Пояснювальна записка Фахове вступне випробування з «Теорії та методики хореографічних дисциплін» складають абітурієнти, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра



Сторінка1/3
Дата конвертації26.04.2016
Розмір0.58 Mb.
  1   2   3


1. Пояснювальна записка

Фахове вступне випробування з «Теорії та методики хореографічних дисциплін» складають абітурієнти, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра.



Мета – виявлення рівня теоретичних знань та практичних умінь з теорії та методики хореографії.

Для досягнення мети передбачається комплексне вирішення наступних завдань:



  1. Тестування з дисциплін хореографічного циклу (перевірка знань з «Теорії та методики класичного танцю», «Теорії та методики народно-сценічного танцю», «Теорії та методики українського народного танцю», «Мистецтва балетмейстера», «Теорії та методики роботи з дитячим хореографічним колективом», «Теорії та методики сучасного спортивного бального танцю», «Теорії та методики сучасного танцю», «Теорії та методики історико-побутового танцю»).

  2. Складання та виконання тренажних вправ з класичного або народно-сценічного екзерсису.

  3. Розробка та запис програми хореографічного етюду за відповідною тематикою.

  4. Розробка та фіксація послідовності композиційних перешикувань.

  5. Розробка плану-конспекту сюжетного заняття з хореографії.

  6. Виконання завдань на перевірку акторської майстерності.

Для реалізації завдань програми абітурієнти мають знати:

    • теоретичні та методичні основи дисциплін хореографічного циклу;

    • основні етапи розвитку хореографічного мистецтва, теоретиків та практиків хореографії;

    • основні виразні засоби хореографії та особливості їх застосування;

    • методику виконання та навчання вправам класичного та народно-сценічного танцю, особливості складання тренажних комбінацій;

    • особливості балетмейстерської діяльності, методику роботи над створенням хореографічного твору;

    • методику роботи з дитячим хореографічним колективом.

Абітурієнти мають уміти:

      • складати та виконувати прості вправи класичного екзерсису біля станка та на середині (plie, battement tendu, battement tendu jete, rond de jamb par teerе, battement releve lent, grand battement jete, аdagio, рухи allegro);

      • складати та виконувати прості вправи народно-сценічного екзерсису біля станка та на середині (plie, battement tendu, battement tendu jete, rond de jamb par teerе, battement releve lent, grand battement jete, аdagio, flic-flac, дрібні вистукування та інше);

      • розробляти та фіксувати послідовність композиційних перешикувань;

      • розробляти план-конспект хореографічних занять, визначати програмовий зміст;

      • розробляти програму розгорнутої етюдної форми на тематику запропоновану приймальною комісією;

      • виконувати прості завдання на перевірку акторської майстерності (вираження емоцій (здивування, радість, агресія та ін.), імітація рухів тварин, передача певного образу (позування) та ін.);



  1. Зміст фахового вступного випробування

Фахове вступне випробування має комплексний характері включає 95 тестів закритого типу (з альтернативними вибірковими відповідями в 4-х варіантах), 2 практичних і 3 творчих завдання. Час виконання – 180 хвилин.



Тестові завдання включають основні теми провідних фахових хореографічних дисциплін («Теорія та методика класичного танцю», «Теорія та методика народно-сценічного танцю», «Теорія та методика українського танцю», «Теорія та методика сучасного спортивного бального танцю», «Теорія та методика сучасного танцю», «Теорія та методика історико-побутового танцю», «Теорія та методика роботи з дитячим хореографічним колективом», «Мистецтво балетмейстера»).

Практичні та творчі завдання.

Завдання 1: Передбачає виявлення знань та вмінь абітурієнтів з методики складання та виконання комбінацій вправ класичного та народно-сценічного екзерсису біля станка та на середині залу.

Завдання 2: Передбачає виявлення рівня розвитку у абітурієнтів балетмейстерської майстерності, вміння мислити хореографічними образами, вірно підходити до розробки програми, з урахуванням основних законів драматургії, добирати лексичний матеріал стосовно ідейно-тематичним особливостям етюду.

Завдання 3: Передбачає виявлення вмінь у абітурієнтів визначати програмовий зміст сюжетного заняття з хореографії для дітей старшого дошкільного віку.

Завдання 4: Передбачає виявлення знань з послідовності розвитку малюнку танцю (з використанням: кола, „равлика”, „вісімки”, „ланцюжка”, парної колони) та вміння графічної фіксації малюнків.

Завдання 5: Передбачає виявлення рівня розвитку акторської майстерності шляхом виконання простих завдань: вираження емоцій (здивування, радість, агресія та ін.), імітацію рухів тварин, передачу певного образу (позування) та інше.



Зміст дисциплін

Теорія та методика роботи з дитячим хореографічним колективом

Тема. Соціально-педагогічні та художні функції хореографічного колективу

Основні функції хореографічного колективу (реакреаційно-гедоністична, комунікативно-інтегративна, навчально-педагогічна, художньо-творча) та їх різновиди (концертно-пропагандистська, навчально-пізнавальна). Класифікаційні характеристики хореографічних колективів.

Історичний аспект становлення і розвитку дитячих хореографічних колективів. Розвиток теорії та методики роботи ДХК на сучасному етапі під впливом психолого-педагогічних досліджень (С. Акішев, Т. Баришнікова, Л.Бондаренко, О. Бурля, О. Голдрич, С. Зубатов, В. Кирилюк, Б. Колногузенко, О. Мартиненко, А. Тараканова та інші).

Тема. Організація навчально-виховного процесу. Форми та методи роботи в ДХК

Мета, завдання та принципи навчально-педагогічного, виховного та творчого процесів в хореографічному колективі. Особливості організації навчально-виховного процесу в ДХК.

Форми організації навчально-тренувального процесу (індивідуальні, дрібногрупові, фронтальні). Форми організації виховного процесу (бесіди, лекції, перегляд відеокасет, відвідування концертних заходів тощо).

Загальне поняття про методи та прийоми хореографічного навчання. Особистісно-орієнтовані прийоми (активізація позитивних емоцій, ініціативи, інтересів та інших). Методи хореографічної роботи (практичні, словесні, наочні, проблемно-пошукові). Показ та вправлення як провідні методи. Репродуктивні та продуктивні способи дій.



Тема. Принципи та методика набору в ДХК

Принципи набору в ДХК (масовість, доступність, добровільність, урахування вікових особливостей та територіального принципу). Компоненти готовності до хореографічної діяльності, їх характеристика (анатомо-фізіологічні, музичні та артистичні дані). Методики виявлення хореографічних здібностей (професійні та адаптовані до певних умов).



Тема. Основні характеристики стилю та манери педагогічної діяльності керівника ДХК

Стиль як засіб, за допомогою якого педагог доносить зміст хореографічного мистецтва до дітей. Стилі педагогічного спілкування: на основі взаємної творчої діяльності; на основі дружніх взаємин; спілкування-демонстрація, спілкування-залякування, спілкування-загравання. Манера спілкування. Особистість педагога (енергія, різноманітність, транспарентність (відкритість), гумор, емоції, творча основа, мотивація). Професійна компетентність та її компоненти: методичний, організаційний, соціальний. Сучасні вимоги до керівника хореографічного колективу. Вимоги до акомпаніатора ХК.



Тема. Види планування в ДХК. Ведення основної документації

Загальна характеристика поняття „планування”. Значення та мета планування роботи хореографічного колективу. Принципи планування. Види планування (річний план роботи, репертуарний, поурочний). Структура та зміст різних видів планування. Взаємозв’язок різних видів планування.

Відображення в плані основних компонентів (завдання і засоби хореографічної роботи, методи і прийоми, форми організації навчально-виховного процесу, строки виконання та інше). Залежність добору компонентів плану від виду планування. Варіативність планування в ДХК.

Тема. Навчально-виховне значення хореографічних занять, їх види та структура

Хореографічні заняття – основна освітньо-виховна і організаційна форма хореографічної роботи. Навчально-виховне значення хореографічних занять. Основні компоненти хореографічного заняття: завдання, зміст, засоби, методи і прийоми, структура. Класифікація хореографічних занять: види (ритміка, партерна гімнастика, заняття з класичного, народно-сценічного й сучасного танців та інші), типи (сюжетне, тренінгове, творче, комплексне, ознайомче, контрольне та інші). Принципи та варіанти побудови занять у залежності від їх тематики, виду, типу, завдань, вікових особливостей та хореографічної підготовки учнів. Схема аналізу занять.



Тема. Зміст та методика проведення хореографічних занять з різними віковими категоріями дітей

Пріоритетність вибору видів та визначення типів занять відповідно до вікових особливостей дітей. Змістовна характеристика хореографічних занять стосовно вікових особливостей.

Організаторські та методичні вимоги до хореографічних занять. Методика організації та проведення занять у ДХК з урахуванням вікових особливостей та рівня танцювальної підготовки дітей.

Тема. Розробка плану-конспекту сюжетного або тематичного заняття та проведення його фрагментів

Специфіка проведення сюжетних і тематичних занять з хореографії. Розробка плану-конспекту сюжетного або тематичного заняття для дітей дошкільного або молодшого шкільного віку. Підбір музичного матеріалу. Проведення студентами фрагментів занять з одногрупниками. Аналіз конспектів та практичної діяльності студентів.



Тема. Виховні функції хореографічного мистецтва. Єдність виховного та навчально-педагогічного процесів

Зміст, форми та методи виховної роботи в ДХК (посвята в члени колективу, книга шановних гостей колективу, альбом історії розвитку колективу, зустріч з майстрами хореографії, культпоходи в театр, на концерти, перегляд відеоархіву, проведення вечорів відпочинку, вечорів-зустрічей з учасниками інших творчих колективів тощо).

Виховна робота керівника поза межами колективу. Популяризація масових танцювальних форм. Пропаганда українського хореографічного мистецтва. Участь в організації шкільної хореографічної самодіяльності.

Тема. Ідейно-тематична та художня цілісність репертуару. Джерела репертуару

Репертуар як основа педагогічної, виховної, навчальної та творчої роботи ДХК. Ідейно-тематична та художня спрямованість репертуару. Пізнавально-виховні функції репертуару. Добір репертуару з рахуванням національної специфіки. Джерела репертуару: народна творчість, хореографічна спадщина, сучасність тощо. Тематичний діапазон (інтернаціональна, виробнича, героїко-патріотична, літературна, побутова тощо).



Тема. Принципи побудови репертуару ДХК

Принципи побудови репертуару ДХК: соціально-художня спрямованість, ідейність, сучасність, цікавість, доступність, новаторство, виконавська майстерність, відповідальність видовій спрямованості роботи колективу та його матеріальній базі. Два напрямки формування репертуару: репродуктивний та творчий. Принципи поповнення й оновлення репертуару: постановки керівника, професійних балетмейстерів; постановка танців за записом; копіювання телепостановок.



Тема. Розвиток творчих здібностей дітей

Поняття „дитяча танцювальна творчість”, дослідження з проблеми (С.Акішев, О. Горшкова, О. Мартиненко, А. Шевчук та інші). Спільне і відмінне в творчості дорослих і дітей (Л. Виготський, Л. Романець та інші).

Особливості прояву танцювальної творчості дітей у різних вікових періодах. Індивідуальна інтерпретація, варіювання, вільна пластика, імпровізація (індивідуальна та контактна) як етапи творчих проявів дітей під час хореографічних занять. Види вправ, ігор, етюдних форм для розвитку творчих здібностей дітей. Методика роботи над розвитком творчості дітей.

Тема. Методи роботи над постановкою дитячих танців

Методи роботи над створенням хореографічних постановок (на основі творчого задуму балетмейстера, музичних творів, постановки за записом, обробки фольклорного танцю тощо). Послідовність роботи над створенням хореографічного твору (виникнення ідеї, збір матеріалу, створення програми твору за законами драматургії, розробка сценарно-композиційного плану, робота над музикою, костюмами, сценічним оформленням, ознайомлення виконавців із творчим задумом постановки, характеристика головних дійових осіб, добір хореографічного тексту, вивчення виконавцями лексичного матеріалу та композиційних побудов; технічне відпрацювання постановки, робота над створенням образу).



Тема. Види, тематика та зміст концертних виступів

Види концертних виступів (тематичні концерти, творчі огляди, конкурси, фестивалі, звітні концерти, змішані (поєднання танців різних видів та форм) національні, фольклорні, дитячі, комбіновані (з використанням інших видів мистецтва). Основні принципи побудови програми: пропорціональність і контрастність, нарощення динаміки, емоційні імпульси. Планування завантаженості учасників. Емоційний настрій. Репетиція відповідно до умов сцени.

Тематика та зміст концертних заходів, перегляд відеоматеріалу та аналіз студентами різних видів концертних заходів (визначення їх тематики, змістовної лінії, наявності ідейно-виховних функцій, принципів побудови).

Тема. Форми і шляхи підвищення професійної майстерності керівника та хореографічної майстерності членів ДХК

Форми і шляхи підвищення професійної майстерності керівника ДХК. Масові форми методичної роботи: педагогічні читання, науково-практичні конференції, семінари-практикуми. Групові форми навчання педагогів-хореографів: методичні об’єднання, школи передового досвіду, танцювальні асоціації, творчі групи. Індивідуальні форми: самоосвіта, ознайомлення з передовим педагогічним досвідом. Активні форми роботи: майстер-класи, ігрове моделювання, ділові ігри, прес-конференції, обмін досвідом та інші.

Форми і шляхи підвищення хореографічної майстерності членів ДХК: концертна діяльність, майстер-класи, відвідування концертних заходів з подальшим аналізом, участь у конкурсах, оглядах та фестивалях, гастрольні поїздки колективу та інші.
Мистецтво балетмейстера

Тема. Хореографічне мистецтво та його особливості

Різні підходи до визначення поняття „хореографія”, характерні особливості хореографічного мистецтва. Роль та місце музики в хореографічному мистецтві. Взаємозв’язок музики та танцю. Різноплановість і багатогранність музики, яка використовується в хореографічних композиціях.

Види (класичний, народно-сценічний, естрадний та інші), жанри (романтичний, казковий, драматичний, комічний та інші) форми хореографії (за кількістю виконавців – сольна, дуетна, групова, масова; за композиційною побудовою – етюд, хоровод, кадриль, парна пляска, літературно-хореографічна композиція, сюїта та інші).

Засоби виразності в хореографії. Природа танцювальних рухів, їх класифікація. Можливості ритмопластики, пантоміми, жестів, поз в образному вирішенні тематики хореографічних творів.



Тема. Закони драматургії та особливості їх використання в хореографії

Поняття драматургії в літературному та хореографічному жанрах. Закони драматургії (експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка) та їх характеристика стосовно використання в хореографії. Графічна побудова хореографічних творів. Архітектоніка.

Програма, лібретто хореографічного твору. Аналіз балетних лібретто стосовно законів драматургії. Аналіз хореографічних зразків у відеозапису (П.Вірський, І.Моісєєвв, Н.Надєждіна та інших) у відповідності до законів драматургії.

Тема. Композиція і постановка танцю

Поняття „композиція” та „композиція танцю”. Характеристика структурних компонентів композиції танцю: хореографічний текст та малюнок танцю. Закономірності сценічного простору та просторова організація танцю. Види танцювальних малюнків: прості та складні; колові, лінійні та орнаментальні; симетричні та асиметричні; абстрактні та змістові (дійові). Залежність малюнку від задуму танцю, його ідеї, лексичного та музичного матеріалу. Хореографічна лексика, як найважливіший компонент композиції танцю. Засоби розвитку танцювальних рухів.

Етапи роботи балетмейстера над постановкою хореографічного твору (виникнення задуму, визначення теми та ідеї танцю, розробка композиційного плану, добір музичного матеріалу, створення танцю, робота з виконавцями (ознайомчий та репетиційний період)). Методи постановчої діяльності (постановка танцю за записом, метод реставрації, метод вибору музичних творів, метод співтворчості з композитором). Прийоми розвитку хореографічних постановок (зміна музичного та танцювального темпу, зміна малюнків танцю, зміна кольорової гами, зміна амплітуди рухів, включення трюкових елементів та інше).

Тема. Система запису танцю

Історичні та сучасні підходи до системи фіксації хореографічних постановок. Графічне зображення малюнків танцю, умовні позначки. Система запису хореографічного тексту та окремих танцювальних рухів. Паспортизація хореографічного твору. Вимоги до оформлення постановчого плану.



Тема. Робота балетмейстера над створенням хореографічного образу

Поняття „хореографічного образу” та „образності хореографічної лексики”. Художній образ у хореографії як синтетичне явище. Його складові: соціальна, національна, вікова, професійна належність образу, його характер, світосприйняття та ін. Джерела виникнення задуму для створення хореографічного образу. Взаємозв’язок хореографічного та музичного образу. Залежність вирішення образу від сюжету та ідеї танцювального номера.

Танцювальна лексика та композиційна побудова як основа розкриття хореографічного образу. Стильова єдність у вирішенні образу в хореографічному творі. Філософія та глибина образу в сучасній хореографії. Приклади яскравих хореографічних образів створених видатними балетмейстерами минулого та сучасності.

Тема. Виникнення та розвиток народно-сценічного танцю. Форми, види та жанри народної хореографії

Історичний аспект виникнення та розвитку народно-сценічного танцю. Основні форми народного танцю: народний (фольклорний), народно-сценічний, характерний (академічний) танець. Загальні та відмінні риси.

Жанри народної хореографії: обрядовий, побутовий та сценічний танок, їх характеристика. Поняття „сюжетного” та „побутового” танців, їх історичне виникнення. Тематика сюжетних танців. Види побутових танців: хоровод, сольна та парна пляска, перепляс, масовий пляс, групова традиційна пляска, полька, кадриль.

Народний танець як основа для створення хореографічних творів у аматорських і професійних колективах, а також балетних вистав, побудованих на національній основі.



Тема. Особливості роботи балетмейстера над народно-сценічним танцем

Поняття композиції в народно-сценічній хореографії. Композиційно-сюжетні елементи народно-сценічного танцю. Зміст, форма, соціально-історична обумовленість ідеї та теми. Етапність творчої роботи балетмейстера над постановкою народно-сценічного танцю.

Музично-хореографічна драматургія в народно-сценічному танці. Використання принципів композиційного розвитку народного танцю: поліфонія, симфонізм, персоніфікація, символіка, алегорія, гіпербола, літота. Основний композиційний центр, напрямок руху, принципи розширення сценічної площини. Принципи пропорційності та контрастності. Співвідношення зовнішньої зображувальності і внутрішньої образності хореографічного тексту та підтексту. Принципи лейтмотиву руху та малюнка. Урахування національних та територіальних особливостей, збереження загальнонаціональної манери виконання танцю.

Тема. Вклад видатних балетмейстерів у розвиток народно-сценічної хореографії

Ігор Моісеєв – засновник та організатор ансамблю народного танцю як нового жанру. П.Вірський – реформатор українського народного танцю. Творчі здобутки І.Мойсеєва, П.Вірського, Т.Устинової, Н.Надєждіної, М.Годенко, Л.Калініна, Я.Чуперчука, К.Балога, М.Вантуха, В.Михайлова, Г.Клокова, Д.Ластівки, А.Кривохижі, В.Похиленко та інших. Відеоперегляд хореографічних творів створених видатними майстрами народного танцю.



Тема. Хоровод, як давнішній жанр народної танцювальної творчості. Зразки хороводних форм

Зародження основ композиції танцю в традиційних хороводах. Хоровод, як синкретичний жанр мистецтва. Тематика і класифікація хороводів. Лексика в хороводах. Типи композиційних малюнків-фігур. Виникнення і розвиток українських хороводів, їх класифікація. Тематика та особливості побудови дитячих хороводів.



Тема. Пляска, як жанр народно-сценічного танцю. Зразки постановок

Історія виникнення та розвитку пляски, як жанру народно-сценічного танцю. Різновиди плясок: хороводна, кадрильна та пляска сюжетного типу, сольна, парна, масовий пляс, групова традиційна пляска, перепляс. Зміст та тематика плясок. Особливості їх драматургічної побудови.

Різновиди кадрилі: ігрова, плясова, квадратна, лінійна, колова. Композиційні та драматургічні особливості побудови кадрилі.

Тема. Сценічна обробка фольклорного танцю

Поняття „фольклор” та його вплив на розвиток хореографічного мистецтва. Неповторність та висока художність фольклору. Національний колорит.

Принципи обробки фольклорного танцю: збереження його першооснови, аранжування та створення нового варіанту на основі традиційного танцю, авторський варіант фольклорного танцю. Ступені стилізації – обробки (поверхова стилізація на основі традиційної схеми в малюнку та тексті, аранжувальна стилізація із додаванням театрального танцю, авторська стилізація). Принципи стилізації (посилення автентичного матеріалу елементами із суміжних жанрів фольклору; розробка нової драматургії, нерідко сюжетного типу; застосування прийомів режисури; ускладнення малюнку; технізація лексики; підсилення динаміки; надбання більшої експресії виконавської манери). Збереження першооснови фольклорного танцю. Методи збирання танцювального фольклору. Принципи запису танців (експедиційний, стаціонарний). Вимоги до запису. Музика та костюм у фольклорному танці.

Тема. Особливості композиційної побудови українських народних танців

Жанри українського народного танцю: хороводи, побутові (метелиці, гопаки, козачки, коломийки, гуцулки, польки, кадрилі), сюжетні („Аркан”, „Ковалі”, „Віз”, „Шевчики” та інші). Їх характеристика.

Конструктивна цілісність композиції українського народно-сценічного танцю. Принципи композиційної побудови: основний композиційний центр, напрямок руху, принципи розширення сценічної площини, принципи пропорційності та контрастності, лейтмотиву руху та малюнка, співвідношення зовнішньої зображальності і внутрішньої образності хореографічного тексту та підтексту.

Тема. Танці Запорізького краю

Вклад видатного хореографа, фольклориста З.М. Сизоненко у збереження та популяризацію українського танцювального фольклору Запорізького краю. Практика запису, розбору, художньої обробки та постановки танців Запорізького краю за записом.

Характеристика зразків композиційної побудови танців Запорізького краю: хороводи („Веснянки”, „Весну закликати”, „Ой зав’ю вінки”, „Подоляночка”), побутові танці („Горлиця”, „Метелиця”, „Балабинська полька), побутові танці малих форм („Гопак”, „Козачок”, „Коханочка”, „Чумак”, „Перепілочка”), сюжетні танці („Хортичанка”, „Гречаники”, „Микола”, „Гарбуз”, „Подушечка”). Особливості сценічного костюму.

Тема. Тематика та сюжетика дитячих танців. Аналіз хореографічних зразків

Багатогранність дитячої тематики в хореографії (літературна, ігрова, мультиплікаційна, пісенна, фольклорна, побутова, природознавча, спортивна тощо). Танці „для дітей” і „на дітей”. Вимоги до дитячого репертуару: доступність (урахування вікових можливостей дітей сприйняти ідею танцю та емоційно передати зміст, урахування вікових інтересів та рівня хореографічної підготовки), ідейність (сучасна спрямованість і виховна значущість), художність, наявність сюжетної лінії та акторсько-ігрових елементів, оригінальність та яскраве художнє оформлення). Специфіка музичного оформлення дитячих танців. Методика постановочної роботи з дітьми.


  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка