Проблеми адаптації шестирічок до навчання



Скачати 84.92 Kb.
Дата конвертації13.09.2017
Розмір84.92 Kb.




ПРОБЛЕМИ АДАПТАЦІЇ ШЕСТИРІЧОК ДО НАВЧАННЯ

Вступ до школи — переломний момент у житті дитини. Він пов'язаний із побудовою нового типу

стосунків з оточенням (ровесниками й дорослими), засвоєнням нового виду основної діяльності

(навчальної, а не ігрової). Змінюється все: обов'язки, оточення, режим. Це «кризовий період»

у житті дитини, і ця «криза» виявляється у тому, що свою потребу в грі вона має задовольняти

навчальними способами. Процес адаптації до шкільного життя у дітей триває по-різному — від

2 тижнів до 2—3 місяців (залежно від рівня їхньої готовності до школи, психофізіологічних

особливостей та стану здоров'я). Вирішальну роль тут відіграє сформований у дошкільному

віці рівень готовності до школи, або «шкільної зрілості».

До дитини в цей період висуваються нові вимоги, у неї з'являються нові обов'язки, нові друзі,

нові стосунки з дорослими, що вимагає від дитини певних моральних зусиль і досвіду.

Дитина опиняється в новій соціальній позиції, отримує право на навчання. А чи готова вона до цього?

Готовність до навчання в школі можна констатувати як інтегративну характеристику розвитку

дитини, яка зумовлює успішність її адаптації до вимог шкільного життя.



^ Основними компонентами загальної готовності дитини до школи є:

мотиваційна готовність;

емоційно-вольова готовність;

розумова готовність;

психологічна готовність до спілкування та спільної діяльності.

Однією з проблем, що найчастіше виникають під час переходу від дошкільної ланки до початкової,

є складність адаптації учнів перших класів. Перехід від дошкільного віку до школярства потребує

опанування дитиною нового способу життєдіяльності. Успішна адаптація до початкової школи є

необхідною умовою розвитку кожної дитини, особистості, її індивідуальності, продуктивної активної

діяльності, творчості. Розглянемо суб'єктивні та об'єктивні показники адаптації. Об'єктивні — це

адекватна поведінка та успішне навчання кожного учня. Суб'єктивні — самореалізація, задоволеність

собою, що проявляється у внутрішньому й емоційному комфорті.

Адаптацію можна розглядати в різних аспектах. Але хотілося б зупинитися на основних ознаках адаптації дитини:


  • перебування в спокійному, врівноваженому стані;

  • стриманість, уважність на уроках;

  • активність і рухливість на перервах;

  • прояв інтересу до нових людей, дорослих, дітей;

  • зацікавленість в огляді інтер'єру класу, школи, приміщень;

  • спостережливість, інтерес до старшокласників;

  • легка орієнтація у просторі школи, демонстрація батькам своєї обізнаності вже через тиждень;

  • легке розуміння і готовність виконувати вимоги вчителя, не чекаючи його заохочення;

  • позитивне оцінювання дитиною своїх дій. результатів власних зусиль;

  • адекватне сприйняття негативної оцінки дорослого;

  • ініціативний характер спілкування в період навчальної діяльності;

  • активність на уроках;

  • комунікативність у спілкуванні з учнями не лише свого класу;

  • успішне опанування навчального матеріалу.


Основні причини труднощів під час адаптації

1. Психологічні особливості:

слабкий тип нервової системи;

підвищена сенситивність;

збудження нервових процесів.

2. Особливості розвитку:

несформованість емоційно-вольової сфери;

слабка саморегуляція поведінки.

3. Хибні методи виховання в сім'ях:

виховання типу «кумир в сім'ї»;

батьківська вседозволеність.

4. Недосконала організація навчально-виховного процесу.




Ознаки дезадаптації:

  • труднощі у навчанні, стійка неуспішність;

  • порушення взаємин з однолітками, батьками, вчителем;

небажання відвідувати школу;



  • соматичні прояви (головний біль, порушення сну, апетиту, біль у животі);

пригнічений настрій, підвищена втомлюваність, глибокий спад працездатності наприкінці дня, тижня;



  • підвищена тривожність, плаксивість, невміння будувати стосунки з дорослими, дітьми;

  • відставання у навчанні;

  • емоційні порушення;

  • прояви дефіциту уваги, неготовність до тривалого спілкування.

Хотілося б наголосити на тому, що у загальноосвітньому закладі має здійснюватись психологічний

супровід процесу адаптації першокласників до навчання в школі. Практичним психологам

загальноосвітніх навчальних закладів бажано свою діяльність щодо психологічного супроводу

процесу адаптації першокласників до навчання в школі проводити за певним алгоритмом.

Алгоритм діяльності практичного психолога, спрямованої на психологічний супровід процесу

адаптації першокласників до школи

З'ясування рівня готовності дитини до навчання в школі (протягом перших трьох тижнів).

Участь практичного психолога у батьківських зборах.

3. Вивчення стану здоров'я дитини (протягом року).

Вивчення рівня адаптації дитини-першокласника до навчання в школі (кінець жовтня).

Додаткове анкетування батьків з метою визначення рівня адаптації дитини (кінець І семестру).

Повторне вивчення рівня адаптації, корекцій-но-відновлювальна робота з дітьми «групи ризику»

(квітень).

^ Педагогічно-методичний аспект організації навчально-виховного процесу для шестирічок

Проблема навчання шестирічних першокласників має багатоаспектний комплексний

характер. Навчально-виховний процес у початковій школі спрямований на оновлення змісту,

форм і методів навчання. Навчальна діяльність доповнюється іншими видами діяльності,

які впливають на розвиток дитини.

Перехід від статусу дошкільника до статусу школяра — найскладніший момент у житті дитини,

який пов'язаний із входженням у нове соціальне середовище з новим типом стосунків з дорослими,

однолітками, новою навчальною діяльністю, що відбувається в кризовий період.

У роботі з шестирічними першокласниками слід акцентувати увагу на:


  • створенні належних соціальних і побутових умов, комфортного середовища перебування

  • першокласників у школі;

  • дотриманні принципу наступності в системі «дитячий садок — сім'я — початкова школа»;

  • використанні методів, форм навчання, що відповідають психологічним особливостям

розвитку дитини-дошкільника;

  • необхідності відходу від старої дисциплінарної моделі навчання і виховання молодших

школярів;

  • сприянні розвитку дитини як особистості;

  • оновленні змісту початкової освіти;

  • зміні форм організації навчання шестирічних
    першокласників;

  • розвитку шкільної психологічної служби, яка має своєчасно виявляти причини дезадаптації;

  • моделюванні стилів, способів партнерської діяльності, спілкування з дитиною.

Не варто забувати про необхідність налагодження довірливих стосунків з дитиною: вчинки дітей

не слід засуджувати або схвалювати, їх треба аналізувати й розуміти.

Не можна критикувати дитину за неуспішність, порівнювати її з іншими однолітками, слід

порівнювати її лише з нею самою.

Не треба забувати, що гра шестирічної дитини — серйозна справа, яка створює психолого-педагогічну

атмосферу в класі, вона є основним методом і формою навчання першокласників. У процесі гри

світ дитинства природно поєднується зі світом науки.

Бажано не забувати про санітарно-гігієнічні вимоги до навчання першокласників. Навчальну

діяльність і дозвілля учнів слід організовувати так, щоб сприяти підтриманню працездатності

тривалий проміжок часу.

Навчальні досягнення учнів-першокласників оцінюються вербально.

Можна рекомендувати такі форми і прийоми оцінювання навчальної діяльності першокласників:


  • різні форми схвалення, підбадьорення, погодження;

  • розгорнуте словесне оцінювання;

  • перспективна й відстрочена оцінка;

  • аргументована взаємо- та самоперевірка;

  • виставка дитячих робіт;

  • оцінювання умовними символами — фішками, фігурами тощо;

  • ігрова оцінка-нагородження.

Орієнтовні зразки вербального оцінювання діяльності учнів (учитель має змінити вислови з модальністю «повинен» на «можливо»)


Фрази з модальністю «повинен»


Фрази з модальністю «можливо»


Ти повинен добре вчитися


Я впевнений, що ти зможеш добре вчитися


Ти повинен поважати старших


Ти знаєш, повага до старших — елемент загальної культури людини


Ти повинен слухатися вчителів


Ти можеш мати свою думку, але до думки старших треба прислухатися


Ти повинен цінувати турботу старших


Піклуючись про тебе, старші виявляють свою любов, але бажали б взаємності


Скільки можна байдикувати! Ти повинен почати виконувати завдання


Трохи відпочив, а тепер прийшов час виконувати завдання, які допоможуть тобі краще зрозуміти те. що ти вивчив на уроці


Ти повинен уважно слухати і сидіти спокійно


Якщо будеш уважним і спокійним, то зможеш швидше зрозуміти те, що я розказую


У школі треба не гратися, а думати про уроки


Гратися цікаво, але на уроках теж можна узнати багато корисного і цікавого


Ти повинен більше читати!


Я впевнена, що читання допоможе тобі краще вчитися


Замовкни! Припини базікати на уроці!


Розмови на уроці заважають тобі зосередитися


Скільки можна бути таким незібраним! Ти завжди повинен мати зошит


Я сподіваюся, що наступного разу ти візьмеш зошита


В їдальні ти повинен сидіти спокійно, не галасувати


Культурні люди вміють за столом дотримуватися тиші


Не заважай мені, коли я з тобою говорю


Давай говорити по черзі: я докажу свою думку і потім вислухаю тебе


Ти повинен робити так, як я тобі скажу


3 подібними ситуаціями я вже стикалася, тому тобі доцільно було б порадитися зі мною



Як наголошував В.Сухомлинський, щоб дитина справді поважала і сприймала вчителя, останній

повинен усім серцем любити її, частіше посміхатися, рідко впадати у похмурість, жити справжнім

життям і підтримувати свій авторитет. Педагогу має бути притаманне все найкраще, що подобається

в людині.

Давайте розглянемо ідеальну модель сучасного вчителя (за Л.Спіріною):


Моральні риси характеру, які виражають ставлення до вихованців


Любов і дбайливість, індивідуальна педагогічна допомога; доброта, щирість, доброзичливість; довіра, чуйність, витримка; уважність; розумна вимогливість, справедливість; поблажливість, терплячість


Риси і якості, що виражають ставлення до колективу


Моральна активність, співпраця; демократизм, товариськість, готовність до взаємодопомоги; толерантність до колег, самовладання


Риси і якості з погляду морального регулювання поведінки


Свідомість, чесність, правдивість; порядність; щирість, прямота; совісність, моральна чистота


Риси і якості, що виражають ставлення до себе, своїх професійно-особистісних якостей


Свідомість, почуття власної гідності, совісність, розумне себелюбство, професійна гордість, упевненість у собі, вимогливість до себе, до своєї діяльності, нетерпимість до недоліків, скромність, простота і самодисципліна, прагнення до самовдосконалення




ПРОБЛЕМИ АДАПТАЦІЇ ШЕСТИРІЧОК ДО НАВЧАННЯ


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка