Про затвердження Інструкції про проведення дізнання у Збройних Силах України



Сторінка1/4
Дата конвертації10.09.2017
Розмір0.58 Mb.
  1   2   3   4
МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

Н А К А З



N 235 від 20.08.95 м.Київ

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 листопада 1995 р. за N 413/949

( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства оборони N 465 від 27.07.2006 )

  Про затвердження Інструкції про проведення дізнання у Збройних Силах України

З метою забезпечення законності в діяльності командирів військових частин (начальників установ та закладів), як органів дізнання, запобігання порушенням чинного кримінально-процесуального законодавства України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію про проведення дізнання у Збройних Силах України, що додається.

2. Заступникам Міністра оборони України, командуючим видами Збройних Сил України, військами військових округів, начальникам управлінь центрального апарату Міністерства оборони України, командуючому 43 ракетною армією, командирам корпусів, з'єднань, військових частин, начальникам військово-навчальних закладів, установ, організацій та підприємств Міністерства оборони України організувати вивчення Інструкції з усім офіцерським складом і забезпечити її точне виконання.

3. Наказ міністра оборони СРСР N 1 від 04.04.78 р. вважати таким, що не застосовується у Збройних Силах України.

4. Наказ розіслати до окремої військової частини.


Тимчасово виконуючий обов'язки Міністра оборони України генерал-полковник

А.Лопата

Затверджено

наказом Міністра оборони України

від 28.08.95 р. N 235

*

Інструкція про проведення дізнання у Збройних Силах України



1. Загальні положення

1. Відповідно до ст.101 Кримінально-процесуального кодексу України органами дізнання в Збройних Силах України є командири військових частин, з'єднань і начальники військових установ.

Надання командиру військової частини прав органу дізнання є одним із засобів зміцнення військової дисципліни, виховання військовослужбовців у дусі точного виконання законів, військової присяги, військових статутів, наказів командирів і начальників.

-------------

* Надалі - Інструкція

2. Дізнанням є оперативно-розшукові заходи з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили, яке проводиться органом дізнання після порушення кримінальної справи з дотриманням чинного кримінально-процесуального законодавства.

3. У необхідних випадках, коли має місце проступок (не злочин), командир військової частини призначає адміністративне розслідування, яке проводиться усно чи письмово у вільній формі. Якщо в ході розслідування будуть встановлені ознаки злочину, командир військової частини порушує кримінальну справу.

4. Для провадження дізнання наказом командира військової частини призначаються дізнавачі строком на два роки з числа найбільш підготовлених для цього офіцерів. Один з них, який має досвід і навики у провадженні дізнання, призначається старшим дізнавачем. Старшим дізнавачам доручається розслідування найбільш складних злочинів. Копія наказу про призначення дізнавачів направляється військовому прокурору.

Дізнавачі призначаються із розрахунку:

на полк (корабель 1 рангу) - 5-6 дізнавачів; на окремий батальйон (корабель 2 рангу) - 3-4 дізнавачі; на окрему роту (корабель 3 рангу, дивізіон кораблів 4 рангу) - 1-2 дізнавачі; на управління та штаби (вище полку) і установу (військово-навчальний заклад) - 2-3 дізнавачі.

5. Командир військової частини, як орган дізнання, порушує кримінальну справу про всі злочини, скоєні підлеглими йому військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними під час проходження учбових зборів; про злочини, скоєні працівниками (невійськовослужбовцями) Збройних Сил України у зв'язку з виконанням службових обов'язків або в розташуванні військової частини, установи, військово-навчального закладу, підприємства, організації та інших (ст.104 Кримінально-процесуального кодексу України.

6. Отримавши повідомлення про скоєний злочин, командир військової частини повинен у той же день порушити кримінальну справу, про що виноситься постанова. У постанові мають бути вказані час, місце, ким вона складена, привід і підстави порушення справи, стаття кримінального кодексу, за ознаками якої вона порушується і кому доручено проведення розслідування в даній кримінальній справі. Ця постанова оформлюється відповідно до зразка (додатки NN 1, 11, 16).

Про виявлений злочин і початок дізнання командир частини негайно повідомляє військового прокурора, який здійснює нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів у цій військовій частині (ст.100 КПК України і ст.44 Тимчасового статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

Дізнавач перед початком розслідування виносить постанову про прийняття справи до свого провадження (додатки NN 2, 12). Копії цих постанов командир військової частини не пізніше двадцяти чотирьох годин направляє військовому прокурору.

7. Дізнавач не може брати участі у розслідуванні злочину і його кандидатура підлягає відхиленню, якщо він проходить службу в тому ж підрозділі і за своїм службовим станом є прямим начальником або підлеглим особи, щодо якої порушено кримінальну справу, а також за наявності інших підстав, вказаних у ст.60 КПК України, а саме:

- коли він є потерпілим, свідком, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або родичем кого-небудь з них, а також родичем обвинуваченого;

- коли він брав участь у справі як експерт, спеціаліст, перекладач, захисник або представник інтересів потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;

- коли вони або їх родичі заінтересовані в результатах справи;

- при наявності інших обставин, які викликають сумнів у їх об'єктивності.

За наявності вищезгаданих підстав для відхилення, дізнавач повинен усунутися від участі у розслідуванні, доповісти про це рапортом командиру військової частини і повідомити військового прокурора. Участь дізнавача в дізнанні, яке проводилось раніше в цій справі, не може бути підставою для його відхилення.

Питання про відхилення дізнавача вирішується військовим прокурором (ст.60 КПК України).

8. На командира військової частини покладається обов'язок вжити необхідних оперативно-розшукових та інших, передбачених чинним кримінально-процесуальним законодавством, заходів з метою розкриття злочинів і встановлення осіб, що їх скоїли. Дізнання має бути проведено повно і об'єктивно. Підлягають дослідженню обставини, як такі, що обвинувачують, так і такі, що виправдовують обвинуваченого, а також і всі обставини як обтяжуючі, так і пом'якшуючі його відповідальність.

У процесі розслідування злочину командир військової частини зобов'язаний виявляти причини та умови, які сприяли скоєнню злочину, і своєчасно вжити заходів до усунення та попередження злочинів (ст.23 КПК України).

9. При провадженні дізнання в кримінальній справі має бути встановлено:

подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину);

винність обвинуваченого у вчиненні злочину, мотиви злочину;

обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого, а також інші обставини, що характеризують особу обвинуваченого;

характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння (ст.64 КПК України).

10. Відповідно до ст.66 КПК України особа, яка проводить дізнання, має право викликати в порядку, встановленому КПК України, будь-яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту або як експертів для подання висновків, вимагати від підприємств, установ і організацій, службових осіб і громадян, пред'явлення предметів і документів, які можуть встановити у справі фактичні дані, вимагати проведення ревізій. Виконання цих вимог є обов'язковим для всіх громадян, підприємств, установ, організацій.

2. Керівництво дізнанням і нагляд за виконанням законів у діяльності органів дізнання

11. Керівництво дізнанням здійснює командир військової частини, який порушив кримінальну справу. Як орган дізнання, він зобов'язаний давати вказівки дізнавачу про те, що саме підлягає встановленню і в якому обсязі, які слідчі дії необхідно провести і визначити строк, коли згідно з чинним кримінально-процесуальним законодавством, має бути закінчено дізнання.

12. З метою поліпшення якості провадження дізнання командир військової частини вивчає роботу дізнавачів і вживає заходів щодо усунення недоліків, організовує заняття по підвищенню юридичної підготовки дізнавачів. Для отримання практичних навиків по розслідуванню злочинів дізнавачі за планом командира військової частини, узгодженим з військовим прокурором, беруть участь у навчальних зборах дізнавачів і протягом 10 діб на рік проходять стажування у військовій прокуратурі.

13. Вищі командири і начальники зобов'язані дбати про підвищення юридичної підготовки командирів військових частин, включати її у плани командирського навчання, щорічно підбивати підсумки роботи органів дізнання і вживати заходи щодо її вдосконалення.

У випадку виявлення порушень кримінально-процесуального законодавства при провадженні дізнання вищий командир повідомляє про це військового прокурора, який вживає заходів до встановлення порушеної законності.

14. Згідно зі ст.227 КПК України нагляд за точним виконанням законів в діяльності органів дізнання у Збройних Силах України здійснює військовий прокурор.

15. Дії і постанови органів дізнання у зв'язку з провадженням дізнання можуть бути оскаржені зацікавленими особами військовому прокурору (ст.110 КПК України), а постанова про закриття справи - також і суду, якому належав би розгляд цієї справи за підсудністю.

Скарги можуть бути як письмові, так і усні. Усні скарги заносяться у протокол, який підписується заявником і особою, яка прийняла скаргу. У цьому випадку дізнавач зобов'язаний протягом двадцяти чотирьох годин через командира військової частини направити скаргу зі своїм поясненням військовому прокурору.

У разі надходження скарги військовий прокурор зобов'язаний розглянути її протягом 10 діб і про рішення у скарзі повідомити скаржника.

У разі відмови прокурора скасувати постанову органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи, ця постанова може бути оскаржена особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до військового суду у порядку, передбаченому ст.236-1 КПК України.

3. Обов'язки і права дізнавача

16. Дізнавач зобов'язаний:

проводити дізнання у точній відповідності з вимогами чинного кримінально-процесуального законодавства і цієї Інструкції;

складати план розслідування, визначати послідовність проведення слідчих дій і вживати всіх необхідних заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин скоєного злочину;

не розголошувати дані дізнання;

доповідати командиру військової частини про всі, виявлені у процесі дізнання, порушення законодавства, а також інші порушення в організації служби та виконанні військовослужбовцями та іншими особами своїх службових обов'язків, які сприяли скоєнню злочину;

брати активну участь у роботі по попередженню правопорушень серед військовослужбовців, роз'яснювати особовому складу закони.

Дізнавач несе відповідальність за своєчасне і законне проведення слідчих дій.

17. При провадженні дізнання дізнавач має право:

проводити допити військовослужбовців (крім командира військової частини) та інших громадян, які є свідками чи потерпілими у кримінальній справі;

проводити в розташуванні військової частини огляд необхідних документів і отримувати оригінали чи копії їх для прилучення до кримінальної справи;

самостійно приймати рішення про проведення необхідних слідчих дій по кримінальній справі, за винятком випадків, коли законом передбачено отримання санкції від військового прокурора;

доповідати безпосередньо командиру військової частини про хід проведення дізнання.

На час провадження дізнання дізнавач звільняється від виконання службових обов'язків і забезпечується у необхідних випадках автотранспортом і засобами зв'язку.

4. Порядок проведення дізнання

18. За наявності ознак злочину, що не є тяжким, орган дізнання порушує кримінальну справу і, керуючись вимогами чинного кримінально-процесуального законодавства, проводить слідчі дії до встановлення особи, яка його вчинила. Після цього орган дізнання проводить необхідні слідчі дії протягом 10 діб з дня встановлення особи, яка вчинила злочин і складає постанову про передачу справи військовому прокурору або за наявності обставин, передбачених ст.6 КПК України, постанову про закриття кримінальної справи, копію якої в добовий строк надсилає військовому прокурору.

Командир частини, як орган дізнання, зобов'язаний вживати заходи до встановлення особи, що вчинила злочин.

19. У разі порушення органом дізнання справи про тяжкий злочин, він зобов'язаний передати її військовому прокурору після виконання невідкладних слідчих дій не пізніше 10 діб і після того виконувати оперативно-розшукові дії, а також слідчі та розшукові дії за окремим дорученням слідчого або військового прокурора.

Перелік злочинів, що є тяжкими, подані в статті 7-1 Кримінального кодексу України.

20. У випадку скоєння злочину, за яким обов'язково проводиться попереднє слідство відповідно до ст.104 КПК України командир військової частини зобов'язаний:

про виявлений злочин негайно повідомити відповідного військового прокурора і до прибуття слідчого вживати заходи до охорони місця злочину;

в умовах, що виключають можливість негайного прибуття слідчого, а також за вказівкою військового прокурора, порушити кримінальну справу і, керуючись вимогами кримінально-процесуального законодавства, провести невідкладні слідчі дії: огляд, обшук, виїмку, затримання і допит підозрюваних, допит потерпілих і свідків.

5. Огляд


21. З метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину дізнавач проводить огляд місця події, місцевості, предметів і документів, які мають значення для справи.

У невідкладних випадках, огляд місця події може бути проведений до порушення кримінальної справи. У цих випадках, за наявності до того підстав, кримінальна справа порушується негайно після проведення огляду місця події (ст.190 КПК України).

Огляд проводиться дізнавачем безвідкладно після отримання органом дізнання повідомлення про злочин і за участю не менше двох понятих (будь-яких не зацікавлених у справі осіб). Перед початком огляду дізнавач повинен роз'яснити понятим їх права і обов'язки, про що робиться позначка у протоколі слідчих дій.

Понятий зобов'язаний засвідчити своїм підписом відповідність записів у протоколі виконаним діям, при проведенні яких він був присутній. Понятий має право робити зауваження з приводу проведених дій. Зауваження понятого підлягають занесенню у протокол огляду (ст.127 КПК України).

22. Дізнавач має право залучити до участі в огляді місця події підозрюваного, потерпілого, свідка. За необхідності для участі в огляді залучається не зацікавлений у справі відповідний спеціаліст, який використовує свої спеціальні знання і навики, надає допомогу дізнавачу у виявленні, закріпленні і вилученні доказів, дає пояснення з приводу виконаних ним дій. Як правило, відповідний спеціаліст має бути залучений до участі в огляді місця події у справах про аварії, катастрофи, пожежі і вибухи. Вимога дізнавача про виклик спеціаліста обов'язкова для керівника закладу, підприємства або організації, де працює спеціаліст. Порядок участі спеціаліста при проведенні слідчих дій визначений у ст.128-1 КПК України. При проведенні зовнішнього огляду трупа обов'язково запрошується судово-медичний експерт, а при неможливості його участі - будь-який лікар.

23. Перед початком огляду місце події фотографується. Потім дізнавач оглядає і фіксує обстановку місця події і наявність на місці слідів, предметів у тому вигляді, в якому він їх застав, не торкаючи предметів і не змінюючи їх початкового положення. Після опису обстановки місця події дізнавач продовжує огляд виявлених предметів і слідів. Для того, щоб огляд був більш повним, слід заздалегідь визначити його порядок і переходити від однієї ділянки до другої після того, як оглянута ділянка буде описана у протоколі.

При огляді місця події головну увагу необхідно звернути на виявлення слідів злочину і речових доказів. Для більшої наочності в ході огляду складаються плани, схеми та проводиться фотографування. Вилучені при огляді місця події предмети і документи після їх огляду та описування у протоколі упаковуються і опечатуються.

24. Про проведення огляду дізнавачем складається протокол, у якому має бути описано все виявлене у тій послідовності, в якій проводився огляд. У протоколі огляду вказуються: місце і дата проведення огляду, час його початку і закінчення, військове звання і прізвище дізнавача, прізвище, ім'я, по батькові (в необхідних випадках і адреса) кожної особи, яка брала участь в огляді, яка територія чи приміщення були оглянуті, їх розміри, точне місцезнаходження предметів, виявлених слідів або речових доказів, які технічні засоби використовувалися, а також інші обставини, які мають значення для справи. У кінці протоколу має бути перелічене все вилучене при огляді (додаток N 3). Протокол зачитується всім особам, які брали участь в огляді, при цьому їм має бути роз'яснено право робити зауваження, які підлягають занесенню до протоколу. Складені на місці події плани, схеми і сам протокол огляду підписуються дізнавачем, понятими та іншими особами, які брали участь в огляді. Ці документи, а також фотографічні негативи, зліпки і відбитки слідів, виконані при проведенні огляду, додаються до протоколу (ст.ст. 85, 85-1, 85-2, 195 КПК України).

25. Дізнавач має право провести освідування підозрюваного, свідка або потерпілого для встановлення на їх тілі слідів злочину або наявність особливих прикмет, якщо при цьому не потрібен судово-медичний експерт. Про проведення освідування дізнавач складає постанову, яка обов'язкова для особи, котра підлягає освідуванню. Освідування проводиться у присутності понятих, а у необхідних випадках за участю лікаря. Дізнавач не може бути присутній при освідуванні особи жіночої статі, яке проводиться лікарем за участю понятих тієї ж статі, якщо ця слідча дія супроводжується оголенням особи, що підлягає освідуванню. При освідуванні не допускаються дії, що принижують гідність освідуваної особи або небезпечні для її здоров'я. Про проведення освідування і його результати складається протокол з дотриманням вимог, зазначених в пункті 24 Інструкції (ст.193 КПК України).

6. Виїмка і обшук

26. У випадку необхідності виїмки предметів та документів, які мають значення для справи, і якщо точно відомо, де і в кого вони знаходяться, дізнавач проводить виїмку. Виїмка проводиться за мотивованою постановою дізнавача (додаток N 7). Виїмка документів, що містять відомості, які є державною таємницею, проводиться тільки з санкції військового прокурора або його заступника у порядку, погодженому з відповідним командиром (начальником) (ст.178 КПК України).

27. Дізнавач, маючи достатні дані вважати, що у якому-небудь приміщенні, чи в іншому місці, чи у якої-небудь особи знаходяться знаряддя злочину, предмети і коштовності, здобуті злочинним шляхом, а також інші предмети або документи, які можуть мати значення для справи, проводить обшук для їх виявлення і виїмку. Обшук може бути проведений для виявлення розшукуваних осіб, а також трупів. Обшук проводиться за мотивованою постановою дізнавача і тільки з санкції військового прокурора або його заступника. У невідкладних випадках обшук може бути проведений без санкції прокурора, але з наступним повідомленням військового прокурора в добовий строк про здійснений обшук та його результати (ст.177 КПК України).

28. Виїмка і обшук, крім випадків, коли вони не можуть бути відкладені, проводяться у денний час. При проведенні виїмки та обшуку має бути забезпечена присутність понятих і особи, у якої проводиться виїмка чи обшук, або повнолітніх членів його сім'ї. У необхідних випадках викликається відповідний фахівець. При обшуку у приміщеннях казарм, штабів, установ, а також на території військової частини повинні бути присутні, крім понятих, представники військового командування (ст.181 КПК України).

29. У випадку проведення виїмки дізнавач, після пред'явлення постанови, пропонує видати предмети і документи, які підлягають виїмці, а у разі відмовлення в цьому - проводить вилучення примусово. При проведенні обшуку дізнавач після пред'явлення постанови пропонує видати предмети або документи, які підлягають вилученню. Якщо ця вимога буде виконана і немає підстав побоюватися приховування предметів або документів, що розшукуються, дізнавач може обмежуватися виїмкою виданого і не проводити подальших розшуків (ст.183 КПК України).

30. Приступивши до виїмки або обшуку, дізнавач оголошує постанову особам, присутнім при обшуку, а також понятим.

Особам, у яких проводиться виїмка чи обшук, а також понятим і представникам командування має бути роз'яснено їх право бути присутніми при всіх діях дізнавача і робити з приводу цих дій заяви, які підлягають занесенню до протоколу.

Під час обшуку дізнавач повинен уникати не викликаних необхідністю пошкоджень замків, дверей та інших предметів.

Дізнавач повинен вживати заходи, щоб не були оголошені, виявлені при обшуку, відомості, що містять державну або військову таємницю, а також обставини приватного життя обшукуваного або інших осіб (ст.185 КПК України).

31. При проведенні обшуку і виїмки дізнавач повинен суворо обмежуватися виїмкою предметів і документів, які можуть мати відношення до справи.

Виявлені при обшуку зброя, вибухові речовини, сильнодіюча отрута та інші заборонені до обігу предмети, які незаконно зберігаються, вилучаються у всіх випадках, незалежно від їх відношення до справи.

Усі вилучені предмети і документи пред'являються понятим та іншим присутнім особам. У випадку необхідності, вони упаковуються і опечатуються на місці обшуку.

Дізнавач має право заборонити особам, які знаходяться у приміщенні або місці, у якому проводиться обшук, а також особам, які приходять у це приміщення або місце, залишати його, а також спілкуватися один з одним або іншими особами до закінчення обшуку (ст.183 КПК України).

32. Виїмка і обшук у приміщеннях, зайнятих установами, підприємствами і організаціями, проводяться в присутності представників даної установи, підприємства, організації.

33. Обшук особи проводиться на основі постанови дізнавача згідно з правилами, зазначеними в пунктах 27-32 цієї Інструкції.

Обшук особи може проводитися тільки особою однієї статі з обшукуваним і у присутності понятих тієї ж статі (ст.184 КПК України).

34. У випадках необхідності накласти арешт на кореспонденцію або провести її виїмку в поштово-телеграфній установі, дізнавач виносить про це мотивовану постанову, яка санкціонується військовим прокурором. При отриманні санкції військового прокурора дізнавач направляє постанову начальнику відповідної поштово-телеграфної установи, зазначаючи порядок виклику дізнавача для огляду і виїмку затриманої кореспонденції. Цей порядок розповсюджується і на виїмку не врученої адресатам кореспонденції, доставленої у військову частину.

При огляді і виїмці кореспонденції присутні поняті. Якщо огляд і виїмка проводиться у поштово-телеграфній установі, понятими запрошуються працівники цієї установи.

Накладення арешту на кореспонденцію скасовується постановою дізнавача, якщо в застосуванні цього заходу відпадає потреба (ст.187 КПК України).

35. При проведенні виїмки і обшуку дізнавач складає протокол у двох примірниках. У протоколі виїмки та обшуку зазначається: підстава проведення виїмки або обшуку, приміщення або інше місце, у якому були проведені виїмки чи обшук; прізвище, ім'я та по батькові особи, яка підлягає обшуку; зміст слідчої дії, проведеної дізнавачем; результати виїмки та обшуку і, зокрема, чи видані предмети або документи, які належать виїмці, добровільно чи вилучені примусово; у якому місці і за яких обставин вони виявлені (додаток N 8).

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка