Про особливості діяльності практичних психологів (соціальних педагогів) загальноосвітніх навчальних закладів в 2001-2002 навчальному році



Скачати 112.41 Kb.
Дата конвертації01.04.2016
Розмір112.41 Kb.
1/9-272 від 02.08.2001 р. Міністру освіти Автономної

Республіки Крим, начальникам

управлінь освіти і науки обласних,

Київської та Севастопольської

міських державних адміністрацій

Про особливості діяльності

практичних психологів (соціальних

педагогів) загальноосвітніх навчальних

закладів в 2001-2002 навчальному році

Психологічна служба в структурі освіти, якій в 2001 р. виповнюється 10 років, є складовою державної системи охорони фізичного і психічного здоров’я молодих громадян України. Вона діє з метою виявлення і забезпечення оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку особистості дитини та учня.

Проектом “Концепції 12-річної загальноосвітньої школи” визначено, що особистісно орієнтована система шкільної освіти вимагає психологізації навчально-виховного процесу, опори на надійну діагностичну основу, впровадження моніторингового супроводу управління школою.

Однією з особливостей 2001-2002 навчального року є значне поповнення учнівських колективів загальноосвітніх навчальних закладів дітьми шестирічного віку. Тому завданням практичних психологів, зважаючи на незадовільний стан здоров`я дітей, низький показник охоплення дошкільною освітою, часті випадки несприятливих умов сімейного виховання, є визначення психологічної готовності дітей цієї вікової категорії до навчання, а також забезпечення корекційно-розвивальної роботи з такими дітьми.



Перед психологічною службою поставлено завдання за декілька років здійснити експертизу всього діагностичного, корекційного та психотерапевтичного інструментарію, що застосовується в системі освіти України. З цією метою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2001 р. № 330 затверджене Положення про експертизу психологічного і соціологічного інструментарію, що застосовується в навчальних закладах.

Соціально-психологічні проблеми, що існують в дитячому і підлітковому середовищі, процес взаємодії учнівських та педагогічних колективів, прийняття ефективних управлінських рішень ставлять перед психологічною службою завдання моніторингового супроводу навчально-виховного процесу та управління навчальним закладом.

Відповідно до концепції реформування загальноосвітньої школи Міністерство освіти і науки України ставить перед практичними психологами (соціальними педагогами) такі завдання:

1. Здійснювати психологічний супровід розвитку дітей та учнівської молоді:

  • визначення психологічної готовності дітей до навчання в школі (діагностика і методичне забезпечення корекційно-розвивальної роботи з дітьми, які виявились непідготовленими до шкільного життя);

  • первинне обстеження при комплектуванні перших класів (виявлення дітей з низьким рівнем розвитку пізнавальних процесів, затримкою психічного розвитку, вадами розумового розвитку; виявлення дітей, які потребують корекційно-відновлювальної або розвивальної роботи; визначення рівня індивідуальних вимог до дитини, доцільних на початку навчання);

  • психологічний супровід процесу пристосування першокласників до шкільного життя (виявлення дітей, які мають труднощі в адаптаційний період; індивідуальна психодіагностика для визначення причин труднощів адаптації; консультування вчителів, батьків з питань індивідуального підходу в роботі з такою категорією дітей; проведення психогігієнічних занять в класах, з окремими групами дітей);

  • профілактика дезадаптації учнів під час переходу з початкової до середньої школи (виявлення можливої “групи ризику” дезадаптації учнів, які стикаються з труднощами в навчанні, поведінці, ознаки емоційних розладів, які займають в класі позицію “відторгнутих”; визначення причин труднощів і розробка шляхів їх подолання);

  • робота з обдарованими дітьми та дітьми з творчими здібностями (психодіагностика дітей з високим інтелектуальним потенціалом; виявлення обдарованих і талановитих дітей; індивідуальні психологічні консультації для таких дітей і їх батьків; групова робота по розвитку комунікативних навичок, креативності);

  • психологічний супровід розвитку підлітків (діагностика особистісних рис та якостей, особливостей характеру; стимулювання саморозвитку та самовиховання; консультування з особистісних проблем; тематичні бесіди, навчальні заняття, тренінги; психологічна допомога в кризових ситуаціях);

  • допомога психолога в професійному самовизначенні старшокласників (групова діагностика професійних нахилів, інтересів, здібностей; профорієнтаційні бесіди та ігри; індивідуальні психологічні консультації з проблем професійного вибору);

  • робота з учнями старшого шкільного віку (виявлення психологічної готовності до “дорослого” життя; діагностика варіантів особистісного самовизначення; допомога у вирішенні проблеми минулого, теперішнього, майбутнього; індивідуальна і групова робота з педагогами, батьками з проблем неблагополуччя старшокласників, пошуку розуміння у спілкуванні, проведення виховних заходів).

2. Брати участь у виховній роботі загальноосвітнього навчального закладу:

      • допомога у налагодженні шкільної дисципліни (консультування педагогів щодо використання ефективних методів стимулювання відповідної поведінки учнів; групова психокорекційна робота з формування навичок саморегуляції; психологічна просвіта з питань індивідуального підходу до дитини);

      • запобігання конфліктам в учнівських колективах (соціометричні дослідження в класах, визначення структури взаємовідносин, розподіл ролей; консультування класних керівників (кураторів) за результатами дослідження; спеціальні заняття з учнями для розвитку навичок конструктивного розв’язання конфліктів);

      • виявлення дітей “групи ризику” у початковій школі (скринінгові психодіагностичні обстеження з метою виявлення дітей, які мають труднощі в навчанні, поведінці, емоційні розлади; індивідуальна психодіагностика з визначення причин труднощів; координація дій учителя, батьків, вихователів ГПД; індивідуальна психокорекційна робота; своєчасне направлення дітей до логопеда, психіатра, психотерапевта, психолого-медико-педагогічної консультації (ПМПК) тощо);

      • допомога вихователям ГПД у створенні стабільної ситуації розвитку дитини (доброзичливе ставлення, формування почуттів і навичок, індивідуальний підхід, організація дитячого колективу, фізичний, розумовий, духовний розвиток особистості);

      • робота з підлітками “групи ризику” (психологічна діагностика важковиховуваності та акцентуацій характеру; розробка програми педагогічної і психологічної корекції неадекватної поведінки підлітків; індивідуальна психокорекція емоційно-вольової сфери, допомога у подоланні психотравмуючих ситуацій; розробка конструктивних поведінкових стратегій щодо подолання труднощів; соціально-педагогічний патронат);

      • профілактика правопорушень серед неповнолітніх (з’ясування мотивів девіантної поведінки; індивідуальні бесіди, обговорення ситуації в групі чи класному колективі; психокорекція; проведення консультацій з педагогами і батьками з вибору відповідних виховних заходів);

      • орієнтація учнів на здоровий спосіб життя (профілактика тютюнокуріння, алкоголізму, наркоманії, віл-інфекції, СНІДу: викладання курсу “Валеологія”, викладання окремих розділів курсу “Основи безпеки життєдіяльності”; застосування психокорекційних програм; тренінги з розвитку навичок прийняття рішень, захисту від тиску з боку однолітків);

      • попередження суіцидальної поведінки дітей та підлітків (соціометричні дослідження в дитячих колективах; попередня діагностика факторів ризику; перша психологічна допомога при загрозі суіциду; корекційно-відновлювальна робота; формування позитивного психологічного клімату в учнівському колективі; психологічне консультування педагогів, класних керівників (кураторів), батьків тощо).

3. Проводити роботу з оптимізації навчально-виховного процесу:

  • виявлення дітей, які потребують спеціального корекційного навчання (виявлення із числа стійко невстигаючих учнів з вадами розвитку; оформлення документів і направлення на обстеження до відповідної ПМПК; методичне забезпечення корекційно-відновлювальної і розвивальної роботи з цією категорією дітей та відстеження динаміки їх розвитку);

  • психологічне забезпечення диференційованого навчання учнів (психологічна діагностика успішності навчання, емоційного ставлення учнів до навчального закладу, нервово-психічного стану, рівня інтелектуального потенціалу, здібностей; допомога вчителям у визначенні індивідуального підходу до навчання і виховання учнів; проведення групових психокорекційних занять у класі);

  • пошук шляхів оптимізації навчально-виховного процесу (психологічний аналіз уроків; допомога педагогам у підготовці розвиваючих завдань для розвитку пам’яті, уваги, мислення, уяви, творчих здібностей учнів; психологічна просвіта: навчальна мотивація і методи підвищення пізнавальної активності учнів, введення розвиваючого компоненту в навчальну діяльність);

  • психологічна підтримка вчителя (психологічне консультування особистісних проблем, взаємовідносин в сім’ї і колективі; психологічна підтримка у складних життєвих ситуаціях; організація і проведення сеансів психологічної релаксації, навчання прийомам саморегуляції і аутотренінгу; психологічні тренінги: особистісного росту, позитивного мислення, подолання конфліктів);

  • участь у прийнятті ефективних управлінських рішень (вивчення структури комунікацій та інформаційних каналів; допомога адміністрації навчального закладу в попередженні та урегулюванні конфліктів; психологічна експертиза педагогічних новацій; учнівське самоврядування);

  • гуманізація та демократизація навчально-виховного процесу (просвіта педагогів з питань гуманістичної психології: “ситуація очима дитини”, комунікативна компетентність, попередження психологічного насильства; методи підтримки дисципліни, навички конструктивних переговорів; участь у розробці навчальних програм).

Перелічені види роботи практичного психолога можуть доповнюватися пріоритетними для кожного загальноосвітнього навчального закладу напрямками, а також специфічними завданнями, виходячи із конкретних запитів педагогічного колективу. Наприклад, робота з хворими дітьми, дітьми, потерпілими внаслідок аварії на ЧАЕС, які зазнали насильства, схильними до суіцидальної поведінки тощо.

Практичний психолог загальноосвітнього навчального закладу бере безпосередню участь у розробці і впровадженні заходів, спрямованих на реалізацію державних (регіональних, місцевих) програм, таких як, “Комплексна програма профілактики злочинності на 2001-2005 роки” (Указ Президента України від 25.12.2000 р. № 1276\2000), “Національна програма патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства” (постанова Кабінету Міністрів України від 15 вересня 1999 р. № 1697), “Про додаткові заходи щодо забезпечення виконання Національної програми “Діти України” на період до 2005 року” (Указ Президента України від 24 січня 2001 р. №42\2001) та інших.

Зрозуміло, що самотужки практичний психолог загальноосвітнього навчального закладу не може в повному обсязі охопити усі перелічені напрямки діяльності. Окремі види зазначеної роботи можуть бути виконані лише за умови високого фахового рівня психолога та його спеціалізації в конкретному напрямку діяльності.

Статтями 21 (“Психологічна служба в системі освіти”) та 22 (“Соціально-педагогічний патронаж”) Закону України “Про освіту” визначено, що за своїм статусом практичні психологи і соціальні педагоги належать до педагогічних працівників. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 р. № 78 “Порядок виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти” стаж роботи на посадах “практичний психолог”, “соціальний педагог” зараховується до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років і допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки.

Практичні психологи (соціальні педагоги) безпосередньо підпорядковуються керівникам дошкільних, усіх типів загальноосвітніх та інших навчальних закладів або директорам (завідуючим) центрів практичної психології і соціальної роботи, які затверджують їх плани роботи та статистичні звіти згідно з листом Міністерства освіти і науки України від 27.08.2000 р. № 1\9-352 щодо планування діяльності, ведення документації і звітності усіх ланок психологічної служби системи освіти України.

Тривалість робочого тижня практичного психолога (соціального педагога) визначена п.4.8 Положення про психологічну службу системи освіти України, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 03.05.1999 р. № 127 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.1999 р. за № 922\4215), і складає 40 годин. Із них 20 годин відводиться для роботи безпосередньо у навчальному закладі (індивідуальна і групова психодіагностика, консультування учнів, учителів, батьків, корекційно-розвивальна робота тощо) і 20 годин -– на підготовку до проведення соціально-психологічних заходів (занять, тренінгів, ділових ігор), обробку результатів досліджень, оформлення висновків тощо, які можуть виконуватися за межами навчального закладу.

Для роботи практичному психологу (соціальному педагогу) в загальноосвітньому навчальному закладі необхідно виділити окремий, спеціально обладнаний кабінет, розташований в зручному для відвідувачів місці. На вхідних дверях встановлюється табличка “Практичний психолог” (“Соціальний педагог”), під нею - графік роботи, затверджений керівником навчального закладу.

Документація практичного психолога (соціального педагога) ділиться на три категорії:



  1. довідково-інформаційну;

  2. обліково-реєстраційну;

  3. для службового використання.

Доступ до документів категорій 2,3 регулюється практичним психологом (соціальним педагогом) на підставі пунктів 4.3-4.6 Етичного кодексу психолога, прийнятого на I Установчому з’їзді Товариства психологів України 20 грудня 1990 р.

Практичний психолог не має права передавати методичні матеріали особам, які не уповноважені здійснювати психологічну діяльність; не має права розкривати зміст конкретної методики (за винятком доступних роз’яснень правоохоронним і судовим органам).

Враховуючи зазначене, Міністерство освіти і науки України звертає увагу керівників органів управління освітою, керівників навчальних закладів різних типів на необхідність координації зусиль педагогічних колективів, батьків та практичних психологів в реалізації цих завдань та введенні посад практичних психологів (соціальних педагогів) в кожному загальноосвітньому навчальному закладі.
Заступник Міністра В.О. Огнев’юк
Додаток до листа

Міністерства освіти

і науки України від ____2001 р. №___
Рекомендована література:
1. Барко В.І., Панок В.Г., Лазаревський С.В. Психолого-педагогічна діагностика творчого потенціалу особистості учня в навчально-виховному процесі \ Методичні рекомендації для практикуючих психологів – Київ-Тернопіль, 2000.

2. Болтівець С.І. Педагогічна психогігієна: теорія та методика. – К., ред. “Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України”, 2000.

3. Загальна психологія: підручник для студентів вищих навчальних закладів \ за загальн. ред. акад. С.Д. Максименка. – К.: Форум, 2000.

4. Киричук В.О. Соціально-комунікативна активність старшокласників: сутність і засоби її стимулювання. – Луцьк, 2000.

5. Основи практичної психології \ В. Панок, Т. Титаренко, Н. Чепелєва та ін.: Підручник. – К.: Либідь, 1999.

6. Практична психологія у системі освіти. Питання організації та методики: М-ли на допомогу шкільним психологам, соціальним педагогам, класним керівникам\ За заг. ред. В.Г. Панка. – К.: ІСДО, 1995.

7. Психологічні чинники розвиваючого навчання в різних освітніх системах: навчальний посібник для практичних психологів \ за загальн. ред. акад. С.Д. Максименка. – К., 2000.

8. Максимова Н.Ю., Толстоухова С.В. Соціально-психологічний аспект профілактики адиктивної поведінки підлітків та молоді. – К., 2000.

9. Стадненко Н.М., Ілляшенко Т.Д., Обухівська А.Г. Методика діагностики готовності до навчання в школі дітей 6-річного віку. – К., 2001.

10. Формування навичок здорового способу життя у дітей та підлітків\ кол. авт. за ред. В.Г. Панка. – К., 2001.



11. Цушко І.І., Царенко Л.Г. Планування роботи практичного психолога загальноосвітнього навчального закладу \ Практична психологія та соціальна робота - № 7, 2000.

12. Фахові науково-практичні та освітньо-популярні журнали: “Практична психологія та соціальна робота”, “Журнал для батьків”, “Обдарована дитина”.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка