Правила чемності у нас можна



Сторінка1/4
Дата конвертації01.05.2016
Розмір0.78 Mb.
  1   2   3   4



РОЗДІЛ ІІІ.

ДОСВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ

e:\анимации\смайлики\36_7_21[1].gif

ЖИТТЯ ЛЮДИНИ – НАЙВИЩА ЦІННІСТЬ

(година духовності)

e:\тетяна буланова\до вірша\innocent-love-children-and-umbrella[1].jpg

На початку виховної години проводиться хвилина чемності:
ПРАВИЛА ЧЕМНОСТІ


У нас можна
Вітатися
Звертатися на ім'я
Усміхатися одне до одного
Допомагати одне одному
Казати тільки добрі слова
Дружити
Творити
Говорити тільки правду

У нас не можна
Штовхатися
Голосно розмовляти
Лаятися
Ображати одне одного
Брати чужі речі
Бути нещирим
Не підтримувати одне одного
Не радіти за друзів


Мета: Формувати усвідомлене розуміння студентами поняття «життя», його унікальності, цінності, значущості для кожної особистості; визначити своє місце в ньому; спонукати їх до роздумів над важливими життєвими проблемами; ставлення до власного життя та життя інших людей, як до найвищої цінності; сприяти вихованню в них людяності, чесності, працьовитості, відповідальності, любові до людей, до рідної землі; розвивати допитливість, інтерес до навколишнього життя, майбутньої професії, прагнення з'ясовувати, доводити, міркувати; розвивати вміння, формувати ціннісні судження про гармонійне життя; виховувати бажання глибше ознайомитися з біографією Матері Терези, Леонардо да Вінчі; виховувати наполегливість у досягненні поставленої мети.
Допоміжний матеріал: Добірка віршів на тему виховної години; духовний заповіт матері Терези про життя, вислови видатних людей про життя; презентація «Шкідливі звички», Конституція України.
Епіграфи.

Найдорожче в людині це життя. Воно дається один раз, і прожити його потрібно так, щоб не було нестерпно боляче за безцільно прожиті роки, щоб не палила ганьба, за підленьке і дріб'язкове минуле...

М. Островський



Пам 'ятай! Життя є дар, великий дар,

І той, хто його не цінує,

Цього дарунка не заслуговує.

Леонардо да Вінчі


Вступне слово куратора:


Життя, як мить, єдина мить,

Махне крилом – і пролетить...

Але в цю мить, коротку мить,

Було і сонце, і блакить.
Я, поки серцем не зачах,

Вкарбую їх в своїх очах.

Бо нам дана мить для життя,

А вічність? То для забуття.

Найцінніше, що є у людини, це її життя. Воно дається їй тільки раз і кожній своє. Довге чи коротке, неповторне і звичне, радісне і сумне, солодке, як мед, і гірке, як полин, воно триває лише від народження до смерті, і його не можна прожити двічі.

Таємниця життя... Вона хвилювала людей завжди з того часу, як вони усвідомили себе живими істотами. Чи має життя якусь мету і сенс, і в чому вони? Хто керує людським життям? Чи можна зробити його кращим і щасливішим? Чи має людина право піти з життя або позбавити іншу людину? Ці й багато інших подібних питань у всі часи привертали увагу не тільки філософів, а й письменників, художників, учених і навіть пересічних людей – кожного, хто хоч раз замислювався над таємницею свого життя.

Один східний володар захотів пізнати всю історію людства. Мудрець приніс йому 500 томів. Зайнятий державними справами, цар відіслав його, наказавши викласти все це в більш стислій формі. Через 20 років мудрець повернувся. Історія людства займала тепер 50 томів, але цар був уже занадто старий, щоб подолати стільки товстих книг і знову відіслав мудреця. Пройшло ще 20 років, і постарілий, посивілий мудрець приніс володарю один-єдиний том, який вміщав усю премудрість світу, яку той прагнув пізнати. Однак цар лежав на смертельному одрі і у нього не залишилось часу, щоб прочитати навіть одну цю книгу. Тоді мудрець виклав йому історію людства в одному рядку: людина народжується, старіє і помирає.c:\documents and settings\user\рабочий стол\до проекту\dsc01477.jpg

Тож для чого людина приходить у цей світ? Щоб помучитись, постраждати і безслідно піти у забуття? Який смисл у цьому всьому? В чому сенс життя?

Відповідь на ці, та багато інших запитань про цінність життя шукали люди у всі віки, у всі часи.

З античних часів людство користується правилом, сформульованим давньогрецьким філософом Протагером: «Людина є мірилом усіх речей, а цінність людського життя є найвищою суспільною цінністю».
Проблемні запитання для студентів:



Студент 1:

Людина – найсильніша істота на Землі. Людиною у повному розумінні слова треба стати, тобто досягти певного рівня фізичного та інтелектуального, морального і соціального стану, оволодіти певним видом діяльності, іншими словами, – ствердити себе як суб'єкта суспільного розвитку, господаря власної долі.

Людина є частиною народу, держави, суспільства в цілому. І вона має свої права й обов'язки.

Основним правом людини є право на життя. Це одне з найважливіших і найвагоміших прав, яке сприяє здійсненню всіх інших прав і свобод. Це право, яке не може оновлюватися чи відбиратися. Тому захист прав на життя належить до найцінніших пріоритетів людської цивілізації.

Зазначу правові засади піклування держави про охорону життя, здоров'я громадян, що передбачені Конституцією України, де визначено, що найвищою соціальною цінністю є людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека. У статті 27 Основного Закону України зазначено: «Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави – захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань». Невід'ємне право дитини на життя визначено також міжнародними документами, серед яких – Конвенція ООН про права дитини. Положення цих та інших документів відображено в Законі України «Про охорону дитинства», у Національній програмі «Діти України», Національній доктрині розвитку освіти, затвердженій Указом Президента України.

Кожен повинен керуватися положенням цих документів, адже їх порушення, як свідчить історія, приводить до тяжких невиправданих наслідків.


Студент 2:

Добре відомо, що найважчою і найбільш трагічною для українського народу була перша половина XX століття. Саме тоді відбулися дві найжорстокіші світові війни, які кривавим смерчем неслися українськими землями і забрали життя близько 12 мільйонів її жителів. Мільйони людей стали жертвами штучно створених голодоморів, масових репресій, насильного вивезення до Сибіру. Життя людини у той страшний час коштувало нічого. За жменю зібраних колосків, за п'ять хвилин запізнення на роботу, за необережно сказане слово, за відмову донести на свого ближнього, людину, нерідко без суду й слідства позбавляли волі й навіть життя.


Студент 3:

Минуле століття принесло на землі України й іншу трагедію – Другу світову війну, яка для нашого народу назавжди стала Великою Вітчизняною. Не згасає пам'ять про тих, хто, не вагаючись, віддав своє життя в ім'я свободи і незалежності. Найвищим виявом гуманізму є жертовність в ім'я інших людей. Не можна не згадати наших земляків, які загинули на фронтах Другої світової війни, пішли з життя молодими. Вони були романтиками, закоханими у рідну землю, у життя. Вони мріяли про майбутнє, молодість кликала їх у незвідане. Але прийшла біда – із почуттям відповідальності за долю держави, відчуття особистої причетності до долі народу вони ступили у безсмертя.


Студент 4:

Відзначаючи велику любов і повагу до інших людей, героїзм і самопожертву в ім'я держави та її народу, не можна обійти увагою гіркі сторінки сучасної історії України, пов'язані з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС. Ми пам'ятаємо імена перших пожежників, які закрили своїми тілами понівечений вибухом реактор, врятувавши світ від загибелі. Пізніше тисячі людей із різних куточків Землі взяли участь у ліквідації наслідків аварії: вони не думали про себе, не вагалися, хоча у них був вибір – рятувати себе чи рятувати інших. Вони обрали порятунок планети, адже розуміли: перемогти стихію – значить врятувати життя на Землі; ціною власного життя подарували нам радість сьогодення.


Куратор:

Юність – це пік вашого життя. Зараз ви робите найвеличніше своє відкриття – відкриваєте самих себе. А відкриття самого себе – найпрекрасніше, що може відчувати людина. У цих пошуках – глибокий зміст: кожен може розкрити свої реальні, досі незнані можливості. Щоб виявити і розкрити їх, щоб знайти себе, треба себе пізнати, тобто вивчити і змогти оцінити. А це дасть можливість будувати, творити своє «Я».

Вдумаймося у слова славетного Леонардо да Вінчі, який повчав, що життя є великий дар, і хто його не цінує, цього дарунка не заслуговує. А щоб цінувати життя, треба знати і розуміти своє місце в ньому. Звичайно, нікому не дано з цілковитою точністю визначити, своє майбутнє. Та все ж, кожному під силу намітити власний шлях самотворення, кожному слід знати, що він спроможний підсилити в собі, а що відкинути, чи хоча б, пом'якшити.




Студент 5:

Так! Треба жити кожним днем,

Не відкладаючи на потім...

Що має бути не обминем

В своїх стараннях і турботі.

Нам треба жити кожним днем,

Не ждать омріяної дати.

Горіть сьогоднішнім вогнем,

Бо «потім» може й не настати...

В. Крищенко
Куратор:

Життя – це ваша таємниця, проте ви повинні реалізувати себе, свої можливості, свою суть, пройшовши всі етапи, запрограмовані його віковими особливостями: людина повинна пройти молодість, зрілість, залишити спадщину, тобто посадити дерево, збудувати дім, виростити дитину.


Студент 6:

Ось послухайте притчу.

Прийшов молодий парубок до мудрого діда та й запитав:

– Як мені життя прожити, щоб потім не каятися?

Відповів йому мудрий:

– Якщо хочеш довго жити, посади сад, якщо хочеш, щоб тебе люди прославили, викопай криницю, якщо хочеш безсмертним бути, учи добру дітей.


Студент 7:

Хвилина


Запам 'ятайте, наші діти,

Що мить безцінно дорога.

Що нам дано не просто жити

Не просто так горить зоря.

Кожна утрачена хвилина –

Ой, як важлива у житті!

На жаль, не позбираєш днини

Отак змарновані в путі.


Марії Яковчук
Куратор:

І, врешті-решт, життя – смугасте. За темною смугою невезінь, неприємностей, печалей обов'язково повинна бути світла смуга радості. І якби не було в житті дощової погоди, ми б просто не вміли цінувати сонячних днів. Тетяна Печончик написала прекрасну поезію:





Не плач, коли життя жорстоке

Тобі стежину шле лиху,

Ще знайдеш щастя синьооке

На вкритім тернами шляху.

І не сумуй, коли яскраве

Для тебе сонце вмить зайде,

Ще прийде час і зірка слави

Смарагдом в душу упаде.

Життя – це поле щастя й муки,

Тому до труднощів звикай,

Та головне безсило руки

Ніколи ти не опускай




Ви повинні пам’ятати, що істинне призначення людини – жити, а не існувати. (Джек Лондон).

Повноцінне життя. Яке воно? Насичене, бурхливе, невгамовне.





Студент 8:

Як байка, так і життя ціниться не за довжину, а за зміст. Буває людина прожила кілька десятків років, а що можна про неї сказати хорошого, який слід залишено? І буває досить складно відповісти на ці питання. Буває зовсім навпаки. Галуа прожив 21 рік, а його ім'я залишилось в історії, в історії математики зокрема. А російські поети Пушкін, Лєрмонтов! Їхні життя обірвались дуже рано, однак імена залишились у віках.

Пройти повністю свій «життєвий цикл», здійснити задумане в юності, передати естафету життя іншим, знаючи при цьому, що прожив його не даремно й зробив щось справжнє, що успадкують люди й згадають тебе. Звичайно, добре, коли людина живе довше, але, як вважав Леонардо да Вінчі, будь-яке гарно прожите життя, – є довге життя. Людина визнає, що цінує життя саме тому, що воно безкінечне.
Куратор:

У чому, на вашу думку, полягає смисл життя?



Студенти висловлюють свої думки.

Студент 9:

Смисл життя – у твоїй необхідності жити. Вміти жити – це вміти аналізувати своє ставлення до життя й, якщо потрібно, змінювати його.c:\documents and settings\user\рабочий стол\до проекту\dsc01488.jpg

Життя має і світлі, і темні боки, завжди є щось добре і щось погане, піднесене і низьке, прекрасне і потворне. Тому нерозумно бачити тільки одні сторони й не помічати інші, тобто сприймати все однобічно. Лише враховуючи всю складність і суперечливість життя, можна виробити й правильне до нього ставлення. Загалом є досить прості істини, якими слід керуватися, щоб правильно ставитися до життя. Це, наприклад, уміти перетворювати свої мінуси на плюси; уміти бачити в житті не тільки погане, а й добре; намагатися відкрити у житті все найкраще, що у ньому є, й не надавати надто важливого значення «дрібницям» життя; пам'ятати, що все швидкоплинне – і добре, і погане, тому слід насолоджуватися першим і не дуже засмучуватися другим; бути толерантним у стосунках із людьми.
Куратор:

Пошук змісту життя – проблема складна! Нерідко вона пов'язана з певними невдачами, розчаруваннями в собі і в людях. Але ми повинні керуватися життєвими цінностями. В анкеті зазначений перелік цінностей, біля яких ви повинні поставити цифру за рівнем значимості для вас. Наприклад: здоров'я, життєва мудрість, цікава робота, матеріально забезпечене життя, сімейне життя, щастя..


Бесіда з студентами:

  • Як ви думаєте, чи може кожна людина жити так, як вона хоче, і що для цього потрібно?

  • Що складніше і важливіше — будувати життя чи пристосовуватись до нього?

  • Чи хочеш стати видатною людиною у своїй професійній діяльності?

  • Для чого людина живе на Землі?

  • Що зробити для того, щоб наше життя було прекрасним?


Куратор підводить підсумок бесіди.
Куратор:

Питання про сенс життя хвилює кожного, адже воно випливає із природи самої людини. Кожен має усвідомити цінність життя, цінність кожної його миті, знайти своє місце і призначення, адже, на жаль, чимало людей даремно розтрачують життя, живуть так, ніби у них попереду – безмежна вічність: для них нічого не варто згайнувати годину чи день.

Римський імператор Марк Аврелій, котрий жив у II ст. до н.е., прославився не тільки тим, що був імператором і правив «вічним Римом», скільки своїми роздумами про життя, серед яких є й такий: «Живи так, немовби ти зараз повинен розпрощатися з життям, немовби час, залишений тобі, є несподіваним подарунком».

Життя кожної людини безцінне вже само по собі. Було б, звичайно, нерозумно спеціально ризикувати життям лише для того, щоб на повну силу відчути всю його чарівність, його справжній смак і сенс. Проте замислитися про цінність життя, коли воно майже все ще попереду, все-таки треба, щоб оцінити по-справжньому те, що ми маємо й більш дбайливо ставитися до цього безцінного скарбу.


Студент 10:

Життя – це шанс кожного. Доля прихильна до тих, хто здатний триматися на плаву, навіть потрапляючи у вир.

Мати Тереза, лауреат Нобелівської премії, громадянка світу в найвищому розумінні цього слова, залишила тим, хто вступає на життєвий шлях, духовний заповіт, у якому сказано:

Життя – це шанс. Скористайся ним.

Життя – це краса. Милуйся нею...

Життя – це мрія. Здійсни її.

Життя – це виклик. Прийми його.

Життя – це обов'язок. Виконай його.

Життя – це цінність. Цінуй його.

Життя – це любов. Насолоджуйся нею.

Життя – це тайна. Пізнай її.

Життя – це удача. Шукай цю мить.

Життя таке чудове. Не марнуй його.

Це твоє життя. Борони його.
Куратор:

Що таке здоровий спосіб життя?


Студент 11:

Спосіб життя людини залежить від того, як вона відпочиває та працює, чим захоплюється, що їсть і п'є.

Людина веде здоровий спосіб життя, якщо вона не палить, не вживає алкогольних напоїв і наркотиків, щодня робить фізичну зарядку, стежить за чистотою свого тіла, доброзичливо ставиться до інших людей.
Перегляд презентації «Шкідливі звички».
Ми вибираємо здоровий спосіб життя. Будемо дотримуватись режиму дня, правильно харчуватись, займатися спортом, уникати стресів.
Технологія «Захист ідеї»

Робота проводиться в парах. Роздаються картки із висловленнями про значення, мету життя. 2-3 хвилини йде обговорення, потім студенти зачитують висловлення, пояснюють, як їх розуміють.



Завдання:
1. Світ належить оптимістам, песимісти – тільки глядачі. (Ф. Гізо)

  1. Жити – це не означає дихати, це означає – діяти. (Ж.-Ж. Руссо).

  2. Наше життя – це те, що ми думаємо про нього. (Марк Аврелій).

  3. Ключ до життя – служіння людям. (Д. Джексон).

  4. Найвища із книг – книга життя, яку не можна ні закрити, ні знову відкрити за своїм бажанням. (А. Ламартін).

  5. Жити – означає не тільки задовольняти матеріальні запити організму, головне – розуміти свою людську необхідність. (Жуль Берн).

  6. Людське життя – це найвища цінність, щастя можливе, але воно залежить від людини.



Куратор:

Праця – на користь інших людей, країни.


Боротьба – повинна мати гуманну мету.
Любов – не повинна бути егоїстичною.
Дружба – повинна бути чесною.

Людина повинна зрозуміти свою життєву мету, намітити шляхи її досягнення і йти до неї, поважаючи оточуючих, не залишаючи за собою руїни, тобто «за будь-яку ціну». Якщо є час, можна торкнутися проблеми: екологія, терор, війна.

Пошук сенсу життя, свого місця в ньому – дуже складна робота. Давайте і пробуємо виробити правила, яких ми будемо дотримуватись у житті. Адже потрібно завжди починати влаштовувати світ із себе: з життя в групі, у родині, спілкування з друзями, родичами, викладачами, з власного відношення по своїх прав і обов'язків. c:\documents and settings\user\рабочий стол\до проекту\dsc01470.jpg
У процесі обговорення виробляються загальні правила:


  1. Адекватно приймати дійсність.
    2. Приймати себе і навколишніх такими, як вони є. Поважати усіх.
    3. В усіх і всьому шукати лише гарне.
    4. Вірно дружити, вибирати гідних друзів.
    5. Розвивати почуття «добра» і «зла».
    6. Думати не тільки про себе, але й про те, як іншим поруч з тобою.
    7. Вести здоровий спосіб життя і фізичний, і духовний.
    8. Турбуватися про навколишній світ (природу).
    9. Нести відповідальність за всіх і все.



Підведення підсумків:

  • Що з почутого сьогодні вам запам'яталося?

  • Що ви взяли для себе із сьогоднішньої виховної години?

  • Що сподобалося, що ні?



Куратор:

Життя неповторне й у кожного своє. Людина від природи має певні, притаманні тільки їй обдарування, вона наділена розумом, тому здатна творити свою долю, але для цього потрібно працювати над собою, формувати характер, волю, набувати хороші звички, різноманітні вміння і навички, вдосконалювати дух і тіло, мати активну життєву позицію.

Життя є дар Божий. Ми повинні берегти цей дар, як святиню.

БРЕХНЯ ТА ПРАВДА ПРО ПАЛІННЯ ТА ПИЯЦТВО

d:\англійска мова\alcohol\alcohol-ban_courtesy.jpgd:\англійска мова\smoke\anti-smoking-sign-750110.jpg

Брехня

Правда

1. Паління не шкодить зовнішності людини.

1. Паління порушує живлення органів і тканин,воно призводить до суттєвих змін в організмі. Голос стає грубим, неприємним, шкіра втрачає свіжість, стає сухою, з'являються перші ранні зморшки.

2. Паління – давня звичка українського народу.

2. Тютюн родом із Америки. Колумб із своїми матросами привіз його в Європу. З палінням весь час боролися. Римські пани відлучали курців від церкви, замуровували живцем у монастирських стінах. В Росії цар Михайло Федорович наказав карати курців 60ударами палиць, відрізати ніс або вуха. З 1697 року Петро І дав дозвіл на торгівлю тютюном і паління.

3. Тютюновий дим не містить шкідливих речовин.

3. Заданими фармакологів під час викурювання однієї пачки цигарок середньої міцності із загальною масою тютюну 20 г утворюється:

- 0,0012 г синильної кислоти;

- 0,0012 г сірководню;

- 0,22 г піридинових основ;

- 0,18 г нікотину;

- 0,64 г аміаку;

- 0,92 г оксиду вуглецю (2);

- 1 г концентрату тютюнового дьогтю;

- близько сотні хімічних речовин (бензипрен, бензатрацен, радіоактивний ізотоп калію, миш'як, канцероген).


4. Сигаретний фільтр очищує дим від частинок, робить його нешкідливим.

4. Вбирачі (фільтри), що зараз застосовуються, поки що не досягають бажаної мети. Найчастіше фільтри виготовлені зі спеціально оброблених сортів паперу і затримують не більше 20% речовин, що містяться в димі.

5. Нікотин не впливає на продуктивність праці.

5. Після регулярного вживання нікотину продуктивність праці знижується на10 – 15 %. Викликається нервове напруження і загальне м'язове стомлення.

6. Нікотин не впливає на тривалість життя.

6. Масове куріння сприяє виникненню, розвиткові та ускладненню перебігу ряду захворювань майже 1/3 населення Землі й зменшує тривалість людського життя.

7. Паління не шкодить економіці сім’ї.

7. Населення земної кулі щороку викурює 12 мільйонів цигарок і сигарет. Середньостатичний українець витрачає на купівлю цигарок більше, ніж 1000 гривень. Подумайте, на що їх можна витратити.

РОБОТА З КОНСТИТУЦІЄЮ УКРАЇНИhttp://s1.say.tv/uploads/28406/d203bf82_f.jpg


  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка