметри оцінки - збереження або утрата професійної здатності, можливість трудової діяльності за іншою професією, яка за кваліфікацією дорівнює попередній, оцінка допустимого обсягу роботи у своїй професії і посаді, можливість трудової зайнятості в звичайних або спеціально створених умовах.

Порушення професійної працездатності - найчастіша причина соціальної недостатності, яка може виникати первинно, коли інші категорії життєдіяльності не порушені, або вторинно на основі обмеження життєдіяльності. Здатність до праці за конкретною професією у інвалідів з обмеженням інших критеріїв життєдіяльності може бути збережена повністю або частково чи відновлена засобами професійної реабілітації, після чого інваліди можуть працювати у звичайних або спеціально створених умовах з повною чи неповною тривалістю робочого часу.

Ступінь обмеження життєдіяльності - величина відхилення від норми діяльності людини. Ступінь обмеження життєдіяльності характеризується однією або поєднанням декількох зазначених найважливіших її критеріїв. Виділяють три ступеня: помірно виражене, виражене, значне.

Соціальна недостатність (дезадаптація) - нездатність людини виконувати звичайну для її становища роль у суспільстві, яка зумовлена обмеженням життєдіяльності з урахуванням віку, статі, місця проживання, освіти тощо, що призвела до нездатності до самостійного проживання, неможливості установлення соціальних зв'язків, потреби в допомозі інших осіб, до підтримки економічної незалежності, занять, властивих людині, включаючи професійну діяльність.

Соціальний захист інвалідів - система гарантованих державою постійних або довгострокових економічних, соціальних і правових заходів, що забезпечують інвалідам умови для подолання, заміщення, компенсації обмеження життєдіяльності.

Соціальна допомога - періодичні чи регулярні заходи, що сприяють усуненню або зменшенню соціальної недостатності. Види соціальної допомоги - гарантована соціальна допомога з боку держави у вигляді грошових виплат (пенсії, грошова допомога, одноразові виплати), забезпечення технічними та іншими засобами: автомобілями, крісло-колясками, протезно-ортопедичними виробами, друкованими виданнями зі спеціальним шрифтом, звукопідсилювальною апаратурою та сигналізаторами, а також шляхом надання послуг з медичної, соціальної, професійної реабілітації та побутового обслуговування.

Реабілітація інвалідів - система медичних, психологічних, соціально-економічних, юридичних, професійних, освітніх педагогічних та інших заходів, спрямованих на усунення і компенсацію обмежень життєдіяльності та соціальну адаптацію інваліда. Реабілітація інвалідів включає в себе: медичну, професійну, соціальну реабілітацію.

Реабілітація медична - комплекс лікувальних заходів, спрямованих на відновлення і розвиток порушених фізіологічних функцій хворої людини, на виявлення і активізацію компенсаторних можливостей її організму з метою забезпечення у подальшому умов для повернення інваліда до активного самостійного життя.

Реабілітація професійна - комплекс державних та суспільних заходів, спрямованих на відновлення працездатності хворого або інваліда, повернення або залучення людини до суспільно корисної праці у доступних їй за станом здоров'я умовах, з урахуванням особистих здібностей та побажань з метою досягнення нею матеріальної незалежності, самозабезпечення та інтеграції у суспільство.

Реабілітація соціальна - комплекс державних та суспільних заходів, спрямованих на створення і забезпечення умов для соціальної інтеграції інваліда в суспільство, відновлення його соціального статусу та здатності до самостійної суспільної і родинно-побутової діяльності шляхом орієнтації у соціальному середовищі, соціально-побутової адаптації, різноманітних видів патронажу і соціального обслуговування.

Реабілітаційний потенціал - комплекс біологічних, психофізіологічних і соціально-психологічних характеристик людини, а також факторів соціального середовища, що дозволяють реалізувати її потенційні можливості до реабілітації.

Реабілітаційний прогноз - передбачувана ймовірність реалізації реабілітаційного потенціалу та передбачуваний рівень інтеграції інвалідів у суспільство. Реабілітаційний прогноз визначається не тільки рівнем і змістом реабілітаційного потенціалу, а також реальними можливостями застосування для його реалізації сучасних реабілітаційних технологій, засобів і методів.

Трудовий прогноз - передбачувана можливість хворого відновити або продовжити трудову діяльність інваліда за умов виконання реабілітаційних заходів. Він базується на сукупній оцінці клінічних, функціональних, соціально-гігієнічних та психологічних ознак людини. Для інвалідів з дитинства - можливість засвоєння трудових (професійних) навичок у процесі навчання і реалізації їх на ринку праці.

Соціально-трудова адаптація - процес пристосування інвалідів до адекватного і оптимального виконання соціальних функцій, які пов'язані з трудовою діяльністю.

Соціально-трудова підтримка - допомога інваліду в отриманні професійної консультації професійної орієнтації, професійної підготовки і освіти, зв'язок зі службою зайнятості та безпосередньо з підприємствами (у тому числі спеціалізованими) для допомоги у працевлаштуванні, наданні надомної роботи.

Професія - вид трудової діяльності, що потребує певних знань та навиків, набутих шляхом навчання і практичного досвіду.

Кваліфікація - рівень загальної і спеціальної підготовки працівника, що підтверджується встановленими законодавством документами (атестат, диплом, свідоцтво та інші).

Посада - службове положення працівника, зумовлене колом його обов'язків, посадовими правами та характером відповідальності.

Спеціальність - сукупність набутих шляхом спеціальної підготовки та досвіду роботи знань, умінь і навиків, необхідних для виконання певного виду трудової діяльності в межах даної професії.

Основна професія - робота за вищою професійною кваліфікацією серед інших професій або кваліфікована робота, що виконується тривалий час.

Спеціально створені умови - комплекс заходів, що забезпечують необхідні для інваліда умови та режим праці: значно скорочений робочий день з наданням показаних видів праці, індивідуальні норми вироблення, введення додаткових перерв, суворе дотримання санітарно-гігієнічних норм, систематичне медичне спостереження, можливість повністю або частково працювати вдома та інші особливості в умовах праці. Працевлаштування інвалідів у спеціально створених умовах здійснюється на спеціальних робочих місцях; у спеціальних цехах, спеціальних дільницях, на спеціалізованих підприємствах, що призначені для праці інвалідів; в надомних умовах.

Спеціальне робоче місце - робоче місце, що вимагає додаткових заходів з організації праці, яке включає адаптацію основного і допоміжного обладнання, технічного та організаційного оснащення, додаткового оснащення і забезпечення технічним пристосуванням з урахуванням індивідуальних можливостей інвалідів.

3. ТУРБОТА ПРО ЛЮДЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

Люди з особливими потребами є у будь-якій країні (кожен десятий житель Європи має якісь фізичні вади). Та попри це вони нарівні з усіма будують суспільство рівних можливостей. Кожен вносить свою посильну частку. Переважна більшість і наших співвітчизників з інвалідністю займають активну позицію. Ці громадяни не потребують співчуття. У багатьох випадках вони є взірцем твердості духу й цілеспрямованості.

Як насправді державні структури опікуються цими людьми. Одне з пріоритетних завдань Кабінету Міністрів – працевлаштування інвалідів, створення для них близько мільйона робочих місць. Адже до цієї категорії належать люди з вищою і середньою освітою, молодь і старшого віку, з професіями і без. Це інваліди внаслідок загального захворювання, чорнобильці, онкохворі, з психічними розладами.

Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначається, що інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм, або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності, до необхідності в соціальній допомозі і захисті.

Інвалідність у повнолітніх осіб визначається шляхом експертного обстеження медико-соціальними експертними комісіями (МСЕК), підпорядкованими Республіканському в АР Крим, обласним та міським в містах Києві та Севастополі центрам (бюро) медико-соціальної експертизи.

Рішення про інвалідність ґрунтується на оцінці комплексу клініко-функціональних, соціально-педагогічних, соціально-побутових та професійних факторів. При цьому враховуються характер захворювання, ступінь вираженості порушених функцій організму, в тому числі, що значно впливають на професію, ефективність лікування, та реабілітаційних заходів, стан компенсаторно-адаптаційних можливостей організму, клінічний та трудовий прогноз, здатність до соціальної адаптації, потреба в різних видах реабілітації та соціальної допомоги, особисті установки, конкретні умови і зміст праці, освіта та професійна підготовка, вік, необхідність і можливість працевлаштування.

З метою об'єктивної оцінки стану здоров'я і ступеня обмеження життєдіяльності при огляді у МСЕК в кожному випадку проводиться комплексне обстеження хворого: опитування, вивчення необхідних документів, комісійний огляд усіма членами МСЕК та оцінка стану всіх систем організму, вивчення всіх необхідних даних лабораторних та функціональних методів дослідження.

Після прийняття експертного рішення про групу інвалідності, визначення реабілітаційного потенціалу та реабілітаційного прогнозу складається індивідуальна програма реабілітації, де зазначаються конкретні заходи щодо реабілітації інваліда, передбачається їх послідовність, комплексність і терміни виконання, очікувані результати та критерії оцінки ефективності реабілітаційних заходів.

Держава гарантує інвалідам здобуття освіти на рівні, що відповідає їх здібностям і можливостям.

Професійна підготовка або перепідготовка інвалідів здійснюється з урахуванням медичних показань і протипоказань для наступної трудової діяльності. Вибір форм і методів професійної підготовки провадиться згідно з висновками медико-соціальної експертизи.

При навчанні, професійній підготовці або перепідготовці інвалідів поряд із загальними допускається застосування альтернативних форм навчання.

Обдаровані діти-інваліди мають право на безплатне навчання музики, образотворчого, художньо-прикладного мистецтва у загальних навчальних закладах або спеціальних навчальних закладах.

Після закінчення навчального закладу інвалідам надається право вибору місця роботи з наявних варіантів або надається за їх бажанням право вільного працевлаштування.

Адміністрація підприємств (об’єднань), установ і організацій (незалежно від форм власності і господарювання) зобов’язана створювати безпечні і не шкідливі для здоров’я умови праці, вживати заходів, спрямованих на запобігання інвалідності, на відновлення працездатності інвалідів.

За інвалідами внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, які проходять професійну реабілітацію, у тому числі професійну підготовку і перепідготовку згідно з індивідуальною програмою реабілітації, якщо з моменту встановлення інвалідності минуло не більше року, зберігається середній заробіток за попереднім місцем роботи із зарахуванням пенсії по інвалідності протягом строку, передбаченого програмою. У таких випадках відшкодування витрат з урахуванням сплачених сум пенсій здійснюється підприємством, установою і організацією, у період роботи на яких настала інвалідність.
     Для забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, у тому числі з умовою про виконання роботи вдома, держава зобов’язала підприємства, установи, організації та фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, зокрема спеціальні. (Витяг з Закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»).

4.ЗАЙНЯТІСЬ ІНВАЛІДІВ

Перехід України на нові стандарти життя обумовлює нові підходи до вирішення проблем зайнятості та працевлаштування інвінвалідів.

Україна як член Ради Європи приєдналася до Соціальної хартії, яка визначає праправо громадян з інвалідністю на незалежність, соціальну інтеграцію та участь у суссуспільному житті. Держава зобов'язалась активно сприяти зайнятості інвалідів, пропрофесійно орієнтувати їх, залучати до роботи та створювати для них спеціальні рорробочі місця.

Особливої актуальності проблема зайнятості інвалідів набуває у зв'язку з поспостійним зростанням їхньої чисельності та низьким рівнем зайнятості, що викликає соціальну напругу в суспільстві, оскільки для інвалідів мати роботу - це можливість підвищити соціальний статус, свою значущість, поліпшити добробут. Для суспільства працюючий інвалід - це розв'язання багатьох соціальних проблем.

Протягом останнього десятиріччя в Україні за зменшення наявного населення домінує тенденція зростання інвалідності. На початку 1990-х років загальна чисельність інвалідів в Україні стастановила близько 1,5 млн осіб. А вже сьогодні. загальна чисчисельність інвалідів більше 2,7 млн осіб.

Основними причинами, які стримують зайнятість інвалідів в Україні, є: порівняно низький рівень освіти інвалідів, недостатній рівень їх підтримки в навчальних закладах, відсутність механізму заохочення роботодавців до працевлаштування інвалідів, а також недостатня кількість спеціалізованих робочих місць для інвалідів.

В Україні створено малі підприємства, на яких працевлаштовані інваліди. З метою сприяння підприємницькій діяльності інвалідів проводяться заходи,

а саме:


  • організовано та проведено ряд семінарів-тренінгів щодо підприємницької діяльності осіб з інвалідністю;

  • підприємці-інваліди за рішенням місцевих органів звільняються від податків, що сплачуються до місцевих бюджетів;

  • створюються бізнес-центри для інвалідів та центри реабілітації, що сприяють особам з інвалідністю займатися підприємництвом.

У місті Києві через Центр по роботі з інвалідами надається організаційно-технічна допомога малим підприємствам інвалідів для започаткування їхньої діяльності та юридичні консультації з питань підприємницької діяльності.

З метою підвищення рівня зайнятості на перспективу передбачається:

створити Єдину інформаційну базу даних інвалідів, яка складається з трьох взаємозв'язаних складових: єдиного банку даних інвалідів, банку даних робочих місць для працевлаштування інвалідів, системи постійного моніторингу процесів зайнятості та працевлаштування інвалідів.

Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», зокрема статтею 21 передбачено гарантоване державою право для інвалідів на професійну підготовку та перепідготовку з урахуванням медичних показань і протипоказань для наступної трудової діяльності, що подано у додатку 1.Перелік навчальних установ професійної реабілітації інвалідів прослідковується у додатку 2, а у додатку 3 - список сайтів українських організацій, які захищають інтереси інвалідів та осіб з особливими потребами.



5.ВИБІР ПРОФЕСІЇ

Праця - джерело існування людини і суспільства, джерело матеріальних і духовних благ. Про працю у нас говорять мало.

Із зміною ідеологічних, соціальних і економічних пріоритетів суспільного розвитку міняються і вимоги до освіти, зокрема - до трудової підготовки молоді. Це припускає посилення спрямованості професійного навчання і виховання на розвиток творчих можливостей що вчаться, їх підготовки до професійного самовизначення в умовах ринкової економіки. Крім того, ринкові умови господарювання припускають необхідність швидкої соціальної і психологічної адаптації, професійній мобільності працівників, що, у свою чергу, вимагає нових підходів, цілеспрямованих засобів підготовки що вчаться до важливого життєвого вибору, професійного самовизначення. Вивчення можливостей нових освітніх структур і форм, особливостей і шляхів профілактичної професійної орієнтації набуває виняткового значення в теорії і практиці навчання і виховання.

Питання підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації робочих кадрів а також людей з особливими потребами в умовах ринкових відносин набувають особливої актуальності..

В даний час встають питання: як в цих умовах організувати навчання, по яких професіях вести підготовку і перепідготовку, яким повинне бути навчання.

Від людини все більшою мірою потрібно високий професіоналізм, готовність швидко пристосовуватися до нових явищ суспільному і економічному життю. Різко зростає інтенсивність праці, що вимагає підвищеної витривалості. Що ж потрібно для того щоб зробити правильний професійний вибір?

У наший країні прийнято користуватися класифікацією професора

Е.А. Клімова. Його класифікація ділить всі професії на 5 основних типів: людина – природа, людина – техніка, людина – людина, людина — знакова система, людина - художній образ.

Жоден вибір в нашому житті не здійснюється абсолютно самостійно, незалежно ні відкого. Ми живемо в суспільстві, а не в ізольованому просторі. Ухвалюючи будь-яке рішення, ми радимося з кимось, згадуємо досвід наших близьких, знайомих, їх поведінку в схожій ситуації, аналізуємо наші можливості, обставини, що складаються в нашому житті. Вибір професії - не виключення. На нього також впливає безліч чинників. Головне завдання того, що вибирає при цьому - ретельно проаналізувати всі ці чинники і ухвалити

грамотне, самостійне рішення. Вже вище згадуваний нами академік Е.А.Клімов описав наступні вісім чинників вибору професії: наявність схильностей (інтересів), наявність здібностей, домагання (переваги), думка батьків, сім'ї.,

думка однолітків, особистий професійний план ,знання про професію, потреби суспільства .

Здійснити цей відповідальний крок потрібно свідомо, враховуючи свої нахили та здібності, особисті та громадські інтереси, так як:



  • Погляд на професію як на вибір постійної, на все життя, справи - хибний, бо не враховує, що людина має різносторонні здібності, які дають можливість накопичувати спеціальні знання та навички в різних сферах діяльності (кращим нженером, наприклад, буде той, хто пройшов школу майстерності робітника);

  • Розподіл професій на погані і хороші, цікаві і нецікаві, легкі і важкі - помилковий. Значення професії в житті людини залежить не стільки від характеру роботи, скільки від того, як до нього ставиться сама людина, наскільки професія відповідає її запитам і можливостям;

  • Професію не слід вибирати «за компанію». Такий вибір тільки випадково буває вдалим;

  • Не варто переносити своє ставлення до конкретної людини на її професію, особиста симпатія чи антипатія до людини однієї професії ніяк не може свідчити про особисту придатність чи непридатність іншої людини до цієї професії;

Інвалідам та особам з особливими потребами рекомендовано і доцільно вибирати професії з народних промислів художнього напряму, зокрема декоративно- прикладне, ужиткове мистецтво, а саме розпис по дереву, так як художня освіта:

  • сприяє виявленню та розвитку художніх здібностей учнів з метою обґрунтованого виробу спеціалізації професійно– художньої підготовки.

  • Спрямовує на постійне удосконалення художньої майстерності.

  • Забезпечує загальноосвітню, загальнокультурну та професійну основу художньої підготовки особистості майбутнього фахівця художнього профілю.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   14


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка