Поняття стратегічного планування соціально-економічного розвитку територіальних громад



Скачати 152.01 Kb.
Дата конвертації25.04.2016
Розмір152.01 Kb.

Поняття стратегічного планування

соціально-економічного розвитку територіальних громад

Процес становлення та розбудови Української держави збігся у часі з реформуванням адміністративно-теритоіальної, політичної системи та становленням демократичного інституту публічної влади – місцевого самоврядування, яке визначається як право та реальна спроможність територіальної громади  в межах законів та повноважень самостійно вирішувати питання місцевого розвитку територіальної громади. Слід зазначити, що основою життєдіяльності територіальної громади завжди буде економічний розвиток, який повинен бути регульованим та направленим на підвищення якісного рівня життя громади, а також росту її добробуту.

Ключові характеристики управління

Оперативне управління

Стратегічне управління

1. Призначення (місія)

Життєзабезпечення території, підтримання рівня її розвитку

Розвиток території в довгостроковій перспективі за допомогою формування динамічного балансу із зовнішнім середовищем

2. Основне спрямування управління

Погляд всередину території, пошук шляхів більш ефективного використання місцевих ресурсів

Погляд назовні, пошук нових можливостей у конкурентній боротьбі, відслідковування змін у зовнішньому середовищі та адаптація до них

3. Врахування фактора часу

Орієнтація на короткострокову і середньострокову перспективи

Орієнтація на довгострокову перспективу

4. Основні чинники побудови систем управління

Функції та організаційні структури, процедури, техніка, технологія

Люди, системи інформаційного забезпечення, ринок

5. Управління персоналом

Погляд на працівників як на ресурс організації, виконавців окремих робіт і функцій

Погляд на працівників як на основу організації, її основну цінність і джерело благополуччя

6. Оцінка ефективності діяльності та управління

Ефективність визначається через раціональність використання місцевого потенціалу

Ефективність виражається в тому, наскільки своєчасно територія може реагувати на нові

Стабільного економічного розвитку неможливо досягти без впровадження принципів місцевого самоврядування та розробки Стратегічних програм місцевого розвитку.

Стратегічне планування, кінцевим продуктом якого є Стратегічний план розвитку територіальної громади, являє собою дієвий інструмент, який спрямований на вирішення питань місцевого значення.

Стратегічний план – довгостроковий документ розвитку територіальної громади, який декларує напрями економічного та соціального розвитку села, селища на тривалу перспективу, принаймні на 10 – 15 років.

Процес стратегічного планування активно залучає територіальну громаду до вирішення власних проблем і, одночасно, визначає пріоритетні напрями соціально-економічного розвитку, а також можливі шляхи виходу з кризової ситуації щодо зайнятості жителів відповідного села, селища. Необхідно зазначити, що процес стратегічного планування має бути постійним процесом, і це обумовлюється багатьма об’єктивними та суб’єктивними причинами, які випливають з розвитку територіальної громади. Тому є необхідність проводити постійний перегляд Стратегій розвитку та моніторинг виконання Стратегічного плану і постійно його узгоджувати із ситуацією, яка виникає в певному селі, селищі.

Ефективність місцевого самоврядування та економічного, соціального розвитку територіальної громади залежить від ступеню залучення самих членів територіальної громади до вирішення питань покращення власного життя, від їх інтелекту та підприємливості.

Тому стратегічне планування – це систематичний (неперервний) процес за допомогою якого територіальні громади розробляють прогнози та плани на майбутнє, визначають етапи та способи його досягнення, виходячи з місцевих ресурсів і потреб.




Основні стадії (етапи) стратегічного планування

При здійсненні стратегічного планування як процесу, спрямованого на розробку та впровадження довгострокових планів соціально-економічного та культурного розвитку громади можна виділити такі його основні стадії (етапи):

І стадія – детальна оцінка наявних ресурсів громади;

ІІ стадія – оцінка сильних та слабких сторін ресурсного забезпечення (SWOT- аналіз);

ІІІ стадія - визначення пріоритетних напрямів соціально-економічного та культурного розвитку громади;

ІV стадія - організація міжсекторної взаємодії на основі кооперативного планування (обговорення пріоритетних питань соціально-економічного та культурного розвитку з жителями села, селища, бізнесменами, громадськими організаціями з метою прийняття компромісних рішень);

V стадія - внесення змін та уточнень в стратегічний план;

VІ стадія – моніторинг та контроль за виконанням Стратегічного плану розвитку територіальної громади.

 І стадія. Детальна оцінка наявних ресурсів

 Підготовчим етапом при формуванні стратегічного планування розвитку громади є проведення оцінки ресурсів, якими володіє та які може залучити територіальна громада для вирішення нагальних проблем та реалізації перспективних напрямів розвитку села, селища.



Проведення оцінки наявних ресурсів може здійснюватись виконавчим комітетом громади, постійними комісіями або створеними відповідними радами робочих груп, до складу яких доцільно щоб входили депутати виконкому громади, працівники органів місцевого самоврядування, бізнесмени, активні жителі села, селища.

Оцінка може бути дана таким видам ресурсів:

  • фінансовим;

  • економічним (матеріальним);

  • земельним;

  • природним;

  • соціально-культурним;

  • інформаційним;

  • демографічним (інтелектуальним, трудовим, кадровим).

 Оцінка фінансових ресурсів здійснюється шляхом проведення аналізу бюджету та його виконання за останні роки; аналізу видатків бюджету за останні роки; пошуку нових джерел поповнення прибуткової частини бюджету; пошуку можливостей залучення позабюджетних фондів та коштів.

Оцінка економічних ресурсів здійснюється шляхом визначення проблем та перспектив розвитку промисловості, транспортного комплексу, туристичної галузі; розвитку малого та середнього бізнесу; вивчення проблем та перспектив формування споживчого ринку; залучення зовнішніх та внутрішніх інвестицій.

Оцінка земельних ресурсів здійснюється шляхом визначення: рівня та ефективності використання земельних ресурсів за даними земельного кадастру; розподілу земельного фонду за власниками і землекористувачами; за категоріями земель; рівня забудови земель села, селища об’єктами житлово-комунального господарства, промисловості, транспорту та зв’язку, земель екологічної мережі.

Оцінка природних ресурсів здійснюється шляхом визначення: рівня забруднення водного та повітряного басейнів, ґрунтів; обсягів накопичення усіх видів відходів та їх видовою структурою; рівня розповсюдження зон акустичного дискомфорту, електричних та магнітних полів, випромінювання і опромінювання тощо. Крім того, оцінка природних ресурсів може здійснюватись за такими видами:

  • оцінка водних ресурсів проводиться шляхом визначення їх обсягів, якісного стану, можливостей збільшення, ступеня та ефективності використання;

  • лісові ресурси оцінюються за площею, породним складом, віковою структурою, категоріями захищеності, продуктивністю та використанням лісового фонду;

  • мінімально-сировинні ресурси оцінюються за структурою, запасами та можливостями їх приросту, обсягами та умовами видобутку;

  • оцінка оздоровчих та рекреаційних ресурсів проводиться шляхом визначення їх придатності для лікування та відпочинку (кліматичні умови тощо).

Оцінка соціально-культурних ресурсів здійснюється на основі характеристики: соціальної інфраструктури; проблем та перспектив розвитку системи освіти, охорони здоров’я, проведення дозвілля жителями села, селища; культурних традицій.

Оцінка інформаційних ресурсів  здійснюється шляхом визначення рівня інформаційного забезпечення системи муніципального управління.

Оцінка демографічних ресурсів здійснюється шляхом визначення рівня працездатного населення; кваліфікації працівників сільської, селищної ради, органів самоорганізації населення, підприємств, установ та організацій, їх спроможності до використання новітніх технологій муніципального менеджменту в практиці соціально-економічного розвитку територіальної громади.

 ІІ стадія. Оцінка сильних та слабких сторін ресурсного забезпечення

 При розробці Стратегічного плану розвитку громади значну увагу слід приділяти SWOT – аналізу, тобто визначенню слабких та сильних сторін, а також визначенню можливостей та загроз, що впливають на розвиток територіальної громади.

Перспективи розвитку територіальної громади залежать від зовнішніх та внутрішніх факторів. До зовнішніх факторів відносяться географічне та геополітичне положення територіальної громади, клімат, макроекономічна ситуація в державі тощо. До внутрішніх факторів - трудові ресурси, стан господарства територіальної громади, соціальна інфраструктура, фінансові ресурси, умови господарської діяльності.

SWOT – аналіз дозволяє виявити ті галузі та види господарської діяльності, де територіальна громада має значний потенціал розвитку, а також сформулювати конкретні завдання та дії, які потрібно вжити для реалізації цього потенціалу. Крім того, з’ясувати з якими параметрами село, селище може випереджати своїх конкурентів або відставати від них та що потрібно зробити, щоб підвищити його конкурентноздатність. Аналіз також дозволить виявити основні проблеми та перешкоди, які ускладнюють надходження до територіальної громади інвестицій. Саме такий підхід й закладено в основі стратегічного планування.

 При проведенні SWOT – аналізу розвитку територіальної громади сильними сторонами можуть бути:



  • наявність історико-архітектурних пам’яток або заповідників;

  • сприятливі природнокліматичні умови;

  • географічне розташування;

  • природні ресурси;

  • сільськогосподарська сировина для розвитку промисловості;

  • середній вік населення;

  • промислові підприємства;

  • патріотизм територіальної громади села, селища;

  • наявність лідерів в територіальній громаді.

 До слабких сторінможуть відноситись:

  • недостатній розвиток інфраструктури;

  • занедбаність значної частини історико-архітектурних пам’яток;

  • значний спад промислового виробництва, застарілість і високий рівень зносу промислового обладнання;

  • віддаленість від головних залізничних магістралей;

  • незадовільний технічний стан інженерних мереж;

  • відсутність сільських, селищних автомобільних шляхів;

  • наявність екологічно-шкідливих виробництв;

  • недостатній розвиток малого та середнього бізнесу;

  • падіння народжуваності та старіння жителів територіальної громади;

  • низький рівень медичного обслуговування та освіти;

  • низький рівень організації дозвілля молоді;

  • погіршення стану з охороною правопорядку.

 До можливостей розвитку територіальної громади можна віднести:

  • розвиток малого та середнього бізнесу;

  • розвиток соціальної політики;

  • залучення інвестицій;

  • використання географічного розташування;

  • відновлення історичних пам’яток;

  • запозичення позитивного досвіду розбудови територіальної громади сіл, селищ;

  • участь у міжнародних програмах та отримання грантів

 Загрозами для розвитку територіальної громади є:

  • погіршення демографічного стану;

  • безробіття;

  • алкоголізм та наркоманія;

  • зростання злочинності;

  • економічна нестабільність в Україні;

  • еміграція;

  • недосконалість та нестабільність податкового законодавства;

  • невдале реформування агропромислового комплексу.

 На підставі SWOT – аналізу та з урахуванням головної мети стратегічного планування розвитку територіальної громади села, селища формуються пріоритетні напрями розвитку.




Позитивний вплив

Негативний вплив

Внутрішнє середовище

Strengths (сильні сторони)

якості, ресурси, які можуть бути використані для ефективного досягнення мети


Weaknesses (слабкі сторони)

внутрішні недоліки і обмеження, що ставлять під загрозу досягнення цілей


Зовнішнє середовище

Opportunities (можливості)

виграшні моменти, які створюються оточенням і могли б сприяти досягненню мети


Threats (загрози)

зовнішні фактори, що можуть негативно вплинути на майбутню стратегію


 ІІІ стадія. Визначення пріоритетних напрямів соціально-економічного та культурного розвитку територіальної громади

 Після проведення аналізу всіх сфер господарства територіальної громади визначаються можливі пріоритетні напрями соціально-економічного та культурного розвитку громади.



Наприклад, в сільській місцевості пріоритетними напрямами можуть бути:

  • створення робочих місць через розвиток сільського господарства, фермерства, малого та середнього бізнесу, громадського транспорту та зв’язку й створення для цього сприятливих умов;

  • забезпечення соціального захисту, безпеки та добробуту жителів села, селища;

  • надання якісних та доступних комунальних послуг жителям села, селища;

  • розвиток сімейного відпочинку та туризму;

  • розвиток територіальної громади села, селища;

  • поліпшення якості доріг.

Визначившись з основними пріоритетними напрямами соціально-економічного та культурного розвитку територіальної громади слід продумати кроки через які досягти бажаного результату. Так, наприклад, розвиток територіальної громади можна досягти шляхом залучення громадян до участі у здійсненні місцевого самоврядування; створення органів самоорганізації населення; створення умов для підвищення рівня кваліфікації працівників закладів культури; визначення ресурсів для поповнення бібліотечного фонду бібліотеки.

Формування робочих груп, які б безпосередньо розробляли стратегії та плани дій по кожному пріоритетному напряму є найбільш дієвим механізмом при створенні Стратегічного плану розвитку громади. Й доцільно, щоб до складу таких робочих груп входили депутати виконкому територіальної громади, муніципальна громадськість, підприємці. Оскільки це дозволить обговорити проблему з різних поглядів.

 ІV стадія. Організація міжсекторної взаємодії на основі кооперативного планування (обговорення пріоритетних питань соціально-економічного та культурного розвитку з жителями громади, бізнесменами, громадськими організаціями з метою прийняття компромісних рішень)

 Залучення громадян до активної участі в житті громади, до планування майбутнього територіальної громади дуже актуальна на сьогоднішній день тема та вкрай важлива для соціально-економічного та культурного розвитку кожного села, селища. Відкритість політики органів місцевого самоврядування, ефективна співпраця трьох секторів (жителі села, селища, бізнесмени, громадські організації) стали тими вершинами без подолання яких неможливо йти далі.

Тому, визначившись з основними пріоритетними напрямами соціально-економічного та культурного розвитку громади, доцільно їх винести на обговорення з жителями, бізнесменами, громадськими організаціями з метою прийняття компромісних рішень.

Організувати обговорення пріоритетних напрямів соціально-економічного та культурного розвитку громади можливо багатьма способами, особливо такими як: опитування громадської думки, проведення круглих столів, громадських слухань, анкетування.

Найбільш дієвим способом, на наш погляд, є проведення громадських слухань, до участі в яких одночасно можна залучити максимальну кількість представників від кожного сектору й отримати різні міркування з проблем розвитку громади та шляхів їх подолання. Крім того, процес реалізації Стратегічного плану розвитку громади є тривалим (10 – 15 років) й обговорення його на громадських слуханнях є гарантією впровадження його незважаючи на можливі зміни в сільській, селищній раді.

Організацію проведення громадських слухань слід покласти на виконавчий комітет сільської, селищної ради.

Першим кроком в організації громадських слухань є розміщення в місцевій газеті оголошення або розповсюдження об’яв в селі, селищі щодо дати, часу, місця та порядку денного проведення громадських слухань по обговоренню проекту Стратегічного плану розвитку громади.

Крім того, під час громадських слухань доцільно провести анкетування щодо визначення основних пріоритетних напрямів соціально-економічного та культурного розвитку громади.

Під час громадських слухань повинні бути присутні члени робочої групи, які здійснювали всі необхідні роботи для визначення основних пріоритетних напрямів соціально-економічного та культурного розвитку громади.

Кооперативне планування – це важливий інструмент пошуку компромісу, спільного вирішення соціально-економічних проблем, зняття суперечностей, що виникають в процесі міжсекторального співробітництва. Воно виникає тоді, коли виникає конфліктна ситуація, обумовлена наявністю різних підходів у сторін міжсекторального співробітництва при плануванні соціально-економічного та культурного розвитку територіальної громади, що зачіпає інтереси різних груп населення.

 Така ситуація й виникає на практиці при розробленні та прийняті Стратегічних планів, коли саме кооперативне планування може слугувати засобом погодження інвесторів, місцевих бізнесменів, окремих соціальних груп тощо.

 V стадія. Внесення змін та уточнень в стратегічний план

 Внесення змін та уточнень до Стратегічного плану розвитку громади є остаточною стадією при його створенні.

Пропозиції, зауваження та коментарі, висловленні територіальною громадою під час проведення громадських слухань, результати опрацювання анкет слід використати при внесенні змін та уточнень до Стратегічного плану соціально-економічного та культурного розвитку громади. Це дозволить остаточно визначитись з пріоритетними напрямами соціально-економічного та культурного розвитку села, селища.

Остаточний варіант Стратегічного плану соціально-економічного та культурного розвитку села, селища потрібно подати на затвердження його сільською, селищною радою. Внесення проекту Стратегічного плану на засідання сесії сільської, селищної ради можна покласти на депутатів сільської, селищної ради.

 VІ стадія. Моніторинг та контроль за виконанням Стратегічного плану розвитку територіальної громади

 Розроблений Стратегічний план соціально-економічного розвитку громади повинен бути не лише документом на папері, а інструментом майбутніх позитивних змін у територіальній громаді. Реалізація Стратегічного плану повинна бути головною метою його створення. Виконання Стратегічного плану повинно здійснюватись таким чином, щоб демонструвати жителям села, селища на конкретних прикладах, що реалізація запланованих заходів поступово наближається до визначеної мети соціально-економічного та культурного розвитку села, селища. Цьому і повинні сприяти депутати виконкому територіальної громади.



Депутати виконкому територіальної громади повинні постійно інформувати жителів села, селища щодо стану реалізації Стратегічного плану соціально-економічного розвитку громади. Таке інформування може здійснюватись через засоби масової інформації (місцеві газети), загальні збори жителів громади.

Депутати виконкому територіальної громади повинні проводити моніторинг виконання Стратегічного плану розвитку громади. Основними завданнями такого моніторингу є:

  • аналіз досягнення запланованих результатів і виявлення причин невиконання окремих заходів щодо досягнення результатів по окремим пріоритетним напрямків соціально-економічного та культурного розвитку громади;

  • формування рекомендацій з метою корегування Стратегій;

  • аналіз змін зовнішнього середовища (законодавства України, конкуренції в регіоні тощо);

  • аналізу змін у територіальній громаді в результаті виконання заходів Стратегічного плану;

Крім проведення моніторингу депутати виконкому територіальної громади здійснюють контроль за виконанням окремих запланованих заходів щодо досягнення результатів передбачених в Стратегічному плані соціально-економічному та культурного розвитку громади.







База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка