Present Situation and Prospects for the Development of Recreational and Tourism Nature Management Within the Territory of Ivano-Frankivsk Region



Скачати 113.47 Kb.
Дата конвертації25.04.2016
Розмір113.47 Kb.
Павлюк С.М. Сучасний стан та перспективи розвитку рекреаційно-туристичного природокористування територій Івано-Франківської області з позиції сільського туризму/ С.М. Павлюк// Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Теоритичні та прикладні напрямки розвитку туризму та рекреації в регіонах України» // Збірник наукових праць. – Кіровград. – КЛА НАУ, 2015. – С. 228-234.

УДК: 911.9.:502 (477.86)

Сучасний стан та перспективи розвитку рекреаційно-туристичного природокористування територій Івано-Франківської області з позиції сільського туризму.

Современное состояние и перспективы развития рекреационно-туристического природопользования территорий Ивано-Франковской области с позиции сельского туризма.

Present Situation and Prospects for the Development of Recreational and Tourism Nature Management Within the Territory of Ivano-Frankivsk Region, from the Perspective of the Rural Tourism Position.

Постановка наукової проблеми та аналіз попередніх досліджень. Сільський туризм є перспективним та конкуренто спроможним на території Івано-Франківської області. Є рушійною силою для розвитку сільської місцевості. У складних відносинах ,,суспільство-природа” постає протиріччя між задоволенням туристичних потреб та використанням рекреаційно-туристичних ресурсів, що й стало передумовою екологізації традиційних видів туризму та популяризації сільського та екологічного туризму (екотуризму). Зростає попит на відпочинок в екологічно чистій місцевості[1, С.139; 2, с. 75].

Теоретико-методологічні основи екологічних аспектів сільського туризму висвітлюються в працях В.С. Преображенського, М.П. Крачила, О.О. Любіцевої, Ж.І. Бучко, С.В. Дутчак, М.М. Лаврук, Н.П. Ващенка, В.Г. Гуляєва, В.К. Євдокименка, В.Ф. Кифяка, В.І. Цибуха. У більшості випадків екологічний туризм (відпочинок в сільській екологічно чистій місцевості, споживання органічних продуктів харчування) розглядається як один з видів сільського туризму. Між сільським та екологічним туризмом часто проводять паралелі, оскільки дані види туризму мають спільні цілі: збереження природного середовища, збереження та розвиток етнокультури, сприяння традиційним формам ведення агрогосподарств.



Мета і завдання статті. Тому метою даної статті є аналіз сучасного рекреаційно-туристичного природокористування території Івано-Франківської області через призму сільського та екотуризму.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів досліджень.

Відомим є те, що сільський туризм – це один з найефективніших засобів задоволення рекреаційних потреб населення, які визначаються невідповідністю екологічним умовам повсякденного середовища проживання людини її фізіологічним і психологічним потребам. Всезростаючий попит на відпочинок у селі відбувається внаслідок прагнення рекреантів до відвідування місцевості без екологічних ризиків для здоров’я [3, С. 3-5].

Сільський туризм, а особливо екотуризм є вагомими субгалузями рекреаційно-туристичного природокористування Івано-Франківської області. Розвиток сільського туризму сприяє підвищенню добробуту місцевого населення, оздоровлення, збереження високого рівня охорони природи і довкілля, а також відновленню традицій, соціальних та культурних цінностей.

Перспективи розвитку сільського туризму залишаються потенційно сприятливими та важливими з огляду на наявність значних рекреаційно-туристичних ресурсів. За даними В.П. Руденка,частка рекреаційно-туристичних ресурсів в сумарному природно-ресурсному потенціалі Івано-франківської області складає 17,4%, що одним із найбільших показників Карпатського регіону [8, с.145].

В туристично-рекреаційному природокористуванні широко використовуються природні ландшафти, пейзажі, які тісно пов’язані з історією та культурою регіону. Це зокрема, природно-заповідний фонд, який нараховує 517 різного виду об’єктів, загальнодержавні та регіональні заказники, пам’ятки природи регіонального та місцевого значення, які мають особливу вагомість для збереження та відновлення природних компонентів окремих комплексів і підтримання екологічного балансу, унікальні природні об’єкти наукового та культурно-естетичного значення. Наприклад на сільській території власники садиб сільського зеленого туризму крім послуг проживання та харчування проводять для відпочиваючих пішохідні, кінні, велопрогулянки, створеними та промаркованими екостежками природних національних парків (,,Карпатський”, ,,Гуцульщина”, ,,Галицький”, ,,Верховинський”, ,,Синьогора”). Крім того організовуються мандрівки до ягідників для збору чорниці, малини, ожини, грибів. Рекомендована діяльність в межах природно-заповідних територій, це перш за все, розвиток рекреаційно-туристичного природокористування, санаторно-курортного лікування (бальнео-, клімато-, фітотерапія), сільського туризму [5, с. 35].

Подібним до екологічного та сільського туризму вважається біологічний туризм, об’єктами якого виступають будь-які елементи живої природи: окремі види, чи ареали біоценозів (ботанічний тисовий заказник загальнодержавного значення ,,Княждвірський”).

Розглянемо основні види туризму, які розвиваються на території Івано-Франківської області та тісно пов’язані з сільським туризмом (дуже часто саме в садибах сільського туризму надаються основні послуги: розміщення та харчування).

Пішохідно-пізнавальний туризм користується великим попитом. Оскільки спектр висот (400-2061 м н.р.м.) дозволяє проводити різноманітні походи, не тільки категорійні, але й оглядові. Термін проведення, завдяки кліматичним особливостям, починається з початку березня та закінчується в першій декаді листопада. Найцікавішими є комбіновані маршрути, які поєднують наявні на маршруті мінеральні джерела, історико-культурні об’єкти (часто приватні музеї, де можна не тільки ознайомитися з культурою, побутом, але й стати учасником певного обряду, дійства).

Розвиток гірськолижного туризму в Івано-Франківській області обертається навколо потужного гірського курорту ,,Буковель”. Досить часто придбавши абонемент на катання, туристи розміщуються в садибах сільського туризму, які знаходяться на невеликій відстані. Та крім даного курорту у Вишкові, Бистриці, Ворохті, Верховині, Косові є теж підйомники і в перспективі відбудеться будівництво курортів. Для гірськолижного відпочинку використовуються гори висотою 1000-1200 м., і по складності підходять для аматорів. Крім того існує низка пунктів прокату спорядження, де за невелику плату можна ними скористатися. В перспективі планується розвиток інших гірськолижних курортів, оскільки Карпатська місцевість є найсприятливішою, і не поступається закордонним аналогам.

Важливе рекреаційно-туристичне значення мають річки, які освоєні туристами: ріки Чорний та Білий Черемош, Прут, Лімниця, Свіча, Дністер. Найкращий час для проходження гірських рік – кінець квітня перша декада травня. Дністер – з травня по вересень. Маршрути гірськими ріками можна проходити тільки групам, які вже мають досвід походів не нижче ІІІ категорії складності порожистими ріками. Такі заходи проводяться під наглядом гірських пошуково-рятувальних загонів [4, С.9].

На сьогодні існують клуби, які кемпінгово розміщуються на берегах річок, і ними пропонується послуга сплаву гірською річкою для аматорів. Туристи не усвідомлюють ризику такої розваги, оскільки без належної фізичної підготовки, власної страховки, а не страховки супроводжуючого інструктора, з ,,інтернет-інструктажем” беруть участь у сплавах. Для розвитку місцевої громади така стихійна діяльність не приносить прибутку, оскільки зареєстровані вони не в місцевих установах, на благоустрій населеного пункту не виділяють коштів. Крім того наноситься шкода природному середовищу. Питання буде вирішене тоді, коли місцева громада не просто спостерігатиме, а зацікавиться даною ситуацією, має відбуватися контроль з боку громадськості.

Велосипедний туризм. Починаючи з 2008 року започаткований проект ,,ВелоКраїна”, на базі сільських садиб, які вже функціонують та можуть забезпечити умови перебування для велотуристів (місце ночівлі, та місце для велосипеда). Ознаковані та нанесені на карти велосипедні шляхи свідчать про розвиток вело туризму. На сьогодні це один з успішних проектів, оскільки все більше людей охочих поєднувати естетичний огляд ландшафтів з катанням на велосипедах. Крім того можна скористатися екостежками, пішохідними маршрутами, автомобільними дорогами населених пунктів.

Останнім часом все більшої популярності серед туристів набуває етнічний та подійний туризм. Найчастіше мотивацією виступає інтерес до автохтонності місцевої культури різних етнічних груп (бойків, гуцулів, покутян, ополян). Відпочинок у сільській місцевості завдяки збереженій самобутній культурі набуває національного значення, відбувається відродження й розвиток традиційної культури. Проводяться різноманітні виставки ,,Гуцульське весілля”, ярмарки (,,Різдвяний”, ,,Питні меди – 2015”), фестивалі (Гуцульський фестиваль міжнародного значення, Бойківський фестиваль коломийки, Івана Купала), фольклорні свята (,,Різдво у Карпатах”, ,,Різдвяна Коляда”, ,,Полонинське літо”, ,,Андріївські вечорниці” та інші). Через сільський відпочинок мешканці міст з масової культури мають змогу пізнати справжні етнотрадиції Івано-Франківської області. Найбільш привабливими та такими, які користуються популярністю є: Галич, Крилос, Косів, Космач, Криворівня, Верховина, Яремче, Ворохта, Микуличин, Рожнятів, Болехів [7, с. 215].

Сільський туризм також сприяє розвитку малого бізнесу, дає можливість приватним сільським господарствам розвиватися та функціонувати. Серед прогресивних районів Івано-Франківської області, які інтенсивно використовують означений вид діяльності виділяється Верховинський, Косівський, Надвірнянський, Долинський, та адміністративні одиниці Яремчанської міської ради. У майбутньому таким господарствам потрібно об’єднуватись і ділити між собою постачання продуктів харчування для сільських садиб, які не мають власного підсобного господарства. Перебуваючи на відпочинку туристи цікавляться не тільки особливостями місцевої кухні, а з яких продуктів приготовлена страва [6, С. 41].

Незайнятою нішею з позиції сільського туризму є відпочинок батьків з дітками. Наявне інфраструктурне забезпечення мінімальне (пісочниця, гірка, гойданки). Не всі власники садиб володіють достатніми коштами, щоб створити власну інфраструктуру. Об’єднавши зусилля, кошти чудовим вирішенням було б створення зони відпочинку для дітей, можливо й на базі наявних вже природних національних парків у зоні рекреації. На сьогодні надаються послуги екскурсовода, за такою ж схемою можна надавати послуги для дітей (спеціалісти з дошкільного навчання, дитячі аніматори): батьки віддаючи дитину на кілька годин у таку групу, чи індивідуальному спеціалісту мають час для власного відпочинку.



Висновки та перспективи подальших досліджень

Оскільки, все більше постає питання про відпочинок за межами повсякденного середовища на лоні природи, то відповідно рекреант витрачаючи кошти на придбання пакету послуг очікує на проведення відпочинкового часу у дестинаціях, які екологічно стабільні, забезпечені необхідними природними, історико-культурними, інфраструктурними ресурсами. Врахування зазначених чинників рекреаційно-туристичного природокористування, проведення системних заходів щодо екологізації туристичної діяльності та відповідних інституційних змін сприятиме сталому розвитку сільського туризму. На регіональному рівні доцільно урізноманітнити випуск туристичної літератури розповсюджувати її серед місцевих громад, постійно проводити категоризацію садиб. Для того, щоб сільський туризм розвивався в майбутньому замало покращувати якість послуг садиб, але й впорядковувати навколишню територію: смітники, вбиральні, вигрібні ями, облаштування місць для короткотривалого відпочинку, облаштування наметових містечок. Особливо це стосується екосадиб, оскільки акцентується увага на органічному, а місце розташування біля автотраси.

Відомо, що функціонування сільського туризму тісно пов’язане з організаціями, що надають супутні послуги туристам. Доцільним є створення кооперативів в межах одного чи декількох населених пунктів, основою були б власники приватних садиб, громадські організації, які займаються створенням турпакету. Створюючи власний турпакет, забезпечуючи всі умови відпочинку, рекламно-інформаційну кампанію, власники не віддавали б відсотки посередникам, а витрачали на благоустрій місцевості. Створена туристична інфраструктура сприятиме залученню туристів, збільшиться зайнятість у туристичній сфері, надходження до місцевого бюджету.
Список літератури


  1. Биркович В.І. Сільський зелений туризм – пріоритет розвитку туристичної галузі України / В.І.Биркович // Стратегічні пріоритети. Науково- аналітичний щоквартальний збірник. – 2008. – №1 (6). – С.138-143.

  2. Гетьман В.І. Екотуризм чи екологічний туризм: теорія і реальність / Гетьман В.І. // Рідна природа. – 2002. – № 3. – 329 с.

  3. Горішевський П.А. Досвід Івано-Франківської області у розробці та впровадженні категоризації садиб сільського зеленого туризму / П.А. Горішевський // Туризм сільський зелений. – Київ, 2007. – № 4. – С. 2 – 22.

  4. Зінько М. Аналіз сучасного стану та перспективи розвитку сільського зеленого туризму в Україні / Зінько М. // Туризм сільський зелений. - 2004.- № 1. - С. 8—13.

  5. Кравців В.С. Рекреаційна політика у Карпатському реґіоні: принципи формування, шляхи реалізації. — / Кравців В. С, Євдокименко В. К., Габрель М. М. та ін. Чернівці: Прут, 1995. — 72 с.

  6. Лаврук М. М. Перспективи і проблеми розвитку сільського туризму в етнографічному районі (на прикладі Гуцульщини) / Лаврук М. М. // Матеріали конференції "Відпочинок у сільській місцевості в Україні в XXI столітті: проблеми та перспективи". — Переяслав-Хмельницький, 2000. — С. 40—43

  7. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні / В.Ф. Кифяк // Навч. посіб. — Чернівці: – Вид-во „Зелена Буковина‖ – 2003. - 312 с.

  8. Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. У 3-х частинах / В.П. Руденко // Підручник. – К. : ВД К. – М. Академія – Чернівці: Зелена Буковина, 1999. – 568 с.



Павлюк Світлана Миколаївна

Сучасний стан та перспективи розвитку рекреаційно-туристичного природокористування територій Івано-Франківської області з позиції сільського туризму.

Розглянуто стан та перспективи розвитку сільських територій Івано-Франківської області. Охарактеризовано основні види туризму, які розвиваються на території Івано-Франківської області та тісно пов’язані з сільським туризмом.



Ключові слова: сільський туризм, рекреаційно-туристичне природокористування, сільська місцевість, екологічний туризм, відпочинок, пішохідно-пізнавальний туризм, гірськолижний туризм, велосипедний туризм, етнічний та подійний туризм, регіональний розвиток.

Павлюк Светлана Николаевна

Современное состояние и перспективы развития рекреационно-туристического природопользования территорий Ивано-Франковской области с позиции сельского туризма.

Рассмотрены состояние и перспективы развития сельских территорий Ивано-Франковской области. Охарактеризованы основные виды туризма, которые развиваются на территории Ивано-Франковской области и тесно связанные с сельским туризмом.



Ключевые слова: сельский туризм, рекреационно-туристическое природопользования, сельская местность, экологический туризм, отдых, пешеходно-познавательный туризм, горнолыжный туризм, велосипедный туризм, этнический и событийный туризм, региональное развитие.

Svitlana Pavliyk

Present Situation and Prospects for the Development of Recreational and Tourism Nature Management Within the Territory of Ivano-Frankivsk Region, from the Perspective of the Rural Tourism Position.

The state and prospects the development of rural territories in Ivano-Frankivsk region are considered. The main types of tourism, which are typical for Ivano-Frankivsk region and areclosely related to rural tourism, are characterized.

Keywords: rural tourism, recreational and tourism nature management, rural, eco-tourism, recreation, hiking and cognitive tourism, skiing, cycling tourism, ethnic tourism and of the event, regional development.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка