Правила виконання робочої документації генеральних планів дсту б а 4-6: 2009 на заміну дсту б а 4-6-95 (гост 21. 508-93) дсту б а 4-6: 2009 зміст с



Скачати 379.22 Kb.
Дата конвертації24.04.2016
Розмір379.22 Kb.
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Система проектної документації для будівництва



ПРАВИЛА ВИКОНАННЯ

РОБОЧОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

ГЕНЕРАЛЬНИХ ПЛАНІВ

ДСТУ Б А.2.4-6:2009

НА ЗАМІНУ ДСТУ Б А.2.4-6-95 (ГОСТ 21.508-93)


ДСТУ Б А.2.4-6:2009 ЗМІСТ

с.


  1. Сфера застосування 1

  2. Нормативні посилання 1

  3. Загальні положення 2

  4. Загальні дані по робочих кресленнях 5

  5. Креслення розпланування 5

  6. План організації рельєфу 7

  7. План земляних мас 8

  8. Зведений план інженерних мереж 9

  9. План благоустрою території 9

  10. Ескізні креслення загальних видів нетипових виробів 10

Додаток А

Приклад оформлення відомості розробок креслення 15

Додаток Б

Приклад оформлення відомості розробок зведеного плану інженерних мереж ...16

Додаток В

Приклад оформлення експлікації будівель і споруд 17

Додаток Г

Приклад оформлення відомості житлових та громадських будівель і споруд .. 18

Додаток Д

Приклад оформлення відомості водовідвідних споруд 19

Додаток Е

Приклад оформлення креслення розпланування 20

Додаток Ж

Приклад оформлення плану організації рельєфу у проектних горизонталях ... 21

Додаток И

Приклад оформлення плану організації рельєфу у проектних відмітках 22

Додаток К

Приклад оформлення плану земляних мас 23

Додаток Л

Приклад оформлення відомості об'ємів земляних мас 24

Додаток М

Приклад оформлення зведеного плану інженерних мереж 25

Додаток Н

Приклад оформлення відомості малих архітектурних форм та переносних

виробів 26

Додаток П

Приклад оформлення відомості елементів озеленення 27

Додаток Р

Приклад оформлення відомості тротуарів, доріжок та майданчиків, доріг,

під'їздів та проїздів 28

Додаток С

Приклад оформлення перерізів тротуарів, доріжок та майданчиків 29


III

ДСТУ Б А.2.4-6:2009

Додаток T

Приклад оформлення плану озеленення 31

Додаток У

Приклад оформлення плану розташування малих архітектурних форм

та переносних виробів 32

Додаток Ф

Приклад оформлення плану проїздів, тротуарів, доріжок та майданчиків 33

IV

ДСТУ Б А.2.4-6:2009



НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Система проектної документації для будівництва

ПРАВИЛА ВИКОНАННЯ РОБОЧОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

ГЕНЕРАЛЬНИХ ПЛАНІВ

Система проектной документации для строительства

ПРАВИЛА ВЫПОЛНЕНИЯ РАБОЧЕЙ ДОКУМЕНТАЦИИ

ГЕНЕРАЛЬНЫХ ПЛАНОВ

System of project documents for building

RULES OF FULFILMENT OF WORKING DOKUMENTATION OF GENERAL IAYOUTS



Чинний від 2010-01-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1 Цей стандарт встановлює склад та правила оформлення робочої документації генеральних планів будівель, споруд та їх комплексів (далі - генеральні плани).

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

ДСТУ Б А.2.4-2:2009 СПДБ. Умовні графічні позначення і зображення елементів генеральних планів та споруд транспорту

ДСТУ Б А.2.4-4:2009 СПДБ. Основні вимоги до проектної та робочої документації

ДСТУ Б А.2.4-10:2009 СПДБ. Правила виконання специфікації обладнання, виробів і матеріалів

ДСТУ Б А.2.4-29:2008 СПДБ. Автомобільні дороги. Земляне полотно і дорожній одяг. Робочі креслення

ДСТУ Б А.2.4-33:2008 СПДБ. Колії залізничні. Робочі креслення ГОСТ 2.303-68 ЕСКД. Линии (ЄСКД. Лінії)

1

ДСТУ Б А.2.4-6:2009



3 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

  1. Робочу документацію генеральних планів виконують відповідно до вимог даного стандарту,
    ДСТУ Б А.2.4-4 та інших взаємопов'язаних стандартів системи проектної документації для будів­-
    ництва (СПДБ).

  1. До складу робочої документації генерального плану включають:




  • робочі креслення генерального плану (основний комплект робочих креслень марки ГП. При
    об'єднанні в одному основному комплекті робочих креслень генерального плану та споруд транс-­
    порту основному комплекту робочих креслень присвоюють марку ГТ);

  • ескізні креслення загальних видів нетипових виробів, конструкцій, пристроїв та малих архі­-
    тектурних форм (далі - ескізні креслення загальних видів нетипових виробів)*;

  • відомість потреби у матеріалах згідно з ДСТУ Б А.2.4-10*;

  • відомість обсягів будівельних та монтажних робіт згідно з ДСТУ Б А.2.4-10*.

3.3 До складу основного комплекту робочих креслень генерального плану включають:
- загальні дані по робочих кресленнях;

  • креслення розпланування;

  • план організації рельєфу;

  • план земляних мас;

  • зведений план інженерних мереж;

  • план благоустрою території;

  • виносні елементи (фрагменти, вузли) згідно з ДСТУ Б А.2.4-10**.

  • план озеленення;

  • схема транспортно-пішохідних зв'язків (за необхідності).

3.4 Робочі креслення основного комплекту виконують на інженерно-топографічному плані (крім
креслення плану земляних мас).

Допускається креслення розпланування, зведений план інженерних мереж та план благо­устрою території виконувати без нанесення горизонталей рельєфу місцевості.



  1. Контури проектованих будівель і споруд наносять на план згідно ДСТУ Б А.2.4-2.

  2. План робочих креслень розташовують довгою стороною умовної межі території вздовж
    довгої сторони аркуша, при цьому північна частина території повинна знаходитися зверху. Допус­-
    кається відхилення орієнтації на північ у межах 90° вліво чи вправо. Плани, що розташовані на
    різних аркушах, виконують з однаковою орієнтацією.

  3. При малій насиченості зображень допускається поєднувати декілька різних планів в один з
    присвоєнням йому відповідного найменування.

Приклад

"Креслення розпланування та план організації рельєфу", "План організації рельєфу та земля­них мас".



3.8 При великій насиченості зображень плану благоустрою території допускається виконувати
декілька планів за видами робіт з присвоєнням кожному плану відповідного найменування.

Приклад

"План озеленення", "План розташування малих архітектурних форм", "План проїздів, тротуарів, доріжок та майданчиків".



3.9 Допускається ділити план на декілька ділянок, розміщуючи їх на окремих аркушах. У цьому
випадку на кожному аркуші, де показана ділянка плану, наводять схему цілого плану з розбивкою
його на ділянки, вказують номери аркушів, на яких вони розміщені, та штриховкою позначають
ділянку, що зображена на даному аркуші.

* Виконують за наявності вказівок у договорі на виконання проектних робіт. ** Виконують за великої насиченості зображень.


2

ДСТУ Б А.2.4-6:2009



3.10 Робочі креслення генеральних планів допускається випускати поетапно розробками по
мірі виконання відповідних робочих креслень будівель, споруд проектованого підприємства або
житлово-цивільного об'єкта.

У цьому випадку кожну розробку оформлюють за станом на певну дату з відповідними допов­неннями робочих креслень. Чергову розробку не розглядають і не оформлюють як внесення змін. Розробкам присвоюють порядкові номери.



3.11 При черговій розробці основний напис доповнюють зліва колонками 10-13 згідно з
ДСТУ Б А.2.4-4 відповідно до рисунка 1.

Над основним написом розміщують відомість розробок креслення: для креслення розплану­вання, планів організації рельєфу, земляних мас і благоустрою території відповідно до форми 1, для зведеного плану інженерних мереж - відповідно до форми 2.

Приклади оформлення відомостей розробок наведені у додатках А і Б.

3.12 Зображення на кресленнях генерального плану виконують лініями згідно з ГОСТ 2.303:


  • суцільними товстими основними - контури проектованих будівель і споруд (крім будівель та
    споруд на плані земляних мас), "червону" лінію, проектні горизонталі з відмітками, кратними 0,50 м
    та 1,00 м;

  • штриховою тонкою - лінії "нульових" робіт та перелому проектного рельєфу;

  • суцільною тонкою - проектовані будівлі, споруди на плані земляних мас та всі інші елементи
    генерального плану.

3.13 Плани робочих креслень виконують у масштабі 1:200,1:500 або 1:1000, фрагменти планів -
у масштабі 1:200, вузли - у масштабі 1:20.

Допускається плани виконувати у масштабі 1:2000, вузли -у масштабі 1:10. Масштаб зображення вказують в основному написі після найменування зображення.


3

ДСТУ Б А.2.4-6:2009

Якщо на аркуші розміщено декілька зображень, що виконані у різних масштабах, тоді масштаби вказують на полі креслення під найменуванням кожного зображення.


  1. Система висотних відміток, що приймається у робочих кресленнях генеральних планів,
    повинна відповідати системі висотних відміток, прийнятій на інженерно-топографічному плані.

  2. Розміри, координати та висотні відмітки вказують у метрах з точністю до двох знаків після
    коми.

  3. Величину кутів вказують у градусах з точністю до однієї мінути, а за необхідності - до
    однієї секунди.

  4. Величину уклонів вказують у проміле без позначення одиниці виміру.

Крутизну укосів вказують у вигляді співвідношення одиниці висоти укосу до горизонтального положення.

3.18 Основні умовні графічні позначення та зображення елементів генерального плану та
споруд транспорту приймають згідно з ДСТУ Б А.2.4-2.

Малі архітектурні форми (наприклад, альтанки, навіси, фонтани, скульптури, перголи тощо) та інші конструкції, вироби, пристрої (наприклад, лавки, урни тощо) виконують спрощено у масштабі креслення або умовними графічними познаками.



3.19 При виконанні робочих креслень генерального плану порядкові номери будівель і споруд
(у т.ч. огорож, підпірних стінок, естакад, галерей, тунелів) приймають, як правило, за затвердженим
генеральним планом.

Водовідвідним спорудам (канавам, лотокам, трубам) присвоюють самостійні порядкові номери.

При об'єднанні в одному основному комплекті креслень генерального плану та споруд тран­спорту залізничним коліям та автомобільним шляхам присвоюють самостійні порядкові номери.

Допускається не присвоювати порядкові номери автомобільним шляхам та водовідвідним спорудам. У цьому випадку на плані вказують їх координати.



  1. На планах (крім плану земляних мас) наводять експлікацію будівель та споруд згідно
    з формою 3 (для генеральних планів підприємств виробничого призначення або однотипних
    житлово-цивільних об'єктів, кількість яких не перевищує п'яти позицій) або згідно з формою 4
    (для генеральних планів житлово-цивільних об'єктів). Допускається для найпростіших генпланів
    (з кількістю будівель до п'яти) експлікацію або відомість будівель та споруд наводити на аркуші
    загальних даних по робочих кресленнях. У таких випадках експлікацію наводити на планах не
    обов'язково.

  2. У колонках експлікації будівель і споруд вказують:




  • у колонці "Номер на плані" - номер будівлі, споруди;

  • у колонці "Найменування" - найменування будівлі, споруди;

  • у колонці "Координати квадрата сітки" - координати нижнього лівого квадрата будівельної
    геодезичної сітки, у межах якого на зображенні будівлі та споруди нанесений його номер (за
    необхідності).

Приклад оформлення експлікації будівель та споруд наведений у додатку В.

3.22 У колонках відомості житлових та громадських будівель і споруд вказують:

- у колонці "Номер на плані" - номер будівлі, споруди;

- у колонці "Найменування та познака" - найменування будівлі, споруди з зазначенням познаки індивідуального або типового проекту, проекту за каталогом;

- в інших колонках - дані у відповідності з їх найменуванням.

Приклад оформлення відомості житлових та громадських будівель і споруд наведений у додатку Г.

4

ДСТУ Б А.2.4-6:2009



4 ЗАГАЛЬНІ ДАНІ ПО РОБОЧИХ КРЕСЛЕННЯХ

Загальні дані по робочих кресленнях виконують згідно з ДСТУ Б А.2.4-4 з урахуванням нас­тупних відмінностей:

- відомість специфікацій не виконують;

- у загальних вказівках, у доповнення до відомостей, що передбачені ДСТУ Б А.2.4-4, наводять познаки та найменування документів, які є підставою для розробки робочих креслень генерального плану (наприклад, матеріалів інженерно-геодезичних та інженерно-геологічних вишукувань), прий­няту систему координат та висотних відміток.



5 КРЕСЛЕННЯ РОЗПЛАНУВАННЯ

5.1 На кресленні розпланування (плані розташування будівель і споруд) наносять та вказують:

а) будівельну геодезичну сітку або базис розпланування, який її замінює, а для житлово-


цивільних об'єктів, крім того, міську геодезичну сітку (що має рівень "ДСК"), яка повинна пере-­
кривати весь план;

б) "червону" лінію, яка відокремлює територію магістралі, вулиці, проїзду та площі від території,


що призначена під забудову;

в) огорожі з воротами та хвіртками або умовну межу території. Якщо огорожа збігається з


"червоною" лінією чи з умовною межею території, тоді наносять тільки огорожу з відповідним
поясненням на кресленні;

г) свердловини та шурфи інженерно-геологічних вишукувань, що не вказані на інженерно-


топографічному плані;

д) будівлі та споруди, в тому числі комунікаційні (естакади, тунелі);


е) майданчики виробничі та складські;

ж) автомобільні шляхи та майданчики з шляховим покриттям;

и) залізничні колії;

к) елементи благоустрою (тротуари, майданчики спортивні та для відпочинку), зображені контуром;

л) елементи та споруди планувального рельєфу (укоси, підпірні стінки, пандуси);

м) водовідвідні споруди;

н) покажчик напрямку на північ стрілкою з літерою "П" біля вістря (у лівому верхньому куті аркуша).


  1. Креслення розпланування виконують з координатною чи розмірною прив'язкою.

  2. Будівельну геодезичну сітку наносять на все креслення розпланування у вигляді квадратів
    зі сторонами 10 см.

Початок координат приймають у нижньому лівому куті аркуша.

Осі будівельної геодезичної сітки позначають арабськими цифрами, що відповідають числу сотень метрів від початку координат, та великими літерами українського алфавіту.



Приклади

  1. ОА (початок координат); 1 А; 2А; ЗА - горизонтальні осі;

  2. ОБ (початок координат); 1Б; 2Б; ЗБ - вертикальні осі.

На кресленнях, що виконуються у масштабі 1:500, осі будівельної геодезичної сітки позначають у відповідності з наведеними прикладами.

Приклади

  1. ОА (початок координат); ОА+50; 1А; 1А+50; 2А; 2А+50 - горизонтальні осі;

  2. ОБ (початок координат); ОБ+50; 1 Б; 1Б+50; 2Б; 2Б+50 - вертикальні осі.
    Допускається, за необхідності, застосування від'ємних значень осей будівельної геодезичної

сітки.

Приклади

  1. ОА (початок координат); ОА-50; -1А; -1А-50; 2А; -2А-50 - горизонтальні осі;

  2. ОБ (початок координат); ОБ-50; -1Б; -1Б-50; -2Б; -2Б-50 - вертикальні осі.

5

ДСТУ Б А.2.4-6:2009



Допускається при розширенні, реконструкції та технічному переоснащенні діючих підприємств зберігати раніше прийняті познаки осей будівельної геодезичної сітки.

5.4 Розмірну прив'язку здійснюють від базису розпланування.

Базисом розпланування може бути будь-яка пряма лінія, що проходить через дві закріплені на місцевості точки, які позначають великими літерами українського алфавіту.



Приклад

А; Б.


  1. Будівлі та споруди на плані наносять у масштабі креслення із зазначенням прорізів воріт
    та дверей, крайніх осей та, за необхідності, координат осей воріт або прив'язки воріт до коор-­
    динаційних осей будівлі.

  2. У середині контуру будівлі (споруди) вказують:

а) номер будівлі, споруди у нижньому правому куті;

б) абсолютну відмітку, що відповідає умовній нульовій відмітці, прийнятій у будівельних робо-­


чих кресленнях будівлі, споруди, яку розміщують на полиці лінії-винесення та позначають знаком
(для житлово-цивільних об'єктів за необхідності).

5.7 На контурі будівлі, споруди вказують:

а) координати точок перетину координаційних осей будівлі, споруди у двох її протилежних


кутах, а при складній конфігурації будівлі, споруди чи розташуванні її не паралельно осям буді­-
вельної геодезичної сітки - в усіх кутах. Для центричних споруд - координати центра та однієї
характерної точки, а також діаметр, для лінійних споруд - координату осі або координати початку та
кінця окремих ділянок;

б) розмірну прив'язку координаційних осей будівлі, споруди до базису розпланування та роз-­


міри будівлі, споруди між осями за відсутності будівельної геодезичної сітки;

в) познаку координаційних осей будівлі, споруди у координованих точках.



  1. Навколо контуру будівлі, споруди показують вимощення та в'їзні пандуси, зовнішні сходи
    та майданчики біля входів.

  2. На кресленні розпланування, що стосується автомобільних шляхів, наносять та вказують:

а) переїзди через залізничні колії;

б) транспортні розв'язки;

в) координати або прив'язки осей автомобільних шляхів та, за необхідності, їх номери;

г) ширину автомобільних шляхів;

д) радіуси кривих по краю проїжджої частини автомобільних шляхів у місцях їх взаємного
перетину та примикання;

е) укоси насипів та виїмок (за необхідності).



  1. За відсутності основного комплекту робочих креслень автомобільних шляхів (марки АД)
    креслення розпланування виконують з урахуванням вимог ДСТУ Б А.2.4-29.

  1. На кресленні розпланування, що стосується залізничних колій, наносять та вказують:

а) номери колій;

б) стрілочні переводи;

в) упори;

г) укоси насипів та виїмок (за необхідності).



  1. За відсутності основного комплекту робочих креслень залізничних колій (марки ЗК) крес-­
    лення розпланування виконують з урахуванням вимог ДСТУ Б А.2.4-33. При цьому відмітки дна та
    величину ухилів водовідвідних споруд та ухилопокажчики не вказують.

  2. На кресленні розпланування наводять відомість водовідвідних споруд відповідно до
    форми 5.

Приклад оформлення відомості водовідвідних споруд наведений у додатку Д.

5.14 Приклад оформлення креслення розпланування виробничого підприємства з корди-­
натною прив'язкою наведений у додатку Е.
6

ДСТУ Б А.2.4-6:2009



6 ПЛАН ОРГАНІЗАЦІЇ РЕЛЬЄФУ

  1. План організації рельефу виконують на основі креслення розпланування без зазначення і
    нанесення: координаційних осей будівель та споруд, координат, розмірів та розмірних прив'язок.

  2. На плані організації рельєфу наносять та вказують:

а) абсолютні відмітки у середині контуру будівель і споруд - відповідно до 5.6 (перелік б);

б) проектні відмітки та ухилопокажчики по "червоних" лініях (якщо червоні лінії збігаються з


елементами креслення, що фактично формують рельєф);

в) проектні горизонталі або проектні відмітки опорних точок планування з зазначенням нап­-


рямку ухилу проектного рельєфу;

г) відмітки низу та верху укосів, сходів, підпірних стінок, пандусів;

д) відмітки дна у місцях переломів поздовжнього профілю, напрямок та величину ухилів
водовідвідних споруд;

е) дощоприймальні грати у знижених точках проектного рельєфу з відмітками верху ґрат;

ж) проектні відмітки планування та фактичні відмітки рельєфу місцевості по зовнішньому контуру вимощення у кутах будівель та споруд або за відсутності вимощення відмітки у місцях перетину зовнішніх граней стін з рельєфом у кутах будівель та споруд - у вигляді дробу з проектною відміткою у чисельнику та фактичною - у знаменнику;

и) проектні відмітки планування та фактичні відмітки рельєфу місцевості (за необхідності) по верху майданчиків різного призначення у місцях перетину їх країв з рельєфом по кутах та у характерних точках;

к) лінії перелому проектного рельєфу - при виконанні плану у проектних відмітках опорних точок планування;

л) напрямок ухилу проектного рельєфу бергштрихами - при виконанні плану у проектних горизонталях та стрілками при виконанні плану у проектних відмітках.



6.3 На плані організації рельєфу, що стосується автомобільних шляхів, наносять та вказують:

а) проектні горизонталі - при виконанні плану у проектних горизонталях;

б) контури поперечного профілю автомобільних шляхів - при виконанні плану у проектних
відмітках;

в) точки перелому повздовжнього профілю з проектними відмітками;

г) ухилопокажчики по осі проїжджої частини автомобільних шляхів;

д) водовідвідні споруди - кювети, лотоки з відмітками дна у місцях переломів поздовжнього


профілю та величиною ухилів дна споруд;

е) дощоприймальні грати у знижених точках поздовжнього профілю з відмітками верха ґрат.



6.4 На плані організації рельєфу, що стосується залізничних шляхів, наносять та вказують:

а) ухилопокажчики;

б) відмітки дна водовідвідних споруд у місцях переломів поздовжнього профілю та величину
ухилів дна споруд.


  1. План організації рельєфу слід, як правило, виконувати у проектних горизонталях.

  2. При виконанні плану організації рельєфу у проектних горизонталях їх проводять з перерізом
    рельєфу через 0,10 м або 0,20 м по всій території, що підлягає плануванню (земляній поверхні,
    автомобільних шляхах, майданчиках). Допускається на ділянках з одноманітним ухилом рельєфу
    наносити проектні горизонталі з перерізом рельєфу через 0,50 м.

Відмітки проектних горизонталей надписують зі сторони підвищення рельєфу. Відмітки про­ектних горизонталей, що кратні 1,00 м, вказують повністю, проміжні - у вигляді цілого числа, що відповідає двом знакам після коми.

6.7 При виконанні плану організації рельєфу у проектних відмітках опорних точок планування
за опорні точки, як правило, приймають:

а) кути будівель, споруд та майданчиків;

б) підвищені та знижені точки проектного рельєфу;
7

ДСТУ Б А.2.4-6:2009

в) перетин осей автомобільних шляхів;

г) точки перелому поздовжнього профілю автомобільних шляхів та залізничних колій.



6.8 На плані організації рельєфу вказують проектні відмітки входу та виходу по дну труб та
міжшпальних лотків, а також відмітки переломних точок по дну водовідвідних канав та лотоків. На
полиці лінії-винесення водовідвідних канав та лотоків наводять їх скорочене найменування.

Приклади

  1. Д. л.-дно лотока;

  2. Д. к. -дно канави.

6.9 Приклади оформлення планів організації рельєфу у проектних горизонталях та проектних
відмітках опорних точок планування наведені відповідно у додатках Ж та И.

7 ПЛАН ЗЕМЛЯНИХ МАС

7.1 Підрахунок об'ємів земляних мас виконують, як правило, методом квадратів.
Допускається виконувати план земляних мас із використанням інших методів. Зміст та форму

плану визначають методом підрахунку об'ємів земляних мас та умовами виконання робіт.



7.2 На плані земляних мас наносять та вказують:

а) будівельну геодезичну сітку або базис розпланування, що її замінює;

б) сітку квадратів для підрахунку об'ємів земляних мас із проектними, фактичними та робочими
відмітками у кутах квадратів, лінію "нульових" робіт з виділенням площі виїмок штриховкою під
кутом 45° до основи сітки та зазначенням об'єму земляних мас у межах кожного квадрата чи іншої
фігури, що створена контуром планування;

в) будівлі та споруди;

г) огорожу або умовну межу території;

д) укоси, підпірні стінки.



7.3 Сітку квадратів, як правило, вписують у будівельну геодезичну сітку, приймаючи сторону
квадрата 20 м. Допускається прив'язка сітки квадратів до "червоної" лінії або до базису роз­-
планування, а також застосування сітки квадратів зі сторонами, що дорівнюють 10 м, 25 м, 40 м або
50 м, в залежності від характеру рельєфу та забезпечення потрібної точності підрахунку об'єму
земляних мас.

Допускається, в залежності від конфігурації планованої території, для підрахунку об'єму зем­ляних мас застосовувати фігури, що відрізняються від квадрата. У цих випадках розміри фігур вказують на кресленні.



  1. Під кожною колонкою квадратів плану земляних мас наводять таблицю відповідно до
    форми 6, у відповідних колонках якої вказують сумарні об'єми насипу та виїмки по колонці квад-­
    ратів, а у рядках сумарних об'ємів справа - загальні об'єми насипу та виїмки по всій планованій
    території.

  2. У випадку залягання у межах планованої території грунтів, що підлягають видаленню
    (родючий шар грунту, торф, грунт, який непридатний як основа для будівель, споруд), до розробки
    плану земляних мас для всієї території виконують план видалення грунтів у межах контуру заля­-
    гання грунтів, що підлягають видаленню, оформлюючи його аналогічно плану земляних мас.

На плані видалення грунтів за проектні відмітки приймають відмітки низу грунту, що підлягає зрізуванню, які при наступному виконанні плану земляних мас розглядають як фактичні відмітки.

За наявності на території будівництва різнорідних ґрунтів допускається виконувати плани для кожного виду грунту, присвоюючи кресленню відповідне найменування.



Приклади

  1. "План земляних мас. Зрізування будівельного сміття";

  2. "План земляних мас. Розробка скельних ґрунтів".

У випадку залягання грунтів, що підлягають видаленню, шаром однієї потужності план вида­лення грунтів може не виконуватись.
8

ДСТУ Б А.2.4-6:2009

При цьому за фактичні відмітки для плану земляних мас приймають відмітки низу грунтів, що підлягають видаленню, а обчислений об'єм грунтів, що видаляються, вносять у відповідні рядки та колонки відомості відповідно до форми 7.

7.6 На плані земляних мас наводять:

а) відомість об'ємів земляних мас відповідно до форми 7;

б) текстові вказівки про необхідність коригування робочих відміток у місцях улаштування
газонів, корита під покриття доріг, майданчиків та верхньої будови залізничних колій.

7.7 Приклади оформлення плану земляних мас та відомості об'ємів земляних мас наведені
відповідно у додатках К та Л. Приклади розроблені для випадку виконання вертикального плану­
вання до початку зведення будівель і споруд.

8 ЗВЕДЕНИЙ ПЛАН ІНЖЕНЕРНИХ МЕРЕЖ

8.1 Зведений план інженерних мереж виконують на основі креслення розпланування, але без
абсолютних відміток будівель, споруд, прив'язки воріт та познаки координаційних осей будівель,
споруд.

За необхідності на плані наносять зовнішні контури підошви фундаментів проектованих та існуючих будівель, споруд.

На зображеннях автомобільних шляхів та залізничних колій вказують тільки координати або прив'язки їх осей.

Інженерні мережі виконують умовними графічними познаками згідно з ДСТУ Б А.2.4-2.



8.2 На зведеному плані інженерних мереж наносять та вказують:

а) комунікаційні споруди для прокладання мереж;

б) підземні, наземні та надземні мережі;

в) дощоприймальні грати, опори та стояки комунікаційних споруд.



  1. Інженерні мережі наносять за робочими кресленнями відповідних основних комплектів із
    координатною або лінійною (до будівель і споруд) прив'язкою осі мережі на кожній характерній
    ділянці із зображенням компенсаторів, ніш, колодязів, камер та з зазначенням їх познак.

  1. Приклад оформлення зведеного плану інженерних мереж наведений у додатку М.

9 ПЛАН БЛАГОУСТРОЮ ТЕРИТОРІЇ

9.1 План благоустрою території виконують на підставі креслення розпланування без зазна-­
чення координаційних осей, координат та розмірних прив'язок, абсолютних відміток будівель,
споруд.

На зображеннях автомобільних шляхів та залізничних колій, за необхідності, вказують тільки координати або прив'язки їх осей.



9.2 На плані благоустрою території наносять та вказують:

а) тротуари, доріжки та їх ширину;

б) майданчики різного призначення та їх розміри;

в) малі архітектурні форми та переносні вироби майданчиків для відпочинку;

г) дерева, чагарники, квітники, газони.

9.3 Елементи благоустрою прив'язують до зовнішніх граней стін будівель, споруд, "червоних"
ліній, автомобільних шляхів або залізничних колій.

Для рядової посадки дерев та чагарників наводять розмірну прив'язку ряду.



9.4 При складній конфігурації доріжок, при розташуванні дерев та чагарників вільними групами
допускається замість розмірної прив'язки наносити на ділянках їх розташування допоміжну сітку
квадратів зі сторонами, що дорівнюють 5-10 м, з прив'язкою її до будівельної геодезичної сітки,
базису розпланування, будівель, споруд, автомобільних шляхів та залізничних колій.
9

ДСТУ Б А.2.4-6:2009



  1. Елементам благоустрою присвоюють позиційні познаки. Позиційні познаки малих архі­-
    тектурних форм та переносних виробів вказують на лінії-винесення у колах діаметром б мм.
    Познаку елементів озеленення вказують на лінії-винесення у колах діаметром 8-12 мм у вигляді
    дробу: у чисельнику - позиційна познака породи або виду насадження, у знаменнику - їх кількість
    або площа (для квітників).

  2. На плані благоустрою території наводять:

а) відомість малих архітектурних форм та переносних виробів відповідно до форми 8, приклад
оформлення якої наведений у додатку Н;

б) відомість елементів озеленення відповідно до форми 9, приклад оформлення якої наве-­


дений у додатку П;

в) відомість тротуарів, доріжок та майданчиків відповідно до форми 10, приклад оформлення


якої наведений у додатку Р (рисунок Р.1);

г) розрізи, перерізи та вузли тротуарів, доріжок та майданчиків.

Приклад оформлення перерізів тротуарів, доріжок та майданчиків наведений у додатку С;

д) відомість автомобільних шляхів, під'їздів та проїздів згідно з ДСТУ Б А.2.4-29 (форма 1),


якщо кількість однотипних об'єктів перевищує три позиції, приклад оформлення якої наведений у
додатку Р (рисунок Р.2);

е) відповідні текстові вказівки, наприклад, щодо умов посадки дерев та чагарників, улашту­вання квітників, газонів тощо.



  1. Допускається відомості, що вказані у 9.6, розміщувати на аркуші загальних даних.

  2. Приклади оформлення плану благоустрою, що виконаний за видами робіт, наведені: у
    додатку Т - "План озеленення"; у додатку У - "План розташування малих архітектурних форм та
    переносних виробів"; у додатку Ф - "План проїздів, тротуарів, доріжок, майданчиків".

10 ЕСКІЗНІ КРЕСЛЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ВИДІВ НЕТИПОВИХ ВИРОБІВ

  1. Ескізне креслення визначає конструкцію нетипового виробу, містить спрощене зобра­-
    ження, основні параметри та технічні вимоги до виробу в обсязі вихідних даних (завдання), які
    необхідні для розробки конструкторської документації.

  2. На кожний нетиповий виріб виконують окреме креслення. Виняток складає група виробів,
    що мають загальні конструктивні ознаки, на які допускається виконувати групове ескізне креслення.

  3. Ескізному кресленню присвоюють самостійну познаку, яка складається з познаки основ­-
    ного комплекту робочих креслень згідно з ДСТУ Б А.2.4-4, через крапку шифру Н та порядкового
    номера ескізного креслення.

Приклад

2345-11-ГП.Н1; 2345-11-ГП.Н2.

10










Форма 1 - Відомість розробок креслення

Форма 2 - Відомість розробок зведеного плану інженерних мереж

Форма 3 - Експлікація будівель і споруд

11

ДСТУ Б А.2.4-6:2009

ДСТУ Б А.2.4-6:2009



Форма 4 - Відомість житлових та громадських будівель і споруд



Форма 5 Відомость водовідвідних споруд



Форма 6 - До плану земляних мас

12

ДСТУ Б А.2.4-6:2009



Форма 7 - Відомість об'ємів земляних мас







Примітка 1. Зміст боковика та число рядків уточнюють за проектними даними.

Примітка 2. Другий рядок головки таблиці передбачений для найменування території, за якою наводять дані.

Приклад

"Передзаводська територія", "Житлова забудова".

Число частин території, що виділяються, уточнюють за проектними даними.


13

ДСТУ Б А.2.4-6:2009

Форма 8 - Відомість малих архітектурних форм та переносних виробів



Форма 9 - Відомість елементів озеленення



14


Форма 10 - Відомість тротуарів, доріжок та майданчиків


ДСТУ Б А.2.4-6:2009

ДОДАТОК А (довідковий)



15


ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ ВІДОМОСТІ РОЗРОБОК КРЕСЛЕННЯ

ДСТУ Б А.2.4-6:2009

ДОДАТОК Б (довідковий)

ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ ВІДОМОСТІ РОЗРОБОК ЗВЕДЕНОГО ПЛАНУ

ІНЖЕНЕРНИХ МЕРЕЖ



16


Примітка. Приклад оформлення відомості наведений для координатного прив'язування мереж.

ДСТУ Б А.2.4-6:2009

ДОДАТОК В (довідковий)


17


ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ ЕКСПЛІКАЦІЇ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД

ДСТУ Б А.2.4-6:2009

ДОДАТОК Г (довідковий)

ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ ВІДОМОСТІ ЖИТЛОВИХ ТА ГРОМАДСЬКИХ


18


БУДІВЕЛЬ І СПОРУД

ДСТУ Б А.2.4-6:2009

ДОДАТОК Д (довідковий)


19


ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ ВІДОМОСТІ ВОДОВІДВІДНИХ СПОРУД




ДСТУ Б А.2.4-6:2009

20

ДОДАТОК Е (довідковий)



ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ КРЕСЛЕННЯ РОЗПЛАНУВАННЯ





ДОДАТОК Ж (довідковий)



ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ ПЛАНУ ОРГАНІЗАЦІЇ РЕЛЬЄФУ У ПРОЕКТНИХ ГОРИЗОНТАЛЯХ

ДСТУ Б А.2.4-6:2009

21




ДСТУ Б А.2.4-6:2009
Д
22
ОДАТОК И (довідковий)

ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ ПЛАНУ ОРГАНІЗАЦІЙ РЕЛЬЄФУ У ПРОЕКТНИХ ВІДМІТКАХ







ДОДАТОК К (довідковий)

ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ ПЛАНУ ЗЕМЛЯНИХ МАС

ДСТУ Б А.2.4-6:2009

23

ДСТУ Б А.2.4-6:2009



ДОДАТОК Л (довідковий)

24


ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ ВІДОМОСТІ ОБ'ЄМІВ ЗЕМЛЯНИХ МАС





25


ДСТУ Б А.2.4-6:2009

ДОДАТОК М (довідковий)

ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ ЗВЕДЕНОГО ПЛАНУ ІНЖЕНЕРНИХ МЕРЕЖ

ДСТУ Б А.2.4-6:2009

ДОДАТОК Н (довідковий)


26


ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ ВІДОМОСТІ МАЛИХ АРХІТЕКТУРНИХ ФОРМ ТА ПЕРЕНОСНИХ ВИРОБІВ

ДСТУ Б А.2.4-6:2009

ДОДАТОК П (довідковий)


27


ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ ВІДОМОСТІ ЕЛЕМЕНТІВ ОЗЕЛЕНЕННЯ

ДСТУ Б А.2.4-6:2009

ДОДАТОК Р (довідковий)

ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ ВІДОМОСТІ ТРОТУАРІВ, ДОРІЖОК ТА МАЙДАНЧИКІВ



Рисунок Р.1


Рисунок Р.2


28


ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ ВІДОМОСТІ ДОРІГ, ПІД'ЇЗДІВ ТА ПРОЇЗДІВ

ДСТУ Б А.2.4-6:2009

ДОДАТОК С (довідковий)

ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ ПЕРЕРІЗІВ ТРОТУАРІВ, ДОРІЖОК ТА МАЙДАНЧИКІВ

Тротуар (тип 1)

Бетонні тротуарні плити...



29




ДСТУ Б А.2.4-6:2009

Кінець додатка С

30

Доріжка, майданчик (тип ...)

ДСТУ Б А.2.4-6:2009

ДОДАТОК Т (довідковий)

ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ ПЛАНУ ОЗЕЛЕНЕННЯ












31




ДСТУ Б А.2.4-6:2009

32

ДОДАТОК У (довідковий)



ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ ПЛАНУ РОЗТАШУВАННЯ МАЛИХ АРХІТЕКТУРНИХ ФОРМ ТА ПЕРЕНОСНИХ ВИРОБІВ




ДОДАТОК Ф (довідковий)

ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ ПЛАНУ ПРОЇЗДІВ, ТРОТУАРІВ, ДОРІЖОК ТА МАЙДАНЧИКІВ

33

ДСТУ Б А.2.4-6:2009

ДСТУ Б А.2.4-6:2009



Код УКНД 01.100.30, 91.010.30

Ключові слова: генеральний план, рельеф, земляні маси, інженерні мережі, благоустрій території


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка