Превентивне виховання: шляхи оптимізації на сучасному етапі



Скачати 158.14 Kb.
Дата конвертації14.04.2016
Розмір158.14 Kb.
Херсонська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №39

Херсонської міської ради



Превентивне виховання:

шляхи оптимізації

на сучасному етапі
Проект

Автор


Заступник директора

з виховної роботи

Кравченко Наталія Миколаївна

м. Херсон - 2005


Якщо педагогіка хоче виховувати людину у всіх відношеннях, то вона повинна насамперед узнати її також у всіх відношеннях

К. Д. Ушинський

Истребление дурного без наполнения хорошим - бесплодно

В. Г. Белинский



I. Актуальність проекту

Система превентивного виховання - це керована діяльність, що забезпечує теоретичну та практичну реалізацію заходів щодо попередження та подолання відхилень у поведінці школярів, запобігання розвитку різних форм асоціальної та аморальної поведінки, яка є однією із складних проблем сучасної школи.

Педагогічна практика стверджує, що серед учнів все більше стає важковиховуваних. Таку категорію дітей класифікують як діти та підлітки з нестандартною поведінкою.

Головними причинами появи важковиховуваності є:



  1. відсутність наступності в діяльності дитячого садка і батьків, що виховують дитину
    вдома, і початкової ланки школи;

  1. відсутність ранньої психолого-педагогічної діагностики відхилень у поведінці;

  2. несвоєчасне виявлення у дитини як позитивних, так і негативних якостей;

  3. відсутність захисту і надання допомоги дитині в процесі її розвитку.

Щоб досягти успіху в коригуванні окремих негативних проявів, недоліків у поведінці учнів, слід встановити контроль за проведенням їх вільного часу, за ходом засвоєння ними норм і правил поведінки і дотримання їх у школі та вдома.

Позицію важковиховуваного підлітка, що, як правило, не збігається з позицією педагогічно керованих учнів, слід делікатно коригувати. Педагог використовує ситуацію, що стихійно створюється в учнівському колективі, або будує її з урахуванням своїх знань і досвіду. Методом створення ситуації модулюються певні умови, за яких учневі необхідно розкрити свої погляди, вчинки, беручи до уваги громадську думку, норму та правила поведінки в школі, суспільні й національні традиції тощо.

Надаючи важковиховуваному учневі допомогу, ставлячи його у відповідні до його потреб та інтересів, здібностей і психологічних якостей проблемні ситуації, педагог стимулює прояв таких привабливих соціально-психологічних рис, як адекватна самооцінка, відповідальність, гуманність, активність. Класний керівник навчає орієнтуватись в складних ситуаціях, допомагає дотримуватись соціально бажаної поведінки.

II. Мета проекту:

- розробка заходів щодо профілактики правопорушень; формування й розвитку свідомої


особистості із активною громадянською позицією, здатної змінити на краще своє
життя й життя своєї країни.

III. Завдання проекту:

  • виявлення умов ефективності профілактики правопорушень;

  • визначання змісту роботи класних керівників, психолога, заступника директора з

1

виховної роботи;



  • розробка моделей діяльності відповідно до вікових та Індивідуальних особливостей,
    сензитивних періодів;

  • створення організаційно-функціональної структури процесу формування особистості,
    яка стає на життєвий шлях без правопорушень;

  • визначення оптимальних методів, засобів діяльності;

  • створення умов для самореалізації особистості в різних видах діяльності;

  • розробка, апробація та впровадження в навчально-виховний процес програми
    профілактики правопорушень;

  • розробка інструментарію для моніторингового вивчення рівня зниження кількості
    правопорушень;

  • розробка учнями, схильними до правопорушень, власної життєвої програми.

IV. Тривалість проекту - 5 років І Підготовчий (0109.05- 3108.05)

  • вивчення стану превентивного виховання в класах і в школі взагалі;

  • вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду з проблеми;

  • методичне та теоретичне обґрунтування засад, форм, методів розв'язання проблеми;

  • розробка програми дій класних керівників, психолога, заступника директора з виховної
    роботи, громадського інспектора з охорони правопорядку;

  • встановлення критеріїв оцінювання проекту;

  • формування громадської та педагогічної думки стосовно проекту;

- поширення ідей проекту через розроблені методичні рекомендації.
1. Основний період

01.09.06-31.08.07

- презентація проекту перед педколективом;



  • підготовка класних керівників, психолога до практичної діяльності з учнями,
    схильними до правопорушень;

  • реалізація проекту в школі;

  • організація індивідуальної самоосвітньої роботи педагогів з проблеми.

01.09.06-31.08.07

  • проведення науково-практичної конференції з проблеми;

  • організація виставки „Педагогічна творчість - 2007".

01.09.07-31.08.05

  • підготовка до друку та друк матеріалів, які апробовувалися;

  • оцінювання результатів проекту за допомогою підготовленого на попередньому
    (підготовчому) етапі механізму моніторингу.

01.09.08-31.08.09

- проведення науково-практичної конференції „профілактика правопорушень: стратегія,


технології, перспективи;

- видання науково-методичного посібника „Превентивне виховання учнів в


загальноосвітній школі на сучасному етапі".

V. Учасники проекту:

  • учні, які мають відхилення від норм поведінки;

  • психолог;

  • класні керівники;
    -ЗДВР;

  • громадський інспектор по забезпеченню правопорядку.

VI. Механізм реалізації проекту:

  • розробка психологом анкет, діагностичних карт, тренінгів;

  • розробка індивідуальних карт (схожі на медичні) для контролю за учнями з девіантною
    поведінкою;

  • створення „Щоденника класного керівника";

  • залучення учнів до позакласних заходів, участі у гуртках, клубах;

  • тісний зв'язок з батьками, відпрацювання механізму взаємодії;

  • навчання батьків;

  • стимулювання позитивної поведінки, допомога учням в аналізі своєї поведінки;

  • ознайомлення з основами життя у правовій державі;

  • допомога в самооцінці, самовизначенні, настанова на позитивну програму життя;




  • спільний пошук педагогом і вихованцем шляхів розв'язання проблем.
    Напрями діяльності:

  • класний керівник - батьки;

  • класний керівник - учень;

  • класний керівник - психолог;

  • учень - психолог;

  • класний керівник - ЗДВР;

  • учень - вчитель-предметник;

  • класний керівник - вчитель-предметник;

- учень - батьки.
Розділи проекту:

  1. Створи себе сам.

  2. Шлях до духовності.

  3. За здоровий спосіб життя.

  4. Крок за кроком до свідомої поведінки та життєвого визначення.

  5. Життя в правовій державі.

VII. Реалізація розділів проекту.

  1. Тренінгові програми: „Пізнай себе сам", „На шляху до світлого майбуття".

  2. „Твій духовний потенціал", „Жити в гармонії з собою і світом".

  3. „Обери життя без наркотиків", „Молодь обирає здоровий спосіб життя".

  4. „Еталон випускника школи".

  5. „Відповідальність за власні вчинки".

VIII. Очікувані результати:

- оволодіння вихованцями знаннями, вміннями, навичками свідомої, позитивної


поведінки;

  • залучення учнів, схильних до правопорушень, до створення програми власного життя;

  • розкриття здібностей учнів, позитивних сторін особистості;

  • профілактика негативних явищ в учнівському середовищі;

  • створення сприятливих умов для повноцінного та активного залучення учнів до життя
    школи і класу, подолання соціальної апатії;

  • поглиблення знань класного керівника про роботу з проблемними дітьми;

  • оптимізація роботи психолога;

  • розробка, апробація, впровадження в практику роботи анкет, тренінгів, карт,
    методичних рекомендацій, напрацьованих під час реалізації проекту;

  • усвідомлення відповідальності за свої вчинки;

  • становлення особистості як активного творця своєї долі.

IX. Критерії ефективності проекту:

  • позитивні тенденції в поведінці учнів, які раніше були схильні до правопорушень;

  • відсутність правопорушень;

  • відсутність дітей, які мають шкідливі звички;

  • відстеження результатів проекту;

  • висвітлення проекту на педраді;

  • забезпечення високого рівня підготовки методичних матеріалів;

  • розробка і впровадження нових методик, технологій превентивного виховання;

  • встановлення контактів з громадськими організаціями, адміністративними одиницями;

  • забезпечення високого рівня керівництва проектом;

  • залучення до впровадження висококваліфікованих спеціалістів, батьків;

  • підвищення професійної компетентності педагогів через створення гнучкої,
    оперативної науково-методичної підготовки.

X. Управління:

  • методична рада;

  • рада координаторів: ЗДВР, психолог, громадський інспектор з охорони правопорядку.

Ваше здоров’я у ваших руках


І. Актуальність проекту

Важливим критерієм соціально-економічного розвитку суспільства є якісний рівень і тривалість життя його громадян, що обумовлені станом здоров’я, руховою підготовленістю та фізичною освітою. На жаль, останні роки в Україні характеризуються збереженням негативних тенденцій зниження основних показників життєдіяльності населення, особливо дітей і молоді. Сучасний стан здоров’я населення нашої держави свідчить, що існує реальна загроза вимирання нації. Майже 90% дітей, учнів і студентів мають відхилення у здоров’ї, понад 50% - незадовільну фізичну підготовку. Щороку до лав Збройних Сил України за станом здоров’я не призивається кожний четвертий юнак призивного віку.

Здоров’я завжди займало належне місце серед освітніх проблем, оскільки одне із завдань педагогіки є виховання здорового працездатного покоління. Стан здоров’я сучасної людини залежить не лише від зовнішніх умов, але й від власного ставлення до нього. Зрозуміло, що вироблення такого ставлення – найважливіша умова оздоровлення суспільства. І починати варто зі школи, оскільки саме вона – єдиний інститут, через який проходить все населення країни.

Тому роль школи у збереженні й зміцненні здоров’я повинна стати провідною. Однак, щоб стати володарем свого здоров’я, слід знати, що таке здоров’я і що саме забезпечує нормальний процес життєдіяльності. Тільки у такому разі можна навчитися керувати своїм здоров’ям.

Основні чинники, від яких залежить стан здоров’я людей:


  • 10% - від рівня розвитку медобслуговування;

  • 20% - від спадковості;

  • 20% - від довкілля;

  • 50% - від способу

Здоровий спосіб життя - це система поведінки людини, яка охоплює культуру руху, харчування, взаємини, повноцінне сімейне життя, творчу активність, високоморальне ставлення до довкілля, інших людей і до самих себе; це захоплення, любов до рідних, а також бажання творити добро.

Шкідливі звички, побічні продукти цивілізації, самостійно складені рецепти „згонки ваги” створюють сприятливий фон для активізації дрімаючої інфекції. У людей рухливих, які ведуть активний, здоровий спосіб життя, цей прихований ворог залишається мирним сусідом і в самих критичних ситуаціях; у людей заслабле них нераціональним режимом праці та відпочинку в таких умовах тріумфує хвороба. Зрозуміло, що підвищення загальної культури, куди входить і фізична культура, - це ще далеко не використані нами резерви здоров’я. Безперечно, в ряді засобів оздоровлення вирішальна роль належить раціональному руховому режиму, харчуванню та загартуванню.

Кожна людина – господар своєї долі, творець здоров’я. Але більшість осіб легковажно ставляться до безцінного дару природи, яким для кожного з нас є здоров’я. Людство знаходиться на відповідальному етапі свого розвитку. Людина розвиває інтелект, заглиблюється в соціальне середовище, віддаляючись при цьому від природи. В процесі життя вона набуває шкідливих звичок, різноманітних захворювань, чим прирікає себе на лінь та депресії. Великі можливості, що закладені в організмі кожної людини, можуть бути реалізовані в життя.


ІІ. Мета і завдання проекту

Мета: цілісний розвиток особистості учнів, досягнення ними високого рівня освіченості й культури при збереженні та зміцнення стану організму; виховання свідомого та дбайливого ставлення до власного здоров’я, як головної умови якомога повнішої реалізації творчого, фізичного потенціалу дитини; розвиток почуття відповідальності за життя нації.

Завдання проекту:


  • формування в учнів навичок здорового способу життя;

  • розвиток духовних можливостей особистості;

  • встановлення гармонійних взаємин з природою, суспільством, пізнання особливостей свого організму;

  • з’ясувати основні поняття про способи та правила загартування;

  • формувати навички профілактики захворювання;

  • подати правила раціонального харчування;

  • забезпечення подолання шкідливих звичок;

  • прищеплення навичок особистої гігієни;

  • виховання культури поведінки в повсякденних та екстремальних ситуацій;

  • правильна організація дозвілля.


ІІІ. Термін дії проекту: вересень – листопад 2005 рік.

Етапи реалізації проекту:

Підготовка до реалізації

  • допомогти учням зрозуміти характер майбутньої роботи та її зміст;

  • ознайомити школярів із суттю проекту та основними етапами його проведення;

  • мотивувати учнів до подальшої діяльності через набуття необхідних знань та навичок (піклуватися про майбутнє нації, бути прикладом у шкільному колективі, взяти участь у представленні результатів роботи на міському конкурсі)

З метою підготовки школярів до майбутньої діяльності доцільно запропонувати завдання, розділивши клас на певні групи, які отримують окремі завдання:

- „Я і довкілля”;

- „Я і харчування”;

- „Я і спорт”;

- „Я і шкідливі звички”;

- „Я і гігієна”.

При пошуку потрібної інформації учні можуть скористатися допомогою дорослих, інформацією з періодики , телебачення. Обмін повідомлення допоможе отримати необхідні знання і згуртувати колектив для подальшої роботи над проектом.

1. Вивчення актуальних проблем здоров’я школярів та вибір проблеми для рішення.

Метою цього етапу є визначення учнями проблем здоров’я, обговорення їх актуальності та вибір однієї з них для рішення.



  • попросіть учнів обговорити проблеми здоров’я з батьками, рідними, знайомими і з’ясувати найактуальніші з них;

  • складіть перелік таких проблем і запишіть його на дошці. Спільно проаналізуйте кожну з них. Під час обговорювання слід звернути увагу школярів на причини виникнення проблеми, її важливість для суспільства;

  • визначте, вирішення яких проблем не потребують прийняття особливих державних рішень чи зміни законодавства. ( Наприклад, перенесення звалищ, що розміщене біля населеного пункту, нереальне для розв’язання в рамках місцевої учнівської акції );

  • учні диктують та оцінюють препозиції своїх ровесників. Кожному слід довести, чому саме його пропозиція є найбільш актуальною та важливою, і проблему можна вирішити заходами громадської ініціативи;

  • під час обговорення учні визначають одну проблему, яка є для них найцікавішою та посильною для вирішення.

Слід враховувати, що результати дослідження впливають на подальшу реалізацію проекту, тому необхідно дотримуватись слідуючи вимог:

- вибір проблеми має бути з ініційований самими учнями та підтриманий більшістю класу;



  • діти повинні уявляти, яким чином можна реалізувати свої плани;

  • проблема не повинна бути далеко від учнів;

  • проблема повинна відповідати віковим особливостям школярів та їх можливості.

Проблема, що можуть бути об’єктом дослідження:

  • забруднення довкілля , а саме розміщення у невідповідному місці.

  • у населеному пункті відсутні місця для організації дозвілля учнів.

  • в селищі відсутні тротуари, тому діти змушені по проїжджій частині.

  • поблизу школи продаються тютюнові вироби та алкогольні напої дітям і підліткам.

  • в селищі немає належного медобслуговування.

2. Дослідження проблеми.

Методи на цій стадії є збір інформації, котра різнобічно проводить актуальність проблеми і характеризує її.

План реалізації:


  • визначення джерел інформації;

  • розподіл обов’язків щодо збору та опрацювання інформації;

  • обговорення основних правил збору інформації.

Важливо звертатися до різноманітних джерел інформації:

  • бібліотека;

  • редакції місцевих газет, радіо, телебачення;

  • вчителі;

  • працівники правоохоронних органів;

  • місцеві громадянські організації;

  • державні органи влади;

  • електронні засоби спілкування;

  • опитування громадськості.

3. Аналіз інформації, вибір способу вирішення проблеми.

Головне на цьому етапі – систематизація та аналіз отриманого матеріалу, планування діяльності для вирішення проблеми

Матеріал слід розподіляти за розділами:


  • актуальність та важливість проблеми для селища; району чи міста;

  • інформація про різні підходи до вирішення проблеми;

  • обрана програма дій

Можливі заходи щодо вирішення проблем:

  • підготувати відеофільми;

  • підгодувати інформаційні листівки;

  • написати статтю до газети;

  • відшукати спонсорів.

4. Наші дії. Вирішення проблеми.

На цьому етапі слід повністю або частково спробувати реалізувати обраний варіант вирішення проблеми через організацію відповідних заходів школярів, наприклад:



  • публікація пропозицій у засобах масової інформації;

  • звернення до громадських структур;

  • залучення спонсорів;

  • звернення до органів влади;

  • участь у доброчинних акціях.

5. Підготовка до представлення проекту.

- поділ класу на чотири групи;

- визначення мети і завдання кожної групи; переконатися, що учні розуміють, що від них вимагається;

- налагодження процесу обміну інформацією між дослідницькими групами;

- розподіл усіх зібрань матеріалів між групами відповідно до напряму їхньої роботи.

Завдання груп:

1 група: складає перелік визначення учнями актуальних проблем здорового способу життя; всебічно висвітлює обрану класом проблему та обґрунтовує її актуальність та необхідність вирішення.

2 група: висвітлює процес та результати збору інформації; дослідження проблеми.

3 група: аналізує різні шляхи вирішення проблеми, аргументує той варіант, який підтримує більшість класу.

4 група: описує конкретні заходи, здійснені для розв’язання проблем.

Матеріал для презентації проекту повинні бути розділені на дві групи: одна група матеріалів складе паку документів, друга – демонстраційний стенд.

6. Представлення матеріалів дослідження.

Завдання етапу:



  • проінформувати широку аудиторію про важливість обраної проблеми;

  • ознайомити присутніх із результатами етапу збору і аналізу інформації;

  • представити обрані способи вирішення проблеми;

  • розповісти про практичну діяльність у ході реалізації проекту.

Правила при представленні результатів:

  • кожна група готує усне повідомлення і протягом 5 хвилин подає найважливішу інформацію про одне із етапів вирішення проблеми, використовуючи папку і демонстраційний стенд;

  • у загальних рисах слід охопити зміст стенду та папки документів;

  • під час презентації використовувати демонстраційні матеріали для кращого сприймання змісту повідомлення;

  • використовувати матеріали з папки документів;

  • доцільно брати участь у представленні всім членом групи;

  • використовувати можна підготовлені нотатки;

  • використовувати лише матеріали стенду і папки.

  • використовувати можна підготовлені нотатки;

  • використовувати лише матеріали стенду і папки.


7. Підсумок. Оцінка своїх дій.

Після закінчення проекту доцільно організувати обговорення, на яке можна запросити всіх дорослих, хто допомогали у вирішенні проблеми.



ІV. Учасники проекту

Учні 5 – А класу Херсонської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №39



V. Механізм реалізації проекту

- ознайомлення педагогів, учнів, батьків з проблемою здоров’я в суспільстві;

- розробка та випровадження програми „Ми – за здоровий спосіб життя”;

- розробка положення щодо проведення дослідження даної проблеми.



VІ. Очікувані результати

  • спільний творчий пошуку педагогом і учнем джерел, шляхів становлення здорового способу життя;

  • осягнення учнями важливості участі у розв’язанні актуальних проблем на рівні школи, району, міста;

  • оволодіння учнями знаннями, вміннями, навичками, технологіями формування та розвитку здорового способу життя;

  • залучення учнів до участі у формуванні та реалізації програм про, що стосуються здоров’я суспільства;

  • формування в особистості здатності до спільного пошуку, само дослідження, рефлексії, творчого саморозвитку.

VІІ. Критерії ефективності реалізації проекту

  • підвищення рівня здоров’я серед школярів;

  • використання ідей проекту в практиці шкільних колективів;

  • відстеження результатів впливу проекту на учнівську молодь;

  • висвітлення проекту в засобах масової інформації;

  • забезпечення високого рівня підготовки методичних матеріалів, проведення запланованих заходів;

  • забезпечення високого рівня впровадження, проекту на місцевому рівні;

  • встановлення контактів з науковими установами, громадськими організаціями, проведення спільних заходів і проектів з проблем здоров’я школярів;

  • введення проблематики формування та розвитку здорового способу життя до планів роботи навчальних закладів.

VІІІ. Управління процесом

Завуч з навчально – виховної роботи.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка