Положення Відповідно до статті 3 Закону України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю» суб’єктами соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю є:  уповноважені органи, що здійснюють соціальну роботу з сім'ями



Сторінка1/3
Дата конвертації08.09.2017
Розмір0.65 Mb.
  1   2   3







Тиврівський

районний центр соціальних служб

для сім’ї, дітей та молоді


ДОВІДНИК

для

Тиврівської районної державної адміністрації

Контактна інформація
Адреса: 23300, Вінницька обл., смт. Тиврів, вул., Леніна, 53.

Тел/факс: 0 (4355) 2 – 12 – 36, Моб. тел.: 097 – 437 – 61 – 83.

Е-mail: ssmtuvrov2008@rambler.ru

Режим роботи: з 8-00 до 17 – 00

2012 рік
Загальні положення

Відповідно до статті 3 Закону України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю» суб’єктами соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю є:

 уповноважені органи, що здійснюють соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю;


фахівці з соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю;

 об'єднання громадян, благодійні, релігійні організації;

юридичні та фізичні особи, які надають соціальні послуги сім'ям, дітям та молоді;

 волонтери у сфері соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю.

До уповноважених органів належать:

 органи виконавчої влади;

органи місцевого самоврядування;

центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та їх спеціалізовані формування;


служби у справах дітей.

Тиврівський районний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (далі - РЦСССДМ) є спеціальним закладом, що забезпечує організацію та проведення у відповідній територіальній громаді соціальної роботи із соціально незахищеними категоріями сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги.


Основною метою діяльності РЦСССДМ є сприяння у задоволення соціальних потреб сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальні послуги» складні життєві обставини - обставини, що об'єктивно порушують нормальну життєдіяльність особи, наслідки яких вона не може подолати самостійно (інвалідність, часткова втрата рухової


активності у зв'язку із старістю або станом здоров'я, самотність, сирітство, безпритульність, відсутність житла або роботи, насильство, зневажливе ставлення та негативні стосунки в сім'ї, малозабезпеченість, психологічний чи психічний розлад, стихійне лихо, катастрофа тощо).

Основними принципами діяльності РЦСССДМ є законність, добровільність, дотримання і захист прав людини, систем ність, доступність, конфіденційність, відповідальність, за дотримання етичних та правових норм, під час надання допомоги, недопущення негуманних і недискримінаційних дій щодо соціально незахищених категорій сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги.


Функції соціальної роботи РЦСССДМ

До функцій соціальної роботи відносяться:

діагностична;

 прогностична;

 координаційна;

 посередницька;

 комунікативна;

 організаторська;

 охороно-захисна;

 превентивно-профілактична;

 корекційно-реабілітаційна.
Методи соціальної роботи РЦСССДМ

Методи в соціальній роботі визначаються як комплекс професійних заходів та прийомів, спрямованих на досягнення завдань, які визначаються соціальною політикою.

 Психологічні методи: діагностика, корекція, психотерапевтичні тренінги, психологічний відбір, психологічна адаптація, аутотренінг, методи психотерапії.

 Педагогічні методи: формування свідомості, методи організаційної діяльності, методи стимулювання, ігрові методи, методи включення, соціальне навчання, методи схвалювання і засудження.

 Соціологічні методи: метод спостереження, соціометричний метод, експеримент, метод експертних оцінок, аналіз документів.

 Власні методи: агітація, пропаганда, аналіз соціуму, соціальна реклама.

Форми соціальної роботи РЦСССДМ

Форма соціальної роботи - визначений порядок, в якому протікає процес здійснення соціальної роботи.

Соціальна робота може здійснюватись в наступних формах:

 індивідуальна;

 групова;

 масова.

Види соціальної роботи РЦСССДМ

Види соціальної роботи - це способи спрямованості соціальної роботи, визначення її змісту в залежності від поставлених цілей.

Соціальна робота здійснюється за видами:

 Соціальне обслуговування - соціальна робота, яка спрямована на здійснення системи заходів щодо задоволення різноманітних потреб з метою гармонійного та всебічного розвитку дітей, молоді та сім'ї.

 Соціальний супровід - соціальна робота, яка спрямована на здійснення системи заходів щодо підтримки умов, достатніх для забезпечення життєдіяльності соціально незахищених верств населення з метою подолання життєвих труднощів, збереження, підвищення їх соціального статусу.

 Соціальна профілактика - соціальна робота, яка спрямована на організацію та впровадження системи заходів щодо попередження аморальної, протиправної, іншої асоціальної поведінки, виявлення та запобігання будь-якому негативному впливу та його наслідків на життя і здоров'я дітей, молоді та сім'ї.

 Соціальна реабілітація - соціальна робота, яка спрямована на здійснення системи заходів з метою відновлення морального, психічного та фізичного стану дітей, молоді, сім'ї, їх соціальних функцій, приведення індивідуальної чи колективної поведінки у відповідність до загальновизнаних суспільних правил і норм.
Види соціальних послуг РЦСССДМ

психологічні послуги - надання консультацій з питань психічного здоров'я та поліпшення взаємин з оточуючим соціальним середовищем, застосування психодіагностики, спрямованої на вивчення соціально-психологічних характеристик особистості, з метою її психологічної корекції або психологічної реабілітації, надання методичних порад;

соціально-педагогічні послуги - виявлення та сприяння розвитку різнобічних інтересів і потреб осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, організація індивідуального навчального, виховного та корекційного процесів, дозвілля, спортивно-оздоровчої, технічної та художньої діяльності тощо, а також залучення до роботи різноманітних закладів, громадських організацій, заінтересованих осіб;

соціально-медичні послуги - консультації щодо запобігання виникненню та розвитку можливих органічних розладів особи, збереження, підтримка та охорона її здоров'я, здійснення профілактичних, лікувально-оздоровчих заходів, працетерапія;

соціально-економічні послуги - задоволення матеріальних інтересів і потреб осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, що реалізуються у формі надання натуральної чи грошової допомоги, а також допомоги у вигляді одноразових компенсацій;

юридичні послуги - надання консультацій з питань чинного законодавства, здійснення захисту прав та інтересів осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, сприяння застосуванню державного примусу і реалізації юридичної відповідальності осіб, що вдаються до протиправних дій щодо цієї особи (оформлення правових документів, адвокатська допомога, захист прав та інтересів особи тощо);

інформаційні послуги - надання інформації, необхідної для вирішення складної життєвої ситуації (довідкові послуги); розповсюдження просвітницьких та культурно-освітніх знань (просвітницькі послуги); поширення об'єктивної інформації про споживчі властивості та види соціальних послуг, формування певних уявлень і ставлення суспільства до соціальних проблем (рекламно-пропагандистські послуги).


Категорії отримувачів послуг РЦСССДМ

Напрям роботи

Категорії отримувачів послуг

1. Раннє виявлення, облік, ведення банку даних та соціальний супровід сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах;

1.1. Діти з сімей, які опинились в складних життєвих обставинах

1.2. Безпритульні або бездоглядні діти

1.3. Діти, які зазнали жорстоке поводження або насилля

1.4 Члени сімей, які перебувають в складних життєвих обставинах

1.5. Члени сімей, які зазнали насилля

1.6. Батьки-одинаки

1.7. Одинокі матері

1.8. Інші



2. Соціальний патронаж багатодітних сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах;

2.1. Діти з багатодітних сімей

2.2. Члени багатодітних сімей (крім дітей)

2.3. Інші


3. Підготовка до самостійного життя, соціальна адаптація, соціальний супровід дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, із числа учнів старших класів та випускників інтернатних закладів;

3.1. Діти-сироти

3.2. Діти, позбавлені батьківського піклування

3.3. Випускники інтернатних закладів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

3.4. Особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

3.5. Інші


4. Здійснення соціальної роботи, спрямованої на запобігання відмовам від новонароджених дітей, соціальна підтримка вагітних жінок та жінок з новонародженими дітьми;

4.1. Жінки, які мають намір відмовитися від новонародженої дитини

4.2. Вагітні жінки

4.3. Жінки з новонародженими дітьми

4.4. Жінки, які народили дитину-інваліда

4.5. Інші


5. Пошук, відбір, навчання та забезпечення соціального супроводу прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу (ДБСТ);

5.1. Прийомні діти

5.2. Вихованці (дитячого будинку сімейного типу)

5.3. Батьки-вихователі

5.4. Прийомні батьки

5.5. Кандидати у батьки-вихователі або прийомні батьки

5.6. Рідні діти прийомних батьків та батьків-вихователів

5.7. Опікуни, усиновителі, піклувальники

5.8. Діти під опікою

5.9. Усиновлені діти

5.10. Інші



6. Соціальна підтримка ВІЛ-інфікованих вагітних жінок, дітей, молоді та членів їх сімей;

6.1. ВІЛ-інфіковані діти (до 18 років)

6.2. Батьки ВІЛ-інфікованих дітей чи особи, що їх замінюють

6.3. Батьки дітей з невизначеним статусом (до 1,5 років)

6.4. ВІЛ-інфікована молодь (18-35 років)



    1. Батьки ВІЛ-інфікованої молоді, чи особи, що їх замінюють

    1. Діти (до 18 років) члени сімей яких – ВІЛ-інфіковані

6.7. Молодь члени сімей яких – ВІЛ-інфіковані

6.8. ВІЛ-інфіковані вагітні жінки



    1. Інші

7. Здійснення соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями;

7.1. Діти з функціональними обмеженнями

7.2. Молодь з функціональними обмеженнями

7.3. Члени сімей, в яких є діти та молодь з функціональними обмеженнями

7.4. Інші



8. Здійснення соціально-профілактичної роботи щодо запобігання правопорушенням та соціально небезпечних хвороб у дитячому та молодіжному середовищі, в тому числі серед груп ризику, подолання їх наслідків, формування навичок здорового способу життя;

      1. Ін’єкційні споживачі наркотиків

      2. Члени сімей ін’єкційних споживачів наркотиків

      3. Діти (до 18 років) з проблемами вживання психоактивних речовин (курці, токсикомани, діти, що вживають алкоголь, тощо)

      4. Члени сімей, в яких виховуються діти з проблемами вживання психоактивних речовин

      5. Молодь з проблемами вживання психоактивних речовин (курці, токсикомани, діти, що вживають алкоголь, тощо)

      6. Члени сімей молодих осіб, з проблемами вживання психоактивних речовин

      7. Інші

9. Надання соціальних послуг та здійснення соціального патронажу неповнолітніх та молоді, які перебувають або звільняються з місць позбавлення волі.

      1. Неповнолітні (до 18 років), які відбувають покарання в місцях позбавлення волі

      2. Члени родин неповнолітніх, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі

      3. Молодь, яка відбуває покарання в місцях позбавлення волі

      4. Члени родин молоді, яка відбуває покарання в місцях позбавлення волі, чи особи, що їх замінюють

      5. Неповнолітні (до 18 років), які звільнилися з місць позбавлення волі

      6. Члени родин неповнолітніх, які звільнилися з місць позбавлення волі

      7. Молодь, яка звільнилася з місць позбавлення волі

      8. Члени родин молоді, яка звільнилася з місць позбавлення волі

      9. Неповнолітні (до 18 років) засуджені до покарань не пов’язаних з позбавленням волі

      10. Члени родин неповнолітніх, які засуджені до покарань не пов’язаних з позбавленням волі

      11. Молодь засуджена до покарань не пов’язаних з позбавленням волі

      12. Члени родин молоді, яка засуджена до покарань не пов’язаних з позбавленням волі

      13. Неповнолітні (до 18 років), які перебувають в слідчих ізоляторах

      14. Члени родин неповнолітніх, які перебувають в слідчих ізоляторах

      15. Молодь, яка перебуває в слідчих ізоляторах

      16. Члени родин молоді, яка перебуває в слідчих ізоляторах

      17. Інші

10. Надання послуг в рамках роботи Студентських соціальних служб

10.1. Студентська та учнівська молодь

10.2. Члени професійних колективів (педагоги, тощо)

10.3. Батьки студентської та учнівської молоді

10.4 Інші



11. Інше

11.1. Волонтери

11.2. Військовослужбовці

11.3. Молодь, яка призивається до Збройних Сил України

11.4. Інші


Спеціалізовані формування РЦСССДМ

«Служба соціальної підтримки сімей», завданням якої є:

1) здійснення соціальних заходів, спрямованих на вихід сімей із складних життєвих обставин, які вони не в змозі самостійно подолати за допомогою наявних засобів і можливостей;

2) попередження виникнення складних життєвих обставин в сім’ї;

3) створення умов для самостійного розв’язання життєвих проблем, що виникають в сім’ї та повернення до повноцінного життя родини.

«Мобільний консультаційний пункт соціальної роботи», основними завданнями якого є:

1) реалізація завдань та заходів державних, національних, регіональних та місцевих програм, спрямованих на реалізацію державної соціальної, сімейної та молодіжної політики;

2) впровадження на регіональному та місцевому рівнях дієвих механізмів міжвідомчої та міжсекторальної взаємодії у забезпеченні доступу до соціальних послуг та реалізації соціальних потреб отримувачів послуг;

3) забезпечує виїзд не менше двох фахівців у віддалені населені пункти, у тому числі сільську, віддалені райони міст;

4) здійснює соціальне інспектування та оцінку потреб отримувачів послуг у віддалених населених пунктах, у тому числі сільській, віддалених районах міст;

5) організовує надання якісних соціальних послуг отримувачам послуг за місцем їх проживання або перебування, зокрема в установах Державного департаменту з питань виконання покарань, закладах соціального обслуговування, закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, інших установах, закладах та підприємствах;

6) виявляє серед отримувачів послуг тих, хто потребує перебування у закладах соціального обслуговування; у разі необхідності забезпечує їх перевезення до відповідного закладу;

7) сприяє проведенню супервізій волонтерів, які залучаються до здійснення соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю,

8) сприяє активізації територіальної громади, батьків або осіб, що їх замінюють, представників організацій різних форм власності до волонтерської діяльності;

9) розповсюджує серед населення району соціальну рекламну інформацію та продукцію;

10) виконує інші функції відповідно до покладених завдань.

«Консультаційний пункт у пологовому стаціонарі, жіночій консультації Тиврівської центральної районної лікарні», основними завданнями якого є:

1) запобігання відмовам матерів від новонароджених дітей;

2) забезпечення психологічної та соціальної підтримки вагітних жінок та жінок, які народили дитину, зокрема неповнолітніх матерів;

3) забезпечення соціально-психологічної підтримки батьків, у яких народилися діти з вадами розвитку або померли новонароджені діти;

4) реінтеграція новонароджених дітей, від яких відмовились батьки, та дітей віком до 3-х років з будинків дитини у сімейне оточення (батькам, у прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, встановлення опіки, всиновлення);

5) поширення засад відповідального, усвідомленого батьківства.

«Консультаційний пункт у жіночій консультації Гніванської міської лікарні»

1) запобігання відмовам матерів від новонароджених дітей;

2) забезпечення психологічної та соціальної підтримки вагітних жінок та жінок, які народили дитину, зокрема неповнолітніх матерів;

3) забезпечення соціально-психологічної підтримки батьків, у яких народилися діти з вадами розвитку або померли новонароджені діти;

4) реінтеграція новонароджених дітей, від яких відмовились батьки, та дітей віком до 3-х років з будинків дитини у сімейне оточення (батькам, у прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, встановлення опіки, всиновлення);

5) поширення засад відповідального, усвідомленого батьківства.
ДОДАТОК


УКРАЇНА

ТИВРІВСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ




РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 06.02.2012 року № 37
Про Координаційну раду з питань здійснення соціальної роботи з сім’ями, які перебувають у складних життєвих обставинах

Відповідно до п.9 ст. 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст. 3 Закону України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю», на виконання наказу Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Міністерства внутрішніх справ України та Державного департаменту України з питань виконання покарань від 14.06.2006р. №1983/388/452/221/556/596/106 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів соціальної роботи з сім’ями, які опинились у складних життєвих обставинах»:

1. Створити при відділі у справах сім’ї та молоді районної державної адміністрації Координаційну раду з питань здійснення соціальної роботи з сім’ями, які перебувають у складних життєвих обставинах (далі – Координаційна рада).

2. Затвердити положення та склад Координаційної ради (додаються).

3. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на заступника голови райдержадміністрації Киришова В. В.
Голова районної державної

адміністрації В. В. Муляр
ЗАТВЕРДЖЕНО

розпорядження голови

райдержадміністрації

від 6 лютого 2012 року №37______


ПОЛОЖЕННЯ

про Координаційну раду з питань здійснення соціальної роботи з сім’ями, які перебувають у складних життєвих обставинах

1. Загальні положення

1.1. Координаційна рада з питань здійснення соціальної роботи з сім’ями, які перебувають у складних життєвих обставинах (далі – Координаційна рада), є постійно діючим дорадчим органом, який створюється розпорядженням районної державної адміністрації для здійснення координації між суб’єктами соціальної роботи, для комплексного вирішення питань сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах.

1.2. Координаційна рада у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України відповідних міністерств та відомств України, розпорядженнями голови обласної державної адміністрації та голови районної державної адміністрації та цим Положенням.

2. Основні завдання роботи Координаційної ради

2.1. Основними завданнями Координаційної ради є забезпечення вирішення соціальних проблем, прав і свобод, задоволення потреб членів сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах.

2.2. Координаційна рада відповідно до покладених на неї завдань:

1) розглядає матеріали про стан сім’ї, яка перебуває у складних життєвих обставинах;

2) визначає необхідність та приймає рішення щодо залучення кожного з суб’єктів соціальної роботи (відповідно до потреб) до надання допомоги сім’ям, встановлює терміни виконання поставлених завдань щодо вирішення проблем, зокрема:

- вжиття заходів з попередження торгівлі людьми, насильства в сім’ї та жорстокого поводження з дітьми;

- влаштування до закладів соціального обслуговування, охорони здоров’я, соціального захисту;

- вирішення житлових проблем, в тому числі поліпшення житлово-побутових умов;

- організації проведення профілактичної та корекційної роботи з батьками, які не виконують своїх батьківських обов’язків щодо дітей, батьками, діти яких перебувають в закладах соціального захисту дітей та закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з особами, які чинять насильство в сім’ї, дітьми, які без поважних причин не здійснюють догляд за своїми батьками – особами похилого віку;

- оформлення документів, що засвідчують особу, необхідних довідок, заяв, тощо;

- проведення медичного обстеження та надання медичних послуг;

- створення умов для професійної підготовки, працевлаштування;

- подання клопотання щодо матеріальної та гуманітарної допомоги для сім’ї, яка опинилися у складних життєвих обставинах;

- влаштування на безоплатній основі до гуртків та секцій дітей із сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах;

3) щоквартально заслуховує звіти про проведену роботу кожного із суб’єктів соціальної роботи, залучених до вирішення проблем сімей з дітьми та молоді.

3. Склад та порядок роботи Координаційної ради

3.1. Координаційну раду очолює голова, який має заступника. Головою Координаційної ради є заступник голови районної державної адміністрації з соціально-гуманітарних питань, заступником голови – начальник відділу у справах сім’ї та молоді. Засідання Координаційної ради веде голова, а за його відсутності – заступник голови.

3.2. Персональний склад Координаційної ради затверджується розпорядженням голови районної державної адміністрації.

3.3. До складу Координаційної ради входять представники суб’єктів соціальної роботи, визначених Порядком взаємодії суб’єктів соціальної роботи із сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах, затвердженим наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Міністерства внутрішніх справ України та Державного департаменту України з питань виконання покарань від 14.06.2006р. №1983/388/452/221/556/596/106».

3.4. Обов’язки секретаря Координаційної ради виконує директор районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, який готує матеріали до розгляду, не пізніше ніж за 5 днів повідомляє членів Координаційної ради про дату та порядок денний засідання.

3.5. Формою роботи Координаційної ради є засідання, що проводяться за потреби, але не рідше одного разу у квартал.

У разі необхідності, центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді ініціює позачергове засідання Координаційної ради.

При підтвердженні фактів торгівлі людьми, жорстокого поводження з дітьми, вчинення насильства в сім’ї або реальної загрози його вчинення позапланове засідання Координаційної ради ініціює відділ у справах сім’ї та молоді.

3.6. Засідання Координаційної ради є повноважними за умови присутності не менш як двох третин від загальної кількості членів Координаційної ради.

Пропозиції та рекомендації вважаються схваленими, якщо за них проголосувало більше як половина присутніх на засіданні членів Координаційної ради.

У разі рівного розподілу голосів вирішальними є голос головуючого на засіданні.

Пропозиції та рекомендації фіксуються у протоколі засідання, який підписується головуючим на засіданні та секретарем і надсилається усім членам Координаційної ради.

Член Координаційної ради, який не підтримує пропозицію або рекомендацію, може викласти у письмовій формі свою окрему думку, що додається до протоколу засідання.

3.7. Координаційна рада має право:

- одержувати в установленому порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань;

- утворювати у разі потреби тимчасові експертні та робочі групи, залучати до них представників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, наукових установ та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками);

- подавати пропозиції щодо вжиття заходів до посадових осіб у разі недотримання ними законодавства стосовно членів сімей;

- звертатися до підприємств, установ, організацій різних форм власності, фізичних осіб щодо надання допомоги сім’ям та у вирішенні складних життєвих обставин.

3.8. Організаційне забезпечення діяльності Координаційної ради здійснюється районним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

3.9 На своїх засіданнях Координаційна рада розглядає питання, що належать до її компетенції, та за результатами розгляду приймає відповідні рішення, організовує їх виконання, готує відповідні пропозиції та рекомендації.

3.10. У випадках, передбачених законодавством, Координаційна рада може приймати рішення, обов’язкові для виконання органами виконавчої влади, іншими державними органами, підприємствами, установами та організаціями тощо.
ЗАТВЕРДЖЕНО

розпорядження голови

райдержадміністрації

від 6 лютого 2012 року №37______


СКЛАД

Координаційної ради з питань здійснення соціальної роботи з сім’ями, які перебувають у складних життєвих обставинах


Киришов

Валерій Володимирович






заступник голови райдержадміністрації, голова Координаційної ради

Никодим

Любов Павлівна





начальник відділу у справах сім’ї та молоді райдержадміністрації, заступник голови Координаційної ради


Франко

Оксана Павлівна





В. о. директора районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, секретар Координаційної ради
Члени Координаційної ради


Берегуляк

Алла Леонідівна





начальник служби у справах дітей райдержадміністрації


Заболотний

Микола Андрійович





начальник управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації


Мазур

Альона Василівна





старший інспектор кримінально-виконавчої інспекції Тиврівського району управління Держдепартаменту з питань виконання покарань у Вінницькій області (за згодою)


Піковський

Валентин Миколайович






начальник відділу охорони здоров’я райдержадміністрації

Помацький

Олександр Федорович






начальник відділу освіти райдержадміністрації

Почвірний

Ігор Анатолійович





старший оперуповноважений кримінальної міліції у справах дітей Тиврівського районного відділу УМВС України у Вінницькій області (за згодою)


Приймак

Валерій Миколайович





головний лікар районного медичного центру медико-санітарної допомоги (за згодою)


Садика

Віталій Миколайлвич





старший оперуповноважений кримінальної міліції у справах дітей Гніванського міського відділу МВ УМВС України у Вінницькій області (за згодою)


ВИТЯГ
ПОРЯДОК

здійснення соціального супроводу центрами соціальних служб для сім'ї, дітей

та молоді сімей та осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах

I. Загальні положення

1.1. Цей Порядок визначає процедуру здійснення центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (далі - Центри) соціального супроводу сімей або осіб, які пинилися у складних життєвих обставинах, з метою надання своєчасної допомоги (у т.ч. ужиття негайних заходів для подолання життєвих труднощів), здійснення комплексу заходів, спрямованих на вихід сім'ї або особи зі складних життєвих обставин, наслідки яких вона не в змозі самостійно подолати за допомогою наявних засобів та можливостей, створення умов для самостійного розв'язання та подолання життєвих труднощів, збереження та підвищення соціального статусу сім'ї або особи, яка опинилася у складних життєвих обставинах.

Центри при здійсненні соціального супроводу керуються:

Конституцією України; Законами України "Про охорону дитинства" , "Про соціальну роботу з дітьми та молоддю", "Про соціальні послуги", "Про попередження насильства в сім'ї", нормативно-правовими актами Мінсім'ямолодьспорту та цим Порядком.

1.2. Об'єктами соціального супроводу є:

сім'ї з дітьми, які опинилися у складних життєвих обставинах і не в змозі подолати їх за допомогою власних засобів та можливостей, у зв'язку з інвалідністю батьків або дітей, вимушеною міграцією, наркотичною або алкогольною залежністю одного або обох з членів сім'ї, перебуванням у місцях позбавлення волі, ВІЛ-інфекцією, насильством у сім'ї, складними стосунками в сім'ї тощо;

сім'ї, у яких існує ризик передачі дитини до закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

одинокі матері чи батьки (у тому числі неповнолітні), яким потрібна підтримка;

сім'ї, члени яких є випускниками інтернатних закладів;

сім'ї, члени яких перебували у виховних, виправних колоніях, слідчих ізоляторах та повернулися з них або були засуджені до покарань без позбавлення волі, відбували альтернативні види покарань;

діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування (за потреби), та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які є випускниками інтернатних закладів;

матері (у тому числі неповнолітні), які мали або мають намір відмовитися від новонароджених дітей;

молоді особи, які перебували у виховних, виправних колоніях, слідчих ізоляторах та повернулися з них або були засуджені до покарань без позбавлення волі, відбували альтернативні види покарань.

1.3. Суб'єктами соціального супроводу є Центри та їх спеціалізовані формування. Безпосередньо соціальний супровід здійснює штатний або залучений працівник Центру, який призначається наказом директора Центру (далі - соціальний працівник).

На одного соціального працівника передбачається ведення не більше 10 соціальних супроводів сімей або осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах.

До вирішення проблем, які виникли в результаті складних життєвих обставин сім'ї або особи, на різних етапах здійснення соціального супроводу можуть залучатись інші суб'єкти соціальної роботи (органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації різних форм

власності, юридичні та фізичні особи тощо).

1.4 Соціальний супровід базується на принципах:

добровільності в прийнятті допомоги, активної участі сім'ї або особи в подоланні складних життєвих обставин;

поваги до людини, визнання її цінності незалежно від реальних досягнень та поведінки особистості;

реалізації першочергового права дитини на зростання та виховання в сім'ї.

Індивідуального та диференційованого підходу до кожної особи, кожної сім'ї з урахуванням їхніх потреб та особливостей;

системності, комплексності, безоплатності, доступності соціальних послуг;

толерантності та гуманізму, відповідальності за дотримання норм професійної етики;

пріоритетності інтересів сім'ї в цілому й окремих її членів, збереження цілісності сім'ї.

1.5. При здійсненні соціального супроводу Центри мають право порушувати перед відповідними органами клопотання про застосування передбачених законодавством санкцій до підприємств, установ та організацій усіх форм власності, громадян, накладання

дисциплінарних та адміністративних стягнень на посадових осіб у разі порушення ними законодавства стосовно дітей та молоді відповідно до статті 12 Закону України "Про соціальну роботу з дітьми та молоддю".

II. Зміст соціального супроводу

2.1. Соціальний супровід є формою соціальної підтримки та передбачає надання конкретній особі чи сім'ї комплексу соціальних послуг.

2.2. Мета соціального супроводу - подолання життєвих труднощів, мінімізація негативних наслідків чи навіть повне розв'язання проблем сім'ї або особи.

2.3. Соціальний супровід передбачає:

здійснення соціальної допомоги, надання соціальних послуг та соціальної реабілітації відповідно до потреб особистості та характеру самих проблем;

соціальне виховання, що включає створення умов та проведення заходів, спрямованих на оволодіння і засвоєння загальнолюдських і спеціальних знань, соціального досвіду з метою формування соціально-позитивних ціннісних орієнтацій;

психологічну, соціальну та юридичну підтримку, призначенням якої є надання професійної посередницької допомоги у розв'язанні різноманітних проблем;

консультування, у процесі якого виявляються основні напрями подолання складних життєвих обставин;

збереження, підтримку і захист здоров'я сім'ї чи особи, сприяння у досягненні поставленої мети і розкритті їх внутрішнього потенціалу тощо.

2.4. У процесі здійснення соціального супроводу Центри надають:

інформаційні послуги: надання інформації, необхідної для вирішення складної життєвої ситуації (довідкові послуги), а саме: про види соціальних виплат (якщо сім'я або особа має на них право відповідно до чинного законодавства); надання контактів служб або

установ, куди необхідно звернутися по відповідну допомогу; про заклади, які можуть надати послуги, умови отримання соціальних послуг тощо;

психологічні послуги: психологічна діагностика, спрямована на виявлення соціально-психологічних характеристик особистості; надання консультацій з питань психологічного здоров'я та поліпшення взаємин з навколишнім середовищем; обговорення проблем та надання порад з розв'язання соціальних та психологічних проблем; навчання долати труднощі та конфлікти з оточенням; сприяння в запобіганні виникненню непорозумінь та конфліктів між членами сім'ї; організація та координація психотерапевтичних групп та груп взаємодопомоги; психологічна корекція та психологічна реабілітація;

соціально-педагогічні послуги: планування спільно із сім'єю чи особою заходів та дій щодо усунення причин, які спричинили складні життєві обставини, моніторинг виконання запланованих дій; виявлення та сприяння розвитку різнобічних інтересів членів родини; просвітницька робота щодо всебічного і гармонійного розвитку дитини; особливостей розвитку сім'ї та сімейних стосунків; навчання батьків ефективним методам виховання, мобілізації власних ресурсів сім'ї для вирішення проблем надалі; допомога батькам у розв'язанні конфліктних ситуацій сімейного виховання; здійснення моніторингу захисту дитини від жорстокого поводження та насильства; педагогічне консультування з питань

розв'язання педагогічних проблем сім'ї та її членів; влаштування дитини в клуб, секцію, гурток тощо;

соціально-медичні послуги: посередництво в здійсненні профілактичних, лікувально-оздоровчих заходів; консультації з питань збереження і зміцнення здоров'я; формування ідеології здорового способу життя й подолання шкідливих звичок; формування сексуальної культури і навичок захищених статевих відносин; профілактика туберкульозу, венеричних захворювань, ВІЛ/СНІДу; сприяння в підтримці та охороні здоров'я тощо;

юридичні послуги: надання консультацій з питань чинного законодавства, гарантій та пільг; здійснення захисту прав та інтересів сім'ї чи особи; захист прав дитини;

соціально-економічні послуги: допомога в залученні додаткових ресурсів для задоволення матеріальних інтересів і потреб сімей чи осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, що реалізуються у формі сприяння у наданні натуральної допомоги (забезпечення одягом та взуттям тощо); допомога в оздоровленні, сприяння в отриманні державних соціальних допомог, у наданні грошової допомоги, а також допомоги у вигляді грошових компенсацій; інформування з питань працевлаштування та сприяння цьому, навчання; посередництво в наданні гуманітарної допомоги

тощо.

III. Етапи здійснення соціального супроводу

3.1. Початок соціального супроводу

Соціальний супровід розпочинається на підставі результатів соціального інспектування та інформації, що підтверджує наявність складної життєвої обставини після рішення дорадчого органу про взяття сім'ї чи особи під соціальний супровід.

Без рішення дорадчого органу сім'ю або особу може бути взято під соціальний супровід за особистим зверненням сім'ї або особи та в разі письмової відмови від винесення їхнього питання на розгляд дорадчого органу.

Початок соціального супроводу починається після видання Центром відповідного наказу, яким призначається спеціаліст, відповідальний за здійснення соціального супроводу.



Обов'язковою умовою взяття сім'ї чи особи під соціальний супровід Центром є згода сім'ї чи особи та укладання договору про здійснення соціального супроводу, в якому зазначаються права та обов'язки кожної із сторін.

Один примірник договору зберігається в Центрі, другий отримує сім'я або особа.

На початку здійснення соціального супроводу соціальний працівник відвідує сім'ю або особу з метою комплексного обстеження та здійснення оцінки потреб сім'ї або особи.

Під час комплексного обстеження соціальний працівник вивчає:

стан здоров'я, умови розвитку та виховання дитини та ставлення до неї;

думки членів сім'ї або особи про проблеми і потреби, шляхи їх подолання;

спільно з сім'єю або особою та найближчим її оточенням (родичами) матеріальні, соціальні та інші можливості щодо подолання складних життєвих обставин тощо.

За результатом комплексного обстеження сім'ї/особи оформлюється облікова картка сім'ї або особи, яка перебуває під соціальним супроводом, форма якої визначається Держсоцслужбою.

3.2. Планування соціального супроводу

План соціального супроводу сім'ї або особи (далі - План) складається після здійснення оцінки потреб сім'ї або особи, яка опинилася у складних життєвих обставинах. Форма Плану визначається Держсоцслужбою. У Плані зазначаються конкретні заходи, спрямовані на подо лання життєвих труднощів.

План узгоджується та підписується усіма повнолітніми членами сім'ї, які братимуть участь у його реалізації, та соціальним працівником, який здійснює соціальний супровід.

План повинен охоплювати основні сфери функціонування сім'ї, які спрямовані на забезпечення навчання та розвитку дитини, емоційного комфорту, задоволення потреб здоров'я, соціального та фізичного функціонування, дозвілля, спілкування, інтеграції тощо,

та містити комплекс заходів щодо забезпечення умов для подолання складних життєвих обставин сім'ї або особи та терміни їх реалізації.

План складається у двох примірниках, один з яких надається членам сім'ї, інший залишається в Центрі.

План, за потреби, але не рідше одного разу на один місяць аналізується соціальним працівником за участю членів сім'ї або з особою.

3.3. Здійснення та завершення соціального супроводу Соціальний супровід здійснюється на регулярній основі протягом певного періоду.

Термін здійснення соціального супроводу визначається індивідуально для кожної сім'ї або особи, але не повинен перевищувати шести місяців. Тривалість соціального супроводу залежить від гостроти проблем, які існують у сім'ї чи особи, рівня розвитку адаптаційного потенціалу членів сім'ї або особи, ступеня функціональної спроможності сім'ї або особи щодо самостійного подолання труднощів, рівня розвитку зв'язків із соціальним оточенням тощо.

У разі необхідності за рішенням дорадчого органу термін здійснення супроводу може бути продовжено до одного року.

До здійснення соціального супроводу соціальний працівник може залучати, у разі потреби, інших фахівців та використовувати потенціал громади (за згодою).

Після трьох місяців здійснення соціального супроводу проводиться проміжне оцінювання ситуації, на підставі якої, за необхідності, уносяться зміни до Плану, що відображають зміни в потребах та становищі сім'ї.

Коли процес соціального супроводу відповідно до термінів, указаних у договорі, наближається до завершення, здійснюється моніторингове соціальне інспектування сім'ї або особи, на підставі якого приймається рішення про продовження або завершення соціального супроводу.

Питання щодо продовження здійснення соціального супроводу або його завершення виноситься на розгляд дорадчого органу.

У разі письмової відмови сім'ї чи особи щодо винесення її питання на розгляд засідання дорадчого органу соціальний супровід може бути продовжено або припинено за рішенням Центру.

Після завершення соціального супроводу сім'я/особа в обов'язковому порядку інформується про способи й організації соціальної підтримки, якими вона може скористатися в майбутньому.

За потреби, робота із сім'єю продовжується з метою надання необхідних соціальних послуг після завершення соціального супроводу.

У разі виникнення конфліктних ситуацій між соціальним працівником і сім'єю, обставин, які призводять до невиконання Плану або ускладнюють його реалізацію, та з метою попередження професійних ризиків, визначення шляхів ефективного соціального супроводу в Центрі проводяться наради спеціалістів. До участі в нарадах запрошуються суб'єкт(и) соціального супроводу.

IV. Порядок зберігання документів з роботи із сім'ями або особами, яким надається соціальна допомога в ході соціального супроводу

Центр в обов'язковому порядку зберігає матеріали з роботи з сім'ями або особами, які перебували під соціальним супроводом, для надання довідок та використання з метою, яка не суперечить чинному законодавству.

Термін зберігання документів з роботи з сім'ями або особами, які перебували під соціальним супроводом Центру, становить п'ять років з дня припинення соціального супроводу.
Директор Державної

соціальної служби

для сім'ї, дітей

та молоді Н.Л.Лук'янова



ВИТЯГ

Інструкція

щодо здійснення та обліку соціального супроводу сімей та осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах,центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка