Повсякденне життя Західної Європи



Скачати 85.49 Kb.
Дата конвертації01.05.2016
Розмір85.49 Kb.
Клас \__/ Дата \__\__\____/ \__/

Тема: Повсякденне життя Західної Європи

Мета:

  • проаналізувати повсякденне життя західноєвропейської людини;

  • розвивати в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, працювати з джерелами інформації, робити висновки.


Обладнання: дошка, підручник.

Тип уроку: комбінований.
_______________________________Хід уроку_____________________________
I. Організаційний момент
Привітання. Вступне слово вчителя.
II. Перевірка домашнього завдання
Фронтальне опитування.

Що таке капітал? Хто такі капіталісти?

Що таке мануфактура? Назвіть два види мануфактур.

Які винаходи були зроблені європейцями в XVI – першій половині XVII ст.?

Охарактеризуйте зміни, що відбулися в структурі суспільства в ранній Новий час?
III. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
Бесіда за запитаннями та завданнями.

1) Установіть, що з переліченого є причиною, а що — наслідком: війна, важкі умови життя, чума, тиф та інші хвороби, зростання кількості жебраків, голод, повільне зростання населення.

2) Як ви вважаєте, чому на початку Нового часу європейці розпочинали молитву з таких слів: «Урятуй нас, Господи, від чуми, голоду, війни»?
Вступне слово вчителя.

В епоху Ренесансу в Парижі вода цінувалася як золото, адже на все місто було близько сорока колодязів і стільки ж фонтанів.

Королева Іспанії Ізабелла Кастильська (кінець XV ст.) зізнавалася, що за все життя милася лише двічі — під час народження та в день весілля. Дочка одного з французьких королів померла від вошивості, Папа Римський Климент V — від дизентерії, Папа Климент VII та король Філіпп II — від корости. Герцог Норфолк відмовлявся митися начебто з релігійних переконань, і невдовзі його тіло вкрилося гнійниками. Сьогодні на уроці ми з'ясуємо, як і чому змінювалося життя людей XV—XVI ст.
IV. Вивчення нового матеріалу


  1. Міста, комфорт, санітарія.


Розповідь учителя.

Тривало подальше зростання міст. Найбільшим містом Європи був Париж, який налічував 300 тис. жителів, а також Неаполь (270 тис), Лондон та Амстердам (по 100 тис), Рим та Лісабон (по 50 тис). Більшість міст мала приблизно однакове радіальне планування. У центрі була головна площа, на якій розташовувалися найголовніші будівлі міста. Від площі по радіусах розходилися вулички, які, петляючи й перетинаючись, утворювали невеликі площі. їх з'єднували провулки та проходи. Усе це створювало справжній лабіринт, у якому приїжджому неважко було заблукати.

Уночі міста поринали в темряву. Вуличні ліхтарі навіть у середині XVII ст. були ще рідкістю, і в безмісячні ночі пізні перехожі користувалися смолоскипами. Зазвичай люди намагалися повертатися додому засвітла, адже нічні вулиці були небезпечними.
Складання таблиці.

Учні за допомогою вчителя складають таблицю «Порівняльна характеристика середньовічного міста та міста раннього Нового часу».




Середньовічне місто

Місто раннього Нового часу

Місто оточене кріпосним муром

Міське будівництво вийшло за межі кріпосного муру

Вулиці в основному дуже вузькі, площі — маленькі й тісні

З'явилися широкі вулиці й більш просторі площі

Дуже мало суспільних будівель: соборів, ратуш, шпиталів, де утримують хворих та інвалідів

З'явилося багато суспільних будівель: соборів, ратуш, збільшується кількість шпиталів, сиротинців, лікарень тощо. У великих містах є біржа, банки, криті ринки

Знать проживала за міським муром у своїх володіннях

Будуються численні палаци, особняки, де живуть представники привілейованих станів та багаті буржуа

Готичний архітектурний стиль застосовувався лише при будівництві суспільних будівель і палаців

Житлові будівлі, особняки та палаци будуються відповідно до пануючого архітектурного стилю (бароко, рококо)


Розповідь учителя.

У більшості європейських міст, як і раніше, була відсутня централізована система каналізації. Канави для нечистот були прокладені прямо по вулицях. У містах Європи раннього Нового часу було мало суспільних і приватних лазень. Недотримання щоденної гігієни призводило до швидкого поширення захворювань. Люди різного статку й суспільного стану однаково страждали від бліх, вошей і клопів. Лікарі прописували миття в лазні як лікувальний засіб. Іншим було становище у Східній Європі. Тут збереглася традиція користування суспільними або приватними лазнями як природна потреба.





  1. Житло, хатнє начиння. Харчування, одяг, косметика.


Робота з джерелами інформації.

Питання про житло, хатнє начиння, харчування, одяг, косметику європейців вивчається шляхом опрацювання учнями джерел інформації. Для цього учні об'єднуються в три групи, кожна з яких отримує набір історичних джерел і завдання до них.



Додаток 1
V. Закріплення нових знань і вмінь учнів
Узагальнююче завдання.

Складіть розгорнутий план за темою «Повсякденне життя Західної Європи».


VI. Підсумки уроку


  • підведення підсумків уроку;

  • оцінювання роботи учнів.


VII. Домашнє завдання
Прочитати та опрацювати § 4, ст. 29-36.

Додаток 1

ПЕРША ГРУПА



Документ 1

Відмінності в харчуванні верхів і низів суспільства стали помітними в XVI—XVII ст. Біднота їла хліб, коржі, різні каші й супи. Стіл міг урізноманітнюватися овочами й зеленню, але часто складався лише з однієї страви. М'ясо вживали на свята, а рибу — значно частіше. Пили дешеве вино й пиво.

Основу харчування багатіїв становило м'ясо, яке вони їли у величезній кількості. Дуже цінувалася дичина, особливо дрібні птахи: фазани, рябчики й навіть солов'ї. Овочі вважалися їжею бідняків і на столі аристократа з'являлися рідко. На парадних трапезах подавали до десяти й більше страв, але м'ясо було приготовлене по-різному, часто з різноманітними екзотичними соусами.

Сучасному європейцеві їжа того часу здалася б занадто гострою. Мода на прянощі, що охопила Європу в епоху Великих географічних відкриттів, минула лише наприкінці XVII ст.

У XVI ст. Європа познайомилася з таким екзотичним напоєм, як шоколад, що був завезений до Іспанії з Америки. Про чай і каву європейці дізналися в XVII ст., але навіть у вищих станах суспільства звичними вони стали лише у XVIII ст. Досить повільно впроваджувалися й інші культури, запозичені європейцями під час Великих географічних відкриттів: картопля, кукурудза, а також тютюн.

Урочисті бенкети в палацах знаті були чудовим видовищем. Довгі столи вкривали скатертинами, на яких виставляли коштовний посуд. Сільнички, блюда, кубки для вина нерідко були справжніми витворами мистецтва. Обід зазвичай супроводжувався музикою та виставами. Порівняно з більш раннім часом застільні манери теж зробили крок уперед, але все-таки були далекими від досконалості: м'ясо їли руками (виделка в XVI ст. була у використанні лише в Італії), кубок із вином міг іти колом, пальці часто витирали об скатертину.


Завдання до документа.

1) Уявіть, що ви — головний кухар у знатного вельможі, який сьогодні приймає в себе короля з почтом. Ваше завдання — підготувати список страв на затвердження у вельможі.

2) Уявіть, що ви — голова звичайної європейської родини доби раннього Нового часу. Ваше завдання — нагодувати свою родину. Які страви (продукти) ви можете дозволити собі придбати?

ДРУГА ГРУПА



Документ 1

Одяг європейців у XVI—XVII ст. став набагато різноманітнішим, ніж колись. Розширився асортимент тканин. Усілякі стрічки, ґудзики й пряжки прикрашали як чоловічі, так і жіночі костюми. Мода вже тоді панувала в Європі, змушуючи змінювати костюми набагато частіше, ніж це було практично необхідно, і забезпечуючи роботою безліч ткачів, кравців, ювелірів... Існувала своя мода на взуття та рукавички, парфумерію та зачіски. У середині XVII ст. з'явилися та надовго узвичаїлися довгі чоловічі перуки із завитими кучерями. Мода народжувалася в палацах государів та аристократів, потім її переймала шляхта й заможні городяни, а їх, у свою чергу, наслідували інші. Коли нововведення досягали нижчих станів суспільства, у вищому світі вони вже застарівали, і все починалося спочатку.

У костюма було ще одне завдання — показати приналежність людини до певного суспільного стану. Заможному городянинові було заборонено виходити на вулицю в такому ж одязі, як у представників вищого стану суспільства.
Завдання до документа.

Уявіть, що ви — власник крамнички з продажу одягу, косметики та прикрас. Ваші справи йдуть доволі непогано, але через деякий час з'являються конкуренти. Ваше завдання — переконати покупців у тому, що ваша крамничка краща.

ТРЕТЯ ГРУПА

Документ 1

Житло селян зазвичай було нижчим, простішим і традиційнішим за міське. Найчастіше споруджували криті соломою або дерев'яним тесом будинки, які складалися з одного житлового приміщення, яке було одночасно кухнею, спальнею та вітальнею. Невеликі вікна закривали промасленим папером або бичачим міхуром. Підлоги були земляними або глиняними. Узимку таку підлогу вкривали соломою, а влітку — запашними травами.

У будинках ремісників або купців на першому поверсі зазвичай розташовувалася майстерня або крамниця, на другому — житлові приміщення господарів. Прислуга часто тулилася на горищах. Навіть у багатих будинках майже всі кімнати були прохідними: потреба усамітнитися не була характерною для людей того часу. Лише в палацах знаті з'явилися особисті кабінети.

Інтер'єри багатих будинків пишно прикрашалися. Стіни кімнат розписували, оббивали тканиною, шкірою або паперовими шпалерами. З'явилася мода на гобелени. Підлоги вкривали килимами або циновками, викладали керамічною плиткою. Європейцям уже був відомий паркет, але навіть у палацах він ще залишався рідкістю.

Серйозною проблемою було й освітлення. У простіших будинках віконця закривали слюдою, тканиною або папером. У багатих будинках з'явилися шибки, хоча й не такі, як зараз: вони складалися з невеликих товстих кусків скла, уставлених у свинцеву оправу.

Світла в будинку стало більше, але його все одно не вистачало. Вечорами використовували смолоскипи, свічки, вогонь каміна й вогнища.

Камін і вогнище служили й для обігріву житла, але їхнього тепла було недостатньо. Від XVI ст. широко використовувалися печі. Проте в будинках бувало холодно, і їхнім жителям доводилося тепло вдягатися.
Завдання до документа.

Уявіть, що ви — власник нерухомості в місті та селі. Король вашої країни вирішив провести перепис усієї державної маєтності. Ваше завдання — описати зовнішній і внутрішній вигляд будинків, якими ви володієте.

Орієнтовні запитання для опису.

1) Який вигляд мали сільські будинки?

2) Чи були кімнати міських жителів прохідними? Чому?

3) У яких спорудах існували особисті приміщення?

4) Якими є особливості інтер'єру багатих будинків?

5) За допомогою чого освітлювалися та опалювалися будинки доби раннього Нового часу?






База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка