Проблеми виховання дітей в неповних сім’ях Шаповал Ірина Григорівна



Скачати 74.45 Kb.
Дата конвертації08.09.2017
Розмір74.45 Kb.
3.4 Спеціальні та галузеві соціології

Проблеми виховання дітей в неповних сім’ях
Шаповал Ірина Григорівна, старший викладач

Національний авіаційний університет

Сучасна сім'я виступає сферою формування і ареною практичного прояву політичних ідеалів, поглядів, інтересів людини. У сім'ї, через сім'ю формується перші ціннісні орієнтації та соціальні установки дитини, підлітка. Не потрібно забувати і про те, що в сім'ї зароджуються відносини між близькими людьми, формується орієнтація на трудову, суспільно-політичне життя людини. Багато проблем виховання морально, естетично зрілої людини вирішується з великими труднощами, тому що батьки часто не володіють ефективними засобами і методами розвитку свідомості і поведінки особистості, яка формується. У цьому розрізі ми бачимо і розуміємо, всю складність і трагічність існування в суспільстві неповних сімей, які, так чи інакше, впливають на суспільно-політичне життя країни.

Перш ніж глибше торкнуться проблеми неповних сімей, потрібно визначити, що ми розуміємо під поняттям сім'я, дослідити головні аспекти нормального розвитку повних сімей. Тільки так ми зможемо краще визначити ті чинники, які стають причинами виникнення неповних сімей, а виходячи з цього проблеми соціалізації дітей у неповних сім'ях.

Історія людства налічує багато тисяч років і на всьому протязі її розвитку людське серце не втомлювався збагачувати і вдосконалити людські стосунки. Найбільш цінним ставленням людини до людини є - любов. Саме в ній відкривається нескінченна цінність людини, радість зменшення себе заради коханої людини, радість продовження себе. Все це відобразилося в такому соціальному інституті як сім'я.

У різний час в різних народів існували різні погляди на родину, своє місце в ній, місце в суспільстві, з'являлося щось нове, але в місці з тим залишалося, по суті, унікальним збагаченням людської душі - живої, що шукає що розвивається. Ідеальна сім'я не мислима без любові. Любов це тепло, ніжність, радість. Це головна рушійна сила розвитку людства, то заради чого існуємо всі ми, те що підштовхує людину до необдумано-героїчним вчинкам.

«Я люблю, значить, я живу» В.Висоцький.

Найчастіше в багатьох випадках в деяких сім'ях любов заміняють інші почуття «звичка, потяг, покірність долі і т.д.». Не потрібно визначати загальних канонів сімейного благополуччя: є різні типи людей, різні традиції і характери, і те, що підходить одним, зовсім не підходить іншим. Але кожна людина чекає від свого шлюбу, якихось позитивних змін у своєму житті. І якщо людині поняття любов виявилося недоступним це не означає, що він буде нещасним і духовно обмеженим у своєму житті. Може бути, люди які вступили в шлюб обдумано чи з розрахунку, більше уживуться разом і менше виставлятимуть душевні претензії один іншому.

Крім духовної сторони інститут сім'ї виконує найважливішу свою функцію - продовження роду.

Що таке сім'я? По-перше, сім'я - це соціально-правовий інститут, який знаходиться під захистом держави. Штамп в паспорті, спільне майно, право на спадщину, поділ майна при розлученні і ін. Зрозуміло, що багато сторін цього інституту зникне разом з усіма державно-правовими інститутами, коли помре держава.

По-друге, сім'я - це соціально-культурний інститут. Сім'я створена для дуже важливої потреби людини в самоствердженні, тобто в повазі з боку інших людей.

По-третє, родина - це особлива мала соціальна група, головний соціальний елемент суспільства. Особлива форма співдружності між чоловіком і жінкою для повноцінного відтворення наступного покоління.

Проблема сім'ї - проблема суспільства. Не раз філософи і соціологи порушували питання про кризу в інституті сім'ї, віщуючи, навіть, повний її розпад і зникнення. Змінилася структура родини, як малої соціальної групи: сім'я зменшилася, з'явилося багато сімей которі сформувалися після повторного шлюбу, матерів одиначок. Але шлюб, як і раніше, має високий престиж, людина не хоче жити сам. Важливою залишається виховна функція, проте велика роль в цьому процесі приділяється державі і суспільству: діти виховуються в яслах, дитячих садках, школі, великий вплив на виховання дитини надають засоби масової інформації. Важливою є і рекреаційна функція родини, тобто, взаємодопомога, підтримка здоров'я, організація відпочинку та дозвілля. У сучасному світі з його високими темпом життя, сім'я перетворюється на віддушину, де людина відновлює свої психічні і фізичні сили. Не змінюється функція продовження роду. Таким чином, ми бачимо, що ніхто й щось не може змінити функції сім'ї. [4, с.176-177]

Сім'я - продукт суспільної системи, вона змінюється зі зміною цієї системи.

Неповна сім'я займає особливе положення в нашому суспільстві, вона є одним з основних соціально-демографічних типів сучасної сім'ї. Багато вчених, що займаються соціальними проблемами, стверджують, що діти, які виховуються в неповній сім'ї, більш схильні до проблем різного характеру, ніж діти, які виховуються в повній сім'ї.

Відповідно виділяються наступні типи неповної сім'ї: позашлюбна, що осиротіла, розлучена, розпалася; батьківська і материнська сім'ї. Серед багатьох проблем неповних сімей, особливо гострою, є проблема її функціонування як інституту виховання і соціалізації дітей. [7]

Неповні сім'ї - явище, на жаль, досить поширене. Особливо часто можна зустріти сьогодні в нашому суспільстві одиноких матерів. Фактори виникнення неповних сімей ми розглянули вище, а тепер спробуємо з'ясувати, які проблеми є типовими для таких сімей.

Першою і головною проблемою неповної сім'ї є, звичайно, відчуття родинного дискомфорту, яке переживають діти в таких сім'ях. Відсутність батька (або мати) призводить до того, що у дитини з неповної сім'ї розвивається ряд комплексів, пов'язаних з неповноцінністю, відсутністю внутрішньої гармонії, психологічні зрушення по відношенню до створення в майбутньому власної сім'ї. Діти з таких сімей почуваються обділеними долею, відчувають заздрість по відношенню до тих, у кого є хороші і дружні сім'ї.

Другою важливою проблемою сучасних українських неповних сімей є проблеми матеріального достатку. У неповних сім'ях, як правило, побутові умови далекі від ідеальних. Тільки невелика частина неповних сімей може мати все необхідне для основних людських потреб. Відсутність матеріальної стабільності негативно відбивається як на дітях, так і на дорослих неповної сім'ї. Звідси, нерідко, схильність дітей з неповних сімей до антигромадських дій - грабіж, крадіжки і т.д .. [3, с.7]

Безсумнівно, важливим є соціальний статус неповних сімей, адже діти відчувають гостру потребу займати певне положення в суспільстві, бажають мати обох батьків.

Дитині з неповної сім'ї знайома практично одна соціальна роль - матері або батька. У суспільстві існують статеві ролі - це соціальні норми, які визначають, чим повинні і не повинні займатися представники кожної статі. Формування здорової статевої ідентифікації має починатися з дошкільного віку, інакше неминучі відхилення в розвитку, які пізніше завадять нормально виконувати сімейну і суспільну функції. [5, с.89]

Існує ряд проблем, які стосуються дітей з неповних сімей в тій чи іншій мірі:

• - економічні проблеми;

• - емоційні проблеми;

• - проблеми з поведінкою;

• - погіршення відносин з батьками (з обома);

• - вживання наркотиків і проблеми з законом;

• - підвищена ймовірність фізичного та сексуального насильства та інші.

Багато дітей не можуть впоратися зі своїми проблемами, пов'язаними з відсутністю одного з батьків. Проблеми, пов'язані, наприклад, з розлученням батьків ще в дитинстві, переходять у доросле життя. Діти, виховувалися одним біологічним батьком, мають менше шансів на щасливе доросле життя. Особливо, це стосується двох сфер життя - любові та роботи, які є головними складовими щастя. Не всі діти з неповних сімей мають такі проблеми, проте, багато дітей із зруйнованих сімей відчувають труднощі при зближенні з протилежною статтю, з формуванням міцної сім'ї, також їм складніше знайти стабільну роботу. [1, с.65]

Сімейне виховання як провідний чинник формування дитячої особистості в дошкільному віці несе певне навантаження:

1. У сім'ї дитина отримує перші уявлення про себе як про людину і представника певної статі та інших людей.

2. Розвиває необхідні для життя соціальні почуття, навички спілкування і громадської діяльності.

3. Сім'я і взаємини в ній створюють певні умови для взаємопроникнення світу дітей і світу дорослих.

4. Кожен з сім'ї і батько, і мати відіграють специфічні ролі у вихованні дитини на різних етапах його розвитку. [2]

На жаль, стан речей в сьогоднішньому цивілізованому світі таке, що розлучення, наслідком якого є неповні сім'ї, з надзвичайного явищу, давно набуло рис щодо «нормальної» тенденції розвитку суспільства. Громадська думка по-різному реагує на цю проблему. З одного боку, вона захищає права на особисту свободу, одностайно визначаючи право на звільнення від невдалого шлюбу, але в той же час засуджує її за шкоду дітям, яку викликає розлучення.

Ще однією важливою проблемою сучасної сім'ї є зростання частки дітей, народжених жінками, які не перебували у зареєстрованому шлюбі. Ознайомившись з даними «Статистичного щорічника України за 2013», можна зробити висновок, що відсоток народжених дітей поза шлюбом щорічно зростає: в 2008 році - 18,7%, у 2009 році -19,3%, в 2010 році - 19,8 %, 2011году - 19,6%, 2012 році - 19,1%, 2013року - 20,2%. Також можна спостерігати тенденцію до зменшення кількості зареєстрованих шлюбів: у 2008 році - 11 508 одиниць, у 2009 році - 11 270 одиниць, у 2010 році - 11 001 одиниць, 2011году - 12902 одиниць, 2012 році - 9968 одиниць, 2013року - 10555 одиниць. [6]

Виховання дітей у неповній сім'ї зустрічається з низкою специфічних труднощів економічного, соціального та психолого-педагогічного характеру. Велика частина сімей має низьке матеріальне стан, погані житлові умови, не в змозі забезпечити дитину всім необхідним для його повноцінного розвитку, має слабку мотивацію на вдосконалення власного виховного потенціалу. Виховання в неповній сім'ї характеризується меншою ефективністю всіх його елементів. Основною рисою виховання в неповній сім'ї є зниження його розвивається потенціалу. У неповних сім'ях складається особлива система відносин, формуються не завжди адекватні зразки поведінки. Отже, сім'я є важливим інструментом формування свідомості дитини, вона істотно впливає на його подальше життя, тому виховання дитини в неповній сім'ї вельми проблематично і має ряд недоліків.

Список використаних джерел:

1. Боришевский М.И. Саморегуляция поведения школьника / М.И. Боришевский // Сов. Педагогика. - 1991. - №3. - С. 63-67.

2. Головко М. Соціально-педагогічні умови виховання дитини у неповній сім'ї [Електронний ресурс] / М. Головко. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vird/2010_9/10.pdf.

3. Заслужнюк В. Проблема педагогічного оцінювання / В. Заслужнюк, В.Семиченко // Рідна школа. - 2001. -№ 7. - С. 3-9.

4. Куликова Т. Семейная педагогика и домашнєє воспитание / Т. Куликова. - М.: Академия, 1999.

5. Семиченко В.А. Психология личности / В.А. Семиченко. -  Киев, 2001. - 426с.- С. 586

6. Статистичний щорічник України за 2013 рік [Електронний ресурс] / за ред. О. Г. Осауленко.  - Режим доступу: http://library.oseu.edu.ua/docs/StatSchorichnyk%20Ukrainy%202010.pdf .



7. Третьяченко В.О. Соціально-психологічні підстави життєвих домагань дітей-підлітків із неповної сім'ї: сучасне бачення [Електронний ресурс] / В.О. Третьяченко. - Режим доступу: http://dspace.snu.edu.ua:8080/jspui/bitstream/123456789/1034/1/tretjachenko_.pdf.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка