Пояснювальна записка Вступні іспити з всесвітньої історії для бакалавра (напрям підготовки: 020302 Історія ) встановлені



Скачати 343.19 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір343.19 Kb.


Пояснювальна записка

Вступні іспити з всесвітньої історії для бакалавра (напрям підготовки: 6.020302 Історія ) встановлені відповідно до Правил прийому до БДПУ в 2013 р. у фактичній відповідності рівня освітньої підготовки бакалавра вимогам освітньої характеристики.

До складання вступних іспитів допускаються абітурієнти, які отримали атестат про повну загальну середню освіту. Екзамен проводиться у формі тестів, складених відповідно до навчальних програм з всесвітньої історії та правознавства.

Кафедрою всесвітньої історії та методики навчання суспільствознавчих дисциплін розроблено 95 тестів з всесвітньої історії. Крім того, передбачено 5 розгорнутих відповідей на питання з всесвітньої історії.

Критерії екзаменаційних оцінок за розгорнуту відповідь.

При оцінюванні знань на екзамені враховуються:



  • їх глибина;

  • повнота та володіння необхідними навичками ( в обсязі програми);

  • логічність викладення матеріалу, в т.ч. узагальнення;

  • дотримання норм української літературної мови.


Зміст навчальної дисципліни
Стародавні цивілізації та їх місце у всесвітній історії

Типологія перших цивілізацій. Хронологічні та географічні межі. Основні напрямки їх розвитку. Виникнення міських центрів. Особливості суспільного устрою. Проблема рабства. Поліетнічність. «Східна деспотія» та її риси. Єгипетська, шумеро-аккадська та еламська держави. Великі імперські держави: Вавилон, Ассирійська держава, Хетське царство, Персія. Індійська цивілізація. Адміністративно-бюрократичний тип держави (Китай та Японія).


Поліс як одна з форм суспільно-політичної організації в історії

Утворення соціально-стратифікованого суспільства і держави у формі полісів. Економічний розвиток Греції, технічний прогрес, поява приватної власності, елементів товарного виробництва. Рання грецька тиранія та її роль у формуванні полісів. Нерівномірність розвитку окремих областей Греції. Характеристика грецького поліса. Антична форма власності. Поняття громадянства. Єдність громадянської та військової організації. Характер державної влади. Полісна мораль.


Афінська демократія як політична система (VІ – VI ст. до н.е.)

Виникнення Афінського рабовласницького полісу. Початок боротьби демосу з аристократією. Реформи Солона, Клісфена та утвердження рабовласницької демократії в Аттиці. Розвиток рабовласницької демократії у Афінах після перемоги над персами. Реформи Ефіальта і Перикла. Державний устрій Афін: народні збори, рада 500, Ареопаг, магістратури. Оплата посад. Геліея і охорона конституції. Внутрішня і зовнішня політика Перікла. 1-й Афінський морський союз. Його перетворення у Афінську архе, її структура та організація. Тенденції до перетворення у федеративну державу. Протиріччя в середині союзу. Економічний розквіт Афін. Будівництво. Культурне і політичне значення Афін. Взаємовідносини між Афінською архе та Пелопоннеським союзом.


Греко-перські війни та їх вплив на соціально-економічний, політичний та культурний розвиток Греції

Міжнародне становище у Середземномор'ї в кінці VI ст. до н.е. Перська експансія. Причини і приводи греко-перських воєн. Періодизація. Іонійське повстання. Об'єднання іонійських греків. Поразка повстання. Знищення Мілета. Уроки повстання. Перше вторгнення персів у Балканську Грецію. Сили персів і афінян. Марафонська битва та її морально-політичне значення. Підготовка до вирішального зіткнення. Військово-дипломатичні заходи Ксеркса. Становище у Греції. Боротьба "морської" і "сухопутньої" програми розвитку у Афінах. Перемога Фемістокла. Конгрес у Коринфі у 481 р. до н. е. та військове об'єднання греків. Похід Ксеркса. Сили греків і персів. Епізод біля Фермопіл і битва при Артемісії. Битва біля Саламіна. Розгром персів біля Платей і Мікале. Зміна характеру війни. Утворення Делосського союзу на чолі з Афінами. Звільнення островів і грецьких міст Малої Азії. Посилення Афін. Антиперське повстання та афінська експедиція у Єгипет. Загибель грецького флоту. Виснаження сил воюючих країн. Калліїв мир. Причини перемоги греків. Вплив перемог греків на соціально-економічний, політичний та культурний розвиток Греції.


Пелопоннеська війна (431- 404 рр. до н.е.) та її вплив на подальший розвиток Греції

Військово-політичні протиріччя між Пелопоннеським союзом і Афінською архе. Експансія Афін у західному напрямку. Суперництво з Коринфом. Причини і приводи війни. Періодизація. Архідамова війна. Загострення внутріполітичної боротьби у Афінах. Афіни і союзники. Повстання на Лесбосі. Політична діяльність Клеона. Фінансове становище у Афінах. Брасід і його план ведення війни. Битва біля Амфіполя. Нікіїв мир. Перемир'я 421- 415 рр. до н. е. Сицилійська експедиція Афін та її невдача. Декслейська війна. Погіршення військово-політичного становища Афін. Діяльність Алківіада. Софісти. Втручання Перрії у грецькі справи. Реформи Афінської архе. Організація спартанського флоту. Битва біля Егоспотам. Крах Афінської держави. Умови миру. Причини поразки Афін. Наслідки Пелопоннеської війни.



Елліністичні держави. Особливості формування політичних та соціально-економічних структур (III - І ст. до н.е.)

Сутність еллінізму. Його грецьке і східне коріння. Головні особливості елліністичної економічної, політичної, соціальної системи. Періодизація еллінізму. Досягнення елліністичної епохи. Типи та система елліністичних держав. Найбільші елліністичні держави: держава Селевкідів, елліністичний Єгипет, Македонія, Пергамське царство та інші (загальна характеристика). Еллінізм у Балканській Греції, Сицилії, Причорномор'ї. Елліністичний світ на середину І ст. до н. е. Римське та парфянське завоювання. Причини падіння елліністичних держав.



Римська республіка: організація влади та римське суспільство

Республіканська форма правління, її визначальні риси. Головні етапи боротьби плебеїв за зрівняння в правах з патриціями. Формування римської громадянської общини. Система державного правління (коміції, магістратури).


Громадянські війни в Римі (І ст. до н.е. – ІІ ст. н.е.) та їх наслідки

Передумови та причини громадянських війн. Громадянська війна 88 р. до н. е. та маріанська диктатура (87-83 рр. до н.е.) Перша Мітрідатова війна (89-84 рр. до н.е.). Громадянська війна 83-82 рр. до н.е. Диктатура Сули (82-79 рр. до н.е.). Громадянські війни 49-30 рр. до н.е. Диктатура Цезаря. Падіння Республіки. Громадянські війни 68-69 рр., 193-197 рр. та їх наслідки.


Середньовіччя - новий етап розвитку світової історії

Поняття «середні віки» та еволюція його змісту в історичній науці. Предмет та завдання історії середніх віків. Періодизація історії середніх віків та її проблема в історіографії. Місце середньовіччя в світовій історії. Внесок середньовіччя в розвиток європейської цивілізації. Середньовіччя - новий етап розвитку аграрної цивілізації: «аграрна цивілізація»; особливості матеріального, суспільного та духовного життя; зміни в середні віки. Особливості середньовічної епохи на Сході. Соціально-економічні та політичні основи східних цивілізацій. Формування Західно- та Східно- християнського цивілізаційний світів. Середні віки та сучасність.


Джерела з історії середньовіччя: характеристика, класифікація та методи дослідження

Зміни в історичній науці епохи пізньої античності. Аврелій Августин. Значення його творів для розвитку середньовічної історії. Середньовічні джерела та їх особливість. Варварські правди та їх значення, „Салічна правда", «Землеробський закон», Королівські капітуляції, описи помість, грамоти залежності селян. Різновиди писемних джерел з історії раннього середньовіччя, їх загальна характеристика. Історичні праці середньовіччя. Прокопій Кесарійський, Іордан, Григорій Турський, Ейнгард.


Епоха ВПН та її наслідки

Криза пізньої Римської імперії: прояви та причини. Криза рабовласництва. Еволюція колонату. Емфітевсіс. Прекарій. Патронат та комендація. Суспільний та державний лад Римської імперії на кінець III - V ст. Фінансові реформи епохи домінату. Криза ідеології. Християнізація Імперії. Форми соціального протесту народних мас. Варварський світ, передумови та початок великого переселення. Розклад родоплемінного ладу у стародавніх германців. Господарський лад та община. Соціально-економічна та соціально-політична організація германців. Основні етапи ВПН. Рух племен та виникнення варварських королівств. Наслідки великого переселення народів для історії Європи.



Середньовічні феодальні структури: риси та значення

Виникнення та еволюція поняття «феодалізм» в історіографії. Характеристика матеріального життя. Соціально-економічні риси феодального суспільства в Європі. Натуральне господарство, його сутність. Феодальна рента та її форми. Основні риси політичного життя. Етапи становлення та розвитку держави. Особливості правової системи середньовіччя.


Історична наука про перехід Європи до середньовіччя

Проблеми перехідної епохи до середньовіччя в історіографії. Концепція синтезу в переході до середньовіччя в історіографії XX ст.. Сучасна історіографія про формування середньовічної європейської цивілізації та феодалізму. Особливості процесу синтезу на території Європи.


Франкське королівство та його значення в історії Європи (V - IX ст.)

Франція як класична модель розвитку середньовічного феодального суспільства. Виникнення Франкського королівства: варварський та галло-римський світ. Основні напрямки розвитку королівства в епоху династії Меровингів. Хлодвіг. «Салічна правда» - важливе джерело для вивчення суспільного ладу франків. Поділ королівства на відособлені самостійні політичні одиниці: Нейстрію, Австразію, Бургундію та Аквітанію. Суспільно-політичні перетворення у Франкській державі VIII ст.: реформи Карла Мартелла та Пипіна Короткого. Карл Великий та Франкська імперія: значення для Європи та Франції. Завершення перевороту в поземельних відносинах. Встановлення феодальної поземельної та особистої залежності селянства. Імунітет. Зародження феодальної ієрархії. Утворення великого землеволодіння. Феодальна вотчина. Становище залежного селянства. Натуральний характер господарства. Спротив селян процесам феодалізації. Розпад імперії Карла Великого. Верденський договір та його історичне значення.


Еволюція економічного та соціального життя середньовічного суспільства

Демографічні процеси в XI-XV ст. Внутрішня колонізація та її наслідки. Розвиток сільського господарства, еволюція селянського господарства та феодального помістя. Передумови виникнення міст. Сучасна урбаністика про середньовічне місто. Комунальний рух та його значення; наслідки. Міське самоврядування в Західній Європі. Економіка середньовічного міста та організація господарського життя. Еволюція соціальної структури середньовічного суспільства: причини та наслідки. Формування європейського ринку.


Міжнародні відносини та їх характер в епоху середньовіччя

Зміст міжнародних відносин раннього середньовіччя. Дипломатична служба. Етнодемографічні процеси та їх вплив на міжнародні відносини. «Феодалізм» та зовнішня політика європейських держав. Роль християнської церкви в міжнародних відносинах середніх віків. Хрестові походи як форма міжнародних відносин. Столітня війна та її вплив на зміст міжнародних відносин у Західній Європі. Формування централізованих держав у Європі як фактор міжнародних відносин.


Духовне життя середньовічної доби

Суспільна концепція «трьох станів». Духовенство. Рицарство. Селянство. Ускладнення соціальної структури в XIV -XV ст.. Поява дворянства. Шлюб та сім'я. Світогляд. Теологія та схоластика. Школи, університети, бібліотеки. Зародження дослідного знання. Історіописання. Героїчний епос. Рицарська, міська та народна культури. Особливості ментальності населення. Розвиток архітектури та мистецтва.


Християнська церква в середні віки

Схизма 1054 року. Спроби церковної унії у XIII - XV ст.. Католицькі ордени. Зростання ролі папства у XII - XIII ст.. Середньовічні єресі. Створення та діяльність інквізиції. Католицька церква в XIV - XV ст.. Занепад папства.


Поняття “Відродження». Історичні передумови формування

гуманістичної ідеології

Основні риси культури Відродження. Італійське Відродження: передумови етапу розвитку. Італійський гуманізм: риси, представники. Місце культури італійського Відродження в розвитку світової цивілізації.


Моделі середньовічних спільностей на Сході

Особливості розвитку народів Сходу в середні віки. Суспільно-політичні структури Сходу в середні віки. Моделі соціально-політичних спільностей (арабо-мусульманський світ, Реконкіста (відвойовування) (VШ-ХІ ст.). Середньовічна Індія, Китай, Японія, кочові народи та роль в історії Євразії, народи Африки в середні віки.


Великі географічні відкриття

Португальські експедиції ( Ж.Гонсалвіш Зарку і Т.Ваш Тейшейра, М.Велью Кабрал, Д.Діаш, А. Кадамосто. Відкриття затоків та мисів, гирл річок Африки. Експедиція Х. Колумба в Новий світ (1492р.).Екседиції А.Веспуччі (1499-1504рр). Картограф М.Вальдземмюлер. Відкриття берегів Бразілії П.А.Кабралом. Магеллан та відкриття протоки між Антантичним і Тихім океаном.(1519-1521 рр. Освоєння Сибіру ( Ермак 1601 р.). Експедиція на Шпіцберген. С.Дежнєв. Первинне накопичення капіталу. Колоніалізм. Ельдорадо. Конкістадори. Ф.Пісарро. Ф.Дрейк.


Наслідки великих географічних відкриттів для Європи

Америка після Великих географічних відкриттів; нові світові торговельні шляхи ; революція цін; розвиток наукових знань


Реформація, її вплив на розвиток історії

Реформація в Німеччині (М.Лютер, Т.Мюнцер, анабаптисти та їхні реформаційні погляди); поширення реформаційних ідей в Європі (кальвінізм, англіканська церква). Вплив Реформації на розвиток європейської історії. Селянська війна в Німеччині ( 1524-1526 рр.) Аугсбурзький релігійний мир ( 1555 р.). Протестантизм. Контрреформація, Тридентський собор 1545-1563 рр. Єзуїти. І.Лойола


Абсолютизм і громадянські війни у Франції ( ХVІ-ХVІІ ст.)

Королівська влада в першій половині ХVІ ст. Причини й початок громадянських війн; Гугеноти. Генріх ІУ; Варфоломіївська ніч ( 1572 р.) Нантський едикт (1598 р.). Зміцнення абсолютизму за кардинала Ришельє; Людовік ХІV.Протекціонізм. Мекантилізм. Завершення громадянських воєн.


Періодизація історія міжнародних відносин

Хронологічні межі та розуміння: Основні критерії і підходи до періодизації історії міжнародних відносин; Вестфальська, Віденська, Версальсько-Вашингтонська, Ялтинсько-Постдамська та сучасна (постбіполярна) міжнародні системи; Зміна характеру міжнародних відносин у ХХ ст.: вплив світових воєн, глобальних систем трансформацій.Особливості становлення “постміжнародних” відносин і нової світової конфігурації сил на межі ХХ-ХХІ ст.


Промислова революція в Англії (ХVІ –ХVІІ ст.) та її наслідки

Передумови, початок промислової революції; розвиток науки, технічні нововведення; соціальні наслідки промислового перевороту. Огороджування. Генріх VІІІ. Англіканська церква. Пуритани. Єлизавета І. Пресвітеріани. Індепенденти. Непереможна громада. Довгий парламент ( з 1640 р.)Головні документи Англійської революції ХVІІ ст. “Велика Ремонстрація” (1641 р.)та інші акти Довгого парламенту; “Народна угода ” – проект буржуазно-демократичної Конституції “знаряддя управління ” за протекторату Кромвеля ( з 1653 р.) Реставрація монархії в Англії. Карл ІІ Стюарт ( 1660 р.) «Славна революція» 1688 р. Біль про права (1689).


Тридцятилітня війна ( 1618-1648 рр.)

Основні етапи Тридцятилітньої війни. Чеський, шведський, франко-шведський. Вестфальський мир. Протестантська ( Євангелічна) унія ( 1608 р). Католицька ліга (1609р.) А. Валлленштейн.


Московська держава в ХVІ-ХVІІ ст.

Іван ІУ Грозний. Судебник 1550 р., губна, земська реформи. Опричнина. Лівонська війна ( 1558-1583 р). Б.Годунов, « Урочні літа» Єрмак, «Смутні часи»

Лжедмитрій І, Лжедмитрій ІІ ( Тушинський злодій») Династія Романових. Земські собори. Прикази. Стрельці. Соборне уложення 1649 р. С.Разін, Патріарх Никон, церковний розкол. Стрілецькі повстання 1698. Петро І.

Польща в ХVІ- ХVІІ ст.

Устав на волоки 1557 р. Фільварки. Сигізмунд ІІ Август. Трідентський собор 1564 р. Любдінська унія 1569 р. Річ Посполита. Сейм. С.Баторій. Династія Ваза Сигізмунд ІІІ. Брестська унія 1596.



Культура та наука в країнах Європи в ХVІ-ХVІІ ст.

Епоха відродження (Ренесанс).Л.Да Вінчі, Мікеланджело, Рафаель, Тиціан. Бароко. Рембрандт, П.П. Рубенс, Л.де Вега, Д.Веласкес, М. Коперник, Дж. Бруно, Г.Галілей, Т.Мор, У. Шекспір, М. де Сервантес, Ф. Рабле., Ж.Б. Молер.



Країни Сходу у ХVІ-ХVІІ ст.

Османська імперія за часів Сулейман І Кануні Великого (Прекрасного) (ХУІ ст.) Яничари, ага, Паша, сіпахи, мамлюки. Маньчжурія, династія Цін. Сьогунат Токугава (ХУІІ-ХІХ ст..) Могольська імперія. Бабур (ХУІ ст.) Тадж-Махал.



Росія в кінці ХVІІ-ХVШ ст.

Петро 1. Реформи Петра І. Проголошення Російської імперії . Сенат, Колегії, Найсвятіший Синод. Північна війна. Табель про ранги. Російська-турецька війна 1735-1739 рр. Єлизавета Петрівна. М.Ломоносов. Катерина ІІ. О.Пугачов. О.Суворов. Три поділи Польщі.


Німеччина і Австрія в ХVШ ст.

Бранденбурзько-Прусська держава. Династія Гогенцоллернів. Війна за Австрійську спадщину. Семилітня війна. Освічений абсолютизм. Марія -Терезія, Йосиф ІІ.



Війна за незалежність у Північній Америці

«Бостонське чаювання «(1773 р.) Континентальні конгреси. Дж. Вашингтон, Т.Джефферсон. Б.Франклін, Декларація незалежності(1776). Конституція Сполучених Штатів Америки 1787 р.: прийняття Основного Закону, його основні положення; основні принципи конституційного ладу (принцип народоправства, принцип поділу влади); “Біль про права” (1791р.)


Велика французька революція

Просвітництво. Людовик ХУІ, Декларація прав людини і громадянина. Повалення монархії та встановлення республіки у Франції в ході Великої Французької революції: Конституція 1791 р.,Законодавчі збори; встановлення республіки. Якобінці, термідоріанський переворот. Директорія.


Правління Наполеона Бонапарта. Перша імперія у Франції

Італійський похід Наполеона ( 1796-1797 рр.). Єгипетська експедиція Наполеона. Наполеонівські війни. Антифранцузька коаліції. Консульство. Проголошення імперії. Трафальгарська битва. Кодекс Наполеона. Тильзицький мир. Континентальна блокада. «Сто днів» Наполеона, Віденський конгресс. Освящений союз.


Країни Європи в 1815-1847 рр.

Хлібні закони в Англії. Чартизм Англія за часів королеви Вікторії. Німеччина та Австрія. Німецький союз, К.Меттерніх. Липнева революція у Франції ( 1830). Луї-Філіпп, Росія. Олександр І. Російсько-турецька війна 1806-1812 рр. Вітчизняна війна 1812 р. Декабристи. Російсько-турецька війна ( 1828-1829 рр.) Шаміль. Кавказька війна (1817-1864 рр.)


Перемога національно-визвольних революцій в Латинській Америці:

Передумови піднесення національно-визвольного руху; перший період війни іспанських колоній за незалежність; перемога в 1816-1826 рр. національно-визвольних революцій в Латинській Америці; характер і наслідки національно-визвольних революцій.


Революції 1848- 1849 рр. у Європі

Революційні події у Франції(1848 р) та державний переворот 1852 р.. Друга республіка. Наполеон Ш, Бонапартизм. Друга імперія у Франції. Революція 1848-1849 рр. у Німеччині. Революція в Італії, В Угорщині.


Утворення національних держав в Італії та Німеччині

Сардинське королівство, Савойська династія. Дж.Мадзіні, К.Кавур. Дж.Гарібальді. Рісорджіменто. Вільгельм І., О.Бісмар. Північно-німецький союз(1867 р.) Франко-Пруська війна, її наслідки для Європи: Франкфуртський мир 1871 р.; проголошення Третьої республіки у Франції; Паризька Комуна та її поразка.


Громадянська війна в США

Доктрина Дж.Монро. Дж.Браун. Аболіціоністський рух; Розпад Союзу, утворення Конфедерації південних штатів; А.Лінкольн; Закон про гомстеди; Скасування рабства в США: Перемога Півночі в громадянській війні.Підсумки війни. Генерал У.Грант.


Російська імперія у другій половині ХІХ ст.

Кримська війна 1853-1856 рр. Оборона Севастополю. Паризький мир 1856 р. Олександр ІІ. Селянська реформа (1861 р.) Судова, Земська (1864р.) Військова (1860-1870 рр) реформи. Російсько-турецька війна 1877-1878 рр. Народництво. Олександр Ш.,


Досягнення науки і техніки в Європі та Америці в ХІХ -на початку ХХ ст.

Технічні вдосконалення фабрично-заводського виробництва, засобів зв’язку; розроблення нових джерел енергії; основні винаходи, їх використання. Брати Монгольфє, Дж.Стефенсон, Р. фултон, С.Морзе, М.Лобачевський, В. Гершель, П.Лаплас, А.Гумбольдт, Г.Гегель, Діалектика, Матеріалізм, Романтизм, Реалізм, Й.Ф.Шіллер. Дж.Байрон, В. Скотт.


Національно-визвольні рухи народів світу

в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Домініон. Младотурки. Младотурецька певолюція 1908 р. Проголошення конституційної монархії. Сіьхайська революція в Китаї (1911 р.)Проголошення республіки.Сунь Ятсен. Встановлення диктаторського режиму у Мексіці. П.Діас( 1877). Мексиканська революція 1910-1917 рр.Ф.Мадеро. Е.Сапата – керівник селянського руху в Мексиканській революції.


Міжнародні відносини наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Троїстий союз 1882 р. міжамериканські конференції 9 з 1889 – 1948 рр.) Гаазькі конвенції 1899 і 1907 рр. Антанта (1904-1907 рр.). Японо-китайська війна 1894-1895 рр., Англо-бурська війна (1899-1902 рр.) Марокканські кризи ( 1905 і 1911 рр.) Італо-турецька війна 1911 р. Балканські війни 1912-1913 рр.


Перша світова війна, її причини та участь сторін

Причини війни. Привід до розв’язання світової війни Сарайське вбивство (28.06.1914 р.) Формування блоків капіталістичних країн та початок боротьби за переділ світу (кінець ХІХ- початок ХХ ст.); Верденська операція (1916 рр); суперечності великих країн на Балканах, Близькому Сході; стратегічні плани держав-учасниць війни. Масштаби втрат.


Революції в Австро-Угорщині та Німеччині ( ХХ ст.)

Революція в Австро-Угорщині 1918 р. Проголошення незалежності національних слав’янських держав. Проголошення австрійської республіки 12 листопада 1918 р. Кільске повстання матросів. Проголошення республіки 9 листопада. Компьєнське перемир’я (11.11.1918)


Лютнева та Жовтнева ( 1917 р.) революції в Росії

Причини революцій: економічні, політичні, соціальні. Повалення самодержавства. Тимчасовий Уряд. Ради робітничих і солдатських депутатів. Збройне повстання 24-25 довтня ( 7-8 листопада) 1817 р. ВА.І. Ленін. Установчі збори. Перехід до політики « воєнного комунізму», створення каральних органів ВНК, Червоної Армії. Диктатура пролетаріату.


Громадянська війна в Росії ( 1918-1922 рр.)

Берестійський мир (березень 1918 р.) Політика воєнного комунізму, розкозачення. Адмірал О.Колчак, А.І.Денікін, М.Юденич. Кронштадтський та Тамбовські антибільшовицькі повстання 1821-1922 р. повстання. НЕП. Утворення СРСР. Й.Сталін.


Суперечності Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних відносин

Паризька мирна конференція 1919-1920 рр., її рішення. Система мирних договорів (з Німеччиною, Австрією, Болгарією, Угорщиною, Туреччиною; Проблема досконалості Версальської системи договорів. Ліга Націй (1919 р.) Вашингтонська конференція (1921-1922 рр). Рапальскі договори 1920-1922 рр. Генуезька конференція 1922 р. Лозанська конференція (1922 р) Локарнські угоди (1925 р)План Дауеса (1924 р.) План Юнга ( 1929-1930 рр). Панк Келлога-Бріана( 1928 р)


Західні демократії в 20-30ті рр. ХХ ст.

«Велика депресія» ”Новий курс” Президента США Ф.Рузвельта як ефективна програма виходу з “Великої депресії”: угоди чесної конкуренції; закон про підтримку фермерства; закон про відносини між підприємцями і робітниками (закон Вагнера); федеральний закон про соціальне страхування.

У.Черчиль. Консерватори та ліберали в Англії. Зміна урядів в період між війнами. Франція в період між війнами. Даладье Е.- лідер фр. республіканської партії радикалів.
СРСР в період між двома війнами

НЕП. Колективізація. Індустріалізація. П’ятирічки. ГУТАБ ( ГУЛАГ). Червоний терор. Прийняття Конституції 1936 р. Міжнародне становище СРСР.

Радянсько-фінська війна 9 1939-1940 рр.
Зовнішньополітичні плани фашистської Німеччини та їх реалізація.

Веймарська республіка. Прихід до влади в Німеччині нацистської партії на чолі з А. Гітлером; зміцнення кордонів Німеччини (аншлюс Австрії, відокремлення Судет від Чехословаччини, окупація Чехії, Моравії, М.Клейпеди); домовленість з Італією про розподіл сфер впливу на Балканах.




Зміст і мета політики колективної безпеки у Європі: позиції СРСР,

Англії, Франції

Позиції СРСР, Англії, Франції та інших держав в період між двома війнами. Конвенція про визначення агресія; нова смуга нормалізації дипломатичних відносин СРСР з західними країнами; вступ СРСР до Ліги Націй; укладення договорів між СРСР і Францією, СРСР і Чехословаччиною. Мюнхенський договір 1938 р. Оцінка в історіографії: зовнішньополітична доктрина СРСР; англо-франко-радянські переговори 1939 року; радянсько-німецькі договори 1939 року; таємний додатковий протокол до радянсько-німецького пакту про ненапад.


Ситуація в Іспанії в 1936-1939 рр.

Громадянська війна; втручання тоталітарних держав у події в Іспанії; встановлення диктатури Ф.Франко. Підписання декрету про нейтралітет 4 вересня 1939 р.


Країни Азії, Африки та Латинської Америки у першій половині ХХ ст.

Революції 1925-1927 рр. у Китаї. Гоміндан, Чай-Кайші. М.Ганді. Гандізм. Індійський національний Конгрес. Проголошення незалежності Індії ( 1947 р.). Кемалійська революція в Туреччина (1918-1923. Кемаль ( Ататюрк)


Розвиток культури, науки та техніки в першій половині ХХ ст.

Авангардизм, абстракціонізм, футуризм, сюрреалізм, структуралізм, кубізм, Література. мистецтво, театр, кіно.


Друга світова війна (1939-1945 рр.)

Причини війни. Перший період( 1939-1941 рр.) Напад Німеччини на СРСР. Вступ у війну США. Розширення масштабів війни. Корінний перелом в ході Другої світової війни (1942-1943 рр.), битва під Ель-Аламейном 1942 р.; наслідки Сталінградської битви 1943 р. висадка англо-американських військ у Сицилії, капітуляція Італії. Висадка союзних військ в Нормандії ( 6 червня 1944 р). Берлінська та Празька операції. День перемоги. Війна з Японією. Закінчення Другої світової війни.


Нацистський “новий порядок” у Європі

в період Другої світової війни (1939-1945 рр.)

Території в складі Німеччини, її союзників; маріонеткові уряди в окупованих країнах, їх політика; політика Німеччини щодо слов’янських народів; масове знищення єврейського населення; Голокост; рух опору, форми боротьби.


Міжнародні конференції періоду Другої світової війни

Тегеранська конференція (1943 р.), її рішення та значення; Кримська (Ялтинська)(1945 р.) конференція; Берлінська (Потсдамська) (1945р.) конференція та її рішення. Нюрнберзький процес.


Японське та німецьке післявоєнне “економічне диво”
Загальні передумови (допомога США, розвиток ринкових відносин, сприяння приватному підприємництву, реформи, розумна податкова політика тощо); Людвіг Ерхард – батько соціальної ринкової економіки; Аграрна реформа в Японії, державне регулювання економіки; Досвід Японії, ФНР.
Зміцнення міжнародного статусу США внаслідок

Другої світової війни (1945 - 1960 рр.)

Завдання та зміст плану Маршалла; програми реконструкції європейських економік (1948-1952 рр.); антикомуністична спрямованість зовнішньої політики США за адміністрації Д. Ейзенхауера; Дж. Маккарті. передумови Карибської кризи. Дж.Кеннеді, Л. Джонсон, Р.Ніксон. « Уотергейський скандал» Дж.Форд


Прискорення економічного розвитку латиноамериканських

країн під час Другої світової війни в післявоєнні роки

Друга світова війна і Латинська Америка. Кубинська революція 1959 р. Ф.Кастро. Х. Д.Перон (Аргентина 1946 р.), Хустісіалізм, Ж.Варгас

(Бразилія); збільшення інвестицій США в Латинську Америку; створення і зміцнення державного сектору в промисловості; нерівномірність промислового розвитку країн регіону; участь країн Латинської Америки в міжнародному поділі праці, товарів, послуг; інтеграційні процеси в сфері економіки.
Ліквідація колоніалізму, створення і розвиток незалежних держав

Етапи деколонізації; Китайська народна республіка. (1949 р.). Мао Цзедун. Культурна революція (1966-1976 рр) Ден Сяопін. Шляхи розвитку незалежних держав; становлення і розвиток нових індустріальних країн Сходу; Сукарно, Дж.Неру. І. Ганді. Проголошення незалежності Африканських держав. Африканський національний конгрес (1960-1990) Н.Мандела. Міжнародні об’єднання країн Азії та Африки. Південно-Східна Азія у 1945-1999 рр.: війна в Індокитаї в 1946-1954 рр.; Корейська війна 1950-1953 р.; В’єтнамська війна 1957-1975 рр.; поширення комуністичних впливів у Індокитаї; державний розвиток Індонезії та Філіппін. Деколонізація Північної Африки: проголошення незалежності Лівії; національно-визвольна війна в Алжирі; проголошення незалежності Тунісу; проголошення незалежності Марокко. Деколонізація Тропічної та Південної Африки: збройні конфлікти в Західній Африці; етнічні конфлікти в Тропічній та Південній Африці; активізація апартеїду в Південно-Африканській республіці; проблеми та перспективи постколоніальної Африки.


Утворення держави Ізраїль та виникнення Палестинської проблеми

Ідея утворення національного центру євреїв; резолюція ООН від 29 листопада 1947 р., арабо-ізраїльські війни ( 1848-1949 р.); процес нормалізації ізраїльсько-палестинських відносин; загострення арабо-ізраїльського протистояння та близькосхідні проблеми наприкінці ХХ - початку ХХІ ст. ( жовтень 2000 р.)


Загальні тенденції в розвитку світової культури в другій половині ХХ ст.

Взаємозближення та взаємодія традиційних форм культури; тенденції в системі освіти, викликані науково-технічною революцією; насичення побуту новітнім електронним устаткуванням; дальше поширення масової культури (живопис, архітектура, література, музика, кіно). Розвиток науки в другій половині ХХ ст.; науково-технічна революція, наукові відкриття, нові галузі наук; інтеграція науки та виробництва; загальні тенденції в розвитку науки; гуманітарні науки, їх роль в утвердженні загальнолюдських цінностей; роль науки в розв’язанні глобальних проблем сучасності.



Передумови розрядки міжнародної напруженості

Створення ООН, цілі і завдання організації; Загальна декларація прав людини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р.; Структура міжнародних інститутів ООН (ЮНЕСКО, ВООЗ, ЮНІСЕФ та ін.); Роль ООН в оздоровленні міжнародних відносин. Основні розділи Заключного Акту Ради Європи (1949р.); Женевські угоди 1954 р. щодо Індокитаю. НАТО (1949р.) Конференція в Бандунзі. ( 1955 р.) «Спільний ринок». ОПЕК, Рух неприєднання. основні принципи, вироблені Нарадою в Гельсінкі ( 1975 р.), Роль Організації Об’єднаних Націй в сучасних міжнародних відносинах; Берлінська стіна. Об’єднання Німеччини: Договори про ПРО, ОСО-1 і ОСО -2 М.Горбачов. Шенгенська угода ( 1995 р.). Європейський союз. Глобальні проблеми сучасності.



Інтеграційні процеси в сучасному світі

Рада Європи, членство України в Раді; Нарада з безпеки і співробітництва в Європі, її підсумкові документи; процес трансформації НАТО.

Передумови революцій кінця 80-х років ХХ ст. в Східній Європі; відкриття кордону НДР з ФРН в результаті активізації опозиційного руху в НДР 1989 р.; результати демократичних виборів в НДР 1990 р.; об’єднання Німеччини 3 жовтня 1990 р. та його значення. Наслідки краху світової соціалістичної системи та розпаду СРСР; міжнародне значення утворення та діяльності Співдружності Незалежних держав (СНД);

Остаточне розв’язання німецького питання. Об’єднання Німеччини;

Розпуск Рада Економічної Взаємодопомоги (РЕВ) і Організації Варшавського Договору (ОВД). Маастрихтський процес і утворення Європейського Союзу (ЄС) в 1992 р. Світ на початку ІІІ тисячоліття: докорінні зміни в напрямку демократизації; загроза міжнародного тероризму.

Критерії оцінювання тестів

Екзаменаційний тест складається із 100 завдань, з яких - 95 тестів закритого типу (з альтернативними вибірковими відповідями в 4-х варіантах) та 5 тестів відкритого типу (самостійна відповідь на питання, на утворення логічних пар, на визначення термінологічних понять, написання міні-творів, есе та інших форм творчої роботи).



Від 1-го до 95-го завдання за кожну правильну відповідь нараховується 0,8 бала.

Кількість правильних відповідей за тестові питання


Бал за 200-бальною шкалою оцінювання


Кількість правильних відповідей за тестові питання


Бал за 200-бальною шкалою оцінювання


0


100,0


48


138,4


1


100,8


49


139,2


2


101,6


50


140,0


3


102,4


51


140,8


4


103,2


52


141,6


5


104,0


53


142,4


6


104,8


54


143,2


7


105,6


55


144,0


8


106,4


56


144,8


9


107,2


57


145,6


10


108,0


58


146,4


11


108,8


59


147,2


12


109,6


60


148,0


13


110,4


61


148,8


14


111,2


62


149,6


15


112,0


63


150,4


16


112,8


64


151,2


17


113,6


65


152,0


18


114,4


66


152,8


19


115,2


67


153,6


20


116,0


68


154,4


21


116,8


69


155,2


22


117,6


70


156,0


23

118,4


71


156,8


24


119,2


72


157,6


25


120,0


73


158,4


26


120,8


74


159,2




27


121,6


75


160,0


28


122,4


76


160,8


29


123,2


77


161,6


30


124,0


78


162,4


31


124,8


79


163,2


32


125,6


80


164,0


33


126,4


81


164,8


34


127,2


82


165,6


35


128,0


83


166,4


36


128,8


84


167,2


37


129,6


85


168,0


38


130,4


86


168,8


39


131,2


87


169,6


40


132,0


88


170,4


41


132,8


89


171,2


42


133,6


90


172,0


43


134,4


91


172,8


44


135,2


92


173,6


45


136,0


93


174,4


46


136,8


94


175,2


47


137,6


95


176,0


Від 96-го до 100-го завдання за кожну відповідь нараховується від 0 до 4,8 бала в залежності від повноти відповіді. Отже, за 5 тестів відкритого типу вступник може набрати від 0 до 24 балів.

Остаточна конкурсна оцінка (КО) за 200-бальною шкалою (від 100 до 200) формується за формулою:



КО = ЗТ + ВТ,
де ЗТ - бали за виконання тестів закритого типу (див. таблицю); ВТ - бали за виконання тестів відкритого типу (від 96-го до 100-го).

ЛІТЕРАТУРА


  1. Алексеев В., Першиц А. История первобытного общества. – М., 1990.

  2. Альперович М., Слёзкин Л. Образование независимых государств в Латинской Америке (1804-1903 гг.): Пособие для учителя. М., 1966.—242 С.

  3. Андреев И.Л. Происхождение человека и общества. – М., 1988.

  4. Выдающиеся политики /Авт.- сост. И.С.Филинкова. – Минск, 1999.

  5. Волков В.К. “Новый мировой порядок” и Балканский кризис 90-х годов //Новая и новейшая история. – 2002. -- №2.—С. 11-50.

  6. Всемирная история: Учебник для вузов / Под ред. Г.Поляка, А. Марковой. – М., 1997.

  7. Всесвітня історія: Навч.посіб. /Б. Гончар, М.Козицький, В. Мордвінцев, А. Слюсаренко. 2-е вид. – К., 2002. – 565

  8. Гуменюк Б. Сучасна концепція міжнародних відносин //Політика і час – 1997. –№4. – С. 59—63.

  9. Давлєтов О.Р. НСДАП – шлях до влади (1919-1933 рр): Навч. посібник.—Запоріжжя, 1993.

  10. Даниленко В.М., Кокін С.А. Всесвітня історія. Хронологія основних подій. – К., 1997.

  11. Дипломатический словарь: В 3-х т.—М., 1986.

  12. Добиаш-Рождественсткая О.А. Культура западноевропейского средневековья. М., – 1987.

  13. Історія західних і південних слов’ян ХХ століття: Навч. порсібник.—Харків, 1998.

  14. Історична наука: термінологічний і понятійний довідник: Навч. посіб. /В.Литвин, В.Гусєв, А. Слюсаренко та ін. – К., 2002. – 430 с.

  15. Историография новой и новейшей истории стран Европы и Америки /Отв. ред. И.С. Галкин. – М., 1977. – 576 с.

  16. История государства и права зарубежных стран: Учебник в 2 ч. /Под общ. Ред. О. Жидкова и Н. Крашенинниковой. – 2-е М., 2002.—ч.1—624 с.; ч.2. – 1720 с.

  17. Истории дипломатии /Под ред. В. Потёмкина. – В.3 т. – т.1.—М., 1941. – 566 с.; т.2. – М., 1945. – 423 с.; т. 3.—М., 1945.—883 с.

  18. История Древнего мира. – т.1-3.—М., 1983, 1989.

  19. История международных отношений: в 3-х т.—М., 1964.

  20. История средних веков: учебник /Под ред. С. Карпова.—в 2 т. т 1.—М., 1998.—640 с.; т 2.—М., 2000.

  21. История стран зарубежного Востока в средние века. М., 1957.

  22. Кириченко В.П. Нова історія країн Азії, Африки та Латинської Америки: Навч. посібник.—К., 2002.—168 с.

  23. Конституции Американского континента /Под. Ред. Г.Гурвича. – М., 1959.—468 с.

  24. Конституции буржуазных стран Европы /Под ред. Г.Гурвича. –М., 1957.

  25. Крижанівський О.П. Історія Стародавнього Сходу: Підручник. – 2-е вид. – К., 2002.—592 с.

  26. Космина В.Г. Вступ до історії сучасної цивілізації: Конспект лекційного курсу: Навч. посіб.—Запоріжжя, 2001.—76 с.

  27. Міжнародні відносини та зовнішня політика. 1980-2000 роки: Підручник /Голов. Ред. С. Головко. – К., 2001. – 621 с.

  28. Новая история. Часть 1, 1640-1870: Учебник /Под. Ред. А.Нарочницкого.—Изд. 3-е. М., 1978.

  29. Новая история. Часть 2, 1871-1917: Учебник /Под ред. Н.Е. Овчаренко. – М., 1976.—559 с.

  30. Организация Объединённых Наций: Справочник /Отв. ред. В.Ф. Петровский.—4-е изд. М., 1985.—128 с.

  31. Павленко Ю. Історія світової цивілізації. Соціокультурний розвиток людства. – К., 1996.—368 с.

  32. Права человека: Сборник универсальных и региональных международных документов /Сост. Л.Н. Шестаков – М., 1990. – 205 с.

  33. Правовые системы стран мира: Энциклопедич. Справочник /Отв. ред. А.Сухарев.—М., 2000. – 840 с.

  34. Пономарёв М., Смирнова С. Новая и новейшая история стран Европы и Америки. В 3 ч.—М., 2000.

  35. Самородный О. Государсвенная власть и гражданское общество //Политика.—1989. —№ 1 – С. 15-20.

  36. Стельмах С.П. Пивовар С.Ф. Всесвітня історія (запитання і відповіді) – К., 1996.—304 с.

  37. Токарев С.А. Религия в истории народов мира. – М., 1986.

  38. Трифанов С.И. Словарь-пособие по новой истории.—Симферополь, 2001.—246 с.

  39. Учение Гумилёва Л.Н.и современность /Гл. ред. Л.А. Вербицкая. – СПб, 2002. – 337 с.

  40. Файнберг Л.А. У истоках социогенеза.—М., 1980.

  41. Хрестоматия по истории Древнего Востока /Под ред. В.В. Струве и Д.Г. Редера.—М., 1968.

  42. Хрестоматия по истории Древнего Рима. —М., 1987.

  43. Хрестоматия по истории Древней Греции. —М., 1960.

  44. Хрестоматия по новой истории. В 3 т./Под ред. А.А. Губера, А.В. Ефимова.—М., 1965.

  45. Цвєтков Г.М. Міжнародні відносини й зовнішня політика в 1917-

  46. 1945 рр.: Навч. посіб.—К.. 1997,-- 232 с.

  47. Черчиль У. Вторая мировая война: В 3 кн.—М., 1991.

  48. Юрківський В.М. Країни світу: Довідник. 2-е вид. – К., 2001.—368




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка