Положення про управління ветеринарної медицини в містах обласного значення, районах



Скачати 113.89 Kb.
Дата конвертації25.04.2016
Розмір113.89 Kb.


ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України

__________ № _____

Положення

про управління ветеринарної медицини

в містах обласного значення, районах

1. Управління ветеринарної медицини в містах обласного значення, районах (далі - управління ветеринарної медицини) є територіальними органами нижчого рівня Держветфітослужби України та підпорядковані їй.

Управління ветеринарної медицини безпосередньо підпорядковується Головним управлінням ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим та областях (далі - головне управління ветеринарної медицини).

Голови державних адміністрацій в містах обласного значення, районах координують діяльність управління ветеринарної медицини і сприяють у виконанні покладених на нього завдань.

Повноваження управління ветеринарної медицини поширюються на територію міст обласного значення, районів.
2. Управління ветеринарної медицини у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступника, наказами Держветфітослужби України, дорученнями Голови Держветфітослужби України, актами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування, а також наказами головного управління ветеринарної медицини.
3. Завданням управління ветеринарної медицини є реалізація повноважень Держветфітослужби України та територіях відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
4. Управління ветеринарної медицини відповідно до покладених на нього завдань:
4.1. Забезпечує охорону території міста обласного значення, району від занесення з території інших держав, регіонів, областей, районів або з карантинної зони збудників заразних, у тому числі інфекційних, хвороб, а також недопущення їх розповсюдження за межі території міста обласного значення, району або карантинної зони.
4.2. Здійснює державний ветеринарно-санітарний нагляд:

за тваринами, харчовими продуктами, неїстівними продуктами тваринного походження, репродуктивним матеріалом, біологічними продуктами, патологічним матеріалом, ветеринарними препаратами, субстанціями, кормовими добавками, преміксами та кормами, засобами ветеринарної медицини, засобами догляду за тваринами та супутніми об'єктами, а також потужностями (об'єктами), що використовуються для їх виробництва, переробки, зберігання та обігу;

за якістю, безпечністю харчових продуктів, продукції тваринного походження, рослинних продуктів, сільськогосподарської продукції та необроблених харчових продуктів тваринного походження, що продаються на агропродовольчих ринках;

за перевезенням, у тому числі експортом, імпортом, об'єктів державного ветеринарно-санітарного нагляду;

за охороною території міста від занесення з території інших держав або з карантинної зони збудників заразних хвороб під час експорту, імпорту і транзиту об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду;

за проведенням державної ветеринарно-санітарної експертизи харчових продуктів, неїстівних продуктів, продуктів тваринного походження, а на агропродовольчих ринках – і рослинного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, кормових добавок, преміксів та кормів;

за виробництвом і готовою продукцією на м'ясопереробних, рибодобувних, рибопереробних, молокопереробних підприємствах, які використовують необроблені харчові продукти тваринного походження як сировину, та підприємствах гуртового зберігання необроблених харчових продуктів тваринного походження;

за збором, утилізацією та знищенням загиблих тварин і відходів тваринного походження;


за роботою уповноважених (офіційних) лікарів ветеринарної медицини щодо виконання ветеринарно-санітарних заходів.


4.3. Забезпечує захист населення від хвороб, спільних для тварин і людей.
4.4. Сприяє:

впровадженню системи ідентифікації тварин;

постійному навчанню та підвищенню кваліфікації спеціалістів ветеринарної медицини;

впровадженню у практику та широкому застосуванню наукових і практичних досягнень ветеринарної медицини.


4.5. Приймає участь у розробленні ветеринарно-санітарні заходів, у тому числі заходів щодо профілактики, лікування, діагностики та ліквідації хвороб, що підлягають повідомленню, і щодо безпечності продуктів тваринного походження.
4.6. Аналізує причини виникнення хвороб, недуг тварин, їх загибелі, розробляють рекомендації щодо їх профілактики та лікування;

організовує спільно із закладами охорони здоров'я, Держсанепідслужбою, структурними підрозділами МНС роботу із захисту населення від зоонозів та своєчасний обмін інформацією про хвороби тварин.


4.7. Вживає заходів до своєчасного встановлення карантину в разі виникнення заразних хвороб тварин, виконання карантинних та інших ветеринарно-санітарних вимог у карантинній або загрозливій зоні, ліквідації спалахів інфекції.
4.8. Організовує здійснення заходів з дезінфекції, дезінсекції та дератизації на потужностях (об'єктах), які використовуються для виробництва, переробки, зберігання та обігу тварин, продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів, а також засобів, що використовуються для їх транспортування.
4.9. Проводить у межах компетенції експертизу і узгодження проектів планування та будівництва тваринницьких ферм, потужностей (об'єктів), що здійснюють забій тварин, переробних підприємств, підприємств, на яких виробляються ветеринарні препарати, ринків; бере участь у діяльності комісій з питань здачі в експлуатацію таких потужностей (об'єктів) і підприємств, відведення земельних ділянок для всіх видів зазначеного будівництва і забору води для тварин.
4.10. Видає документи дозвільного характеру відповідно до чинного законодавства.
4.11. Координує діяльність підрозділу ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарно-санітарних заходів у міських і районних відділах (управліннях) внутрішніх справ під час надання практичної допомоги державним органам ветеринарної медицини в організації і здійсненні нагляду за виконанням ветеринарно-санітарних заходів щодо профілактики, локалізації та ліквідації карантинних хвороб.
4.12. Готує матеріали для розгляду на засіданнях державних надзвичайних протиепізоотичних комісій.
4.13. Координує діяльність спеціалістів ветеринарної медицини; надає органам страхування інформацію щодо причин захворювання, вимушено забитих, загиблих або знищених тварин.
4.14. Організовує науково-технічне та нормативно-методичне інформування з питань ветеринарної медицини державних установ ветеринарної медицини на території міста, району.
4.15. Забезпечує у межах своїх повноважень виконання завдань мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави.
4.16. Сприяє проведенню науково-дослідних робіт у галузі ветеринарної медицини.
4.17. Видають, тимчасово зупиняють дію, анулюють та поновлюють експлуатаційний дозвіл або обмежують діяльність потужностей (об’єктів), які використовуються для виробництва, переробки, зберігання та обігу тварин, харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів, кормів тваринного походження, готових кормів, засобів, що використовуються для їх транспортування, та надають інформацію для ведення реєстру таких потужностей (об’єктів).
4.18. Ведуть державну статистичну та іншу звітність у сфері ветеринарної медицини.

4.19. Узагальнюють практику застосування законодавства з питань, що належать до їх компетенції, готують та вносять в установленому порядку пропозиції щодо його вдосконалення.


5. Управління ветеринарної медицини з метою організації своєї діяльності:
5.1. Забезпечує здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх здійсненням.
5.2. Забезпечує ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів.
5.3. Організовує планово-фінансову роботу, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку.
5.4. Організовує розгляд звернень громадян з питань, що належать до його компетенції, виявляє та усуває причини, що призводять до подання громадянами скарг.
5.5. Забезпечує доступ до публічної інформації, що перебуває у його володінні.
5.6. Забезпечує у межах своїх повноважень реалізацію державної політики стосовно захисту інформації з обмеженим доступом.
5.7. Забезпечують у межах своїх повноважень виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізації.
5.8. Організовує роботу з укомплектування, зберігання, обліку
та використання архівних документів.
6. Управління ветеринарної медицини має право:
6.1. Залучати до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань вчених і фахівців, спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками), представників інститутів громадянського суспільства.
6.2. Одержувати в установленому законодавством порядку інформацію, документи і матеріали від державних органів і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб.
6.3. Скликати наради, утворювати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби (ради, комісії, колегії, робочі групи тощо) для сприяння здійсненню покладених на головні управління ветеринарної медицини завдань.
6.4. Користуватися інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв’язку та іншими технічними засобами.
6.5. Забезпечувати здійснення протиепізоотичних заходів юридичними та фізичними особами, що проводять професійну діяльність у галузі ветеринарної медицини.
6.6. Обмежувати, забороняти або припиняти відповідно до актів законодавства господарську діяльність юридичних та фізичних осіб у разі порушення ними ветеринарно-санітарних вимог, якщо це може спричинити безпосередню загрозу життю та/або здоров'ю людей і тварин.
7. Державні інспектори ветеринарної медицини управління ветеринарної медицини з метою здійснення державного ветеринарно-санітарного нагляду мають право:
7.1. На безперешкодний доступ до потужностей (об'єктів), що використовуються для виробництва, переробки харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі, а також обігу тварин, неїстівних продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів та кормів, інших товарів відповідно до закону.
7.2. Видавати накази, розпорядження та приписи про:

обов'язкові для виконання ветеринарно-санітарні заходи (уключаючи забій тварин, знешкодження, утилізацію або знищення товарів, дотримання процедур переробки, утилізації або знищення об'єктів, якщо вони є носіями хвороб, що підлягають повідомленню, або в разі виникнення підозри, що ці об'єкти заражені чи є носіями хвороб, що підлягають повідомленню, чи містять забруднювальні речовини, радіонукліди в кількостях, які перевищують максимальні рівні залишків);

вилучення з обігу тварин, харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі, неїстівних продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів, що не відповідають санітарним і ветеринарно-санітарним вимогам або технічним регламентам.

7.3. Повідомляти органи ліцензування про порушення суб'єктами господарювання ліцензійних умов.


7.4. Накладати адміністративні стягнення.
8. Управління ветеринарної медицини під час виконання покладених на них завдань взаємодіють з місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
9. Управління ветеринарної медицини у межах своїх повноважень видають накази організаційно-розпорядчого характеру.

Накази управлінь ветеринарної медицини можуть бути скасовані Головою Держветфітослужби України повністю чи в окремій частині, у тому числі за дорученням Міністра аграрної політики та продовольства України, а також Міністром аграрної політики та продовольства України у разі відмови Голови Держветфітослужби України скасувати такий акт.


10. Управління ветеринарної медицини очолює керівник - головний державний інспектор ветеринарної медицини міста, району який призначається на посаду і звільняється з посади Головою Держветфітослужби за погодженням з головами відповідних місцевих державних адміністрацій та Міністром аграрної політики та продовольства України, за поданням начальника відповідного головного управління ветеринарної медицини.

Керівник управління має заступників, які за посадою є заступниками головного державного інспектора ветеринарної медицини міста, району.

Керівник управління ветеринарної медицини може мати заступників, які призначаються на посаду та звільняються з посади Головою Держветфітослужби України за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства України.

Спеціалісти ветеринарної медицини управління ветеринарної медицини є за посадою державними інспекторами ветеринарної медицини, які призначаються на посаду та звільняються з посади керівником управління ветеринарної медицини.


11. Керівник управління ветеринарної медицини:
11.1. Здійснює керівництво діяльністю управління ветеринарної медицини, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності.
11.2. Розподіляє обов'язки між заступниками.
11.3. Затверджує положення про структурні підрозділи управління і посадові інструкції працівників управління ветеринарної медицини.
11.4. Здійснює добір кадрів в управлінні, формує кадровий резерв на відповідні посади.
11.5. Подає пропозиції щодо призначення керівників районних, міських.
11.6. Вносить керівнику головного управління ветеринарної медицини пропозиції щодо призначення на посади та звільнення з посад своїх заступників, а також пропозиції про їх заохочення або притягнення
до дисциплінарної відповідальності.
11.7. Розробляє та подає на затвердження відповідному головному управлінню ветеринарної медицини проекти положень про управління ветеринарної медицини, штатні розписи, кошториси та плани асигнувань бюджетних програм.
11.8. Звітує перед відповідним головним управлінням ветеринарної медицини щодо виконання покладених на управлінням ветеринарної медицини завдань та планів роботи.

Керівники управлінь ветеринарної медицини підзвітні та підконтрольні відповідно Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим щодо повноважень органів виконавчої влади, наданих законом Раді міністрів Автономної Республіки Крим, та головам місцевих держадміністрацій з питань здійснення повноважень місцевих держадміністрацій.


12. Управління ветеринарної медицини утримуються за рахунок державного бюджету.

Структура управління ветеринарної медицини затверджуються керівником управління за погодженням з керівником Головного управління ветеринарної медицини в області.

Штатний розпис та кошторис управління ветеринарної медицини затверджуються керівником головного управління ветеринарної медицини в області.

Чисельність працівників управління ветеринарної медицини затверджує Голова Держветфітослужби України в межах граничної чисельності працівників, визначеної Кабінетом Міністрів України для територіальних органів Держветфітослужби України за пропозицією керівника головного управління.


13. Територіальні органи утворюються у порядку, передбаченому статтями 13 і 21 Закону України “Про центральні органи виконавчої влади”.
14. Управління ветеринарної медицини є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах Казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Директор Департаменту

тваринництва А.А. Гетя




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка