Проблема формування структури готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі ковалькова Тетяна Олександрівна, аспірант



Скачати 106.42 Kb.
Дата конвертації09.09.2017
Розмір106.42 Kb.
УДК 658.344.64:656.7.071(045)

ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ СТРУКТУРИ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В АВІАЦІЙНІЙ ГАЛУЗІ

Ковалькова Тетяна Олександрівна, аспірант

Національний авіаційний університет, м. Київ

Постановка проблеми. Сучасні тенденції розвитку України, демократизація суспільства ставлять перед вітчизняною системою вищої освіти нові завдання, одним із яких є якісна підготовка висококваліфікованих фахівців. Актуальність професії психолога зумовлюється тим, що соціально-технологічний прогрес спричиняє зростання негативного впливу інформаційних потоків на розвиток особистості; збільшення повсякденних фізичних та психологічних навантажень; загострення в неї екзистенціонального почуття страху, невизначеності, невпевненості, розгубленості та розчарування. За таких умов особливого актуальним стає формування не знань, умінь і навичок, а готовності психолога до певного виду діяльності.

Аналіз досліджень і публікацій. Дослідженням проблеми готовності займалися такі науковці як: Д. Узнадзе, М. Дяченко, С. Тарасова, Т. Шестакова, Л. Кондрашова, Л. Кадченко, О. Міщенко, І. Гавриш, М. Кулакова, А. Ліненко, В. Стасюкта інші. Однак відсутні спеціальні дослідження, присвячені професійній підготовці майбутніх психологів до діяльності в авіаційній галузі у процесі фахового навчання. Ми вважаємо, що існує гостра потреба у таких фахівцях з огляду на: екстремальні умови діяльності працівників авіаційної галузі; необхідність психологічної освіти бортпровідників (стюардів); важливість консультативної роботи співробітників авіаційної галузі; необхідність навчання працівників служби сервісу психології міжособистісного спілкування і т.д.

Метою даної статті є здійснення аналізу дослідження проблеми структури професійної готовності та обґрунтування сутності структури професійної діяльності психолога в авіаційній галузі.

Викладення основного матеріалу. Складні та суперечливі реалії сьогодення, процес розбудови та розвитку молодої демократичної України, глобальні перетворення в усіх сферах її життя формують соціальне замовлення на професію психолога. У зв’язку з цим зростає актуальність проблеми формування особистісно зрілого і професійно компетентного фахівця психолога в галузі авіації. Соціальна значущість діяльності, специфічність і складність роботи психолога авіаційної галузі висувають низку особливих вимог до підготовки фахівців. При цьому сильні емоційні та фізичні навантаження створюють передумови щодо виникнення в людини психічних, соматичних розладів, а також у деяких випадках – суїцидальної поведінки. Важливим засобом навчання з орієнтацією на відповідну галузь у Національному авіаційному університеті є цикл дисциплін «За самостійним вибором ВНЗ». До даного циклу включені такі дисципліни як «Психологічні проблеми спілкування в професійних командах та екіпажах», «Психологія авіаційного спорту», «Психологічні технології роботи з персоналом», «Психологія професійного ризику», «Психологія екстремальних та кризових ситуацій», «Постстресова реабілітація».

Ось чому особливо своєчасною є проблема формування у майбутніх психологів готовності до професійної діяльності в авіаційній галузі. При дослідженні проблеми готовності вчені-педагоги акцентують увагу на виявленні факторів та умов, дидактичних і виховних засобів, за допомогою яких виникає можливість керувати процесом формування готовності. Роботи психологів зорієнтовані на з’ясування характеру зв’язків, залежностей між станом готовності та ефективністю діяльності.

Готовність як інтегральне утворення особистості, що полягає у вибірковій спрямованості на певну діяльність, виникає на ґрунті позитивного ставлення і скеровується відповідними потребами та мотивами до даної діяльності. Про сформовану готовність можна говорити лише за умови розвиненості у суб'єкта емоційного ставлення, вміння адаптувати свою поведінку відповідно до ситуацій, що виникають, вміння будувати процес спілкування, сформованості мислення, уявлення, спостережливості, комунікативних умінь і широкого набору професійно значущих властивостей: емоційної стабільності, самоконтролю, щирості, доброти, наполегливості і т. ін.

Проблема готовності до певного виду професійної діяльності широко висвітлюється багатьма вченими. Так, психологи Л.П. Буєва, І.С. Кон та В.Т. Лісовський розглядають готовність як соціальну установку особистості і її ціннісні орієнтири [6, с.33].

Підкреслюючи важливість особистісного підходу до вивчення стану готовності, П.А. Рудик [7] розглядає готовність як складне психологічне утворення і виділяє в ній роль пізнавальних психічних процесів, що відображають найважливіші сторони виконуваної діяльності, емоційних компонентів, які можуть як підсилювати, так і послаблювати активність людини, вольових компонентів, що сприяють вчиненню ефективних дій з досягнення мети, а також мотивів поведінки.

Тлумачення поняття готовності до професійної діяльності, що інтегрує попередній науковий досвід вивчення цього феномена, запропоновано С.Д. Максименком і О.М. Пелех: „Готовність до того чи іншого виду діяльності – це цілеспрямоване вираження особистості, що включає її переконання, погляди, відношення, мотиви, почуття, вольові та інтелектуальні якості, знання, навички, вміння, установки" [5, с 70].

Основу змісту готовності майбутнього фахівця до професійної діяльності складає державний освітній стандарт вищої освіти, що передбачає її формування на основі ідеї особисто орієнтованої підготовки.

Отже, готовність виступає одним з критеріїв результативності професійної підготовки фахівця і є сполучною ланкою між процесом підготовки ВНЗ і працею фахівця, де готовність виступає як позитивна установка на майбутню діяльність.

Ми приймаємо зміст поняття готовність, визначеного Р.М. Бондаренко, за яким"готовність" – це особлива форма інтерпретації змісту освіти, система інтеграційних властивостей, якостей і досвіду особи, що має ознаки загальної теоретичної і методичної готовності до професійної діяльності [1].

Під готовністю до професійної діяльності ми розуміємо професійну придатність особистості (сукупність індивідуальних особливостей людини, здібностей та характерологічних рис, суттєвих для успішного професійного спілкування та діяльності, а також відсутність показників, які роблять неможливим участь людини в професійній діяльності) і підготовленість до діяльності (знання, уміння та навички, здобуті у процесі професійної підготовки).

Готовність майбутніх психологів до професійної діяльності – це наявність мотивів вибору професії психолога, професійна спрямованість (позитивне ставлення до даної професії, установка на професійну діяльність), професійно значущих якостей особистості; широкий обсяг спеціальних знань, умінь і навичок; емоційні та вольові властивості особистості.

Оскільки готовність до професійної діяльності є багатоаспектним та багатокомпонентним новоутворенням, звернемося до її структури. Структура(лат.structūra) – це взаєморозміщення та певний взаємозв'язок складових частин цілого, внутрішня будова. Структура також може стосуватись устрою, організації чого-небудь[2].

На думку М.І. Дяченко та Л.А. Кандибович, стан готовності має складну динамічну структуру і включає наступні компоненти: мотиваційний (ставлення, інтерес до предмету, а також інші стійкі мотиви); орієнтаційний (знання та уявлення про особливості майбутньої спеціальності); операційний (знання, вміння, навички, володіння прийомами аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення); вольовий (самоконтроль, уміння керувати власними діями) та оцінний (самооцінка своєї підготовленості) [4].

Визначаючи структуру професійної готовності, К.М. Дурай-Новакова на прикладі підготовки майбутніх педагогів виділяє в ній п’ять компонентів: 1) мотиваційний (професійно значущі потреби, інтереси й мотиви педагогічної діяльності); 2) орієнтаційно-пізнавально-оцінний (знання змісту професії, вимог професійних ролей, способів вирішення професійно-педагогічних завдань); 3) емоційно-вольовий (відчуття відповідальності за результати педагогічної діяльності, самоконтроль, уміння керувати діями, з яких складається виконання професійних обов’язків педагога); 4) операційно-дієвий (мобілізація й актуалізація професійних знань, умінь і навичок і професійно-значущих властивостей особистості, адаптація до вимог професійних ролей і до умов педагогічної діяльності); 5) установочно-поведінковий (налаштованість на добросовісну працю) [3].

Структура особистісної готовності майбутнього психолога до професійної діяльності, на думку Н.О. Мосол, включає такі компоненти: 1) когнітивний компонент – уявлення про професію, її переваги та недоліки, про зміст професійної діяльності (об’єкт праці, мета, зміст, засоби тощо), знання про вимоги професії до особистості, способи та шляхи оволодіння нею, уявлення про сенс майбутньої професійної діяльності; 2) мотиваційно-цілепокладальний компонент – виражає позитивне ставлення до професії, рівень і цілісність цілепокладання щодо майбутньої професійній діяльності; 3) суб’єктно-особистісний компонент – розвиток процесів самосвідомості (самопізнання, самоаналізу, самооцінювання, саморегуляції, саморозвитку), рефлексивних здібностей та професійно значущих якостей особистості.

Таким чином, для оптимізації свого психічного стану людині потрібно: в одних випадках перебудувати свої керуючі програми, скажімо, погляди на методи психічного "налаштування"; в інших – змінити ставлення до тих чи інших явищ життя, ще в інших оволодіти здатністю до виборчого сприйняття дійсності, до відволікання від стресів; в четвертих - навчитися використовувати довільну емоційну самостимуляцію; у п'ятих – працювати над зміцненням волі, оскільки негативні емоції породжуються внутрішніми конфліктами, пов'язаними з безвольністю, поганою якістю управління своєю поведінкою; в шосте – удосконалювати здатність аналізувати життєві ситуації, пізнавати людей, так як поганий настрій часто виникає через нерозуміння інших людей.

Осмислення представлених вище підходів до структурування готовності фахівців до професійної діяльності дало змогу визначити спільне і відмінне в поглядах учених щодо структури цього феномена. Спільним є те, що більшість учених, по-різному називаючи той або інший компонент готовності, виокремлюють такі його складники: знання, або теоретичний компонент; ставлення, або психологічний компонент готовності; уміння, навички, або практичний компонент готовності.

Відмінність, головним чином, полягає у визначенні вченими кількості компонентів готовності фахівця до майбутньої професійної діяльності, що, на нашу думку, може пояснюватись особливостями певного виду професійної діяльності. Така відмінність, на наш погляд, пояснюється, по-перше, теоретичними позиціями вчених; по-друге, предметом їх дослідження.

Спираючись на результати дослідження вчених з проблеми формування готовності фахівців до професійної діяльності, вважаємо, що структурними компонентами готовності майбутнього психолога до професійної діяльності в авіаційній галузі є особистісний, когнітивний, інтерактивний і рефлексивний.

На основі проведеного теоретичного аналізу літератури, розгляду підходів різних авторів до розуміння сутності та структури готовності до професійної діяльності, ми визначили структуру готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі як систему знань, практичних умінь та навичок, професійно значимих психологічних властивостей та здібностей особистості, що зумовлюють досягнення адекватного вимогам діяльності результату і є умовою для саморозвитку й самореалізації людини засобами професійної діяльності. В якості критеріїв сформованості готовності майбутнього психолога до фахової діяльності в авіаційній галузі ми виділяємо такі компоненти її структури:

особистісна готовність: врівноваженість емоційної сфери, мотиваційна складова (пізнавальний інтерес до діяльності в галузі цивільної авіації), система ціннісних орієнтацій (ставлення психолога до професійної діяльності);

когнітивна готовність: система знань власне про професійну діяльність психолога, про авіаційну галузь і всі проблеми, пов’язані з нею;

інтерактивна готовність: сформованість умінь та навичок професійного психолога та психолога авіаційної галузі;

рефлексивна (оцінна) готовність:передбачає здатність студента до прогнозування й адекватної оцінки своїх дій та їх результату, а також до оцінки своєї підготовленості до професійної діяльності. Зміст компонентів готовності зумовлює стратегію професійної поведінки майбутнього психолога, орієнтованого на працівників авіаційної галузі.



Висновки. Особистісний, когнітивний, інтерактивний та рефлексивний компоненти в сукупності репрезентують структуру готовності майбутнього психолога до професійної діяльності в авіаційній галузі. Ці компоненти тісно пов’язані та взаємообумовлені. Їх цілісність свідчить про розвиток особистісних і професійних якостей майбутнього психолога, які будуть йому необхідними у професійній діяльності в авіаційній галузі. Ця готовність є особистісним утворенням, яке опосередковує залежність між ефективністю діяльності психолога і його спрямованістю на вдосконалення свого професійного рівня. Наведені вище положення створили науково-теоретичне підґрунтя для подальшого дослідження проблеми формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності в авіаційній галузі, пошуку діагностичного інструментарію щодо перевірки ефективності підготовки майбутніх психологів і проведенні діагностичних заходів щодо формування зазначеної готовності у ході формувального експерименту.

Резюме. У статті здійснюється теоретичний аналіз дослідження проблеми професійної готовності. Обґрунтована доцільність формування структури готовності майбутнього психолога до професійної діяльності в авіаційній галузі. Визначена її структура, яка складається з особистісного, когнітивного, інтерактивного та рефлексивного компонентів.

Ключові слова: авіаційна галузь, готовність, професійна готовність, психолог, структура, формування.



Резюме. В статье осуществляется теоретический анализ исследования проблемы профессиональной готовности. Обоснована целесообразность формирования структуры готовности будущего психолога к профессиональной деятельности в авиационной отрасли. Определена ее структура, которая состоит из личностного, когнитивного, интерактивного и рефлексивного компонентов.

Ключевые слова: авиационная отрасль, готовность, профессиональная готовность, психолог, структура, формирование.



Summary. In the article is carried out the theoretical analysis of research of professional readiness. Also was grounded the expediency of formation of structure of future psychologist’s readiness for professional activity in aviation industry. In the article was determined its structure which consists of personal, cognitive, interactive and reflective components.

Keywords: aviation industry, readiness, professional readiness, psychologist, structure, formation.



Література

1. Бондаренко Р.М. Підготовка практичних психологів до роботи з дітьми з особливостями психофізичного розвитку у просторі післядипломної освіти / Р.М. Бондаренко // Електронний збірник наукових праць Запорізької обласної академії післядипломної педагогічної освіти. – 2011. – Випуск №5(6) – С. 4.

2. Бусел В.Т. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - Київ, Ірпінь. – Перун, 2005. - 1728 с.

3. Дурай-Новакова К.М. Формирование профессиональной готовности студентов к педагогической деятельности: автореф. дисс. … д-ра. пед. наук: спец.: 13.00.01 / Карина Михайловна Дурай-Новакова. – М., 1983. – 32 с.

4. Кандибович Л.А. Психологические проблемы готовности в деятельности / Л.А. Кандибович. – Мн.: Изд-во БГУ, 1996. – 175 с.

5. Максименко С.Д. Фахівця потрібно моделювати (Наукові основи готовності випускника педвузу до педагогічної діяльності) / С.Д. Максименко, О.М. Пелех // Рідна школа, 1994. – № 3–4.– С. 70.

6. Москалёва И.С. Формирование профессиональной готовности учителя иностранного языка к педагогической деятельности / И.С. Москалёва. – М.: Прометей, 2005. – 209 с.

7. Рудик П.А. Психологія: Підручник для інститутів фізичної культури / П.А. Рудик. – М.: ФиС, 1976. –. 239 с.



Подано до редакції 25.01.13


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка